Постмодерн??зм ( фр. postmodernisme  ? п?сля модерн?зму) ? св?тоглядно-мистецький напрям, що виник та ?сну? за епохи постмодерну . В?дл?к його ?снування зазвичай ведеться в?д 1960-70 рок?в, коли в?н виника? в США та Зах?дн?й ?вроп?. Передумовами появи постмодерн?зму стало розчарування в ?деалах модерн?зму : безповоротност? прогресу, вир?шенн? наукою й техн?кою глобальних проблем людства, ц?л?сност? св?ту, ?снуванн? загальнолюдських ц?нностей. Для постмодерн?зму характерн? розмиття меж мистецьких жанр?в ? напрям?в , усунення в?докремленост? масово? культури в?д ел?тарно? , автора в?д глядача (читача), проголошення в?дносност? ?стини та ц?нностей , недов?ра до авторитет?в , деконструкц?я , гра та ?рон?я .

?стор?я терм?на [ ред. | ред. код ]

Уперше терм?н ≪постмодерн?зм≫ згаду?ться в робот? н?мецького ф?лософа Рудольфа Панв?ца ≪Криза ?вропейсько? культури≫ ^[1] (1917). ?дея про постмодерн?зм як р?зновид модерн?зму виникла в ?спанського л?тературознавця Федер?ко де Он?са в 1934 роц?. В?н вживав терм?н ≪постмодерн?зм≫ на позначення пер?оду в розвитку л?тератури м?ж модерн?змом (1896?1905) та ультрамодерн?змом (1914?1932) ^[2] . Але поширився в?н лише наприк?нц? 1960-х рок?в спершу для означення стильових тенденц?й в арх?тектур?, спрямованих проти безлико? стандартизац??, а невдовз? ? у л?тератур? , живопис? та музиц? ^[3] .

В англ?йськ?й мов? розр?зня?ться терм?ни ≪Postmodernism≫ (власне постмодерн?зм) ? для означення постмодерн?зму, як ?сторично? епохи, що прийшла на зм?ну епос? модерн?зму та ≪Postmodernity≫ (постмодерн?сть) ? який використову?ться для означення прояв?в постмодерн?зму у соц?альн?й та культурн?й сферах ^[4] . Под?бне розр?знення терм?н?в характерно також французьк?й мов? ( Postmodernisme та Postmodernite ).

Як ф?лософська категор?я терм?н ≪постмодерн?зм≫ поширився завдяки ф?лософам Жаку Дерр?д? , Жоржу Батаю , М?шелю Фуко ? особливо книз? французького ф?лософа Жана-Франсуа Л?отара ≪Стан постмодерну≫ ( 1979 ) ^[5] .

Розвиток постмодерн?зму [ ред. | ред. код ]

Передумови виникнення [ ред. | ред. код ]

Постмодерн?зм виник як в?дображення св?ту третьо? чверт? XX стол?ття, що п?сля двох св?тових во?н ? наступного перед?лу св?ту й стр?мкого розвитку технолог?й бачився хаотичним, позбавленим загальних моральних, етичних ? естетичних, св?тоглядних координат, який не вклада?ться в рамки правил ? обмежень культури модерн?зму. Для п?сляво?нного св?ту було характерне в?дчуття ≪к?нця ?стор??≫ , скептицизм щодо ?деолог?й, корист? прогресу та рац?ональност?, незворотност? прогресу, здобутк?в модерн?зму взагал? ^[6] .

