Швейцар?я Пол?тика та влада Швейцар??
Пол?тичний устр?й Державний лад Швейцар?? Правова система Швейцар?? Федеральна конституц?я Швейцар?? Адм?н?стративний под?л Швейцар?? Нейтрал?тет Швейцар??
Законодавча влада Федеральн? збори Швейцар?? Рада кантон?в Швейцар?? Нац?ональна рада Швейцар??
Виконавча влада Президент Швейцар?? ( Список ) Федеральна адм?н?страц?я Швейцар?? Федеральна рада Швейцар?? Федеральна канцеляр?я Швейцар?? ( Федеральний канцлер Швейцар?? ) Федеральний департамент внутр?шн?х справ Швейцар?? Федеральний департамент економ?ки, осв?ти та досл?джень Швейцар?? Федеральний департамент закордонних справ Швейцар?? Федеральний департамент довк?лля, транспорту, енергетики та комун?кац?й Швейцар?? Федеральний департамент оборони, захисту населення ? спорту Швейцар?? Федеральний департамент ф?нанс?в Швейцар?? Федеральний департамент юстиц?? та пол?ц?? Швейцар??
Судова влада Федеральний суд Швейцар?? Федеральний крим?нальний суд Швейцар?? Федеральний адм?н?стративний суд Швейцар?? Федеральний патентний суд Швейцар??
Ф?нансова пол?тика Нац?ональний банк Швейцар??
Вибори та референдуми Парламентськ? вибори у Швейцар?? 2011 Референдум у Швейцар?? 2014
Пол?тичн? парт?? Соц?ал-демократична парт?я Швейцар?? Християнсько-демократична народна парт?я Швейцарська народна парт?я
М?жнародн? в?дносини М?жнародн? в?дносини Швейцар?? Список дипломатичних м?с?й Швейцар?? Список дипломатичних м?с?й у Швейцар?? Посольство Швейцар?? в Укра?н?
п о р

Правова система Швейцар?? належить до кра?н романо-германського типу правово? с?м'?.

Правова система Швейцар?? входить до групи кра?н романо-германського типу правово? системи. Перше в ?стор?? положення про розвиток безпосередньо Швейцарського права були зумовлен? та висв?тлен? в договор? ≪Про створення Швейцарського союзу≫. Цей правовий документ поклав основу для створення та розвитку держави Швейцар?? та ?? права. Вже пот?м, виходячи з цього документа, ? розвивались законодавство Швейцар?? та сама держава . П?зн?ше в розвитку держави та права Швейцар?? в?д?грали важливу роль так? правов? документи: Поповська Харт?я 1370 р., яка закр?плювала ч?тк? розмежування м?ж св?тською та церковною юрисдикц??ю , Карол?на ? крим?нально-судове уложення 1532 р ^[1] .

У пер?од Гельветично? республ?ки (1798?1803), п?сля входження французьких в?йськ, було видано низку законодавчих акт?в, серед них Крим?нальний кодекс 1799 р., який був виданий на основ? Французького кодексу 1791 р. Оск?льки в той пер?од Швейцар?я була залежна в?д французького права, то вс? законодавч? акти видавалися на основ? французького законодавства, зокрема великий вплив на територ?? Швейцар?? мав Цив?льний кодекс 1804 р. ^[1]

Вже з початком 20 стол?ття, в прав? Швейцар?? активно вилучалися застар?л? норми середньов?чного права. Процес ун?ф?кац?? та розвитку права розпочався з прийняття Конституц?? Швейцар?? 1874 р., та з внесеним зм?нами до не?, як? були прийнят? в 1898 р. П?зн?ше було прийнято Цив?льний кодекс Швейцар??, який вступив в д?ю в 1912 р., та в кий було внесено ряд зм?н, для приведення його у до в?дпов?дного р?вня, для ефективного регулювання сусп?льних в?дносин . Так ? надал? розвивалось право Швейцар??, та видавалися р?зн? нормативн? акти , як? дають змогу говорити про ун?кальн?сть правово? системи Швейцар?? ^[2] .

