Протиповста?нська боротьба?  ? боротьба н?мецького та радянського тотал?тарних режим?в з укра?нським визвольним рухом у 1939 ? 1950 -х роках.

Активна д?яльн?сть укра?нського визвольного руху викликала р?шучу протид?ю з боку окупац?йних режим?в. Боротьба н?мецьких каральних орган?в та окупац?йно? адм?н?страц?? проти укра?нського п?дп?лля у 1943 ? 1944 роках стала лог?чним продовженням репрес?й проти укра?нських нац?онал?ст?в, як? в?дбувалися протягом 1941 ? 1942 рок?в.

Див. також Боротьба УПА проти н?мецьких окупант?в

Вперше з нацистською карально-репресивною машиною (гестапо, СД) оун?вц? з?ткнулися восени у вересн? 1941 року. Приводом для репрес?й було вбивство 30 серпня в Житомир? член?в проводу ОУН (м) Омеляна Сеника ? Миколи Сц?борського. Пот?м в р?зних м?стах було вбито ще к?лька десятк?в мельник?вц?в. Н?мц? звинуватили в ц?х злочинах бандер?вц?в ^[1] . 13 вересня глава РЗГА Рейнгард Гейдр?х , скориставшись цим приводом, п?дписав директиву про проведення на вс?й територ?? Третього рейху, в Генерал-губернаторств? ? прифронтов?й територ?? поголовних арешт?в бандер?вського кер?вництва ≪за п?дозрою в сприянн? вбивству представник?в руху Мельника≫, а також про припинення д?яльност? вс?х в?дд?лень ? орган?в ОУН (б). В?дтак почалися масов? арешти бандер?вц?в.

Всього у 1941 роц? гестапо заарештувало понад 1500 бандер?вських актив?ст?в, к?лька десятк?в з них незабаром п?сля затримання розстр?ляли. Нацисти насамперед активно пересл?дували член?в Пох?дних груп ОУН, як? йшли на Сх?дну Укра?ну. Арешти ?? член?в проходили в Миргород?, Житомир?, Полтав?, В?нниц?, Херсон? та Микола?в?. П?вн?чна ? центральна група були переважно розгромлен?. П?вденна група була б?льш усп?шною. ?й вдалося досягти Одеси та створити там сильну базу ОУН. Упевнившись, що ОУН Бандери не розгромлена ? готу?ться до збройно? боротьби, 25 листопада 1941 айнзацкоманди з Ки?ва видали наказ ус?м постам пол?ц?? безпеки ? СД в Рейхском?сар?ату Укра?ни, в якому було сказано: ≪Беззаперечно встановлено, що рух Бандери готу? повстання в Рейхком?ссар?ат?, мета якого ? створення незалежно? Укра?ни. Вс? активн? функц?онери руху Бандери повинн? бути негайно арештован? ? п?сля ?рунтовного допиту тихо л?кв?дован? як мародери≫ ^[2] . Репрес?? п?зн?ше торкнулися також мельник?вц?в. Тим часом, коли переможцями в гонц? за Льв?в стали прихильники Бандери, вже в Ки?в? саме мельник?вцям вдалося створити Укра?нську Нац?ональну Раду. Вона взяла владу в м?ст?, проте вже 17 листопада 1941 н?мц? ?? розпустили. На початку 1942 року частину член?в УНРади, в тому числ? поетесу Олена Тел?гу, розстр?ляли в Бабиному Яру.

В?д 20 березня 1942 СД в документах "Пов?домлення про под?? в СРСР" почали нову рубрику п?д назвою "Укра?нський рух опору" ^[3] .

У донесеннях начальника пол?ц?? безпеки та СД в?д 22 травня 1942 року пов?домлялося в Берл?н, що в район? Костополя вдалося знайти ? захопити бандер?вський склад збро?, в якому знаходилося 600 гвинт?вок, 12 кулемет?в, 254 тисяч? набо?в, 4 тисяч? гранат, 1200 протигаз?в, 20 тис. артилер?йських снаряд?в та ?нше в?йськове майно. ≪Встановлено, що бандер?вський рух, у результат? використання в?йськових обставин, утвердився на Волин? ? Под?лл?, ? з?брав велику к?льк?сть член?в≫. Це був перший усп?х г?тлер?вц?в по знешкодженню бандер?вських загон?в ^[4] .