В той же час риси, традиц?йно приписуван? постмодерн?зму, проявлялися в культур? та ф?лософ?? й ран?ше. За Нового часу зокрема Карл Маркс першим популяризував думку про в?дносн?сть будь-яко? ?стини в ф?лософ??, а також в?дносн?сть св?тогляду, визначення ?стор?? не лише особист?стю, якою б осв?ченою та моральною (чи навпаки) вона не була, а й економ?чними факторами. Фр?др?х Н?цше справив значний вплив на становлення постмодерн?стського св?тогляду, стверджуючи про необх?дн?сть в?дмови в?д панування рац?онал?зму, в?дносн?сть знання та морал?. Кр?м того в?н описав мислення та мову як засоби впорядкування св?ту, котр? в той же час спотворюють його в св?домост? людини, що робить неможливим п?знання ?стини. Зигмунд Фрейд дав поштовх до майбутнього розвитку постмодерн?зму теор??ю про те, що людське життя та ?стор?я взагал? визначаються ?ррац?ональними та несв?домими силами, тому осв?та й досягнення науки ? техн?ки не здатн? привести людство до загального порядку ? щастя. Також передумовами ф?лософського постмодерн?зму вважаються ?де? Фердинана де Соссюра щодо мови як системи знак?в, де означуване й означник пов'язан? дов?льно. Людв?г В?тгенштайн стверджував, що завдання ф?лософ?? поляга? не в розкритт? ?стини, а в анал?з? лог?чно? структури мови, з'ясуванн? та встановленн? правил мовно? гри словами, виразами та ?х значеннями. Март?н Хайдеггер в?дмовився в?д традиц?йних категор?й ф?лософ?? модерну (суб'?кт, об'?кт, п?знання, дух, матер?я тощо), вважаючи, що ?стина ? це не в?дпов?дн?сть людських уявлень реальност?, натом?сть ?стина тотожна самому буттю ^[7] .

У мистецтв? попередниками постмодерн?зму вважаються дада?зм та сюрреал?зм . Дада?зм, як реакц?я на Першу св?тову в?йну, в?дображав абсурд св?ту, вдаючись до колажу, використання готових предмет?в, як? лише дещо дороблялися митцем, ?рон??. Яскравим представником дада?ст?в був Марсель Дюшан ^[8] . Сюрреал?зм же проголошував очищення мислення в?д лог?ки, парадоксальн?сть, автоматизм творчост?, коли автор лише виража? п?дсв?доме чи позалюдське. В цьому напрям? працювали, наприклад, Сальвадор Дал? , Рене Магр?тт , Макс Ернст ^[9] . У л?тератур?, постмодерн? риси просл?дковуються у Хорхе Лу?са Борхеса , Алена Роб-?р?? , Габр??ля Гарс?? Маркеса ^[10] . Вт?м, витоки мистецького постмодерн?зму вбачаються головним чином у американськ?й л?тератур? 1950-х у таких письменник?в, як Джаспер Джонс , Джек Керуак , Аллен Г?нзберг , В?льям Барроуз , Дональд Бартелм? , що ≪повстали≫ проти класичного л?тературного модерн?зму ^[11] .

Становлення [ ред. | ред. код ]

Як мистецький напрям загалом постмодерн?зм окреслився в 1960-? у спроб? адаптувати ?вропейський культурний спадок до американських реал?й того часу. В 1970-? в?н проявився в плюрал?зм? та еклектизм?, злитт? культур ^[11] . Одн??ю з основних рис постмодерн?стського мистецтва оформлю?ться використання готових форм, незалежно в?д ?х походження. Предметом мистецтва ста? будь-яка р?ч, котру досить дещо зм?нити чи пом?стити в незвичайне середовище. Ключовим для мистецтва постмодерн?зму ? не вироблення, а по?днання вже ?снуючого ^[12] , з чим пов'язана так звана смерть автора  ? зростання рол? глядача (читача), його участь у творенн? мистецтва та встановленн? його сенсу ^[13] . Виникають так? напрями як поп-арт , що протиставляють модерн?й абстракц?? груб? матер?альн? реч?. В поп-арт?, заснованому Енд? Ворголом , буденн? предмети втрачають сво? початкове значення, стаючи мистецькими творами. Як реакц?я на нього в 1960-? виника? г?перреал?зм , що якомога детальн?ше зобража? штучн? реч?. В музиц? з'явля?ться сенсорний напрям, що використову? як музичн? ?нструменти ужитков? предмети; пуантал?зм , де основою музики слугу? пауза; алеаторика , заснована на випадковому по?днанн? частин композиц??. Зароджу?ться гепен?нг  ? зрежисована вистава, що вида?ться публ?ц? за неспод?ванку ? спонтанн?сть. В?дмова в?д ?деолог?? проявлялася в саморуйнованому мистецтв?, де акцент робиться на порожнеч?, мовчанн?. Концептуал?зм об'?днував процеси творчост? та досл?дження твору, пропонуючи ?нтерпретувати позбавлен? сенсу твори, складен? з незвичайних по?днань речей, сл?в, або ж ?х в?дсутн?сть ^[14] . Саме мистецтво 1960-70-х та п?зн?ших рок?в б?льш?сть арткритик?в вир?шили вважати ≪сучасним≫ (≪contemporary art≫ на противагу ширшому ≪modern art≫, що об'?дну? модерн?зм, постмодерн?зм ? метамодерн?зм), позбавивши цього статусу модерне мистецтво ^[15] .

