Корол?вство Прусс?я
↓ 1701 ? 1918 ↓
Прапор Герб
Г?мн Прусська п?сня
Корол?вство в 1871 роц?
Столиця	Берл?н
Форма правл?ння	Монарх?я
Король
- 1701 ? 1713	Фр?др?х I (перший)
- 1888?1918	В?льгельм II (останн?й)
Законодавчий орган	Ландтаг
- Upper house	Герренгаус
- Lower house	Аб?еорднетенгаус
?стор?я
- коронац?я Фр?др?ха ?	18 с?чня 1701
-  п?д французькою владою	14 жовтня 1806
-  В?дновлення	9 червня 1815
-  Конституц?йна монарх?я	5 грудня  1848
-  Н?мецька ?мпер?я	18 с?чня 1871
-  скасування	9 листопада  1918
Площа
- 1910 [2]	348 779,87 км 2
Населення
- 1816 [1]	10 349 031 ос?б
- 1871 [1]	24 689 000 л.
- 1910 [2]	34 472 509 ос?б
Густота	98,8 ос?б/км²
Валюта	Рейхсталер (до 1750) Прусський талер (1750?1857) Веренсталер (1857?1871) Золота марка (1871?1914) Паперова марка (з 1914)
Попередник Наступник Священна Римська ?мпер?я Герцогство Прусс?я Бранденбург-Прусс?я Корол?вська Прусс?я Шведська Померан?я Гессен-Кассель Герцогство Нассау Корол?вство Ганновер Гольштейн-Глюкштадт Шлезв?г Саксен-Лауенбург В?льна держава Прусс?я В?льне м?сто Данциг Польська Республ?ка (1918?1939)
Сьогодн? ? частиною	Бельг?я   Чех?я Дан?я   Н?меччина   Литва   Польща   Рос?я
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Корол?вство Прусс?я

Корол??вство Пру?сс?я ( н?м. Konigreich Preußen ) ? у 1701?1918 роках н?мецька монарх?чна держава у Центрально-Сх?дн?й ?вроп? з центром в ?сторичн?й Прусс?? . Утворилося на основ? маркграфства Бранденбург ? герцогства Прусс?? ( Бранденбург-Прусс?я ). Протягом XVIII?XIX стол?ть конкурувало з Австр??ю за об'?днання н?мецьких земель . Вело перманентн? в?йни з сус?дами: Франц??ю , Дан??ю , Рос??ю , Польщею . 1871 року стало державою, на основ? яко? постала Н?мецька ?мпер?я ; перетворене на федеральний штат ц??? ?мпер??. Керувалося королями з н?мецько? династ?? Гогенцоллерн?в , як? в?д 1871 року носили титул н?мецьких ?мператор?в . Столиця ? Берл?н , центр Бранденбурзько? земл? . П?сля поразки Н?меччини в Перш?й св?тов?й в?йн? перетворене на В?льну державу Прусс?я , федеральний штат у склад? Веймарсько? Н?меччини .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

1701: П?дйом Бранденбургу [ ред. | ред. код ]

Фр?др?х В?льгельм , ≪Великий курфюрст≫ Бранденбург-Прусс?? , помер в 1688. Його спадок перейшов до його сина Фр?др?ха III (1688?1701) який став королем Прусс?? Фр?др?хом I (1701?1713). За винятком герцогства Прусс??, вс? земл? Бранденбургу були частиною Священно? Римсько? ?мпер?? , ном?нально п?д владою Габсбург?в . Оск?льки ?снував лише один король н?мц?в у межах ?мпер??, Фр?др?х зг?дно з санкц??ю ?мператора Леопольда I (в обм?н на союз проти Франц?? у в?йн? за ?спанський спадок ) коронувався королем ново? держави (18 с?чня 1701) п?д титулом ≪король Прусс??≫ на основ? його не-?мперських територ?й. Назва отримала загальне визнання зг?дно з Утрехтським договором (1713).

1702?1740:Заснування корол?вства [ ред. | ред. код ]

Територ?я корол?вства була розкидана б?льш н?ж на 1200 км: в?д земл? княз?вства Прусс?я на п?вденно-сх?дному узбережж? Балт?йського моря , до серця Гогенцоллерн?в  ? Бранденбургу, з ексклавами  ? Герцогство Клевське , округ Марк ? Равенсбург в Рейнланд? . Нов?тн? Корол?вство Прусс?я було дуже б?дним ? важко йшло в?дновлення п?сля Тридцятир?чно? в?йни . У 1708, приблизно одна третина населення герцогства Прусс?я стало жертвою бубонно? чуми . Чума досягла Пренцлау в серпн? 1710 року, але врешт?-решт в?дступила, не досягши столиц? ? Берл?на , який був лише на в?дстан? 80 км.