У жовтн?-листопад? 1942 року гестапо провело численн? арешти бандер?вц?в в Н?меччин?. Т?льки в листопад? 210 ос?б були арештован? в Берл?н?, Лейпцигу , Ганновер?, Гамбургу ? Потсдам? . В руки гестапо потрапив ? тереновий пров?дник ОУН-Б в Н?меччин?, Василь Безхл?бник . У Берл?н? сп?вроб?тники пол?ц?? безпеки також заарештували 4 кур'?р?в ОУН з Галичини ^[5] .

У перших числах грудня 1942 у Львов? з?бралася на конференц?ю в?йськова референтура ОУН, щоб в?дзв?тувати Проводу за проведену роботу з п?дготовки до формування збройних сил. ? тут гестап?вцям посм?хнулася удача. 4 грудня нацисти провели широкомасштабну облаву, в ход? яко? схопили 18 оун?вц?в, переважно прац?вник?в в?йськово?, пропагандистсько? та орган?зац?йно? референтур Проводу, в т.ч. 3-х член?в Проводу ОУН (б) ?вана Клим?ва ("Легенду") , Ярослава Старуха та Дмитра Грицая ("Дуб", "Перебийн?с"). ?х ув'язнили в тюрму на Лонцького. Климов був страчений в той же день, переживши при цьому страшн? тортури гауптштурмфюрера СС В?лл? В?рз?нга ^[6] .

У жовтн? 1942 року н?мецьк? каральн? органи та адм?н?страц?я вперше з?ткнулися з орган?зованими укра?нськими в?йськовими п?дрозд?лами, як? д?яли насамперед на Волин? . До березня 1943 року н?мецька протиповстанська боротьба не мала системного характеру. До 1943 року Волинь вважалася довол? районом. Н?мецьк? в?йська намагалися збер?гати там порядок, в першу чергу, п?дрозд?лами допом?жно? пол?ц??, що складалися з м?сцевих укра?нц?в, поляк?в ? колишн?х в?йськовополонених Червоно? арм?? р?зних нац?ональностей. На початку 1943 року укра?нська пол?ц?я на Волин? нал?чувала 11 870 ос?б. Водночас у н?мецьких п?дрозд?лах (без урахування слабких в?йськових частин) було всього 453 пол?ца?в та 954 жандарми з пол?ц?? порядку ^[7] . Однак п?сля того, як швидко зб?льшилася к?льк?сть напад?в на н?мецьку адм?н?страц?ю, диверс?йних акц?й, спрямованих на руйнування транспортно? мереж?; п?сля того, як повстанц? стали активно перешкоджати постачанню продовольства, вивезення укра?нц?в на роботи до Н?меччини , а також створенню загон?в укра?нсько? допом?жно? пол?ц?? , ? н?мц? серйозно задумались над необх?дн?стю провести добре сплановану операц?ю проти укра?нського нац?онального п?дп?лля.

З одного боку, нацисти в?дреагували на под?? на Волин? посиленням репресивних д?й, а з ?ншого ? залученням додаткових сил для зам?ни дезертир?в з укра?нсько? пол?ц??. Гарн?зони в м?стах були посилен?, ? були зроблен? зусилля по забезпеченню безпеки об'?кт?в харчово? промисловост?: винокурень, млин?в, л?сопилок ? т. д. Вже в кв?тн? 1943 року н?мецьк? в?йська були посилен?. За даними радянських агент?в, станом на 1 кв?тня 1943 року в Колках було тро? н?мц?в, а 21 кв?тня ? близько 400. У Рожищах заг?н з двадцяти п'яти чолов?к був посилений 150 солдатами. У Ковел? гарн?зон з 300 солдат зб?льшився до 4000 п?сля дезертирства пол?ц??, в Костопол? ? з 50 до 500. Для захисту зал?зничних кол?й пригнали к?лька бронепо?зд?в ^[8] .

Н?мц? намагалися д?яти таким чином, щоб як можна б?льше розпалювати польсько-укра?нський етн?чний конфл?кт на Волин? , який розпочася навесн? 1943, однак приняли в ньому по сут?, польську сторону. П?сля того як укра?нська пол?ц?я перейшла на сторону УПА, н?мц? стали ?? зам?нювати поляками. У р?зних населених пунктах були сформован? польськ? шуцманшафти для п?дтримки, як правило, слабких н?мецьких гарн?зон?в. ? н?мецька цив?льна адм?н?страц?я, ? СД п?дтримали створення польсько? самооборони . ?й дали згоду на збер?гання збро?, а деяким загонам зброю нав?ть надали. У той же час н?мц? дивилися кр?зь пальц? на те, що польськ? форпости мали б?льше збро?, н?ж це дозволяли н?мецьк? правила ^[9] .

