Познанський Червень 1956 року
Холодна в?йна
≪Жада?мо хл?ба≫. Ман?фестац?я на вул. Червоно? Арм??
Координати : 52°24′30″ пн. ш. 16°55′02″ сх. д.  /  52.40833333336110655° пн. ш. 16.917222222250000385° сх. д.  / 52.40833333336110655; 16.917222222250000385
Дата: 28?30 червня 1956 року М?сце: Познань , Польська Народна Республ?ка Результат: Розг?н ман?фестант?в урядовими в?йськами; передумови початку Польського Жовтня
Сторони
Протестне населення	LWP , KBW , MO , UB
Командувач?
Страйковий ком?тет	Стан?слав Поплавський Фел?кс Двояк [pl] (UB)
В?йськов? сили
100 тис. демонстрант?в, ?з них 200-400 озбро?них [1]	10 317 LWP ? KBW 2 144 MO к?лькасот UB 359 танк?в 31 САУ 30 БТР [1]
Втрати
загибл?: 50 [2] поранен?: понад 523 [3]	убит?: 8 [2] , у тому числ?:   LWP ? 3,   KBW ? 1,   MO ? 1,   UB ? 3 поранен?: понад 50 [3]

По?знанськ? проте?сти 1956 ро?ку , або По?знанське повста?ння , або По?знанський Че?рвень ( пол. Powstanie Pozna?skie, Pozna?ski Czerwiec ) ? перший в ?стор?? Польсько? Народно? Республ?ки загальний страйк ? вуличн? демонстрац??, що в?дбувались у Познан? в червн? 1956 року. Народн? протести були придушен? арм??ю ? силами правопорядку з? застосуванням збро?. Комун?стичною пропагандою ц? под?? називалися ≪нещасними випадками≫ та ≪провокац??ю≫ в Познан? ^[4] , а пот?м взагал? замовчувалися.

Роб?тничий страйк розпочався вранц? 28 червня 1956 року на познанському завод? ?м. Йосипа Стал?на ( ZISPO , зараз ? машинобуд?вний завод ≪?. Це?ельський ? Познань≫, HCP ). Безпосередн?ми причинами протесту були вимоги економ?чного характеру, але вони стали детонатором для стр?мкого розгортання подальших под?й. Серед багатьох прац?вник?в заводу не менш важливим було в?дчуття в?дсутност? соц?ально? справедливост? ^[5] . Страйкар?в ZISPO п?дтримали прац?вники багатьох п?дпри?мств Познан?. Близько 100 тис. демонстрант?в з?бралися б?ля парт?йних та адм?н?стративних буд?вель у центр? м?ста. Виступи ман?фестант?в переросли в стих?йн? спалахи проти комун?стично? влади в Польщ?.

Для придушення протестних виступ?в уряд застосував танки та 10 тис. вояк?в В?йська Польського у вза?мод?? з? сп?вроб?тниками орган?в безпеки та правопорядку. П?д час виступу ман?фестант?в ? розгону демонстрац?? загинуло або пот?м вмерло внасл?док отриманих поранень не менш н?ж 50 цив?льних ос?б, сотн? людей було поранено, понад 700 протестувальник?в ? заарештован?.

Познанське повстання стало значною в?хою на шляху до л?беральних зм?н у Польщ?, що почалися в жовтн? 1956 року .

У перш? роки п?сля Друго? св?тово? в?йни здавалося, що нова комун?стична влада в Польщ? буде д?яти на демократичних засадах в ?нтересах роб?тник?в та селян. Комун?сти поширювали серед населення, насамперед серед молод?, лозунги соц?ально? справедливост?: р?вноправн?сть, загальний доступ до осв?ти та культури, право на працю. Дострокове виконання 3-р?чного плану в?дбудови кра?ни (1947?1949) зм?цнило серед поляк?в над?? на покращення умов життя. Проте в наступн? роки склалася ситуац?я, коли д?йсн?сть вже не в?дпов?дала багатооб?цяючим заявам влади. Починаючи з 1949 року в Польщ? п?д кер?вництвом парт?? комун?ст?в ? Польсько? об'?днано? роб?тничо? парт?? (ПОРП) ? почала будуватися коп?я радянсько-стал?нсько? модел? соц?ал?зму. ^[6]

У кра?н? проголошувалася й реал?зовувалася стал?нська теза, зг?дно з якою класова боротьба посилювалась у ход? буд?вництва соц?ал?зму. Ворогами Народно? Польщ? влада визначила ≪агент?в ?мпер?ал?зму≫: представник?в дово?нно? влади та заможних клас?в, учасник?в опору п?д час окупац??, пов'язаних ?з польським урядом у вигнанн?, незгодних ?з залежн?стю Польщ? в?д Радянського Союзу. У кра?н? розпочалися репрес?? проти д?йсних та передбачуваних противник?в соц?ал?зму, в?дбувалися показов? та закрит? пол?тичн? процеси. ^[6]

Економ?чна база соц?ал?стично? системи мала бути побудована в процес? виконання 6-р?чного плану (1950?1955), зг?дно з яким Польща з в?дстало? кра?ни перетворювалася в економ?чно, соц?ально та культурно високорозвинену кра?ну. Основн? зусилля спрямовувалися на розвиток важко? промисловост?. Планувалося зб?льшення промислового виробництва на 198 %. Разом з економ?чним розвитком Польщ? передбачалося зростання р?вня життя населення на 50-60 %. Перший р?к реал?зац?? 6-р?чного плану проходив у сприятливому кл?мат? соц?ального розвитку найб?дн?ших верст сусп?льства. ?нвестиц?? вкладалися, в основному, в економ?чно в?дстал? рег?они кра?ни, до яких Великопольща не в?дносилася. ^[7]

При розбудов? важко? промисловост? уряд знехтував розвитком тих галузей економ?ки, що обслуговували потреби населення. У с?льському господарств? обмежен? фонди вид?лялися в першу чергу на колектив?зац?ю села та п?дтримку збиткових держгосп?в. Одночасно влада, упроваджуючи завищен? податки й обов'язкове постачання, вела боротьбу з ≪куркулями≫, до яких в?дносила не т?льки власник?в великих господарств, а й середняк?в. Унасл?док цього не в?дбулось оч?куваного зб?льшення виробництва продовольства. ^[7]

≪Соц?ал?стична ?ндустр?ал?зац?я та перебудова села≫ проходили без урахування потреб населення. З 1953 року поляки почали в?дчувати упов?льнення зростання та нав?ть пог?ршення якост? життя в результат? зниження доход?в (зб?льшення трудових норм, скорочення прем?й, л?кв?дац?я надбавок тощо), пог?ршення умов прац? й в?дсутност? харч?в та промислових вироб?в повсякденного вжитку. ^[8]

З? смертю Йосипа Стал?на 5 березня 1953 року похитнулася стаб?льн?сть соц?ал?стичного табору. У СРСР почався пов?льний процес в?дходу в?д стал?нсько? системи, який активував зм?ни в кра?нах-сател?тах Радянського Союзу. Проте в цей час у Польщ? кер?вники парт?? та держави залишалися на старих простал?нських позиц?ях. На VIII пленум? ЦК ПОРП у березн? 1953 року парт?йн? оч?льники ще закликали до пильност? щодо класових ворог?в ? ?мпер?ал?стичних агент?в. Але вже в 1954 роц? поступово почалося ≪подолання стал?нських деформац?й соц?ал?зму≫ в Польщ?. На нарад? центрального парт?йного активу (29 ? 30 листопада 1954 року), згадуючи попередн? роки, перший секретар Болеслав Берут виступив ?з самокритикою, а ?нш? учасники наради ставили за провину кер?вникам ПОРП порушення законност? в кра?н?. Хрущовська в?длига прискорювала пол?тичн? зм?ни й у Польщ?. У сусп?льств? зникала атмосфера страху та зростала критика стал?нсько? системи й чинно? пол?тики кер?вництва ПОРП. ^[9]

Тим часом, соц?ально-економ?чна ситуац?я в Польщ? все дал? пог?ршувалася. Посилилась аритм?чн?сть виробництва, в результат? чого в к?нц? м?сяця, кварталу чи року надм?рна експлуатац?я прац?вник?в призводила в пер?од ≪боротьби за план≫ до зростання к?лькост? вибракувано? продукц??. Для реал?зац?? плану дирекц?я п?дпри?мств зменшувала виробнич? витрати шляхом зниження зароб?тно? плати та економ?? кошт?в на придбання нового устаткування або на ремонт старого, а також на дотримання безпеки та г?г??ни прац? на робочих м?сцях. У той же час ц?ни на споживч? товари зростали у багато раз?в швидше, н?ж зароб?тна плата. Прац?вники п?дпри?мств не могли розраховувати на профсп?лки, як? зам?сть захисту роб?тничих ?нтерес?в займалися закликами до роботи. Обов'язок п?клуватися про польський роб?тничий клас взяла на себе комун?стична парт?я, проте власне парт?йне кер?вництво було противником роб?тник?в у боротьб? за пол?пшення умов життя. ^[10]

У ПНР процес в?дходу в?д стал?нсько? системи державного кер?вництва прискорив XX з'?зд Комун?стично? парт?? Радянського Союзу ( 14  ? 25 лютого 1956 року), на якому Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов засудив злочини стал?н?зму. У Польщ? ? ?дин?й кра?н? радянського блоку ? ≪та?мна промова≫ Хрущова про культ особи широко обговорювалася на парт?йних зборах ? в сусп?льств?. 12 березня 1956 року, п?д час перебування в Москв?, помер перший секретар ЦК ПОРП Болеслав Берут. 20 березня 1956 року на VI пленум? ЦК ПОРП першим секретарем обраний Едвард Охаб , що не належав до жодно? внутр?парт?йно? фракц??. ?нш? кер?вн? пости в парт?? зайняли представники так званих ≪реформатор?в≫, як? в?дпов?дальн?сть за ≪помилки й спотворення≫ в попередн? роки поклали на Берута та радянських радник?в. Парт?йне кер?вництво, зменшуючи власну провину, також використовувало поширене серед населення переконання, що головним ?нструментом стал?н?зму в Польщ? було Управл?ння безпеки ( Urz?d Bezpiecze?stwa, UB ). Стал?нське кер?вництво в Польщ? не т?льки залишилося при влад?, а й контролювало процес зв?льнення в?д насл?дк?в стал?н?зму. Поширення в сусп?льств? секретно? промови Хрущова сприяло появ? дискус?? з питань польського шляху до соц?ал?зму, реаб?л?тац?? без вини репресованих, у тому числ? Владислава ?омулки , покарання тих, хто несе в?дпов?дальн?сть за зловживання владою. 27 кв?тня 1956 року Сейм ухвалив амн?ст?ю , яка зв?льнила тисяч? пол?тичних в'язн?в. ^[11]

Под?? в перш?й половин? 1956 року викликали в сусп?льств? над?? на швидке пол?пшення умов життя, на демократизац?ю та нац?ональну незалежн?сть. Поляки стали все б?льше тиснути на владу, щоб прискорити й розширити ц? зм?ни. Кер?вництво кра?ною погоджувалося лише на поступовий, контрольований комун?стичною парт??ю в?дх?д в?д стал?нсько? диктатури. Публ?чн? прояви соц?ального невдоволення, а тим б?льше виступи проти влади, залишалися п?д забороною. ^[12]