В арх?тектур? постмодерн?зм проявився з 1970-х як використання стил?в минулих епох, удавання до декору з кладкою, облицюванням, розписами тощо. В?дбулася в?дмова в?д прямих л?н?й та площин: вигнут? ст?ни й дахи, необов'язково л?н?йне розташування в?кон, завершення силуету буд?вель декоративними елементами. Функц?ональн? проблеми буд?вель в?д?йшли на другий план, натом?сть запанував естетичний принцип ^[16] .

Хоча постмодерн?зм розвивався головним чином у США та в Зах?дн?й ?вроп?, в СРСР у 1970-? склався власний постмодерн?зм як ≪неоф?ц?йне мистецтво≫, що протистояв ?деолог?чно-художн?м канонам ^[17] . В?н оформився у соц-арт як парод?ю на оф?ц?йне радянське мистецтво ^{[18] [14]} .

М?шель Фуко зд?йснив значний вклад у розробку ф?лософського постмодерн?зму ( постструктурал?зму ) досл?дженнями в област? соц?ального конструювання знання. Його метод досл?джень п?д назвою ≪археолог?я знання≫, розроблений у 1960-?, був прим?тний тим, що в ньому неважливий авторитет досл?дника чи використання науково? аргументац??, а св?дом?сть ? св?т визнаються прихованими за дискурсивними практиками т??? чи ?ншо? епохи. В ход? ≪розкопок≫ належить розкривати походження ? закони функц?онування понять, а не брати ?х як позначення чого-небудь в?чного та ун?версального. Жак Дерр?да розглядав усю культуру як сукупн?сть текст?в та писав про неможлив?сть встановити для тексту будь-яко? ?диний ? усталений сенс, адже будь-який текст створю?ться на основ? ?нших текст?в. У культур?, зг?дно Дерр?ди, тексти мають самост?йне ?снування, пост?йно творять одн? одних. Стверджувати про авторство за таких умов безглуздо, як ? будь-який ≪правильний≫ сенс твор?в ^[7] . Жан Бодр?йяр в 1970-80-? запропонував концепт г?перреальност? , в як?й живе людина доби постмодерну. Це реальн?сть, утворена знаками речей, а не самими речами, що форму? особливий тип в?дносин ? обм?н знаками, а не товарами й послугами для задоволення потреб. Г?перреальн?сть б?льш виражена, в?дпов?дн?ша нормам ? ц?нностям, ан?ж реальн?сть. Сучасна людина, зг?дно Бодр?йяра, живе серед симулякр?в  ? знак?в, котр? позначають те, що насправд? не ?сну?: в реклам?, мас-мед?а, мистецтв?, пол?тиц?. В той же час все, що виклика? в?дчуття, поста? реальним ^{[19] [20]} . Ф?лософський постмодерн?зм виступив проти ??рарх?чно? орган?зац?? св?ту та логоцентризму ? став пропагувати самоц?нн?сть будь-яких прояв?в культури та форм орган?зац?? сусп?льного життя ^[21] .

