Пер?од Мейдз?
Названо на честь	Книга перем?н
Кра?на	Япон?я
Документ започаткування	Q11352345 ?
Попередник	Kei? d ? Пер?од Едо
Наступник	Пер?од Тайсьо
Творець	?мператор Мейдж?
Час/дата початку	23 жовтня 1868
Час/дата зак?нчення	30 липня 1912
Пер?од Мейдз? у В?к?сховищ?

Пер?од Мейдж? ( яп. 明治時代 , Мейдж? дз?дай ) ? пер?од в ?стор?? Япон?? з 1868 по 1912 роки. Тривав в?д початку реставрац?? Мейдж? до вступу на трон ?мператора Тайсьо .

Назва пер?оду Мейдж? походить в?д однойменного дев?зу ?мператорського правл?ння який використовувався в Япон?? з 1868 по 1912 роки.

Пер?од Мейдж? характеризувався модерн?зац??ю ? вестерн?зац??ю Япон??, створенням централ?зовано? Японсько? ?мпер?? , переможними в?йнами з цинським Кита?м та ?мперською Рос??ю , й при?днанням Тайваня ? Коре? до Япон??.

Назва [ ред. | ред. код ]

Назву пер?оду дав Дев?з правл?ння ( ненго ) ?мператора Мейдж?  ? ≪Мейдж?≫, що означа? ≪осв?чене правл?ння≫ ( мей 明 = св?тло, знання; дж? 治 = правл?ння).

Назву ненго було запозичено з давньокитайських твор?в:

• з ≪Книги зм?н≫ :「聖人南面而?天下、嚮明而治」 ^[1]
• з 5-го цзюаня ≪Кун-цзи цзя юй≫:「長?明、治五?、設五量、撫万民、度四方」 ^[1] .

Под?? [ ред. | ред. код ]

Ключову роль з?грала ≪П'ятистатейна присяга≫ ?мператора Муцухито 1869 року, яка стала пол?тичною програмою його подальшого правл?ння. У цьому документ? були закр?плен? так? принципи, як демократизм (врахування громадсько? думки при вир?шенн? державних справ ? п.1), примат нац?ональних ?нтерес?в (п.2), свобода д?яльност? (п.3), незалежн?сть суду (п.4). Основним положенням став п'ятий пункт, який встановлю? ефективне використання знань, досягнень людства, щоб ≪положення Япон?? було зм?цнено≫.

У 1866 ? 1869 роках л?дерам княз?вств Сацума й Тьосю вдалося повалити владу Сьо?уната Току?ава та в?дновити ?мператорська правл?ння. В результат? цих под?й, в?домих як Реставрац?я Мейдз? , була зруйнована феодальна структура, ? Япон?я встала на кап?тал?стичний шлях розвитку.

Наприк?нц? XIX стол?ття виникли дзайбацу , специф?чн? банк?вськ? та ?ндустр?альн? об'?днання, що склали основу економ?чно? могутност? кра?ни.

Уряд Мейдз? проводив експанс?он?стську пол?тику, яка вилилася у Японсько-ц?нську в?йну (1894?1895), Анекс?ю Тайваню (1895), Рос?йсько-японську в?йну (1904?1905), Анекс?ю Коре? (1910).

В?дновлення Мейдз? [ ред. | ред. код ]

3 лютого 1867 року 14-р?чний принц Муцух?то зм?нив свого батька, ?мператора Комей . На Хризантемовий трон ув?йшов як 122-й ?мператор.

9 листопада 1867 року тод?шн?й сьо?ун Току?ава Йос?нобу подав заяву про в?дставку ?мператору та за десять дн?в оф?ц?йно п?шов з посади. Реставрац?я Мейдз? в?дбулася 3 с?чня 1868 року ?з формуванням нового уряду. Пад?ння Едо вл?тку 1868-го означало к?нець сьо?унату Токугава . Було проголошено нову еру ? Мейдз? .

Першою реформою стало проголошення ≪П'ятистатейна присяга≫ у 1868 роц?. Загальна заява про ц?л? л?дер?в Мейдз? п?двищили моральний дух ? заручитися ф?нансовою п?дтримкою нового уряду. Його п'ять положень складалися з:

1. Ми будемо широко скликати ради ? управлятимемо державними справами, керуючись громадською думкою.
2. ? низи, ? верхи, будуть одностайними, ? завзято розроблятимуть державний курс.
3. Ус? прост? люди, разом ?з в?йськовими ? цив?льними чиновниками, зд?йснюватимуть сво? задуми, не в?дчуваючи невдоволення.
4. Ми знищимо лих? звича? минулого ? спиратимемося на справедливий шлях Неба ? Земл?.
5. Ми зберемо знання з усього св?ту ? м?цно розбуду?мо основи ?мператорсько? держави. ^[2]

