Низькоросл? садов? насадження
Сад?вни?цтво
? ?нтенсивна галузь
с?льського господарства
, до яко? належить вирощування плодових, яг?дних ? гор?хопл?дних культур для одержання плод?в, яг?д ? гор?х?в. У сучасному розум?нн? сад?вництво ототожнюють з плод?вництвом. До сад?вництва належить ?
виноградарство
, яке розглядають як самост?йну галузь рослинництва.
Сад?вництво як ?
овоч?вництво
? окремою галуззю с?льського господарства ? ма? сво? особливост?.
Наука про сорти плодових, яг?дних ? гор?хопл?дних культур назива?ться
помолог??ю
. Плоди та
ягоди
? ц?нними харчовими продуктами; вони м?стять у соб? багато високояк?сних м?неральних солей, орган?чних кислот ? в?там?н?в;
гор?хи
мають багато ол?? (до 77 %) та б?лк?в (до 22 %). З плод?в ? яг?д виготовляють конф?тури, компоти, соки, вина, повидло, сиропи, сидри, пастилу та ?н. Споживання плод?в, яг?д ? гор?хопл?дних культур пост?йно зб?льшу?ться, зокрема у сирому вигляд?. На плоди, ягоди й гор?хопл?дн? культури ? чималий попит, ? вони дають додатковий прибуток для с?льського господарства.
[1]
Кл?мат Укра?ни
сприятливий для культури р?зних плодових, яг?дних ? гор?хопл?дних дерев ?
кущ?в
. Сад?вництво в
Укра?н?
в?доме з античних час?в, його культивували
греки
на п?вн. Чорномор'?, зокрема в
Криму
. З княжо? доби в?дом?
сади
при
монастирях
(наприклад, з 11 ст. в Ки?во-Печерському ? княжих садибах); плодовими деревами ?
яблун?
,
груш?
,
черешн?
,
вишн?
,
сливи
,
волоський гор?х
. Як тод?, так ? п?зн?ше (аж до 17 ст.) б?льше значення для прохарчування населення мали дико ростуч? плодов? дерева й
ягоди
. Чималого розвитку сад?вництво зазнало у 16?17 ст., а зокрема у 18, коли воно розвинулося при монастирях, садибах шляхти та козацько? старшини; сад?вниками були переважно чужинц?. П?зн?ше розвитков? сад?вництва сприяли н?мецьк?, болгарськ? та чеськ? колон?сти. З 18 ст. сад?вництво поширилося й серед селян (лише для власного вжитку), з друго? пол. 19 також на збут, хоч промислове значення мало головним чином пом?щицьке сад?вництво.
Географ?чне розм?щення сад?в пор?вняно з 1914 виникли нов? промислов? райони С., зокрема на Донбас?, у Дн?провському пром. район? та навколо великих м., тобто у районах найб?льшого попиту на плоди. ?н. гол. пром. райони С.: Под?льсько-Покутський (сади займають бл. 5 % с.-г. уг?дь; гол. плодов? дерева: яблуня, слива, груша, дал? черешня й абрикоса); Крим, зокрема передг?р'я (5 % с.-г. площ?; найкращ? сорти яблук, груш, черешень,
абрикос
, броскви, грец. гор?х, оливков? дерева, мигдаль й ?н. субтроп?чн?); Закарпаття (сади займають 11 % с.-г. уг?дь; яблун?, сливи, груш?, абрикоси, грец. гор?х); Кубань, зокрема на чорноморському берез? ? на Передкавказз? (яблун?, груш?, вишн?, черешн?, абрикоси; на чорноморському берез? також ?
айва
, бросква, волоський гор?х, фундук; на п?вд. в?д
Туапсе
оливкове дерево, цитрусов?); менш?: б. Черкас, Полтави, Мел?тополя (особливо черешня)
[2]
.