За формою державного устрою Швейцар?я ? федерац??ю , яка под?ля?ться на 23 кантони та 3 кантони д?ляться на п?вкантони. Швейцар?я ма? р?зного р?вня форми м?ського управл?ння та самоврядування . Кожний кантон самост?йно вир?шу? питання внутр?шньо-орган?зац?йного характеру. На п?дстав? цього можна сказати, що окрем? земл? федерац?? (кантони) мають право на видання р?зних акт?в правового характеру. В кожному кантон? д?? власна Конституц?я, яка прийма?ться парламентом кантону, адже кожний кантон ма? пост?йн? парламент ? уряд. Але меж? ?хнього суверен?тету визначаються в федеральн?й Конституц?? Швейцар??. У ст. 3 зазнача?ться: ≪Кантони ? суверенними в межах, в яких ?х суверен?тет не обмежу?ться Федеральною Конституц??ю; вони виконують вс? права, як? не передан? Конфедерац??≫ ^[3] .

Законодавча влада в Швейцар?? належить парламенту, який вида? нормативно-правов? акти, як? спрямован? на регулювання сусп?льних в?дносин.

Важлива роль належить Конституц?? Швейцар??, яка закр?плю? основи федерального устрою. Кантони мають досить велик? повноваження, зокрема кантони мають право приймати акти м?жнародного значення в межах власних повноважень, також ц? акти нe повинн? суперечити законам Федерац??.

В законодавств? Швейцар?? висв?тлений принцип розпод?лу влади, зг?дно з яким одна г?лка влади не ма? права втручатися в д?яльн?сть ?ншо?. Ц? положення закр?плюються в Конституц?? Швейцар??.

Правова система Швейцар?? займа? важливе м?сце в систем? романо-германського права. Але здеб?льшого норми , як? закр?плен? в законодавств? кра?ни, були запозичен? з б?льш розвинутих правових систем даного типу правово? с?м'? , зокрема Н?меччини та Франц?? . Але не варто говорити про те, ще право Швейцар?? не мало взагал? н?якого значення для розвитку романо-германського права. В правову систему кра?ни входять так? нормативно-правов? акти, як? за юридичною техн?кою мають передове значення не т?льки для регулювання сусп?льних в?дносин, але й певн? норми цих акт?в рецептувались ?ншими кра?нами романо-германсько? правов? с?м'?, зокрема при розробленн? Укра?нського законодавства , нормотворц? зверталися до Швейцарського Цив?льного та Крим?нального кодекс?в, що добре виража? вагому роль права Швейцар?? серед вс?х кра?н романо-германського права ^[2] .

Федеральна конституц?я Швейцар?? була прийнята 18 кв?тня 1999 року. Вона ? основоположним законодавчим документом ц??? кра?ни. Вона ма? безпосередньо пряму д?ю, що означа?, що вона ма? первинне значення у регулюванн? сусп?льних в?дносин, та те, що вс? законодавч? акти не повинн? суперечити нормам Конституц??. В н?й закр?плюються основи демократичного сусп?льства та держави Швейцар??.

Нормативно-правовий акт , що явля? собою фундамент законодавства Швейцар??. В?н може прийматися як Федеральним урядом Швейцар??, так ? урядом федеративних земель. Ма? визначальне значення у регулюванн? сусп?льних в?дносин. Його розробка та прийняття базу?ться на основоположних принципах права, саме тому нормативно-правовий акт ? первинним джерелом права . Найважлив?шим нормативним актом ? закон, норми якого спрямован? на первинне регулювання сусп?льних в?дносин, тому сусп?льн? в?дносини, здеб?льшого, регулюються нормами закону ^[4] .

М?жнародне право , також ? частиною нац?онального законодавства Швейцар??. Так, ст. 54 закр?плю?: ≪М?жнародн? в?дносини ? питанням федерального значення≫. Але водночас у ст. 55 закр?плено, що ≪кантони беруть участь у п?дготовц? р?шень м?жнародно? пол?тики, що стосуються ?х повноважень або ?х головних ?нтерес?в≫. Договори, як? визна? Швейцар?я, ? частиною законодавства й в?д?грають важливу роль у правовому регулюванн? ^[5] .