У травн? 1943 року розпочалась масштабна акц?я проти укра?нського п?дп?лля. Однак остання не дала оч?кувальних результат?в. Навпаки, вона пришвидшила розвиток УПА та сприяла поширенню ?? ?дей серед населення. Найб?льшими весняними усп?хами н?мц?в можна назвати знищення к?лькох видних командир?в УПА. Наприклад: л?кв?дац?ю першого головнокомандувача УПА Василя ?вах?ва ? начальника штабу УПА Юл?ана Ковальського ^[10] .

На початку л?та Укра?ну в?дв?дав рейхсм?н?стр сх?дних територ?й Альфред Розенберг , який був стурбований ситуац??ю в цьому рег?он?. Становлення УПА, поширення польсько-укра?нського конфл?кту ? поява в рег?он? радянських партизанських загон?в перетворили Волинь в киплячий котел, згасити який у н?мецького командування не було н? сил, н? кошт?в. Розенберг брав участь в нарад? генеральних ком?сар?в в Р?вному 5 червня 1943. В?н вилаяв рейхском?сара Укра?ни Ер?ха Коха . Тому, що його пол?тика ≪твердо? руки≫ не принесла оч?куваних результат?в. Щоб врятувати свою репутац?ю, Кох вир?шив за всяку ц?ну л?кв?дувати УПА ^[11] .

7 червня 1943 кер?вник СС ? пол?ц?? в генеральному ком?сар?ат? Волинь ? Под?лля бригаденфюрер СС В?льгельм Гюнтер видав наказ № 41 про л?кв?дац?ю укра?нських партизан ? встановленн? контролю над територ??ю. Щоб в?дновити контроль над рег?оном, н?мц? почали антипартизанськ? д?? в районах Любомль, Володимир-Волинський, Горох?в ? Дубно . Результат?в це не дало, а укра?нський повстанський рух т?льки посилився ^[12] .

Вл?тку того ж року на Волин? проти УПА було проведено велику операц?ю з використанням 10 000 солдат?в ? пол?ца?в, 50 танк?в та 27 л?так?в. ?? очолив обергрупенфюрер СС генерал пол?ц??, у майбутньому л?кв?датор Варшавського повстання 1944 року Ер?х фон дем Бах-Залевськ?. В?н почав з пропагандистсько? д?яльност?. Наприклад на Волин? з л?так?в розкидаються лист?вки, спрямован? до укра?нц?в, в яких н?мц? звинувачують УПА в зв'язках з ≪б?льшовиками ? ?вреями≫ ^[13] . На початку липня фон дем Бах почав збройн? д??. В?н так само, як п?зн?ше у Варшав?, з великою жорсток?стю застосовував правило колективно? в?дпов?дальност?. Укра?нськ? села, як? п?дозрювалися у зв'язках з УПА, спалювалися каральними загонами, обстр?лювалися артилер??ю, бомбардувалися л?таками. У липн? каральн? акц?? проти УПА привели до повного знищення багатьох с?л. Найб?льш в?дома н?мецька каральна акц?я ? це повне знищення села Малин , де н?мц? з польськими пол?цаями вбили 624 м?сцевих чеха ? 116 укра?нц?в. В ц?лому, каральна операц?я, яка так ? не призвела до в?дновлення контролю над ц??ю частиною територ?? Укра?ни, була згорнута. Антипартизанськ? акц?? Бах-Залевського не змогли нав?ть перешкодити УПА в проведенн? масштабно? антипольсько? акц?? , яка тод? досягла свого п?ку. Моб?льн? п?дрозд?ли укра?нських повстанц?в залишали небезпечн? райони, знаючи, що готу?ться атака. Було багато др?бних сутичок, в основному при захист? с?л.