Присягою було припинено ексклюзивне пол?тичне правл?ння сьо?уна (безпосередня адм?н?страц?я сьо?уна, включно з оф?церами), та закладався перех?д до б?льш демократично? участ? уряду. Для реал?зац?? Присяги у червн? 1868 року була складена короткочасна конституц?я, яка м?стила одинадцять статей. Окр?м передбачення ново? Державно? ради , законодавчих орган?в та систем чин?в для дворян та чиновник?в, вона обмежувала терм?н перебування на посад? чотирма роками, дозволила публ?чне голосування, передбачила нову систему оподаткування та впорядкувала нов? м?сцев? адм?н?стративн? правила.

Уряд Мейдз? запевнив ?ноземн? держави, що дотримуватиметься п?дписаних договор?в, узгоджених бакуфу, та оголосив, що д?ятиме в?дпов?дно до м?жнародного права. Муцух?то, який повинен був царювати до 1912 року, обрав новий титул правл?ння ? Мейдз?, або ≪Осв?чене правл?ння≫, щоб ознаменувати початок ново? ери в ?стор?? Япон??. Для подальшо? просування нового порядку столицю було перенесено з К?ото , де вона знаходилася з 794 року, до Ток?о (сх?дна столиця), нова назва м?ста Едо . Попри консол?дац?ю нового режиму, б?льш?сть даймьо добров?льно здали ?мператору сво? земл? та записи перепису, скасувавши систему хан?в , символ?зуючи те, що земля та люди знаходились п?д юрисдикц??ю ?мператора.

Затвердившись на сво?х спадкових посадах, даймьо стали губернаторами, а центральний уряд взяв на себе адм?н?стративн? витрати та виплачував стипенд?? самураям. У 1871 роц? хани зам?нили префектурами, й влада продовжила переходити до нац?онального уряду. Чиновники колишн?х хан?в ( Сацума , Тьосю , Тоса та Х?зен ), укомплектували нов? м?н?стерства. Колишн? придворн? дворяни та нижч?, але б?льш радикальн? самура?, зам?нили призначення бакуфу та даймьо , п?сля появи нового правлячого класу.

Реставрац?я Мейдз? прагнула повернення ?мператора на першочергове становище, докладались зусилля для створення держави, ор??нтовано? на синто?зм , под?бно до того, як це було тисячу рок?в тому. Оск?льки за попередн? тисячол?ття синто ? буддизм перетворились на синкретичну в?ру , ? буддизм був т?сно пов'язаний ?з сьо?унатом, це передбачало под?л синто?зму та буддизму та пов'язане з цим руйнування р?зних буддистських храм?в та пов'язане з цим насильство. Кр?м того, для ц??? мети потр?бно було побудувати новий державний синто?зм. У 1871 роц? було створено Управл?ння синто?стського культу , яке за значенням нав?ть перевищувало Державну раду. Кокутай -?де? школи М?то були сприйнят?, було п?дкреслено божественне походження ?мператорського дому . Уряд п?дтримав синто?стських вчител?в ? невеликий, але важливий крок. Хоча Управл?ння синто?стського культу було понижено у 1872 роц?, до 1877-го М?н?стерство внутр?шн?х справ контролювало вс? синто?стськ? святин?, а певн? синто?стськ? секти отримали державне визнання. С?нто було зв?льнено в?д буддистсько? адм?н?страц?? та в?дновлено його властивост?. Хоча буддизм страждав в?д державно? спонсорсько? д?яльност? синто?зму, в?н мав власне в?дродження. Християнство також було узаконено, а конфуц?анство залишалося важливою етичною доктриною. Однак все част?ше японськ? мислител? ототожнювались ?з зах?дною ?деолог??ю та методами.

Пол?тика [ ред. | ред. код ]

Головний прихильник представницького уряду, ?та?ак? Тайсуке (1837 ? 1919), впливовий л?дер пров?нц?я Тоса , який подав у в?дставку з державно? ради через корейську справу у 1873 роц?. ?тагак? шукав мирних, а не бунт?вних засоб?в, щоб отримати згоду уряду. В?н започаткував школу ? рух, спрямований на створення конституц?йно? монарх?? та законодавчих збор?в . Так? д?? отримали назву Рух за свободу та права людей ^[en] . ?та?ак? у соавторсьтв? написав у 1874 роц? Мемор?ал Тоса ^[ja] , в як?й критикував нестримну владу ол?гарх?? та закликав до негайного встановлення представницького уряду.

