Про метод ( в?рм. ?????? ??? ) ? головний тв?р в?рменського громадського д?яча, просв?тителя, ф?лософа ? натурал?ста Галуста Костандяна ^[hy] (1848?1898), опубл?кований ним 1879 року ^[1] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Виступаючи на початку сво?? д?яльност? як сп?ритуал?ст (1860?1870-т? роки), Костандян надал? в?дчува? вплив зах?дно?вропейського матер?ал?зму, а також сучасних йому природничо-наукових ?дей ? еволюц?ону? в б?к ате?зму. В?н позитивно ставився до матер?ал?стичних ? антирел?г?йних мислител?в к?нця XVIII стол?ття , зокрема до Дюпю? , Вольнея ^[ru] , поширюючи ?хн? антирел?г?йн? ?де? ^[1] .

Готуючись до написання сво?? основно? прац?, Костандян залуча? великий л?тературний матер?ал, посилаючись на прац? Ернста Геккеля (≪Антрополог?я, або ?стор?я розвитку людини≫), Чарлза Дарв?на (≪Походження людини ? статевий доб?р≫), ?гиптолога ?астона Масперо (≪Давня ?стор?я народ?в Сходу≫), Давида Штрауса (≪Життя ?суса≫), зверта?ться до тез А. фон Гумбольдта , ?. Канта , Сп?нози , Бекона , Маркса ^[1] . За висловами сучасник?в, вих?д у св?т у 1879 роц? книги Костандяна справив враження ≪неспод?ваного вибуху бомби≫ ^[2] .

Критика [ ред. | ред. код ]

З перших же стор?нок книга Костандяна виявля? матер?ал?стичну та ате?стичну непримиренн?сть до рел?г??, заявля? про необх?дн?сть позбавлення людини в?д рел?г?йного марнов?рства, про важлив?сть п?знання закон?в природи. Адепти церкви свого часу бачили в опубл?куванн? ц??? книги прагнення п?д?рвати авторитет церкви у В?рмен??. Газета ≪Аршалуйс Араратян≫, наприклад, п?сля виходу книги у св?т радила константинопольському патр?арху звернутися до османсько? влади з вимогою покарати Костандяна ^[3] . З метою дискредитувати Костандяна адепти церкви стали поширювати чутки про те, н?би автор зрадив сво? переконання, виражен? у книз?, ? повернувся до рел?г?йност?. Так, наприклад, п?сля смерт? Костандяна у прес? нав?ть з'явилося пов?домлення про те, що перед смертю в?н розкаявся, ≪сам сво?ю ж рукою спалив сво? рукописи, щоб позбавити ?нших в?д ц??? скверни≫ ^[4] . Однак багато сучасник?в Костандяна побачили в його книз? те, що в?дпов?дало поглядам автора. Так, Маттеос Мамурян не без п?дстави вважав, що ≪мета книги ≪Про метод≫ полягала насамперед у тому, щоб безжал?сно пересл?дувати давн? ? сучасн? рел?г??≫ ^[5] .

Матер?ал?стичн? уявлення про природу, висловлен? Костандяном, також розходилися з теолог?чними поглядами на природу. У часи Костандяна в Зах?дн?й В?рмен?? побутувала думка, н?би якщо бог захоче, то може створити все ? розтрощити, покласти початок законам природи ? за сво?м бажанням зм?нити або скасувати ?х. За Костандяном же, в реальн?й природ?, що розвива?ться за сво?ми, внутр?шньо властивими ?й законами, ? де пану? причинна обумовлен?сть, нема? м?сця для будь-яких надприродних сил. Костандян вважав нав?ть, що ?стор?я людства набула характеру законом?рного розвитку завдяки досл?дженням соц?олог?в ^[6] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Ате?зм у В?рмен??

Прим?тки [ ред. | ред. код ]