Швец?я , зазнавши поразки в?д Рос?? , Саксон?? , Польщ? , Дан??-Норвег?? , Ганноверу ? Прусс?? в П?вн?чн?й в?йн? (1700?1721) втратила територ?? на п?вденному узбережж? Балт?йського моря. За пруссько-шведським договором , п?дписаним у Стокгольм? (с?чень 1720), Прусс?я отримала Щецин та ?нш? територ?? Швец?? у Померан?? .

1740?1760: С?лезьк? в?йни [ ред. | ред. код ]

У 1740 роц? король Фр?др?х II пос?в трон. Використавши за прив?д догов?р 1537 (на догов?р наклав вето ?мператор Фердинанд I ), зг?дно з яким С?лез?я мала перейти до Бранденбурга п?сля переривання ?? правлячо? династ?? П'яст?в , Фр?др?х вдерся до С?лез?? , що спричинило в?йну за австр?йський спадок . П?сля швидко? окупац?? С?лез?? Фр?др?х викликався захищати арх?княгиню Мар?ю Терез?ю Австр?йську, якщо край буде переданий йому. Пропозиц??ю знехтували, але Австр?я з?штовхнулась з ?ншими супротивниками, ? Фр?др?ху врешт? вдалось отримати оф?ц?йн? територ?альн? поступки, зг?дно з Берл?нським договором у 1742 роц?.

На подив багатьом, Австр?? вдалось усп?шно в?дновити в?йну. У 1744 роц? Фр?др?х знову вдерся, щоб уникнути репрес?й ? претенз?й, цього разу до Богем?? . В?н зазнав невдач?, але французький тиск на Австр?ю, союзника Велико? Британ?? призв?в до сер?? договор?в ? компром?с?в, внасл?док чого 1748 року був п?дписаний Другий Аахенський догов?р , який в?дновив мир ? в?ддав Прусс?? у волод?ння велику частину С?лез??.

П?сля приниження через втрату С?лез??, Австр?я працювала для забезпечення альянсу з Франц??ю ? Рос??ю ( ≪Дипломатична революц?я≫ ), тод? як Прусс?я мала проблеми в коал?ц?? з Великою Британ??ю. Кр?м того, вторгнення Фр?др?ха до Саксон?? та Богем?? протягом дек?лькох м?сяц?в в 1756?1757 роках призвело до Семир?чно? в?йни .

Ця в?йна була в?дчайдушною боротьбою пруссько? арм?? проти багатьох ?вропейських держав, що св?дчить про високу ?? бо?здатн?сть. Коал?ц?? Австр??, Рос??, Франц??, Швец?? протистояла лише Прусс?я, Ганновер ? Велика Британ?я. Фр?др?ху вдалося запоб?гати серйозному вторгненню на сво? терени до жовтня 1760 року, коли рос?йська арм?я тимчасово окупувала Берл?н ? Кен?гсберг . Ситуац?я поступово пог?ршувалась, проте п?сля смерт? ?мператриц? ?лизавети Петр?вни ( диво династ?? Бранденбург ) р?зко зм?нилась. При?днання до коал?ц?? з Прусс??ю Петра III усунуло сх?дний фронт. Швец?я також вийшла з в?йни приблизно одночасно.

П?сля перемоги над австр?йською арм??ю в битв? при Буркерсдорф? Прусс?? нарешт? вдалось закр?пити Status quo ante bellum на континент?. Цей результат п?дтвердив пров?дну роль Прусс?? серед н?мецьких держав ? створення кра?ни на р?вн? велико? ?вропейсько? держави. Фр?др?х, приголомшений майже доконаною поразкою Прусс??, пров?в решту сво?х дн?в як мирний керманич.

