Пошта
Галузь промисловост?	поштовий сектор d
Досл?джу?ться в	postal history d
Код МСГК 4	5310
Пошта у В?к?сховищ?

По?шта (в?д лат. posta ) ? установа для транспортування пов?домлень (наприклад лист?в , лист?вок ), др?бних товар?в. Найчаст?ше вона ? державною установою.

Б?льш?сть поштових орган?зац?й перебувають у Всесв?тньому поштовому союз? .

Спочатку слово posta позначало станц?ю (пост) для обм?ну коней або кур'?р?в.

Сьогодн? п?д терм?ном ≪пошта≫ мають на уваз? й установу пошти ( поштамт , в?дд?лення), ? послання, ? сукупн?сть отримано? кореспонденц??.

У Стародавн?й Грец?? через безл?ч м?ст-держав, як? воювали м?ж собою, поштово? системи, як тако?, не ?снувало. Були т?льки п?ш? кур'?ри для передач? пов?домлень. Вони називалися гемеродроми ^[pl] .

Найв?дом?ший з цих кур'?р?в був Ф?л?пп?д, який за переказами Плутарха 490 до н. е. передав зв?стку про перемогу у Битв? при Марафон? в Аф?ни ? помер в?д виснаження. Цей б?г був першим марафоном в ?стор??. Ф?л?п?д передав т?льки усне послання.

У пер?од Золото? Орди поштов? станц??, заснован? в XIII стол?тт?, для швидкого зв'язку з околицями Орди, називалися ямами. Ямську повинн?сть в?дбувало все населення, яке було зобов'язане доставляти в певн? пункти коней з пров?дниками. П?сля Золото? Орди ямська служба отримала подальший розвиток у Москов?? .

У Московськ?й держав? пошти називались ≪ямами≫, поштова служба ? ≪ямською гоньбою≫ (в?д татарського ≪ям≫ ? ≪дорога≫ ). ^[1] Зв?дси походить ? назви багатьох вулиць з назвою ≪Ямська≫ ^[1] .

Розвиток поштово? справи в Ки?вськ?й Рус? почина?ться з часу натурально? поштово? повинност?, що складалася в дач? княз?вського г?нцев? коня ? корми. У X стол?тт? ?снував ≪пов?з≫ ? обов'язок населення надавати коней ≪в?д стану до стану≫ для княжих г?нц?в ? слуг.

У Реч? Посполит?й перша регулярна поштова ?тал?йська л?н?я простягалась з Кракова через В?день до Венец?? та литовська л?н?я з Кракова через Варшаву до В?льна (1558). Право поштових перевезень орендувала родина Монтелуп? (1569?1662). Домен?ко Монтелуп? започаткував регулярн? поштов? перевезення у Львов? на початку XVII ст. Прив?лей короля Сиг?змунда ??? Ваза надав право м?щанину Роберто Банд?нелл? перевозити корол?вську кореспонденц?ю до ?тал?? та ?нших м?ст (1629). У травн? 1629 Банд?нелл? уклав угоду з маг?стратом Львова про орган?зац?ю пошти ? перевезення кореспонденц?? до Любл?на , Кракова, Варшави, Торуня , Гданська , Ясс , Кам'янця , Ки?ва , ?нших м?ст. Варт?сть залежала в?д ваги листа ? в?дстан?. На пошт? набрали 17 курсор?в, як? склали присягу в?йту чи райцями ? мали доставляти лише надану кореспонденц?ю неушкодженою у визначений час, за визначеною таксою п?д загрозою штрафу чи ув'язнення. Курсори в?дправлялись щосуботи, але при нагальн?й потреб? могли вислати курсора окремо. Пошта розм?щувалась у будинку Банд?нелл? .

