Русланова Л?д?я Андр??вна
рос. Лидия Русланова
Л?д?я Русланова у Берл?н?, травень 1945 року
Основна ?нформац?я
Повне ?м'я	рос. Прасковья Андриановна Лейкина-Горшенина
Дата народження	14 (27) жовтня 1900 [1]
М?сце народження	Alexandrovka d , Klyuchevskiy Rural Council d , Maloserdobinsky District d , Saratov Okrug d , Нижньо-Волзький край , СРСР [2]
Дата смерт?	21 вересня 1973 ( 1973-09-21 ) [3] (72 роки)
М?сце смерт?	Москва , СРСР
Причина смерт?	?нфаркт м?окарда
Поховання	Новод?вичий цвинтар
Громадянство	Рос?йська ?мпер?я ? СРСР
Профес??	сп?вачка
Осв?та	Саратовська консерватор?я
Сп?вацький голос	мецо-сопрано , сопрано ? контральто
?нструменти	вокал [d]
Жанри	рос?йська народна п?сня d , м?ський романс [d] , жорстокий романс [d] ? православна музика d
Лейбли	Мелод?я
Нагороди
Цитати у В?к?цитатах   Файли у В?к?сховищ?

Л?д?я Андр??вна Русла?нова (при народженн?  Прасковья Андриановна Ле?йкина-Горшенина ^{[4] [5]} ; 14 (27) октября 1900 , село Чернавка, Сердобський у?зд, Саратовська губерн?я ^[6]  ? 21 вересня   1973 , Москва ) ? радянська ерзянська сп?вачка . Заслужена артистка РРФСР   (27.06.1942) . В'язень рос?йських концтабор?в ГУЛАГ .

Основне м?сце в репертуар? Русланово? пос?дали рос?йськ? народн? п?сн?. Л?д?я Русланова була одн??ю з найпопулярн?ших виконавиць у СРСР ^[7] , а ?? виконання народних п?сень вважають еталонним ^{[8] [9]} .

Л?д?я Русланова мала красивий та сильний голос широкого д?апазону. Вона створила св?й стиль виконання п?сень, як? збирала протягом життя. Серед найв?дом?ших ?? п?сень ? ≪Степь да степь кругом≫, ≪Липа вековая≫, ≪Я на горку шла≫, ≪Златые горы≫, ≪Окрасился месяц багрянцем≫, ≪Светит месяц≫, ≪Валенки≫ та ?нш?. Л?д?я Русланова виконувала й п?сн? радянських композитор?в. Вона одн??ю з перших засп?вала  ≪Катюшу≫ ^{[B 1]} .

Парасков?я Лейк?на, майбутня сп?вачка Л?д?я Русланова, народилась 14(27) жовтня 1900 року у б?дн?й старов?рськ?й родин?. По матер? вона належала до народност? ерзя . Окр?м Парасков?? у родин? було ще дво? д?тей ? Юля та Авд?й. Батько, Андр?й Маркелович, працював вантажником на пристан?.

У т? часи у сел? багато сп?вали: п?д час польових роб?т, на гуляннях. "У родин? майбутньо? сп?вачки добре сп?вала бабуся, а брат батька ? дядько Як?в ? був с?льською знаменит?стю. ≪Самородок найвищо? проби≫, -  називала його згодом Над?я Русланова ^[9] .  Як?в сп?вав на с?льських святах, вечорницях та вес?ллях. В?н знав багато п?сень. Але найб?льше слухач? ц?нували його ≪?мпров?зац??≫. ^{[B 1]} .

Одразу п?сля початку  рос?йсько-японсько? в?йни  Андр?я Лейк?на, батька Л?д??, ?диного годувальника в родин?, забрали в солдати.

Мати Л?д??, Тетяна, залишилась одна з трьома д?тьми, сл?пою свекрухою та хворим свекром. Вона змушена була влаштуватися на цегельний завод в Саратов. Д?тей прихистили батьки батька, як? сам? жили в б?дност?. Мати майбутньо? сп?вачки недовго працювала на завод? ? вона над?рвалася ? захвор?ла. Хвор?ючи, вона нерухомо лежала на лавц?, а Л?да ходила, як по сцен?, по рос?йськ?й печ? та сп?вала все, що знала ? ? с?льськ? п?сн?, ? м?ськ?. Вс? дивувалися: ≪От б?сеня, яка пам'ятлива≫ ^[10] .