У серпн? 1943 придушенням укра?нського нац?онального повстання на Волин? очолив вищий командувач СС ? пол?ц??ю на п?вдн? Рос?? обергрупенфюрер СС Ганс-Адольф Прюцманн , який зам?нив не впоравшогося ?з завданням Бах-Залевського. 11 серпня Прюцманн в?ддав наказ про проведення операц?? ≪Волинь≫. Метою операц?? було знищення радянських ? укра?нських партизанських загон?в, а також забезпечення збору врожаю. В операц?? повинн? були зд?йснювати кавалер?йська див?з?я СС ? бойова група ≪Шимана≫. Тим часом ситуац?я на Сх?дному фронт? р?зко пог?ршилася, ? командування вир?шило зад?яти кавалер?йську див?з?ю СС в боях проти Червоно? арм??. Ще 14 серпня 1943 року штаб див?з?? отримав наказ на передислокац?ю ? почав в?дпов?дну п?дготовку ^[14] . Перекидання почалося 17 серпня . П?сля того, як з Волин? забрали все бойов? п?дрозд?ли, якими Прюцманн намагався розпочати операц?ю ≪Волинь≫, йому довелося обходитися лише пол?цейськими, допом?жними ? тиловими формуваннями. Повн?стю придушити укра?нський повстанський рух Прюцману не вдалося, а, п?сля того як урожай був з?браний, н?мц? тимчасово знизили свою активн?сть в боротьб? з УПА ^[15] .

Загалом, н?мц? вл?тку провели 75 великих бо?в з в?дд?лами УПА , в яких знищили 1237 укра?нських стр?льц?в та старшин, а також 5000 цив?льного населення ? втратили понад 3000 солдат?в та оф?цер?в ^[16] .

Починаючи з осен? 1943 року, протиповстанська боротьба на Волин? знову набира? локального характеру й поступово спада?. Н?мецька адм?н?страц?я та каральн? органи п?д впливом ситуац?? на фронтах уже не могли належним чином в?дпов?дати на акц?? укра?нського п?дп?лля ? втрачали контроль над ситуац??ю. Стр?мкий наступ Червоно? Арм?? на зах?д в к?нц? л?та 1943 означали, що у н?мц?в не було н? часу, н? можливост? провести масштабну операц?ю проти укра?нських партизан?в, ? вони були змушен? вдатися до р?шучих заход?в, щоб навести порядок у себе в тилу, але сил катастроф?чно не вистачало. Поразка п?сля битви на Курськ?й Дуз? змусила н?мецьк? каральн? органи зосередити увагу насамперед на охорону зал?зничних шлях?в. З к?нця л?та 1943 р др?бн? гарн?зони почали поступово виводитися в велик? м?ста та на вокзали ^[17] .

З ?ншого боку, на Волинь стали прибувати в?йська вермахту , в?дступаюч? в?д Сов?т?в. Тому н?мц? не в?дмовилися в?д каральних експедиц?й, метою яких була зачистка тилу, а також видобуток продовольства для арм??. Одним з ?? прояв?в стала л?кв?дац?я заарештованих в тюрмах ? таборах, ще ? прискорена через радянських партизан на представник?в н?мецько? влади. 1 жовтня 1943 н?мц? розстр?ляли полонених в Кременц?, 15 жовтня в Р?вному, 16 жовтня в Луцьку ? Дубно ^[18] .

9 жовтня були розстр?лян? с?мдесят жител?в Радогощ?. 12 жовтня 1943 року в в?дпов?дь на напад УПА на н?мецький п?дрозд?л в сел? Точевики , було спалено п'ятнадцять с?л поблизу Острога , близько 500 мирних жител?в були вбит?. 3-4 листопада 1943 р н?мц? спалили села Бущ?, Мости та Борщ?вка. Каральну експедиц?ю п?дтримували два л?таки. Вони також бомбили госп?таль УПА недалеко в?д Бущ?, убивши двох пац??нт?в ? медсестру ^[19] . 2 листопада 1943 року н?мецька ав?ац?я бомбила Степань . Згор?ло близько тридцяти буд?вель, але тод? мало хто загинув, не дивлячись на те, що н?мецьк? льотчики стр?ляли в т?кають мирних жител?в. П?сля нальоту н?мц? розграбували м?сто. 2 листопада 1943 року в Рафал?всько? район? було спалено село Велик? Осинцев. 3 листопада 1943 року в Деражненському район? н?мц? спалили колон?ю Соломки, убивши близько 250 мирних жител?в, забрали 145 коней ? 32 корови. П?д час операц?? було спалено нав?ть купи зерна ? с?на. У Стид?нському район? одночасно було убито 249 ос?б, вивезено 19 пар коней ? 25 свиней ^[20] .

Всього в жовтн?-листопад? заф?ксовано 47 бо?в загон?в УПА ? близько 125 др?бних бо?в м?сцевих загон?в самооборони (СКВ) з н?мцями. В результат? бойових д?й н?мц? втратили близько 1500 солдат?в, загони УПА ? 414 б?йц?в.

