Плашув
(пол. Płaszow) ?
нацистський
концентрац?йний таб?р
в п?вденному передм?ст?
Кракова
, заснований нацистами незабаром п?сля
н?мецького вторгнення
в
Польщу
та установи
генерал-губернаторства
.
[1]
[2]
Спочатку таб?р був розроблений як таб?р примусових роб?т, в?дкритий у
1940
роц?. У
1941
таб?р був розширений ? згодом перетворений у концентрац?йний таб?р, куди з
28 жовтня
1942а
почали проводитися депортац??
?вре?в
з
крак?вського гетто
. До
1943
комендантом табору був Хорст П?ларцик. З березня
1943
комендантом табору став унтерштурмфюрер СС родом з
В?дня
Амон Гет
. В?н був в?домий сво?м садистським поводженням з ув'язненими. Щоранку в?н починав з того, що виходив на балкон сво?? резиденц?? з б?ноклем ? снайперською гвинт?вкою, оглядав таб?р, працюючих в'язн?в, ? якщо йому хтось не подобався, тут же вбивав порушника. Не було й дня, щоб в?н когось не застрелив. В?н любив влаштовувати публ?чн? масов? покарання за найменше порушення, годинами тримаючи ув'язнених на Appelplatz. Зазвичай через одного порушника карали увесь барак. Улюбленим його покаранням було публ?чне побиття перед ус?ма ув'язненими батогом або палицями. До того ж, за правилами, введеними Гетом, кожен ув'язнений повинен був сам рахувати к?льк?сть удар?в, яких йому завдавав один ?з наглядач?в. Якщо жертва збивалася з рахунку, все починалося спочатку. Зазвичай п?сля таких покарань в'язень помирав або залишався кал?кою. У Амона Гёта було дво? улюблених собак, Рольф ? Ральф. В?н любив нацьковувати ?х на ув'язнених. Найчаст?ше так? розваги зак?нчувалися смертю в'язня.
[1]
13 березня
1943
Гет особисто командував л?кв?дац??ю
крак?вського гетто
, з?гнавши в таб?р ?вре?в, придатних до роботи. Тих, кого нацисти вважали непридатними до роботи, вбили. П?д командою
Гета
була група есес?вц?в ? к?лька сп?вроб?тниць СС, серед яких були
Гертруда Хайзе
,
Лу?за Данцева
,
Ал?са Орловск?
?
Анна Герв?нг
.
На баз? пол?цейських п?дрозд?л?в СС, як? брали активну участь у вс?х акц?ях знищення ?вре?в крак?вського гетто, сформували охорона табору Плашув ? особиста гвард?я коменданта табору
Гета
. На територ?? табору був побудований Puffkaus, бордель для охорони СС, який обслуговували польськ? д?вчата.
Т? ув'язнен? Плашува, що вижили, згадували Ал?су Орловск? як зразково-показову сп?вроб?тницю СС. Вони розпов?дали про ?? удари хлистом, вона особливо любила шмагати молодих ж?нок по очах. П?д час перегук?в вона ходила уздовж ряд?в ув'язнених ? била батогом тих, кого п?дозрювала у розмовах в строю.
На територ?? Плашува знаходилися механ?чн? майстерн?, каменоломня, кабельний завод, п?дпри?мство з пошиття форменого одягу
Юл?уса Мадр?тча
. На вс?х цих п?дпри?мствах працювали в'язн? табору. У Заблоче, неподал?к в?д табору, перебувала Deutsche Emailwaren Fabrik (Н?мецька фабрика емальованого посуду)
Оскара Шиндлера
? це було одне з найб?льш процв?таючих п?дпри?мств Кракова. 1000 ув'язнених Плашува працювало на цьому п?дпри?мств?. У
1943
Оскар Шиндлер
за сво? грош? збудував у Заблоче б?ля ДЕФ св?й таб?р, куди перев?в з Плашува в'язн?в, як? працювали на його п?дпри?мств?. У табор? ≪Емал??≫ не було коменданта ? тиран?? ув'язнених. Не було ? пост?йного складу охорони. Гарн?зон зм?нювався кожн? два дн?. Пара вантаж?вок доставляла з Плашува в Заблоч есес?вц?в, як? й брали п?д свою охорону таб?р. Вони були т?льки рад?, коли ?м випадала нагода нести вахту на ≪Емал??≫. У
Оскара Шиндлера
, годували значно краще, н?ж у Плашув?. Чергувати в Заблоче було хоча ? нуднувато, але при?мно. ? хоча кожен есес?вець м?г пристрелити будь-якого з тих, хто працював на ≪Емаль??≫,
Оскар Шиндлер
особисто стежив за тим, щоб цього не в?дбувалося. Там не було сторожових пс?в. Не було побиття. ? суп, ? порц?? хл?ба були ? кращо? якост? ? ?х було поб?льше, н?ж у Плашув?: приблизно 2000 калор?й на день ? в?дпов?дно до рекомендац?й л?каря, який теж працював в одному з цех?в ≪Емал??≫. Зм?ни тривали довго, часом по дванадцять годин, але зм?ни не були потог?нними ? виснажливими. За весь час ?снування табору ≪Емал??≫ н?хто з в'язн?в не став ?нвал?дом ? не помер в?д непосильно? роботи, в?д побитт?в ? голоду. У той час як т?льки на п?дпри?мств? ≪Буна≫ концерну ≪?. Г. Фарбен≫ з 35 тисяч чолов?к робочо? сили загинуло 25 тисяч ув'язнених. ? вже через багато часу т?, хто працював на ≪Емал??≫, називали таб?р Шиндлера справжн?м ра?м.