У пер?од м?ж 1871 ? 1873 роками було прийнято низку земельних та податкових закон?в як основу сучасно? ф?скально? пол?тики. Приватна власн?сть була легал?зована, видано акти, а земл? оц?нювались за справедливою ринковою варт?стю ?з сплатою податк?в гот?вкою, а не натурою, як у дн? до Мейдз? та за дещо нижчими ставками.

Незадоволений темпами реформ п?сля вступу до Державно? ради у 1875 роц? ?тагак? орган?зував сво?х посл?довник?в та ?нших прихильник?в демократ?? в загальнонац?ональне Айкокуша (Патр?отичне товариство) , щоб добитися представницького уряду у 1878 роц?. У 1881-у ?тагак? заснову? Дж?юто (Л?беральну парт?ю) , яка п?дтримувала французьк? пол?тичн? доктрини.

У 1882 роц? Окума С??енобу заснував конституц?йно-прогресивну Парт?ю конституц?йних реформ , яка закликала до конституц?йно? демократ?? за британським зразком. У в?дпов?дь урядов? бюрократи, представники м?сцевого самоврядування та ?нш? консерватори заснували провладну Конституц?йно-монарх?чну парт?ю у 1882 роц?. Численн? пол?тичн? демонстрац?? призвели до подальших обмежень уряду, як? перешкоджали пол?тичним парт?ям й призвели до под?лу всередин? та м?ж ними. Л?беральну парт?ю, яка виступила проти Парт?? конституц?йних реформ, було розформовано у 1884 роц?, а Окума подав у в?дставку.

До розум?ння необх?дност? конституц?йного уряду урядових л?дер?в п?дштовхувала загроза нестаб?льност? та розкол кер?вництва щодо корейсько? справи. Л?дер пров?нц?? На?ато К?до Такайос? п?дтримував конституц?йну форму правл?ння до 1874 року, п?дготував низку пропозиц?й щодо конституц?йних гарант?й. Однак визнаючи реал?? пол?тичного тиску, ол?гарх?я мала нам?ри щодо збереження контролю. Такими були перш? зроблен? кроки.

Конференц?я в Осац? 1875 року призвела до реорган?зац?? уряду ?з незалежною судовою системою та призначеним Сенатом Япон?? , який розглядався як законодавчий органу. ?мператор заявив, що ≪конституц?йний уряд встановлюватиметься поступово≫, в?ддавши наказ Рад? стар?йшин (?енро) розробити конституц?ю.

Через три роки Конференц?я губернатор?в префектур створила обран? префектурн? збори. Незважаючи на обмежен? повноваження, ц? збори представляли рух у напрямку представницького уряду на нац?ональному р?вн?, й до 1880 року под?бн? збори також були сформован? у селах та м?стах. У 1880 роц? делегати з двадцяти чотирьох префектур провели нац?ональний з'?зд про створення Парламентська л?га Япон?? .

Хоча уряд не був проти парламентського правл?ння, з?ткнувшись з прагненням ≪до прав людей≫, в?н продовжував намагання контролювати пол?тичну ситуац?ю. Нов? закони 1875 року забороняли критикувати прес? уряд, або обговорювати нац?ональн? закони. Закон про громадськ? збори (1880) суворо обмежував публ?чн? збори, забороняючи участь державних службовц?в та потребували дозволу м?л?ц?? на вс? збори.

Проте, у межах правлячого кола, незважаючи на консервативний п?дх?д кер?вництва, Окума залишався приб?чником уряду за британським зразком, уряду з пол?тичними парт?ями та каб?нетом, орган?зованим парт??ю б?льшост?, в?дпов?дальним перед нац?ональними зборами. В?н закликав провести вибори до 1882 року, а вже до 1883-го скликати нац?ональн? збори. Так? кроки спровокували пол?тичну кризу, яка зак?нчилася ?мператорським рескриптом 1881 року, який проголосив створення нац?ональних збор?в у 1890 роц? та зв?льнив Окуму.

В?дкинувши британську модель, ?вакура Томом? та ?нш? консерватори значною м?рою звернулися до пруссько? конституц?йно? системи . Складення проекту конституц?? Япон?? було доручено одному з ол?гарх?в Мейдз?, давньому держотворецю, ?то Х?робум? (1841 ? 1909). У 1882 роц? в?н очолив м?с?ю з вивчення конституц?й за кордоном, проводячи б?льшу частину часу у Н?меччин? . Конституц?я США було в?дкинуто як ≪занадто л?беральну≫, а британську систему як надто гром?здку та з причин завеликого контролю парламента над монарх??ю; французька та ?спанська модел? не п?дходили з причин схильност? до деспотизму.

