Префекту?ра А?к?та
(
яп.
秋田?, あきたけん
,
МФА
:
[ak?ita ke?]
?
) ?
префектура
в
Япон??
, в рег?он?
Тохоку
. Розташована в п?вн?чно-сх?дн?й частин? острова
Хоншю
, на узбережж?
Японського моря
. Адм?н?стративний центр префектури ?
Ак?та
. Межу? з префектурами
Аомор?
,
?вате
,
Яма?ата
,
М?я??
.
Заснована
1871
року на основ? п?вн?чно? частини
пров?нц??
Дева
, батьк?вщини стародавн?х племен
ем?ш?
. Площа становить 11 636,25 км². Станом на
1 серпня
2011
року в префектур? мешкало 1 076 781 ос?б. Густота населення складала 92,5 ос?б/км². Основою економ?ки ?
с?льське господарство
,
машинобудування
, комерц?я, туризм. На територ?? префектури розташован?
гори Ш?ракам?
, покрит? перв?сними
буковими
л?сами, об'?кт
Св?тово? спадщини ЮНЕСКО
. В?ддалена в?д основних пол?тико-економ?чних центр?в Япон??, що сприяло консервац?? багатьох форм японсько? матер?ально? ? духовно? культури, яка зникла п?д натиском середньов?чно?
кита?зац??
чи
вестерн?зац??
нового часу. Зокрема, саме жител? Ак?ти зберегли найб?льшу к?льк?сть
народних п?сень
. Префектура також в?дома б?лолицими
≪ак?тськими красунями≫
, яких традиц?йно зараховують до найвродлив?ших ж?нок Япон??, та породою
ак?тських собак
[2]
.
Префектура Ак?та розташована у п?вн?чн?й частин? острова
Хонсю
, на п?вн?чному заход?
рег?он? Тохоку
. Вона межу? на п?вноч? з
префектурою Аомор?
, на сход? з
префектурою ?вате
, а на п?вдн? з префектурами
М?я??
та
Яма?ата
. На заход? Ак?та омива?ться водами
Японського моря
.
Площа префектури Ак?та становить близько
&&&&&&&&&&011612.0220000
11 612,22 км². За цим показником вона пос?да? 6-е м?сце у кра?н? серед ?нших префектур.
У префектур? Ак?та переважа? гористий рель?ф. Висок? гори на сход?, що вкрит?
хвойними
?
зм?шаними
л?сами, поступово зм?нюються пагорбами на заход?. Основними г?рськими масивами ?
гори Оу
,
Дева
,
Тайхей
,
Ш?ракам?
та пагорби Сасамор?. Зокрема, гори Ш?ракам?, що багат? перв?сними
буковими
л?сами, занесен? до списку
Св?тово? спадщини ЮНЕСКО
як ц?нний пам'ятник природи.
Найвища точка префектури ?
гора Тьокай
, яку часто називають ≪ак?тською
Фудж?≫
[3]
.
У центральн?й частин? префектури, у нижн?й теч??
р?чки Омоно
, знаходиться р?внина
Ак?та
. Вздовж п?вн?чного ? п?вденного узбережжя розм?щенн?, в?дпов?дно, р?внини
Нос?ро
?
Хондзьо
. У г?рський м?сцевост? лежать низини Одате, Такасу, Кар?н ? Йокоте. Р?внинами ? низинами прот?кають р?чки, як? впадають у Японське море. Найб?льшими з них ?
Йонес?ро
, Омоно та
Койос?
.
На зах?дному узбережж? префектури знаходиться п?востр?в О?а, у основи якого лежить
озеро Хат?ро?ата
. Свого часу воно було другим за величиною озером Япон??, але у
1967
?
1977
роках його частково осушили. Також в префектур? Ак?та розташоване озеро
Товада
? ун?кальна водойма у кратер? вулкана,
Тадзава
? найглибше озеро Япон?? глибиною 423,4 м, ? велике озеро
Тайхей
.
На територ?? префектури розм?щено ряд запов?дник?в ? парк?в р?зних р?вн?в. Це Нац?ональний запов?дник вулкан?чно? гряди Товада-Хат?мантай, субнац?ональн? парки п?вострова О?а, гори Тьокай ? гори Кур?кома, а також 8 парк?в префектурного р?вня.