Звичай ? вторинним джерелом права в правов?й систем? Швейцар??. Але, у зв'язку з розвитком права то появою нового типу сусп?льних в?дносин, роль правового звичаю поступово зменшу?ться. Але, водночас, на основ? правових звича?в розробляються та приймаються р?зн? законодавч? акти ^[6] .

Судова практика Федерального Конституц?йного суду Швейцар??. Швейцар?я оф?ц?йно визна? судову практику, як джерело права. Перев?рка нормативно-правового на в?дпов?дн?сть Конституц?? ? обов'язковою стад??ю. Винесення р?шення щодо конституц?йност? або не конституц?йност? закон?в мають вир?шальне значення для подальшо? дол? нормативного акта. Судова практика може надати переконливе об?рунтування судовому р?шенню. Судова практика ? первинним джерелом права в Швейцар??, та ма? обов'язковий характер. Тому вона ма? важливе значення в правов?й систем? Швейцар??.

Також важливе м?сце в?дведено основоположним принципам права: Верховенство права , р?вн?сть , гуман?зм , принцип справедливост? , на яких буду?ться все законодавство Швейцар??.

Судова система Швейцар?? склада?ться з Федерального суду, що ? найвищим судовим органом загально? юрисдикц?? , та суд?в окремих земель федерац??, тобто кантон?в. Також важливим моментом ? те, що як Федеральний суд Швейцар?? так ? суди кантон?в можуть використовувати як загальнодержавн? акти, так i акти кантон?в.

Склад Федерального суду обира?ться на Федеральних зборах, строком на 6 рок?в. У Федеральному суд?, обов'язково, мають бути присутн? вс?, три оф?ц?йн? мови ( французька , н?мецька та ?тал?йська ), ще положення закр?плене в Конституц??. У судов?й систем? Швейцар?? в?дсутн? суди, як? розглядають окрем? категор?? справ, а цим займаються судов? палати Федерального суду. Ц? палати складаються з 5-7 судд?в. Дв? палати зд?йснюють судовий розгляд конституц?йних та адм?н?стративних справ. Також дв? розглядають цив?льн? справи, одна палата розгляда? питання, як? стосуються стягування борг?в, та одна ? питання стосовно банкрутства. Також ?сну? Касац?йна палата, яка розгляда? крим?нальн? справи. Конституц?я Швейцар?? дозволя? при необх?дност? створювати окрем? палати, як? будуть д?яти на тимчасов?й основ? ^[7] .

Федеральний суд виступа? першою та ?диною ?нстанц??ю, що розгляда? конституц?йн? питання як? виникають м?ж владою федерац?? та владою окремих земель федерац??, а також скарги громадян , щодо порушення ?х конституц?йних прав. Також Федеральний суд виступа? касац?йною ?нстанц??ю щодо вирок?в вищих суд?в кантон?в.

В судов?й систем? ?сну? самост?йний п?дрозд?л Федерального суду в Люцерн?, який виступа? Федеральним судом щодо питань по соц?альному страхуванню. В?н склада?ться з 7 судд?в ? розгляда? скарги на р?шення кантональних суд?в з питань виплати пенс?й та допомог ^[7] .

Д?яльн?сть суд?в кантон?в регулю?ться ?хн?ми конституц?ями та ма? певн? особливост?. У б?льшост? кантон?в ц? суди ? найвищою судовою ?нстанц??ю, де може розглядатися апеляц?йний розгляд вирок?в нижчих суд?в. ? лише в деяких кантонах вони виступають судами першо? ?нстанц?? та розглядають окрем? категор?? цив?льних ? крим?нальних справ. ?снують так зван? пол?цейськ? суди, що розглядають малозначн? крим?нальн? справи , розгляд яких зд?йсню?ться одноос?бно мировим суддею. Крим?нально карн? злочини ? проступки , як? вчинен? п?дл?тками, вир?шуються в судах у справах неповнол?тн?х.

