Р?чкова тераса

Р?чкова тераса у В?к?сховищ?

Р?чков?? тера?си ( долинн? тераси , надзаплавн? тераси ) ? частини р?чкових долин , як? ? в?дносно р?вними, мало нахиленими (за теч??ю та в б?к р?чищ ) сх?дцепод?бними утвореннями, що виникають у результат? сп?льно? акумулятивно - денудац?йно? д?яльност? пост?йних водоток?в. У сво?х нижн?х частинах р?чков? тераси , як правило, мають в?дносно крут? уступи , якими контактують ?з заплавами р?чок; у верхн?х ? маловиразними ≪тиловими швами≫ межують з? схилами р?чкових долин чи ?нших терас. П?д час повеневих п?дйом?в р?вня води в р?чках тераси н?коли не затоплюються водами.

Утворення р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

Утворення р?чкових терас, як правило, в?дбува?ться впродовж к?лькох основних етап?в:

• Накопичення на дн? р?чкових долин товщ алюв?альних в?дклад?в . Най?нтенсивн?ше так? процеси в?дбуваються у нижн?х частинах р?чкових долин, де руйн?вна й транспортувальна сила водотоку слабне, а р?чки досягають проф?лю р?вноваги . Тут др?бн? частинки г?рських пор?д, утворених внасл?док руйнування дна русла ? берег?в у верх?в'ях та середн?х теч?ях р?чок, ос?дають на дн? й активно накопичуються. Виникають обм?лини , острови , прируслов? вали (бари), перекати , гриви тощо. Теч?? стають пов?льними, а русла р?чок звивистими ( меандруючими ). Оминаючи маси намитих пор?д, водний пот?к розмива? сус?дн? береги ? ще б?льше розширю? свою долину. Виникають широк? заплави , численн? рукави, озера-стариц? , останц?-обт?кання тощо.

• Зм?на акумулятивного режиму роботи р?чки на ероз?йний . В?д певного моменту повеневого п?дйому р?вня води в р?чц? ста? недостатньо для затоплення обширу долини, ? р?чище почина? нове вр?зання в товщу власного алюв?ю. В?д колишньо? заплави р?чище в?докремлю?ться довол? крутими уступами ? продовжу? заглиблюватися. Р?чкова заплава набува? вигляду ? режиму тераси.

• Вертикальн? ( епейроген?чн? ) рухи земно? кори висх?дного спрямування спричиняють пониження базису ероз?? , р?чка заглиблю?ться ? колишн? заливн? частини долини перетворюються на субгоризонтальн? сх?дцепод?бн? майданчики ? тераси.

• Зм?на кл?матичних умов у б?к потепл?ння ? зневоднення територ?? також призводить до утворення р?чкових терас. Маса води, що ран?ше повн?стю наповнювала р?чкову долину ? в?дкладала на дн? алюв?й, з? зм?ною кл?матичних умов перетворю?ться на пор?вняно вузький пот?к. Колишн? дно цього потоку та сум?жн? з ним заплави опиняються поза зоною досяжност? нового р?чища. Ц? д?лянки осушуються, перетворюючись на тераси, натом?сть р?чище заглиблю?ться дал? ? дал?, в?дмежовуючись крутими уступами. Под?бним чином формувались деяк? тераси р?чок Укра?ни при таненн? льодовик?в . Льодовиков? маси спочатку були джерелом потужних талих флюв?огляц?альних водоток?в, а згодом (в?дступивши або зникнувши) зумовили обм?л?ння тогочасних р?чок. Обм?л?ння породило актив?зац?ю глибинно? ероз?? та утворення р?чкових терас.

Якщо якийсь ?з описаних сценар??в формування терас повторю?ться протягом часу ?снування р?чки або ж р?чкова долина пережива? переб?г под?бних процес?в у т?й чи ?нш?й посл?довност?, на ?? теренах форму?ться ц?лий комплекс терас: часто р?зних за виглядом, походженням, складом г?рських пор?д, структурою та ступенем збереження.

