Правова система Дан?? входить в
правово? с?м'? скандинавських кра?н
, в як?й перетинаються риси як ?
романо-германсько?
так ?
англосаксонсько?
правових с?мей.
Фарерськ? острови
та остр?в
Гренланд?я
, як? належать Дан??, користуються внутр?шньою автоном??ю (Закони ≪
Про автоном?ю Фарерських остров?в
≫, ≪
Про автоном?ю острова Гренланд?я
≫).
Феодальна данська держава утворилася в ?Х-Хст. В XVII ст., за формою правл?ння Дан?я стала
абсолютною монарх??ю
.
Найважлив?шим джерелом права в ?стор?? Дан?? ? ≪Данський закон Кр?ст?ана V≫ (1683р), виконаний на бажання
короля
, шляхом перегляду попередн?х законодавчих акт?в (п?сля прийняття закону в 1683 роц? ? ц? акти були скасован?). Закон склада?ться з шести книг ? явля? собою зв?д закон?в, який стосу?ться багатьох г?лок права.
Крим?нальне право
, яке викладене в останн? книз?, ? ? найб?льш детальним. Даний документ н?коли оф?ц?йно не скасовувався, але до цього часу в сил? залишились лишень деяк? другорядн? положення.
Конституц?йний Акт
, прийнятий в 1849 роц? ? заклада? основу дансько? демократ??.
[1]
Тривалий час право Дан?? було визначальним для розвитку правових систем Норвег?? та ?сланд??. В 1814 р. Дан?я втратила земл?
Норвег??
, в 1918 р., в рамках
ун??
, визнала незалежн?сть
?сланд??
. В 1972 р. Дан?я вступила в
?вропейську економ?чну сп?льноту
, що тепер наклада? певний в?дбиток на правову систему кра?ни.
Загальна характеристика
[
ред.
|
ред. код
]
Як ? в ус?х кра?нах скандинавсько? правово? с?м'?, головним джерелом права в Дан?? ? закони, хоча не вс? г?лки права ? кодиф?кован?. Так, Закон ≪Про правосуддя≫ 1916 року регулю? питання
судоустрою
, крим?нального та цив?льного процес?в, виконання судових р?шень та вирок?в.
звича?ве право
? одним з джерел права.
Судов? прецеденти
грають вагому роль у прав? Дан??
[2]
. Застосування судових прецедент?в в Дан?? не регулю?ться строгими та жорсткими правилами. Суди повинн? сл?дувати в першу чергу р?шеннями
Верховного суду.
Право на автономн?й територ?? Гренланд?? в?др?зня?ться в?д данського права. В цив?льно-правов?й сфер? м?сцеве звича?ве право ма? таку ж юридичну силу, як ? данськ? закони (саме воно регулю? правов? насл?дки шлюбу). Данським урядом видано дек?лька законодавчих акт?в спец?ально для Гренланд??, а саме: Цив?льно-процесуальний кодекс, Закон ≪Про спадок≫, Закон ≪Про правове положення д?тей≫ ? т. д. Саме для м?сцевих умов острова Гренланд?я видано також Крим?нальний кодекс для Гренланд?? 1954 року.
Науков? досл?дження в галуз? права Дан?? проводяться на факультет? юридичних та пол?тичних наук
Копенгагенського ун?верситету
, а також на факультет? економ?ки ? права
Оргуського ун?верситету
.
[1]
Цив?льно-правов? в?дносини, а також сфера торгового обороту регулюються нормами прецедентами права, а також записан? в деяких законодавчих актах.
Право власност?
на
нерухом?сть
регулю? Закон ≪Про ре?страц?ю земель≫ (1926р), а
зобов'язальне право
? торгов? в?дносини регулюють: Закон ≪Про куп?влю-продаж товару≫ (1906р), Закон ≪Про страхування≫ (1930р), Закон ≪Про торг?влю≫ (1966р). Прецедентне право в свою чергу вплива? на ц? акти. У сфер? цив?льних правопорушень в?дсутн? законодавч? акти; тут д?ють норми виключно прецедентного права, побудован? на принципах вини ? т?льки в деяких випадках дозволя?ться в?дпов?дальн?сть за д?яння ?нших ос?б. Сферу
с?мейного
?
спадкового права
регулюють: Закон ≪Про шлюб та розлучення≫ (1969р); Закон ≪про правове положення д?тей≫ (1960р); Закон ≪Про усиновлення≫ (1956р) та ?нш?.
