м?сто Рязань
город Рязань
Герб Прапор
Рязанський кремль
Кра?на	Рос?я
Суб'?кт Рос?йсько? Федерац??	Рязанська область
Мун?ципальний район	Рязанська м?ськрада
Код ЗКАТУ :	61 401
Код ЗКТМО :	61701000001
Основн? дан?
Час заснування	1095
Перша згадка:	1301
Статус м?ста	1095 (?)
Под?л м?ста	2 адм?н?стративних округи
Населення	▲ 532 772 (2015)
Площа	234 [1]  км²
Поштов? ?ндекси	390000-390048
Телефонний код	+7 49 12
Географ?чн? координати :	54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д.  /  54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д.  / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483 Координати : 54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д.  /  54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д.  / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483
Часовий пояс	+3
М?ста-побратими	див. тут
День м?ста	остання нед?ля травня [2]
Катойкон?ми	рязанц?
В?дстань
До Москви (км):  - ф?зична:  - зал?зницею :  - автошляхами :	196
Влада
Вебстор?нка	admrzn.ru
М?ський голова	В?тал?й Артьомов [3]
Мапа
Рязань
Рязань у В?к?сховищ?

Ряза?нь (до 1778 року ? Переясла?вль-Ряза?нський) ? м?сто в Рос?? , адм?н?стративний центр Рязансько? област? . Розташоване на правому берез? Оки (за 2 км в?д р?чки), при впад?нн? в не? р?чки Труб?ж ^[ru] . Велика пристань на Оц?, за 196 км в?д столиц? Рос?? м?ста Москви . Вузол зал?зничних л?н?й на Москву, Руза?вку , Ряжськ ^[ru] ; аеропорт ≪Турлатово≫ ? ав?абаза ≪Дяг?л?во≫.

М?сто входить до тридцятки найб?льших рос?йських м?ст ? чисельн?сть населення на 1 с?чня 2015 року становила 532 772 ос?б.

Назва ≪Рязань≫, ймов?рно, походить в?д назви ф?но-угорського народу ерзя . ^[4]

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського княз?вства , що знаходився за 50 км на п?вденний сх?д в?д сучасно? Рязан? ^[5] (нин?шн? городище Рязань Стара ). В середин? XIV стол?ття центр княз?вства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в л?топис? п?д 1300 (1301) роком, ? джерела, що вказують на 1095 ? 1208 як роки заснування м?ста), який у 1521 роц? ув?йшов до складу Московсько? держави; у 1708 роц? м?сто включено в Московську губерн?ю.

У 1778 ? 1796 роках Рязань була центром Рязанського нам?сництва Рос?йсько? ?мпер?? .

З 1796  ? центр Рязансько? губерн?? .

У 2-й половин? XIX стол?ття в Рязан? з'являються чавуноливарн?, винокурн?, салотопн? та ?нш? промислов? п?дпри?мства.

У 1929?30 роках Рязань ? окружний центр Московсько? област? , з 1937 ? обласний центр.

На сьогодн? Рязань ? науковим ? культурним центром, де дбайливо збер?га?ться багата спадщина минулого. У 1995 роц? Рязань в?дзначила 900-р?ччя.

Рязань розд?лена на 4 м?ськ? округи (колишн? райони) (у тис. чол. на 1 с?чня 2001 року):

• Жел?знодорожний ? 147,3;
• Московський ? 176,9;
• Октябрьський ? 130,1;
• Сов?тський ? 71,6.

Зм?нюван?сть чисельност? населення Рязан? демонстру? нижче наведена таблиця :

19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязан? засновано ф?л?ю Московського укра?нського в?йськового клубу. ?? членами стали в?йськовослужбовц?-укра?нц? Рязанського гарн?зону. При ф?л?? д?яв хор ? театральна трупа ^[26] .

В Радянському Союз? Рязань перетворилася на промисловий центр. Нин? м?сто да? 60% валово? продукц?? промисловост? област?.

До Друго? св?тово? в?йни (1939-1945) дв? третини його валово? промислово? продукц?? давали харчова, легка ? деревообробна галуз?; п?сля в?йни Рязань перетворилася на ?ндустр?альний центр ?з переважанням галузей важко? промисловост?, головним чином машинобудування.

