Рухова уява

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Рухова? уя?ва ? це ментальний процес, п?д час якого людина ?м?ту? чи повторю? певний рух. В?н широко використову?ться для спортивно? п?дготовки як ментальна практика руху, для невролог?чно? реаб?л?тац??, а також для досл?джень структури несв?домих процес?в, як? передують виконанню руху, зокрема у когн?тивн?й нейроб?олог?? . [1] [2]

Визначення

[ ред. | ред. код ]

Рухова уява може бути визначена як динам?чний стан, протягом якого людина подумки ?м?ту? певний рух. При цьому вона в?дчува? його виконання. У спортивних психолог?в це явище назива?ться внутр?шньою уявою. [3]

Ментальна практика руху

[ ред. | ред. код ]

Ментальна практика руху посила?ться на використання зорово-моторно? уяви з метою вдосконалення рухово? повед?нки. Зорово-моторна уява поляга? у використанн? сво?? уяви для ?м?тування руху. Так? прийоми широко використовуються для покращення спортивних результат?в.

У спорт?

[ ред. | ред. код ]

Ментальна практика часто використову?ться спортсменами ? тренерами, щоб п?двищити продуктивн?сть.

При руховому деф?цит?

[ ред. | ред. код ]

Ментальна практика руху була використана для в?дновлення рухово? активност? при р?зних невролог?чних розладах. [4] Також вона використову?ться щоб покращити тримання р?вноваги у л?тн?х людей ? людей ?з розс?яним склерозом . Ментальна практика часто використову?ться в по?днанн? з реальною практикою для реаб?л?тац?? рухового деф?циту у людей, як? пережили суб-гострий ?нсульт . [5] Досл?дження також показали пол?пшення в сил? та функц?ональност? використання верхн?х ? нижн?х к?нц?вок при хрон?чному ?нсульт?.

Функц?ональна екв?валентн?сть рухово? п?дготовки ? рухово? уяви

[ ред. | ред. код ]
Докази функц?онально? екв?валентност? м?ж виконанням руху та руховою уявою.

Рухова уява була вивчена за допомогою класичних метод?в ?нтроспекц?? та псих?чно? хронометр??. Ц? методи показали, що рухова уява збер?га? багато властивостей з точки зору часових законом?рностей, програмування правил ? б?омехан?чних обмежень, як? спостер?гаються у в?дпов?дност? до реальних рух?в, коли справа доходить до ?х виконання. Наприклад, в експеримент? учасники повинн? були подумки пройти через ворота певно? ширини, розташован? на р?зних в?дстанях. Ворота були представлен? учасникам у вигляд? 3-D зображення в шолом? в?ртуально? реальност? , який не кал?бру?ться зовн?шн?ми сигналами ? не да? змоги людин? спиратися на вже в?доме середовище. Учасникам потр?бно було вказати час, коли вони почали йти, ? час, через який вони пройшли через ворота. Було встановлено, що час тако? ментально? прогулянки зроста? при зб?льшенн? в?дстан? м?ж воротами ? зменшенн? ?х ширини. Таким чином, проходження подумки через розм?щен? на одн?й в?дстан? вузьк? ворота забирало б?льше часу, н?ж через велик?. [6] [7] Це в?дкриття дозволило нейроф?з?ологам Марку Жаннероду ( Marc Jeannerod [en] ) ? Жану Десет? ( Jean Decety [en] ) припустити, що ?сну? схож?сть м?ж ментальними станами моделювання д?й ? ?х виконання. [8] [9] [10] Функц?ональна екв?валентн?сть м?ж д??ю ? уявою включа? не лише рухи. Наприклад, под?бн? к?рков? мереж? ? посередником м?ж музичною уявою ? виконанням музики в п?ан?ст?в. [11]

Нейроф?з?олог?чн? механ?зми

[ ред. | ред. код ]
Активац?я в моторн?й кор? п?д час рухово? уяви становить близько 30% в?д р?вня, що спостер?гався п?д час фактичного виконання руху; Рот та ?н., 1996.

Велика к?льк?сть функц?ональних нейров?зуал?зац?йних досл?джень показали, що рухова уява пов'язана з активац??ю конкретних нейронних ланцюг?в, що беруть участь в ранньому етап? контролю руху (програмування руху). Ц? ланцюги включають в себе додаткову рухову зону, первинну моторну кору, нижню т?м'яну кору, базальн? гангл?? ? мозочок . [12] [13] Так? ф?з?олог?чн? дан? ? основою для розум?ння загальних нейронних механ?зм?в уяви ? рухово? п?дготовки. [14]

Вим?рювання серцево? ? дихально? д?яльност? п?д час рухово? уяви ? п?д час фактичного виконання руху показали ковар?ац?ю ЧСС ? легенево? вентиляц?? з? ступенем уявних зусиль. [15] [16] [17] Рухова уява актив?зу? рухов? шляхи. М'язова активн?сть часто зроста? п?д час рухово? уяви, пор?вняно з? спок?йним станом. У такому випадку ЕМГ ( електром?ограма ) показу?, що активн?сть м'яз?в, як? беруть участь у ментальн?й д??, обмежена ?, як правило, пропорц?йна величин? уявних зусиль. [18]

