Карта
Основн? данн?
Кра?на :	Н?меччина
Федеральна земля :	П?вн?чний Рейн ? Вестфал?я
Управляюче об'?днання:	Рег?ональний союз ≪Рур≫ ( н?м. Regionalverband Ruhr )
Площа :	4435 км²
Населення :	5.317.565 (1 жовтня 2004)
Щ?льн?сть населення :	1199 ос?б/км²
Найвища точка:	420 м над р?внем моря ( Брекерфельд )
Найнижча точка:	14 м над р?внем моря ( Ксантен )
Протяжн?сть П?вн?ч-П?вдень:	67 км
Протяжн?сть Зах?д-Сх?д:	116 км
Поштовий ?ндекс :	4xxxx 58xxx ? 59xxx
Географ?чн? координати :	51° 12' ? 51° 49' с. ш. 6° 22' ? 7° 59' з. д.
Автомоб?льн? коди :	BO, DO, DU, E, GE, HA, HAM, HER, BOT, MH, OB, EN, RE, UN, WES (ран?ш також: CAS, GLA, MO, WAN, WAT, WIT)
Адм?н?стративний под?л:	11 м?сто земельного п?дпорядкування , 4 округа
Оф?ц?йна вебстор?нка:
Пол?тика
Голова рег?онального союзу ≪Рур≫:	Хайнц-Д?тер Кл?нк ( СДПН )

Рурський рег?он ( н?м. Ruhrgebiet ) ? м?ська агломерац?я у федеральн?й земл? П?вн?чний Рейн-Вестфал?я ( Н?меччина ).

Площа ? 4435 км².

Населення ? близько 5,3 млн ос?б.

? частиною Рейнсько-Рурського рег?ону ? найб?льшою м?ською агломерац??ю Н?меччини.

Найб?льш? центри Рурськой област? з'явилися ще в Середньов?ччя , а нин?шн? розм?ри ? структуру набули в часи ?ндустр?ал?зац?? XIX стол?ття.

Нин? Рурською областю називають територ?ю рег?онального союзу ≪Рур≫ ( н?м. regionalverband Ruhr ), що включа? м?ста земельного п?дпорядкування Бохум , Боттроп , Гельзенк?рхен , Дортмунд , Дуйсбург , Мюльгайм-на-Рур? , Обергаузен , Га?ен , Гамм , Герне ? Ессен , а також округи Везель , Рекл?нгхаузен , Унна ? Еннепе-Рур .

Структурна реорган?зац?я [ ред. | ред. код ]

З початком всесв?тньо? вуг?льно? ( 1958 ) ? сталево? ( 1975 ) кризи Рурська область перейшла у фазу структурних перетворень, що супроводжувалися великими економ?чним труднощами. Незважаючи на державн? субсид?? , в наш час ^{[ коли? ]} залишилося лише 6 шахт ? 3 коксовидобувних п?дпри?мств. За пер?од з 1980 по 2002 р. зникли близько 500.000 робочих м?сць в видобувн?й галуз?, тод? як в сектор? послуг з'явилося б?льше 300.000 нових робочих м?сць. Лише ?з зап?зненням стали розвиватися нов? ?ндустр?альн? ( авто- ? машинобудування , електротехн?ка , точна механ?ка) ? не?ндустр?альн? (банк?вський сектор, ?нформац?йн? технолог??) галуз?.

На початку 90-х рок?в Емшер , що довгий час служив лише м?сцем стоку виробничих вод п?дпри?мств, був очищений.

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Найвищим адм?н?стративним органом Рурсько? област? ? рег?ональний союз ≪Рур≫ ( н?м. Regionalverband Ruhr ) з? штаб-квартирою в Ессен? . У цей союз входять рег?ональн? об'?днання ( н?м. landschaftsverband ) Рейнланд ( н?м. rheinland (4 м?ста земельного п?дпорядкування, 1 округ) ? Вестфал?я-Л?ппе ( н?м. westfalen-lippe ) (7 м?ст земельного п?дпорядкування, 3 округи). Такий под?л Рурсько? област? ?сторично об?рунтований ? ще в середньов?ччя так проходив кордон м?ж Франк??ю ? Вестфал??ю ( Саксон?я ).