Кедров?
л?си, яким вже б?льше 200 рок?в, та численн? га? вважаються одними з найкрасив?ших зелених куточк?в Япон??.
Префектура Ак?та, як ? вс? ?нш? префектури кра?ни, що виходять на узбережжя
Японського моря
, багата на
опади
.
В?три
, що дмуть ?з заходу в долини Ак?ти, залишають тут весь св?й запас
вологи
, бо з ?нших трьох стор?н префектура оточена високими г?рськими хребтами, що не випускають
хмар
. На
2007
р?к середня к?льк?сть опад?в становила 1,477 мм, а середня температура пов?тря ? 11.9 °C.
[4]
Територ?я сучасно? префектури Ак?та була заселена у
п?зньому палеол?т?
. Протягом
пер?оду Джьомон
(10 000 до Р. Х. ? 300 до Р. Х.) м?сцеве населення створило власну мисливсько-збиральницьку
культуру
. Нос?? ц??? культури вели традиц?йний спос?б життя до
6 стол?ття
, допоки не з?ткнулися з пол?тико-господарською експанс??ю
Ямато
? молодо? японсько? держави.
Яматосц?
називали автохтон?в
≪ем?ш?≫
? намагалися п?дкорити ?х влад? свого
монарха
.
У
733
роц? завойовники перенесли на земл? сучасно? префектури
форт Дева
? дали йому нове ?м'я ?
замок Ак?та
[5]
. У ньому розм?щувалась японська адм?н?страц?я, завданням яко? була пациф?кац?я м?сцевих племен. Земл? сучасно? Ак?ти були включен? до складу
пров?нц?? Дева
, за виключенням п?вн?чно-сх?дно? частини, що була згодом ?нкорпорована до складу
пров?нц?? Муцу
. Для японц?в панування на новоосво?них землях проходило не спок?йно: у
878
?
939
спалахували велик? повстання ем?ш?, у результат? яких замок Ак?та дек?лька раз?в спалювався. Проте з
10 стол?ття
задля зм?цнення свого панування японська влада повела курс на включення ем?ш?йських вожд?в до японсько? знат? ? ?хн?ми руками остаточного п?дкорила соб? весь
рег?он Тохоку
.
З ослабленням центрального уряду у
11 стол?тт?
в ус?й Япон?? почали формуватися
самурайськ?
громади, як? фактично контролювали ситуац?ю у рег?онах. На територ?? сучасно? Ак?ти це були самурайськ? роди ем?ш?йського походження
Абе
?
К?йохара
. Однак п?сля м?жусобиць
1051
?
1062
?
1083
?
1087
рок?в, зам?сть них владу у всьому рег?он? захопив
р?д Фудз?вара
. Контроль над землями Ак?ти в?н доручив сво?м васалам ? др?бним самурайським родам Кават?, Окава та Юр?.
Наприк?нц?
12 стол?ття
, з? встановленням
Камакурського сьо?унату
, сьо?унський
р?д М?намото
перебрав соб? земл? Ак?ти ? надав ?х сво?м
особистим васалам
? родам Нар?та, Або, Ак?мото, Нара, Тат?бана, Асар?, Х?ра?а ? Онодера. Волод?ння старо? знат? були конф?скован? ? лише р?д Юр? спром?гся зберегти свою батьк?вщину. Такий порядок тривав до 2-? половини
16 стол?ття
, коли б?льш?сть з самурайських родин була об'?днана п?д проводом
роду Андо
[6]
.
У
17 стол?тт?
, в результат?
битви при Сек??ахара
та встановлення
Едоського сьо?унату
була зм?нена пол?тико-адм?н?стративна карта Япон??. Б?льш?сть давн?х род?в Ак?ти втратили сво? волод?ння ? були переведен? до пров?нц??
Х?тат?
. На ?хн? м?сце, як покарання, було перекинуто
р?д Сатаке
, який став господарем автономно? адм?н?стративно? одиниц?
