Напис, який зображали на
штандартах
римських лег?он?в.
Абрев?атуру див.
SPQR
Римська
п?хота
(сучасна реконструкц?я)
Розташування лег?он?в у Римськ?й ?мпер?? на 125 р?к.
Лег?о?н
(
лат.
legio
, в?д сл?в
lego
та
legere
? ≪збираю≫, ≪набираю≫) ? основна
в?йськова орган?зац?йна одиниця
в арм??
Стародавнього Риму
. Залежно в?д епохи (царська, республ?канська, ?мперська) структура лег?ону, його орган?зац?я управл?ння, чисельн?сть, представництво особового складу, озбро?ння та ек?п?ровка, тактика ? нав?ть зм?ст самого поняття ≪лег?он≫ дуже р?знилися.
Лег?он складався з 5?6 тисяч (у п?зн?ш? пер?оди ? до 8 тисяч) п?хотинц?в ? дек?лькох сотень вершник?в. Кожен лег?он мав св?й номер ? назву. За письмовими джерелами, як? збереглися, ?дентиф?ковано приблизно 50 р?зних лег?он?в.
На чол? лег?ону в пер?од
Римсько? республ?ки
стояв
в?йськовий трибун
, в пер?од
Римсько? ?мпер??
?
легат
.
У епоху
римського царства
лег?оном називалося все
римське в?йсько
, що було ополченням чисельн?стю близько 3 тисяч
п?хотинц?в
? 300
вершник?в
з числа заможних громадян (
locupletes
), що збиралися лише п?д час в?йни або для в?йськового навчання. Лег?они под?лялись на два призови:
juniores
(в?д 17 до 46 рок?в), як? складали д?ючу м?л?ц?ю, ?
seniores
(47?60 рок?в), тобто запас.
Тип орган?зац??
: плем?нне ополчення, що пропорц?йно формувалося ?з складу основних
род?в
(кур?й) за десятковим принципом (кожен р?д виставляв 100 п?хотинц?в ?
центур?ю
? 10 вершник?в ? всього 3300 чолов?к?в); кожним загоном
ополчення
в 1000 лег?онер?в командував трибун (в?д
≪триба≫
).
Лег?онер IV ст. н. е.
Орган?зац?я
: майновий ценз ? под?л за в?ком (старш? перебували в
резервах
?
гарн?зонах
), загальний
в?йськовий обов'язок
для громадян, вище командування ? два
в?йськов? трибуни
.
Тактика
: основне шикування
фалангою
з
к?ннотою
на флангах ?
легкою п?хотою
поза
стро?м
.
Озбро?ння
: 1 ? 2 ряд бойового порядку ? найзаможн?ш? ? бронзовий
панцир
,
шолом
, круглий
щит
,
понож?
,
меч
,
спис
,
дротик
, подальш? ряди (всього 6) мають дедал? легше
озбро?ння
.
У 5-4 ст. до н. е. число лег?он?в зб?льшилося до 2-4 ? б?льше.
З початку 4 ст. до н. е. во?нам було встановлено невелику плату.
Лег?он нал?чував 3000 важких п?хотинц?в (
принципи
,
гастати
,
триар??
), 1200 легких п?хотинц?в (
вел?ти
) ? 300
к?ннотник?в
.
Р?зн? категор?? комплектувалися р?зними майновими класами римських громадян ? мали р?зне озбро?ння.
Важка п?хота д?лилася на 30 тактичних п?дрозд?л?в ?
ман?пул
(по 60-120 во?н?в, що становили 2 центур??), до яких додавалися вел?ти.
На чол? лег?он?в у пер?од республ?ки стояв
трибун
, в пер?од ?мпер?? ?
легат
.
В к?нц? 2 ст. до н. е.
Гай Мар?й
скасував в?дм?нн?сть в озбро?нн? важко? п?хоти ? комплектуванн? р?зних категор?й во?н?в ? зм?нив орган?зац?ю лег?он?в, з'?днавши кожн? 3 ман?пули в
когорту
.
У зв'язку з розоренням в?льного селянства була скасована в?йськова повинн?сть,
солдатам
було зб?льшено плату, ? римська
арм?я
стала профес?йною найманою арм??ю.