Великопольща в м?жво?нний пер?од ? п?сля в?йни була найб?льш ≪польським≫ рег?оном, який характеризувався незначною к?льк?стю нац?ональних меншин, сильними нац?онально-демократичними й католицькими традиц?ями та дуже слабким комун?стичним рухом. У стал?нський пер?од ≪народно? демократ??≫ б?льш?сть вищих посад у Познанському во?водств? займали функц?онери, що походили з-поза меж Великопольщ? й не розум?ли м?сцевих традиц?й. Вони вважали сво? посади тимчасовими й намагалися старанним виконанням доручень ?з центру просунутися на кер?вн? пости у Варшав?. ^{[13] [14]}

Великопольща вважалась економ?чно добре розвинутим рег?оном Польщ? з високою продуктивн?стю прац?. Тому уряд кра?ни, розробляючи 6-р?чний план (1950?1955), не прид?ляв значно? уваги цьому рег?ону. Планувалося, зокрема, вкладання ?нвестиц?й у Познанське во?водство в розм?р? 4,9 % в?д нац?ональних витрат, тод? як площа во?водства складала 8,8 % в?д загальнодержавного показника, а населення ? 8,4 %. ^{[13] [15]}

В економ?ц? Великопольщ? значн? позиц?? займало с?льське господарство. Наприк?нц? колектив?зац?? в Польщ? (1955 р?к) 71 % с?льськогосподарських земель во?водства належало приватним господарствам, б?льш?сть з яких були великими та середн?ми. Влада прагнула знищити ≪куркульськ?≫ господарства, змушуючи селян при?днатися до кооператив?в, задля чого впроваджувала надм?рн? податки й обов'язкове постачання продукц?? держав?, скорочувала постачання селянам добрив ? техн?ки. Уряд кра?ни встановив для Великопольщ? план обов'язкового постачання на р?вн? 20 % в?д нац?онального. Проти власник?в господарств, що не могли виконати зобов'язання, влада д?яла репресивними методами. Зокрема, восени 1953 року у Великопольщ? заарештували на дек?лька дн?в або тижн?в близько 8 тис. селян. Державна пол?тика ≪соц?ал?стично? перебудови села≫ ослабила с?льське господарство у Великопольщ?, внасл?док чого в?дбулося скорочення с?льськогосподарського виробництва та утворився продовольчий деф?цит на ринку в Познан?. ^[16]

На початку 1956 року в Познанському во?водств? р?вень життя, який завжди вважався найб?льшим в кра?н?, в?дчутно знизився. Виконавча влада во?водства визнавала, що склалася тенденц?я недооц?нки урядом потреб рег?ону. Шляхом розвитку економ?чно в?дсталих во?водств в?дбувалося зниження державних витрат на охорону здоров'я, осв?ту, комунальне господарство й житло в Познан? та населених пунктах во?водства. ^[17] На утримання та розвиток м?сько? ?нфраструктури Познань серед 5 найб?льших м?ст Польщ? одержувала в?д держави найменш? кошти. Варшава, зокрема, упродовж 1956 року отримала 1276 злотих у перерахунку на одного мешканця, Крак?в  ? 1147 зл. , Вроцлав  ? 505 зл., Познань ? лише 368 зл. ^[18] . П?сля в?йни пог?ршилися житлов? умови в Познан?. На початку 1950 року м?сту бракувало близько 11 тис. квартир. Житлове буд?вництво в Познан? не задовольняло потреб, а останнього року виконання 6-р?чного плану ситуац?я з житлом стала г?рше, н?ж була на початку шестир?ччя ? деф?цит квартир зр?с до 22 тисяч. ^{[19] [20]}

П?сля завершення 6-р?чного плану р?вень життя у Великопольщ? був нижчий за середн?й у кра?н?. У Познан? р?чний доход на душу населення становив трохи б?льше н?ж 10 тис. злотих, тод? як у кра?н? ? близько 12 тис. злотих ^{[21] [20]} . Попри високу продуктивн?сть прац? на познанських п?дпри?мствах, промислов? роб?тники отримували зароб?тну плату на 100 злотих менше, н?ж у середньому по галуз?. Середня зароб?тна плата в Познан? була нижче на 8 % в?д середнього показника по кра?н?. Щороку зб?льшувалася частка доходу, що витрачалася на харч?: у 1949?1950 роках витрати жителя Познан? на ?жу складали 50,2 % в?д ус?х витрат, а 1955 року вони досягли 62,4 %. ^{[19] [21]} В?дбувалося стаб?льне зростання ц?н на основн? харчов? продукти, зокрема ц?на хл?ба виросла з 0,99 злотих (1949 р?к) до 3 зл. (1956 р?к), борошна ? з 1,99 зл. до 6 зл., молока ? з 0,70 зл. (1946 р?к) до 2,40 зл. (1956 р?к), картопл? ? в?дпов?дно з 0,15 до 1,68 зл., капусти ? з 2,15 до 11,70 зл., яловичини ? з 5,85 до 24,68 зл., свинини ? з 7,20 до 29,26 зл., свиного сала ? з 10,15 до 33,57 злотих ^[22] .

?з середини 1951 року почала в?дчуватися нестача харч?в. 3 с?чня 1953 року уряд скасував картки на м'ясо, проте оч?куваного пол?пшення забезпечення населення м'ясом не в?дбулося, а навпаки 1953 року його постачання до Познан? зменшилося на 10 % при тому, що у во?водств? спрямовували зусилля на перевиконання плану здач? худоби держав?. Найб?льш гострий деф?цит продукт?в стався навесн? 1956 року. Во?водське кер?вництво звернулося до центральних орган?в ?з проханням зб?льшити обсяги постачання, на що отримало в?дмову: ≪у Познан? населення зрозум?? краще економ?чн? труднощ?, бо населення б?льш дисципл?новане≫ ( ≪w Poznaniu ludno?? zrozumie lepiej trudno?ci gospodarcze, ludno?? jest bardziej zdyscyplinowana≫ ). Зменшення числа магазин?в також поглиблювало труднощ? повсякденного життя. Якщо 1950 року в Познан? д?яло 2787 роздр?бних точок продажу товар?в, уже 1955 року ?х число впало до 2225 магазин?в (для пор?вняння, 1938 року в Познан? ?снувало б?льше н?ж 5 тис. магазин?в) ^[20] . Невдоволення серед найб?дн?ших верств населення викликали спец?альн? магазини, куди завжди постачався товар, що реал?зовувався за долари або за комерц?йними ц?нами в нац?ональн?й валют?, тод? як полиц? звичайних магазин?в були порожн?. Жител?в м?ста додатково дратувала ситуац?я, коли неспод?вано з'явилися споживч? товари на пер?од проведення XXV М?жнародного Познанського ярмарку ^[pl] (17 червня ? 1 липня 1956 року) для створення сприятливого враження на ?ноземних учасник?в ярмарку та журнал?ст?в. ^[23]

Познанських роб?тник?в завжди в?др?зняло високе почуття верховенства закону, дисципл?на та сумл?нне виконання сво?х обов'язк?в. ?х правилом було: ≪добра праця за в?дпов?дну плату≫ ( ≪dobra praca za godziw? płac?≫ ). ≪Народна держава≫ як роботодавець цей принцип в односторонньому порядку порушила. У м?жво?нний пер?од ?нтереси роб?тник?в захищали профсп?лки, як? спочатку чинили тиск на роботодавця, пот?м зверталися до трудово? ?нспекц??, ? т?льки в крайньому випадку, орган?зовували страйки та вуличн? демонстрац??. Традиц?йн? роб?тнич? в?дносини в пер?од 6-р?чного плану наштовхнулися на свав?лля, некомпетентн?сть, бюрократизм влади, що породило почуття незадоволення й схиляло до протест?в. Специф?чн? умови Великопольщ? й Познан?, як? складалися з традиц?йного укладу та поганих умов життя, стали основою для спалаху 28 червня 1956 року. ^[24]

Найб?льшим промисловим п?дпри?мством Познан? й одночасно в?зиткою м?ста був машинобуд?вний завод ?пол?та Це?ельського. 30 грудня 1949 року завод отримав нову назву ? ?мен? Йосипа Стал?на ( ZISPO ). 1955 року на виробничому об'?днанн? ZISPO працювало 13 460 ос?б, з яких 77,8 % становили роб?тники ^[25] .

1953-1955 роки

У липн? 1953 року дирекц?я ZISPO , п?двищила роб?тникам норми прац? на 25 %. У наступн? роки норми продовжували зростати на п?дпри?мств?, особливо на одному з його в?дд?лень ? завод? локомотиво- та вагонобудування ( W-3 ). ^{[26] [27]}

У вересн? 1954 року зниження зароб?тк?в прац?вник?в ZISPO внасл?док п?двищення норм прац? стали в?дчутними. На завод? W-3 в?дбувся мовчазний протест роб?тник?в трансбордерного цеху. У жовтн? 1954 року представники заводського профсп?лкового ком?тету W-3 (без участ? член?в роб?тничо? ради заводу ZISPO ) ви?хали до Варшави на переговори з д?ячами Центрального ком?тету профсп?лки метал?ст?в, а також для зустр?ч? з кер?вництвом м?н?стерства машинобудування. ^{[26] [27]}

У жовтн? 1955 року заводська рада W-3 над?слала листа до кер?вник?в профсп?лки у Варшав? про тяжке положення прац?вник?в заводу. Листопад 1955 року прин?с роб?тникам скасування прогресивно? прем?? за перевищення встановлених норм прац?, також в?дбулося зниження зароб?тк?в прац?вник?в при в?дрядн?й форм? оплати прац? . Серед ?ншого до колективу заводу ZISPO д?йшла ?нформац?я про нев?рне обчислювання податку на зароб?тну плату. ^{[26] [27]}

1956 р?к

За оц?нкою сп?вроб?тник?в польсько? служби безпеки в с?чн? 1956 року на п?дпри?мств? ZISPO зросли протестн? настро? ^[28] .

У лютому в процес? обговорень п'ятир?чного плану заводський колектив ZISPO запропонував близько 4700 поправок до плану й висунув вимоги п?двищити безпеку прац?. До прокуратури во?водства в Познан? над?йшло пов?домлення про незаконний метод розрахунку податк?в на ZISPO  ? один ?з прац?вник?в написав скаргу на дирекц?ю заводу. ^{[29] [27]}

У березн? делегац?я заводу W-3 вдруге вирушила до Варшави ? до невир?шених ще питань додалися нов? вимоги роб?тник?в ^[30] .