Юл?ус Мадр?тч
контрабандою завозив в Плашув на вантаж?вках куплен? на чорному ринку у
Краков?
хл?б та ?нш? продукти для ув'язнених, рятуючи тим самим ?х в?д знемоги ? голодно? смерт?. Особисто ? через керуючого, Оскар Шиндлер витрачав щом?сяця 50 тисяч злотих на харчування, що купував на чорному ринку для сво?х ув'язнених. Траплялися тижн?, коли йому доводилося забезпечувати поставку б?льш н?ж трьох тисяч буханц?в хл?ба. У вс?й Польщ? н?хто з ус?х гуманних промисловц?в не м?г зр?внятися з ним у справ? незаконного п?дгодовування ув'язнених. Користуючись дружбою з Амоном Гётом,
Оскару Шиндлеру
не раз вдавалося рятувати ув'язнених Плашува в?д смерт?.
Р?вень смертност? в табор? був дуже високий. Багато ув'язнених, включаючи ж?нок ? д?тей, загинули в?д
тифу
, виснаження ? покарань. Таб?р став особливо знаменитий через групов? та ?ндив?дуальн?
розстр?ли
, як? проводилися тут.
Гёт
доручив старш?й за званням сп?вроб?тниц? СС, kommandofuhrerin Ал?с? Орловск? ус? документи, що стосувалися масових вбивств ? розстр?л?в. Вона тримала документи у себе до к?нця в?йни ? п?сля знищила ?х. Неподал?к в?д табору знаходився пагорб, який м?сцев? мешканц? називали Чуйова Гурка, на вершин? пагорба був австр?йський форт. Починаючи з
1942
року там розстр?лювали в'язн?в з тюрми Монтелюпич (
Крак?в
), партизан?в, марксист?в, нац?онал?ст?в, в'язн?в
крак?вського гетто
, в'язн?в табору Плашув та ?нших табор?в. Трупи закопували недалеко в л?с? п?д схилом пагорбу в загальних могилах. До л?кв?дац?? табору у
1945
розстр?ли проводилися щодня. У Плашув? з в'язн?в табору була створена ?врейська таб?рна пол?ц?я, шефом яко? став В?лек Ч?лович, який брав активну участь у розстр?лах ? знищенн? ?вре?в. Через В?лека Ч?ловича, у якого були зв'язки з керуючими п?дпри?мств, купцями ? нав?ть з ресторанами в Краков?,
Амон Гет
нелегально продавав деяку частину харчового рац?ону в'язн?в табору на ринку в Краков?. Рац?он ув'язнених табору коливався в межах в?д 700 до 1.000 калор?й. Звичною справою стали в?дправки ув'язнених Плашува в ?нш? трудов? табори. Так був в?дправлений батько
Романа Поланск?
у Маутхаузен, де пробув до к?нця в?йни. У табор?
Амон Гет
м?стилося близько тридцяти тисяч людей. Неподал?к в?д аппельплаца, поруч з? старим ?врейським моргом, що використовувався есес?вцями як стайня, розм?щувався таб?р для польських в?йськовополонених, що вм?щав одночасно до тисяч? двохсот ос?б. Деякий час, поки в
Аушв?ц?
-Б?ркенау ? Гросс-Розен? будували нов? газов? камери ? крематор??, Плашув слугував пром?жним тимчасовим табором для ?вре?в, яких звозили туди з п?вденно? ? сх?дно?
Польщ?
,
Угорщини
та Чехословаччини ? з гетто м.
Тарн?в
. ?нод? населення Плашува розросталося до тридцяти п'яти тисяч. Тод? Амон Гёт частенько ≪прор?джував≫ ряди в'язн?в, щоб зв?льнити прост?р для новоприбулих. В?н приходив в барак або цех, ставив людей у дв? шеренги ? одну з них виганяв назовн?. Там ?х забирали ? в?дводили або в австр?йський форт на Чу?ву Гурку, де в?дбувалися розстр?ли, або (з тим же результатом) на станц?ю Крак?в Плашув, або, як це було прийнято восени
1943
, на зал?зничн? кол?? просто до ст?нки барак?в СС. М?сцем публ?чних покарань ? страт у Плашув? був аппельплац, на якому звели ряд шибениць, що дожили до нашого часу. Правила проведення страт у Плашув? включали в себе вимогу повного мовчання. Не в приклад галаслив?й обстановц? давн?х час?в кара повинна була в?дбуватися в повн?й тиш?. Ув'язнен? стояли в щ?льних колонах п?д наглядом есес?вських наглядач?в Хайара, Йона, Шейдта, Грюна, Лансдорфера, Амтора, Гр?мма, Шрейбера, а також есес?вок-наглядачек, Ал?си Орловск? ? Лу?зи Данцево?. П?д ?х наглядом вирок засудженим зачитувався в повн?й тиш?. Катом у Плашув? був ?врей-м'ясник з
Кракова
, помилуваний за ско?ний ран?ше злочин на умов?, що в?н в?зьме на себе обов'язки ката. В?н ставив засудженого на табуретку ? накидав йому зашморг на шию. Пот?м вибивав п?дпорку з-п?д н?г засудженого. Тих кого не вдавалося пов?сити з першого разу вдало Амон Гёт власноруч тут же вбивав з? свого п?столета. Деяк? засуджен?, намагаючись уникнути страти, пробували пок?нчити життя самогубством, вони перер?зали соб? вени на руках. Але
Амон Гёт
наказував катов? в будь-якому випадку продовжувати страту ?, залитих кров'ю, що юшила з зяючих ран на руках засуджених все одно в?шали на шибеницях. ?вре?
Палестини
з?брали велику суму грошей, яку передали через дов?рених ос?б
Оскару Шиндлеру
. Частина цих грошей була витрачена на дорог? подарунки для
Амон Гет
.
Оскар Шиндлер
вс?ляко намагався умовити
Амон Гет
не злобствувати, не знущатися над ув'язненими, не вбивати н?кого безпричинно. На деякий час це здобуло свою д?ю ?
Амон Гет
перестав зв?рствувати. Але це тривало не довго ? у сво? 35 рок?в Амон Гёт був зак?нченим садистом.
Оскар Шиндлер
не припиняв сво?х спроб надоумити коменданта ? садиста. У 1943
Оскару Шиндлеру
вдалося провести на територ?ю Плашува палестинського агента, який зробив к?лька ?сторичних документальних фотозн?мк?в табору ? використання рабсько? людсько? прац?, знявши групи ув'язнених, як? волочили вагонетки з каменем з каменоломн?, ув'язнених, як? дробили вапняков? брили, ?нш? жахлив? сцени. Вл?тку 1943 с?он?сти Палестини через Оскара Шиндлера та?мно передали с?он?стам Плашува 100.000 злотих, як? т? використовували для полегшення нелюдських умов ?снування в'язн?в Плашува ? чимала частина ц??? суми була витрачена на п?дтримку ?вре?в, як? прибули до Кракова з ?нших м?сць, у яких не було н?яких джерел допомоги, частина ? витрачена на харчування в'язн?в Плашува, частина п?шла на п?дтримку п?дп?льного опору ? на покупку пропуск?в ? збро?.