З?ткнення м?ж УПА ? н?мцями стали поступово стихати з появою л?н?? фронту на Волин?, проте не припинилися повн?стю. У с?чн? 1944 року н?мецьк? в?йська розгромили кур?нь ≪Крука≫ ( ?вана Климишина ) в Кременецькому район?. У Маневицькому район? було майже повн?стю знищена село Троян?вка п?д час антипартизансько? д?й, що проводилися там з 6 по 30 с?чня 1944 року. Також було спалено Городок, число жертв не встановлено. 20 березня 1944 року б?ля села Лукович? в сутичц? з н?мцями загинув шеф штабу ВО ≪Тур?в≫ Олекса Шум (Вовчак) ^[21] .

Незважаючи на ексцеси, спецслужби Рейху ? командування вермахту на Волин? все-таки не залишали спроб перетягнути на свою сторону укра?нський визвольний рух. Переговори велися з р?зними орган?зац?ями нац?онал?стичного п?дп?лля. ?нод? це ?м вдавалося. Це сталося, наприклад в раз? переговор?в з партизанами мельник?всько? ОУН, результатом яких стало створення у вересн? 1943 Укра?нського лег?ону самооборони , який воював з радянськими партизанами, УПА ? в?дзначився в антипольських акц?ях ^[22] . Стараннями абверу ? СД з п?дп?лля хитр?стю виманили командира Пол?сько? С?ч? ? Тараса Бульбу-Боровця . Тому, коли Боровець ? його радник Олег Штуль 19 листопада 1943 прибули до Р?вного для переговор?в з н?мецькою окупац?йною владою, ?х направили до Варшави, а пот?м ? ? до Берл?на, де ?х заарештували та 1 грудня 1943 пом?стили в спец?альний бункер "Целленбау" концтабору Заксенхаузен, де вже два роки сид?в Степан Бандера ^[23] . З початку 1944 року також ?з п?дрозд?лами УПА укладалися все нов? ? нов? домовленост? ^[24] .

У Галичин? протиповстанська боротьба ?стотно в?др?знялася в?д ситуац?? на Волин? . До л?та 1943 року на територ?? Галичини з тактичних м?ркувань ? щоб зберегти кадри ? ОУН не створювала п?дрозд?л?в УПА . Кр?м цього, важливою причиною в?дсутност? активного повстанського опору стала набагато м'як?ша, ан?ж у Райхском?сар?ат? Укра?на , пол?тика адм?н?страц?? Генерального губернаторства щодо укра?нц?в . Репрес?? н?мецьких каральних орган?в мали передовс?м проф?лактичний характер: в?дбувались арешти актив?ст?в ОУН та ч?льних укра?нських д?яч?в з метою не дати розгорнутися самост?йницькому рухов?.

Ул?тку 1943 року в Галичин? п?д впливом розвитку загально? во?нно? ситуац??, а також унасл?док рейду в?дд?л?в червоних партизан?в С. Ковпака розпочалась орган?зац?я Укра?нсько? народно? самооборони . Тривалий час ц? п?дрозд?ли н?мецька адм?н?страц?я сприймала як локальн? парам?л?тарн? формування, спрямован? на захист конкретних населених пункт?в в?д крим?нальних злочинц?в та радянських партизан?в . Проте незабаром р?шуч? акц?? укра?нсько? самооборони проти н?мецьких продовольчих контингент?в, вивезення людей на примусов? роботи та свав?лля, змусили г?тлер?вц?в д?яти.

Укра?нське п?дп?лля з?ткнулося з орган?зованим н?мецьким опором лише наприк?нц? л?та ? восени 1943 року, коли п?дрозд?ли УНС провели низку операц?й проти окупац?йно? адм?н?страц?? та пол?ц?йних в?дд?л?в. Удар н?мц?в було спрямовано передовс?м на п?дготовч? табори УНС , що д?яли в укра?нських Карпатах . Найб?льш? н?мецьк? операц?? в?дбулися в горах поблизу м?ст Долини та Сколього . Проте незнання терену, складн? природн? умови та брак досв?ду протиповстансько? боротьби фактично прирекли каральн? акц?? на невдачу. Останн? орган?зован? спроби придушити укра?нський рух у Галичин? та опанувати ситуац?ю було зд?йснено в жовтн?-грудн? 1943 року, але й вони не мали усп?ху.