У кв?тн? мовчазн? протести на завод? W-3 продовжилися ^[27] . 21 кв?тня в?дбулася в?дкрита зустр?ч ?з секретарем ЦК ПОРП ^[pl] ?жи Моравським ^[pl] , п?д час яко? висловлювалася критика стилю роботи при вир?шенн? роб?тничих питань. У к?нц? кв?тня делегац?я W-3 втрет? ви?хала до Варшави на переговори. ^[31]

Дв?ч? делегати заводського колективу W-3 зустр?чались у травн? з посадовцями Центрально? ради профсп?лок ^[pl] ? Центрального ком?тету профсп?лок метал?ст?в. Для координац?? сп?льних д?й представники колективу W-3 налагодили контакти з ?ншими в?дд?леннями заводу ZISPO та п?дпри?мствами Познан?. ^[32] Уперше влада з?ткнулася з загрозою виходу роб?тник?в на познанськ? вулиц?. Парт?йна орган?зац?я заводу W-3 направила листа до ЦК ПОРП з вимогою над?слати ?й до 8 червня ?нформац?ю щодо вир?шення роб?тничих питань. ^[27]

8 червня на завод? W-3 в?дбулося з?брання за участю Стан?слава П?тшака, директора департаменту м?н?стерства машинобудування, який пооб?цяв вир?шити впродовж 10 дн?в питання прогресивно? прем?? й повернення надм?ру утриманого податку ^[33] . 16 червня сталися нетривал? припинення роботи на п?дпри?мств? W-3 ^[34] . 21 червня на м?тингу на завод? W-3 роб?тники обрали делегат?в для проведення перемовин ?з представниками Центрально? ради профсп?лок ? зажадали пояснень ?з приводу в?дсутност? в?дпов?д? в?д м?н?стерського чиновника П?тшака. Сп?вроб?тники служби безпеки зазначали настро? невдоволення серед прац?вник?в ?нших в?дд?лень об'?днання ZISPO , м?ського транспортного п?дпри?мства ^[pl] ( MPK ), а також серед зал?зничник?в ? роб?тник?в ремонтного заводу зал?зничного депо ^[pl] ( ZNTK ). ^[35] 22 червня на W-3 для переговор?в ?з заводським колективом прибули з Варшави представники Центрально? ради профсп?лок та м?н?стерства машинобудування ^[36] . У суботу 23 червня на завод? W-3 пройшов масовий м?тинг, на якому перший секретар заводського ком?тету ПОРП Ян Майхшицький пооб?цяв в?дправити до Варшави делегац?ю представник?в в?д усього роб?тничого колективу заводського об'?днання ZISPO ^[37] . 25 червня на м?ському транспортному п?дпри?мств? в?дбувся м?тинг ?з приводу п?двищення норм ? покращення умов прац?. Того ж дня на металург?йному завод? Pomet ? на завод? механ?чного обладнання WFUM прац?вники п?сля отримання зароб?тно? плати висловлювали невдоволення та критично коментували встановлен? норми й отриману платню. 25 червня колектив ZISPO обрав 27 делегат?в для ведення переговор?в у Варшав?. ^[38] 26 червня делегац?я прибула до Варшави й зустр?лася з м?н?стром машинобудування Романом Ф?дельським ^[pl] , який запропонував делегатам план вир?шення вимог роб?тник?в. На зустр?ч? домовилися продовжити переговори в Познан? наступного дня. ^[39] 27 червня, як ? об?цяв, на завод ZISPO при?хав м?н?стр Ф?дельський разом ?з представниками Центрально? ради профсп?лок ? Мар?аном Черв?нським ^[pl] ? Юзефом Б?н?м ^[pl] . Столичн? посадовц? взяли участь у м?тингах, що проходили впродовж дня у вс?х в?дд?леннях заводу ZISPO . Того ж дня на ремонтному завод? ZNTK розпочався страйк. Прац?вники закладу вимагали при?зду м?н?стра транспорту. Для заспоко?ння протестувальник?в на п?дпри?мство прибули перший секретар Во?водського ком?тету ПОРП Леон Сташяк ^[pl] ? голова Презид?? Во?водсько? нац?онально? ради Юзеф П?пшик, як? виступили на м?тингу. ^[40]

6.00

Колектив заводу W-3 , з?бравшись у трансбордерному цеху, розпочав страйк. Групи представник?в W-3 об?йшли ?нш? в?дд?лення заводського об'?днання ZISPO : W-2 , W-4 , W-6 , W-8 , колективи яких при?дналися до протесту. ^[41]

6.35-9.00

Прац?вники ZISPO залишили територ?ю заводу й колоною попрямували вулицею Дзержинського до центру м?ста. Коли хода страйкар?в досягла площ? Ринок В?лдецький, одна частина демонстрант?в рушила вулицею Народно? гвард??, ?нша ? вулицями Промисловою й Роб?тничою в напрямку ремонтного заводу ZNTK . Пот?м дв? колони, до яких при?дналися прац?вники ZNTK та ?нших п?дпри?мств району В?лди ^[pl] , злилися на вул. Мархл?вського, перейшли через Вокзальний м?ст ? дал? прямували вулицями Рокосовського, Рузвельта, Зв?ринецькою, Крашевського та Домбровського. П?д час руху ман?фестант?в вулицями району ?жице ^[pl] до протесту долучилися колективи м?сцевих п?дпри?мств: транспортники MPK , роб?тники Познансько? текстильно? фабрики ≪Модена≫, друкарн? ?м. М. Каспшака ^[pl] , заводу механ?чного обладнання та WFUM . Частина протестувальник?в ?з заводу WFUM попрямувала до державно? пап?росно? фабрики, а дал? вулицями Матейки, Берв?нського, Виспянського й Рокосовського вийшла до центру м?ста. У цей час головна колона, що йшла в?д ZISPO , залишивши вул. Домбровського, пройшла вулицями Фредри, 27 грудня, Ратайчака, Червоно? Арм?? й зупинилася на площ? Стал?на, поблизу яко? розм?щувалися буд?вл? парт?йних та виконавчих орган?в. Також площ? Стал?на досягла демонстрац?я роб?тник?в ?з району ?рюнвальд ^[pl] та з правобережно? частини Познан? з Нового Мяста ^[pl] , а саме з заводу збиральних машин ^[pl] , ремонтного автомоб?льного заводу WZNS ^[pl] , ≪Лех??≫ та ≪Помету≫. На вантаж?вках до площ? також п?д'?жджали групи роб?тник?в ?нших п?дпри?мств м?ста. ^[41]

Хоча безпосередн? причини вибуху роб?тничого протесту мали соц?ально-економ?чний характер, довол? швидко демонстрантами опанували пол?тичн? настро?. Ман?фестанти сп?вали рел?г?йн? п?сн?, а також нац?ональний г?мн Rota ^[pl] з? словами ≪a? si? rozpadnie w proch i pył rosyjska zawierucha≫ ( ≪поки не розпадеться в прах ? пил рос?йська зав?рюха≫ ) зам?сть ориг?нальних в?рш?в ≪a? si? rozpadnie w proch i pył krzy?acka zawierucha≫ ( ≪… тевтонська зав?рюха≫ ). Ще на початку ходи в натовп? з'явилися б?ло-червон? нац?ональн? прапори та напередодн? п?дготовлен? транспаранти й плакати. За л?чен? хвилини настр?й натовпу ставав б?льш радикальним. До гасел соц?ального та економ?чного зм?сту: ≪Вимага?мо п?двищення зароб?тно? плати≫ ( ≪??damy podwy?ki płac≫ ), ≪Хочемо жити як люди≫ ( ≪Chcemy ?y? jak ludzie≫ ), ≪Хочемо хл?ба≫ ( ≪Chcemy chleba≫ ), ≪Геть норми≫ ( ≪Precz z normami≫ ), ≪Ми голодн?≫ ( ≪Jeste?my głodni≫ ) згодом додалися в?дверто антикомун?стичн? та антиурядов?: ≪Геть експлуатац?ю прац?≫ ( ≪Precz z wyzyskiem ?wiata pracy≫ ), ≪Геть червону буржуаз?ю≫ ( ≪Precz z czerwon? bur?uazj?≫ ), ≪Ми хочемо свободи≫ ( ≪My chcemy wolno?ci≫ ), ≪Геть б?льшовизм≫ ( ≪Precz z bolszewizmem≫ ), ≪Геть комун?ст?в≫ ( ≪Precz z komunistami≫ ), ≪Вимага?мо в?льних вибор?в п?д контролем ООН≫ ( ≪??damy wolnych wyborow pod kontrol? ONZ≫ ) ? нав?ть ≪Хай живе Миколайчик≫ ( ≪Niech ?yje Mikołajczyk≫ ). Нарешт? ман?фестанти почали вигукувати антирос?йськ? й антирадянськ? гасла: ≪Геть рос?ян≫ ( ≪Precz z Rosjanami≫ ), ≪Геть москал?в≫ ( ≪Precz z Moskalami≫ ), ≪Геть руських, ми вимага?мо д?йсно в?льно? Польщ?≫ ( ≪Precz z Ruskami, ??damy prawdziwie wolnej Polski≫ ). ^[42]

9.00-11.00

На площ? Стал?на перед ?мператорським замком, де розташовувалася познанська влада ? м?ська нац?ональна рада ^[pl] , з?бралося близько 100 тис. людей. Демонстранти почали голосно закликати, щоб представники влади вийшли до народу. Ман?фестанти обрали делегац?ю для переговор?в ?з головою презид?? Ради ^[pl] Франч?шеком Фронцковяком ^[pl] . П?д час розмови делегати вимагали прибуття до Познан? прем'?р-м?н?стра кра?ни Юзефа Циранкевича або першого секретаря ЦК ПОРП Едварда Охаба . Група протестувальник?в, що вв?йшла до замку, на даху буд?вл? зд?йняла на щогл? б?лий прапор. По зак?нченню переговор?в ?з главою Ради делегац?я попрямувала до буд?вл? во?водського ком?тету ПОРП, де ?х зустр?в секретар у справах пропаганди В?нцент?й Крашко ^[pl] . П?д час розмови з парт?йним функц?онером делегати знову висловили вимогу при?зду до Познан? прем'?ра Циранкевича. П?д впливом делегат?в Крашко виступив перед демонстрантами, заперечуючи арешт 27 червня Чеслава Рутковського, одного з орган?затор?в страйку на ZNTK . Пов?домлення про арешт швидко перетворилося в чутки про затримання делегац?? ZISPO . Цей слух стали поширювати на вул. Тадеуша Костюшка через гучномовц? аг?тац?йного автомоб?ля, що належав Во?водському управл?нню транспорту, ? яким заволод?ли прац?вники ZNTK Децкерт ? Томашчик. ^{[41] [43]}

Приблизно о 10.00 група ман?фестант?в вдруге вв?йшла до буд?вл? во?водського ком?тету компарт??, де з?рвала червон? знамена та вив?сила плакати з гаслами. ?нша група демонстрант?в ув?йшла в прим?щення Во?водського управл?ння громадянсько? м?л?ц?? ^[pl] ( KW MO ) й закликала м?л?ц?янт?в при?днатися до ман?фестац??. Командир 10-го полку ^[pl] Корпусу внутр?шньо? безпеки ^[pl] ( KBW ) п?дполковник Юзеф Л?п?нський направив 50 солдат?в п?д командуванням кап?тана Герди до будинку Во?водського управл?ння у справах громадсько? безпеки ^[pl] ( WUds.BP ) по вул. Яна Кохановського з завданням посилити охорону в?домства. ^{[41] [43]}