Кубота-хан
. Основою ?? економ?ки було видобування зал?зно? руди, м?д? та продаж деревини криптомер?й. Окр?м цього
хана
, ?снували менш? ?
Камеда-хан
роду ?вак?
та
Хондзьо-хан
роду Хон?о
.
[7]
П?сля
реставрац?? прямого ?мператорського правл?ння
, в Япон?? провели
адм?н?стративну реформу
1871
року. На територ?? сучасно? Ак?ти утворили 6 префектур
[8]
, як?
13 грудня
1871
року об'?днали у одну ? префектуру Ак?та. Центром ново? адм?н?стративно? одиниц? стало м?стечко Кубота, яке з
1889
року отримало статус м?ста ? було перейменоване на
Ак?та
.
Наприк?нц?
19
? перш?й половин?
20 стол?ття
Ак?та залишалася переважно с?льськогосподарською префектурою, хоча ?? також заторкнула
?ндустр?ал?зац?я
загальнояпонського масштабу. У
1901
роц? у префектурному центр? збудували
електростанц?ю
, а у
1905
?
1924
роках проклали зал?зничн? шляхи, як? з'?днали Ак?ту з ?ншими префектурами рег?ону Тохоку.
1935
року на територ?? префектури Ак?та знайшли
нафту
, що стало поштовхом для розробки
нафтових родовищ
району Ябасе. Проте господарський розвиток був призупинений вступом Япон?? у
Другу св?тову в?йну
. Чимало вих?дц?в з префектури загинули на ?? фронтах, а район Цут?дзак? м?ста Ак?та зазнав варварських бомбардувань ав?ац??
США
.
Друга половина 20 стол?ття позначилась в?дродженням економ?ки та демократизац??ю громадського життя. У
1947
року вперше на всезагальних виборах мешканц? префектури обрали префекта Ак?ти.
1961
року було збудовано аеропорт Ак?та, а
1997
року в?дкрито зал?зницю для швидк?сного потяга с?нкасена та швидк?сну автостраду Ак?та.
Адм?н?стративний под?л
[
ред.
|
ред. код
]
Статистичн? дан? префектури Ак?та з площ? подано на
1 жовтня
2007
[9]
, з населення ? на
1 липня
2008
[10]
. (
Площа
? км²,
Густота
? ос?б/км²)
Префектура Ак?та ? одн??ю з малозаселених префектур Япон??. За даними перепису, проведеного
1 жовтня
2005
року,
[11]
?? населення становило 1 145 501 мешканц?в, а
густота населення
? 101 ос?б/км². Це 35-а за к?льк?стю населення префектура Япон??.
За приблизними п?драхунками, проведеними префектурною адм?н?страц??ю Ак?ти, населення префектури на
1 липня
2008
[10]
року становить близько
&&&&&&&&01110459.&&&&00
1 110 459 ос?б, а
густота населення
?
&&&&&&&&&&&01431.&&&&00
1431 ос?б/км².
Ак?та ма? найвищ? в кра?н? показники з? скорочення населення. З
2000
по
2005
р?к к?льк?сть мешканц?в префектури скоротилась на 3.7%.
[12]
Станом на 2005 р?к
валовий внутр?шн?й продукт
префектури Ак?та дор?вню? близько 3,7
трильйон?в
?н
. Доля економ?ки префектури в
загальнояпоському господарств?
становить 1%.
Традиц?йно
первинний сектор
?
с?льське господарство
?
л?сництво
? ма? велику питому вагу в економ?ц? Ак?ти. Префектура в?дома на всю Япон?ю вирощуванням першокласного
рису
сорту
ак?та-комат?
,
курей
та риб-
волосозуб?в
. а також високояк?сною деревиною. Також значну долю в економ?ц? Ак?ти пос?да?
третинний сектор
? меншим чином торг?вля ? комерц?я, а б?льше послуги пов'язан? з державно-адм?н?стративною роботою.
Вторинний сектор економ?ки
в пор?внянн? з ?ншими префектурами розвинений слабо, проте за останн? пару рок?в стр?мкими темпами розвива?ться виробництво
електротовар?в
.
