Лев Писаржевський
Народився	1 (13) лютого 1874 ( 1874-02-13 ) Кишин?в , Бессарабська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер	23 березня 1938 ( 1938-03-23 ) (64 роки) Дн?пропетровськ , Укра?нська РСР , СРСР
Поховання	Дн?про
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я →   СРСР
Нац?ональн?сть	укра?нець
Д?яльн?сть	х?м?к
Alma mater	?мператорський Новорос?йський ун?верситет
Галузь	ф?зична х?м?я
Заклад	?мператорський Новорос?йський ун?верситет Ф?зико-х?м?чний ?нститут Оствальда Юр'?вський ун?верситет Ки?вський пол?техн?чний ?нститут Г?рничий ?нститут ?нститут ф?зично? х?м??
Посада	Ректор Г?рничого ?нституту
Вчене звання	професор
Науковий ступ?нь	доктор х?м?чних наук
Науковий кер?вник	Петре Мел?к?шв?л?
Членство	Академ?к АН УРСР та АН СРСР
Парт?я	КПРС
Нагороди
Писаржевський Лев Володимирович у В?к?сховищ?

Професор Лев Володимирович Писаржевський ( нар. 1   (13) лютого 1874 ( 18740213 ) , Кишин?в , Бессарабська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я  ? пом. 23 березня 1938 , Дн?пропетровськ , Укра?нська РСР , СРСР ) ? радянський вчений у галуз? ф?зично? х?м?? укра?нського походження. Доктор х?м?чних наук , д?йсний член Всеукра?нсько? академ?? наук (1925 р?к) та Академ?? наук СРСР ( 1930 ). Лауреат Лен?нсько? прем?? (1930 р?к), лауреат Ломонос?всько? прем?? (1899 р?к, Петербурзька АН , разом ?з Петре Мел?к?шв?л? ). Основн? прац? присвячено властивостям ? будов? перекис?в ? надкислот , досл?дженню впливу розчинника на х?м?чну р?вновагу та в?льну енерг?ю х?м?чних реакц?й , проблемам х?м?? з точки зору електронних уявлень. Створив основи електронно? теор?? окиснювально-в?дновлювальних реакц?й , запропонував теор?ю гальван?чного елементу , яка врахову? термодинам?чну р?вновагу м?ж ?онами та електронами у метал? . Заклав основи електронно? теор?? гетерогенного катал?зу.

Лев Володимирович Писаржевський народився 1 (13 лютого) 1874 року у молдовському м?ст? Кишин?в , що тод? входило до складу Бессарабсько? губерн?? Рос?йсько? ?мпер?? .

У 1896 роц? Лев Володимирович зак?нчив ?мператорський Новорос?йський ун?верситет (нин? ? Одеський нац?ональний ун?верситет ?мен? ?. ?. Мечникова ) у м?ст? Одеса ? продовжив там працювати. У 1898 роц? юнак призначений лаборантом . За досл?дження у галуз? перекисних сполук, викладен? у 18 публ?кац?ях ? узагальнених у зведен?й прац? ≪Исследования над перекисями≫ , Писаржевський разом з? сво?м наставником професором Петре Мел?к?шв?л? був удосто?ний у 1899 роц? Ломоносовсько? прем?? Петербурзько? академ?? наук . У 1900 роц? науковець був в?дряджений на два роки за кордон, де працював у Ф?зико-х?м?чному ?нститут? Оствальда у Лейпцигу ^[1] . По поверненн? до Одеси , Писаржевський у 1902 роц? захистив маг?стерську дисертац?ю на тему ≪Перекиси и надкислоты≫ .