П?сля 10.00 в?д натовпу на площ? в?дд?лилися дв? велик? групи. Частина демонстрант?в п?д впливом заклик?в ?з гучномовц?в аг?тац?йного автомоб?ля вирушила до в'язниц? на вул. Млинськ?й визволяти н?бито заарештовану делегац?ю роб?тник?в. Друга група рушила на вулицю Кохановського до буд?вл? Во?водського управл?ння громадсько? безпеки. По дороз? ман?фестанти з даху будинку Управл?ння соц?ального страхування ^[pl] на вул. Яна Домбровського скинули обладнання, що використовувалося для глуш?ння зах?дних рад?останц?й . Частина демонстрант?в ув?йшла до буд?вл? м?ського ком?тету ПОРП по вулиц? М?цкевича. Близько 10.15 протестувальники д?сталися вулиць Млинсько? та Кохановського. Перша група, що прибула до в'язниц?, почала вимагали в?дкрити ворота. Для утримання натовпу тюремн? охоронц? використали воду з г?дрант?в. Близько 10.50 розпочався штурм вор?т в'язниц?. К?лька демонстрант?в по дробинах перел?зли через ст?ну кам'яно? огорож? й в?дчинили ворота зсередини. Учасники ман?фестац?? вв?рвалися до в'язниц?, в?дкрили камери та зв?льнили 252 в'язн?в. На вулиц? Кохановського, тим часом, сп?вроб?тники служби безпеки зустр?ли демонстрант?в струменями води. У в?дпов?дь протестувальники закидали буд?влю Управл?ння безпеки кам?нням. Близько 11.00 пролунали постр?ли ? з'явилися перш? поранен? серед демонстрант?в, яких доставили до л?карн? ?м. Павлова й шпиталю ?м. Раше?. ^[41]

11.00-14.00

Ман?фестанти, що розташовувалися б?ля в'язниц? по вул. Млинськ?й, ув?йшли в будинок, де м?стилися пов?товий суд ? прокуратура, та почали викидати на вулицю теки з документами, а пот?м п?дпалили ?х. Близько 11.30 протестувальники захопили зброярню у в'язниц? ? до рук демонстрант?в потрапили 80 одиниць збро? та бо?припаси. Близько 11.00 комендант Оф?церсько? школи бронетанкових ? механ?зованих в?йськ ^[pl] ( OSWPiZ ) полковник Антон?й Ф?л?пович ^[44] для захисту визначених об'?кт?в в?дправив 16 танк?в, 2 бронетранспортери та 30 автомоб?л?в разом ?з 300 курсантами. Поблизу вул. Кохановського учасники демонстрац?? закидали танки пляшками з бензином, п?дпаливши дек?лька з них. Танк?сти безперешкодно залишили палаючу техн?ку. П?сля 12.00 з? школи OSWPiZ вийшла нова бойова група в склад? 4 танк?в ? двох взвод?в курсант?в. Близько 12.30 демонстранти захопили два танки й роззбро?ли ?х ек?паж?. О 13.00 комендант OSWPiZ Ф?л?пович мав розмову з начальником Генерального штабу В?йська Польського генералом ?жи Бордж?ловським , п?сля чого комендант викликав ?з навчального табору в Бедрусько 5 взвод?в курсант?в ? 13 танк?в. Комендант Ф?л?пович отримав в?д генерала Бордж?ловського згоду на використання збро? ^[44] . Перед тим генерал Бордж?ловський наказав п?дняти по бойов?й тривоз? весь 2-й танковий корпус ^[pl] , що розм?щувався на пол?гон? в Б?друсков?. Тим часом на вул. Кохановського посилилася перестр?лка ? протестувальники взяли в облогу буд?влю управл?ння UB , обстр?люючи ?? з б?льш н?ж 20 позиц?й. ^[41]

14.00-18.00

Приблизно о 14.00 на летовищ? Лавиця приземлився л?так ?з групою в?йськових на чол? з генералом Стан?славом Поплавським , колишн?м оф?цером Червоно? арм?? , який прийняв командування силами правопорядку в Познан? в?д командира 10-го полку KBW п?дполковника Л?п?нського ^[45] . О 15.00 комендант OSWPiZ направив у район будинку WUBP ударну групу, викликану з Б?друска, що складалася з 8 танк?в ? 120 курсант?в ^[44] . Проте бойовий п?дрозд?л з?ткнувся з сильним опором демонстрант?в. Через дв? години курсантам все ж вдалося прорватися через оточення в буд?влю WUBP , а о 17.30 зовн?шн? к?льце навколо управл?ння безпеки замкнулося. П?сля 16.00 з'?днання 2-го танкового корпусу почали рух у напрямку Познан?. О 18.00 першими до Познан? вв?йшли п?дрозд?ли 19-то? бронетанкова див?з?? ^[pl] 2-го танкового корпусу. До цього часу групи демонстрант?в уже роззбро?ли в?йськов? кафедри Вищо? школи с?льського господарства (14.30) та Медично? академ?? (15.30), VIII ком?сар?ат громадянсько? м?л?ц?? в зах?дному район? Познан? Юн?ков? (15.00) та V ком?сар?ат МО в м?ському район? В?лд? (16.00), в?дд?лки МО у м?стечках Сважендз? (17.00) ? Пушчиков? (18.00). ^[41]

18.00-21.00

Групи ман?фестант?в роззбро?ли охорону табору в'язн?в у Мров?н? (18.30), в?йськову кафедру Познансько? Пол?техн?ки (19.00) та в?дд?лок МО в Мос?н? (19.30). Близько 20.10 сталася стр?лянина б?ля в?дд?лку МО в Чемп?ню , де протестувальники безусп?шно намагалися в?д?брати зброю у м?л?ц?онер?в. У цей час продовжував точитися б?й навколо буд?вл? WUBP . Близько 20.00 до м?ста вв?йшли п?дрозд?ли 10-то? бронетанково? див?з?? ^[pl] 2-го танкового корпусу. О 21.00 у Познан? була введена комендантська година, що тривала до 4.00 ранку наступного дня. ^[41]

В ?ншому м?ст? Познанського во?водства ^[pl] , у Шрод? Великопольськ?й , п?сля полудня та ввечер? на центральн?й площ? Ринок б?ля пов?тового ком?тету ПОРП з?брався натовп м?сцевих жител?в. Вони затримали на деякий час п?дрозд?ли корпусу внутр?шньо? безпеки, як? направлялися до Познан?, але п?сля 23.15 м?л?ц?я роз?гнала людей з площ?. ^[41]

21.00-4.00

Незважаючи на комендантську годину, у Познан? в деяких м?сцях тривали вуличн? бо?, в основному, у район? вул. Кохановського й ?мператорського замку. О 22.00 ?з навчального табору у Венджин? прибули до Познан? п?дрозд?ли 4-то? п?хотно? див?з?? ^[pl] 2-го арм?йського корпусу ^[pl] . П?сля 1.30 в м?ст? розпочались ?нтенсивн? арешти. Затриманих доставляли до ф?льтрац?йного пункту, що розташовувався в Лавиц? ^[pl] . ^[46]

Десь о 4.00-5.00 до Познан? вв?йшла 5-та п?хотна див?з?я ^[pl] 2-го арм?йського корпусу ^[pl] . П?дрозд?ли 4-то? п?хотно? див?з?? були направлен? до заводу ZISPO , у район Познанського м?жнародного ярмарку, а також вулиць Домбровського та Польно?. 5-т?й п?хотн?й див?з?? в?йськове командування поставило задачу охорони буд?вл? WUBP , казарм KBW , територ?? заводу ZNTK , а також патрулювати вулиц? та брати участь у л?кв?дац?? окремих точок опору, що продовжували д?яти приблизно до 17.00 . ^[47]

На б?льшост? п?дпри?мств Познан? вранц? робота не в?дновилася. У друг?й половин? дня к?лька тисяч демонстрант?в, рухаючись вулицею Домбровського, намагалися досягти буд?вл? WUBP . Але, побачивши танки, ман?фестанти роз?йшлися. ^[47]

Страйки тривали також на деяких п?дпри?мствах великопольських м?стечок Любонь , Сважендз ? Костшин . Частина в?йськових п?дрозд?л?в отримала наказ протид?яти страйкарям на п?дпри?мствах Любон?. У Сважендз? в?йськов? стали на перешкод? маршу демонстрант?в у напрямку до Познан?. ^[47]

О 19.30 прем'?р-м?н?стр Польщ? Юзеф Циранкевич виступив ?з рад?озверненням до мешканц?в Познан?, в якому погрожував ^{[47] [48]} :

Кожен провокатор або божев?льний, який наважиться п?дняти руку проти народно? влади, нехай буде певен, що йому ту руку народна влада в?друба? … Ориг?нальний текст (пол.) Ka?dy prowokator czy szaleniec, ktory odwa?y si? podnie?? r?k? przeciw władzy ludowej, niech b?dzie pewny, ?e mu t? r?k? władza ludowa odr?bie …

У м?ст? повн?стю в?дновився рух громадського транспорту: автобус?в, трамва?в ? тролейбус?в. На деяких п?дпри?мствах, а саме на завод? ZNTK , на завод? з виготовлення автомоб?льного обладнання PZSM , на римарськ?й фабриц?, прац?вники продовжували страйкувати, на ?нших ? працювала лише частина роб?тник?в. ^[49]

У Цитадел? ^[pl] в?дбулась оф?ц?йна церемон?я поховання жертв, на як?й були присутн? прем'?р-м?н?стр Юзеф Циранкевич ? секретар ЦК ПОРП Едвард ?ерек ^[49] .

У друг?й половин? дня почалося виведення б?льшост? в?йськових п?дрозд?л?в за меж? Познан?. Проте до п?зньо? ноч? в р?зних частинах м?ста ще було чути звуки постр?л?в. ^[49]

К?льк?сть загиблих у познанських под?ях визнача?ться у 58 ос?б. Вс? вони в?дом? по?менно ^[50] . 50 ?з них були учасниками протест?в ? переважно заводськ? роб?тники, п?дсобники чи учн?, р?дше школяр?, ?нженери, техн?ки ^[51] . Найстаршому ? м'яснику Здз?славу П?скорському ? було 58 рок?в, наймолодшому ? школяру Ромеку Стжалковському ? 13 рок?в. Останн?й ? транспортний роб?тник Анджей Стиперек ? помер 30 с?чня 1964 року в?д насл?дк?в поранення у хребет ^[52] .

Серед досл?дник?в упродовж десятил?ть точилися дискус?? навколо питання к?лькост? загиблих ? поранених п?д час познанських под?й червня 1956 року. У л?тератур? перш? списки жертв Червня-56 з'явились у 1981 роц?. За р?зними даними к?льк?сть загиблих вар?ювала в?д 53 до 113 ос?б, а поранених ? в?д 300 до понад 1000. ^[53]

6 вересня 1991 року була утворена Окружна ком?с?я з розсл?дування злочин?в проти польського народу в Познан?. До дня свого розпуску 28 с?чня 1999 року ком?с?я займалася розсл?дуванням под?й, що мали м?сце в Познан? 28-29 червня 1956 року. П?сля утворення ново? В?домчо? ком?с?? крим?нального пересл?дування за злочини проти польського народу в м?ст? Познан? розсл?дування було в?дновлено 22 листопада 2000 року. Предметом власних досл?джень ком?с?я визначила злочинну д?яльн?сть комун?стичних державних посадових ос?б, що призвела до втрати життя багатьох людей, запод?яла т?лесним ушкодженням, незаконному позбавленню вол? ? жорстокому поводженню ?з затриманими п?д час познанських под?й, що в?дбувалися 28-29 червня 1956 року. ^{[2] [3]}

У результат? розсл?дувань ?нститут нац?онально? пам'ят? Польщ? визначив, що п?д час познанських протест?в загинули 58 ос?б, у тому числ? 50 цив?льних, 4 в?йськовослужбовц?, 1 м?л?ц?онер ? 3 сп?вроб?тники UB ; поранення отримали принаймн? 573 особи, у тому числ? 523 цив?льн?, 15 сп?вроб?тник?в UB , 7 м?л?ц?онер?в та 28 в?йськовослужбовц?в ^[53] .