Л?д? ледь виповнилося ш?сть рок?в, коли померла ?? мати ^[11] . Батько додому не повернувся. У пов?домленн? написали, що в?н зник безв?сти. Насправд? в?н був живий, але втратив ногу ^[12] .

Турботи про с?м'ю лягли на Л?ду ? на сл?пу бабусю. Вони ходили по Саратову ? навколишн?х селах, сп?вали ? просили милостиню. Л?да сп?вала, кричала зайцем ? жабою, а бабка голосила: ≪Сироти, мамка ?х померла, а батя ?х за в?ру, царя и отечество кров пролива?, подайте коп??чку≫. Виступи мали усп?х. Вуличну сп?вачку запрошували нав?ть в багат? купецьк? будинки. Незабаром померла ? бабуся ^[11] . Л?д? було на той момент с?м рок?в.

Ход?ння з торбою тривало майже р?к, поки на талановиту д?вчинку не звернула увагу вдова чиновника, який загинув в рос?йсько-японськ?й в?йн?.  ^[12] . Пошкодувавши сир?т, вона вир?шила за св?й рахунок прилаштувати д?тей у притулки. На кожного писала прохання, ходила по ?нстанц?ях ? добилася того, що вс? д?ти були влаштован?. Старшу вдалося влаштувати до найкращого саратовського притулку при К?нов?йськ?й церкв? ^[13] , де був власний дитячий церковний хор , але оск?льки д?тей селянського стану туди не брали, а ?м'я та пр?звище д?вчинки ? Агаша Лейкина ? видавало ?? селянське походження, з'явилася ф?ктивна грамота з новими ?м'ям ? пр?звищем: Л?д?я Русланова.  ^{[11] [14]} .

У притулку Л?д?я вступила до першого клас у церковно-приходсько? школи . Була прийнята в хор ? в?дразу стала сол?сткою. Сп?вала на святах ? похоронах. У притулку у д?вчини розвинувся не лише сп?вочий, а й артистичний талант. На рукод?лл?, яке ?й не давалося, подружки виконували ?? урок, т?льки б послухати тут же складен? ≪дивовижн? ?стор??≫, по ходу яких хтось ?з персонаж?в обов'язково повинен був сп?вати. ^{[14] [B 1]} .

Регент хору прид?ляв Л?д? особливу увагу. Скоро весь Саратов знав ?? п?д ?менем ≪Сирота≫, а до храму, где вона сп?вала, приходили т?, хто бажав слухати ?? виконання. П?сля нед?льних свят вона поверталась до притулку, ? розпочинались сувор? будн? ? репетиц??, де за кожною нев?рною нотою йшло покарання ^{[B 1]} . Иосиф Прут , що чув ?? сп?в у 1908 роц? п?д час страсного тижня , так згодом описував сво? враження ^[14] :

"У повн?й тиш? величного храму, на гаснучому тл? дорослого хору виник голос. Його звучання все наростало, н? на мить не втрачаючи сво?? первинно? чистоти. ? мен? здалося, що н?хто ? ? я в тому числ? ? не дихав в ц?й мас? народу. А голос звучав все сильн?ше, ? було в ньому щось м?стичне, щось таке незрозум?ле … ? я злякався, з?ткнувшись з цими чарами, затремт?в, почувши шеп?т черниц?, що стояла поруч: "Янгол! Янгол небесний! .. "Голос став ущухати, зникаючи, в?н розчинився п?д куполом храму, розтанув так само неспод?вано, як ? з'явився."

На паперт? храму просив милостиню одноногий солдат ?з георг??вським хрестом  ? батько Л?д?? Русланово?. Обидва вдавали, що не знають один одного, оск?льки якби стало в?домо, що у сироти ? годувальник, ?? могли в?драхувати з притулку. Андр?й Лейк?н п?сля повернення з фронту одружився, але д?тей не забрав ? не м?г прогодувати ^[14] . В к?нц? наступно? зими в?н застудився, захвор?в на запалення леген?в ? помер в л?карн? для жебрак?в " ^{[B 1]} .

П?сля притулку Л?д?ю в?ддали ученицею на меблеву фабрику ^[13] " ^{[B 1]} . . Деякий час жила у дядька, працювала на р?зних фабриках. П?сня допомагала Русланово?: ≪за п?сн? мен? вс? допомагали≫ ^[13] . ?? голос почув викладач саратовсько? консерватор?? Михайло Медвед?в. В?н взяв Л?д?ю Русланову в консерватор?ю ? готував ?? до оперно? кар'?ри ^[15] . Сп?вачка вчилася упродовж двох рок?в, але в п?дсумку вир?шила, що буде виконувати народн? п?сн?: "Зрозум?ла, що академ?чно? сп?вачкою мен? не бути. Моя вся сила була в безпосередност?, в природному почутт?, в ?дност? з тим св?том, де народилася п?сня " ^[9] .

