Префектура Ак?та

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Префектура Ак?та
 Прапор
Префектура на карт? Япон??
Кра?на Японія Япон?я
Рег?он Тохоку
Центр Ак?та
Код 05000-8
ISO JP-05
Площа 11 636,25 км² [1]
Населення 1 076 781 ос?б
(Станом на 1 серпня 2011 )
Густота 92,5 ос?б/км²
Зв'язок Оф?ц?йна стор?нка
Мапа
? про?кт

Префекту?ра А?к?та ( яп. 秋田?, あきたけん , МФА [ak?ita ke?] ? ) ? префектура в Япон?? , в рег?он? Тохоку . Розташована в п?вн?чно-сх?дн?й частин? острова Хоншю , на узбережж? Японського моря . Адм?н?стративний центр префектури ? Ак?та . Межу? з префектурами Аомор? , ?вате , Яма?ата , М?я?? . Заснована 1871  року на основ? п?вн?чно? частини пров?нц?? Дева , батьк?вщини стародавн?х племен ем?ш? . Площа становить 11 636,25 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектур? мешкало 1 076 781 ос?б. Густота населення складала 92,5 ос?б/км². Основою економ?ки ? с?льське господарство , машинобудування , комерц?я, туризм. На територ?? префектури розташован? гори Ш?ракам? , покрит? перв?сними буковими л?сами, об'?кт Св?тово? спадщини ЮНЕСКО . В?ддалена в?д основних пол?тико-економ?чних центр?в Япон??, що сприяло консервац?? багатьох форм японсько? матер?ально? ? духовно? культури, яка зникла п?д натиском середньов?чно? кита?зац?? чи вестерн?зац?? нового часу. Зокрема, саме жител? Ак?ти зберегли найб?льшу к?льк?сть  народних п?сень . Префектура також в?дома б?лолицими ≪ак?тськими красунями≫ , яких традиц?йно зараховують до найвродлив?ших ж?нок Япон??, та породою ак?тських собак [2] .

Географ?я [ ред. | ред. код ]

Топограф?чна мапа префектури Ак?та
≪Ак?тська Фудж?≫ ? гора Тьокай .

Префектура Ак?та розташована у п?вн?чн?й частин? острова Хонсю , на п?вн?чному заход? рег?он? Тохоку . Вона межу? на п?вноч? з префектурою Аомор? , на сход? з префектурою ?вате , а на п?вдн? з префектурами М?я?? та Яма?ата . На заход? Ак?та омива?ться водами Японського моря .

Площа префектури Ак?та становить близько &&&&&&&&&&011612.0220000 11 612,22 км². За цим показником вона пос?да? 6-е м?сце у кра?н? серед ?нших префектур.

У префектур? Ак?та переважа? гористий рель?ф. Висок? гори на сход?, що вкрит? хвойними ? зм?шаними л?сами, поступово зм?нюються пагорбами на заход?. Основними г?рськими масивами ? гори Оу , Дева , Тайхей , Ш?ракам? та пагорби Сасамор?. Зокрема, гори Ш?ракам?, що багат? перв?сними буковими л?сами, занесен? до списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО як ц?нний пам'ятник природи.

Найвища точка префектури ? гора Тьокай , яку часто називають ≪ак?тською Фудж?≫ [3] .

У центральн?й частин? префектури, у нижн?й теч?? р?чки Омоно , знаходиться р?внина Ак?та . Вздовж п?вн?чного ? п?вденного узбережжя розм?щенн?, в?дпов?дно, р?внини Нос?ро ? Хондзьо . У г?рський м?сцевост? лежать низини Одате, Такасу, Кар?н ? Йокоте. Р?внинами ? низинами прот?кають р?чки, як? впадають у Японське море. Найб?льшими з них ? Йонес?ро , Омоно та Койос? .

Набережна озера Товада.

На зах?дному узбережж? префектури знаходиться п?востр?в О?а, у основи якого лежить озеро Хат?ро?ата . Свого часу воно було другим за величиною озером Япон??, але у 1967 ? 1977 роках його частково осушили. Також в префектур? Ак?та розташоване озеро Товада  ? ун?кальна водойма у кратер? вулкана, Тадзава  ? найглибше озеро Япон?? глибиною 423,4 м, ? велике озеро Тайхей .