У 1884 роц? ?то очолив нове Бюро з розсл?дування конституц?йних систем, а Державна рада була зам?нена у 1885-у. ?то об?йняв посаду прем'?р-м?н?стра. Посади канцлера (або головного м?н?стра), л?вого та правого м?н?стр?в, як? ?снували з VII стол?ття як дорадч? посади ?мператора, були скасован?. На ?х м?сц? у 1888 роц? була створена Та?мна рада для оц?нки майбутньо? конституц?? та консультування ?мператора.

Для подальшого зм?цнення авторитету держави було створено Вищу в?йськову раду п?д кер?вництвом Яма?ата Ар?томо (1838 ? 1922), якому припису?ться заснування сучасно? японсько? арм??, який мав став першим конституц?йним прем'?р-м?н?стром . Вища в?йськова рада розробила систему за зразком н?мецького штабу ?з начальником штабу, який мав прямий доступ до ?мператора, та який м?г д?яти незалежно в?д м?н?стра арм?? та цив?льних чиновник?в.

Конституц?я Велико? Японсько? ?мпер?? була прийнята 29 листопада 1890 року ^[3] . Це була форма зм?шано? конституц?йно? та абсолютно? монарх?? ^[4] . ?мператор Япон?? юридично був верховним л?дером, а Каб?нет М?н?стр?в ? його посл?довниками. Прем'?р-м?н?стра обирала Та?мна рада . Насправд? главою держави залишався ?мператор, а прем'?р-м?н?стр був фактичним главою уряду.

Класов? в?дм?нност? здеб?льшого були усунен? п?д час модерн?зац?? для створення представницько? демократ?? . Самура? втратили статус ?диного класу з в?йськовими прив?леями. Однак у пер?од Мейдз? б?льш?сть л?дер?в японського сусп?льства (пол?тика, б?знес та в?йськов?) були колишн?ми самураями або нащадками самура?в.

Конституц?я Мейдз? 1889 року вдалася в?дносно невеликими поступками громадянським правам й парламентським механ?змам. Участь парт?? була визнана частиною пол?тичного процесу. ?мператор под?ляв сво? повноваження та надавав права ? свободи сво?м п?дданим. В?н передбачав ?мператорський сейм (Тейкоку Г?кай), який складався ?з всенародно обрано? Палати представник?в з дуже обмеженою к?льк?стю громадян чолов?чо? стат?, яким було старше двадцяти п’яти рок?в ? як? сплачували п’ятнадцять ?н нац?ональних податк?в (приблизно 1% населення). Палата пер?в складався з дворян та ?мператорських призначень. Каб?нет в?дпов?дав перед ?мператором та не залежав в?д законодавчо? влади. Сейм м?г затверджувати урядове законодавство та ?н?ц?ювати закони, робити подання перед урядом та подавати петиц?? до ?мператора. Конституц?я Мейдз? про?снувала як основний закон до 1947 року.

У перш? роки конституц?йного правл?ння були виявлен? сильн? та слабк? сторони Конституц?? Мейдз?. Невелика кл?ка ел?ти Сацуми та Тьосю продовжувала правити Япон??ю, ставши ?нституц?онал?зованою як позаконституц?йний орган ?енро (старших державних д?яч?в). У сукупност? р?шення приймав ?енро, ухвален? ?мператором, у той час ?енро, а не ?мператор, пол?тично контролював уряд.

Протягом усього пер?оду пол?тичн? проблеми здеб?льшого вир?шувалися шляхом компром?су, пол?тичн? парт?? поступово зб?льшували свою владу над урядом й в результат? в?д?гравали все б?льшу роль у пол?тичному процес?. У пер?од м?ж 1891 та 1895 роками ?то працював прем'?р-м?н?стром у каб?нет?, складеному переважно з ?енро, як? хот?ли створити урядову парт?ю для контролю Палати представник?в. Парт?йна пол?тика ще не була до к?нця усв?домлена, проте була започаткована.

Реформи [ ред. | ред. код ]

Пер?од перебування при влад? ?мператора Муцух?то було названо ≪Мейдз?≫ ? ≪осв?чене правл?ння≫. У цей час були проведен? реформи. Починаючи з 1860-х у кра?н? проводиться низка реформ, що насамперед л?кв?дувала под?л кра?ни на окрем? княз?вства.

У 1871 видано указ про новий адм?н?стративно-територ?альний устр?й: скасовувався под?л на княз?вства, територ?я Япон?? под?лялася на префектури.