[13]
Первинний сектор економ?ки
[
ред.
|
ред. код
]
У префектур? Ак?та знаходиться понад 60 тисяч
с?льськогосподарських
двор?в, на яких зайнято понад 91 тисяч ос?б. Близько 59,5% прибутку в?д с?льськогосподарсько? продукц??, що виготовля?ться в префектур?, припада? на рис. За обсягами його врожаю Ак?та пос?да? 3-? м?сце в Япон??. На долю молочно-м'ясового виробництва припада? 16% прибутку, на овочеве виробництво ? 14,2%, а на фруктове, в якому переважа? вирощування
яблук
, ? 4.6%. Завдяки великим врожаям рису, розвинуте виробництво як?сного
саке
.
[14]
Л?сництво також займа? важливе м?сце у господарств? префектури. Л?сов? площ? Ак?ти складають понад 833 тисяч га, з яких збирають близько 703 тисяч м
3
деревини. Це 7-й показник за к?льк?стю з?брано? деревини у Япон??. Головним експортним товаром ?
криптомер?я японська
. Кр?м вивезення деревини, важливою галуззю л?сництва ? вирощування гриб?в
грифоли кудряво?
та
ш??таке
.
[15]
Поряд з с?льським господарством ? л?сництвом меншим чином розвинено рибальство. У ньому зайнято близько 1 300 чолов?к, як? щор?чно виловлюють понад 10 000 т риби. Пров?дною морською культурою ?
японський волосозуб
, розведенням якого активно займають з
1992
року. Окр?м цього, Ак?та постача? на японський рибок
краб?в
,
молюск?в
,
камбал
?
червоних пагр?в
.
[14]
Вторинний сектор економ?ки
[
ред.
|
ред. код
]
В Ак?т? знаходиться близько 2 346 промислових п?дпри?мств, на яких зайнято понад 76 тисяч ос?б. З к?нця
1990-х
рок?в у промисловост? зросла питома вага виробництва електротовар?в, електроприлад?в ? запчастин
[16]
. На
2006
р?к доля ц??? галуз? в?д загального прибутку ус?х промислових п?дпри?мств префектури склала близько 42%. Менш розвиненими ? галуз? машинобудування, харчово? ? деревообробно? промисловост?.
Г?рництво
? видобуток
нафти
, як? приносили прибуток в Ак?ту протягом 20 стол?ття, нараз? перебувають у повному засто? через незначн? залишки руд ? нафти в рег?он?.
[17]
У префектур? також виготовляють традиц?йн? вироби, як? залишаються характерними саме для цих земель впродовж дек?лькох стол?ть. Це
ак?тськ?
ювел?рн? вироби з тонких ср?бних дрот?в
[18]
,
одатський
св?тлий ? заокруглений посуд з криптомер?? та
сакури
[19]
, середньов?чний кацуварський посуд лакований лаком
урус?
[20]
,
сембокуськ?
вироби з кори
берези
? сакури
[21]
та бочки з акт?йсько? криптомер??
[22]
.
[23]
Третинний сектор економ?ки
[
ред.
|
ред. код
]
У префектур? Ак?та заф?ксовано понад 17 тисяч комерц?йних крамниць. К?льк?сть зайнятих у них становить понад 98 тисяч ос?б. Загальний обсяг продаж на цих п?дпри?мствах у 2004 роц? склав понад 26,260 м?льярд?в
?н
.
[24]
Два-три рази на м?сяць в р?зних м?сцях префектури та в р?зних
храмах
проводяться традиц?йн? свята-карнавали ≪мацур?≫, де можна випити, по?сти та розважитись досхочу.
Особливо багатий на так? святкування
лютий
, коли робота на сел? завмира?. У цей м?сяць в м?стечку Н?с?к? проходить свято паперових л?хтар?в, в м?ст?
Одате
? ярмарок ≪амекко≫, м?сцевих кондитерських вироб?в, в О?а ?
фестиваль
Намаха?е Седо (танцюючого демона), в Какунодате ? Йокоте ? свято Х?бур? Камакура (для д?тей будують з? сн?гу хатини, схож? на еск?моськ?, де вони ласують солодощами), в м?ст? Року?о ? змагання ≪такеут?≫ (фехтування бамбуковими палицями), в Юдзава ? шоу собак породи Ак?та.