Вплив рухово? уяви

[ ред. | ред. код ]

Рухова уява в даний час широко використову?ться як техн?ка покращення запам'ятовуання рух?в, а також для пол?пшення невролог?чно? реаб?л?тац?? у пац??нт?в п?сля ?нсульту . Його ефективн?сть була продемонстрована в музикант?в. [19]

  • На запам'ятовування рух?в : рухова уява ? загальноприйнятою процедурою при п?дготовц? спортсмен?в. Така техн?ка, як правило, включа? пер?оди роз?гр?ву, розслаблення ? концентрац??, а пот?м уявного моделювання конкретного руху. [20]
  • У невролог?чн?й реаб?л?тац?? : ?сну? к?лька доказ?в того, що рухова уява забезпечу? додатков? переваги до звичайно? ф?з?отерап?? або профес?йно? терап?? [21] Тим не менш, нещодавн?й систематичний огляд показу?, що лише один з них п?дтверджую? додаткову перевагу рухово? уяви в пор?внянн? з т?льки звичайною ф?з?отерап??ю у пац??нт?в, як? пережили ?нсульт . [22] Досл?дники д?йшли висновку, що рухова уява ? лише легким для вивчення ? застосування методом л?кування, використання якого не ? н? ф?зично виснажливим, н? шк?дливим. Тому рухова уява може надавати додатков? переваги для пац??нт?в.

Моделювання ? розум?ння ментальних стан?в

[ ред. | ред. код ]

Рухова уява близька до ?де? моделювання, яка використову?ться в когн?тивн?й та соц?альн?й нейроб?олог?? для пояснення р?зних процес?в. Людина, яка застосову? моделювання може в?дновити з? свого власного минулого досв?ду при?мн?, мотивац?йн? або строго ?нформац?йн? моменти. Таку думку ч?тко описав шведський ф?з?олог Хесслоу (Hesslow). [23] На його думку, г?потеза моделювання стверджу?, що мислення склада?ться з модельовано? вза?мод?? з навколишн?м середовищем, ? буду?ться на наступних трьох основних припущеннях:

  1. Моделювання рух?в: ми можемо активувати рухов? структури мозку таким чином, який нагаду? д?яльн?сть п?д час реальних рух?в, але не виклика? жодних явних рух?в;
  2. Моделювання сприйняття: уявляння сприйняття чогось, по сут?, таке ж саме, як ? його сприймання насправд?, однак сприймальна д?яльн?сть генеру?ться самим мозком, а не зовн?шн?ми подразниками;
  3. Оч?кування: ?снують асоц?ативн? механ?зми, що зад?юють як повед?нкову ? сприймальну д?яльност?, щоб виявити ?ншу сприймальну д?яльн?сть в сенсорних областях мозку. Найголовн?ше те, що ?м?тац?я рух?в може викликати сприймальну д?яльност?, схожу на д?яльн?сть, яка мала б м?сце при справжньому виконанн? руху.

Ментальна симуляц?я також може бути репрезентативним ?нструментом для розум?ння себе та ?нших. Ф?лософ?я св?домост? та психолог?? розвитку також буду?ться на моделюванн?, щоб зрозум?ти псих?чн? стани (нам?ри, бажання, почуття ? переконання) ?нших (так звана теор?я псих?чних стан?в людини). У цьому контекст?, основною ?де?ю моделювання ? те, що той, хто визнача? ментальний стан, намага?ться ?м?тувати розумову д?яльн?сть того, чий стан визнача?ться, використовуючи його власн? психолог?чн? ресурси. [24] Для того, щоб зрозум?ти псих?чний стан ?ншо? людини при спостереженн? ?? д?й, людина уявля? як вона сама викону? ту ж д?ю, тобто моделю? ??, що не призводять до в?дкрито? повед?нки. Одним з найважлив?ших аспект?в теор?? моделювання ? ?дея, що, намагаючись визначити ментальн? стани ?нших людей, той, хто визнача? повинен в?дкласти сво? власн? поточн? псих?чн? стани ? зам?нити ?х на стани того, у кого в?н визнача?. [25]