На територ?? префектури розм?щено ряд запов?дник?в ? парк?в р?зних р?вн?в. Це Нац?ональний запов?дник вулкан?чно? гряди Товада-Хат?мантай, субнац?ональн? парки п?вострова О?а, гори Тьокай ? гори Кур?кома, а також 8 парк?в префектурного р?вня. Кедров? л?си, яким вже б?льше 200 рок?в, та численн? га? вважаються одними з найкрасив?ших зелених куточк?в Япон??.

Префектура Ак?та, як ? вс? ?нш? префектури кра?ни, що виходять на узбережжя Японського моря , багата на опади . В?три , що дмуть ?з заходу в долини Ак?ти, залишають тут весь св?й запас вологи , бо з ?нших трьох стор?н префектура оточена високими г?рськими хребтами, що не випускають хмар . На 2007 р?к середня к?льк?сть опад?в становила 1,477 мм, а середня температура пов?тря ? 11.9 °C. [4]

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Стародавн? ем?ш? в уяв? середньов?чних японц?в виглядали дикими нап?влюдьми. На картин? японське в?йсько жене загони ем?ш? .

Територ?я сучасно? префектури Ак?та була заселена у п?зньому палеол?т? . Протягом пер?оду Джьомон (10 000 до Р. Х. ? 300 до Р. Х.) м?сцеве населення створило власну мисливсько-збиральницьку культуру . Нос?? ц??? культури вели традиц?йний спос?б життя до 6 стол?ття , допоки не з?ткнулися з пол?тико-господарською експанс??ю Ямато  ? молодо? японсько? держави. Яматосц? називали автохтон?в ≪ем?ш?≫ ? намагалися п?дкорити ?х влад? свого монарха .

У 733 роц? завойовники перенесли на земл? сучасно? префектури форт Дева ? дали йому нове ?м'я ? замок Ак?та [5] . У ньому розм?щувалась японська адм?н?страц?я, завданням яко? була пациф?кац?я м?сцевих племен. Земл? сучасно? Ак?ти були включен? до складу пров?нц?? Дева , за виключенням п?вн?чно-сх?дно? частини, що була згодом ?нкорпорована до складу пров?нц?? Муцу . Для японц?в панування на новоосво?них землях проходило не спок?йно: у 878 ? 939 спалахували велик? повстання ем?ш?, у результат? яких замок Ак?та дек?лька раз?в спалювався. Проте з 10 стол?ття задля зм?цнення свого панування японська влада повела курс на включення ем?ш?йських вожд?в до японсько? знат? ? ?хн?ми руками остаточного п?дкорила соб? весь рег?он Тохоку .

З ослабленням центрального уряду у 11 стол?тт? в ус?й Япон?? почали формуватися самурайськ? громади, як? фактично контролювали ситуац?ю у рег?онах. На територ?? сучасно? Ак?ти це були самурайськ? роди ем?ш?йського походження Абе ? К?йохара . Однак п?сля м?жусобиць 1051 ? 1062 ? 1083 ? 1087 рок?в, зам?сть них владу у всьому рег?он? захопив р?д Фудз?вара . Контроль над землями Ак?ти в?н доручив сво?м васалам ? др?бним самурайським родам Кават?, Окава та Юр?.

Наприк?нц? 12 стол?ття , з? встановленням Камакурського сьо?унату , сьо?унський р?д М?намото перебрав соб? земл? Ак?ти ? надав ?х сво?м особистим васалам  ? родам Нар?та, Або, Ак?мото, Нара, Тат?бана, Асар?, Х?ра?а ? Онодера. Волод?ння старо? знат? були конф?скован? ? лише р?д Юр? спром?гся зберегти свою батьк?вщину. Такий порядок тривав до 2-? половини 16 стол?ття , коли б?льш?сть з самурайських родин була об'?днана п?д проводом роду Андо [6] .

Головн? ворота замку Кубота , цитадел? Кубота-хану роду Сатаке .