[3]
Трудов? в?дносини
регулюються колективними договорами, складеними м?ж представниками роб?тник?в (профсп?лки) ? об'?днаннями п?дпри?мц?в на загальнонац?ональному або г?лковому р?внях, також можуть бути на п?дпри?мств? м?ж прац?вниками та власником п?дпри?мства. Система соц?ального забезпечення ф?нансу?ться за рахунок
прямих
?
непрямих податк?в
, внесками п?дпри?мц?в та бюджетним
асигнуванням
[3]
. У Дан?? система соц?ального забезпечення передбача? виплату пенс?й за стар?стю, частина яких сплачу?ться вс?м, хто потребу? цього; виплату пенс?й у зв'язку з безроб?ттям, ?нвал?дн?стю; компенсац?ю витрат на житло ? виховання д?тей; безкоштовну медичну допомогу та ?н.
[4]
Охорон?
навколишнього середовища
в Дан?? прид?ля?ться найб?льша увага. Основним джерелом права по захисту
флори
,
фауни
та середовища розвитку рослин та тварин ? Закон ≪Про охорону навколишнього середовища≫ (1985р). Окрем? питання регулюються: Законом ≪Про правила полювання≫; Законом ≪Про правила риболовл?≫; Законом ≪Про л?си≫; Законом ≪Про розкопки корисних копалин≫; Законом ≪Про водопостачання≫; ?нструкц?ями
М?н?стерства охорони природи
.
[3]
Крим?нальне право
[
ред.
|
ред. код
]
Крим?нальне право Дан?? кодиф?кован?. КК 1930 р. став одним з найб?льш пом?тних явищ в буржуазному крим?нальному законодавств? першо? половини XX ст. У ньому була зроблена спроба по?днати концепц?? ≪неокласично?≫ ? соц?олог?чно? шк?л крим?нального права
[5]
. КК У 1930 передбачен? досить широк? меж? судд?вського розсуду. В?н припускав застосування крим?нального закону за аналог??ю, що мотивувалося прагненням уникати детальних опис?в склад?в злочину (аналог?я допускалася ? у попередньому КК 1866 р., але тод? вона виправдовувалася можливими пропусками). Поряд ?з заходами покарання у КК 1930 передбачен? перем?щення в роб?тничий будинок та ?нш? ≪заходи безпеки≫ для деяких категор?й правопорушник?в. Цим кодексом була введена примусова
кастрац?я
, але на практиц? вона не використовувалась.
Смертна кара
в Дан?? скасована в 1978 роц?.
[3]
У Дан?? нема? особливого пакета антикорупц?йних закон?в. Спец?альн? склади корупц?йних злочин?в у ц?й держав? включен? до крим?нального законодавства, основу якого становить Крим?нальний кодекс Дан?? (КК Дан??). У статтях 122 та 144 КК Дан?? в?д 1994 року передбачена крим?нальна в?дпов?дальн?сть як за активне, так ? пасивне хабарництво ос?б, як? об?ймають державну посаду чи виконують державну функц?ю.
[6]
У вс?х 84 судових округах ? суди першо? ?нстанц?? (нижч? суди), як? складаються з одного або дек?лькох (в Копенгаген? 20)
профес?йних судд?в
. Цив?льн? справи судд? розглядали одноос?бно, а крим?нальн? ? з участю двох
зас?дател?в
. Дуже широко була розповсюджена практика в?дплати п?дсудним штрафу до суду над ним, яка виключала процедуру судового розгляду ? винесення вироку.
Два суди ? сх?дних ? зах?дних земель (данських остров?в ? п?вострова Ютланд?я в?дпов?дно), виступають як
апеляц?йна ?нстанц?я
. Також вони були як суди першо? ?нстанц?? в цив?льних та крим?нальних справах, як? не попадають п?д
юрисдикц?ю
нижчих суд?в по категор?? справи, сум? позову або по ступен? тяжкост? покарання; вони розглядають справи про правопорушення, як? караються позбавленням вол? на строк 8 рок?в або б?льш тяжке покарання. В цих судах 20 колег?й по 3 судд? в кожн?й, як? перем?нно розглядають крим?нальн? та цив?льн? справи першо? та друго? ?нстанц??. Розгляд крим?нально? справи в перш?й ?нстанц?? проводиться з участю 12
присяжних
. В ?х компетенц?? ? не т?льки право виносити вердикт, а ще й разом ?з суддями визначати м?ру покарання обвинуваченому.
