Стародавн?й Рим
Пер?оди Римське царство 753?509 до н. е. Римська республ?ка 509?27 до н. е. Римська ?мпер?я 27 до н. е.?395 Зах?дна 395?476 Сх?дна 395?1453 Священна 800?1806
?стор?я Заснування Риму Царський пер?од Республ?ка Рання Республ?ка Пун?чн? в?йни ? експанс?я на Сход? Союзницька в?йна Громадянська в?йна 83-82 до н. е. Змова Кат?л?ни Перший тр?умв?рат Громадянська в?йна 49-45 до н. е. Другий тр?умв?рат ?мпер?я ?мператори Династ?я Юл??в-Клавд??в Династ?я Флав??в Династ?я Антон?н?в Династ?я Север?в Принципат Криза III стол?ття Зах?дна Римська ?мпер?я Сх?дна Римська ?мпер?я Дом?нат
Поняття SPQR Римський Форум Титули
Медицина Медицина Клавд?й Гален Авл Корнел?й Цельс
Культура Культура Осв?та Шлюб Проституц?я Рел?г?я Поховальна практика Християнство Театр Мова Л?тература Арх?тектура Мода
Географ?я Географ?я Дороги Пров?нц??
Пол?тика та право Конституц?я Римсько? республ?ки Сенат Ком?ц?? Арм?я Лег?они Маг?стратури Консул В?йськовий трибун з консульською владою Цензор Диктатор Начальник к?нноти Едил Трибун Квестор Претор Префект Проконсул Цар? стародавнього Риму В?йськовий трибун Тр?умв?рат Децемв?ри Римське громадянство Cursus honorum Senatus consultum Senatus consultum ultimum Римське право ?мпер?й Колег?альн?сть
Люди Ромул ? Рем Луц?й Таркв?н?й Сцип?он Гракхи Мар?й Сулла Цицерон Помпей Гай Юл?й Цезар Марк Антон?й Октав?ан Нерон Веспас?ан Траян Марк Аврел?й Д?оклет?ан Костянтин ? Ромул Август Горац?й Верг?л?й Ов?д?й
п о р

Римське громадянство ( лат. Status civitatis ) ? юридичний статус жител?в римсько? держави, що означа? можлив?сть користування вс??ю повнотою юридичних прав, що надаються римським законодавством.

З точки зору користування правом, населення Римсько? республ?ки , а п?зн?ше ? Римсько? ?мпер?? , можна умовно розд?лити на наступн? групи:

• Римськ? громадяни ( лат. Cives Romani ) ? користувалися вс?ма правами. При в?домих обставинах, громадянства можна було позбутися (наприклад, пере?хавши на територ?ю, де д?яло латинське право).
• Латинськ? громадяни ( лат. Latini ) ? спочатку були жителями ?тал?йських територ?й , завойованих Римом. У 49 р. до н. е. вс? ?тал?ки стали власниками римського громадянства. П?зн?ше латинське право поширювалося на мешканц?в кл??нтських царств ? римських союзник?в, а ще п?зн?ше ? ? пров?нц?й. У пор?внянн? з римськими громадянами, нос?? латинського громадянства були ≪громадянами другого сорту≫, не мали права голосу ? в?йськового обов'язку.
• Пере?р?ни   ( лат. Cives Romani , досл. чужинц?, ?ноземц? ) ? свого роду античн? ≪негромадяни≫ : жител? пров?нц?й ? колон?й, що волод?ють м?сцевим самоврядуванням. З точки зору римського права розглядалися як ?ноземц?, але ?нод? могли користуватися римським шлюбним або торговим правом.
• Дедитиц?? ( лат. dediticii , досл. здалися ) ? племена, п?дкорен? римлянами. ?х територ?? управлялися безпосередньо римською адм?н?страц??ю. З часу Ел??вого закону 4 р. н. е. сюди зараховувався нижчий клас в?льнов?дпущеник?в, що не мав можливост? одержати н? римського громадянства, н? латинського права. Не могли проживати ближче 100 миль в?д м?ста Риму.

Ж?нки за давньоримським правом могли бути громадянками на аналог?чних п?дставах, як ? чолов?ки. Хоча д??здатн?сть ж?нок-громадянок була обмеженою, наприклад, вони не могли займатися законотворч?стю та об?ймати управл?нських посад. ^[1]

Раби отримали деяк? особист? права т?льки в пер?од правл?ння ?мператора Антон?на П?я (наприклад, вбивство раба господарем прир?внювалося до вбивства перегрин?в). Парадоксом у ц?й ситуац?? було те, що в?льнов?дпущеники римського громадянина автоматично отримували римське громадянство, щоправда, з певними зобов'язаннями до колишнього господаря ^[2] .

