Поль Рейно
(
фр.
Paul Reynaud
; *
15 жовтня
1878
? †
21 вересня
1966
) ?
французький
пол?тик ? юрист пер?оду м?ж двома св?товими в?йнами, прихильник економ?чного л?берал?зму, запеклий противник Н?меччини. Передостанн?й прем'?р-м?н?стр Франц?? в пер?од Третьо? республ?ки, в?це-президент правоцентристсько? парт?? Демократичний республ?канський альянс. В'язень
≪Целленбау≫
.
Молод?сть, пол?тична кар'?ра
[
ред.
|
ред. код
]
Рейно народився в
Барселоннетт?
,
Нижн? Альпи
. Батько Рейно був усп?шним текстильним промисловцем. Завдяки спроможност? с?м'? Рейно отримав можлив?сть вивчати право в
Сорбоннському ун?верситет?
.
Був членом Палати депутат?в з 1919 по 1924, представляючи Нижн? Альпи, ? знову був обраний в 1928 роц? в?д
Парижа
. Хоча вперше Рейно був обраний в?д консервативного блоку ≪Син?й обр?й≫, незабаром п?сля цього в?н перейшов у правоцентристський Демократичний альянс ? п?зн?ше став в?це-головою парт??.
У 1920-? роки Рейно придбав репутац?ю як прихильник б?льш м'яких умов репарац?й, у той час як б?льш?сть французьких пол?тик?в вимагали жорстких умов для Н?меччини. У 1930-? роки, особливо п?сля приходу до влади нацист?в, Рейно посилив сво? ставлення до Н?меччини. В?н був прихильником м?цного союзу з Великою Британ??ю ?, на в?дм?ну в?д б?льшост? французьких правих, пол?пшення в?дносин з СРСР на противагу г?тлер?всько? Н?меччини.
На початку 1930-х рок?в неодноразово займав пости в уряд?, проте в 1932 роц? роз?йшовся з? сво?ю парт??ю з питань французько? оборонно? та зовн?шньо? пол?тики ? не отримував пост?в в уряд? до 1938 р. Як ?
В?нстон Черч?лль
, Рейно виглядав в?дступником у сво?й парт?? ? нер?дко залишався на самот?, коли закликав до переозбро?ння ? попереджав про загрозу посилення Н?меччини. П?дтримував теор?ю механ?зовано? в?йни
Шарля де Голля
на противагу доктрин? статично? оборони, яка була популярна в ту епоху серед француз?в п?д враженням в?д 1-? св?тово? в?йни й виразом яко? стало спорудження
Л?н?? Мажино
. Рейно також був противником пол?тики умиротворення н?мецького агресора. Також Рейно роз?йшовся з кер?вництвом сво?? парт?? з питання про економ?чну пол?тику, оск?льки в?н в?дстоював необх?дн?сть девальвац?? франка для виходу з економ?чно? кризи.
П'?р Еть?н Фланден
, кер?вник Демократичного альянсу, погодився з низкою економ?чних пропозиц?й Рейно, зокрема, з вимогою вести пол?тику економ?чного л?берал?зму.
Повернення в уряд
[
ред.
|
ред. код
]
Рейно був призначений у 1938 роц? м?н?стром юстиц?? в каб?нет?
Даладь?
.
Судетська криза
, яка вибухнула незабаром п?сля його призначення, знову виявила розб?жност? м?ж Рейно та ?ншими пол?тиками Демократичного альянсу. Рейно не був згоден з примусом Чехословаччини до поступок Н?меччини, тод? як л?дер парт?? Фланден вважав, що якщо стимулювати Н?меччину до розширення на сх?д, це призведе до конфл?кту м?ж двома державами ? ослабить обидв?. У результат? конфл?кту з ним Рейно вийшов з парт?? ? став незалежним пол?тиком, але попри це, збер?г п?дтримку Даладь?, чия ≪пол?тика закритост?≫ була близька поглядам Рейно.
Незважаючи на з?ткнення з пров?дними пол?тиками, Рейно мр?яв об?йняти посаду м?н?стра ф?нанс?в. В?н був прихильником радикально-л?берально? економ?чно? пол?тики, яка, на його думку, дозволила б вивести французьку економ?ку ?з застою. В?н пропонував в?дмовитися в?д надм?рного державного регулювання, у тому числ? в?дмовитися в?д 40-годинного робочого тижня. Поняття ≪дерегуляц?я≫ було дуже популярним серед французьких п?дпри?мц?в ? Рейно вважав, що дерегуляц?я ? найкращий спос?б для Франц?? повернути дов?ру ?нвестор?в. Уряд
Леона Блюма
впав у 1938 роц? в результат? спроб Блюма розширити регулююч? повноваження уряду; у Франц?? дозр?ла широка п?дтримка альтернативних п?дход?в, под?бних тому, прихильником якого був Рейно.
Поль Маршандо
, якого Даладь? спочатку призначив м?н?стром ф?нанс?в, запропонував пом?рну програму економ?чних реформ, яка не задовольнила Даладь?. Рейно ? Даладь? обм?нялися м?н?стерськими портфелями, в результат? чого Рейно з усп?хом зд?йснив сво? радикальн? л?беральн? економ?чн? реформи. Завдяки усп?ху реформ уряд витримав короткочасне жорстке протистояння з опозиц??ю. Рейно звернувся безпосередньо до д?лового св?ту Франц??: ≪Ми живемо в кап?тал?стичн?й систем?. Щоб вона функц?онувала, ми повинн? дотримуватися закон?в. ? закони прибутку, ?ндив?дуального ризику, в?льних ринк?в ? зростання через конкуренц?ю≫.