1772, 1793, 1795: Под?ли Польщ? [ ред. | ред. код ]

На сх?д ? п?вдень в?д Прусс?? розташовувалася Р?ч Посполита , яка поступово занепадала протягом XVIII стол?ття. Стурбований зб?льшенням рос?йського впливу в польських справах ? можливим розширенням Рос?йсько? ?мпер?? , Фр?др?х взяв участь у першому з розд?л?в Польщ? м?ж Рос??ю, Прусс??ю ? Австр??ю в 1772 роц? для п?дтримки балансу сил. Корол?вство Прусс?я анексувала б?льшу частину польсько? пров?нц?? Корол?вська Прусс?я , у тому числ? Варм?ю ; при?днанн? терени утворили у наступному роц? пров?нц?ю Зах?дна Прусс?я . Нову територ?ю, що ув?йшла до складу Сх?дно? Прусс?? (територ?я, ран?ше в?дома як герцогство Прусс?я ) в Померан?? , об'?днали в корол?вство на сх?дних територ?ях.

П?сля смерт? Фр?др?ха в 1786, його плем?нник Фр?др?х В?льгельм II продовжив розд?ли Польщ?, що дозволило отримати значну частину зах?дно? Польщ? в 1793.

1795 року Корол?вство Польща перестало ?снувати ? велик? територ?? (у тому числ? Варшава ) на п?вдень в?д Сх?дно? Прусс?? стали частиною Прусс??. Ц? нов? територ?? орган?зовано в пров?нц?ях Нова С?лез?я , П?вденна Прусс?я , ? Нова Сх?дна Прусс?я .

1806?1815: Наполеон?вськ? в?йни [ ред. | ред. код ]

У 1806 роц? Священна Римська ?мпер?я зникла в результат? наполеон?вських перемог над Австр??ю. Титул курфюрст (виборний князь) Бранденбургу став безглуздим, ? в?н був в?дкинутий. До того часу, Гогенцоллерни мали численн? титули: глава ?вангельсько? церкви корол?вства, курфюрст, великий князь, герцог для р?зних рег?он?в ? сфер його правл?ння. П?сля 1806, залишився ?диний титул ? король Прусс??.

В результат? поразки Прусс?? в битв? п?д ?ною й Ауерштедтом в 1806 роц? король Фр?др?х В?льгельм III вимушено тимчасово покинув Мемель . Зг?дно з Т?льзитським договором в 1807 роц?, Прусс?я втратила приблизно половину сво?? територ??, включаючи земл?, отриман? в Другому ? Третьому розд?л? Польщ? (яка в той час стала герцогством Варшавським ) ? вс? земл? на зах?д в?д р?чки Ельби . Вся ?нша частина корол?вства була окупована французькими в?йськами та король був вимушений створити альянс з Франц??ю ? при?днатися до Континентально? системи .

П?сля поразки Наполеона в Рос??, Прусс?я вийшла з альянсу й узяла участь у В?йн? Шосто? коал?ц?? п?д час ≪визвольно? в?йни≫ (Befreiungskriege) проти французько? окупац??. Прусськ? в?йська п?д головуванням маршала Гебгарда Леберехта фон Блюхера внесли вклад в остаточну перемогу над Наполеоном у вир?шальн?й битв? п?д Ватерлоо в 1815 роц?.

1815: Прусс?я п?сля Наполеона [ ред. | ред. код ]

Прусс?ю, у винагороду за вклад в поразку Франц??, запросили на В?денський конгрес , де вона не т?льки отримала назад велику частину сво?х територ?й, але ? надбала 40 % Корол?вства Саксон?я ? значну частину Рейнланду . Велику частину територ??, що в?д?йшла до Прусс?? в Третьому розд?л? Польщ?, при?днано до Царства Польського в рамках Рос?йсько? ?мпер??.

З врахуванням цих зм?н в Прусс??, корол?вство реорган?зовано в десять пров?нц?й. Б?льша частина корол?вства, що не була в склад? Сх?дно? Прусс??, Зах?дно? Прусс??, ? Познан? , стали частиною нового Н?мецького союзу , який прийшов на зм?ну скасовано? Священно? Римсько? ?мпер?? .

Як насл?док революц?? 1848 рок?в княз?вства Гогенцоллерн-З?гмар?нген ? Гогенцоллерн-Гех?нген (права кадетська г?лка династ?? Гогенцоллерн) при?днан? до Прусс?? в 1850 роц?.