Права римського громадянина сильно зм?нювалися з плином часу, кр?м того, вони залежали в?д соц?ального статусу особи ? ?? заслуг перед державою. Римське право пер?оду Республ?ки передбачало так? основн? права римського громадянина:

• Ius suffragiorum . Право голосувати в народних зборах . Практично в?дмерло у I ст. до н. е..
• Ius honorum . Право цив?льно? та в?йськово? служби.
• Ius commercii . Повне право власност? та укладання угод.
• Ius gentium , поняття про яке було розроблено в III ст. до н. е. Використовувалося при укладанн? договор?в м?ж римськими громадянами ? ?ноземцями ( перегринами ).
• Ius connubii . Право на законний шлюб, що надавав права Pater familias ? автоматичне римське громадянство д?тям, народженим в такому шлюб?.
• Ius migrationis . Право збереження повного римського громадянства при пере?зд? в м?сто пор?внянного статусу, тобто в римськ? колон?? та пров?нц??. Аналог?чн? права мали латинськ? громадяни. Якщо громадянин пере?здив у латинську колон?ю чи залежне царство, його статус знижувався до р?вня латинського громадянина.
• ?мун?тет в?д м?сцевих правових норм ? закон?в. ^[3]
• Право на пред'явлення судових позов?в.
• Право на суд (у тому числ? ? на самозахист).
• Право на оскарження судових р?шень, у тому числ? в суд? нижчих ?нстанц?й.
• До римського громадянина не могли бути застосован? тортури та т?лесн? покарання , а також смертна кара у раз? державно? зради . Не поширювалося на в?йськовослужбовц?в в пер?од несення д?йсно? служби.
• Обвинувачений у державн?й зрад? римський громадянин мав право на суд в Рим?.

В лег?онах на д?йсн?й служб? мали право перебувати т?льки римськ? громадяни, але вони на терм?н служби (20 рок?в) обмежувались у правах: наприклад, лег?онер не мав права вступати в законний шлюб, тому д?ти в?йськовослужбовц?в, народжен? в пер?од служби, громадянства не мали, так само не набували вони громадянства, якщо в?йськовий вступав п?сля в?дставки з ?хньою мат?р'ю в законний шлюб. Так само, до в?йськовослужбовц?в могли бути застосован? т?лесн? покарання та смертна кара . Т?льки при Септ?м?? Север? в?йськовослужбовц? отримали право вступати в законний шлюб п?д час несення служби, що перетворювало в?йськову службу в спадкове заняття.

Аукз?л?ар?? (солдати допом?жних в?йськ) отримували права римського громадянства п?сля зак?нчення повного терм?ну служби (30 рок?в).

У пер?од Республ?ки та ранньо? ?мпер?? римський громадянин мав нав?ть зовн? в?др?знятися в?д ?нших жител?в Римсько? держави ? за указом Августа , громадяни в громадських м?сцях повинн? були носити тогу . Рел?ктом цих порядк?в були ?мператорськ? укази V ст., що забороняли нос?ння в межах м?ста Риму штан?в (як атрибуту ≪варварського≫ одягу).

Автоматично римським громадянином ставав дитина, народжена у законному шлюб? римського громадянина. В?льнов?дпущен? римськ? громадяни отримували обмежене римське громадянство (без права в?йськово? служби): в умови зв?льнення обов'язково входили кл??нтськ? зобов'язання перед колишн?м господарем. Сини в?льнов?дпущеник?в, народжен? в законному шлюб?, автоматично отримували повне римське громадянство.

У пер?од ?мпер?? надання римського громадянства стало залежати в?д вол? правителя. Можна було придбати громадянство, але воно було доступне т?льки обмеженому колу ел?ти. П?сля Громадянських в?йн 49 ? 45 р. до н. е. Юл?й Цезар надав римське громадянство вс?м жителям ?тал?? ? Цизальп?нсько? Галл?? . У ряд? випадк?в, ?мператори могли надати права громадянства ?ншим м?стах ? пров?нц?ях (повне римське громадянство мало населення Бетики та Нарбонсько? Галл?? , чи? мешканц? ?менувалися togatiae ' '- ≪носять тогу  ≫). Клавд?й надав римське громадянство жителям Лугдунсько? Галл?? , ? представники племен? еду?в були введен? в Сенат . Нерон надав римське громадянство жителям Ахе? (оголосивши про ?? ≪незалежност?≫ та зв?льнення в?д податк?в), але воно було анульовано Веспас?аном .

Римське ? латинське громадянство були потужними знаряддями процесу роман?зац?? .

У 212 р. Каракалла надав римське громадянство всьому особисто в?льному населенню ?мпер??.

http://web.upmf-grenoble.fr/Haiti/Cours/Ak/ [ Арх?вовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine .]