Пловдив

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Пловдив
болг. Пловдив
Герб Прапор
Герб Пловдива прапор
Панорама м?ста
Розташування міста Пловдив
Основн? дан?
42°09′ пн. ш. 24°45′ сх. д.  /  42.150° пн. ш. 24.750° сх. д.  / 42.150; 24.750 Координати : 42°09′ пн. ш. 24°45′ сх. д.  /  42.150° пн. ш. 24.750° сх. д.  / 42.150; 24.750
Кра?на Болгар?я
Рег?он Пловдивська область
Столиця для Пловдивська область , Пловдив [d] , Rodopi Municipality d ? Maritsa Municipality d
Засновано 6 стол?ття до н. е.
Площа 101,98 км²
Населення 370 975 ос?б ( 15 березня 2024 ) [1] ,
385 881 ос?б ( 15 березня 2024 ) [1]
Висота НРМ 164 ± 1 м
Водойма Мариця
М?ста-побратими Лейпциг [2] , Джидда [2] , Бурса [2] , Лесковац [2] , Петра [2] , Валенс?я [2] , Салон?ки [2] , ?юмр? [2] , Куманово [2] , Кошиц? [2] , Окаяма [2] , Брно [2] , Стамбул [2] , Кута?с? [2] , Лоян [2] , Охрид ( 2000 ) [2] [3] , Познань [2] , Лен?нград ( 1980 ) [2] [4] , Колумб?я [2] , Чанчунь ( 11 листопада 2011 ) [2] [5] , Самарканд [2] , Льв?в ( 31 травня 2016 ) [6] [7] , Шеньчжень [2] , Рим [2] , Кастор?я ( 17 травня 2005 ) [2] [8] , ?катеринбург [2] , ?ваново [2] , Донецьк [2] , Тегу ( 24 жовтня 2002 ) [2] [9] , Дурлешти
Телефонний код 032
Часовий пояс UTC+2 ? UTC+3
Номери автомоб?л?в РВ (П)
Код LAU ( NUTS ) BG56784
GeoNames 728193
OSM ↑ 1955801   · R  (Пловдив)
Поштов? ?ндекси 4000
М?ська влада
Адреса пл. ≪Стефан Стамболов≫ No.1
Мер м?ста Костадин Димитров
Вебсайт http://www.plovdivguide.com/
Мапа
Мапа
CMNS:  Пловдив у В?к?сховищ?

Пло?вдив (давня назва Ф?л?ппополь ) ? м?сто в Болгар?? , адм?н?стративний центр Пловдивсько? област? . М?сто знане як музей арх?тектури болгарського в?дродження , ун?кального стилю арх?тектури, що розвинувся у Болгар?? м?ж 1770 ? 1900 роками. [10]

Розташоване на берегах р?чки Мариц? в центральн?й частин? Верхньофрак?сько? низовини .

Навколишня с?льська м?сцев?сть р?дко населена ? гола. М?сто розташоване под?бно Риму , пом?ж семи пагорб?в. Проте, ймов?рно, туристи нарахують т?льки ш?сть з них, оск?льки один з пагорб?в був фактично знищений на початку 1900-х, ? ? т?льки маленька скеля на тому м?сц?.

Кл?мат

[ ред. | ред. код ]

Л?то ? зазвичай спекотне ? сухе. Зими або м'як? середземн?, або холодн? сиб?рськ?. Найволог?ший м?сяць року ? червень з середн?м опадами 65 мм, найсух?ший ? серпень з середньою величиною опад?в 27 мм. Середня денна температура липня + 36 °C, середня денна температура с?чня ? 5 °C.

Кл?мат (1952?2017)
Показник С?ч Лют Бер Кв? Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Р?к
Абсолютний максимум, °C 23,0 24,0 30,0 34,2 36,0 41,0 45,0 42,5 37,6 36,8 27,0 22,9 45,0
Середн?й максимум, °C 5,2 8,3 13,0 18,4 23,7 28,0 30,7 30,3 26,0 19,4 11,9 6,4 18,5
Середня температура, °C 0,9 3,2 7,2 12,3 17,3 21,5 23,9 23,2 19,0 13,1 6,9 2,3 12,7
Середн?й м?н?мум, °C ?3 ?1,4 1,8 6,2 11,0 15,0 17,0 16,5 12,6 7,6 2,6 ?1,3 7,1
Абсолютний м?н?мум, °C ?31,5 ?16,4 ?14,4 ?4,7 0,0 4,0 5,0 8,0 1,0 ?10,2 ?9,8 ?19 ?31,5
Норма опад?в , мм 27 34 37 41 77 57 39 43 35 37 36 39 502
К?льк?сть сонячних годин 94 110 170 200 252 281 328 315 230 162 120 77 2339
К?льк?сть дн?в з опадами 4,8 5,1 5,8 4,7 6,5 6,2 3,8 3,1 3,1 3,9 5,8 6,2 60,7


Волог?сть пов?тря, % 76 67 60 53 53 50 45 46 48 59 69 76 59
Джерело: Climatebase.ru, Danish Meteorological Institute (sun and relative humidity), [11]

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Антична епоха

[ ред. | ред. код ]

Життя в Пловдив? не переривалося майже в?с?м тисячол?ть, що робить його ?стор?ю надзвичайно багатою та ц?кавою. М?сто старше Риму, Аф?н, Карфагена ? Константинополя. В?н був сучасником стародавньо? Тро?. Нин?шн? м?сто лежить на залишках багатьох колишн?х поселень, що визнача? його багату культурну спадщину. Багато народ?в, як? населяли територ?ю м?ста, залишили сл?ди в 12-метрових культурних шарах ? спорудах Пловдива. [12]

План античного м?ста в про?кц?? на сучасний Пловдив

Найдавн?ш? сл?ди на територ?? сьогодн?шнього м?ста Пловдив датують 6-им тисячол?ттям до н. е., коли виникли перш? пост?йн? населен? пункти у неол?т?  ? к?лька населених пункт?в, под?бних до селища Ясса Тепе 1 у район? Ф?л?пово ? Ясса Тепе 2 у район? Лаути . Найдавн?ше в?доме поселення Трикутник було в?дкрито в Небет-Тепе ? дату?ться кам'яно-м?дною добою (IV?III тис. до н. е.) За час?в зал?зно? доби поселення Небет тепе ? укр?пленим м?сцем фрак?йського народу ? в 5 ст до н. е. входить в Одриське царство . У 342 р. до н. е. селище завойовано королем Ф?л?ппом II Македонським, який дав йому сво? ?м'я ? ≪Ф?л?попол?с≫, яке ? донин? використову?ться в р?зних вар?антах. У той час м?сто було оточене м?цними фортечними ст?нами, але в 320 роц? до нашо? ери Одриське царство в?дновлю? свою незалежн?сть. П?д час македонського правл?ння ? наступно? елл?н?стично? доби Ф?л?попол?с був перетворений на м?сто ? став одним з найважлив?ших центр?в В 72 до н. е. Пловдив захопили лег?они римського полководця Марка Теренц?я Варрона Лукулла .В 45 роц? н. е. м?сто ув?йшло до складу Римсько? ?мпер?? (де стало центром пров?нц?? Фрак?я ) ? отримало назву Тр?монт (≪М?сто трьох пагорб?в≫). В цей час м?сто було важливим опорним пунктом римлян (через нього проходила важлива стратег?чна дорога Via Militaris , що зв'язувала Балкани ?з зовн?шн?м св?том). Про це св?дчать численн? ру?ни римських буд?вель, що збереглися до наших дн?в, а саме: ?подром, акведук, терми ? амф?театр. Близько 250 року м?сто постраждало в?д напад?в гот?в , в 395 роц? ув?йшо до складу В?зант?йсько? ?мпер?? , а в 444?447 рр. було спустошене гунами .

Середньов?ччя

[ ред. | ред. код ]

При ?мператор? Юстин?ан? I м?сто було в?дновлено ? додатково укр?плене. З VIII стол?ття серед жител?в м?ста зб?льшу?ться чисельн?сть павликиян ? надал? м?сто стало одним з центр?в богомильства . У 812 роц? м?сто взяли в?йська болгарського хана Крума, в 836 роц? м?сто було включене до складу Першого Болгарського царства ? отримало ?м'я Пилд?н. З IX стол?ття м?сто стало центром Болгарсько? ?парх??. В XI стол?тт? м?сто вперше згаду?ться п?д назвою Пловдив. В к?нц? 969 року або на початку 970 м?сто було взято в?йськами ки?вського князя Святослава ? надал? ув?йшло до складу В?зант??. Близько 1090 року Пловдив постраждав в?д наб?гу печен?г?в . П?д час третього хрестового походу (1189?1192) Пловдив був зруйнований, близько 1198 року ? в?дновлений ? в 1204 роц? ? знову захоплений хрестоносцями (ставши центром герцогства ≪Ducatum de Finepople≫). В к?нц? 1220-х рок?в Пловдив був повернутий п?д владу болгарських цар?в ?ваном Асеном II , в 1240 ? в?д?йшов до Н?кейський ?мпер?? , але в 1344 ? знову при?днаний до Болгар??. В 1364 роц? м?сто було захоплене османами ? до 1382 року залишалося адм?н?стративним центром вилайета Румелия. В цей час м?сто втратило сво? значення фортец?, а в 1410 роц? м?ськ? мури були знесен?.

Новий час

[ ред. | ред. код ]
Церква св. Марини (XIX ст)

П?д владою турк?в м?сто (яке отримало назву Ф?л?бе) розвива?ться як торговий центр. У 1818 роц? м?сто було майже повн?стю зруйноване потужним землетрусом, але п?зн?ше в?дбудоване, в 1846 Пловдив постраждав в?д велико? пожеж?. Поступово Пловдив ста? центром болгарського в?дродження . 11 (23) травня 1851 в Пловдив? вперше в?дсвяткували день Кирила ? Мефод?я, в 1861 роц? в м?ст? була в?дкрита перша в Болгар?? г?мназ?я. Пловдив ста? центром болгарського нац?онально-визвольного руху, в 1869 роц? Вас?л Левск? в Пловдив? створив революц?йний ком?тет. Жител? м?ста брали участь в Кв?тневому повстанн? 1876 року , придушеному турецькою владою. В ход? рос?йсько-турецько? в?йни 1877?1878 рок?в 2-7 с?чня 1878 року поблизу м?ста в?дбулася одна ?з завершальних битв . П?д час Друго? Св?тово? в?йни в Пловдив прибули н?мецьк? в?йська, м?сто стало головною базою Люфтваффе в Болгар??.

Населення

[ ред. | ред. код ]

Пловдив ? друге за к?льк?стю пост?йних жител?в болгарське м?сто. Наявне населення м?ста склада? близько 450 тис. ос?б в робочий день. Разом з Соф??ю ? Варною входить в тр?йку найб?льших болгарських м?ст, чи? реальне населення перевищу? 400 000 жител?в.

Економ?ка

[ ред. | ред. код ]

Пловдив ? другий п?сля Соф?? промисловий центр кра?ни. Важливий центр с?льськогосподарського району Верхньофрак?йсько? низовини. Харчосмакова, легка промислов?сть (бавовняна, шовкова ? швейна), машинобудування, х?м?чна промислов?сть, кольорова металург?я, а також ?дина в кра?н? фабрика з виробництва цигаркового паперу ? сигаретних ф?льтр?в. З початку 1990-х рок?в частина промислових п?дпри?мств знаходиться у власност? ?ноземних власник?в. Розташований в Пловдив? ав?аремонтний завод входить до перел?ку 11 стратег?чних п?дпри?мств в?йськово-промислового комплексу. [13]

Транспорт

[ ред. | ред. код ]
Зал?зничний вокзал в Пловдив?

Пловдив ? один з найважлив?ших транспортних центр?в Болгар??.

Нин? на п?вн?ч в?д м?ста проходять автомоб?льн? дороги м?жнародного значення: автомаг?страль А1 ? ≪Тракия≫, яка ? частиною ?вропейського шосе Е80, пан'?вропейський транспортний коридор 4 ? пан'?вропейський транспортний коридор 8.

З 1874 року, коли через Пловдив пройшла зал?знична л?н?я Любимець ? Хаб?бчево ? Белово (розширена на початку XX стол?ття до Соф?? ? Стамбула), Пловдив став основним центром зал?зничного транспорту в П?вденн?й Болгар?? (в м?ст? знаходиться управл?ння зал?зниць П?вденно? Болгар??). З м?ста йдуть л?н?? на Стару Загору ? Бургас , Карлово , Панагюриште , Пештеру , Хисарю ? Асеновград . Центральний зал?зничний вокзал Пловдива збудований у стил? модерну.

У Пловдив? розвинений громадський транспорт: д?ють 29 автобусних л?н?й та 10 л?н?й маршрутних такс?. У 12 км на п?вденний сх?д в?д м?ста розташований аеропорт Пловдив .

До 2012 року в м?ст? ?снувала тролейбусна мережа, яку обслуговували чеськ? тролейбуси Skoda 9Tr , Skoda 14Tr . Тролейбусний рух в Пловдив? в?дкривали тролейбуси МТБ-82 . Станом на 2000 р?к у м?ст? була дуже розвинута тролейбусна мережа. У 2006 роц? в м?ст? був дуже активний тролейбусний рух, проте у 2012 роц? тролейбусна мережа у м?ст? була л?кв?дована.

У 2014?2015 роках м?сцева влада мала нам?р запустити електробуси. ? хоча всього три придбаних електробуса пропрацювали у м?ст? менше року, проте так у ньому електробуси не затрималися [14] .

Культура ? пам'ятки

[ ред. | ред. код ]

Понад 200 буд?вель оголошен? пам'ятками ?стор?? та взят? п?д охорону. З античних час?в у Пловдив? збереглися залишки м?ського форуму, стад?ону , театру, базил?ки, терм, громадських ? житлових буд?вель. Зараз античний театр на 3000 м?сць в?дреставрований, ? в ньому знову орган?зовуються р?зн? вистави ? фестивал?.

В м?сц? розкопок Велико? базил?ки знайдено багато ун?кальних фресок з екзотичними птахами. Сьогодн? м?сце розкопок перетворено в музей. [15]

Древн?й центр м?ста оточуюють залишки кам'яно? фрак?йсько? фортец?. У межах фортечних ст?н ? вузьк? середньов?чн? вулички та цив?льна забудова XV?XIX стол?ть, що приверта? увагу р?зьбленням по дереву ? декоративними розписами. Головна п?шох?дна вулиця (князя Олександра I) забудована буд?влями XIX стол?ття. З час?в турецького панування збереглися мечет? ≪Джума≫ (бл. 1425) ? ≪?марет≫ (1444?1447), лазн? Чифтен-хамам (1460) ? лазн? Орта-Мезар-хамам (1582), а також одна з найстар?ших в ?вроп? годинникових башт.

До епохи болгарського В?дродження (м?ж 1770 ? 1900 роками) в?дносяться церкви Свято? Воскрес?ння, Святого Димитра (обидв? 1831) ? Свято? Марини (1853-54). Старе м?сто Пловдива ? це живий музей типу арх?тектури нац?онального в?дродження, що розвивався там (?снували рег?ональн? в?дм?нност?) на початку-середин? 1800 року. [16] Стар? будинки м?сько? буржуаз?? нараз? перетворен? на музе?, як? можна в?дв?дати. [10]

Старе м?сто Пловдива включено до попереднього списку Всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО з 2004 року. [17]

Пловдив ? великий культурний центр, тут д?ють археолог?чний музей (з 1882), природничо-науковий музей (з 1951), ?сторичний музей (з 1951), музей болгарського нац?онально-визвольного руху (з 1956), етнограф?чний музей ? к?лька художн?х галерей. ? ряд театр?в.

Пловдив ? науковий ? навчальний центр, тут д?ють Пловдивський ун?верситет , науково-досл?дний ?нститут овочевих культур ≪Мар?ца≫ (з 1929), науково-досл?дний ?нститут плод?вництва (з 1950), с?льськогосподарський ун?верситет (з 1945), Пловдивський медичний ун?верситет (з 1945), ун?верситет харчових технолог?й (з 1953), академ?я музики, танцю ? мистецтв, а також Нац?ональна б?бл?отека ?мен? ?вана Вазова (з 1879). Пловдив став культурною столицею ?вропи 2019 року. [18]

Спорт

[ ред. | ред. код ]

З 1949 року в Пловдив? проходить м?жнародний чемп?онат з боксу. У м?ст? ? ?подром, три стад?они ? 4 футбольн? клуби, як? неодноразово виступали в ?вропейських футбольних турн?рах. А також ?сну? гребна база м?жнародного р?вня ? у вересн? 2018 року тут зд?йснювали чемп?онат св?ту з веслування.

В?дом? особистост?