Означення р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

Традиц?йним стилем означення р?чкових терас ? п?дх?д, зг?дно з яким ?хн?й в?дл?к ведуть в?д заплав ? до схил?в р?чкових долин чи сум?жних ?з ними межир?чних р?внин. Тож тераса, розм?щена найближче до заплави, ма? назву ≪перша надзаплавна тераса≫; наступна в?д не? ? ≪друга надзаплавна тераса≫ ? т. д. Велик? р?чки ? Дунай , Рейн , М?сс?с?п? , Амазонка , Н?л  ? мають до 8-12 р?знор?вневих надзаплавних терас. У верх?в'ях Кубан? вид?ляють до 20 терас. ^[1] В долинах р?чок Укра?ни вид?ляють до 7 терас, а найб?льшу к?льк?сть терас ма? долина Дн?стра в середн?й теч?? ? 13. ^[2]

?дентиф?кац?йн? ознаки р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

• субгоризонтальна конф?гурац?я поверхн? у простор?;
• наявн?сть (у безпосередньому чи похованому стан?) основних елемент?в терас: поверхонь (площадок), уступ?в ? тилових шв?в ;
• у переважн?й б?льшост? випадк?в ? наявн?сть у склад? г?рських пор?д алюв?альних в?дклад?в ;
• присутн?сть форм рель?фу (або ?хн?х фрагмент?в чи сл?д?в), властивих заплавам: котловин озер- стариць , сухих р?чищ, останц?в обт?кання тощо;
• поверхн? б?льшост? терас мають ухил в?д тилових шв?в до уступ?в та загалом за теч?ями р?чок.

Псевдотераси [ ред. | ред. код ]

?сну? ц?лий ряд утворень, як? мають зовн?шн?й вигляд р?чкових терас, проте в?др?зняються в?д них за генезисом . Так? морфолог?чн? елементи називають псевдотерасами або хибними терасами. ^[3] Серед них вид?ляють:

• денудац?йн? тераси (тераси вив?трювання, структурн? тераси)
• псевдотераси зсувно? генези
• псевдотераси конус?в виносу
• моренн? тераси прос?дання
• запл?чики коритопод?бних льодовикових долин

Властивост? р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

• за наявност? в р?чков?й долин? к?лькох ярус?в терас найвищ? з них будуть найстар?шими ? найменш виразними;
• наявн?сть у межах р?чкових терас форм рель?фу (або ?хн?х фрагмент?в), властивих заплавам, св?дчить про в?дносно молодий в?к надзаплавних терас;
• спочатку тераси утворюються у нижн?х теч?ях р?чок, а в?дтак поступово ≪просуваються≫ вгору проти теч?й;
• тилов? шви б?льшост? терас погано виражен?, оск?льки вони ? м?сцями активного накопичення делюв?ю з? схил?в р?чкових долин чи в?дклад?в (у вигляд? конус?в виносу ) з ероз?йних форм рель?фу ? борозен , промивин (водори?в), яр?в , балок тощо.
• часто, тераси стають осередками формування вторинних форм рель?фу, головною умовою формування яких ? близьк? до горизонтальних поверхн?: карстов? л?йки , степов? блюдця тощо.

Просторов? параметри р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

• ширина ? в?д к?лькох метр?в до десятк?в к?лометр?в;
• довжина ? в?д десятк?в метр?в до десятк?в к?лометр?в;
• поперечний перер?з ? сх?дцепод?бний (у класичному вигляд?);
• конф?гурац?я ? замкнена, видовжена;
• ухил поверхн? ? 0?3 градуси;
• висота р?чково? тераси ? визнача?ться перевищенням середньо? частини майданчика, не порушеного делюв?альними шлейфами (поблизу тилового шва) або площинним змивом (зовн?шн?й край) над р?внем р?чки.

Класиф?кац?? р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

?сну? дек?лька класиф?кац?й р?чкових терас: за складом г?рських пор?д, що складають т?ло тераси (генетична), за типом розташування ? вза?мов?дношеннями у межах р?чкових долин ? за структурою г?рських пор?д.

За генезою [ ред. | ред. код ]

Р?чков? тераси б?льш?стю досл?дник?в под?ляються на 3 види: ероз?йн?, цокольн? й акумулятивн?. Принципова р?зниця м?ж ними поляга? в розр?з? т?ла тераси: ероз?йн? ? розр?з ц?лком складений кор?нними породами ; цокольн? ? верхня частина розр?зу тераси складена алюв??м , а нижня ? кор?нними породами; акумулятивн? ? розр?з представлений виключно алюв??м дано? тераси. Проте ? генетичн? класиф?кац?? терас, де цокольн? вважаються р?зновидом акумулятивних. ^[4]