У б?льш великих кантонах, ?снують ?нш? спец?ал?зован? суди. Зокрема, для розгляду комерц?йних спор?в створен? торгов? суди, у склад? яких представлено як профес?йн? судд? (зазвичай 2?3), тому ? представники д?лових к?л, обран? кантональному радами. Конфл?кти у сфер? трудових в?дносин розбираються в судах по трудових спорах, до складу яких входять профес?йний суддя ? представники п?дпри?мц?в та найманих прац?вник?в. У ряд? округ?в ? на федеральному р?вн? д?ють спец?альн? органи (ком?с?? тощо) адм?н?стративно? юстиц?? ^[7] .

1. Конституц?я Швейцар??
2. Судов? системи кра?н ?вропейського Союзу та Укра?ни: пор?вняльно-правовий анал?з: автореф. дис … д-ра юрид. наук: 12.00.10 / ?ван Володимирович Назаров . ? Харк?в: Б.в., 2011.
3. Пор?вняльне правознавство за загальною редакц??ю академ?ка НАПрН Укра?ни О. В. Петришина 2012 Харк?в
4. http://www.zen.in.ua/sh/shvejcar?ya-shvejcarska-konfederac?ya/sudova-sistema-organi-kontrolyu
5. http://www.zen.in.ua/sh/shvejcar?ya-shvejcarska-konfederac?ya/pravova-sistema-zagalna-xarakteristika
6. Правова система ФРН
7. http://kommentarii.org/strani_mira_eciklopediy/chveicariy.html

п о р   Швейцар?я в темах Державний лад Конституц?я ? Парламент ( Рада кантон?в ? Нац?ональна рада ) ? Президент ? М?н?стр закордонних справ ? Дипломатичн? м?с?? ? Адм?н?стративний под?л ? Збройн? сили Державн? символи Прапор ( кантони ) ? Герб ? Г?мн Економ?ка Швейцарський франк ? Нац?ональний банк ? С?льське господарство ? Туризм Транспорт Бернський трамвай ? Номерн? знаки Географ?я Столиця ? М?ста ? Геолог?я ? Корисн? копалини ? Озера ? Боденське озеро ? Альпи ? Природа ( Ссавц? ? Рептил?? ) Населення Мови ? Укра?нська д?аспора Культура Азартн? ?гри ? Арх?тектура ? Л?тература ? Музика ? Кухня ? Спадщина ЮНЕСКО ? Свята Прем?? Прем?я Шиллера ?нше ?стор?я ? ?нтернет Портал:Швейцар?я

п о р Правов? системи  кра?н   ?вропи Незалежн? держави Австр?я  • Азербайджан ² • Албан?я  • Андорра  • Бельг?я  • Б?лорусь  • Болгар?я  • Босн?я ? Герцеговина  • Ватикан  • Велика Британ?я  • В?рмен?я ² • Грец?я  • Груз?я ² • Дан?я  • Естон?я  • ?рланд?я  • ?сланд?я  • ?спан?я ¹ • ?тал?я  • Казахстан ² • К?пр ² • Латв?я  • Литва  • Л?хтенштейн  • Люксембург  • Мальта  • Молдова  • Монако  • Н?дерланди  • Н?меччина  • Норвег?я  • П?вн?чна Македон?я  • Польща  • Португал?я  • Рос?я ² • Румун?я  • Сан-Марино  • Серб?я  • Словаччина  • Словен?я  • Туреччина ² • Угорщина  • Укра?на  • Ф?нлянд?я  • Франц?я  • Хорват?я  • Чех?я  • Чорногор?я  • Швейцар?я  • Швец?я Невизнан? ? частково визнан? держави Республ?ка Абхаз?я ²³ • Республ?ка Косово ³ • Наг?рно-Карабаська Республ?ка ² • Республ?ка П?вденна Осет?я ²³ • Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру ²³ • Придн?стровська Молдавська Республ?ка  • Чеченська Республ?ка ?чкер?я ¹ Частково в Африц?       ² Переважно в Аз??       ³ Визнана хоча б одн??ю державою-членом ООН