У В?йську Запорозькому перш? в?домост? про поштове сполучення, яке ще не мало систематичного характеру, в?дносяться до XVII ст.: гетьмани Укра?ни сп?лкувалися як на м?жнародному р?вн? ? з володарями сус?дн?х держав, так ? в межах Гетьмансько? Укра?ни ? з козацькою старшиною ? дух?вництвом, ? шляхом листування, з яким в?дсилали т. зв. нарочних . ^[2]

Сучасна досл?дниця козацтва О. М. Апанович характеризу? як зразкову систему дипломатичну пошту, що ?снувала при Богдан? Хмельницькому , який мав точн? св?доцтва про под?? в Польщ? , Криму , Туреччин? , Молдов?? ? Валах?? , про положення справ у зах?дно?вропейських кра?нах ? Швец?? , Н?меччин? , Австр?? , ?тал?? , Венец?? та ?н.

У пер?од ?нтенсивного листування з царем Олекс??м Михайловичем г?нц? з листами в?д Богдана Хмельницького сл?дували маршрутом Чигирин  ? Крилов  ? Черкаси  ? Переяслав  ? Бариш?вка  ? Н?жин  ? Путивль .

У березн? 1669 року, коли гетьман Л?вобережно? Укра?ни Дем'ян Многогр?шний п?дписав з московським урядом угоду ? ≪Глух?вськ? догов?рн? статт?≫ . Стаття 10 угоди передбачала ≪влаштовувати у малорос?йських м?стах пошту за московським зразком≫. Було передбачено орган?зац?ю пошти ?з залученням до не? бажаючих бути поштарями. Через п'ять рок?в почали приймати листи в?д населення, мали поштовий дв?р на Подол? , стайню на 40 коней. ≪Вольност?≫ ? старовинн? традиц?? м?щан (зокрема в Ки?в?) давали можлив?сть останн?м уникати поштово? повинност?, що п?дтверджувалося ун?версалами гетьман?в.

За даними А. Скальковського , в Запорожж? ?снувало дв? пошти: Ки?вська ? Глух?вська, до того ж Глух?вська була давн?шою. Ки?вська пошта доставляла кожного тижня царськ? накази, ордери кер?вник?в Ки?всько? губерн?? , листи ?з Москви , Ки?ва , Польщ? .

В 1725 роц? Катерина ? видала Указ про заснування поштового двору на Подол?, п?дпорядкованого м?ському маг?страту .

Остаточна ун?ф?кац?я поштово? системи Гетьманщини ? Рос?йсько? ?мпер?? в?дбулася за час?в графа Петра Олександровича Румянцева , який п?сля скасування ?нституту гетьманства став оч?льником Л?вобережно? Укра?ни ? ≪головним командиром малорос?йських полк?в≫. В?н розробив ? вв?в до об?гу в 1765 роц? ≪Учреждение о конной почте в Малой России≫, зг?дно з пунктами якого ч?тко окреслювалися вимоги до поштмейстр?в (зав?дувач?в поштовими в?дд?леннями) ? поштар?в (ос?б, як? займалися доставкою кореспонденц??), визначалися строки ? прейскурант на пересилку пошти ? окремо в межах Л?вобережно? Укра?ни ? окремо в межах Рос?йсько? ?мпер??. Також було визначено основн? шляхи (≪тракти≫), якими користувалися для доставки пошти. Поштове сполучення складалося спершу з 9-ти маршрут?в ( Глух?в ? Ки?в , Ки?в ? Полтава , Ки?в ? Стародуб , Ки?в ? Черн?г?в , Ки?в ? Кременчук , Ки?в ?Потоки, Ки?в? Добрянка , Полтава ? Черн?г?в , Ромни ? Лубни ) та 72-х станц?й.

На початку 1769 р. Ки?вську пошту було передано до ведення Московського поштамту. А 21 серпня (3 вересня за н.ст.) 1775 року поштдиректор Борис Пестель п?дписав лист до Ки?всько? Губернсько? Канцеляр??, яким пов?домлялося про указ Колег?? у закордонних справах щодо заснування у Ки?в? поштово? контори. У 1782 р. контору перетворено на губернський поштамт, котрий згодом перевели до Печерсько? фортец? , де м?стилися присутствен? м?сця, а пот?м знову повернуто на Под?л. П?сля поштово? реформи 1830 року контора, в чи?му п?дпорядкуванн? перебували пов?тов? установи, мала 2 клас та штат з 23-х службовц?в.