- ↑
?нститут географ?? Япон??. 2010.10.1
- ↑
М?ядзак? Рейдж?ро, Цу?е Тош?ак?. Префектура Ак?та //
Енциклопед?я Н?ппон?ка
: в 26 т. 2-е видання. ? Ток?о: Шьо?акукан, 1994?1997.
- ↑
Гора Тьокай розташована на кордон? з префектурою
Яма?ата
, де знаходиться вершина ц??? гори. Найвища точка Тьокай у межах префектури Ак?та ? 1 775 м.
- ↑
Дан? сайту префектури Ак?та
[1]
[
Арх?вовано
12 с?чня 2008 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
?снують дв? теор?? походження топон?му ≪Ак?та≫. Зг?дно з одн??ю з них в?н походить в?д японського словосполучення ≪поган? поля≫ (?田,
ак?та
), так як ?рунти району сучасно? Ак?ти не були придатними для поливного
рис?вництва
. За ?ншою теор??ю, ≪Ак?та≫ ? це п?зн?ша форма словосполучення ≪п?дбор?дн? поля≫ (?田,
а??та
), оск?льки г?рський рель?ф рег?ону нагадував багато п?дбор?дь. З часом ≪Ак?та≫ стали записувати як ≪ос?нн? поля≫ (秋田).
- ↑
За головування Андо Т?касуе родове ?м'я ≪Андо≫ було зам?нене на ≪Ак?та≫
- ↑
Також на територ?? сучасно? префектури Ак?та ?снували Яс?ма-дз?н'я роду ?кома та Н?кахо-дз?н'я роду Н?кахо, а пов?т Кадзуно належав
Мор?ока-хан
.
- ↑
Камеда, Яс?ма, ?васак?, Хондзьо, Есас? та власне Ак?та.
- ↑
Статистика ?нституту географ?? Япон??// Сайт
?нституту географ?? Япон??
. Переглянуто
27 серпня
2008
[2]
.
- ↑
а
б
Статистика префектури Ак?та // Сайт префектури Ак?та. Переглянуто
27 серпня
2008
[3]
.
- ↑
Дан? перепису 1.10.2005
. Арх?в
ориг?налу
за 25.01.2007
. Процитовано 28.01.2007
.
- ↑
Дан? Служби статистики Япон??
[4]
[
Арх?вовано
20 кв?тня 2008 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
Дан? Ак?тського в?дд?лення Японського банку
[5]
.
- ↑
а
б
Дан? сайту префектури за 2005 р?к
. Арх?в
ориг?налу
за 18 липня 2013
. Процитовано 27 травня 2008
.
- ↑
Дан? сайту префектури за 2005?2007 роки
[6]
[
Арх?вовано
18 липня 2013 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
Inspec Inc.
, Акц?онерне товариство TDK-MCC
- ↑
Дан? сайту префектури за 2006 р?к
[7]
[
Арх?вовано
18 липня 2013 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
Японською:
ак?та ??нсен сайку
(秋田銀線細工, あきたぎんぜんざいく).
- ↑
Японською:
одате ма?е-ваппа
(大館曲げわっぱ, おおだてげわっぱ).
- ↑
Японською:
кавацура с?кк?
(川連漆器, かわつらしっき). Село Кацувара сьогодн? ? районом м?ста
Юдзава
.
- ↑
Японською:
каба сайку
(樺細工, かばざいく).
- ↑
Японською:
ак?та-су?? окетару
(秋田杉桶樽, あきたすぎおけたる).
- ↑
Дан? сайту Традиц?йн? ремесла Япон??
[8]
[
Арх?вовано
2016-03-06 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
Дан? сайту префектури Ак?та за 2004 р?к
. Арх?в
ориг?налу
за 29 травня 2015
. Процитовано 27 травня 2008
.
Джерела та л?тература
[
ред.
|
ред. код
]
Префектура Ак?та // 『日本大百科全書』 [
Енциклопед?я Н?ппон?ка
]. ? 第2版. ? 東京: 小?館, 1994?1997. ? 全26冊.
(яп.)
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Префектура Ак?та