У 17 стол?тт? , в результат? битви при Сек??ахара та встановлення Едоського сьо?унату була зм?нена пол?тико-адм?н?стративна карта Япон??. Б?льш?сть давн?х род?в Ак?ти втратили сво? волод?ння ? були переведен? до пров?нц?? Х?тат? . На ?хн? м?сце, як покарання, було перекинуто р?д Сатаке , який став господарем автономно? адм?н?стративно? одиниц? Кубота-хан . Основою ?? економ?ки було видобування зал?зно? руди, м?д? та продаж деревини криптомер?й. Окр?м цього хана , ?снували менш? ? Камеда-хан роду ?вак? та Хондзьо-хан роду Хон?о . [7]

П?сля реставрац?? прямого ?мператорського правл?ння , в Япон?? провели адм?н?стративну реформу 1871 року. На територ?? сучасно? Ак?ти утворили 6 префектур [8] , як? 13 грудня 1871 року об'?днали у одну ? префектуру Ак?та. Центром ново? адм?н?стративно? одиниц? стало м?стечко Кубота, яке з 1889 року отримало статус м?ста ? було перейменоване на Ак?та .

Наприк?нц? 19  ? перш?й половин? 20 стол?ття Ак?та залишалася переважно с?льськогосподарською префектурою, хоча ?? також заторкнула ?ндустр?ал?зац?я загальнояпонського масштабу. У 1901 роц? у префектурному центр? збудували електростанц?ю , а у 1905 ? 1924 роках проклали зал?зничн? шляхи, як? з'?днали Ак?ту з ?ншими префектурами рег?ону Тохоку. 1935 року на територ?? префектури Ак?та знайшли нафту , що стало поштовхом для розробки нафтових родовищ району Ябасе. Проте господарський розвиток був призупинений вступом Япон?? у Другу св?тову в?йну . Чимало вих?дц?в з префектури загинули на ?? фронтах, а район Цут?дзак? м?ста Ак?та зазнав варварських бомбардувань ав?ац?? США .

Друга половина 20 стол?ття позначилась в?дродженням економ?ки та демократизац??ю громадського життя. У 1947 року вперше на всезагальних виборах мешканц? префектури обрали префекта Ак?ти. 1961 року було збудовано аеропорт Ак?та, а 1997 року в?дкрито зал?зницю для швидк?сного потяга с?нкасена та швидк?сну автостраду Ак?та.

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Статистичн? дан? префектури Ак?та з площ? подано на 1 жовтня 2007 [9] , з населення ? на 1 липня 2008 [10] . ( Площа  ? км², Густота  ? ос?б/км²)

Демограф?я [ ред. | ред. код ]

Префектура Ак?та ? одн??ю з малозаселених префектур Япон??. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року, [11] ?? населення становило 1 145 501 мешканц?в, а густота населення  ? 101 ос?б/км². Це 35-а за к?льк?стю населення префектура Япон??.

За приблизними п?драхунками, проведеними префектурною адм?н?страц??ю Ак?ти, населення префектури на 1 липня 2008 [10] року становить близько &&&&&&&&01110459.&&&&00 1 110 459 ос?б, а густота населення  ? &&&&&&&&&&&01431.&&&&00 1431 ос?б/км².

Ак?та ма? найвищ? в кра?н? показники з? скорочення населення. З 2000 по 2005 р?к к?льк?сть мешканц?в префектури скоротилась на 3.7%. [12]

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Станом на 2005 р?к валовий внутр?шн?й продукт префектури Ак?та дор?вню? близько 3,7 трильйон?в . Доля економ?ки префектури в загальнояпоському господарств? становить 1%.

Традиц?йно первинний сектор  ? с?льське господарство ? л?сництво  ? ма? велику питому вагу в економ?ц? Ак?ти. Префектура в?дома на всю Япон?ю вирощуванням першокласного рису сорту ак?та-комат? , курей та риб- волосозуб?в . а також високояк?сною деревиною. Також значну долю в економ?ц? Ак?ти пос?да? третинний сектор  ? меншим чином торг?вля ? комерц?я, а б?льше послуги пов'язан? з державно-адм?н?стративною роботою. Вторинний сектор економ?ки в пор?внянн? з ?ншими префектурами розвинений слабо, проте за останн? пару рок?в стр?мкими темпами розвива?ться виробництво електротовар?в . [13]

Первинний сектор економ?ки [ ред. | ред. код ]

Золотист? поля дозр?лого рису на фон? гори Тьокай.