У 1956 роц? обставини загибел? 8 в?йськовослужбовц?в ? сп?вроб?тник?в правоохоронних орган?в були досл?джен? б?льш докладно н?ж цив?льних ос?б. Серед усп?шно завершених розсл?дувань ? справа Брон?слава Фаласа, солдата строково? служби, якого випадково вбив постр?лом курсант Оф?церсько? школи бронетанкових ? механ?зованими в?йськ у Познан?; справа капрала UB Зигмунта ?здебного, яка розглядалася на судовому ≪процес? трьох≫; а також справа старшого сержанта м?л?ц?? Франч?шека Кристека, який помер в?д травм у результат? авар??, що сталася п?д час погон? за учасниками протест?в. ^{[2] [3]}

• Список загиблих повстанц?в [ Арх?вовано 17 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]
• Список загиблих в?йськовослужбовц?в ? сп?вроб?тник?в орган?в правопорядку та безпеки [ Арх?вовано 17 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]
• Список арештованих ^{[ недоступне посилання ]}

Перш? арешти ман?фестант?в почали зд?йснюватися солдатами В?йська Польського вже п?д час придушення протест?в. У н?ч з 28 на 29 червня сп?вроб?тники UB ? МО , ?нод? ?з залученням в?йськових, провели масштабну акц?ю по затриманню найактивн?ших учасник?в под?й у Познан?. Ц? заходи тривали впродовж дек?лькох тижн?в п?сля зак?нчення бойових д?й. Ус?х заарештованих доправляли до ф?льтрац?йного пункту, який про?снував з 28 червня по 3 липня 1956 року в гарн?зонних казармах у познанському район? Лавиц?. ^[54] Пот?м зв?дти п?дозрюваних доставляли до Центрально? тюрми на вул. Млинськ?й, а також до в'язниць служби безпеки на вул. Кохановського в Познан?, у м?стечках ?н?зно , Рав?ч та Шрьода ^[55] .

На 8 липня 1956 року сп?вроб?тники служби безпеки UB затримали 658 ос?б. Окр?м того ще 88 учасник?в под?й заарештувала м?л?ц?я MO . ?з загально? к?лькост? затриманих прац?вниками UB сл?дч? зв?льнили 316 п?дозрюваних за в?дсутн?стю доказ?в, а також в?дпустили 48 ос?б в оч?куванн? суду. Справи на 98 заарештованих, що п?дозрювались у ско?н? злочин?в поза компетенц??ю UB , передали прокуратур?, 11 ? до суду у справах неповнол?тн?х. 185 затриманих залишилися п?д сл?дством служби безпеки. Б?льш?сть (135 ос?б) тих, хто перебував у тюрм? UB , становила молодь в?ком в?д 17 до 25 рок?в. ^[56]

Оф?ц?йна пропаганда запевняла, що в червн? 1956 року Познань стала ареною роб?тничих виступ?в у значн?й м?р? виправдано, зважаючи на тогочасне соц?ально-економ?чне становище, але цим скористались окрем? групи бандит?в ? хул?ган?в. Газети м?стили фотограф?? зруйнованих прим?щень. Випуск польсько? к?нохрон?ки в?д 3 липня 1956 року ≪Познань п?сля нещасних випадк?в≫ демонстрував глядачам чотирьох затриманих ≪хул?ган?в≫, що каялися за св?й вандал?зм щодо державно? власност? ^[57] . Уряд усв?домлював, що неможливо судити десятки тисяч людей, що вийшли на познанськ? вулиц?. Було ухвалене р?шення обмежитися розсл?дуванням конкретних злочин?в: вбивств, насильницьких напад?в, вчинених на державн? установи, на солдат?в ? сп?вроб?тник?в державного апарату, на д?льниц? м?л?ц??, захоплень збро?, грабеж?в та крад?жок ^[58] . Скасування покарання за участь у страйку ? демонстрац?? п?дтверджувало пропагандистську тезу, що це не роб?тники, а ≪хул?ганськ? та крим?нальн? елементи≫ виступили проти народно? влади. ^[59]

Для прискорення сл?дчих д?й Во?водське управл?ння безпеки в Познан? додатково поповнилося 145 сп?вроб?тниками. На допомогу також були направлен? к?лька десятк?в прац?вник?в служби безпеки з Варшави. До сл?дчо? роботи залучили познанську м?л?ц?ю ? сп?вроб?тник?в Головного управл?ння MO . Правоохоронн? органи активно залучали агентурну мережу. ^[55]

На початковому етап? розсл?дування сл?дч? UB зробили припущення, що не потребували доказ?в, а саме наявн?сть ≪законсп?рованого контрреволюц?йного центру≫, кер?вника д?ями роб?тник?в, або вплив ≪зах?дних диверс?йних центр?в≫ на познанськ? под??. Але у процес? сл?дства з'ясувалося, що факти не п?дтверджували ц? переконання. ^{[59] [58]}

Початок запланованих на липень 1956 року судових процес?в поступово в?дкладався. Одн??ю з причин затримки був тривалий х?д розсл?дування. Також виявилось, що зовн?шн?й вигляд тих обвинувачених, обличчя яких носили явн? сл?ди побо?в, м?г викликати непередбачен? насл?дки в зал? суду. Жорстоке поводження ?з затриманими було звичайною практикою в робот? сп?вроб?тник?в м?л?ц?? МО ? служби безпеки UB . Тому орган?затори процес?в чекали, поки ≪порушення соц?ал?стично? законност?≫ не зникнуть природним шляхом. Нав?ть одному ?з заарештованих, якому сл?дч? зламали н?с, була запропонована медична операц?я. Це пояснювалося тим фактом, що за запевненнями прем'?р-м?н?стра Циранкевичем слухання на процесах будуть в?дкритими для громадськост?, б?льш того, за ?х ходом можуть стежити ?ноземн? спостер?гач?. ^[59]

З в?дкладенням початку процес?в поступово зм?нювалося передбачене число п?дсудних. Спочатку сл?дч? п?дготували 51 судовий процес, на яких мали в?дпов?дати перед законом 135 ос?б. У деяких випадках органи д?знання складали нав?ть по 2-3 верс?? обвинувальних акт?в. Нарешт? влада зупинилася лише на 3-х процесах ?з п?дсудними, вина яких здавалося безперечною, ? ?? легко можна було довести. Обтяжувальною обставиною для багатьох звинувачених виявились ?х попередн? конфл?кти з законом. Такий в?дб?р п?дсудних був ц?лком св?домим, тому що влада бажала представити найб?льш активних учасник?в червневих под?й як звичайних злочинц?в, тим самим кидаючи т?нь на роб?тничий протест у ц?лому. ^[59]

Перший ?з показових судових процес?в, так званий ≪процес трьох≫, розпочався 27 вересня 1956 року в прим?щенн? Во?водського суду в Познан?, що розташовувався на перетин? вулиць Марцинковського ? Сольно?. На лав? п?дсудних опинились Юзеф Фольтинович (1936?1984), Каз?м?ж Журек (1938?1993) ? ?жи Срока (1938?1984). ?х звинувачували у сп?вучаст? в напад? та побитт? сп?вроб?тника служби безпеки UB капрала Зигмунта ?здебного (1930 р.н.), який унасл?док отриманих травм помер у шпитал? 28 червня 1956 року. Кр?м того Журков? було пред'явлено звинувачення в знищенн? документ?в во?водсько? прокуратури ? пов?тового суду, а Срок? ? нищення обладнання в'язниц? п?д час захоплення ?? демонстрантами. ^[60]

Пам'ятаючи в чому полягала ≪стал?нська справедлив?сть≫, багатьом мешканцям Познан? здавалося, що п?дсудним загрожу? суворий вирок. Зг?дно з чинним у той час Малим крим?нальним кодексом Польщ? 1946 року, за злочини, у ско?нн? яких обвинувачували п?дсудних, передбачалося позбавлення вол? в?д 5 рок?в до дов?чного ув'язнення або нав?ть смертна кара. Серед людей дом?нувало переконання, що судять невинних. З агентурних джерел над?йшла ?нформац?я про н?бито формування серед роб?тник?в заводу ZISPO ком?тету для орган?зац?? силового зв?льнення в'язн?в. Дехто намагався анон?мними листами з погрозами на адресу прокурор?в ? судд?в чинити тиск на представник?в юстиц??. Перед початком ? в ход? процесу ?з-за кордону надходили заклики до чесного проведення судових слухань ? благання проявити милосердя до п?дсудних. ^[61]

8 жовтня 1956 року суд оголосив вирок, який був значно м'якший, н?ж оч?кувалося: Юзеф Фольтинович та ?жи Срока отримали кожний 4 роки ? 6 м?сяц?в ув'язнення, а Каз?м?ж Журек ? 4 роки позбавлення вол?. До засуджених не була застосована амн?ст?я на в?дм?ну в?д п?дсудних ≪процесу дев'яти≫. ^[62]

У той же день, коли розпочався ≪процес трьох≫, 27 вересня 1956 року, у т?й же буд?вл? Во?водського суду в Познан? в?дкрився ≪процес дев'яти≫. Перед судом постали Зенон Урбанек (20 рок?в), Юзеф Почтовий (18 рок?в), Стан?слав Яворек (21 р?к), Людв?к В?жб?цький (21 р?к), Лукаш Пьотровський (19 рок?в), Стан?слав Кауфманн (20 рок?в), Леон Ол?йн?чак (35 рок?в), Януш Б??анський (20 рок?в) ? Ян Суварт (22 роки) ^[63] . Проти вс?х заарештованих висунули звинувачення в тому, що вони разом з ?ншими не встановленими особами вчинили насильницьк? напади на буд?влю ? сп?вроб?тник?в Во?водського управл?ння WUds.BP . Додатково перших чотирьох п?дсудних звинувачували в обстр?л? буд?вл? UB , унасл?док чого були загибл? й поранен?. ?нш? п?дсудн? обвинувачувались у допомоз? нападу на прац?вник?в служби безпеки UB шляхом надання збро? ? бо?припас?в до не?. Обвинувальний висновок включав також справу вбивства 13-тир?чного Романа Стжалковського , хоча з?браний у ход? сл?дства матер?ал не п?дкр?плював ц? звинувачення проти п?дсудних. ^[64]

12 жовтня 1956 року в суд? в?дбулось оголошення вироку. Зенон Урбанек, Стан?слав Яворек та Людв?к В?жб?цький отримали 6 рок?в ув'язнення, Юзеф Почтовий ? 3 роки, Януш Б??анський ? 2,5 роки, Лукаш Пьотровський ? п?втора року позбавлення вол?. Стан?слава Кауфманна засудили на 2 роки тюрми з в?дстрочкою виконання вироку на 5 рок?в. Яна Суварта та Леона Ол?йн?чака суд виправдав. ^[59]