1848?1871: Н?мецьк? в?йни об'?днання [ ред. | ред. код ]

За наступн? п?встол?ття п?сля В?денського конгресу, виник конфл?кт у Н?мецькому союз? м?ж приб?чниками ?де? формування ?дино? н?мецько? держави ? збереження нин?шнього збору невеликих н?мецьких держав ? корол?вств. Створення Митного союзу Н?меччини (Zollverein) в 1834 роц?, який виключав Австр?йську ?мпер?ю, зб?льшив прусський вплив на держави-члени. Як насл?док революц?й 1848 року Франкфуртський парламент запропонував королю Фр?др?ху В?льгельму IV об'?днати Н?меччину навколо його корони. Фр?др?х В?льгельм в?дмовився в?д пропозиц?? на т?й п?дстав?, що революц?йн? збори не можуть надавати корол?вських титул?в. Але ?снували дв? ?нш? причини, чому в?н в?дмовився: на той час було мало зроблено, щоб покласти край внутр?шн?й боротьб? за владу м?ж Австр??ю ? Прусс??ю, ? вс? прусськ? корол? (аж до В?льгельма I ) непоко?лись, що створення Н?мецько? ?мпер?? означало б к?нець незалежност? Прусс?? в рамках федерац??.

У 1848 роц? д?? Дан?? щодо герцогств Шлезв?г ? Гольштейн призвели до Першо? Шлезв?зько? в?йни (1848?1851) м?ж Дан??ю ? Н?мецьким союзом. Дан?я була переможена, але Прусс?я п?д зовн?шн?м тиском вимушено в?ддала Дан?? обидва герцогства.

Фр?др?х В?льгельм видав першу конституц?ю Прусс?? в 1850 роц?. Цей документ ? пом?рний за м?рками того часу, але консервативний за сьогодн?шн?ми стандартами ? передбачав двопалатний парламент. Нижня палата, або Ландтаг обирався вс?ма платниками податк?в, яких розд?лили на три сорти, чи? голоси були зважен? зг?дно з сумою податк?в, що сплачуються. Ж?нки ? т?, хто не платили податки, не мали голосу. Це дозволило третин? виборц?в контролювати 85 % в?д законодавчо? влади. Верхня палата, яку згодом перейменували на Herrenhaus (≪Палата лорд?в≫), призначалась королем. В?н збер?г повн?стю виконавчу владу ? м?н?стри в?дпов?дали лише перед ним. Як результат, влада землевласницьких клас?в, юнкер?в , залишалась непорушною, особливо в сх?дних пров?нц?ях. У 1862 роц? Отто фон Б?смарк був призначений королем В?льгельмом I прем'?р-м?н?стром Прусс??. В?н працював, повний р?шучост? об'?днати н?мецьк? держави п?д прусською владою, ?, керуючи Прусс??ю п?д час трьох в?йн, к?нець к?нцем досяг ц??? мети.

Перша з цих в?йн ? Друга Шлезв?зька в?йна (1864), яку ?н?ц?ювала Прусс?я ? як?й вдалося отримати допомогу з Австр??. Дан?я зазнала поразки ? в?ддала Шлезв?г ? Гольштейн, Прусс?? ? Австр?? в?дпов?дно.

Розпод?л управл?ння Шлезв?гом ? Гольштейном став поштовхом до Австро-пруссько? в?йни (1866 ? в?домий також як с?м тижн?в в?йни), де Прусс?я, в союз? з Корол?вством ?тал?я ? р?зними п?вн?чно-н?мецькими державами, оголосила в?йну Австр?йський ?мпер?? . Австр?йська коал?ц?я була зруйнована ? деяк? н?мецьк? держави ( Корол?вство Ганновер , Велике герцогство Гессен , герцогство Нассау ? В?льне м?сто Франкфурт ) при?днались до Прусс??. Сп?рн? територ?? Шлезв?г ? Гольштейн перейшли п?д прусське правл?ння. З врахуванням цих територ?альних досягнень, з'явилася можлив?сть об'?днання прусських волод?нь у Рейнланд-Вестфал?? з б?льшою частиною Корол?вства. Саме в цей час Прусс?я досягла найб?льшо? площ?, що займало дв? третини площ? Н?меччини. Прусс?я залишалася в цих кордонах до к?нця 1918 року.