У префектур? Ак?та знаходиться понад 60 тисяч с?льськогосподарських двор?в, на яких зайнято понад 91 тисяч ос?б. Близько 59,5% прибутку в?д с?льськогосподарсько? продукц??, що виготовля?ться в префектур?, припада? на рис. За обсягами його врожаю Ак?та пос?да? 3-? м?сце в Япон??. На долю молочно-м'ясового виробництва припада? 16% прибутку, на овочеве виробництво ? 14,2%, а на фруктове, в якому переважа? вирощування яблук , ? 4.6%. Завдяки великим врожаям рису, розвинуте виробництво як?сного саке . [14]

Л?сництво також займа? важливе м?сце у господарств? префектури. Л?сов? площ? Ак?ти складають понад 833 тисяч га, з яких збирають близько 703 тисяч м 3 деревини. Це 7-й показник за к?льк?стю з?брано? деревини у Япон??. Головним експортним товаром ? криптомер?я японська . Кр?м вивезення деревини, важливою галуззю л?сництва ? вирощування гриб?в грифоли кудряво? та ш??таке . [15]

Поряд з с?льським господарством ? л?сництвом меншим чином розвинено рибальство. У ньому зайнято близько 1 300 чолов?к, як? щор?чно виловлюють понад 10 000 т риби. Пров?дною морською культурою ? японський волосозуб , розведенням якого активно займають з 1992 року. Окр?м цього, Ак?та постача? на японський рибок краб?в , молюск?в , камбал ? червоних пагр?в . [14]

Вторинний сектор економ?ки [ ред. | ред. код ]

В Ак?т? знаходиться близько 2 346 промислових п?дпри?мств, на яких зайнято понад 76 тисяч ос?б. З к?нця 1990-х рок?в у промисловост? зросла питома вага виробництва електротовар?в, електроприлад?в ? запчастин [16] . На 2006 р?к доля ц??? галуз? в?д загального прибутку ус?х промислових п?дпри?мств префектури склала близько 42%. Менш розвиненими ? галуз? машинобудування, харчово? ? деревообробно? промисловост?. Г?рництво ? видобуток нафти , як? приносили прибуток в Ак?ту протягом 20 стол?ття, нараз? перебувають у повному засто? через незначн? залишки руд ? нафти в рег?он?. [17]

У префектур? також виготовляють традиц?йн? вироби, як? залишаються характерними саме для цих земель впродовж дек?лькох стол?ть. Це ак?тськ? ювел?рн? вироби з тонких ср?бних дрот?в [18] , одатський св?тлий ? заокруглений посуд з криптомер?? та сакури [19] , середньов?чний кацуварський посуд лакований лаком урус? [20] , сембокуськ? вироби з кори берези ? сакури [21] та бочки з акт?йсько? криптомер?? [22] . [23]

Третинний сектор економ?ки [ ред. | ред. код ]

У префектур? Ак?та заф?ксовано понад 17 тисяч комерц?йних крамниць. К?льк?сть зайнятих у них становить понад 98 тисяч ос?б. Загальний обсяг продаж на цих п?дпри?мствах у 2004 роц? склав понад 26,260 м?льярд?в . [24]

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Осв?та [ ред. | ред. код ]

Культура [ ред. | ред. код ]

Два-три рази на м?сяць в р?зних м?сцях префектури та в р?зних храмах проводяться традиц?йн? свята-карнавали ≪мацур?≫, де можна випити, по?сти та розважитись досхочу.