У л?тератур? часом розкв?ту постмодерн?зму вважа?ться пер?од 1960-80-х рок?в. Його популярност? посприяли м?ркування ф?лософ?в Ж. Дерр?ди , Ж. Батая , Ж.-Ф. Л?отара , М. Фуко . Творам постмодерн?стсько? л?тератури властив? повсякденна мова, уникання ствердження реальност? описуваного, ?рон?чний настр?й та парод?йн?сть, часто чорний гумор, нел?н?йн?сть ? фрагментарн?сть опов?д?, подання под?й з р?зних точок зору, посилання на ?нш? твори, ≪заборонен?≫ теми ^[22] .

Серед перших виразно постмодерн?стських письменник?в ? В?льям Барроуз , Томас П?нчон , Умберто Еко , Патр?к Зюск?нд , Джон Апдайк . До письменник?в-постмодерн?ст?в зр?лого постмодерн?зму зараховують Джозефа Геллера , Ф?л?па Д?ка , В?льяма Г?бсона , Курта Воннегута , Тома Вулфа , Харук? Муракам? , Володимира Набокова , В?ктора Палев?на , Брета Елл?са ^[10] .

Принципи гри, симуляц??, фрагментраност?, зробили к?нематограф яскравим виявом постмодерн?зму. Виражено постмодерн?стськими ? ф?льми Джейн Камп?он , Карела Рейса , Серджо Леоне , М?хаеля В?нтерботтома , Федер?ко Фел?н? , Дев?да Л?нча , Квент?на Тарант?но ^[10] , а також до них зараховуються к?но Монт? Пайтон , Пола Шредера , Р?дл? Скотта , Ст?вена Содерберга , брат?в Коен та ?н ^[23] .

?нтернет ? комп'ютеризац?я, що розвинулися з к?нця 1980-х, також розглядаються як породження та вияв постмодерн?зму, можливо найб?льш значн? в ус?й сучасн?й культур?. Сам принцип покадрового в?дтворення зображень на екран?, вебсайти ? стор?нки, пов'язан? г?перпосиланнями, можлив?сть користувача впливати на зображуване роблять користування будь-яким ПК, смартфоном тощо постмодерн?стськими. Сучасн? цифров? технолог?? дозволяють зображувати чи симулювати не лише дещо в?ддалене в?д глядача, або недоступне йому, а й принципово неможливе, наприклад, у ф?льмах чи в?део?грах . Кр?м того, за панування Web 2.0 користувач? сам? створюють наповнення ?нтернету, обирають з-пом?ж неструктуровано? ?нформац?? найб?льш прийнятну для себе, тим самим уникаючи пошук?в загально? ?стини, правди, ц?нностей, стираючи географ?чн? та культурн? кордони ^[24] .

У 2010-? виникла думка, що сусп?льство почало втомлюватися в?д постмодерн?стсько? невизначеност? та несерйозност?, що постмодерн?зм не ц?лком виправдав спод?вання. Як реакц?я на нього виника? метамодерн?зм , що поляга? у ≪коливаннях≫ м?ж протиставленими аспектами модерн?зму та постмодерн?зму та ?х сп?в?снування. В той же час не можна стверджувати про завершення постмодерн?зму, а лише про м?сцев? метамодерн?стськ? прояви ^[25] .

Риси постмодерн?зму [ ред. | ред. код ]

Постмодерн?зм, хоча здеб?льшого протиставля?ться модерн?зму, також виступа? його спадко?мцем. Почавшись ?з досить вузького кола митц?в ? ф?лософ?в, постмодерн?зм завоював культуру, оск?льки н?велював в?дстань м?ж масовим ? ел?тарним споживачем. Якщо модерн?зм був нац?лений на обмежену аудитор?ю, здатну його сприйняти, в силу сво?? новизни, то постмодерн?зм в?д початку вторинний, використову? ?снуюче до нього, тому доступний широкому загалу ^[27] .