При ?мператор? Август? число лег?он?в досягло 75, до к?нця його правл?ння скоротилося до 25, але чисельн?сть во?н?в у лег?он? було зб?льшено до 7 тисяч. Лег?онам були присво?н? номери ? р?зн? найменування, кожен лег?он мав ≪прапор≫ ?
акв?лу
(
лат.
aquila
, буквально ?
≪орел≫
) ? ср?бну ф?гуру орла на жердин?.
При розд?л? Римсько? ?мпер?? (к?нець 4 стол?ття) в Сх?дн?й ?мпер?? було 70, в Зах?дн?й ? 63 лег?они.
Назва ≪лег?он≫ вживалася в 16-20 ст. для р?зних в?йськових формувань у
Франц??
,
Велик?й Британ??
,
Н?меччин?
,
Польщ?
,
Рос??
.
- Легат лег?ону
(
лат.
legatus legionis
) ? командир лег?ону. На цей пост ?мператор зазвичай призначав колишнього
трибуна
на три-чотири роки, але легат м?г займати свою посаду ? набагато довше. У пров?нц?ях, де був розквартирований один лег?он, легат одночасно був губернатором пров?нц??. Там, де перебувало к?лька лег?он?в, у кожного з них був св?й легат, ? вс? вони знаходилися п?д загальним командуванням у губернатора пров?нц??.
- Трибун латиклав?й
(
лат.
tribunus laticlavius
) ? головний в?йськовий трибун. Назва посади пов'язана з тим, що вони носили
тун?ку
з двома широкими пурпуровими смугами (
tunica l?ticl?via
), яку належало мати чиновникам сенаторського рангу. Цього трибуна до лег?ону призначав ?мператор або
сенат
. Зазвичай в?н був молодий ? мав менше досв?ду, н?ж в?йськов? трибуни (див. нижче), проте посада його була другою за старшинством в лег?он?, в?дразу п?сля легата.
- Префект табору
(
лат.
praefectus castrorum
) ? трет?й за старшинством пост у лег?он?. Зазвичай його займав виходець ?з солдат?в-ветеран?в, який отримав п?двищення ? ран?ше пос?дав посаду центур?она.
- Трибун ангустиклав?й
(
лат.
tribunus angusticlavius
) ? в?йськовий трибун (на в?дм?ну в?д
трибуна латиклав?я
). У кожному лег?он? було п'ять в?йськових трибун?в ?з стану
вершник?в
. Найчаст?ше, це були профес?йн? в?йськов?, як? виконували висок? адм?н?стративн? посади у лег?он?, а п?д час бойових д?й могли командувати лег?оном. ?м належало мати тун?ки з вузькими пурпуровими смугами (
tunica angusticlavia
), зв?дки й походить назва посади.
- Прим?п?л
(
лат.
primus pilus
) ? найвищий за рангом центур?он лег?ону, що сто?ть на чол? першо? подв?йно? центур??. У ?-?? ст. н. е., зв?льнюючись з в?йськово? служби, прим?п?л входив до стану вершник?в ? м?г досягти високо? посади. Назва досл?вно означа? ≪перша шеренга≫. Через схож?сть сл?в
лат.
pilus
(≪шеренга≫) ?
лат.
pilum
(
≪п?лум≫
, ≪метальний спис≫), терм?н ?нод? неправильно перекладають як ≪центур?он першого списа≫.
- Центур?он
або
сотник
(
centurio
). У кожному лег?он? було 59 центур?он?в, кожен з яких командував
центур??ю
. Центур?они були основою профес?йно? римсько? арм??. Це були профес?йн? во?ни, як? жили повсякденним життям сво?х п?длеглих-солдат?в, а в ход? бою командували ними. Зазвичай цей пост отримували солдати-ветерани, проте центур?оном можна було стати ? з безпосереднього указу ?мператора чи ?ншого високопосадовця. Когорти мали нумерац?ю з першо? по десяту, а центур?? всередин? когорт ? з першо? по шосту (при цьому в перш?й когорт? було лише п'ять центур?й, але перша центур?я була подв?йна) ? таким чином, у лег?он? було 58 звичайних центур?он?в ? один центур?он-пр?м?п?л. Номер центур??, якою командував кожен центур?он, безпосередньо в?дпов?дав його стану в лег?он?, тобто найвищий стан займав центур?он першо? центур?? першо? когорти, а найнижчий ? центур?он шосто? центур?? десято? когорти. П'ять центур?он?в першо? когорти звалися
primi ordines
(≪перш? ряди≫). У кожн?й когорт? центур?он першо? центур?? йменувався
pilus prior
(≪фронтова шеренга≫).