Перше м?ське поштове в?дд?лення в?дкрилося 1 червня 1840 року в Печерськ?й частин? м?ста. Як контора, так ? поштамт неодноразово зм?нювали м?сце свого розташування. 1846 року збудовано поштову станц?ю на под?льськ?й Поштов?й площ? . З 1850 року контора утвердилася на Хрещатику . Друге у Ки?в? м?ське в?дд?лення в?дкрилося 2 грудня 1852 року при м?ськ?й Дум? на Подол?. З к?нця 80-х рок?в XIX ст. почали в?дкриватися в?дд?лення на Лук'ян?вц? , Галицькому та Тро?цькому ринках, у передм?ст? Дем??вка . Газета ≪Паровоз≫ 11 кв?тня 1869 р. писала про зросл? потреби у поштових послугах ? пов?домлялося про м?сця розташування поштових скриньок у м?ст?.

1827 року Рос?я орган?зувала поштово- дил?жансне сполучення за маршрутом Ки?в  ? Житомир  ? Радзивил?в , до тод?шнього кордону з Австро-Угорщиною . По вс?й ц?й трас?, назван?й Брест-Литовським шосе , в 40-х роках Х?Х ст. було побудовано нов?, мурован? поштов? станц??, що здеб?льшого збереглися й дос?. В?дстань м?ж ними становила, в середньому, 20 ? 30 км, з певним урахуванням топограф?? та можливостей разового к?нного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту. Перша з таких станц?й була на 15-му к?лометр? Брест-Литовського шосе , на узл?сс?. Мала назву ≪Катерин?вка≫ ? в?д села, яке тепер лежить в межах Ки?ва. Пром?жними зупинками в?д Ки?ва до Житомира були села й м?стечка, розташован? обаб?ч шляху: Катерин?вка , Гур?вщина , Калин?вка , Ставище , Кочер?в , Коростиш?в , Березина . Кр?м Житомира, менш? дил?жанси курсували з Ки?ва також до Макарова та Брусилова, розташованих ближче.

Поштов? станц?? будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначен? спершу для тракту Санкт-Петербург  ? Ки?в. Для буд?вель поштових станц?й, розташованих на д?лянц? траси Е-40 Калин?вка-Ки?в, характерн? неоготичн? арх?тектурн? форми. Це Т-под?бн? одноповерхов? споруди з високими стр?льчатими в?кнами. Поштов?, або к?нно-поштов?, станц?? планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний дв?р, по центру ? фасадом до тракту ? будинок само? станц??, праворуч нього ? в'?зн? ворота, л?воруч ? ви?зн?. Муровану огорожу так само було декоровано в дус? неоготики. По периметру просторого подв?р'я розташовувалися одноповерхов? ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна , готель, а посеред двору ? криниця, обладнана водопо?м для коней. Керував ус?м закладом станц?йний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенн?й квартир?. На поштов?й станц?? обов'язково було все, що треба саме для поштово? справи: пап?р, чорнило, пера, марки, штемпел?, поштова скринька, осв?тлення (св?чки, пот?м ? гасов? лампи ). Для подорожн?х завжди готовим був самовар ? все, що потр?бно для чаювання. Станц?? под?лялись на класи ? в?д першого до четвертого.

Сучасна пошта ? це усесв?тня мережа доставки поштово? кореспонденц??, як правило, через державн? поштов? компан??. Деяк? кра?ни (наприклад США , Рос?я ) мають державну монопол?ю т?льки на частину послуг зв'язку (у США , наприклад, USPS ма? монопол?ю на доставку стандартних лист?в ? лист?в ≪першого класу≫). У ряд? кра?н вс? поштов? послуги монопол?зован? державною поштою ( Велика Британ?я , Н?меччина ). З розвитком ?нтернету деякими анал?тиками прогнозувалася швидка стагнац?я ринку поштових послуг, проте, цього не в?дбулося. Б?льш того, ряд державних поштових компан?й, так?, що у минулому були на дотац?ях , нав?ть плану?ться приватизувати .