Наближення фронту ? активн?сть в окремих районах дистрикту Галичина радянських ? нац?онал?стичних партизан?в, спонукали н?мц?в в жовтн? 1943 року оголосити надзвичайний стан в рег?он?. Була введена система розстр?лу 10 заручник?в за кожного вбитого н?мця. Велик? м?ста Галичини ( Льв?в , Стрий , Дрогобич , Самб?р ) стали ареною публ?чних страт. Велика частина страчених ув'язнених були членами ? прихильниками ОУН. За словами польського ?сторика Гжегожа Грицюка, з жовтня 1943 року до середини червня 1944 року в ход? публ?чних страт в Галичин? було вбито 1519 укра?нських нац?онал?ст?в ^[25] .

З початком 1944 року активну боротьбу проти УПА розгорнула радянська сторона. Ще в 1942 ? 1944 роках першими виявами ?? стала д?яльн?сть червоних партизан?в . Перед радянськими п?дрозд?лами було поставлено завдання знищувати загони УПА та створювати свою агентурну с?тку в нац?онал?стичному п?дп?лл?, щоб розкладати його зсередини. Починаючи в?д 1944 року, радянський режим розпочав масштабну боротьбу проти укра?нського п?дп?лля, яка в?дбувалася в к?лькох напрямах: пропагандистська робота серед населення; в?йськово-оперативн? заходи проти учасник?в та прихильник?в ОУН ? УПА ; репрес?? щодо учасник?в п?дп?лля та член?в ?хн?х родин.

У с?чн?-лютому 1944 року Червона арм?я захопила значну частину Волин?. На захоплених теренах радянська влада стягувала контингенти харч?в, м?сцевих укра?нц?в масово рекрутували до Червоно? Арм?? ? вже п?сля к?лькох дн?в вишколу кидали на передову. Б?льш?сть парт?йних ? державних кадр?в в держадм?нстранц?ях становили при?ждж? з? Сх?дно? Укра?ни, як? часто поводилися, наче в завойован?й кра?н?, брутально ставлячись до м?сцевого укра?нського населення. Про це св?дчать численн? приклади шахрайств, крад?жок ? з?валтувань, вчинених радянськими службовцями. Отож, не дивно, що зростала п?дтримка укра?нцями п?дп?лля.

Основний наголос радянська антиповстанська пропаганда робила на дискредитац?ю та розкол укра?нського п?дп?лля. Стрижнем радянсько? пропаганди стала теза про зраду ? злочини ≪укра?нсько-н?мецьких нац?онал?ст?в≫, про ?хню сп?впрацю з ≪фашистськими окупантами≫.

Першочерговими пропагандистськими заходами були звернення Презид?? Верховно? Ради ? Ради народних ком?сар?в УРСР до член?в ОУН ? УПА . Так? звернення видавали в лютому та листопад? 1944 року з нагоди зв?льнення Укра?ни в?д г?тлер?вц?в, у травн? 1945 року ? з приводу перемоги над Н?меччиною ? в лютому 1946 року ? п?сля вибор?в до Верховно? Ради УРСР . Неодм?нною частиною цих документ?в була об?цянка амн?стувати учасник?в нац?онал?стичного п?дп?лля, як? добров?льно припинять боротьбу та покаються у сво?х злочинах проти радянського ладу.

Важливою частиною радянсько? пропаганди були також орган?зовуван? м?сцевими парт?йними та комсомольськими осередками пол?тико-просв?тницьк? лекц??, присвячен? ≪укра?нському буржуазному нац?онал?зму≫, як? викривали його злочини проти укра?нського народу, соц?ал?стично? законност? та трудового господарства.

Загалом, результати проведено? пропагандистсько? роботи не викликали особливого ентуз?азму серед парт?йного кер?вництва, проте в по?днанн? з масовими репресивними заходами, втомою населення через пост?йн? во?нн? д?? вона таки посприяла поступовому згортанню збройно? боротьби ОУН ? УПА .

Ключову роль у знищенн? укра?нського п?дп?лля в?д?гравали в?йськово-оперативн? заходи та репрес?? проти цив?льного населення. В?д лютого 1944 року радянський режим розгорнув систематичну боротьбу з укра?нським п?дп?ллям. Спочатку проти в?дд?л?в УПА були спрямован? окрем? фронтов? частини Червоно? арм?? , а проти учасник?в ? прихильник?в п?дп?лля ? п?дрозд?лу СМЕРШу . Однак у м?ру посування фронту на зах?д ц? функц?? було перекладено спершу на частини НКВС з охорони тил?в ЧА , а згодом ? на Внутр?шн? в?йська НКВС .