Найб?льш? п?дпри?мства м?ста:

• Рязанський верстатобуд?вний завод ( металор?зальн? верстати );
• ЗАТ ≪ПРО_САМ≫ (обчислювально-анал?тичн? машини);
• Рязанський завод автоагрегат?в;
• Тяжпресмаш;
• Рязанський рад?озавод;
• Рязанська нафтопереробна компан?я (первинна обробка нафти);
• Рязанський комбайновий завод (с?льгосптехн?ка);
• Теплоприбор;
• Рязколормаш та ?нш?.

П?дпри?мства легко? промисловост?: швейна та взутт?ва фабрики, ЗАТ ≪Рос?йська шк?ра≫ тощо. Розвинут? також харчова промислов?сть, виробництво будматер?ал?в, деревообробка.

У Рязанському район? вирощують зернов? та кормов? культури, картоплю, овоч?, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

• Громадський :
  • автобус ,
  • тролейбус ,
  • маршрутне такс? .
  • Рязанський трамвай д?яв 2 с?чня 1963 ? 15 кв?тня 2010
  • Рязанський м?ський електропотяг
• Зал?зничн? станц??:
  • Рязань I
  • Рязань II
• Автодорожн?й:
  • Через м?сто пряму? автострада М-5 ≪Урал≫

Рязань знаходиться у зон? вологого континентального кл?мату ( Класиф?кац?я кл?мат?в Кеппена Dfb) ^[27]

Рязань ? великий осв?тньо-науковий центр, зокрема тут розташован? держун?верситет ? медун?верситет, с?льгоспакадем?я, пол?техн?ка, низка проф?льних в?йськових ? м?л?цейський ВНЗ.

Вищ? навчальн? заклади Рязан?:

• Рязанський державний ун?верситет;
• Рязанський медичний ун?верситет;
• Рязанська с?льськогосподарська академ?я;
• Рязанський державний рад?отехн?чний ун?верситет (РГРТУ);
• Рязанський пол?техн?чний ?нститут;
• Рязанський в?йськовий автомоб?льний ?нститут;
• Рязанське вище в?йськове командне училище зв'язку;
• Рязанське пов?тряно-десантне командне училище ;
• Рязанська академ?я МВС.

Також у м?ст? 7 комерц?йних ?нститут?в та 11 середн?х спец?альних навчальних заклад?в.

Рязань ? значний культурний осередок Рос?? , тому що тут працю? низка театр?в, музе?в, к?нотеатр?в, клуб?в, ?нших заклад?в культури та дозв?лля.

Рязанськ? театри:

• Рязанський державний обласний театр драми ;
• Рязанський державний обласний театр для д?тей та молод? (Рязанський театр юного глядача);
• Рязанський державний обласний театр ляльок ;
• Рязанський обласний музичний театр .

У м?ст? працюють гастрольно-концертне об'?днання ≪Рязаньконцерт≫ ? Рязанський державний цирк.

Кр?м профес?йних театр?в, у Рязан? ? аматорськ? театральн? орган?зац??: студентський театр РДУ ≪Переход≫, театральне товариство ≪ПРЕМ'?Р-А≫, театральна лаборатор?я ≪Кост?н Д?м≫, театр-студ?я ≪Експромт≫.

Серед працюючих к?нотеатр?в Рязан?:

• 2 сучасн? мережев? к?нотеатри ≪Люксор≫ ? у ТЦ ≪Барс≫ та ТЦ ≪Кру?з≫;
• ≪Дружба≫ ? радянський к?нотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасност?;
• ≪Малина≫ ? сучасний двозальний к?нотеатр ( 2009 ), обладнаний 3D-залом.

Рязанськ? музе?:

• Рязанський ?сторико-арх?тектурний музей-запов?дник;
• Рязанський державний обласний художн?й музей ?м. ?. П. Пожалост?на;
• Музей в?йськово? автомоб?льно? техн?ки Рязанського в?йськового автомоб?льного ?нституту ?м. генерала арм?? В. П. Дуб?н?на;
• Музей ?стор?? пов?тряно-десантних в?йськ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на нев?домий терм?н);
• Музей-садиба академ?ка ?. П. Павлова
• Державний музей-запов?дник С. А. ?сен?на (село Константинове);
• ГУК ≪Музей ?стор?? молод?жного руху≫

Стародавн? ядро Рязан? ? Кремль (закладений в 1095 роц?), розташований на п?вн?чн?й меж? м?ста, на високому мис? при злитт? р?чок Труб?ж ? Либ?дь.