На даний час в ?нтернет? ?снують ресурси, як? являють собою каталог поштових служб доставки Укра?ни ? допоможуть швидко знайти потр?бну компан?ю, а також ?? представництва в вашому м?ст?.

Традиц?йно для оплати поштових в?дправлень ( лист?в , лист?вок , простих ? замовлених бандеролей ) використовуються поштов? марки р?зного ном?налу, як? наклеюються безпосередньо на в?дправлення в?дпов?дно за тарифом на пересилку.

?нод? поштов? марки зам?нюються в?дтисненням спец?ально? франкувально? машини , де сума плати за пересилку друку?ться спец?альним чином на конверт?, або на лист? паперу, який наклею?ться на упаковку. Щом?сяця поштов? службовц? зн?мають св?дчення л?чильника тако? машини ? виставляють п?дпри?мству рахунок. Такий спос?б оплати використовують, перш за все, масов? в?дправники кореспонденц?? ( акц?онерн? товариства , банки , страхов? компан??, рекламн? агентства тощо)

У деяких кра?нах (зокрема, в Н?меччин? , Велик?й Британ?? , США ? ряду ?нших) з'явився новий спос?б оплати в?дправки просто? кореспонденц?? ? через ?нтернет . Користувач оплачу? послуги пошти на спец?альному портал?, п?сля чого отриму? спец?альний штрих-код , який може роздрукувати на домашньому принтер? ? накле?ти на конверт. У Велик?й Британ?? такий спос?б оплати назива?ться SmartStamp .

У США ? кра?нах ?вропи поширен? також так зван? ≪передоплачен?≫ листи ? поштов? картки. Як правило, ?х використовують велик? компан?? для орган?зац?? ≪зворотного зв'язку≫ ?з споживачами. Користувачев? переда?ться лист?вка або конверт з надрукованими друкарським способом рекв?зитами компан??-одержувача. Поштова компан?я виставля? одержувачев? рахунок у момент доставки тако? кореспонденц??.

• Авар?йна пошта
• Музей пошти (Париж)
• Пошта в Укра?н?
• EMS (пошта)
• Листоноша
• Посилторг
• Австро-н?мецький поштовий союз

• Пошта. Галицька брама В-во ≪Центр ?вропи≫ № 23 грудня 1996
• Марево давнього Львова В-во ≪Апр?ор?≫, Льв?в, 2009

• Центральний державний ?сторичний арх?в Укра?ни, м. Ки?в: З ?стор?? укра?нсько? пошти XVII?XVIII ст.
• Пошта // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .
• Пошта // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1963. ? Т. 6, кн. XII : Л?тери По ? Риз . ? С. 1462-1463. ? 1000 екз.
• Засоби поштового зв’язку // Терм?нолог?чний словник з питань запоб?гання та протид?? легал?зац?? (в?дмиванню) доход?в, одержаних злочинним шляхом, ф?нансуванню тероризму, ф?нансуванню розповсюдження збро? масового знищення та корупц??  / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юн?н. ? Ки?в : Ва?те, 2018. ? С. 273. ? ISBN 978-617-7627-10-3 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Пошта

• Каталог поштових служб доставки Укра?ни.
• Укрпошта
• Всесв?тн?й поштовий союз (англ.) (фр.)
• Американський музей пошти (англ.)
• Ки?вський поштамт
• Музей Ки?вського поштамту

Це незавершена стаття про пошту . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття про зв'язок . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Башкирська енциклопед?я · Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Gran Enciclopedia Aragonesa · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario Нормативний контроль BNF :  11934544f · Freebase :  /m/0dh8s · J9U :  987007529493505171 · LCCN :  sh85105472 · NDL :  00574389 · NKC :  ph124482