- Опц?он
(
optio
) ? заступник центур?она. Опц?он зам?няв центур?она в бою в раз? його поранення. Вибирався центур?оном з? сво?х солдат?в.
- Тесерар?й
(
tesserarius
) ? пом?чник опц?она. До його обов'язк?в входили орган?зац?я варт ? передача парол?в. Була лише одна посада тесерар?я у кожн?й центур??.
- Акв?л?фер
(
aquilifer
) ? прапороносець лег?ону. Надзвичайно важливий ? престижний пост, пов'язаний з нос?нням та охороною прапора лег?она ?
акв?ли
(досл?вний переклад назви ? ≪той, що несе орла≫). Втрата прапора вважалася жахливим безчестям ? у цьому раз? лег?он розформовували. Якщо орла в?дбивали назад, лег?он заново формували з тим же ?м'ям ? номером. Наступний крок вгору по службових сходах ? центур?он.
- Сигн?фер
(
signifer
) ? прапороносець центур??. Кожна центур?я мала свого си?н?фера, який н?с бойовий значок центур?? ?
сигнум
(
signum
), що являв собою держак списа, прикрашений медальйонами. Нагор? древка пом?щалися зображення в?дкрито? долон? (
manus
) ? символ центур??. Поряд з цим си?н?фер був
скарбником
центур??, який в?дпов?дав за виплату платн? солдатам ? збереження ?хн?х заощаджень.
- Декан
або
десятник
(
decanus
) ? командир 10 солдат?в, як? жили в одному намет? (
контуберн?я
).
- Корн?цен
(
cornicen
) ? трубач, сурмач, що грав на м?дному роз? ?
корну
(
cornu
). Знаходилися поряд з прапороносцем, в?ддаючи команди на зб?р до м?сця призначення ? передавали солдатам накази командира сигналами рога.
- Туб?цен
(
tubicen
) ? трубач, який грав на
туб?
(
tuba
), ?нструмент? у вигляд? м?дно? або бронзово? трубки. Туб?цени при легат? лег?ону закликали во?н?в до атаки або трубили в?дступ.
- Буцинатор
(
bucinator
) ? трубач, який грав на
буцин?
.
- ?маг?н?фер
(
imaginifer
) ? прапороносець ?мператорського штандарта. Н?с корогву ?з зображенням ?мператора, який служив пост?йним нагадуванням про в?рн?сть в?йська ?мператору.
- Вексиляр?й
(
vexillarius
) ? прапороносець, який н?с прапор-
вексилум
. Окр?м того ≪вексиляр?ями≫ звали лег?онер?в-ветеран?в, як? поверталися на службу, а також солдат?в, тимчасово в?дряджених до ?нших частин (вони складали особлив? п?дрозд?ли ?
вексиляц??
).
Озбро?ння та спорядження лег?онера
Озбро?ння та обладунки лег?онер?в р?знилися залежно в?д часу (
Республ?ка
,
?мпер?я
) та ?хнього типу (
гастати
,
принципи
,
тр?ар??