1904 року х?м?к був призначений на посаду професора Юр'?вського ун?верситету . У 1908?1912 роц? професор Ки?вського пол?техн?чного ?нституту , який залишив на знак протесту проти пол?тики обмеження прав викладач?в ? студент?в, що проводилася м?н?стром народно? осв?ти Левом Кассо . Разом ?з Левом Володимировичем сво? ун?верситети тод? покинули близько 100 професор?в, а 1912 року в Москв? в?н захистив докторську дисертац?ю на тему ≪Свободная энергия химической реакции и растворитель≫ . У 1911?1913 роках викладав на Бестужевських курсах та у Психоневролог?чному ?нститут? ^[en] у Петербурз? . 1912 року брав участь у створенн? та редагуванн? журналу "Природа" . У 1913?1932 професор Г?рничого та Х?м?ко-технолог?чного ?нститут?в у Дн?пр? , що до 1926 року звався Катеринославом.

21 жовтня (3 листопада) 1915 року у Катеринослав? в?дбулося освячення Досл?дно? станц?? з виробництва металевого йоду з морських водоростей за винайденим професором Писаржевським та старшим лаборантом М. Аверк??вим катал?тичним методом та на ?хньому обладнанн?. Водорост? ф?лофора, що добувалися в 80-ти милях в?д Одеси у в?дкритому мор?, висушувалися ? надходили на переробку до Катеринослава, де спалювалися. Дал? з них добували йод, середньодобовий вих?д якого становив з к?нця вересня не менше 10 фунт?в.

У 1924?1926 Писаржевський працював ректором Катеринославського Г?рничого ?нституту . А 1927 року заснував у Дн?пропетровську ?нститут ф?зично? х?м?? , що з 1934 року став ?нститутом Академ?? наук УРСР . У 1928 Писаржевський став членом-кореспондентом Академ?? наук СРСР , а вже через два роки д?йсним членом ? отримав Лен?нську прем?ю . З 1929 року по 1934 р?к Лев Володимирович викладав у Тб?л?ському пол?техн?чному ?нститут? . Пот?м повернувся до Дн?пропетровська.

Помер 23 березня 1938 року в Дн?пропетровську. Там же й похований.

Наукова д?яльн?сть Льва Володимировича Писаржевського була присвячена вивченню перекисних сполук, досл?дженню рол? розчинник?в в х?м?чних процесах та створенню основ електронно? х?м??. Вчений створив основи електронно? теор?? окислювально-в?дновлювальних реакц?й, запропонував теор?ю гальван?чного елементу, яка врахову? термодинам?чну р?вновагу м?ж ?онами та електронами в метал? . Створивши електронну теор?ю катал?зу , ув?в уявлення про роль електрон?в пров?дност? при вза?мод?? твердого катал?затора як ?диного ц?лого з молекулою реагенту. У п?дручнику ≪Вступ до х?м??≫ (1926 року) вперше виклав весь матер?ал х?м?? з позиц?? електронно? теор?? будови атом?в та молекул.

П?сля смерт? вченого ?нститут ф?зично? х?м?? очолювали учн? Лева Володимировича, ? на сьогодн?шн?й день цей науковий заклад залиша?ться пров?дним в Укра?н? у галуз? ф?зично? х?м??.

Поряд ?з загально визнаною теор??ю процес?в окислення-в?дновлення ? формулюванням под?бност? ? в?дм?нност? м?ж х?м?чними ? електрох?м?чними процесами, великий науковий ? практичний ?нтерес представля? запропонована Л. В. Писаржевським теор?я р?вноважних електродних процес?в, яку в подальшому розвивали О. ?. Бродський , М. А. ?згаришев М. А. ?змайлов , В. А. Плеськов та ?нш? досл?дники.

Л. В. Писаржевский виконав цикл роб?т в сфер? електронно? теор?? гетерогенного катал?зу .

Його ?де? про залежност? властивостей твердого т?ла в?д електронно? структури лягли в основу теор?? окислювально-в?дновного катал?зу, розроблено? його найближчими учнями ? академ?ками АН УРСР Володимиром Ройтером , В. А. Поляковим та ?ншими.