Самурайське ополчення перетворювалося на регулярну арм?ю. У 1872 видано декрет про створення збройних сил на основ? загально? в?йськово? повинност?. Також було видано закон про скасування станових прив?ле?в, формальне зр?вняння в правах ус?х громадян. П?зн?ше було л?кв?довано внутр?шн? мита, проголошено свободу торг?вл?, пересування ? перевезення товар?в.

Переглядалися стар? закони, вводилися нов?, ?дин? для вс??? держави ? вс?х груп населення. У наступн? роки було проведено судову реформу: створювалися суди ?вропейського типу.

З метою створення сприятливих умов для розвитку торг?вл? й промисловост? була проведена грошова реформа, вводилася ?дина грошова одиниця ? ?на . Оск?льки довгий час пол?тичним центром Япон?? було м?сто Едо (столиця сегуна Токугава), сюди були переведен? з К?ото ?мператорський дв?р та уряд. М?сто отримало назву Ток?о.

З виданням Рескрипту про осв?ту була також зд?йснена реформа осв?ти. Створювалися нов? середн? школи, в?дкрився Ток?йський ун?верситет . Уряд заохочував в?дправку японц?в за кордон для отримання осв?ти.

У 1872 ? 1873 проведено аграрну реформу. Скасовувалася власн?сть княз?в ? феодал?в на землю, оф?ц?йно дозволялися куп?вля-продаж земл?. Власн?сть на землю була визнана за тими, хто фактично нею розпоряджався. Це узаконило права ≪нових≫ пом?щик?в ?- заможних селян. У результат реформи ? третя частина оброблювано? земл? в Япон?? була вилучена ?з власност? селянських громад. Аграрна реформа поклала початок розвитку кап?тал?стичних в?дносин в японському сел?, не л?кв?дувавши при цьому пом?щицького землеволод?ння.

Кр?м соц?ально-економ?чних реформ, в Япон?? були проведен? й пол?тичн? зм?ни. У 1889 прийнято Конституц?ю, яка залишалася чинною до 1946 ? була одн??ю з найконсервативн?ших. Зразком для не? слугувала Конституц?я Прусс?? , прийнята ще до об'?днання Н?меччини. Особа ?мператора була священною та недоторканною. За ним закр?плювалися права оголошення в?йни ? миру, призначення ? зв?льнення вс?х цив?льних та в?йськове посадовц?в, скликання ? розпуск парламенту. ?мператор був верховним головнокомандувачем збройних сил Япон??.

Конституц?я законодавчо закр?плювала ?снування парламенту, що складався з двох палат ? палати пер?в та палати представник?в. Б?льш?сть палати пер?в складали члени ?мператорсько? династ??, вища титулована знать та особи, призначен? ?мператором. Частина палати пер?в обиралася терм?ном на с?м рок?в найзаможн?шими платниками податк?в.

Палата представник?в обиралася кожн? чотири роки. Виборчим правом користувалися чолов?ки в?ком в?д 25 рок?в, що проживали у сво?му виборчому окруз? не менше 1,5 року ? сплачували високий податок (таких в кра?н? була незначна частина). Парламент мав законодавч? права ? затверджував бюджет. Проте каб?нет м?н?стр?в зв?тувався не перед парламентом, а перед ?мператором.

Протестн? рухи ^{[5] [6]} [ ред. | ред. код ]

Бурхлив? зм?ни у японському сусп?льств?, що в?дбулись внасл?док проведених реформ, тягнули за собою низку реакц?й з? сторони населення, як? зачасту виражались у форм? протест?в ? мали на мет? вплинути на х?д модерн?зац?? кра?ни. ?снували так? рухи у р?зних форматах, серед яких можна умовно вид?лити к?лька категор?й:

Селянськ? повстання [ ред. | ред. код ]

Це були найпоширен?ш? форми протесту, адже селяни становили значну частку в?д всього населення Япон?? ?, в?дпов?дно, найб?льше страждали в?д реформ нового уряду, зокрема економ?чних. Повстання часто спалахували через земельн? питання, висок? податки та експлуатац?ю з боку землевласник?в. Одним ?з наймасштабн?ших ? найпотужн?ших селянських протест?в у Япон?? доби Мейдз? стало Повстання Хейсо ( 1876 р.), п?д час якого повстанц?, незадоволен? високими податками та експлуатац??ю з боку землевласник?в, напали на урядов? буд?вл? та збройн? склади. Це повстання було жорстоко придушене урядом, але все ж спрямувало його до корегування ран?ше введених реформ задля покращення умов життя селян.