Раймонд Т?тч
? керуючий фабрики Юл?уса Мадр?тча займався фотограф??ю. Часом з в?кна свого каб?нету, часом з кутка майстерн?, в?н зн?мав ув'язнених у смугаст?й форм?, як? тягнуть вантаж по вузькокол?йц?, роздачу убогих порц?й супу з хл?бом, копку канав для фундамент?в. К?лька зн?мк?в Т?тча, можна припустити, зображують та?мну доставку хл?ба в майстерн? Мадр?тча. Без сумн?ву, кругл? коричнев? буханц? купував Т?тч за згодою ? на грош? Мадр?тча; вони доставлялися в Плачув на вантаж?вках п?д купами обр?зк?в ? стосами одягу. Т?тч фотографував, як кругл? буханц? квапливо перекидалися з рук в руки на склад Мадр?тча з того боку, який не було видно з вишок, ? п?д'?зну дорогу, поруч з виробничим корпусом. В?н зн?мав есес?вц?в та охоронц?в в рус?: за ?грами ? на робот?. В?н зн?мав групу роб?тник?в п?д наглядом майстра, ?нженера Карпа, який незабаром став жертвою собак вбивць, як? вирвали йому ген?тал?? ? роздерли на ногах м'ясо до к?сток. П?д час прогулянок по Плашуву в?н закарбовував на пл?вц? його будови. ? схоже, саме в?н ув?чнив
Амон Гет
, розваленого в шезлонгу на веранд?. Т?тч фотографував пс?в Рольфа ? Ральфа, Майолу, коханку коменданта, яка тримала одного з них за нашийзнзик. Так само в?н зобразив Амона Гета у вс?й велич? на великому б?лому кон?. В?дзнявши пл?вки, Т?тч не проявляв ?х. У вигляд? ролик?в було над?йн?ше ? безпечн?ше збер?гати ?х в арх?в?. В?н сховав ?х у металевому ящику у сво?й крак?вськ?й квартир?. Нав?ть коли л?кв?дували Плашув, Т?тч не став проявляти ? друкувати зн?мки ? ? для цього були п?дстави. У списках ОДЕСи, п?сляво?нно? та?мно? сп?лки колишн?х есес?вц?в в?н значився як зрадник. Люди, як? працювали у Мадр?тча, за його сприяння отримали в ц?лому б?льше тридцяти тисяч буханц?в хл?ба, багато курчат, к?лька к?лограм?в масла, ? ?зра?льський уряд високо оц?нив його гуманне ставлення, про що були пов?домлення в прес?. Пл?вкам з Плашува довелося близько двадцяти рок?в лежати в земл? у невеликому парку в передм?ст? В?дня, де на були в?дображен? образи Майоли, коханки Амона, його собак-вбивць ? без?менних раб?в. ? для тих, що вижили в Плашув? стало тр?умфом, коли в листопад? 1963 року один з врятованих Шиндлером (
Леопольд Пфефферберг
) потай купив ящик ? його вм?ст за 500 долар?в у Раймонда Т?тча, в той час уже невил?ковно хворого серцевою слабк?стю. Але Раймонд Т?тч не хот?в, щоб зн?мки з'явилися на св?т до його кончини. Без?менн? т?н? ОДЕССи лякали його б?льше, н?ж ?мена Амона Гёта, Шернера, б?льше, н?ж Аушв?ц ? Плачув. П?сля його похорону пл?вки були проявлен?. Майже вс? зн?мки збереглися. На початку
1944
року Плашув, як ? вс? ?нш? Konzentrationslager (концентрац?йн? табори) був переведений п?д кер?вництво Головного адм?н?стративно господарського управл?ння СС генерала Пола в
Оран??нбурз?
, передм?ст?
Берл?на
. ? так? додатков? табори, як ≪Емал?я≫
Оскара Шиндлера
, теж перейшли п?д контроль
Оран??нбурга
. Кер?вництво в
Оран??нбурз?
не заохочувало масов? страти. Дн?, коли за недбайливу чистку картопл? безкарно вбивали на м?сц?, зак?нчилися. Тепер кара повинна була бути результатом в?дпов?дно? процедури. Зв?т про слухання в трьох прим?рниках пересилався в Оран??нбург. Вирок повинен був затверджений не т?льки генералом Глюком, а й департаментом W (економ?ки) генерала Пола. Бо якщо комендант засуджував до смерт? ?стотно потр?бних для виробництва роб?тник?в, департаменту доводилося виплачувати компенсац?ю. Департамент з особливим небажанням викладав компенсац?ю, якщо брак робочо? сили пояснювався зайвим завзяттям есес?вц?в, завжди готових в?дкрити вогонь. ? щоб уникнути паперово? тяганини ? ускладнень в департамент?, Амон Гет був змушений тримати руки за спиною. У липн?