Н?мецький союз був скасований зг?дно з результатами в?йни. На його м?сц?, Прусс?я об'?днала 21 державу, на п?вн?ч в?д р?чки Майн ? утворила П?вн?чнон?мецький союз в 1867 роц?. Прусс?я дом?нувала в цьому новому утворенн?, маючи чотири п'ятих його площ? ? населення. ?? майже повний контроль був закр?плений в конституц??, написан?й Б?смарком. Виконавча влада була покладена на президента; оф?ц?йно передана прусському королю, в?дпов?дно до спадкових прав. Канцлер в?дпов?дав лише перед ним. Був також двопалатний парламент. Нижня палата, або Рейхстаг (парламент), обирався на основ? загального виборчого права чолов?к?в. Верхня палата, або Бундесрат (Федеральна рада) призначалась державною владою. Бундесрат був, на практиц?, сильн?ше Рейхстагу. Прусс?я мала 17 з 43 голос?в, ? могла легко контролювати сп?вв?дносини в рамках союзу з ?ншими державами. П?вденн? н?мецьк? держави (за винятком Австр??) вимушено погодилися на в?йськов? союзи з Прусс??ю. Б?смарк вважав що Малон?мецький шлях об'?днання Н?меччини значно легший до реал?зац??. Хоча король В?льгельм був повен р?шучост? зробити територ?альн? завоювання Австр??, але Б?смарк переконав його в?дмовитися в?д ц??? ?де?. Тод? як Б?смарк хот?в щоб Австр?я не мала в майбутньому впливу на н?мецьк? справи, але в?н все одно бачив, що Австр?я могла б бути ц?нним союзником в майбутньому. Завершальною д??ю стала французько-прусська в?йна (1870), де Б?смарк переграв ?мператора Франц?? Наполеона III в оголошенн? в?йни з Прусс??ю. Вза?мод?я н?мецьких держав покращилась п?сля австро-пруссько? в?йни, н?мецьк? держави швидко з?брали разом в?йська ? перемогли Франц?ю. Ця прусська перемога обумовила можлив?сть створення Н?мецько? ?мпер?? на чол? з ?мператором В?льгельмом I 18 с?чня 1871 року (170-р?ччя коронац?? першого прусського короля, Фр?др?ха I) в зал? дзеркал у Версал? б?ля Парижа , в той час французька столиця знаходилася в облоз?.

1871?1918: П?дйом Прусс?? та ?? пад?ння [ ред. | ред. код ]

Нова ?мпер?я Б?смарка стала одн??ю з наймогутн?ших держав серед кра?н континентально? ?вропи. Панування Прусс?? у нов?й ?мпер?? було майже наст?льки ж абсолютним, як це було у П?вн?чно-Н?мецькому Союз? . Вона мала три п'ят? площ? ?мпер??, ? дв? третини ?? населення. ?мператорська корона успадковувалася династ??ю Гогенцоллерн?в .

Проте, кор?ння майбутн?х проблем знаходилися в глибоких в?дм?нностях м?ж ?мперською ? прусською системами. ?мпер?я мала систему загального ? р?вного виборчого права для вс?х чолов?к?в старших 25 рок?в. Водночас, Прусс?я зберегла обмежувальн? три класи, систему голосування, в як?й 17,5 % населення контролювало вс? сфери життя. ?мперський канцлер був, за винятком двох пер?од?в (с?чень-листопад 1873 ? 1892?94), також прем'?р-м?н?стром Прусс??, це означало, що впродовж б?льшо? частини ?снування ?мпер??, королю/?мператору ? прем'?р-м?н?стру/канцлеру довелося шукати б?льшост? в виборчих законодавчих орган?в двох абсолютно р?зних виборчих систем.

На момент створення ?мпер??, Прусс?я ? Н?меччина мали приблизно дв? третини с?льських район?в. Проте, протягом наступних 20 рок?в, положення зм?нилось; на м?ста ? м?стечка вже доводилось дв? третини населення. Проте ? в корол?вств? ? в ?мпер??, меж? округ?в так ? не зм?нилися, щоб в?дбити зростання населення ? вплив м?ст ? м?стечок. Це означа?, що с?льськ? райони були просто перейменован? у 1890 роц?.

Б?смарк розум?в, що ?нша частина ?вропи дещо скептично ставиться до сили нового Рейху, ? звернув свою увагу на збереження миру на кшталт, Берл?нського конгресу .