Рязанський кремль н?коли не мав мурованих укр?плень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його територ?? збереглись видатн? пам'ятки старовинно? арх?тектури:

• Успенський собор ( 1693 ? 1699  рр.), збудований у стил? наришк?нського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храм? знаходиться семиярусний ?коностас 1702  р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
• Архангельський собор (на меж? XV ? XVI  ст.). Невеликий чотирьохстовпний перв?сно б?локам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647  р.
• Собор Р?здва Христова (до к?нця XVII  ст. Успенський). Найстародавн?шн?й ?з храм?в Рязан?. Перший храм (початку XV  ст.) був б?локам'яним. На початку XVII  ст. храм був зведений знову з цегли ? кап?тально перебудований у середин? XIX  ст. В?д перв?сного собору залишилася лише в?втарна частина.
• Арх??пископський палац (т.зв. ≪палац Олега≫) ? одна з найб?льших пам'яток допетровсько? муровано? цив?льно? арх?тектури. Це триповерхова буд?вля (перш? два яруси зведен? зодчим Юр??м ?ршовим у середин? XVII  ст., верхн?й поверх був добудований Григор??м Мазух?ним близько 1693  р.). У XVIII  ст. до палацу була зроблена прибудова.
• П?вчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII  ст. ?з ?анком (зодчий Юр?й ?ршов).
• Консисторський корпус середини XVII  ст., за арх?тектурою нагаду? П?вчий корпус.
• Стайн? XVII (?.Уст?нов) ? XIX  ст.
• Готель для черн? (житниця). К?нець XVII  ст. Зодчий ?ван Уст?нов.
• Соборна чотириярусна дзв?ниця 1789 ? 1840  рр., у стил? класицизму , заввишки 86 м.

Ран?ше на територ?? кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (в?домий ?з XV  ст.):

• Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647  р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм ?з шатровою дзв?ницею, збудований на м?сц? храму XVI  ст.
• Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702  р.
• Готель для знат? на територ?? колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII ? XIX  ст.
• Мурована огорожа, XVIII  ст.

Також на територ?? кремля знаходиться:

• Свято-Дух?вська церква 1642  р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзв?ниця 1864  р., будиночок причту  початку XX  ст.

Велика к?льк?сть пам'яток сакрально? арх?тектури Рязан? було знищено б?льшовиками у 1930-т? рр. ?з храм?в, що збереглися до нашого часу, вир?зняються:

• Благов?щенська церква 1673  р. Безстовпний п'ятибанний храм ?з шатровою дзв?ницею. Був зруйнований за радянських час?в, пот?м в?дновлений.
• Входо?русалимська церква 1680  р. Безстовпний п'ятибанний храм ?з шатровою дзв?ницею.
• Залишки Тро?цького монастиря ?з Тро?цьким собором ( 1695  р., наришк?нський стиль ).
• Борисогл?бський собор 1686 ? 1687  рр. Наришк?нський стиль . Дзв?ниця XIX  ст.
• Спасо-Преображенська церква на Яру 1695  р. Безстовпний п'ятибанний храм ?з шатровою дзв?ницею.
• Покровська церква у Храпово 1686  р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзв?ниця XIX  ст.

Неподал?к в?д Рязан?, у сел? Солотча, розташований Богородице-Р?здвяний Солотчинський монастир, в?домий з 1390  р. До нашого часу збережен? собор Р?здва Богородиц? ( XVI ? XVII  ст.), настоятельськ? поко? ( XVII  ст.) та дв? церкви, збудован? Яковом Бухвостовим у стил? наришк?нського бароко  ? трапезна Святого Духа ( 1688 ? 1689  рр.) та надбрамна ?вана Предтеч? ( 1696 ? 1698  рр.).

• 
  Христор?здвяний собор
• 
  На роз? вулиць Лен?на ? Вознесенсько?
• 
  Борисогл?бський собор Рязан?. 1686 ? 1687  рр., прибудови ? XIX  ст.
• 
  Рязанський кремль. У центр? ? Архангельський собор ( XVI ? XVII ст.)
• 
  Палати архи?пископ?в ? ≪палац Олега≫, XVII ст.
• 
  П?вчий корпус, XVII ст.
• 
  Успенський собор ? дзв?ниця.
• 
  Свято-Дух?вська церква. XVII - XIX ст.
• 
  Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
• 
  Богоявленська церква. 1647 р.
• 
  Собор Тро?цького монастиря. 1695 р.