Особливо багатий на так? святкування лютий , коли робота на сел? завмира?. У цей м?сяць в м?стечку Н?с?к? проходить свято паперових л?хтар?в, в м?ст? Одате  ? ярмарок ≪амекко≫, м?сцевих кондитерських вироб?в, в О?а ? фестиваль Намаха?е Седо (танцюючого демона), в Какунодате ? Йокоте ? свято Х?бур? Камакура (для д?тей будують з? сн?гу хатини, схож? на еск?моськ?, де вони ласують солодощами), в м?ст? Року?о ? змагання ≪такеут?≫ (фехтування бамбуковими палицями), в Юдзава ? шоу собак породи Ак?та.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ?нститут географ?? Япон??. 2010.10.1
  2. М?ядзак? Рейдж?ро, Цу?е Тош?ак?. Префектура Ак?та // Енциклопед?я Н?ппон?ка : в 26 т. 2-е видання. ? Ток?о: Шьо?акукан, 1994?1997.
  3. Гора Тьокай розташована на кордон? з префектурою Яма?ата , де знаходиться вершина ц??? гори. Найвища точка Тьокай у межах префектури Ак?та ? 1 775 м.
  4. Дан? сайту префектури Ак?та [1] [ Арх?вовано 12 с?чня 2008 у Wayback Machine .] .
  5. ?снують дв? теор?? походження топон?му ≪Ак?та≫. Зг?дно з одн??ю з них в?н походить в?д японського словосполучення ≪поган? поля≫ (?田, ак?та ), так як ?рунти району сучасно? Ак?ти не були придатними для поливного рис?вництва . За ?ншою теор??ю, ≪Ак?та≫ ? це п?зн?ша форма словосполучення ≪п?дбор?дн? поля≫ (?田, а??та ), оск?льки г?рський рель?ф рег?ону нагадував багато п?дбор?дь. З часом ≪Ак?та≫ стали записувати як ≪ос?нн? поля≫ (秋田).
  6. За головування Андо Т?касуе родове ?м'я ≪Андо≫ було зам?нене на ≪Ак?та≫
  7. Також на територ?? сучасно? префектури Ак?та ?снували Яс?ма-дз?н'я роду ?кома та Н?кахо-дз?н'я роду Н?кахо, а пов?т Кадзуно належав Мор?ока-хан .
  8. Камеда, Яс?ма, ?васак?, Хондзьо, Есас? та власне Ак?та.
  9. Статистика ?нституту географ?? Япон??// Сайт ?нституту географ?? Япон?? . Переглянуто 27 серпня 2008 [2] .
  10. а б Статистика префектури Ак?та // Сайт префектури Ак?та. Переглянуто 27 серпня 2008 [3] .
  11. Дан? перепису 1.10.2005 . Арх?в ориг?налу за 25.01.2007 . Процитовано 28.01.2007 .
  12. Дан? Служби статистики Япон?? [4] [ Арх?вовано 20 кв?тня 2008 у Wayback Machine .] .
  13. Дан? Ак?тського в?дд?лення Японського банку [5] .
  14. а б Дан? сайту префектури за 2005 р?к . Арх?в ориг?налу за 18 липня 2013 . Процитовано 27 травня 2008 .
  15. Дан? сайту префектури за 2005?2007 роки [6] [ Арх?вовано 18 липня 2013 у Wayback Machine .] .
  16. Inspec Inc. , Акц?онерне товариство TDK-MCC
  17. Дан? сайту префектури за 2006 р?к [7] [ Арх?вовано 18 липня 2013 у Wayback Machine .] .
  18. Японською: ак?та ??нсен сайку (秋田銀線細工, あきたぎんぜんざいく).
  19. Японською: одате ма?е-ваппа (大館曲げわっぱ, おおだてげわっぱ).
  20. Японською: кавацура с?кк? (川連漆器, かわつらしっき). Село Кацувара сьогодн? ? районом м?ста Юдзава .
  21. Японською: каба сайку (樺細工, かばざいく).
  22. Японською: ак?та-су?? окетару (秋田杉桶樽, あきたすぎおけたる).
  23. Дан? сайту Традиц?йн? ремесла Япон?? [8] [ Арх?вовано 2016-03-06 у Wayback Machine .] .
  24. Дан? сайту префектури Ак?та за 2004 р?к . Арх?в ориг?налу за 29 травня 2015 . Процитовано 27 травня 2008 .

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Префектура Ак?та // 『日本大百科全書』 [ Енциклопед?я Н?ппон?ка ]. ? 第2版. ? 東京: 小?館, 1994?1997. ? 全26冊. (яп.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Префектура Ак?та