В?льгельм I помер в 1888 роц?, ? насл?дний принц зм?нив його на трон? ? Фр?др?х III . Новий ?мператор, був англоф?лом ? планував зробити широк? л?беральн? реформи . Але в?н помер через 99 дн?в в?д сходження на трон ? його зм?нив його 29-р?чний син, В?льгельм II . Як хлопчик, В?льгельм повстав проти сво?х батьк?в в ?х л?беральних намаганнях, ? став пруссом п?д оп?кою Б?смарка. Новий кайзер швидко з?псував стосунки з британською ? рос?йською корол?вською с?м'?ю (хоча ? був т?сно пов'язаний з ними), став ?х суперником ? зрештою ворогом. В?льгельм II в?дсторонив Б?смарка в?д посади в 1890 роц? та почав кампан?ю м?л?таризац?? й авантюризму в зовн?шн?й пол?тиц?, що зрештою привело Н?меччину до ?золяц??. П?д час Австро-Угорського конфл?кту з Серб??ю кайзер ви?хав у в?дпустку, ? посп?шн? плани моб?л?зац?? дек?лькох держав призвели до катастрофи ? Першо? св?тово? в?йни (1914?1918). За вих?д з в?йни, б?льшовики погодились на окупац?ю великих рег?он?в зах?дно? частини Рос?йсько? ?мпер?? , як? межували з Прусс??ю, зг?дно з Берестейським миром (1918). Н?мецький контроль над цими територ?ями тривав лише дек?лька м?сяц?в, ? припинився через поразки н?мецько? арм?? та н?мецько? революц?? , ? як? привели до в?длучення кайзера в?д трону ? його вигнання.

П?сляво?нний Версальський догов?р , примусив Н?меччину нести повну в?дпов?дальн?сть за в?йну. Догов?р п?дписано у Версал?, в зал? дзеркал, де Н?мецька ?мпер?я була створена. П?сля зречення В?льгельма II в 1918 роц?, Корол?вство Прусс?я скасовано ? зам?нено В?льною державою Прусс?я .

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Основн? територ?? Корол?вства Прусс?? ? маркграфство Бранденбург ? герцогство Прусс?я , як? утворили Бранденбург-Прусс?ю . Померан?я при?днано до Прусс?? у 1648 роц?. Разом з рядом територ?альних придбань в?д Швец?? в 1720 роц?, цей рег?он п?зн?ше став пров?нц??ю Померан?я . Прусськ? усп?хи у С?лезьких в?йнах привели до утворення пров?нц?? С?лез?? в 1740 роц?. П?сля першого под?лу Польщ? в 1772 роц?, анексован? Корол?вська Прусс?я ? Варм?я стали пров?нц??ю Зах?дна Прусс?я , тод? як герцогство Прусс?я (разом з частиною Варм??) стала пров?нц??ю Сх?дна Прусс?я . ?нша анекс?я терен?в вздовж р?чки Нотець (Netze) привела до створення округу Нотець . П?сля другого ? третього под?л?в (1793?1795), Прусс?я утворила пров?нц?? Нова С?лез?я, П?вденна Прусс?я, ? Нова Сх?дна Прусс?я, з округом Нотець, що розмежував Зах?дну ? П?вденну Прусс?ю. Ц? три пров?нц??, в?д?йшли до Царства Польського зг?дно з р?шеннями В?денського конгресу в 1815 роц?, за винятком зах?дно? частини П?вденно? Прусс??, яка стала складовою частиною Великого Княз?вства Познанського .

П?сля великих усп?х?в на заход?, досягнутих Прусс??ю п?сля В?денського конгресу, було створено десять пров?нц?й, кожна з яких п?дрозд?лялося ще на округи :

У 1822 роц?, в пров?нц?? Юл?х-Клевес-Берг ? Нижн?й Рейн були об'?днан? у пров?нц?ю Рейн . У 1829, пров?нц?? Сх?дна ? Зах?дна Прусс?я об'?дналися в пров?нц?ю Прусс?я , але пров?нц?? знов були утворен? в 1878 роц?. Княз?вства Гогенцоллерн-З?гмар?нген ? Гогенцоллерни-Гех?нген були анексован? в 1850 р. ? утворили пров?нц?ю Гогенцоллерн.

П?сля перемоги Прусс?? в 1866 Австро-прусськ?й в?йн?, територ?? анексован? Прусс??ю реорган?зован? в три нов? пров?нц??: Ганновер , Гессен-Нассау , Шлезв?г-Гольштейн .