Американський л?тературознавець та письменник ?габ Хасан вид?ляв з головних характеристик постмодерн?зму:

1) Невизначен?сть, культ неясностей, помилок, пропуск?в;

2) Фрагментарн?сть ? принцип монтажу;

3) ≪Деканон?зац?я≫, боротьба з традиц?йними ц?нн?сними центрами;

4) ≪Все в?дбува?ться на поверхн?≫, в?дсутн?сть психолог?чних ? символ?чних глибин;

5) ≪Ми залиша?мося з грою мови, без Его≫: мовчання, в?дмова в?д м?мезису й образотворчого начала;

6) Позитивна ?рон?я, що затверджу? плюрал?стичний всесв?т;

7) Зм?шання жанр?в, високого ? низького, стильовий синкретизм;

8) Театральн?сть, робота на публ?ку, обов'язкове врахування аудитор??;

9) Зрощення св?домост? з засобами комун?кац??, здатн?сть пристосовуватися до ?хнього становлення та рефлектувати над ними ^[29] .

Постмодерн?зм в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Постмодерн?стський етап в ?стор?? розвитку укра?нсько? культури почався в пер?од ≪перебудови≫ ? передус?м стосу?ться образотворчого мистецтва, що повернулося до зображення видимо? реальност?. Йому були притаманн? посп?шне руйнування традиц?йних теч?й ? форм, дом?нування живопису ^[30] .

Постмодерн?зм у сучасн?й укра?нськ?й л?тератур? виявля?ться в творчост? Юр?я Андруховича , Юр?я ?здрика , Любка Дереша , Олеся Ульяненка , Степана Процюка , В'ячеслава Медведя , Оксани Забужко , Владислава Кураша , Володимира Даниленка , та ?нших. Хоча довол? часто постмодерн?сть творчост? цих письменник?в виклика? сумн?в, ? деяк? л?тературознавц? вважають недоречною ?дентиф?кац?ю твор?в письменник?в доби Незалежност? як постмодерн?стських, не вбачаючи в них наявност? ? художн?х засоб?в, ? настрою, притаманних постмодерн?стськ?й л?тератур?. Зокрема в сво?й статт? ≪Кап?тан Очевидн?сть, або Про укра?нський постмодерн?зм≫ Вадим М?рошниченко пише: ≪Отже, в укра?нськ?й л?тератур? постмодерн?зм у вс?х його зах?дних ?мпл?кац?ях, розлогост? в?дсутн?й. Для того, щоб це про?люструвати необх?дно зробити два кроки: проанал?зувати теоретичн? п?двалини постмодерн?зму ? його зразки в л?тературних творах; з?ставити зах?дн? тексти з тими, як? в Укра?н? ?традиц?йно“ (sic!) зараховують до постмодерн?зму. Те, що за замовчуванням прийнято вважати укра?нським л?тературним постмодерн?змом, радше ? його фантазмом, ми не ма?мо корпусу в?дпов?дних текст?в, але утворився дискурс про те, що вони ?≫ ^[31] . Водночас в укра?нському л?тературознавств? творч?сть окремих автор?в анал?зу?ться в контекст? постмодерн?зму. Наприклад, дисертац?я Натал?? Яблонсько? ≪Постмодерн?стський дискурс художньо? прози Володимира Даниленка≫ ^[32] .

Критика [ ред. | ред. код ]

Постмодерн?зм виступа? проти ф?ксац?й ?деолог?чного та культурного характеру. Не в останню чергу через це ф?лософи-постмодерн?сти зазнавали запеклих напад?в. Соц?олог Лотар Боссле в 1992 роц? д?йшов висновку, що ≪в концепц?? постмодерн?зму вс? тенденц?? були пов'язан? м?ж собою в ?х протилежностях, в ?х поверхневому кваз?характер?, в ?х м?лководд? ? безоднях≫ ^[33] .