У 1916 роц? Л?д?я Русланова вирушила на фронт як сестра милосердя ? до жовтня 1917 року служила в сан?тарному по?зд? ^[16] .

У 1917 роц? Л?д?я Русланова вийшла зам?ж за ?нтенданта В?тал?я Степанова рок?в тридцяти п'яти, ≪з благородних≫. У травн? 1917 у не? народився син. В?н помер не проживши й м?сяця. Йому нав?ть ?м'я не встигли дати. ^[7] . У тому ж роц? на сцен? Саратовського оперного театру в?дбувся дебют Л?д?? Русланово?.

П?сля жовтнево? революц?? Л?д?я Русланова ?здила з гастролями по вс?й кра?н?, жила в Проскуров?, Бердичев?, Могильов?, Ки?в? та ?нших м?стах " ^{[B 1]} . ≪Рок?в у с?мнадцять я була вже досв?дченою сп?вачкою, н?чого не боялася ? ан? сцени, ан? публ?ки≫, ? згадувала згодом артистка ≪ ^{[B 1]} . С?мейне життя тривало недовго: у 1918 роц? чолов?к кинув ?? ? ви?хав.

Протягом всього пер?оду громадянсько? в?йни Русланова виступала перед б?йцями регулярно? Червоно? Арм??. Йосип Прут зазнача?, що за час Громадянсько? в?йни Л?д?я Русланова встигла дати незл?ченну к?льк?сть сольних концерт?в. У 1919 роц? у В?нниц? Русланова вийшла зам?ж за сп?вроб?тника ВЧК Наума Наум?на.

На сцену Л?д?я Русланова виходила в селянському одяз?, волосся з?брано п?д хустку. Концерти зазвичай завершувалися ?Саратовськими стражданнями“, п?сля чого Русланова велично кланялася земним поклоном, ? статечно йшла ^[17] . ?? називали в той час ?Саратовською птахою“ ^[12] . У ц? роки Л?д?я Русланова займалася самоосв?тою, багато читала, почала збирати свою б?бл?отеку.

"Йшла громадянська в?йна, коли ми з чолов?ком стали збирати б?бл?отеку. Торг?вля книгами велася в т? роки не зовс?м звичайно. Бук?н?сти, студенти, арх?тектори, л?кар? - люди найр?зноман?тн?ших профес?й виносили на Мохову вулицю в Москв? книги. Тут можна було зустр?ти б?бл?ограф?чн? раритети ? лубочн? видання, класик?в рос?йсько? та св?тово? л?тератури, альбоми з видами ? фотограф?? вс?х 499 член?в Державно? думи в розк?шн?й папц?, з б?ограф?ями. Випадково мен? тод? вдалося придбати журнал ≪Современник≫, який видавався Пушк?ним, з автографом поета, а також прижитт?ве видання ≪Подорож? з Петербурга в Москву≫ Олександра Радищева"≫ ^{[B 1]} .

У 1921 роц? Л?д?я пере?хала в Москву на профес?йну артистичну роботу. У тому ж роц? в Ростов? в?дбувся ?? дебют як профес?йно? артистки естрадного театру ?Скоморохи“.

У 1923 роц? в Ростов?-на-Дону Русланова дебютувала як естрадна сп?вачка. Перший концерт пройшов з величезним усп?хом. Русланова була пом?чена на профес?йн?й естрадн?й сцен? ? вже в наступному 1924 роц? запрошена сол?сткою в Центральний будинок Червоно? Арм??≫ ^{[B 1]} .

У 20-т? роки остаточно сформувався ?? стиль у виконанн?, повед?нц? на сцен?, п?дбор? концертних костюм?в. У театрально-сцен?чно? колекц??, яку вона збирала протягом усього життя, було безл?ч яскраво вишитих сарафан?в, кв?тчастих хусток ? шалей. К?лька раз?в Л?д?я Русланова виступила в костюм? боярин?, але зрозум?вши, що такий одяг не в?дпов?да? манер? виконання п?сень, повернулася до селянських костюм?в" ^{[B 1]} . Надал? сп?вачка завжди вибирала одяг, найб?льш в?дпов?дний до репертуару ? смак?в аудитор??: перед вчителями одягала сувору рос?йську сукню без прикрас, а збираючись в село, вибирала найяскрав?ший наряд.