Найвища ланка в судов?й систем? ? Верховний Суд (м. Копенгаген), створений ще в 1661 роц?. В його склад? 15 судд?в та голова суду. Суд розгляда? скарги на р?шення нижчих суд?в в одн?й з двох колег?й в склад? не менше, н?ж 5 судд?в.
Пленум
Верховного суду м?г скликатись в деяких випадках.
Високий суд Корол?вства включа? не б?льше 15 профес?йних судд?в Верховного суду Корол?вства ? 15 судд?в. вибраних
Фолькетингом
на 6-р?чний строк в сп?вв?дношенн? з принципом пропорц?йного представництва. Жоден депутат Фолькетинга не може бути суддею Високого суду. а також не може виконувати функц?? судд? Високого суду Корол?вства. Якщо суддя або дек?лька судд?в з Верховного суду не можуть брати участь в розгляд? конкретно? судово? справи, то в?д справи в?дстороня?ться така ж к?льк?сть судд?в, вибраних Фолькетингом.
[7]
Суд в Копенгаген? по розгляду морських та торгових справ пос?да? не менш вагоме м?сце в судов?й систем? Дан??. Справа в цьому суд? розгляда?ться колег??ю в склад? одного профес?йного судд? ? 2 або 4 судових зас?дател?в ?з числа спец?ал?ст?в, як? мають в?дпов?дний досв?д. В компетенц?? суду ? не т?льки справи цив?льних суперечок, а й справи про крим?нальн? порушення, зв'язан? з под?ями на мор?.
[8]
Судовий розгляд в Дан?? повинне по можливост? бути в?дкритим ? гласним. Як правило, судов? р?шення та вироки, винесен? данськими судами, можуть бути оскаржен? т?льки один раз
[9]
. Т?льки в окремих випадках, з дозволу м?н?стра юстиц??, Верховний суд може прийняти до розгляду справу про скаргу на р?шення або вирок нижчого суду, вже розглянут? судом друго? ?нстанц??.
В Дан?? нема? системи адм?н?стративно? юстиц??, проте д?яння адм?н?стративних орган?в можуть бути оскаржен? в загальних судах, нав?ть у Верховному.
[8]
Призначення на посаду судд? в?дбува?ться корол?вським указом, за пропозиц??ю
М?н?стерства юстиц??
з числа ос?б, як? мають 15-20 рок?в стажу роботи дипломованими юристами при судах, у прокуратур? тощо. Коло ос?б, призначених суддями ? дуже обмежене (близько 280 на кра?ну з 5,1 млн населення). Судд? призначаються дов?чно, але в 70 рок?в йдуть у в?дставку.
[10]
Прокуратура входить до системи М?н?стерства юстиц?? ? головним завданням прокуратури ? п?дтримання державного обвинувачення в суд?. До складу прокуратури входять: генеральний прокурор (≪Корол?вський адвокат≫), його заступник ? 7 ≪державних адвокат?в≫ ? м?сцев? прокурори. Функц?? прокуратури регламентуються законом ≪Про правосуддя≫. Нагляд над управл?нськими ? владними структурами не входить в компетенц?ю прокуратури.
[11]
Т?льки дипломован? юристи, з визначеним стажем роботи, мають право виступати в суд? як представник сторони в цив?льних або захисником у крим?нальних справах. Вони повинн? в?дпов?дати ряду вимог, строг?сть яких зб?льшу?ться з тим, звання адвоката якого суду (нижчого, суд?в сх?дних ? зах?дних земель чи Верховного суду) хоче отримати претендент. Поширена практика призначення безплатного захисника в крим?нальних справах, а також в ряд? випадк?в уже на стад?? повторного сл?дства.
[10]
Омбудсмен юстиц??
[
ред.
|
ред. код
]
Омбудсмен
юстиц?? ? посадова особа, яка контролю? за д?яльн?стю цив?льно? та в?йськово? адм?н?страц?? держави, служба якого затверджена в Дан?? Законом в?д 11 червня 1954 року, зг?дно з Конституц??ю 1953 року. В статт? 55 Конституц?? вказано. що Омбудсмена признача?
Фолькетинг
. Строк повноважень ? 4 роки. Функц?? данського Омбудсмена дещо обмежен?, в пор?внянн? з ?ншими Скандинавськими кра?нами: в?н нагляда? за д?яльн?стю державних службовц?в, але не вм?шу?ться в д?яння судд?в.
[10]