Критика з боку представник?в наукового реал?зму [ ред. | ред. код ]

Науковий реал?зм звинувачу? представник?в постмодерн?зму у зловживанн? ?нститутами науки для пропаганди пол?тичних погляд?в. У зм?стовному план? постмодерн?стськ? позиц?? критикувалися за схильн?сть до ?ррац?онал?зму, твердження, що будь-яка думка ? суб'?ктивною, а тому заперечення, що науков? теор?? можуть претендувати на об'?ктивний опис реальност? ^[34] . Рой Д'андрейд , один ?з засновник?в когн?тивно? антрополог??, засуджував постмодерн?стську тезу про неможлив?сть об'?ктивност?: ≪Наука працю? не тому, що вона да? неупереджен? зв?ти, а тому, що ?? зв?ти достатньо об'?ктивн?, щоб ?х було доведено чи спростовано, незалежно в?д того, що хтось хоче вважати правдою≫. Психолог Патрис?я Гр?нф?лд писала, що повна в?дсутн?сть об'?ктивност? постмодерн?зму та його тенденц?я просувати пол?тичний порядок денний робить його марним у будь-якому науковому досл?дженн? ^[35] . Хоча постмодерн?зм в?д?грав корисну роль у викритт? обмежень ? зловживань наукою, в?н також посприяв широк?й недов?р? до науки ^[36] .

Критика методики [ ред. | ред. код ]

Британський письменник Раян Б?шоп писав, що постмодерн?зм надм?рно звеличу? роль суб'?ктивност? та прид?ля? завелику увагу до ун?кальних аспект?в культури. Антрополог Роберт Мак-К?нл? вказував, що постмодерн?зм робить акцент на зах?дному ?ндив?дуал?зм? та неохоче визна? альтернативи йому. За визначенням правознавиц? Пол?н Розено, постмодерн?зм захоплю?ться марг?нальним та ?ррац?ональним, наголошу? на ?нтертекстуальност?, але часто розгляда? текст ?зольовано ^[35] .

В?дома так звана Сокалева справа , коли постмодерн?стський журнал ≪Соц?альний текст≫ у 1996 роц? без рецензування прийняв до друку статтю, яка св?домо складалася лише з безглуздих тверджень ^[37] . Стаття присвячена, як зазначено у анотац?? автора Алана Сокала , подальшому розвитку постмодерн?стських концепц?й з урахуванням нових досягнень у ≪квантов?й грав?тац??≫ ^[38] . Вона була запозичена л?нгв?стично з праць Бодр?яра ? виглядала як постмодерн?стська критика наукового реал?зму з метою виглядати симпатичною для постмодерн?стсько? аудитор??. На думку Сокала, усп?х ц??? спроби показав низьк? ?нтелектуальн? стандарти ? зловживання математично-науковими метафорами на постмодерн?стськ?й гуман?тарн?й та соц?альн?й сцен? ^[38] .

Критика за Фуко [ ред. | ред. код ]

Багато ф?лософ?в епохи п?знього модерну, яких час в?д часу в?дносять до теч?? ≪постмодерн?зму≫, також критично висловлювалися з цього приводу. М?шель Фуко , наприклад, п?дкреслю? ≪тенденц?ю до боротьби≫ в постмодерн?зм?, щоб ≪оголосити головним ворогом те, що щойно сталося, так, н?би це завжди було питанням зв?льнення в?д головно? форми гноблення≫. На думку Фуко, постмодерн?зм не створив умов для зб?льшення свободи, а навпаки зумовив появу нових засоб?в контролю сусп?льства ^{[39] [40]} . Водночас Фуко сам вважа?ться теоретиком постмодерн?зму, бо його творч?сть порушила загальноприйняте розум?ння ?стор?? як хронолог?? неминучих факт?в ^[35] .