Робоч? страйки [ ред. | ред. код ]

Природньо, що з? зростанням темп?в розвитку промисловост? у Япон?? , почали з'являтись ? актив?зуватись роб?тнич? рухи, що хот?ли для себе кращих умов прац?, вищу зароб?тню платню тощо. Часто роб?тнич? протести супроводжувались насильством ? р?зноман?тними заворушеннями. Серед найперших в Япон?? значних роб?тничих повстань був великий страйк на бавовнян?й фабриц? Осаки ( 1881 р.), коли роб?тники масово вийшли на вулиц?, аби висловити сво?? обурення з приводу тод?шн?х умов працевлаштування ? виставити власн? вимоги. Це д?йство тривало к?лька дн?в ? дало сво? плоди, адже власники фабрики були змушен? п?двищити платню ? покращити умови прац?.

?нтелектуальн? рухи [ ред. | ред. код ]

Осв?чен? японц?в також висловлювали сво? невдоволення д?ями уряду Мейдз?. Вони критикували авторитарне правл?ння, обмеження свободи слова та в?дсутн?сть пол?тичних свобод. Деяк? ?нтелектуали закликали до створення конституц?йно? монарх??, а ?нш? прагнули до б?льш радикальних зм?н, таких як соц?ал?зм або комун?зм . Прикладом такого руху був Рух за свободу та права людей ( Jiy? Minken Und? ), який мав на мет? створення конституц?йно? монарх?? та розширення пол?тичних прав японц?в. Його л?дери, серед яких ?тагак? Та?суке та Уено Котаро , публ?кували статт? та орган?зовували публ?чн? м?тинги, щоб поширювати сво? ?де?. ? хоча рух не досяг ус?х сво?х поставлених ц?лей, в?н в?д?грав значну роль у розвитку демократичних ?дей у Япон??.

Рел?г?йн? рухи [ ред. | ред. код ]

Деяк? протестн? рухи ?рунтувалися на рел?г?йних в?руваннях. Наприклад, рух "Оomoto" по?днував елементи синто?зму , буддизму та християнства , а рух "Tenrikyo" пропов?дував мир ? гармон?ю. Серед значних рух?в ще можна назвати Рух Конго? Кьо? (Конго? Буддизм) заснував К?уч? Тацумару в 1875 роц?. Цей рух по?днував елементи буддизму та синто?зму ? пропонував шлях до спас?ння через медитац?ю та етичну повед?нку. Рух Конго? Кьо? швидко набув популярност? серед селян та роб?тник?в, як? шукали духовну п?дтримку в часи соц?альних та економ?чних зм?н.

?деолог?я протест?в [ ред. | ред. код ]

Сп?льн?сть рух?в полягала у ?х ?деолог?чн?й складов?й, зокрема б?льш?сть рух?в виступали за:

• Соц?альну справедлив?сть: Селяни, роб?тники та ?нш? марг?нал?зован? групи прагнули покращити сво? життя та зменшити нер?вн?сть у сусп?льств?.
• Пол?тичн? свободи: ?нтелектуали та пол?тичн? актив?сти вимагали свободи слова, свободи з?брань та права на участь у пол?тичному житт? кра?ни.
• Економ?чну р?вн?сть: Деяк? рухи закликали до б?льш справедливого розпод?лу багатства та ресурс?в.
• Нац?ональну само?дентичн?сть: Багато протестних рух?в також прагнули зм?цнити нац?ональну само?дентичн?сть Япон?? та протистояти зах?дному впливу.

Мистецтво [ ред. | ред. код ]

Уряд активно зац?кавився ринком експорту мистецтва, просуваючи японське мистецтво на всесв?тн?х виставках , починаючи з? В?денсько? 1873 року ^{[7] [8]} Окр?м значного ф?нансування виставок, уряд брав активну роль в орган?зац?? представлення св?тово? культури Япон??. Було створено нап?впубл?чну компан?ю ? Kiritsu Kosho Kaisha (Перша промислово-виробнича компан?я) ? для просування та комерц?ал?зац?? експорту мистецтва та створено Hakurankai Jimukyoku (Виставкове бюро) для п?дтримки стандарт?в якост? ^[8] . Для м?жнародно? виставки 1876 року у Ф?ладельф?? уряд Япон?? створив бюро та направив спецпредставника на забезпечення м?сце 30 000 експонатам. Також ?мператорський дв?р активно ц?кавився декоративно-прикладним мистецтвом, замовляючи роботи (≪презентац?йн? вироби≫) як подарунки ?ноземним сановникам. У 1890 роц? була створена система Teishitsu Gigeiin (Художник ?мператорського двору) для визнання видатних художник?в ? з 1890 по 1944 роки видзнаку отримали с?мдесят митц?в, серед яких був лаковий майстер С?бата Дзес?н , керам?ст Макудзу Козан, художник Хас?мото ?ахо , художник-клуазон?ст Нам?кава Ясуюк? ^[7] .