1944
року в таб?р прибули 50 есес?вц?в п?д командуванням группенвахманов СС Ал?фата Демиденка, Миколи Гаврилова та Серг?я Владимирова
[3]
. У
1944
, готуючись до рос?йського наступу, СС змушене було скасувати сво? структури на Сход?. Требл?нка, Соб?бор були евакуйован? вже восени
1943
. Ваффен СС, як? зд?йснювали ?х перем?щення, отримали наказ п?д?рвати вс? газов? камери ? крематор??, не залишивши в?д них н? найменшого сл?ду. Величезний комплекс в
Аушв?ц?
був приречений ? його крематор?? передбачалося зр?вняти ?з землею. У Плашув? почали знищувати т?ла загиблих в'язн?в, похованих у сп?льних могилах б?ля табору. А ?х було близько 20.000. Трупи витягали з поховань ? спалювали на в?дкритих вогнищах. Амон Гет особисто керував ц??ю операц??ю. У Плашув? був убитий перший голова юденрату Кракова Марек Б?берштейн, який багато зробив для порятунку ?вре?в. Йому зробили смертельну ?н'?кц?ю бензину в вену. Ком?сара гетто Давида Гаттера, який охоче сп?впрацював з СС ? С?мху Сп?ру, оч?льника ?врейсько? служби порядку крак?вського гетто разом з ?х с?м'ями розстр?ляли в Плашув? ? закопали в загальних могилах. В?лека Ч?ловича, голову ?врейсько? охорони Плашува при спроб? втеч? розстр?ляли особисто
Амон Гет
?
Альберт Хаяр
, який 28 жовтня
1942
керував знищенням ?нфекц?йно? л?карн? крак?вського гетто, розстр?лом ус?х пац??нт?в ? персоналу л?карн?. У
1944
в Плашув? почали проводити жорсток? селекц??, результатом чого стали пост?йн? в?дправки великих груп ув'язнених у табори знищення. У табор? починаючи з
1943
жило дуже багато д?тей. Практично ус? вони перебували на територ?? табору нелегально. Але начальство закривало на це оч?. У
1944
д?ти першими стали жертвами селекц?й. ?х першими стали в?дправляти в табори смерт?. У
1944
Амон Гет
заарештувало гестапо. Його звинувачували у розтратах ? темних справах на чорному ринку. Новим тимчасовим комендантом Плашува, п?сля арешту Амона Гета став гауптштурмфюрер Бюхнер. Невдовз? перед л?кв?дац??ю Плашува
Оскар Шиндлер
побудував за сво? особист? кошти таб?р у Бр?нл?тц?, в який восени
1944
вив?з ?вре?в DEF Deutsche Emailwaren Fabrik, завдяки чому ус? ?вре?, врятован?
Оскаром Шиндлером
, лишилися живими. У жовтн?
1944
вс?х чолов?к?в, що залишилися перевезли в Гросс-Розен, а ж?нок ? в
Аушв?ц
, де вони були знищен?. У Плашув? залишили невелику групу в'язн?в доля остаточно? л?кв?дац?? табору, п?сля чого у
1945
в вагонах для худоби ?х в?дправили в
Аушв?ц
. Завдяки щасливому випадку б?льшост? з них вдалося вижити.
Останн?х в'язн?в, погнали маршем смерт? в
Аушв?ц
. Багатьох з тих, хто лишився п?сля цього маршу, вбили в?дразу п?сля прибуття. Коли радянська арм?я п?д?йшла до
Кракова
, нацисти повн?стю зруйнували таб?р, лишивши на його м?ст? чисте поле. Радянськ? в?йська зв?льнили Плашув 20 с?чня
1945
[
недоступне посилання з липня 2019
]
. Т?ла, як? були закопан? у загальних похованнях, пот?м були ексгумован? та похован? у парку.
М?сцев?сть, на як?й стояв таб?р, зараз склада?ться з пол?в та зарослих пагорб?в, з великим стовпом, який вказу? м?сцезнаходження табору, невелика пам'ятна дошка розташована на м?сц? табору. Таб?р ? життя в ньому змальован? у книз? Томаса Кенелл?
≪Список Шиндлера≫
та однойменному ф?льм? Ст?вена Сп?лберга, знятому за ц??ю книгою.
|
|---|
| | У Нацистськ?й Н?меччин?
|
| |
|---|
| | Окупован? територ??
|
|
|---|
|