Реформи Рейно виявилися винятково усп?шними; була впроваджена програма суворо? економ?? (хоча витрати на озбро?ння не були скорочен?), у зв'язку з чим французьк? запаси зросли з 37 млрд франк?в у вересн? 1938 року до 48 млрд франк?в р?к тому, напередодн? в?йни. Важлив?шим ? той факт, що промислове виробництво Франц?? п?дскочило з 76 % до 100 % (за еталон прийнятий р?вень 1929 року) з жовтня 1938 по травень 1939. До початку в?йни, проте, Рейно не прагнув домогтися зростання французько? економ?ки будь-яку ц?ну, в?н вважав, що зайвий прир?ст витрат перед в?йною з?гра? згубну роль для французько? економ?ки.
Французьк? прав? сили займали дво?сту позиц?ю по в?дношенню до в?йни в к?нц? 1939 ? початку 1940 рок?в, Вважаючи значн?шою загрозою СРСР.
Зимова в?йна
м?ж СРСР ? Ф?нлянд??ю в значн?й м?р? зняла цю проблему; Даладь? в?дмовився над?слати допомогу ф?нам, в той час як в?йна з Н?меччиною продовжилася. Зв?стка про радянсько-ф?нському перемир'я в березн? 1940 р. змусило Фландена ?
Лаваля
провести та?мн? зас?дання законодавчого органу, який денонсував д?? Даладь?; уряд л?г 19 березня. Через два дн? Рейно був призначений прем'?р-м?н?стром Франц?? .
Прем'?р-м?н?стр ? в'язень концтабору
[
ред.
|
ред. код
]
Хоча Рейно набував все б?льшо? популярност?, Палата депутат?в обрала Рейно на посаду прем'?р-м?н?стра з перевагою всього в один голос, причому б?льш?сть депутат?в в?д його парт?? утрималися. Б?льше половини голос?в Рейно отримав в?д соц?ал?ст?в. Маючи широку п?дтримку зл?ва ? опозиц?ю праворуч, уряд Рейно виявився нест?йким; багато правих критик?в вимагали, щоб Рейно вплутався у в?йну проти СРСР зам?сть в?йни з Н?меччиною. Палата депутат?в також нав'язала йому Даладь?, якого Рейно вважав особисто в?дпов?дальним за слабк?сть Франц??, на посаду м?н?стра оборони. Одним з перших крок?в уряду Рейно була сп?льна декларац?я з британським прем'?р-м?н?стром
Н. Чемберленом
про те, що жодна з двох кра?н не укладе сепаратного миру з противником.
Рейно в?дкидав будь-як? пропозиц??, заснован? на ≪стратег?? тривало? в?йни≫, де Франц?я розраховувала вимотати суперника. Навпаки, Рейно вважав, що в?йна ма? поширитися на Балкани ? П?вн?чну ?вропу; йому вдалося орган?зувати кампан?ю союзник?в у Норвег??, хоча та й зак?нчилася поразкою. Р?шення британц?в в?дступити 26 кв?тня стало причиною особисто? по?здки Рейно до Британ??, де в?н в?дстоював необх?дн?сть захищати Норвег?ю до к?нця.
Битва за Франц?ю
почалася менш н?ж через два м?сяц? п?сля вступу Рейно на посаду. 15 травня, через п'ять дн?в п?сля нападу Н?меччини, Рейно зв'язався з? сво?м британським колегою ? заявив йому: ≪Нас розгромили…; фронт прорваний близько Седана≫. У той же час, Шарль де Голль, якого Рейно тривалий час п?дтримував ? який був одним з небагатьох усп?шних генерал?в п?д час кампан?? 1940 року, отримав звання бригадного генерала ? був призначений заступником м?н?стра оборони.
Зважаючи на пост?йне пог?ршення в?йськового становища Франц?? Рейно був змушений погодитися з призначенням Ф. Петена на посаду державного м?н?стра. Незабаром п?сля окупац?? Франц??, Петен ? його прихильники стали чинити тиск на Рейно, щоб той п?дписав сепаратний мир з н?мцями. Рейно в?дмовився в цьому брати участь ? 16 червня п?шов у в?дставку. Петен очолив новий уряд ? п?дписав перемир'я 22 червня. За його наказом Рейно був арештований, однак Петен не став орган?зовувати над ним суд, а передав до рук н?мц?в, як? тримали його в ≪бункер?≫
≪Целленбау≫
(концтаб?р
≪Заксенгавзен≫
) до к?нця в?йни. Рейно був зв?льнений союзниками б?ля м.
Вергля
, Австр?я, 7 травня 1945.
П?сляво?нний пер?од
[
ред.
|
ред. код
]
П?сля в?йни Рейно знову був обраний до Палати депутат?в у 1946 р. Неодноразово займав м?н?стерськ? посади ? продовжував грати важливу роль у французьк?й пол?тиц?, хоча його спроби сформувати уряд у 1952 ? 1953 роках виявилися безусп?шними. Рейно п?дтримував ?дею Сполучених штат?в ?вропи. В?н же був головою консультативного ком?тету, який склав конституц?ю П'ято? республ?ки . У 1962 р. Рейно виступив проти спроби свого старого друга де Голля в?дмовитися в?д системи колег?? виб?рник?в на користь прямого голосування ? в тому ж роц? п?шов у в?дставку.
У 1949 роц? Рейно повторно одружився у в?ц? 71 року ? став батьком трьох д?тей. Помер в?н 21 вересня 1966 року у Ней?-сюр-Сен.
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|