Питання к?нця постмодерн?зму [ ред. | ред. код ]

Ф?лософ Маркус Габр?ель та його колега Маур?ц?о Феррар? ще у 2011 роц? постулювали к?нець постмодерн?зму з його н?г?л?змом , ?ррац?онал?змом , цин?змом та ?рон??ю : на зм?ну постмодерн?стському дом?нуванню прийде новий реал?зм (nuovo realismo) ^{[41] [42]} . Дев?д Фостер Воллес давно сформулював сво? занепоко?ння з приводу повсюдно? ?рон?? в американських ЗМ?, яку в?н вважа? вираженням самобанал?зац?? оратор?в та неактуальност? ?хн?х висловлювань, ? заклика? до ново? щирост? в л?тератур? ^[43] . Його роман ≪Неск?нченний жарт≫ (1996; англ.: Infinite Fun, 2009) можна вважати прикладом подолання постмодерн?стсько? ?рон??, попри ?рон?чний ? лише частково реал?стичний стиль книги; твори Джонатана Франзена також вважаються л?тературним внеском у нову серйозн?сть.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Постмодерн?зм в ?сторичн?й науц?
• Постмодерн?зм в арх?тектур?
• Постмодерн?зм у музиц?
• Постмодерн?зм в теор?? м?жнародних в?дносин
• Деконструктив?зм
• Метамодерн?зм

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Зашк?льняк Л. О. Постмодерн?зм в ?сторичн?й науц? [ Арх?вовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2011. ? Т. 8 : Па ? Прик. ? С. 439. ? ISBN 978-966-00-1142-7 .
• О. Соболь . Постмодерн?зм // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 501?502. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Лук'янець В. С., Соболь О. М. Ф?лософський постмодерн / Лук'янець В. С., Соболь О. М. ? Ки?в: Абр?с, 1998. ? 352 с.
• О. Третяк . Постмодерн?зм // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.:Парламентське видавництво, 2011. ? с. 602?603. ISBN 978-966-611-818-2
• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n493/mode/2up Код постмодерн?зму ] // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 493?494.

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Постмодерн?зм

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Постмодерн?зм

• 340/mode/1up?view=theater [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n239/mode/2up Гра структури ; Еп?стемолог?чна невпевнен?сть ] // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 1 : А ? Л . ? С. 239; 340.
• 253?256/mode/1up?view=theater [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n147/mode/2up Означник; Означуване ; Постмодерн?зм ] // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 147; 253?256.
• Постмодерн?зм  // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства  / голова ред. А. Волков . ? Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. ? С. 433?435. ? 634 с.

?нтернет-посилання [ ред. | ред. код ]

• Postmodernism (Art) [ Арх?вовано 26 травня 2020 у Wayback Machine .] ? Postmodernism (Philosophy) [ Арх?вовано 23 липня 2019 у Wayback Machine .] в Encyclopædia Britannica
• Postmodernism: The Stanford Encyclopedia of Philosophy [ Арх?вовано 27 вересня 2018 у Wayback Machine .]
• Михайло Собуцький. Постмодерн?зм або ж вих?д ?з нього [ Арх?вовано 1 червня 2007 у Wayback Machine .]
• Жан Франсуа Л?отар. Що ? ?стина? [ Арх?вовано 25 березня 2012 у Wayback Machine .]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Gyldendals Teaterleksikon Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · The Encyclopedia of Science Fiction · The Encyclopedia of Science Fiction · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Nuovo soggettario · RationalWiki Нормативний контроль BNF :  119951455 · FAST :  1073164 · Freebase :  /m/05wkc · GND :  4115604-3 · J9U :  987007529552405171 · LCCN :  sh85105557 · LNB :  000061631 · NDL :  00935601 · NKC :  ph124405