На п?вденному заход? в?д Кремля розташован? головн? площ? м?ста ? Соборна (колишня Радянська) ? площа Лен?на. За регулярним генеральним планом 1780 , здеб?льшого в?дпов?дно до напряму стародавн?х вулиць, були проведен? головн? маг?страл?: Соборна вулиця (у радянський пер?од ? вулиця Революц??), що виходить на Соборну площу ? ор??нтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нин? Першотравневий проспект) ? Астраханська вулиця (нин? вулиця Лен?на), що перетина? м?сто з п?вденного сходу на п?вн?чний зах?д.

Рязань заповнювалася буд?влями у стил? класицизму  , зокрема, г?мназ?я (нин? с?льськогосподарський ?нститут) у 1808-1815 роках; колишн? Дворянськ? збори (центральна частина&nbspp; наприк?нц? XVIII - початку XIX стол?ть), л?карня ( 1816 року); торговельн? ряди (перша половина XIX стол?ття).

За радянських час?в Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 роц? затверджений генеральний план (арх?тектор Г. М. Слепих ? ?н.). У 1950 ? 70 -х рр. Були збудован? театрально-концертний зал ?м. С. ?сен?на ( 1956 , арх?тектори ?. П. Антипов ? ?н.), поштамт ( 1962 , арх?тектори А. ?. Кушк?н, Н. Н. ?стом?н), вокзал ≪Рязань-2≫ ( 1967 , арх?тектори Ю. М. Болдичев ? ?н.), цирк ( 1971 , типовий про?кт).

Масове житлове буд?вництво у нових м?крорайонах у пово?нний час велося на вс?х напрямках, за винятком п?вн?чного, обмеженого Окою. У 1940 ? 60 -х роках були забудован? м?крорайони Гороща та Приокський, у 1960 ? 70 -? ? Московське шосе; у 1980-х основними районами масово? забудови стали Кан?щево на п?вн?чному заход? та Дашково-П?сочня на сход?.

У 1990-т? роки масове житлове буд?вництво практично не зд?йснювалося; будувалися переважно так зван? ≪ел?тн?≫ будинки. Ц?лий квартал таких будинк?в був побудований в ?сторичн?й частин? центру м?ста за буд?влею, спро?ктованою на Соборн?й вулиц? для обкому КПРС ? добудованою на кошти Центрального банку РФ , що розм?стив там сво? Головне управл?ння у Рязанськ?й област?. У першому десятил?тт? XXI стол?ття буд?вництво для широких верств населення знову набрало оберт?в ? зд?йсню?ться на незайнятих територ?ях на околицях м?ста та на ≪точкових≫ м?сцях.

Пам'ятники ? ?. П. Павлову ( 1949 , арх?тектор А. А. Дзержкович) ? В. ?. Лен?ну ( 1957 , арх?тектор ?. ?. Рожин), обидва ? бронза, гран?т, скульптор М. Г. Ман?зер ; Ф. А. Полета?ву ( 1970 , скульптор В. Е. Цигаль, арх?тектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адм?н?стративно включеного до складу Сов?тського округу Рязан? ? Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км в?д Рязан?, на правому берез? Оки знаходиться городище Стара Рязань ? залишки колишньо? столиц? Рязанського княз?вства.

Рязань прославили поет Серг?й ?сен?н , перший рос?йський нобел?вський лауреат ?ван Павлов , Костянтин Ц?олковський , ?ван М?чур?н , ?ван Пожалост?н, М. ?. Салтиков-Щедр?н , Олександр Солжен?цин , Костянтин Паустовський .