До найсприятлив?ших природно-економ?чних зон для створення сировинних сад?в належать:
- яблука ? В?нницька, Кримська, Закарпатська, Черкаська та Черн?вецька област?;
- груш? ? зона П?вденного Степу Наддн?стрянщини;
- сливи ? В?нницька, Закарпатська, ?вано-Франк?вська, Льв?вська, Хмельницька, Черн?вецька област?;
- черешн? ? зона П?вденного Степу;
- вишн? ? Луганська, Донецька, Придн?провська, Харк?вська област?;
- персики ? Кримська, Одеська, Херсонська област?;
- абрикоси ? п?вденн? област?;
- ягоди ? зах?дн? област?, а також Ки?вська, Черн?г?вська ? Сумська област?
[3]
.
1887 у 9 укра?нських губерн?ях було 209 000, 1913 ? 293 000 га, сад?в (у тому ч. 60 % сел.), тобто 44,5 % у вс?й Рос. ?мпер??; ?хня продукц?я ? 577 000 т, 24,8 центнер?в з 1 га; на душу населення припадало 16 кг плод?в ? яг?д. Розм?ри сел. сад?в були невелик?, асортимент плодових дерев випадковий ? дуже р?зноман?тний, ?х вирощування здеб?дьша ? прим?тивне. Гол. плодовими деревами були: яблун?, вишн?, сливи й груш?, поширен? в ус?й Укра?н?; дал? черешн?, а в п?вденн?й частин?
абрикоси
(морел?), гор?хи. Пром. значення С. мало в Под?льсько-Басарабському район? (вив?з яблук ? чорносливу) ? в Криму (високого ?атунку яблука, груш?, сливи, морел?, броскви, абрикоси, як? вивозилися на ринки головних м?ст Рос??). Вив?з ? дов?з садовини в Укра?н? р?вноважився.
П?сля занепаду сад?вництва у 1918?22 ? вдруге у перш?й половин? 1930-их pp. (
колектив?зац?я
) площа сад?в в УРСР зб?льшилася до 612000 га (34,2 % заг. ?х площ? в СРСР), у тому ч. у родючому в?ц? лише 57 % (1913 ? 46 %), вона зменшилася у 1941-45 ? досягла дово?нного р?ння щойно
1954
. В?дтод? площа сад?вництва пост?йно зростала ? д?йшла максимуму в
1965
(1 299 000 га), п?зн?ше незначно зменшилася;
1972
сади ? яг?дники становили 1 210 000 га (34 % сад?в у всьому СРСР) ? 2,9 % с.-г. уг?дь в УЗСР. У родючому в?ц? ? 873 400 га (69 %), заг. р?чний зб?р плод?в ? яг?д у середньому за 1968 ? 72 ? 2 414 000 т (40 % в?д всього СРСР), урожайн?сть ? 28,7 центнер?в з 1 га, на душу населення 51 кг. З ус??? площ? сад?в ? яг?дник?в 1970 було у колгоспах 453 300 га (37 %), у радгоспах й ?н. держ. господарствах 248 000 га (20,2 %), у садибах колгоспник?в, роб?тник?в, службовц?в ? 523 900 (42,8 %). На зернятков? (яблун?, груш?) 1970 припадало ? 847 800 га (69,2 %), к?сточков? (вишн?, сливи тощо) ? 320 400 га (26,1 %), гор?хопл?дн? ? 36 200 га (3 %), яг?дники ? 21 200 га (1,7 %). У
присадибному
сектор? вирощено аж 47,4 % вс?х плод?в ? яг?д (к?сточкових, гор?х?в ? яг?д ? 61 %).
[1]
Як ? ран?ше, на першому м?сц? серед плодових дерев сто?ть яблуня (1970 ? 46,5 % заг. к?лькости обл?кованих дерев), поширена в ус?й Укра?н? з деяким зменшенням у п?вд. напрям?; дал? вишня (20,4 %), слива (15,3 %) ? груша (8,2 %) ? розповсюджен? в ус?й Укра?н?, з деяким зб?льшенням у п?вд. напрям?; менш? площ? припадають на абрикосу (3,7 %), черешню (2,7 %); гор?х (2,1 %) ? у Л?состепу ? Степу; на ?н. плодов? дерева припада? 0,9 % (бросква, мигдаль, фундук ? субтроп?чн? ? оливка культура, цитрусов? тощо) ? вс? на П?вд. Укра?н?, гол. в Криму. Див. також
Яг?дн? культури
.