• 
  Сх?дна Прусс?я
• 
  Зах?дна Прусс?я
• 
  Бранденбург
• 
  Померан?я
• 
  Познань
• 
  Саксон?я
• 
  С?лез?я
• 
  Вестфал?я
• 
  Рейнланд
• 
  Гановер
• 
  Шлезв?г-Гольштейн
• 
  Гессен-Нассау
• 
  Гогенцоллерн
• 
  Берл?н

Державний устр?й [ ред. | ред. код ]

• Корол? Прусс??

• 
  Фр?др?х I
  (1650?1710)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм I
  (1654?1712)
• 
  Фр?др?х II Великий
  (1712?1723)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм II
  (1744?1790)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм III
  (1770?1880)
• 
  Фр?др?х-В?льгельм IV
  (1795?1861)
• 
  В?льгельм I
  (1797?1888)
• 
  Фр?др?х III
  (1831?1888)
• 
  В?льгельм II
  (1859?1941)
• 
  В?льгельм (кронпринц)
  (1882?1952)

Збройн? сили [ ред. | ред. код ]

• Прусська арм?я

В?йни [ ред. | ред. код ]

• В?йни за участ? Корол?вства Прусс?? ^[en]

Населення [ ред. | ред. код ]

Р?к	Населення [5]	Площа [5]
1713	1,6 млн	114.000 км²
1740	2,4 млн	119.000 км²
1786	5,4 млн	195.000 км²
1795	8,7 млн	300.000 км²
1806	9,7 млн	300.000 км²
1807	4,9 млн	158.000 км²
1816	10,3 млн	280.000 км²
1840	15,0 млн	280.000 км²
1861	18,5 млн	280.000 км²
1871	24,6 млн	348.780 км²
1880	27,0 млн	348.780 км²
1910	40,2 млн	348.780 км²

Культура [ ред. | ред. код ]

• Фундац?я пруссько? культурно? спадщини

Арх?тектура [ ред. | ред. код ]

• 
  Палац Шарлоттенбург
  (1713)
• 
  Палац Сансус?
  (1747)
• 
  Стара Берл?нська б?бл?отека
  (1780)
• 
  Бранденбурзьк? ворота
  (1791)
• 
  Берл?нський собор
  (1905)

Музика [ ред. | ред. код ]

Широко в?дома музична культура Прусс??, зокрема висококласн? духов? оркестри. Серед тромбон?ст?в ? Христофор Борк .

Рел?г?я [ ред. | ред. код ]

• Прусська ун?я

Посилання [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Otto Busch, Wolfgang Neugebauer: Moderne preussische Geschichte: 1648?1947. 3 Bande, De Gruyter Verlag, Berlin 1981, ISBN 3-11-008324-8 .
• Ingrid Mittenzwei, Erika Herzfeld: Brandenburg-Preußen 1648?1789. 1. Auflage. Verlag der Nation, Berlin 1987, ISBN 3-373-00004-1 .
• Uwe A. Oster: Preußen. Geschichte eines Konigreichs. Munchen 2010, ISBN 978-3-492-05191-0 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Reinhard Nelke. Darstellung der Geschichte Preußens . Арх?в ориг?налу за 27 лютого 2009 . Процитовано 7 лютого 2009 .
• Statistische und historische Informationen zu Preußen bei HGIS
• rbb online. Preußen ? Chronik eines Deutschen Staats . Арх?в ориг?налу за 16 червня 2011 . Процитовано 7 лютого 2009 .
• Арх?вна коп?я на сайт? Wayback Machine .

Тематичн? сайти Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora Словники та енциклопед?? ?сторичний словник Швейцар?? · Catholic Encyclopedia Дов?дков? видання KBpedia · Fandom   Нормативний контроль BNF :  113529929 · Freebase :  /m/01k6y1 · GND :  4047194-9 · ISNI :  0000000111988585 · J9U :  987007550328205171 · LCCN :  n79104278 · SUDOC :  125686862 · VIAF :  137143200 · WorldCat :  viaf-137143200