Рекомендована л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Decety, J., & Stevens, J. (2009). Action representation and its role in social interaction. In K.D. Markman, W.M.P. Klein & J.A. Suhr (Eds.). The Handbook of Imagination and Mental Simulation. New York: Psychology Press.
  • Decety, J., & Grezes, J. (2006). The power of simulation: Imagining one's own and other's behavior. Brain Research, 1079, 4-14.
  • Jeannerod, M. (1997). The Cognitive Neuroscience of Action. Wiley-Blackwell.
  • Morsella, E., Bargh, J.A., & Gollwitzer, P.M. (Eds.) (2009). Oxford Handbook of Human Action. New York: Oxford University Press .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Decety, J., & Ingvar, D. H. (1990). Brain structures participating in mental simulation of motor behavior: A neuropsychological interpretation. Acta Psychologica, 73, 13-24.
  2. ↑ Decety, J., & Stevens, J. (2009). Action representation and its role in social interaction. In K.D. Markman, W.M.P. Klein & J.A. Suhr (Eds.), The Handbook of Imagination and Mental Simulation. New York: Psychology Press.
  3. ↑ Mahoney, M..J., & Avener, M. (1987). Psychology of the elite athlete. Cognitive Therapy Research, 1, 135-141.
  4. ↑ Jackson, P.L., Lafleur, M., Malouin, F., Richards, C., & Doyon, J. (2001). Potential role of mental practice using motor imagery in neurologic rehabilitation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 82, 1133-1141.
  5. ↑ Page, S. J., Levine, P., Sisto, S. A., & Johnston, M. V. (2001). Mental practice combined with physical practice for upper-limb motor deficit in subacute stroke. Physical Therapy. 81, 1455-1462.
  6. ↑ Decety, J., & Jeannerod, M. (1996). Fitts' law in mentally simulated movements. Behavioral Brain Research, 72, 127-134.
  7. ↑ Decety, J., Jeannerod, M., & Prablanc, C. (1989). The timing of mentally represented actions. Behavioural Brain Research, 34, 35-42.
  8. ↑ Decety, J., & Jeannerod, M. (1995). L’imagerie mentale et son substrat neurologique. Revue Neurologique, 151, 474-479.
  9. ↑ Jeannerod, M. (1994). The representing brain: Neural correlates of motor intention and imagery. Behavioral and Brain Sciences, 17, 187-245.
  10. ↑ Decety, J. (1996). Neural representations for action. Reviews in the Neurosciences, 7, 285-297.
  11. ↑ Meister, I.G., Krings, T., Foltys, H., Boroojerdi, B., Muller, M., Topper, R. R., & Thron, A. (2004). Playing piano in the mind - an fMRI study on music imagery and performance in pianists. Cognitive Brain Research, 19, 219-228.
  12. ↑ Decety, J., Perani, D., Jeannerod, M., Bettinardi, V., Tadary, B., Woods, R., et al. (1994). Mapping motor representations with PET. Nature, 371, 600-602.
  13. ↑ Roth, M., Decety, J. et al. (1996). Possible involvement of primary motor cortex in mentally simulated movement: A functional magnetic resonance imaging study. NeuroReport, 7, 1280-1284.
  14. ↑ Jeannerod, M. (2001). Neural simulation of action: A unifying mechanism for motor cognition. NeuroImage, 14, 103-109.
  15. ↑ Decety, J., Jeannerod, M., Durozard, D., & Baverel, G. (1993). Central activation of autonomic effectors during mental simulation of motor actions in man. Journal of Physiology, 461, 549-563.
  16. ↑ Wang, Y. & Morgan, W.P. (1992). The effect of imagery perspectives on the psychophysiological responses to imagined exercise. Behavioral Brain Research, 52, 167-174.
  17. ↑ Wuyam, B., Moosavi, S.H., Decety, J., Adams, L., Lansing, R.W., & Guz, A. (1995). Imagination of dynamic exercise produced ventilatory responses which were more apparent in competitive sportsmen, Journal of Physiology, 482, 713-724.
  18. ↑ Wehner, T., Vogt, S., & Stadler, M. (1984). Task-specific EMG characteristics during mental training. Psychological Research, 46, 389-401.
  19. ↑ Lotze, M., Scheler, G. et al. (2003). The musician's brain: functional imaging of amateurs and professionals during performance and imagery. Neuroimage, 20, 1817-1829.
  20. ↑ Suinn, R.M. (1984). Imagery and sports. In W.F. Straub and J,M, Williams (eds,). Cognitive Sport Psychology. Lansing, NY: Sport Science Associates.
  21. ↑ Jackson, P. et al. (2001). Potential role of mental practice using motor imagery in neurologic rehabilitation. Archives of Physical Medical Rehabilitation, 83, 1133-1141.
  22. ↑ Zimmermann-Schlatter, A. et al. (2008). Efficacy of motor imagery in post-stroke rehabilitation: a systematic review. Journal of Neuroengineering and Rehabilitation, 5,8.
  23. ↑ Hesslow, G. (2002). Conscious thought as simulation of behavior and perception. Trends in Cognitive Sciences, 6, 242-247.
  24. ↑ Goldman, A.I. (2002). Simulation theory and mental concepts. In J. Dokic & J. Proust (Eds.), Simulation and Knowledge of Action (pp. 1-19.).
  25. ↑ Goldman, A.I. (2005). Imitation, mind reading, and simulation. In S. Hurley & N. Chater (Eds.), Perspective on Imitation, from Neuroscience to Social Science, Volume 2 (pp. 79-93). Cambridge: MIT press.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рухова_уява&oldid=40819316