На 12 жовтня 1956 року до Во?водського суду в Познан? було передано 41 звинувачувальний акт на 123 затриманих. У той же час прокуратура в?дкликала з суду 10 справ, в?дкритих проти 12 ос?б, у стан? розсл?дування залишалися ще 5 справ проти 7 арештованих. ^[65]

Останн?м ?з так званих показових судових процес?в був ≪процес десяти≫, який розпочався 5 жовтня 1956 року. На лав? п?дсудних опинились: Януш Кулас (20 рок?в), М?колай Пац-Помарнацький (22 роки), Роман Бульчинський (19 рок?в), Владислав Качковський (18 рок?в), ?рон?м Желонацький (18 рок?в), Мар'ян Йоах?мяк (23 роки), Антон?й Кл?мецький (19 рок?в), Ян Лучак (22 роки), Зи?мунт Майхер (25 рок?в), Зб??н?в Блашчик (23 роки). ?х звинуватили в сер?? акт?в, як? в?дбувалися в ход? з?ткнень з солдатами, сп?вроб?тниками UB ? м?л?ц?онерами. ^[66]

На 22 жовтня 1956 року було заплановано винесення р?шення по справ?, але напередодн?, 21 жовтня , у кра?н? в?дбулася знаменна под?я ? на VIII пленум? ЦК ПОРП першим секретарем парт?? був обраний Владислав ?омулка. Суддя, зам?сть оголошення вироку, в?дновив слухання справи ? зажадав допитати нових св?дк?в, пот?м 3 листопада в?дклав судовий розгляд, щоб припинити його зовс?м. Суд повернув справу прокуратур? на дорозсл?дування. ^{[59] [65]}

29 червня 1956 року в Познан? п?д кер?вництвом секретаря ЦК ПОРП Едварда ?ерека розпочала роботу парт?йна ком?с?я для з'ясовування причин ≪нещасних випадк?в≫ у Познан?. 2 липня в?дкрилася нарада прац?вник?в Во?водського ком?тету ПОРП. Перед початком наради рег?ональн? парт?йн? чиновники отримали тези критичного зв?ту ком?с?? ?ерека. У ход? дискус?? члени партактиву во?водства говорили про економ?чн? причини страйку ? демонстрац??, обережно вказуючи на в?дпов?дальн?сть центрального уряду за под?? в Познан?. 3 липня в?дбулося зас?дання Пол?тбюро ЦК ПОРП, на якому ?ерек виступив ?з тезовою оц?нкою познанських под?й. ^[67] П?сля допов?д? ?ерека Пол?тбюро частково зм?нило власне ставлення до под?й у Познан?, зазначаючи, що ?нтенсивним розсл?дуванням не виявлено н?яких сл?д?в ?ноземних агент?в або провокатор?в. Пол?тбюро стверджувало, що причиною невдоволення познанського роб?тничого класу стало спотворення в економ?чн?й пол?тиц?, бюрократична повед?нка адм?н?страц?й п?дпри?мств ? кер?вник?в департамент?в м?н?стерств у вир?шенн? роб?тничих проблем. Пол?тбюро визнало винними рег?ональний парт?йно-адм?н?стративний апарат, м?сцеву службу безпеки, а також прац?вник?в преси. ^[68] 7 липня в?дбулася нарада в Центральному Ком?тет? ПОРП, на яку запросили член?в Пол?тбюро, кер?вник?в в?дд?л?в ЦК та перших секретар?в во?водських ком?тет?в парт??. ^[69] Едвард ?ерек надав присутн?м на нарад? повний зв?т ком?с??, в якому п?дкреслював, що под?? в Познан?, вчинен? ≪ворогами народу≫, мали провокац?йний характер, але м?сцев? парт?йн? кер?вники п?ддалися на ц? провокац??, во?водськ? служба безпеки та м?л?ц?я залишилися пасивними ? не реагували на д?? аг?татор?в на заводах, вулицях, у транспорт?. Таким чином, центральна влада перекладала всю в?дпов?дальн?сть за познанськ? под?? виключно на м?сцевих чиновник?в. ^[57]

Центральний Ком?тет ПОРП визначив дв? основн? л?н?? повед?нки у справ? познанського повстання: 1) показово покарати деяких м?сцевих парт?йних кер?вник?в та державних чиновник?в; 2) досл?дити под??, що трапилися, у контекст? перегляду власно? соц?ально-економ?чно? пол?тики ? зм?ни метод?в парт?йного керування ^[70] .

З 3 липня на п?дпри?мствах Познан? почалось повернення роб?тникам надм?рно стягнутих у попередн? роки податк?в. На завод? ZISPO , головним чином у в?дд?лен? W-3 , прац?вникам п?двищили зароб?тну плату, яку виплатили вже 10 липня. ^[68]

Познанський парт?йний актив ? значна частина громади м?ста оч?кували справедливо? оц?нки под?ям ? ухвалення р?шень в?д VII Пленуму ЦК ПОРП, що розпочався 18 липня ? тривав до 28 липня . Перший секретар Едвард Охаб в основн?й допов?д? прид?лив увагу серед ?ншого тем? Познанського Червня, який надал? називався ≪познанськими нещасними випадками≫. Охаб у допов?д? зазначив, що причиною невдоволення роб?тник?в Познан? були поган? умови життя, а також бюрократизм як центральних, так ? м?сцевих орган?в. Проте головним винуватцем визнавалася познанська парт?йна орган?зац?я, тому що вона не чинила ≪бунт?вникам та демагогам≫ орган?зований оп?р, а також органи безпеки, що не запоб?гли д?ям ворога. Познанськ? под?? стали одн??ю з найважлив?ших тем дискус?й на VII Пленум?, в яких брали учать центральн? й во?водськ? парт?йн? кер?вники. Б?льш?сть ?з понад 30 учасник?в обговорення п?дтримали тезу економ?чних ? бюрократичних причин ? слабкост? м?сцево? влади. ?з надм?рною самокритикою виступив перший секретар Познанського во?водського ком?тету Леон Сташяк, хоча це не захистило його в?д подальшого усунення з посади. Остаточна позиц?я парт?? стосовно познанських протест?в знайшла в?дображення в резолюц?? пленуму. Ця позиц?я майже не в?др?знялася в?д перших оц?нок под?й парт?йним кер?вництвом 28?29 червня. Справедливому вир?шенню питання заважала м?жфракц?йна боротьба за владу в центральних органах парт??. ^[71]

Зм?на оф?ц?йно? позиц?? в оц?нюван? причин познанських протест?в в?дбулася на VIII Пленум? ЦК ПОРП, що розпочався 19 жовтня 1956 року у Варшав?. Кандидат на пост першого секретаря ЦК ПОРП Владислав ?омулка у сво?й програмн?й промов?, у частин? ≪Уроки Познан?≫, запропонував переосмислити червнев? под?? ^[72] :

Причини познансько? трагед?? та глибокого незадоволення всього роб?тничого класу лежать у середин? нас, у кер?вництв? парт??, в уряд?. Горючий матер?ал збирався роками. Ориг?нальний текст (пол.) Przyczyny tragedii pozna?skiej i gł?bokiego niezadowolenia całej klasy robotniczej tkwi? u nas, w kierownictwie partii, w rz?dzie. Materiał palny zbierał si? całe lata.

21 жовтня VIII Пленум ЦК ПОРП обрав першим секретарем Владислава ?омулку.

У понед?лок 22 жовтня в Познан? в цеху в?дд?лення W-4 заводу ZISPO в?дбувся багатотисячний м?тинг, на якому роб?тники ухвалили резолюц?ю, в як?й в?тали новий склад Пол?тбюро ЦК ПОРП на чол? з Владиславом ?омулкою ? прийняту на VIII Пленум? програму ^[73] .

1 листопада 1956 року завод ?м. Стал?на ( ZISPO ) отримав нову назву ? ≪Державне п?дпри?мство ?Металопромисловий завод ?. Це?ельський у Познан?“≫ ^[74] .

Уряд Владислава ?омулки , що прийшов до влади в Польщ? п?сля жовтневих зм?н у кра?н?, дуже швидко оповив познанськ? виступи зав?сою мовчання. Упродовж наступних 25 рок?в комун?стична влада, намагаючись стерти з колективно? св?домост? поляк?в, блокувала будь-яку ?нформац?ю про кривав? под?? червня 1956 року. Познанськ? протести завдяки цензур? стали закритою темою нав?ть для ?сторичних досл?джень. Найб?льш активн? учасники червневих под?й зазнали пересл?дувань ? вони були зв?льнен? з роботи ? перебували п?д пост?йним наглядом правоохоронних орган?в. Проте спогади в с?м'ях учасник?в тих под?й п?дкр?плювали сусп?льну пам'ять про Червень 1956 року. У 1970-т? роки опозиц?йн? до влади громадяни, в?дв?дуючи поховання жертв Чорного четверга, замовляли юв?лейн? меси , на як? збиралися к?лька десятк?в людей. ^[75]

Боротьба за пам'ять про познанськ? протести досягла значного усп?ху п?сля под?й серпня 1980 року ^[pl] . Буд?вництво в 1981 роц? пам'ятника жертвам Червня стало одн??ю з перших ?н?ц?атив профсп?лки ≪Сол?дарн?сть≫ у Познан?. ^[75] 10 жовтня 1980 року загальне з?брання представник?в великопольського в?дд?лення ≪Сол?дарност?≫ ухвалило р?шення про спорудження пам'ятника жертвам Познанського Червня ^[pl] . А вже 21 жовтня був сформований громадський ком?тет з питань встановлення пам'ятника. Б?льш?сть член?в ком?тету безпосередньо брали участь у познанських протестах 1956 року. Роботи над пам'ятником мали вестись у прискореному темп? й бути завершеними до 28 червня 1981 року ? 25-то? р?чниц? тих под?й. Конкурс серед проект?в пам'ятника розпочався 22 листопада 1980 року. У грудн? того ж року був проведений в?дб?р напис?в для пам'ятника та чотирьох мемор?альних дощок, що планувалося розм?стити в м?сцях, пов'язаних з под?ями Червня-56 ? перед головними воротами заводу Це?ельського, б?ля заводу локомотиво- ? вагонобудування W-3 , ремонтного заводу ZNTK ? транспортного п?дпри?мства MPK . 6 лютого 1981 року п?сля палких дискус?й до вт?лення в?д?брали проект скульптора Адама ?рачика ^[pl] та арх?тектора Влодз?м?жа Войцеховського ^[pl] . Одна ?з найб?льших проблем, що виникли перед громадським ком?тетом, полягала в пошуку м?сця розташування монумента й узгоджен? з владою обраного м?сця. Остаточно орган?зац?йний ком?тет вир?шив встановити пам'ятник на площ? Адама М?цкевича ^[pl] , але м?ська влада намагалася завадити цьому. Адм?н?стративне узгоджувальне р?шення орган?затори будови отримали лише 26 червня 1981 року, за два дн? до урочистостей. На безл?ч проблем ? узгоджень натикалися роботи з виготовлення пам'ятника. Але, завдяки зусиллям роб?тничих колектив?в познанських п?дпри?мств, 19 червня 1981 року вс? елементи пам'ятника доставили на м?сце встановлення на площ? М?цкевича. Конструкц?? монумента в?д заводу Цегельского, де йшло в основному ?х виготовлення, урочисто, в оточенн? велико? к?лькост? городян були перевезен? на колишню площу Стал?на (площа Адама М?цкевича) ? саме тим маршрутом, яким страйкар? йшли 28 червня 1956 року. 26 червня монтажн? роботи завершилися ? усе було готове до першого оф?ц?йного святкування юв?лею. ^[76]