). Загальний перел?к елемент?в спорядження:
- Верхня сорочка-
тун?ка
(
tunica
) була дуже схожою на тун?ки мирних жител?в. Могла бути
полотняною
,
вовняною
або
шк?ряною
. В?йськов? тун?ки довжиною сягали половини стегон, чим в?др?знялися в?д тун?к мирних жител?в, як? могли бути довшими. Кол?р був червоним або б?лим;
- Солдатський плащ (
sagum
). Плащ? солдат?в, як ? плащ? середн?х та молодших командир?в, були червоного кольору;
- Шолом
(
galea, cassis, cassida
). У давньоримськ?й арм?? були поширен? шоломи типу
≪Монтефорт?но≫
,
≪Колю≫
,
≪?мперський ?тальський≫
та
≪?мперський галльський≫
. П?д час походу шоломи переносили п?дв?шеними до пояса;
- Панцир-
лорика
(
lorica
). У давньоримськ?й арм?? спочатку використовувалися металев? анатом?чн? к?раси
лорика мускулата
, аналог?чн? давньогрецьким
тораксам
, згодом з'явилися кольчужн? обладунки
лорика гамата
, як? п?зн?ше вийшли з ужитку у важк?й п?хот? та використовувалися лише вершниками ?
ауксил?ар?ями
. Найв?дом?шим римським панциром ?
лорика сегментата
з поперечних зал?зних смуг. Щодо ≪п?рчастого≫ обладунку
лорика плюмата
, то в?н, через свою дороговизну, уживався лише во?начальниками.
- Птеруги
(
pteruges
) ? шк?рян? смуги, як? захищали стегна, утворюючи на них сво?р?дну ≪сп?дницю≫. Аналог?чн? ≪сп?днички≫ знаходилися також на плечах;
- Портупея
(
cingulum
) з перев'язом (
balteus
). Мала попереду металев? пластинки, що утворювали сво?р?дний фартух;
- Спис-
п?лум
(
pilum
) або спис-
гаста
(
hasta
);
Перенесення вантажу лег?онером за допомогою жердини-
furca
Лег?онер з повною викладкою (
impeditus
). У руках ? п?лум ? жердина-
furca
, за спиною скутум у чохл?, на пояс? шолом. Сучасна реконструкц?я, фестиваль у Карнунт?.
- Щит-
скутум
(
scutum
). У мирний час ? на марш? щит закривали шк?ряним чохлом, щоб вберегти в?д висихання та намокання. Чохли мали номери та символ?ку лег?он?в. Для перенесення щит?в на марш? лег?онери використовували два ремен?, один з яких охоплював грудну кл?тку й праве передпл?ччя, другий ? л?ве плече на зразок лямки рюкзака. Прапороносц? (
сигн?фери
,
акв?л?фери
,
?маг?н?фери
,
дупл?кар??
,
вексилар??
) та музиканти (
буцинатори
,
корн?цени
,
туб?цени
) зам?сть скутума мали круглий щит-
парму
;
- Меч-
глад?ус
(
gladius
) у
п?хвах
(
vagina
) на портупе?. Меч давньоримськ? лег?онери носили з правого боку, бо уживання великого щита ускладнювало вихоплення меча з п?хов п?д час бою. Глад?ус час?в ?мпер?? був дещо довшим, н?ж глад?ус республ?канського Риму;
- Кинджал-
пуг?о
(
pugio
). Носився на портупе? з л?вого боку;
- Чоботи-
кал?ги
(
caligae
). Солдатське взуття було б?льш схожим на
мокасини
(
постоли
);
- Шанцевий ?нструмент
(
кирка
,
лопата
,
мотика
). Лег?онерам доводилося нести на соб? шанцевий ?нструмент, необх?дний для облаштовування укр?пленого табору-
каструму
;
- Жердина з перекладиною або розвилиною на к?нц? (
furca
). Призначалася для перенесення п?д час походу особистих речей, в?домих п?д загальною назвою
sarcina
(≪поклажа≫, ≪укладка≫). Використовування жердини дозволяло по тривоз? швидко зв?льнитися в?д поклаж?;
- Локулус
(
loculus
) ? шк?ряна
торба
для особистих речей, переносилася за спиною прикр?пленою до жердини;
- Речм?шок
(
panarium
). Переносився також на жердин?;
- До ?нших елемент?в спорядження лег?онера належали фляга для води (вина), казанок, скринька для др?бних речей, гаманець (його могли збер?гати в
умбон?
щита), запас хл?ба на к?лька дн?в. Лег?онер з повною викладкою звався
impeditus
(≪обтяжений≫), без вантажу ?
expeditus
(≪напогот?в≫).
(рос.)