[ ред. | ред. код ]

У м?ст? народилися:

  • Рангел ?гнатов (1927?2015) ? болгарський письменник, драматург ? сценарист.
  • Йордан Йовчев (н. 1973) ? г?мнаст.
  • Константин Лукаш (1890?1945) ? болгарський во?начальник.
  • Иван Качаков (р. 1989) ? сумо?ст.
  • Стефка Костадинова (н. 1965) ? легкоатлетка.
  • Цветана Пиронкова (н. 1987) ? тен?систка.
  • Христо Сто?чков (н. 1966) ? футбол?ст.
  • Добринка Табакова (н. 1980) ? композитор.
  • Константин Узунський (1896?1943) ? оф?цер, генерал-майор ав?ац??, начальник Штабу Пов?тряних в?йськ Царства Болгар?я.
  • Мар?о Хосен (н. 1971) ? музикант.
  • Цветана Георг??ва Манева ( нар. . 1944) ? болгарська театральна та к?ноакторка, професор, голова Сп?лки художник?в Болгар?? з 1986 по 1989 роки. Почесний професор Нового болгарського ун?верситету (2003).
  • Цветел?на Георг??ва Янева ( нар. . 1989) ? болгарська сп?вачка в жанр? поп-фолк, поп-музики ? народно? музики.

М?ста-побратими

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ а б https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-03-2024_2.txt
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг Twin towns
  3. ↑ При?ателски и збратимени градови.
  4. ↑ https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
  5. ↑ Sister Cities. Plovdiv (Bulgaria)
  6. ↑ М?ста-партнери. Пловдив (Республ?ка Болгар?я)
  7. ↑ Twin towns
  8. ↑ ΑΠΟΣΠΑΣΜΑ
  9. ↑ Sister Cities
  10. ↑ а б Tourist site | visitplovdiv.com . www.visitplovdiv.com . Процитовано 18 листопада 2021 .
  11. ↑ Cappelen, John; Jensen, Jens. Bulgarien ? Plovdiv (PDF) . Climate Data for Selected Stations (1931?1960) (Danish) . Danish Meteorological Institute. с. 42. Арх?в ориг?налу (PDF) за 27 кв?тня 2013 . Процитовано 16 April 2013 .
  12. ↑ ≪Албум Филипопол≫, Кесякова Елена, Райчев Димитър, Изд. ≪Хермес≫, София, 2012, ISBN 978-954-26-1117-2
  13. ↑ Военни предприятия стават стратегически обекти реши МС // газета ≪Труд≫ от 16 марта 2016
  14. ↑ М?ста, в яких громадський транспорт зник п?сля вступу до ?вросоюзу . traffic.od.ua . 30 жовтня 2017.
  15. ↑ HOME . THE BISHOP'S BASILICA OF PHILIPPOPOLIS (амер.) . Процитовано 10 липня 2022 .
  16. ↑ National Revival Architecture . www.inyourpocket.com (англ.) . Процитовано 18 листопада 2021 .
  17. ↑ UNSECO World Heritage Tentative Lists
  18. ↑ Пловдив официально стал Европейской столицей культуры . ТАСС . Процитовано 13 с?чня 2019 .
  19. ↑ Lutz D. Schmadel . Dictionary of Minor Planet Names . ? 5-th Edition. ? Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. ? 992 (XVI) с. ? ISBN 3-540-00238-3 .

Галерея

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]


 
№ Назва Област? Населення № Назва Област? Населення
Софія
Соф?я
Пловдив
Пловдив 		1 Соф?я Столична 1 204 685 11 Перник Перницька 80 191 Варна
Варна
Бургас
Бургас
2 Пловдив Пловдивська 338 153 12 Хасково Хасковська 76 397
3 Варна Варненська 334 870 13 Ямбол Ямбольська 74 132
4 Бургас Бургаська 200 271 14 Пазарджик Пазарджицька 71 979
5 Русе Русенська 149 642 15 Благо?вград Благо?вградська 70 881
6 Стара Загора Старозагорська 138 272 16 Велико-Тирново Великотирновська 68 783
7 Плевен Плевенська 106 954 17 Враца Врачанська 60 692
8 Сливен Сливенська 91 620 18 Габрово Габровська 58 950
9 Добрич Добрицька 91 030 19 Асеновград Пловдивська 50 846
10 Шумен Шуменська 80 855 20 Видин Видинська 48 071
Центри адм?н?стративних одиниць Болгар??
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Географ?я та географ?чн? карти
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Болгарія Це незавершена стаття з географ?? Болгар?? .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пловдив&oldid=42472580