Разом ?з буд?вництвом пам'ятника тривала п?дготовка до перших оф?ц?йних урочистостей ?з нагоди 25-то? р?чниц? Червня-56. Серед вжитих заход?в були влаштован? проведення виставок, наукових симпоз?ум?в, лекц?й тощо. Важливою под??ю в культурному житт? стала прем'?ра в Новому театр? ^[pl] спектаклю ≪Обвинувачений: Червень-56≫ ( Oskar?ony: Czerwiec Pi??dziesi?tsze?? ). П?д редакц??ю Ярослава Мач??вського ^[pl] та Зоф?? Троянов?чово? ^[pl] вийшла з друку перша наукова праця, присвячена протестним под?ям, ? ≪Познанський червень 1956 року≫ ( Pozna?ski Czerwiec 1956 ). До дня святкування було в?дбито дек?лька пам'ятних медалей. ^[76]

В?дбулися зм?ни в топон?м?ц? Познан?. За пропозиц??ю профсп?лки ≪Сол?дарн?сть≫, що д?яла на завод? Це?ельського, м?ська нац?ональна рада ^[pl] ухвалила р?шення перейменувати вул. Фел?кса Дзержинського , з яко? почалася хода демонстрант?в в?д заводу ZISPO , на вулицю 28 червня 1956 р. ^[pl] , а частина вул. Мильно? отримала нову назву на честь Романа Стжалковського . ^[76]

Безпосередньо урочистост? почалися 27 червня в?дкриттям мемор?альних дощок перед депо MPK на вул. Гайов?й ^[pl] , перед воротами заводу ZNTK , б?ля головних вор?т заводу HCP та перед заводом W-3 . Кр?м того, були встановлен? пам'ятн? дошки в м?сцях, пов'язаних з кривавими под?ями Червня-56, ? на фронтон? буд?вл? шпиталю ?мен? Ф. Раше? ^[pl] , а також на вулиц? Романа Стжалковського. Перед заводом Це?ельського в?дслужив святу месу арх??пископ ?жи Строба ^[pl] , п?сля чого кардинал Франч?шек Махарський ^[pl] виголосив пропов?дь. ^[76]

У нед?лю 28 червня о 10.00 заводськ? сирени та дзвони костьол?в дали сигнал початку головн?й церемон?? на площ? М?цкевича, де з?бралося близько 200 тис. людей. Урочистост? розпочались оф?ц?йними виступами. Серед ?нших з промовою виступили неформальний л?дер Червня-56 Стан?слав Матия ^[pl] ? глава ≪Сол?дарност?≫ Лех Валенса . Пам'ятник жертвам протест?в в?дкрили Стан?слав Матия й Анна Стжалковська ? мати 13-р?чного Ромека Стжалковського, убитого 28 червня 1956 року. П?сля освячення пам'ятника арх??пископом Стробою пройшов урочистий переклик загиблих ? ?з сус?дньо? веж? ?мператорського замку звисало г?гантське полотнище з вперше оприлюдненими ?менами жертв кривавих под?й Познанського Червня. Сл?дом в?дбулась урочиста свята меса, п?д час яко? була зачитана телеграма в?д папи ?вана Павла II . ^[76]

Символ ≪Познанськ? Хрести≫ став широко визнаною емблемою польсько? опозиц??. П?сля повалення комун?стично? влади в Польщ? в 1989 роц? вже н?що не заважало г?дно в?дзначати юв?ле? Червня-56. Щороку представники м?сцево? влади ? ≪Сол?дарност?≫ разом ?з мешканцями Познан? приходять до пам'ятник?в ? мемор?альних дощок, щоб вшанувати пам'ять полеглих ? згадати геро?чну ?стор?ю. ^[76]

Про збереження сусп?льно? пам'ят? дбають створен? громадськ? орган?зац?? та асоц?ац??:

• Товариство ≪Познанський Червень-56≫ ( Stowarzyszenie Pozna?ski Czerwiec 56 ),
• Союз комбатант?в та учасник?в Познанського повстання червня 1956 року ( Zwi?zek Kombatantow i Uczestnikow Powstania Pozna?skiego Czerwca 1956 r. ),
• Союз повстанц?в Познанського Червня-56 ≪Непереможен?≫ ( Zwi?zek Powsta?cow Pozna?skiego Czerwca 56 Niepokonani ). ^[76]

21 червня 2006 року Сейм Республ?ки Польща оголосив 28 червня святом ? Нац?ональним Днем Пам'ят? Познанського Червня 1956 року ^[77] :

У 50-у р?чницю Познанського Червня 1956 року Сейм Республ?ки Польща прагне в?ддати данину героям, чия мужн?сть ? патр?отизм стали нар?жним каменем наступних антикомун?стичних спалах?в у Польщ?. П'ятдесят рок?в тому вибухнули ? в ?м'я боротьби за свободу, хл?б ? справедлив?сть ? протести ? страйки роб?тник?в заводу Це?ельського й багатьох ?нших п?дпри?мств Познан?. Вони перетворились у збройн? виступи проти тод?шньо? влади. Цей спалах, хоч криваво придушений в?йськами ? танками, прин?с моральну перемогу, яка в?дбилася широкою луною в Польщ? та поза ?? межами. Поляки зберегли в пам'ят? т? под??, на ?рунт? яких виросли не т?льки зм?ни жовтня 56-го, але й Грудень 70-го та Серпень 80-го. Сьогодн? у в?льн?й ? незалежн?й Польщ? ми зобов'язан? пам'яттю ? вдячн?стю людям Червня 56-го. Сейм Республ?ки Польща оголошу? день 28 червня Нац?ональним Днем Пам'ят? Познанського Червня 1956 року. Сейм Республ?ки Польща в?дда? данину поваги тим, хто мав мужн?сть протистояти злу ? боротися за в?льну, незалежну ? справедливу Польщу. Ориг?нальний текст (пол.) W 50. rocznic? Pozna?skiego Czerwca 1956 Sejm Rzeczypospolitej Polskiej pragnie odda? hołd bohaterom, ktorych odwaga i patriotyzm stały si? kamieniem w?gielnym po?niejszych antykomunistycznych zrywow w Polsce. Pi??dziesi?t lat temu wybuchły ? w imi? walki o wolno??, chleb i sprawiedliwo?? ? protesty i strajki robotnikow Zakładow Cegielskiego i wielu innych miejsc pracy Poznania. Przerodziły si? one w zbrojne wyst?pienie przeciwko owczesnej władzy. Zryw ten, cho? krwawo stłumiony z u?yciem wojska i czołgow, przyniosł zwyci?stwo moralne, ktore odbiło si? szerokim echem w Polsce i poza Jej granicami. Polacy przechowali w pami?ci te wydarzenia, na gruncie ktorych wyrosły nie tylko przemiany pa?dziernika '56, ale i Grudzie? '70, i Sierpie? '80. Dzi? w wolnej, niepodległej Polsce winni jeste?my ludziom Czerwca '56 pami?? i wdzi?czno??. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej ogłasza dzie? 28 czerwca Narodowym Dniem Pami?ci Pozna?skiego Czerwca 1956. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej składa hołd tym, ktorzy mieli odwag? sprzeciwi? si? złu i walczy? o woln?, niepodległ? i sprawiedliw? Polsk?.

21 червня 2006 року Сенат Республ?ки Польща прийняв постанову про вшанування 50-то? р?чниц? Познанського Червня 1956 року ^[78] :

У день 28 червня 1956 року мешканц? Познан? вийшли на вулиц?, щоб висловити свою незгоду з комун?стичним беззаконням. Так почався пох?д роб?тник?в познанських п?дпри?мств ? у тому числ? заводу Це?ельського, що в той час носив ганебне ?м'я Йосипа Стал?на. До них при?дналися студенти, школяр? та ?нш? жител? м?ста. Постр?ли сп?вроб?тник?в Управл?ння безпеки в б?к демонстрант?в привели до того, що мирна демонстрац?я перетворилася в дводенне повстання проти комун?стично? тиран??. Це був перший у п?сляво?нн?й Польщ? ? ? один ?з перших в ?вроп? ? в?дкритий виступ проти комун?стичного тотал?таризму. Червневий спалах 1956 року був виразом колективного голосу сов?ст? познансько? та великопольсько? громади. Познанське повстання, розпочате жаданням в?дновлення права на справедливу винагороду, перетворилося в загальне волання про правду ? справедлив?сть, про свободу рел?г?йну ? пол?тичну, про дотримання владою закону, про к?нець радянського панування ? повний суверен?тет Польщ?. Ус? ц? ц?нност? були знищен? тод?шньою владою через ф?зичну л?кв?дац?ю опозиц??, пересл?дування Церкви, загальну цензуру, масову конф?скац?ю майна ? повсюдний терор. Попри жорстоку реакц?ю влади ? криваве придушення повстання, под?? Познанського Червня 1956 року стали символом непохитного захисту основних прав нац??. У т? червнев? дн? геро?чн? познанськ? й великопольськ? жител? ще раз в ?стор?? нашо? кра?ни нагадали про права ? свободи вс?х поляк?в. К?лька десятк?в ?з них заплатили за це найвищу ц?ну, втративши життя, близько тисяч? були поранен?, ? сотн? постраждали в?д репрес?й, що тривали майже чверть стол?ття. Под?? Познанського Червня 1956 року стали безпосередньою причиною краху стал?н?зму в Польщ? в жовтн? 1956 року, що потягнуло за собою подальш? зм?ни в ?нших кра?нах комун?стичного блоку ? призвело до закриття найкривав?шо? глави в ?стор?? комун?зму в ?вроп?. Познанське повстання було першим кроком на довгому шляху, який прив?в до в?дновлення свободи ? суверен?тету Польщ? п?сля 1989 року. Сенат Республ?ки Польща у п'ятдесяту р?чницю Познанського повстання 1956 року в?дда? данину пошани його геро?чним учасникам. Ориг?нальний текст (пол.) W dniu 28 czerwca 1956 roku mieszka?cy Poznania wyszli na ulic?, aby wyrazi? swoj sprzeciw wobec komunistycznego bezprawia. Tak rozpocz?ł si? pochod robotnikow pozna?skich zakładow pracy ? w tym fabryki Cegielskiego, nosz?cej wowczas haniebne imi? Jozefa Stalina. Doł?czyli do nich studenci, uczniowie i inni mieszka?cy miasta. Oddane przez pracownikow Urz?du Bezpiecze?stwa strzały do maszeruj?cych spowodowały, ?e pokojowa demonstracja przerodziła si? w dwudniowe powstanie przeciwko komunistycznej tyranii. Było to pierwsze w powojennej Polsce ? i jedno z pierwszych w Europie ? otwarte wyst?pienie przeciwko komunistycznemu totalitaryzmowi. Czerwcowy zryw 1956 roku był wyrazem zbiorowego głosu sumienia społecze?stwa Poznania i Wielkopolski. Powstanie pozna?skie, rozpocz?te ??daniem przywrocenia prawa do godziwego wynagrodzenia, przerodziło si? w powszechne wołanie o prawd? i sprawiedliwo??, o wolno?? religijn? i polityczn?, o przestrzeganie prawa przez władz?, o zako?czenie sowieckiej dominacji i pełn? suwerenno?? Polski. Wszystkie te warto?ci niszczone były przez owczesne władze poprzez fizyczn? likwidacj? opozycji, prze?ladowanie Ko?cioła, powszechn? cenzur?, masowe konfiskaty mienia i wszechobecny terror. Pomimo brutalnej reakcji władzy oraz krwawego stłumienia powstania, wydarzenia Pozna?skiego Czerwca 1956 stały si? symbolem nieprzejednanej obrony podstawowych praw narodu. W te czerwcowe dni bohaterscy mieszka?cy Poznania i Wielkopolski po raz kolejny w historii naszego kraju upomnieli si? o prawa i wolno?ci wszystkich Polakow. Kilkudziesi?ciu z nich zapłaciło za to cen? najwy?sz? ? trac?c ?ycie, około tysi?ca odniosło rany, a kilkuset dotkn?ły represje trwaj?ce blisko ?wier? wieku. Wydarzenia Pozna?skiego Czerwca 1956 stały si? bezpo?redni? przyczyn? upadku stalinizmu w Polsce w pa?dzierniku 1956 roku, co poci?gn?ło za sob? po?niejsze zmiany w innych pa?stwach bloku komunistycznego i doprowadziło do zamkni?cia najbardziej krwawego rozdziału w historii komunizmu w Europie. Powstanie pozna?skie było pierwszym etapem długiej drogi, ktora doprowadziła do odzyskania wolno?ci i suwerenno?ci Polski po 1989 roku. Senat Rzeczypospolitej Polskiej, w pi??dziesi?t? rocznic? powstania pozna?skiego 1956 roku, składa hołd jego bohaterskim uczestnikom.