У м?ст? народилися:

• Абашин Владислав Володимирович  ( нар. 1979 ) ? рос?йський актор театру й к?но.
• Бел?цер Володимир Олександрович  ( 1906 ? 1988 ) ? укра?нський б?ох?м?к, академ?к АН УРСР.
• Б?лов Антон Серг?йович  ( нар. 1986 ) ? рос?йський хоке?ст, захисник.
• Берв? Василь Васильович  ( 1829 ? 1918 ) ? рос?йський соц?олог, публ?цист, економ?ст ? белетрист.
• Гар?н Ераст Павлович  ( 1902 ? 1980 ) ? рос?йський актор театру ? к?но, режисер, сценарист, народний артист СРСР.
• Журавльов Василь Миколайович  ( 1904 ? 1987 ) ? рос?йський к?норежисер.
• Лаппа Тетяна Микола?вна  ( 1892 ? 1982 ) ? перша дружина письменника Михайла Булгакова.
• Ловцов Михайло ?ванович  ( 1850 ? 1907 ) ? рос?йський арх?тектор, цив?льний ?нженер ? викладач.
• Некрасов Борис Володимирович  ( 1920 ? 1978 ) ? рос?йський письменник.
• Павлов ?ван Петрович  ( 1849 ? 1936 ) ? рос?йський ф?з?олог, творець науки про вищу нервову д?яльн?сть ? уявлень про процеси регуляц?? травлення.
• Полонський Як?в Петрович  ( 1819 ? 1898 ) ? рос?йський поет ? проза?к.
• Поривк?на Ольга Васил?вна (1913?1987) ? укра?нський радянський геоморфолог та ?рунтознавець, кандидат географ?чних наук.
• Пугачов Семен Андр?йович  ( 1889 ? 1943 ) ? радянський в?йськовий д?яч, комкор.
• Фатюшин Олександр Костянтинович  ( 1951 ? 2003 ) ? рос?йський актор.
• Холопов Юр?й Миколайович  ( 1932 ? 2003 ) ? рос?йський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московсько? консерватор??.
• Цен?н Серг?й Серг?йович  ( 1884 ? 1964 ) ? рос?йський актор, к?норежисер, сценарист.
• Черепн?н Лев Володимирович  ( 1905 ? 1977 ) ? радянський ?сторик.

•   Болгар?я  ? Ловеч (в?д 1964 );
•   Н?меччина  ? Мюнстер (в?д 1989 );
•   Франц?я  ? Брессю?р (в?д 1997 );
•   КНР  ? Сюйчжоу (в?д 1998 );
•   ?тал?я  ? Алессандр?я (в?д 2006 );
•   Польща  ? Острув-Мазовецька (в?д 2008 );
• невизнана республ?ка Абхаз?я  ? Новий Афон (в?д 2008 ) ^[28] .

Також Рязань зд?йсню? сп?вроб?тництво з м?стами:

•   Серб?я  ? Крушевац (в?д 2000 );
•   Хорват?я  ? Ом?ш .
•   Б?лорусь  ? Берестя

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Рязань

• Сайт Правительства Рязанской области
• Информационный сервер администрации г. Рязани
• Жёлтые страницы Рязани
• Рязанский городской сайт
• Рязанское информационное агентство ≪7 новостей≫
• Портал Развлечений Рязани
• Город Рязань
• Каталог рязанских предприятий, компаний и фирм
• Фотограф?? Рязан?: фото рязанських пам'ятник?в и буд?вель, Успенський собор (в?н же рязанський Кремль), село Константиново (де родився Серг?й ?сенин) тощо
• ≪Покушение на Россию≫  ? Документальний ф?льм про вибухи дом?в в Рос?? ? так званих ≪навчаннях≫ в Рязан? восени 1999.]
• Запрещенный Фильм ≪Покушение на Россию≫
• ?стория герба Рязан? ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}