• Ероз?йн? тераси (≪кор?нн?≫, ≪тераси розмиву≫, ≪тераси зносу≫, ≪скульптурн? тераси≫) ? утворюються в молодих р?чкових долинах в к?нц? висх?дно? фази ероз?йно-акумулятивного морфоциклу . Терм?н ≪кор?нн?≫ невдалий, позаяк р?чкова тераса може бути вр?зана не т?льки в кор?нн? породи, але ? в давн?ший алюв?й ц??? ж р?чково? долини. ^[5] Поняття ≪розмив≫ ? ≪знос≫ для визначення руйн?вно? д?яльност? л?н?йних водоток?в ? синон?мами терм?ну ≪ероз?я≫ , а терм?н ≪скульптурна≫ вже застар?в ? ? зайвим. ^[4] Площадка ероз?йно? тераси, як правило, представлена виходом на денну поверхню кор?нних дочетвертинних пор?д, як? ?нод? можуть бути перекрит? тонким прошарком елюв?ю, або подекуди, тонкими л?нзами ?нстративного руслового аллюв?ю. ^[6] Б?ля ≪тилових шв?в≫ таких терас площадку можуть перекривати колюв?альн? осипи пор?д вищележачих крутих схил?в, або незначн? за потужн?стю (2-10 см) призми делюв?ального плащу (при пологих схилах). Ероз?йний вид властивий переважно р?чковим терасам г?рських кра?н, ? як правило, такими терасами ? найб?льш висок? тераси в поперечному розр?з? одн??? р?чково? долини. ^[7]
• Акумулятивн? тераси (як? ?нод? називають застар?лим терм?ном ≪алюв?альн?≫) формуються у зр?лих р?чкових долинах у фази ≪низх?дного≫ розвитку повних морфоцикл?в, як? пережила долина, коли на ?? дн? накопичу?ться перстративний алюв?й нормально? потужност? з ч?тким под?лом алюв?ю за фац?ями (руслова, заплавна, старична). Важливо зазначити, що акумулятивна тераса ? не просто рел?ктом давнього дна р?чково? долини, а рел?ктом власне ?? заплави (нав?ть динам?чно? г?рських р?чок).
  • Цокольн? тераси ? р?зновидом акумулятивних ? под?ляються на 2 п?двиди: в?дкритоцокольн? ? коли в уступ? тераси в?дслонюються кор?нн? породи, ? закритоцокольн? ? коли в уступ? тераси кор?нн? породи не в?дслонюються, проте встановлюються в розр?з? т?ла тераси при розбурюванн?. ^[8]

За типом вза?морозташування в долин? [ ред. | ред. код ]

• Прихилен? тераси ? в процес? формування терас р?чка кожного разу вр?за?ться в алюв?й попередньо? тераси до кор?нних пор?д, тому кожна молодша тераса прихиля?ться до старшо?
• Вкладен? тераси ? р?чка вр?за?ться в товщу алюв?ю попередньо? тераси, але на в?дм?ну в?д прислоненого типу не прор?за? його повн?стю. Це нагаду?, н?би тар?лки покладен? одна на одну ? в?д найб?льшо? до найменшо?. Так? типи терас характерн? здеб?льшого для долин, як? формувались в епоху чергування льодовикових ? м?жльодовикових пер?од?в. ^[9]
• Накладен? тераси (похован?) ? складаються з накладених одна на одну р?знов?кових алюв?альних товщ. Такий тип терас утворю?ться в результат? переважання процес?в акумуляц??. Нижчележача тераса завжди ц?лком похована п?д алюв??м вищележачо?.
• Вр?зан? тераси ? утворюються при переважанн? ероз?йно? д?яльност? р?чки. ?хн?й алюв?й повн?стю або частково прихилений до пор?д цоколя б?льш високих терас.

В ход? детального геоморфолог?чного картування можуть вид?лятися так? локальн? р?зновиди р?чкових терас: балочн?, боров?, дельтов?, похован?, лиманн?, меандров?, нахилен?, насипн?, перехрещен?, загатн? та ?нш?. ^[10]

Господарське значення р?чкових терас [ ред. | ред. код ]

Р?чков? тераси мають сутт?ве промислове ? с?льськогосподарське значення. Широк? тераси великих р?внинних р?чок завдяки рель?фу ? складу алюв?ю ? ц?нними с?льськогосподарськими землями. Саме тераси р?чкових долин часто ? оптимальними м?сцями для буд?вництва дор?г, аеродром?в, населених пункт?в, г?дротехн?чних об'?кт?в ? промислових п?дпри?мств. В геолог?? р?чков? тераси ? об'?ктом для пошук?в розсипних родовищ корисних копалин (золота, платини).