Популяризац?я зах?дного ?мпорту знизила попит на японське мистецтво й у сам?й Япон?? ^[9] . В ?вроп? та Америц? наявн?сть японського мистецтва спричинили захоплення японською культурою, та отримала визначення ≪япон?зм≫ . ?мперський патронаж, урядове спонсорство, просування до ново? аудитор?? та зах?дн? технолог?? у по?днанн? сприяли епос? японських мистецьких ?нновац?й. У декоративному мистецтв? японськ? художники вийшли на новий р?вень техн?чно? вишуканост? ^[7] .

Емал? [ ред. | ред. код ]

Протягом епохи Мейдз? японське клуазонне досягло техн?чно? вершини ? майстри виробляли предмети, б?льш довершен?, н?ж будь-як?, що ?снували до того. Пер?од з 1890 по 1910 р?к був в?домий як ≪золотий в?к≫ японських емалей ^[10] . Художники експериментували з пастами та процесом випалу, щоб отримати все б?льш? емалев? блоки з меншою потребою у перегородках. У цей пер?од стали популярними емал? з ун?кальним для Япон?? дизайном, в якому використовувались кв?ти, птахи, комахи та прост?р. Двома найв?дом?шими емалерами ц??? епохи були Нам?кава Ясуюк? (Namikawa Yasuyuki) ^[en] та Нам?кава Сусуке (Namikawa S?suke) ^[en] , чи? пр?звища звучать досить схоже, проте не були пов'язан? м?ж собою. Нам?кава Сусуке пропагував свою роботу як техн?чно ?нновац?йну й прийняв стиль, под?бний вишуканим картинам. Нам?кава Ясуюк? був б?льш консервативним, обираючи геометричн? в?зерунки, як? з розвитком творчост? ставали б?льш образним ^[7] .

Лаков? вироби [ ред. | ред. код ]

Лакофарбов? вироби, прикрашен? золотом або ср?блом, популярн? у пер?од Едо , на початку Х?Х стол?ття впали у немил?сть через економ?чн? труднощ?. Епоха Мейдз? в?дновила ?нтерес до лаку, коли художники розробляли нов? дизайни та експериментували з новими фактурами та обробкою. Найголовн?шим серед них був С?бата Дзес?н . Приваблив?сть його надзвичайно ориг?нального стилю полягала у вибор? мотив?в та предмет?в, а не в золот? та ср?бл?. В?н розм?щав лаков? панел? у рамах, ?м?туючи зах?дн? ол?йн? картини. Серед ?нших видатних художник?в лаку XIX стол?ття ? Накаяма Ком?н та Шираяма Шосай ? обидва, на в?дм?ну в?д Дзес?на, п?дтримували класичний стиль, який багато у чому завдячував китайському садовому мистецтву. Мак?-е, оздоблення лаку золотим або ср?бним пилом, було найпоширен?шою техн?кою для як?сного лакування цього пер?оду. Лак з японських майстерень був визнаний техн?чно перевершеним тим, що його було неможливо виготовити де-небудь ще у св?т? ^[7] .

Вироби з металу [ ред. | ред. код ]

На початку ери Мейдз? японськ? металоконструкц?? були майже абсолютно нев?домими за межами кра?ни, на в?дм?ну в?д лаку та фарфору, як? й ран?ше експортувались. Вироби з металу були пов’язан? ?з буддистською практикою, наприклад, при використанн? бронзи для храмових дзвон?в та кадильних казан?в, тож метал?ст?в стало менше, коли буддизм був вит?снений як державна рел?г?я. М?жнародн? виставки принесли японськ?й лит?й бронз? нову законрдонну аудитор?ю, привернувши потужне визнання. Сузук? Чок?ч?, пров?дний виробник лито? бронзи для м?жнародно? виставки, став директором ≪Kiritsu Kosho Kaisha≫ з 1874 року до розпуску компан?? у 1891 роц?. У 1896 роц? в?н був призначений художником ?мператорського двору. Джерелами натхнення Чок?ч? та його сучасники черпали з р?зьблення та гравюр п?знього пер?оду Едо, по?днуючи та ?нколи переб?льшуючи традиц?йн? елементи дизайну по-новому, для привернення уваги експортного ринку. Минула ?стор?я самурайсько? збро? оснащувала японських майстр?в з металу для створення металевих обробок у широкому д?апазон? кольор?в. По?днуючи та обробляючи м?дь, ср?бло та золото у р?зних пропорц?ях, вони створили спец?ал?зован? сплави, включаючи сакудзо та с?бу?т? . Завдяки ц?й р?зноман?тност? сплав?в та обробки художник м?г створити враження повнокольорового оздоблення ^[7] .