Саме в цей пер?од задля якнайшвидшо? л?кв?дац?? укра?нського п?дп?лля розпочалося створення сумнозв?сних спецгруп НКВС (так званих легендованих груп). Основу цих формувань спершу складали п?дрозд?ли радянських партизан?в, а згодом долучилися завербован? учасники укра?нського опору. У серпн? 1944 року, власне для орган?зац?? таких п?дрозд?л?в, у п?дпорядкування НКВС було передано партизанську див?з?ю ?м. Сидора Ковпака. Основне завдання спецгруп полягало в дискредитац?? та дезорган?зац?? ОУН ? УПА . ?хн? члени, видаючи себе за укра?нських повстанц?в, зд?йснювали насильство ? свав?лля щодо населення Зах?дно? Укра?ни . Зокрема, в рапорт? одного з головних орган?затор?в спецгруп НКВС майора Соколова ф?гурують факти вчинення його ж спецгрупою п?д його ж кер?вництвом злочин?в : спалення хати, вбивство голови с?льради села Яблун?в Стан?славсько? област? ^[26] , побиття голови с?льради села Комар?вка Терноп?льсько? област?, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у л?с для допит?в. ^[27] Водночас, псевдоповстанц? намагалися вийти на зв'язок з? справжн?ми учасниками п?дп?лля, щоб завербувати або знищити ?х. Основними ц?лями спецзагон?в були бо?вки Служби безпеки ОУН та кер?вн? кадри укра?нського п?дп?лля.

Про характер ?хньо? д?яльност? св?дчать численн? зв?ти парт?йних функц?онер?в, як, наприклад, допов?дна записка Микит? Хрущову прокурору в?йськ МВС Укра?нського округу полковника юстиц?? Кошарського ≪Про факти грубого порушення соц?ал?стично? законност? в д?яльност? так званих спец?альних груп М?Б≫ в?д 15 лютого 1949 року. У цих документах в?дчува?ться стурбован?сть, а подекуди й обурення методами роботи спецгруп М?Б , в?д яких стражда? мирне населення та господарство.

У 1944 - 1945 роках радянськ? каральн? органи в боротьб? проти укра?нського руху починають використовувати винищувальн? батальйони й агентурну мережу. Основою для формування винищувальних батальйон?в стало прорадянськи настро?не населення та залишки польських поселенц?в.

Досить часто д?яльн?сть цих п?дрозд?л?в мала провокативний характер та злочинний характер. Також до п?дрозд?л?в радянсько? самооборони насильно залучали представник?в укра?нського населення, яке було нейтральним або негативно ставилось до комун?стичного режиму. В окремих м?сцевостях батальйони складалися з прихильник?в ОУН, як? використовували сво? станоище для дезорган?зац?? радянсько? сторони ? надавали допомогу укра?нським повстанцям.

Злочинна д?яльн?сть НКВС , включаючи провокац?? спецгруп НКВС , у боротьб? з ОУН - УПА набрала таких величезних розм?р?в, що на не? вимушен? були звернули увагу парт?йн? та радянськ? органи. Так, зокрема, за 11м?сяц?в 1945 р. в?йськовими трибуналами зах?дних областей УРСР було розглянуто 237 справ про ≪порушення революц?йно? законност?≫. По них засуджено 326 прац?вник?в орган?в НКДБ ? НКВС ^[28] .

Створення розширено? агентурно? мереж? в ОУН було пр?оритетним завданням НКВС. Для збору ?нформац?? НКВС вербував секретних сп?вроб?тник?в у кожному населеному пункт?. Водночас, агентурна мережа потужно потужно розвивалася й у самих п?дрозд?лах укра?нського п?дп?лля. НКВС намагався мати сво?х агент?в на вс?х кер?вних р?внях ОУН ? УПА. Починаючи з к?нця 1945 року робота агентурно? с?тки була повн?стю налагоджена ? стала визначальною для наступного етапу боротьби проти укра?нського руху в 1946-1950-х роках.

Зм?на в середин? 1945 року тактики ОУН ? УПА, а саме поступовий перех?д до д?яльност? малими групами-бо?вками, викликав активну реакц?ю радянсько? карально? системи. Першочерговими заходами НКВС-МДБ стало систематичне проведення в?йськово-чек?стських операц?й.

Проте надал? масов? каральн? операц?? не мали оч?куваного ефекту. Укра?нський рух пристосувався до нових умов, а починаючи в?д 1949 року повн?стю перейшов на методи п?дп?льно? д?яльност?.