Наукове забезпечення галуз? сад?вництва
[
ред.
|
ред. код
]
Для поширення рац?онального сад?вництва в Укра?н? ще до революц?? ?снували р?зного типу школи (серед ?н.: Уманська, Одеська, Никит?вська) ? курси сад?вництва, досл?дн? станц??, плодов? розсадники (перший у Мл??в?, що його створив 1888 Л. Симиренко); чимале значення мав
Н?к?тський ботан?чний сад
. Основн? п?дстави культури ? розвитку С. в Укра?н? (а нав?ть у Сх. ?вроп?) дала родина
Симиренк?в
: Платон (1821 ? 63) й особливо його син Лев (1885 ? 1920) та онук Володимир (1891?1943). Визначними помологами були:
М. Кащенко
(1855?1935), В. Дашк?вич (1856?1939), А. П?онтковський (1881 ? 1943) та ?н. Н.-д. справа сад?вництва значно розвинулася у XX стол?тт?: науков? питання сад?вництва розробляють
Укра?нський науково-досл?дний ?нститут сад?вництва
та його досл?дн? станц??, в?дпов?дн? катедри с.-г. вуз?в, в?дд?ли обл. с.-г. досл?дних станц?й.
Основним методом досл?джень ? польовий пор?вняльний досл?д, завдання якого зводиться, як правило, до пошуку кращого вар?анту. Отриманий у такий спос?б результат досл?ду поширю?ться на рег?он з под?бними ?рунтово-кл?матичними умовами
[3]
.
Див. також
А?роном?я
,
С?льськогосподарська осв?та
.
Економ?ка сад?вництва
[
ред.
|
ред. код
]
Затрати прац? на створення 1 га плодових насаджень становлять 125?250 людино-дн?в, яг?дних ? 95?150 людино-дн?в, для догляду за плодоносними насадженнями, в?дпов?дно, 90?200 та 390?520 людино-дн?в. Нав?ть за умови п?двищення р?вня механ?зац??, який в наш час
[
коли?
]
становить у сад?вництв? 15?20 %, розсадництв? 7?8, яг?дництв? 5?7 %, як передбача?ться у 2,5?3,0 раза, виробництво плод?в ? яг?д залишатиметься одним з найб?льш трудом?стких
[3]
.
Технолог?? галуз?
[
ред.
|
ред. код
]
Захист плодових в?д шк?дник?в ? хвороб
[
ред.
|
ред. код
]
Одним з важливих заход?в забезпечення врожайност?, пол?пшення якост? плодояг?дно? продукц??, забезпечення тривало? продуктивност? багатор?чних насаджень ? ?нтегрований захист плодових ? яг?дних культур в?д шк?дник?в ? хвороб.
Серед багатьох орган?зац?йно-господарських заход?в, як? в процес? експлуатац?? саду мають надзвичайно важливе проф?лактичне значення у зменшенн? витрат на захист рослин в?д шк?дливих орган?зм?в, ? закладання багатор?чних насаджень на придатних для т??? чи ?ншо? культури д?лянках з використанням високояк?сного оздоровленого садивного матер?алу ?мунних, ст?йких та толерантних до хвороб ? шк?дник?в сорт?в.
Ц? особливост? необх?дно враховувати ще на етап? проектування сад?в. У зонах достатнього й надм?рного зволоження (Пол?сся, П?вн?чний Л?состеп, Прикарпаття, Закарпаття) потр?бно обмежувати промислове вирощування хоча й ц?нних, але нест?йких проти парш? сорт?в яблун? та груш?.