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Борова тераса
• Заплава
• Лощина
• Ероз?йна борозна
• Яр
• Балка

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии. ? М.: УЧПЕДГИЗ, 1949. ? 320 с. (рос.)
• Г?рничий енциклопедичний словник  : у 3 т / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Сх?дний видавничий д?м , 2001?2004.

• Гудымович С. С. Речные террасы (некоторые замечания к морфологии, генезису и классификации) / Известия Томского политехнического университета. ? 2005. ? Т. 308, № 5. ? С.57-61 (рос.)
• Домаранський А. О. Основи геоморфолог??: тестов? завдання. ? К?ровоград: Центрально-Укра?нське видавництво, 2010. ? 137 с.
• Зубаков В. А. Классификация и номенклатура террас // Труды II геоморфологического совещания. ? М.: Изд.-во ОГГН АН СССР, 1960. ? С. 20-32. (рос.)
• Кизельватер Д. С., Раскатов Г. И., Рыжова А. А. Геоморфология и четвертичная геология. ? М. : Недра, 1981. ? 215 с. (рос.)
• Костенко Н. П. Геоморфология. ? М. : Изд.-во МГУ, 1999. ? 229 с. (рос.)
• Нечипорова Т. П. Речные таррасы и методы их изучения: Учебно-методическое пособие по курсу ≪Геоморфология≫. Ростов-на-Дону: изд-во Южного федерального университета, 2009. ? 48с. (рос.)
• Панов Д. Г. Общая геоморфология. ? М.: Высшая школа, 1966. ? 372с. (рос.)
• Пиотровский В. В. Геоморфология с основами геологии. ? М.: Геодиздат, 1961. ? 298с. (рос.)
• С?ренко ?. М. Динам?чна геоморфолог?я: Навчальний пос?бник. ? Льв?в : Видавничий центр ЛНУ ?мен? ?вана Франка  , 2003. ? 263 с.
• Стецюк В. В., Ковальчук ?. П. Основи геоморфолог??: навчальний пос?бник. ? К.: Вища школа, 2005. ? 495 с.
• Рычагов Г. И. Общая геоморфология. М.: изд. МГУ. ? 2006. ? 369с. (рос.)
• Чалов Р. С. Русловые процессы. ? М.: изд-во МГУ, 1986. ? 211 с. (рос.)
• Чернов А. В. Геоморфология пойм равнинных рек. ? М.:Недра, 1984. ? 264с. (рос.)
• Шульц С. С. Опыт генетической классификации речных террас // Известия Всесоюзного географического общества. ? 1940. ? Т. 92. ? № 6. ? С. 739?749. (рос.)
• Щукин И. С. Общая геоморфология. ? М.: Изд. Московского университета, Т. 1. ? 1960. ? Т. 1. ? С. 277?300. (рос.)
• Эдельштейн Я. С. Основы геоморфологии. ? М.:ГОСГЕОЛИЗДАТ, 1947. ? 399 с. (рос.)
• Harden C. Terrace, river / Encyclopedia of geomorphology. V.1, ed. by A.S. Goudie, Taylor&Francis Ltd., New York. ? 2006. ? P. 1039?1043 ISBN 0-415-32737-7 (англ.)
• Knighton D. Fluvial forms and processes. Edward Arnold Press. ? London, 1984. ? P.96-103 (англ.)
• Pazzaglia, Frank J. in press, 9.2.3 Fluvial Terraces, in Wohl, E., ed., Treatise of Geomorphology. New York, NY: Elsevier. [ Арх?вовано 4 березня 2016 у Wayback Machine .] (англ.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Сайт о геологии / Геологическая работа текучих вод. Речные террасы [ Арх?вовано 20 червня 2013 у Wayback Machine .] (рос.)
• Словари и энциклопедии на Академике. Речная терраса [ Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
• Глоссарий. Речные террасы [ Арх?вовано 20 липня 2012 у Wayback Machine .] (рос.)

Нормативний контроль Freebase :  /m/064g7g · GND :  4154916-8

Ця стаття належить до добрих статей укра?нсько? В?к?пед??.