За даними МВС СРСР в 1944-1956 роках на територ?? зах?дних областей Укра?ни п?д час боротьби з нац?онал?стичним п?дп?ллям загинуло 8 340 ос?б, серед них: 687 сп?вроб?тник?в НКДБ-МДБ, 1 864 сп?вроб?тника НКВД-МВС, 3 199 в?йськовослужбовц?в внутр?шн?х прикордонних ? збройних сил ? 2 590 б?йц?в винищувальних батальйон?в ^[29] . Зг?дно з мемуарними спогадами колишнього оф?цера КДБ автора к?лькох книг про боротьбу з ОУН-УПА Георг?я Санникова , в пер?од з 1945 по 1955 роки, в боротьб? з УПА загинуло 25 тисяч радянських в?йськовослужбовц?в, сп?вроб?тник?в орган?в держбезпеки, м?л?ц?? та прикордонник?в, а також 30 тисяч представник?в радянського ? парт?йного активу ^[30] .

• Спецгрупи НКВС
• Злочини спецгруп НКВС

• Укра?нська повстанська арм?я: ?стор?я Нескорених / Протиповстанська боротьба (Роман Грицьк?в). ? Льв?в: ЦДВР, 2007. ? С. 278 ? 311.  ? ISBN 978-966-8041-43-3
• Агентурна боротьба НКГБ МГБ проти Льв?вського крайового проводу в 1946-50 рр.: лекц?я [ Арх?вовано 8 грудня 2013 у Wayback Machine .]
• Укра?нський визвольний рух / Центр досл?джень визвольного руху. ? Льв?в, 2003. ? Зб?рник 1. Н?мецьк? документи про УПА. [ Арх?вовано 14 кв?тня 2019 у Wayback Machine .]
• Партизанская война на Украине. Дневники командиров партизанских отрядов и соединений. 1941?1944 / Колл. составит.: О. В. Бажан, С. И. Власенко, А. В. Кентий, Л. В. Легасова, B. C. Лозицкий (рук.). Центральный государственный архив общественных объединений Украины; Мемориальный комплекс ≪Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941?1945 годов≫ (Украина). ? М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2010. ? 670 с. ? (На линии фронта. Правда о войне). [ Арх?вовано 6 червня 2021 у Wayback Machine .]
• Motyka G. Ukrai?ska partyzantka 1942?1960. ? Warszawa, 2006. [ Арх?вовано 6 червня 2021 у Wayback Machine .]
• ≪…Создавать невыносимые условия для врага и всех его пособников…≫. Красные партизаны Украины, 1941?1944: малоизученные страницы истории. Документы и материалы / Авт.-сост.: Гогун А., Кентий А. ? Киев: Украинский издательский союз, 2006. ? 430 с. ISBN 966-7060-89-6 [ Арх?вовано 7 червня 2021 у Wayback Machine .]
• Косик Володимир. Укра?на в друг?й св?тов?й в?йн? у документах. Зб?рник н?мецьких арх?вних документ?в. З?брав ? впорядкував Володимир Косик. ? Т.1. ? Льв?в, 1997?383 с. [ Арх?вовано 22 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Косик Володимир. Укра?на в друг?й св?тов?й в?йн? у документах. Зб?рник н?мецьких арх?вних матер?ал?в. T.2 (1941?1942). З?брав ? впорядкував Володимир Косик. ? Льв?в, 1998?384 c. [ Арх?вовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine .]
• Косик Володимир. Укра?на в друг?й св?тов?й в?йн? у документах. Зб?рник н?мецьких арх?вних матер?ал?в Т.3. (1942?1943). З?брав ? впорядкував Володимир Косик.? Льв?в, 1999. ? 383 с. [ Арх?вовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine .]
• Косик Володимир. Укра?на в друг?й св?тов?й в?йн? у документах. Зб?рник н?мецьких арх?вних матер?ал?в Т.4. (1944?1945). З?брав ? впорядкував Володимир Косик.? Льв?в, 2000. ? 368 с. [ Арх?вовано 13 кв?тня 2021 у Wayback Machine .]
• Всадники ада на Волыни. Роман Пономаренко 23 августа 2019. Warspot.ru [ Арх?вовано 24 червня 2021 у Wayback Machine .]
• ?льницький В. Документи до ?стор?? нацистських орган?в безпеки у Дрогобич? (1941?1944) / В. ?льницький // Дрогобицький кра?знавчий зб?рник. - 2017. - Вип. Спец.вип.3. - С. 403-431. [ Арх?вовано 11 липня 2021 у Wayback Machine .]