Сьогодн?шня Рурська область мала под?л на наступн? волод?ння: Фест Рекл?нгхаузен, Мюнстерське арх??пископство , графство Марк, велике герцогство Бергське, велике герцогство Клюванн?, ?мперське м?сто Дортмунд , ?мперське церковне волод?ння Ессен , ?мперське абатство Верден ? владицтво Ст?рлум. У сво?х кордонах вони спиралися на перейнят? ще з прусських час?в округи. Починаючи з час?в Н?мецько? ?мпер?? ? до Третього рейху включно оф?ц?йно декларованою пол?тикою було розд?лення Рурсько? област?, щоб не допустити ?? посилення. Кайзер В?льгельм II , наприклад, хот?в за допомогою пол?тично? роздробленост? рег?ону запоб?гти утворенню м?жнародно значимо? метропол?? . Поряд з пол?тичним об'?днанням в?н також забороняв буд?вництво ун?верситет?в ? в?йськових об'?кт?в в ц?й област?. Зг?дно з планами земельного уряду П?вн?чного Рейну-Вестфал?? стара адм?н?стративна схема ма? бути л?кв?дована в результат? адм?н?стративно? реформи 2012 року. Останн? дек?лька рок?в все б?льшу популярн?сть знаходить схема об'?днання вс?х м?ст ? округ?в до ?диного м?ста Рур ( н?м. Ruhrstadt ).

Мова [ ред. | ред. код ]

?сторично рег?он Рейну , Руру , Емшеру ? Л?ппе належить до нижньофранксько-нижньосаксонського мовного рег?ону. Проте к?льк?сть людей, що вживають нижньон?мецький д?алект , вкрай невелика. Сьогодн? в Рурськ?й област? говорять в основному чистою н?мецькою мовою , з? слабким вестфальським або нижньорейнським акцентом.

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

П?сля описаних вище структурних зм?н в Рурськ?й област?, добувна ? виробляюча промислов?сть перестала бути дом?нуючою. Проте ще сьогодн? так? велетенськ? концерни, як RAG, Degussa ? Thyssenkrupp мають штаб-квартири ? велику частину виробничих потужностей в Рурському рег?он?. Сектор обслуговування представлений електро- ? газовими компан?ями RWE ? E.ON , торговельними концернами ALDI, Karstadtquelle ? Tengemann. Кр?м того, в центрах м?ст ? спец?альних торговельних районах ?снують численн? роздр?бн? магазини. У Рурськ?й област?, завдяки ?? вдалому географ?чному положенню також знаходяться штаб-квартири або представництва практично вс?х великих п?дпри?мств лог?стики . Дос? рурський рег?он вважа?ться кон'юктурно слабким. Безроб?ття становить 13,1% (листопад 2006) ^[1] ? ? найвищим серед вс?х м?ських район?в зах?дно? Н?меччини.

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Автомоб?льний транспорт [ ред. | ред. код ]

У 2002 роц? в Рурському рег?он? нал?чувалося 3,1 м?льйона автомоб?л?в , як? могли в?льно перем?щатися по 4700 км трас. Попри це, особливо в години п?к, затори стають частим явищем. В майбутньому це повинн? виправити сучасн? потокорегулююч? системи OLSIM ? Ruhrpilot, а також проект транспортно? ?нформац?йно? системи Рурсько? област?.

Три автомаг?страл? А 2, А 40 ? А 42 утворюють в напрям? сх?д - зах?д три основн? транспортн? ос?. З п?вн?ч? на п?вдень пролягають А 3, А 43, А 45, А 59.

На особливу згадку заслугову? великий пот?к машин, що руха?ться по колишн?й швидк?сн?й трас? B 1 в столицю земл? Дюсельдорф .

Зал?зничний транспорт [ ред. | ред. код ]

Громадський транспорт в рурськ?й област? управля?ться транспортним об'?днанням Рейн-Рур ( н?м. Verkehrsverbund Rhein-Ruhr, VRR ), що об'?дну? др?бн?ш? транспортн? п?дпри?мства. В окруз? Везель за це в?дпов?да? транспортне об'?днання Нижнього Рейну ( н?м. Verkehrsgemeinschaft Niederrhein, VGN ), в окруз? Унна  ? транспортне об'?днання Рур-Л?ппе ( н?м. Verkehrsgemeinschaft Ruhr-Lippe, VRL ).