п о р Н?мецький союз (1815?1866) ?мпер?я ? корол?вства Австр?я ? Прусс?я ? Бавар?я ? Саксон?я ? Вюртемберг ? Ганновер Велик? герцогства Баден ? Гессен-Дармштадт ? Гессен-Кассель ? Люксембург ? Мекленбург-Швер?н ? Мекленбург-Стрел?ц ? Ольденбург ? Саксен-Веймар-Ейзенах Герцогства Ангальт-Бернбург ? Анхальт-Дессау ? Ангальт-Кетен ? Брауншвейг ? Гольштейн ? Л?мбург ? Нассау ? Саксен-Альтенбург ? Саксен-Кобург-Гота ? Саксен-Лауенбург ? Саксен-Мейн?нген Княз?вства Гессен-Гомбург ? Гогенцоллерн-З?гмар?нген ? Гогенцоллерн-Хех?нген ? Л?хтенштейн ? Л?ппе-Детмольд ? Ройсс-Гера ? Ройсс-Грейц ? Шаумбург-Л?ппе ? Шварцбург-Зондерсхаузен ? Шварцбург-Рудольштадт ? Вальдек В?льн? м?ста Бремен ? Гамбург ? Любек ? Франкфурт

п о р П?вн?чнон?мецька конфедерац?я (1867?1871) Корол?вства Прусс?я ? Саксон?я Велик? герцогства Гессен-Дармштадт ? Мекленбург-Швер?н ? Мекленбург-Стрел?ц ? Ольденбург ? Саксен-Веймар-Ейзенах Герцогства Ангальт ? Брауншвейг ? Саксен-Альтенбург ? Саксен-Кобург-Гота ? Саксен-Лауенбург ? Саксен-Майн?нген Княз?вства Шаумбург-Л?ппе ? Шварцбург-Зондерсхаузен ? Шварцбург-Рудольштадт ? Л?ппе-Детмольд ? Ройсс-Гера ? Ройсс-Грейц ? Вальдек В?льн? м?ста Бремен ? Гамбург ? Любек

п о р Н?мецька ?мпер?я (1871?1918) Корол?вства Бавар?я Прусс?я Саксон?я Вюртемберг Велик? герцогства Баден Гессен Мекленбург-Швер?н Мекленбург-Стрел?ц Ольденбург Саксен-Веймар-Ейзенах Герцогства Ангальт Брауншвейг [en] Саксен-Альтербург [en] Саксен-Кобург-Гота Саксен-Лауенбург (до 1876) Саксен-Майн?нген Княз?вства Л?ппе [en] Ройс-?ера (молодша л?н?я) Ройс-?райц (старша л?н?я) [en] Шаумбург-Л?ппе Шварцбург-Рудольштадт Шварцбург-Зондерсгаузен [en] Вальдек-П?рмонт М?ста-держави Бремен Гамбург Любек ?мперськ? територ?? Ельзас-Лотаринг?я ?нше Н?мецька колон?альна ?мпер?я Н?мецька Центральна Африка Серединна ?вропа

п о р   Прусс?я (1525?1947) До 1701 Герцогство Прусс?я Маркграфство Бранденбург Герцогство Клевське / Графство Марк / Графство Равенсберг ( 1614 ) Пров?нц?я Померан?я / М?нден / Хальберштадт ( 1648 ) Лемборсько-Битувська земля / Драхейм ( 1657 ) Герцогство Магдебург (1680) Н?мецька колон?альна ?мпер?я Корол?вство Прусс?я Невшатель (кантон) (1707) Гелдерн ( 1713 ) М?нден-Равенсберг (1719) Зах?дна Померан?я ( 1720 / 1815) С?лез?я / Графство Глац ( 1742 ) Сх?дна Фриз?я (1744) Сх?дна Прусс?я / Зах?дна Прусс?я ( 1772 ?73) П?вденна Прусс?я ( 1793 ) Нова Сх?дна Прусс?я / Нова С?лез?я ( 1795 ) Нова ?стор?я Пров?нц?я Бранденбург Невшатель (1814–1848) Пров?нц?я Померан?я Велике герцогство Познанське / Пров?нц?я Позен Пров?нц?я Саксон?я Пров?нц?я С?лез?я Пров?нц?я Вестфал?я Рейнська пров?нц?я 2 (1822) Пров?нц?я Прусс?я (1824?1878) Пров?нц?я Гогенцоллерн (1850) Пров?нц?я Шлезв?г-Гольштейн / Пров?нц?я Ганновер / Пров?нц?я Гессен-Нассау (1866?1868) П?сля 1918 Пров?нц?я Нижня С?лез?я / Пров?нц?я Верхня С?лез?я (1919) Берл?н (1920) Позен-Зах?дна Прусс?я (1922) Галле-Мерзебург / Пров?нц?я Магдебург / Пров?нц?я Кургессен / Пров?нц?я Нассау (1944)