П?дручники Писаржевського:

• ≪Введение в химию≫ (1926 р?к)
• ≪Неорганическая химия≫ (1930 р?к, разом ?з М. А. Розенбергом)

?нш? прац?:

• ≪Термохимич. данные относительно некоторых органич. соединений≫ ( ≪Журнал Русского Химического Общества≫ , 1897)
• ≪Электролиз β-метилглицидной и β-метилглицероновой кислот≫ (ib., 1897)
• ≪Из области химического равновесия≫ (ib., 1903); ≪Влияние растворителя на константу равновесия≫ (ib., 1904)
• ≪Thermochemische Studien uber die uebersauren≫ (≪Z. anorg. Ch.≫, 1900, та ≪Журнал Русского Химического Общества≫, 1900)
• ≪Hyperoxyde des Zirkoniums, Ceriums und Thoriums≫ (ib., 1900)
• ≪Ueber die Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf die Salze der Vanadin- und Uebervanadinsaure≫
• ≪Einige Worte uber die Ueberwolframsaure, Ueberuransaure und Uebervanadinsaure≫
• ≪Wirkung von Wasserstoffperoxyd und Natriumhypochlorit auf die Oxyde von Thorium, Zirkonium und Cerium≫ и ≪Katalyse der Salze der Uebersauren≫ (ib., 1902)
• ≪Uebervanadinsaure≫ (≪Z. physik. Ch.≫, 1903)
• ≪Einwirkung von Wasserstoffperoxyd auf Kaliummetavanadat≫ (ibid., 1901 г. та ≪Журнал Русского Химического Общества≫, 1901)
• ≪Der Zustand einiger Uebersauren und ihrer Salze in Losung≫ (ib., 1903)
• ≪Der Einfluss des Losungsmittels auf die GIeichgewichtskonstante und die Beziehung zwischen dem elektrischen Leitvermogen und der innern Reibung≫ (ib., 1905)
• тощо.

?м'я академ?ка у 1938 роц? присво?но ?нституту ф?зично? х?м?? , який в?н заснував та де в?н працював останн? роки. Також на буд?вл? цього ?нституту знаходиться мемор?альна табличка на честь науковця. ^[2]

Мемор?альна дошка на честь вченого в?дкрита й на буд?вл? корпусу № 2 Дн?провського нац?онального ун?верситету ?м. Олеся Гончара.

У Дн?пр? сквер, де збереглася могила вченого, названо парком Писаржевського.

• 
  Барель?ф Л. В. Писаржевському перед центральним корпусом НТУ "Дн?провська пол?техн?ка"
• 
  Обел?ск на могил? Л. В. Писаржевського у Дн?пр? на старому цвинтар?

• Прем?я НАН Укра?ни ?мен? Л. В. Писаржевського

• Писаржевський Лев Володимирович . Оф?ц?йний сайт НБУ ?м. В.?. Вернадського . Арх?в ориг?налу за 17 серпня 2013 . Процитовано 21 грудня 2013 .

• Выдающиеся химики мира: Биогр.справочник. В.Волков, Е.Вонский, Г.Кузнецова. -М., 1991.
• Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Писаржевский Лев Владимирович // Большая советская энциклопедия  : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров . ? 3-е изд. ? М . : ≪Советская энциклопедия≫ , 1969?1978. (рос.) .
• Писаржевский, Лев Владимирович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона  : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). ? СПб ., 1890?1907. (рос. дореф.)
• ?гор Шаров Вчен? Укра?ни: 100 видатних ?мен . ? К.: АртЕк, 2006. ? 488 с. ? ISBN 966-505-054-0

Генеалог?я та некропол?стика Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Prabook Нормативний контроль FAST :  325086 · Freebase :  /m/0hzn0f8 · GND :  1057715239 · ISNI :  0000000043089683 · LCCN :  no93020804 · NUKAT :  n2009112275 · VIAF :  21716020