• Пам'ятник Жертвам Червня 1956 року ^[pl] ( Познанськ? Хрести )

  Монумент встановлений 19 червня 1981 року на площ? Адама М?цкевича й оф?ц?йно в?дкритий 28 червня того ж року, у день 25-то? р?чниц? червневих под?й. Пам'ятник присвячу?ться Познанському повстанню 1956 року, а також подальшим протестним виступам у ПНР . Монумент склада?ться з двох хрест?в ? обел?ску з головою орла. На найб?льшому хрест? позначений р?к 1956-й, на ?ншому ? роки: 1968, 1970, 1976, 1980 ? 1981. На обел?ску накреслено головне гасло познанських страйкар?в: ≪За Бога. За свободу, право й хл?б≫ ( ≪O Boga. Za wolno??, prawo i chleb≫ ) ? п?дпис: ≪червень 1956≫ .

• Пам'ятник жертвам Червня 1956 року (вул. Гайова) ^[pl]

  Монумент, оф?ц?йно в?дкритий 27 червня 1981 року, м?ститься б?ля головних вор?т колишнього трамвайного депо по вул. Гайов?й. Пам'ятник у вигляд? латинсько? л?тери V ( victoria  ? перемога) склада?ться з двох трамвайних рейок ? присвячений прац?вникам м?ського транспорту ? жертвам познанського повстання. На рейках закр?плена пам'ятна дошка з в?ршами поетеси Казимири ?ллаков?чувни , яка в червн? 1956 року мешкала в будинку навпроти трамвайного депо й була св?дком тих кривавих под?й.

• Пам'ятник загиблим у Познанському повстанн? ^[pl]

  У перв?сному вигляд? пам'ятник в?дкритий 28 червня 1990 року на роз? вулиць Кохановського ? Яна Генрика Домбровського. Остаточний поновлений вигляд мемор?ал отримав 2 червня 2002 року. На мемор?альних дошках викарбуван? ?мена загиблих п?д час познанських протест?в. На одн?й ?з пам'ятних таблиць написано: ≪Тут билися й вмирали в червн? 1956 року геро? ? учасники роб?тничого протесту за свободу, працю та хл?б. Нехай пам'ять про них залиша?ться в нас. Клуб Пам'ят? ?Непереможен?“. 28 червня 1990≫ ( ≪Tu walczyli i gin?li w czerwcu 1956 roku bohaterscy uczestnicy robotniczego protestu za wolno??, prac? i chleb. Niech pami?? o nich trwa w nas. Klub Pami?ci Niepokonani 28 czerwca 1990≫ ).

• Пам'ятник адвокатам Червня 1956 року ^[pl]

  Обел?ск, оф?ц?йно в?дкритий 19 червня 2010 року б?ля буд?вл? прокуратури на вулиц? Стан?слава Геймовського , присвячу?ться адвокатам, що на судових процесах захищали учасник?в Познанських протест?в 1956 року. Напис на пам'ятнику говорить: ≪Адвокатам, незламним захисникам на процесах Червня 1956-го та пол?тичних процесах≫ ( ≪ADWOKATOM / NIEZŁOMNYM OBRO?COM W PROCESACH CZERWCA 1956 / I PROCESACH POLITYCZNYCH≫ ). Вулиця, де встановлений пам'ятник, отримала назву на честь одного з адвокат?в, що виступали захисниками п?д час процес?в над учасниками Червня-56. Доктор права Стан?слав Геймовський п?сля познанських процес?в пересл?дувався органами безпеки UB/SB за сво? переконання ^[79] .

• Д?ти Червня 1956 року ^[pl]

  Невелика бронзова скульптура, що розташована в н?ш? будинку № 3 по вулиц? Млинськ?й, присвячу?ться д?тям, як? брали участь у познанських под?ях 1956 року.

• 
  Познанськ? Хрести
  (п?сля 2006 року)
• 
  Пам'ятник жертвам Червня 1956 року (вул. Гайова)
• 
  Пам'ятник загиблим у Познанському повстанн?
  (вул. Кохановського)
• 
  Пам'ятник адвокатам Червня 1956 року
• 
  Д?ти Червня 1956 року

4 жовтня 2007 року в Познан? в ?мператорському замку в?дкрився Музей Познанського повстання ? ≪Червень 1956≫ ^[pl] . Експозиц?я, що розм?стилася на площ? 400 кв. метр?в у вестибул? палацового к?нотеатру, м?стить колекц?ю документальних матер?ал?в, пов'язаних з под?ями червня 1956 року, а також з д?яльн?стю опозиц?? впродовж ?снування ПНР. У музе? в?дтворена квартира звичайно? познансько? с?м'?, де можна ознайомитися з умовами приватного життя в Польщ? в п?сляво?нн? часи. Серед експозиц?й музею ? зал зас?дань во?водського ком?тету ПОРП , к?мната для допит?в у в?дд?лку безпеки, судова зала, де в?дтворена сцена процесу над учасниками повстання. ^[80]

Про червнев? под?? в Познан? розпов?да?ться у ф?льм? ≪Познань 56≫ ^[pl] , знятому режисером Ф?л?пом Байоном у 1996 роц?.

• Bibliografia Poznanskiego Czerwca 1956, wybor opracowala Karolina Bittner [ Арх?вовано 4 червня 2016 у Wayback Machine .]

• Białecki, Konrad . Przebieg ?ledztwa prowadzonego przed ≪procesem trzech≫ w ?wietle zachowanych materiałow UB . ? Pozna?ski Czerwiec 1956 : uwarunkowania, przebieg, konsekwencje : materiały z mi?dzynarodowej konferencji naukowej, Pozna? 22-23 czerwca 2006. ? Pozna? : Instytut Historii UAM, 2007. ? С. 191-205. (пол.)
• Eisler, Jerzy . Polskie miesi?ce czyli kryzys(y) w PRL . ? Warszawa : Instytut Pami?ci Narodowej, 2008. ? 232 с. ? ISBN 978-83-7629-019-5 . (пол.)
• Jankowiak, Stanisław; Makowski, Edmund . Pozna?ski Czerwiec 1956 w dokumentach / Okr?gowa Komisja Badania Zbrodni Przeciwko Narodowi Polskiemu. Instytut Pami?ci Narodowej w Poznaniu. ? Pozna?, 1995. ? 254 с. (пол.)
• Karwat, Janusz; Tischler, Janos . 1956 ? Pozna? ? Budapeszt . ? Pozna? : Media Rodzina, 2006. ? 251 с. ? ISBN 83-7278-206-7 . (пол.)
• Kemp-Welch, Tony. Dethroning Stalin: Poland 1956 and its legacy  // Europe-Asia Studies. Special Issue: 1956 and Its Legacy. ? 2006. ? Vol. 58 , iss. 8 . ? P. 1261-1284 . ? DOI : 10.1080/09668130600996523 . (англ.)
• Makowski, Edmund . Pozna?ski Czerwiec 1956 ? pierwszy bunt społecze?stwa w PRL . ? Pozna? : Wydawnictwo Pozna?skie, 2001. ? 396 с. ? ISBN 83-7177-077-4 . (пол.)
• Miłosz, Jan . Przebieg ?ledztwa prowadzonego przed ≪procesem dziesi?ciu≫ w ?wietle zachowanych materiałow UB . ? Pozna?ski Czerwiec 1956 : uwarunkowania, przebieg, konsekwencje : materiały z mi?dzynarodowej konferencji naukowej, Pozna? 22-23 czerwca 2006. ? Pozna? : Instytut Historii UAM, 2007. ? С. 221-231. (пол.)
• Pozna?ski Czerwiec 1956 : uwarunkowania, przebieg, konsekwencje : materiały z mi?dzynarodowej konferencji naukowej, Pozna? 22-23 czerwca 2006  / pod red. Konrada Białeckiego i Stanisława Jankowiaka. ? Pozna? : Instytut Historii UAM, 2007. ? 287 с. ? ISBN 978-83-89407-27-6 . (пол.)
• Pozna?ski Czerwiec 1956 roku w relacji ppłk. Feliksa Dwojaka  // Przegl?d Wojskowo-Historyczny. ? 2006. ? № 4 (214) . (пол.)
• Skupie?, Anna . Przebieg ?ledztwa prowadzonego przed ≪procesem dziewi?ciu≫ w ?wietle zachowanych materiałow UB . ? Pozna?ski Czerwiec 1956 : uwarunkowania, przebieg, konsekwencje : materiały z mi?dzynarodowej konferencji naukowej, Pozna? 22-23 czerwca 2006. ? Pozna? : Instytut Historii UAM, 2007. ? С. 207-219. (пол.)

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Познанськ? протести (1956)

• Pozna?ski Czerwiec' 56 . http://www.ipn.gov.pl . Instytut Pami?ci Narodowej. Арх?в ориг?налу за 17 кв?тня 2016 . Процитовано 27 кв?тня 2016 . (пол.)
• Pozna?ski Czerwiec '56 . POZnan* http://www.poznan.pl/ . Urz?d Miasta Poznania. (пол.)

Ця стаття належить до добрих статей укра?нсько? В?к?пед??.