У цей пер?од у Л?д?? Русланово? зав'язалися знайомства ? дружба з багатьма музикантами, письменниками, артистами" ^{[B 1]} . Вони, в свою чергу, в?дзначали ? акторський дар сп?вачки. Сама Л?д?я Русланова про це говорила: ≪Я так вир?шила ? як в?дчую, що голос не звучить, на опов?д? перейду. Буду донськ? опов?д? казати, билини рос?йськ? про Бову-королевича, про ?ллю Муромця, Микулу Селяниновича, Василину Прекрасну та ?вана Царевича … Я ?х багато знаю, ще в?д бабц? сво??.≫ ^{[B 1]} "

У 20-т? ? 30-т? роки грамплат?вки стають доступними для масового слухача. Плат?вки ?з записами Русланово? виходили величезними тиражами. ?? голос звучав по рад?о, яке також стр?мко завойовувало соб? аудитор?ю. Особливою популярн?стю користувалася Русланова у в?йськових. У числ? шанувальник?в таланту був Фед?р Шаляп?н. Так в лист? до Олександра Менделевич в?н писав:

Вчора ввечер? слухав рад?о. Зловив Москву. Сп?вала рос?йська баба. Сп?вала по-нашому, по-волзькому. ? голос сам с?льський. П?сня зак?нчилася, я т?льки тод? пом?тив, що реву б?лугою. ? раптом рвонула пустотлива сарат?вська гармошка, ? понеслися саратовские присп?вки. Все дитинство перед? мною встало. Оголосили, що виконувала Л?д?я Русланова. Хто вона? Селянка, напевно. Талановита. Вже дуже правдиво сп?вала. Якщо зна?ш ??, передай в?д мене велике рос?йське спасиб?..

У 1929 роц? Л?д?я Русланова розлучилася з Наумом Наум?ним ? вийшла зам?ж за в?домого конферансь? Михайла Гаркав?. Наум?н же був репресований ? помер в 1938 роц?. Гаркав? був зовн? непривабливим ? вельми огрядним чолов?ком (в?н важив 120 кг). Разом з тим в?н був дотепною, житт?рад?сною, ерудованою людиною ? користувався повагою серед артист?в [9] ^{[B 1]} . Михайло Гаркав? захоплювався колекц?онуванням. Його приклад насл?дувала ? Л?д?я Русланова. Заробляла вона на т? часи значн? кошти [19].

З 1933 Л?д?я Русланова працювала артисткою музично-естрадного управл?ння Державного об'?днання музичних, естрадних ? циркових п?дпри?мств [20].

У 1930-т? роки ?здила з гастролями по всьому Союзу: к?лька раз?в побувала на Далекому Сход?, на Крайн?й П?вноч?, в Сиб?ру, Закавказз?, на Урал?, в Б?лорус?, сп?вала перед буд?вельниками перших п'ятир?чок, колгоспниками … ?? голос мав велику силу ? витривал?сть, дозволяючи ?й брати участь в чотирьох-п'яти концертах за один веч?р ^{[B 1]} .

В к?нц? 1930-х була найвисокооплачуван?шою артисткою СРСР, ?? голос звучав по рад?о ? з грамофон?в, концерти незм?нно проходили з аншлагами. Зароблен? грош? вона витрачала на колекц?онування картин рос?йських художник?в, ?кон, старовинних мебл?в, прикрас, порцеляни, любила гарно ? дорого вбиратися.

• 4810 Русланова

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Русланова Л?д?я Андр??вна

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Русланова Л?д?я Андр??вна

1. ↑ ^{а б в г д е ж и к л м н п р с} Варлен Стронгин (2005). Тюрьма и воля Лидии Руслановой . Молодая Гвардия. Арх?в ориг?налу за 19 серпня 2011 . Процитовано 25 лютого 2009 . {{ cite web }} : Cite ма? пустий нев?домий параметр: |description= ( дов?дка )

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · Discogs · Internet Movie Database · LyricsTranslate · MusicBrainz · WhoSampled · Europeana Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д Словники та енциклопед?? Биография.ру Нормативний контроль BNF :  139815519 · FAST :  118387 · Freebase :  /m/0970k2 · GND :  123328578 · ISNI :  0000000022203926 · J9U :  987007452437905171 · LCCN :  n83180647 · LIH :  LNB:mFr;=B1 · LNB :  000306068 · NKC :  js2014836714 · SUDOC :  102802157 · VIAF :  7582774 · РНБ :  7712978