Статт? та теми пов'язан? з м?стом п о р 50 найб?льших м?ст Рос?? за населенням     Москва (13104) Санкт-Петербург (5600) Новосиб?рськ (1635) ?катеринбург (1539) Казань (1315) Нижн?й Новгород (1213) Красноярськ (1197) Челяб?нськ (1183) Самара (1164) Уфа (1158) Ростов-на-Дону (1136) Краснодар (1121) Омськ (1111) Воронеж (1052) Перм (1027) Волгоград (1026) Саратов (892) Тюмень (856) Тольятт? (675) Барнаул (623) Махачкала (623) ?жевськ (621) Хабаровськ (617) Ульяновськ (613) ?ркутськ (611) Владивосток (597) Ярославль (571) Томськ (552) Ставрополь (550) Кемерово (549) Набережн? Челни (546) Оренбург (539) Новокузнецьк (534) Балашиха (527) Рязань (523) Чебоксари (496) Пенза (492) Липецьк (490) Кал?н?нград (490) К?ров (472) Астрахань (469) Тула (467) Соч? (447) Улан-Уде (436) Курськ (435) Твер (415) Магн?тогорськ (409) Сургут (407) Брянськ (376) Якутськ (361) Прим?тка: дан? наведено на 2023 р?к в тис. ос?б. п о р М?ста ?вропи з населенням понад 500 тисяч ос?б Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (13 097 539) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 598 486) Понад 3 000 000 Берл?н (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Ки?в (2 962 180) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 М?нськ (1 982 475) · Варшава (1 860 281) · В?день (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харк?в (1 439 036) · М?лан (1 324 110) · Казань (1 308 660) · Прага (1 280 508) · Соф?я (1 270 284) · Нижн?й Новгород (1 249 861) · Белград (1 224 645) · Самара (1 173 299) · Уфа (1 144 809) · Ростов-на-Дону (1 142 162) · Б?рм?нгем (1 124 569) · Краснодар (1 099 344) · Кельн (1 060 582) · Воронеж (1 057 681) · Перм (1 034 002) · Волгоград (1 028 036) · Одеса (1 010 912) · Дн?про (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Саратов (901 361) · Турин (890 529) · Марсель (855 393) · Амстердам (834 119) · Крак?в (800 653) · Валенс?я (790 201) · Л?дс (781 743) · Запор?жжя (745 432) · Франкфурт-на-Майн? (732 688) · Льв?в (727 968) · Сев?лья (690 566) · Загреб (686 568) · Тольятт? (684 709) · Палермо (674 435) · Вроцлав (672 929) · Лодзь (670 642) · Кишин?в (664 700) · Сарагоса (661 108) · Аф?ни (655 780) · Рига (641 423) · Кривий Р?г (636 294) · Гельс?нк? (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · ?жевськ (623 472) · Махачкала (623 254) · Ульяновськ (617 352) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Ярославль (577 279) · Шефф?лд (575 424) · Малага (569 009) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дубл?н (553 165) · Л?сабон (552 700) · Набережн? Челни (548 434) · Ставрополь (547 443) · Познань (546 859) · Дрезден (543 825) · Оренбург (543 654) · Манчестер (541 263) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · В?льнюс (534 453) · Ганновер (532 163) · Рязань (528 599) · Балашиха (520 962) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Л?он (506 615) · Пенза (501 109) п о р М?ста трудово? доблест? Рос?? Алдан   · Астрахань   · Барнаул   · Бологе   · Борович?   · Владимир   · Вологда   · Воркута   · Вотк?нськ   · Горл?вка [1]   · Дзержинськ   · ?катеринбург   · Златоуст   · ?ваново   · ?жевськ   · ?ркутськ   · Казань   · Каменськ-Уральський   · Касп?йськ   · Кемерово   · К?ров   · Коломна   · Комсомольськ-на-Амур?   · Кострома   · Красноярськ   · Луганськ [1]   · Лисьва   · Магадан   · Магн?тогорськ   · Мончегорськ   · Находка   · Нижн?й Новгород   · Нижн?й Таг?л   · Новокузнецьк   · Новомосковськ   · Новосиб?рськ   · Норильськ   · Омськ   · Орськ   · Оха   · Пенза   · Перм   · Подольськ   · Прокоп'?вськ   · Рубцовськ   · Риб?нськ   · Рязань   · Самара   · Саратов   · С?веродв?нськ   · Ступино   · Сизрань   · Томськ   · Тюмень   · Улан-Уде   · Ульяновськ   · Уфа   · Ханти-Манс?йськ   · Чебоксари   · Челяб?нськ   · Чита   · Якутськ   · Ярославль ↑ а б На м?жнародно-визнаних територ?ях Укра?ни, анекс?я яких в 2022 роц? у ход? рос?йсько-укра?нсько? в?йни не отримала м?жнародного визнання   Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNE :  XX461386 · BNF :  11974744t · Freebase :  /m/02g4sv · GND :  4117047-7 · J9U :  987007562056605171 · LCCN :  n80146754 · NKC :  ge214529 · SUDOC :  027777863 · VIAF :  140722157