По?зди далекого сполучення [ ред. | ред. код ]

Найважлив?шими зал?зничними вузлами ? Ванне-Айкель (Wanne - Eickel, окрема частина Герне , або Герне ??, Herne II), Дортмунд , Дуйсбург , Обергаузен , Га?ен , Гамм , Ессен . У Дортмунд? поряд з найб?льшим вокзалом ?сну? також дуже велике транспортне депо.

Прим?ський транспорт [ ред. | ред. код ]

Важливою частиною зал?зничного транспорту Рурсько? област? ? система швидк?сних м?жм?ських електропо?зд?в S-Bahn , що дозволяють швидко д?статися до б?льшост? район?в великих м?ст. Проте б?льшу частину пасажиропотоку перевозять рег?ональн? експреси, що сполучають м?ж собою велик? вокзали . Заплановане розширення мереж? експрес?в потерпа? через в?дсутн?сть в наш час ^{[ коли? ]} кошт?в в земельному бюджет?.

М?ський транспорт [ ред. | ред. код ]

У перш? два десятил?ття XX стол?ття в б?льшост? м?ст Рейнсько-рурського рег?ону була побудована густа мережа трамвайних л?н?й, що дозволяла без використання ?нших транспортних засоб?в добратися з Бонна до В?ттена . У 50-т? роки рух по багатьох маршрутах було припинено у зв'язку з появою швидк?сних вид?в транспорту (рег?ональн? експреси), але нав?ть сьогодн? можна про?хати з В?ттену через Бохум , Гельзенк?рхен , Ессен , Мюльгайму-на-Рур? , Дуйсбург , Дюсельдорф у Крефельд лише на трамва?.

У 1960-т? роки ?снував план створення ?дино? мереж? метро . В наш час ^{[ коли? ]} ?снують 4 не зв'язан? м?ж собою метропол?тени: дортмундський , бохумський (що включа? також м. Герне ), ессенський (сполучений наземною л?н??ю, що йде вздовж автобану А 40, з метро Мюльгайму-на-Рур?) ? дуйсбурзький (включа? метропол?тен м?ста Мюльгайм-на-Рур? ).

Нар?вн? з трамваями ? метро одним з найважлив?ших транспортних засоб?в ? автобус .

Ав?атранспорт [ ред. | ред. код ]

?диним м?жнародним аеропортом в Рурськ?й област? ? дортмундський аеропорт (DTM), що обслугову? щороку 1,7 млн пасажир?в. Важливу роль грають також аеропорт Дюссельдорфа (DUS) ? аеропорт Кельн/Бонн (CGN), як?, хоча ? не знаходяться в Рурський област?, легко досяжн? завдяки зал?зниц? ? велик?й к?лькост? автобан?в .

Для приватних л?так?в призначен? аеропорти Ессен/Мюльгайм ? Марл/Лоемюле. Кр?м того, на перифер?? Рурсько? област? ?снують чисельн? посадков? майданчики р?зних ав?ац?йних товариств ? клуб?в.

Р?чковий транспорт [ ред. | ред. код ]

Найважлив?шою транспортною артер??ю Рурсько? област? ? Рейн . До середини XIX стол?ття також мав важливу роль в судноплавств?.

Перетинаючись в Даттельн? , 4 судноплавних канали ( канал Рейн-Херне , канал Везель-Даттельн , канал Даттельн-Гамм ? канал Дортмунд-Емс ) перетворюють Рурську область на найб?льший у св?т? вузол р?чкового транспорту. Рурський судноплавний канал сполуча? найб?льший у св?т? Дуйсбурзький р?чковий порт з портом Мюльгайма-на-Рур? .

Посилання [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Рурський рег?он

• Оф?ц?йний сайт рег?онального союзу ≪Рур≫ [ Арх?вовано 17 липня 2015 у Wayback Machine .] (н?м.)