П?п?н Гер?стальський

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
П?п?н Гер?стальський
фр. Pepin d'Herstal
Народився 645 [1]
Herstal d , Ль?ж [d] , Ль?ж , Валлон?я , Бельг?я
Помер 16 грудня 714 [1]
Jupille-sur-Meuse d , Ль?ж , Франкське корол?вство [2] [3] [4]
Д?яльн?сть пол?тик
Титул герцог
Посада Мажордом [5]
Р?д Arnulfings d [1] ? Pippinids d
Батько Ansegisel d [1] [6]
Мати Begga d [1] [6]
Родич? Clothildis Doda d
Брати, сестри Мартин
У шлюб? з Plectrude d [1] ? Alpaida d [7]
Д?ти Дрогон [8] , ?р?моальд Молодший [9] , Карл Мартел [10] [11] ? Г?льдебранд (герцог Провансу) [12]
П?п?н (праворуч) отриму? омаж святого Губерта.

П?п?н Гер?стальський [13] ( фр. Pepin de Herstal [14] , бл. 635 ? 16 грудня 714 ) ? державний д?яч Франкського корол?вства , де-факто його правитель, мажордом Австраз?? з 680 року до смерт?. Його називають також Другим або Середн?м , щоб в?др?знити в?д П?п?на Ланденського (Старого) та П?п?на III (Короткого). П?дкоривши вс? корол?вства франк?в в?н прийняв титул герцога та принца (Dux et princept).

П?п?н був сином впливового магната Ансег?селя, онуком П?п?на Ланденського. В?н намагався зробити свою родину наймогутн?шою в держав? франк?в. Така нагода випала, коли 680 року в?н отримав призначення на посаду мажордома Австраз??. П?сля цього почалася низка в?йн, яка розширила його владу. 687 року в?н об'?днав ус? франкськ? корол?вства, звоювавши Нейстр?ю та Бургунд?ю . В?н п?дкорив також алеман?в, фриз?в та франконц?в. За нього почався процес навернення до християнства н?мецьких земель.

Авторитет корол?в з династ?? Меров?нг?в за час?в П?п?на зовс?м зменшився. Право родини П?п?на на правл?ння не ставилося п?д сумн?в. Тому в?н зм?г самочинно призначити сво?м спадко?цем онука Теодобальда. Але з цим не згодився його син Карл Мартел , через що п?сля смерт? П?п?на в держав? спалахнула в?йна.

Життя

[ ред. | ред. код ]

П?п?н вочевидь народився в м?ст? Герсталь (тепер Ерсталь у Бельг??). Його батьками були Бегга , донька П?п?на Ланденського та Ансег?сель , син Арнульфа Мецького . Сам П?п?н був д?дом першого короля з династ?? Карол?нг?в П?п?на III та прад?дом Карла Великого .

Король Хлодв?г III та П?п?н Гер?стальський.

Коли П?п?н став мажордомом Австраз??, в?н разом ?з герцогом Лаона Март?ном боровся проти мажордома Нейстр?? Ебро?на, який прагнув до п?дкорення вс?х земель франк?в. Ебро?н розбив австраз?йц? п?д Лаоном ? був близький до сво?? мети, але в 681 роц? його вбили ? ворог?в у нього вистачало. П?п?н негайно уклав мир з новим мажордомом Нейстр?? Вараттоном.

Наступник Вараттона Бертар та король Нейстр?? Теодор?х II , який з 679 року був ном?нальним королем ус?х франк?в, знову п?шли на Австраз?ю. П?п?н розбив ?х у битв? при Тертр? 687 року. Бертар та Теодор?х в?дступили до Парижа, а Пеп?н п?шов за ними сл?дом й дом?гся миру за умови в?дсторонення Бертара. Пеп?н став мажордомом ус?х трьох франкських корол?вств ? став називати себе герцогом франк?в. Бертар вбив свою тещу Ансфлед ? вт?к. Його дружина Анструда вийшла зам?ж за старшого сина П?п?на герцога Шампан? Дрого. Вплив П?п?на в Нейстр?? було забезпечено.


Упродовж наступних к?лькох рок?в Пеп?н розширив меж? корол?вства, п?дкоривши алеман?в, фриз?в та франконц?в . 695 року в?н в?ддав Дрого посаду мажордома Бургунд??, а ?ншого сина, Гр?моальда , посадив у Нейстр??.

П?п?н помер у похилому в?ц? 714 року.

Д?ти та боротьба за спадщину

[ ред. | ред. код ]

Десь у 670 П?п?н одружився з Плектрудою, яка мала значн? ма?тки в район? Мозеля. Вона народила йому двох син?в: Драго та Гр?моальда. Обидва померли ран?ше в?д батька. Його коханка, а, можливо, й друга дружина, Альпайда або Хальпайда народила йому ще двох син?в Карла (Мартела) та Х?льдебранда. Плектруда переконала П?п?на перед смертю позбавити спадщини син?в Альпайди на користь онука Теодоальда, сина Гр?моальда. П?сля смерт? П?п?на його з Плектрудою внуки вважали себе законними спадко?мцями й намагалися зберегти за собою посади мажордом?в, але з цим не згодився син П?п?на та Альпайди Карл Мартел. В?н був популярним серед австраз?йсько? молод? завдяки сво?й доблест? на пол? бою й здатност? забезпечувати ?х в?йськовими трофеями. Попри намагання Плектруди змусити Карла поступитися (вона нав?ть ув'язнила його), саме в?н став п?сля трир?чно? в?йни ?диним мажордомом франкських корол?вств ? де-факто правителем держави франк?в.

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в г д е ж Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 153?161. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. http://www.halexandria.org/dward935.htm
  3. http://plheineman.net/41%20Generation.pdf
  4. http://fabpedigree.com/s064/f967952.htm
  5. Cawley C. Medieval Lands : A prosopography of medieval European noble and royal families
  6. а б Пипин // Энциклопедический словарь ? СПб : Брокгауз ? Ефрон , 1898. ? Т. XXIIIа. ? С. 630?631.
  7. Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 155?156. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  8. Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 161?163. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  9. Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 163?165. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  10. Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 165?181. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  11. Карл Мартелл // Энциклопедический словарь ? СПб : Брокгауз ? Ефрон , 1895. ? Т. XIVа. ? С. 522?523.
  12. Settipani C. La Prehistoire des Capetiens : Premiere partie : Merovingiens, Carolingiens et Robertiens ? Villeneuve-d'Ascq : 1993. ? P. 159?161. ? ISBN 978-2-9501509-3-6
  13. Зуст?чаються написання Геристальський та Герстальський
  14. ?снують р?зн? написання ?мен? латиницею.