Сагаалган (?нш? назви ? Цагалган або Цаган Сар ) ? одне з найв?дом?ших свят монголомовних народ?в, яке приурочу?ться до початку Нового року за старовинним монгольським м?сячним календарем . Сагаалган переклада?ться як ≪Б?лий М?сяць≫. Це свято б?ло? молочно? ?ж?, шанування старших, символ оновлення людини ? природи, в?двертост? ? чистоти помисл?в, над?? ? добрих оч?кувань.

У будд?йськ?й традиц?? святкування Нового року приходиться в р?зн? роки на пер?од м?ж к?нцем с?чня ? серединою березня, на першого весняного молодика за м?сячним календарем. Дату зустр?ч? Нового року за м?сячним календарем щор?чно обчислюють за астролог?чними таблицями. Через в?дм?нност? астролог?чних числень у р?зних кра?нах ц? дати можуть не зб?гатися.

В пер?од, що передував розповсюдженню буддизму , Сагаалган був пов'язаний з життям ? побутом коч?вник?в ? в?дзначався п?д час ос?ннього р?внодення . В цей час зак?нчувалося приготування про запас молочних продукт?в, як? й споживали на свята. З затвердженням буддизму один ?з правител?в ? нащадк?в Чингисхана перен?с час святкування Нового року з осен? на к?нець зими.

В СРСР у 1930-х роках свято було заборонено. В?дродження традиц?? розпочалося лише в п?сляво?нний час. У 1990 роц? в рос?йських автоном?ях нац?ональному святу Сагаалган було присво?но оф?ц?йний статус народного свята.

Перед настанням Нового року у вс?х будинках проводиться особливий обряд очищення ? Гутор, п?д час якого з будинку ? з життя кожно? людини ≪викидаються≫ вс? невдач? ? все погане, таке, що накопичилося за попередн?й р?к. Його зд?йсню? запрошений в будинок лама за участю вс?х член?в с?м'?.

П?сля зак?нчення святково? трапези залишки ?ж? разом з монетами, дрантям, св?чкою ? хадаком (особливим шарфом, який вруча?ться гостям п?д час в?тання як знак пошани) складають у велику чашу, куди пом?щають також людинопод?бну ф?гурку, вил?плену з т?ста ? забарвлену в червоний кол?р (торма). Все разом це служить ≪викупом≫, який ма? примусити зло ? невдач? залишити будинок. Увечер? при св?тл? л?хтаря люди несуть ц? предмети до пустиря край дороги ? викидають, звертаючись до зла ?з словами: ≪Геть зв?дси!≫. П?сля цього вони швидко повертаються, не озираючись назад (зг?дно з пов?р'ям, якщо людина обернеться, то зло може повернутися разом з ним).

За три дн? до настання свята в храмах зд?йсню?ться особливий молебень, присвячений дхармапалам ? десяти божествам-захисникам Учення. Найб?льше шанування серед них в?дплачу?ться богин? Шр?-Дев? (Тибет ? Балден Лхамо), яка вважа?ться покровителькою столиц? Тибету Лхаси . У ?? честь зд?йсню?ться окремий молебень в день, що безпосередньо переду? Новому року.

Вважа?ться, що богиня Балден Лхамо в день Нового року три рази об'?жджа? землю по кругу, перев?ряючи сво? волод?ння: чи вс? готово до зустр?ч? Нового року, чи чисто в будинку у господин?, чи доглянут? д?ти, чи нагодована худоба. Недбайлив? будуть покаран? ? позбавлен? заступництва богин? в роц?, що настав, г?дн? отримають заохочення ? можуть розраховувати на ?? допомогу. Для отримання благословення богин? рекоменду?ться не спати всю н?ч до 6 ранку, ? або бути присутн?м на молебнях в храм?, або удома читати мантри ? робити практику. Тим, хто не спить ? зверта?ться до не? за допомогою, Балден Лхамо надасть сво? заступництво ? допоможе в р?шенн? складних питань.