Сучасний стан потужностей
плодопереробно? промисловост? Укра?ни
в наш час
[
коли?
]
не забезпечу? сво?часну переробку вирощених в держав? плод?в ? яг?д. Внасл?док цього ?х втрати в багатьох господарствах становлять 25?30 % ? б?льше, що в ц?лому значно знижу? економ?чн? показники сад?вничо? галуз?
[3]
.
Основн? напрямки використання в?дход?в плодопереробного виробництва:
- виробництво пектину з вичавк?в пектиновм?сно? сировини;
- виробництво фруктових порошк?в з вичавок яблук, груш, смородини та ?н.;
- виробництво сиропу (фруктово? меляси) з в?дход?в переробки зерняткових культур з подальшим виробництвом оцтово?, лимонно?, молочно? кислот;
- виробництво з ядер к?сточок к?сточкових культур ол?? ?
мигдалево? пасти
;
- виробництво ?з шкарлупи к?сточок к?сточкових культур активованого вуг?лля, яке застосовують також як наповнювач спец?альних кле?в, пол?рувального матер?алу для ливарного виробництва;
- виробництво фруктового кормового борошна;
- виробництво натуральних барвник?в ?з в?дход?в ?нтенсивно забарвлено? сировини (арон?я чорнопл?дна, смородина чорна та ?н.)
[3]
.
На сьогодн? в Укра?н?
[3]
вирощуванням садивного матер?алу плодових та яг?дних культур займаються 173 господарства, в тому числ? 10 наукових та 53 спец?ал?зованих установ. У 2006 роц? ними вирощено саджанц?в районованих сорт?в: плодових ? 6624 тисяч шт., яг?дник?в кущових ? 25392 тисяч шт., суниц? ? 8554,6 тисяч шт.
Розсадницьк? господарства
Укра?ни у 2006 роц? пор?вняно з 2001 роком зб?льшили обсяги вирощування саджанц?в зерняткових культур у 2,2 раза, а к?сточкових ? яг?дних ? у 1,6 раза. Проте, цього недостатньо для розширення та планом?рного в?дтворення сад?в, яке в останн? роки майже припинилося. Так, у 2001?2005 роках на кожний гектар насаджень ?з садозм?ни виводилось 8,9 га старих малопродуктивних сорт?в.
- Виробнича енциклопед?я сад?вництва
. К. 1969.
- Енциклопед?я укра?нознавства
: Словникова частина : [в 11 т.] /
Наукове товариство ?мен? Шевченка
; гол. ред. проф., д-р
Володимир Куб?йович
. ? Париж ? Нью-Йорк :
Молоде життя
, 1955?1995. ?
ISBN 5-7707-4049-3
.
- Кривда ?., Токар Л.
Сад?вництво. К. 1960.
- Сад?вництво ? виноградництво. К. 1959.
- Сад?вництво в Зах?дн?й Канад?: ?люстрований п?дручник плекання витривалих овочевих дерев на степах Канади / М. Карабут. ? Winnipeg: Укра?нська книгарня, 1939. ? 64 с.
- Сад?вництво п?вдня Укра?ни / За ред. В. А. Руль?ва. ? Запор?жжя: Дике Поле, 2003. ? 240 с.
- Укра?нська с?льськогосподарська енциклопед?я / За ред. В. Ф. Пересипк?на (Головна редакц?я Укра?нсько? Радянсько? Енциклопед??). ? К: Ки?вська книжкова фабрика, 1972. ? Том 3. ? 538 с.
- Чухно Д.
Экономика садоводства. К. 1961.
- Шабловський Б.
Пров?дн? сорти плодових культур УРСР. Укр. Н.-д. ?нститут Плод?вництва. Випуск 28. К. 1937.
- Щербина М.
Сад?вництво плодове та яг?дне. К. 1926.
- Юрчишин В
. Екон. ефективн?сть пор?д ? сорт?в плодових культур. К. 1968.