Напередодн? Нового року найповажн?ш? ? найшановн?ш? лами роблять астролог?чн? прогнози для жител?в кра?ни на майбутн?й р?к.

У храм? протягом всього дня ? ноч? проходять урочист? служби ? хурали. Молебень зак?нчу?ться в 6 годин ранку ? настоятель поздоровля? вс?х з новим роком, що настав.

Характерним елементом свята ? також обряд Дугжууба, який проводиться в храм? напередодн? свята (30-го числа дванадцятого м?сячного м?сяця). Це церемон?я духовного очищення, що проводиться для того, щоб благополучно перейти з року старого в р?к новий, позбавившись в?д вантажу тор?шн?х б?д, гр?х?в ? нещасть. На цей молебень прийнято обтиратися удома шматочком т?ста (т?льки борошно ? вода, без якихось добавок) ? прокатати т?сто по вс?й поверхн? свого т?ла, уявляючи при цьому, що з т?ла витягу?ться все погане: хвороби, псування, негативн? емоц??. Пот?м ц? табалени ? ≪символи зла≫ ? потр?бно кинути в ритуальне багаття, яке буде запалене у двор? храму п?сля хуралу, ? ? все погане згорить в вогн?.

Удома накрива?ться святковий ст?л, на якому обов'язково ма? бути присутньою б?ла ?жа (молоко, сметана, сир, масло). У день, який переду? святкуванню, забороня?ться пити спиртне ? ?сти м'ясну ?жу. У перший день року не можна ходити в гост?, його треба провести саме в кол? с?м'?. Ход?ння в гост?, в?дв?дини родич?в дозволен? з другого дня, ? може продовжуватися до к?нця м?сяця. Весь м?сяць вважа?ться святковим.

Одним з головних персонаж?в свята Сагаалган ? Сагаан Убугун ? Б?лий Старець з Бурят?? . Б?лий старець вшановувався як покровитель довгол?ття, багатства, щастя, с?мейного благополуччя, продовження роду, родючост?, повелитель диких зв?р?в, людей ? домашн?х тварин, ген??в (дух?в) земл?, води, владика г?р, земл? ? води.

Вважа?ться, що мир ? благополуччя приходять з його появою, в?н приносить мир, спок?й ? р?вновагу у вс?х справах ? починах людських тим, хто його почитав. Його образ сходить до м?ф?в про бога ? дружину Земл?, покровителя родючост? ? довгол?ття. Б?лого Старця зображають в?длюдником з палицею в руках (дотик ц??? палиц? да? довге життя), що сидить б?ля входу в печеру п?д персиковим деревом (персик ? символ ж?ночого начала).

В дн? Нового року також зд?йсню?ться Обряд запуску ≪коней в?тру усп?ху≫. К?нь в?тру усп?ху ? це символ, що показу? стан благополуччя людини. Прапорець ?з зображенням ≪коня в?тру усп?ху≫, освячений в храм?, прив'язують до дерева або пом?щають на даху осел? так, щоб в?н обов'язково розв?вався на в?тр?. Вважа?ться, що ≪к?нь в?тру усп?ху≫ служить потужн?м захистом в?д нещасть ? хвороб, привертаючи увагу ? закликаючи допомогу божеств. Його зображення також символ?зу? побажання здоров'я, щастя ? достатку в новому роц? вс?м живим ?стотам.

У калмик?в свято назива?ться Цаган Сар. У свято Цаган Сар калмики звуть вс?х до себе на чай : р?дних, сус?д?в, друз?в. Цього дня не прийнято н?чого жал?ти для ?нших, не можна економити. Якщо д?ти живуть окремо, цього дня вони повинн? в?дв?дати р?дну дом?вку ? прив?тати старших з святом.

• Л. Тэрбиш. Монгол зурхайн цаг тооны бичиг

• Наадам