Порцеляна [ ред. | ред. код ]

Японська порцелянова промислов?сть була добре налагоджена на початку ери Мейдз?, але вироби масового виробництва не були в?дом? сво?ю елегантн?стю. У цю епоху техн?чн? та мистецьк? ?нновац?? перетворили фарфор на один з найб?льш усп?шних у св?т? японських вид?в декоративного мистецтва. Кар’?ра художника порцеляни Макудзу Козан под?бна тра?ктор?? мистецтва Мейдз?. В?н захоплювався збереженням традиц?йних вплив?в, але прийняв нов? технолог?? ?з Заходу. В?н був п?дпри?мцем, а також художником, орган?зовуючи майстерню з багатьма рем?сниками та активно просував сво? роботи на м?жнародних виставках, багато подорожував ?вропою. Продовжуючи свою кар’?ру, в?н сприйняв б?льше зах?дних вплив?в на його оздоблення, тод? як його роботи формували зах?дне уявлення про японський дизайн. П?дглазурний блакитний фарфор на порцелян? добре зарекомендував себе в Япон??, ? майстерня Козана застосувала цю практику, по?днуючи безл?ч п?дглазурних кольор?в на одному предмет? та вводячи б?льш тонк? градац?? кольору ^[7] .

Посуд Сацума ? назва, яку спочатку давали керам?ц? з пров?нц?? Сацума , вишукано прикрашен?й позолотою та емаллю. Ц? вироби високо оц?нили на Заход?, де в?н розглядався як виразно японський, в?н ? насправд? багато у чому завдячував ?мпортним п?гментам та зах?дним впливам та був створений з урахуванням експорту. Под?бн? вироби почали виготовлятися у багатьох м?стах для задоволення попиту на нього ?вропи та Америки, при цьому часто виробляючи швидко та дешево. Тож терм?н ≪посуд Сацума≫ став асоц?юватися не з м?сцем походження, а з низькояк?сним посудом, створеним виключно для експорту. Незважаючи на це, митц?, так? як Ябу Мейзан та Макудзу Козан, продовжували дотримуватися найвищих художн?х стандарт?в, й одночасно усп?шно експортували сво? вироби. У 1876?1913 роках Козан завоював призи на 51 виставц?, включно ?з Всесв?тньою виставкою та Нац?ональною промисловою виставкою ^[7] .

Текстиль [ ред. | ред. код ]

≪Британ?ка≫ видання 1902 року писала: ≪Жодна галузь прикладного мистецтва не демонстру? декоративного ген?я Япон?? б?льш привабливих результат?в, н?ж текстильн? тканини, й в жодн?й з них не спостер?га?ться б?льш пом?тного прогресу за останн? роки. […] Кавас?ма К?ото […] урочисто в?дкрив в?д'?зд к?лька рок?в тому, скоп?ювавши Гобелена, але можна з упевнен?стю стверджувати, що жоден Гобел?н не понесе пор?вняння з шматками, як? зараз виробляються в Япон??≫. У К?ото виготовляли дуже велик?, барвист? живописн? роботи. Вишивка сама по соб? стала видом мистецтва, застосувавши ц?лий ряд живописних техн?к, таких як св?тлот?нь та пов?тряна перспектива ^[11]

Музика [ ред. | ред. код ]

У японськ?й музичн?й культур? простежу?ться принцип коп?ювання ?з подальшою герметизац??ю сприйнятих явищ ? з перших контакт?в японц?в ?з зах?дною музичною культурою у XVI стол?тт? за посередництвом португальських м?с?онер?в (пер?од в?дкриття перших церков, школ-сем?нар?? та колег?ум?в), так ? згодом, у формальному коп?юванн? структур китайсько? церемон?ально? музики, як? у VII?VIII стол?ттях вплинуло не т?льки на принципи композиц??, а й на репертуар японсько? придворно? музики ^[12] .

Перший етап зах?дних запозичень пер?оду Мейдз? пов'язаний ?з в?йськовою сферою. У м?ст? Нагасак? створю?ться перша в?йськова академ?я голландського зразка, у як?й, поряд ?з в?йськовою наукою, навчали в?йськово? музики. Орган?зовуються перш? в?йськов? оркестров? колективи ? оркестри котек?тай. Проникнення в?йськово? музики ?вропейського стилю сприяло становленню й подальшому розвитку форм концертно? д?яльност? за зах?дними зразками ? вони брали участь у культурному житт? м?ст, зокрема виступали з концертами в зал? Рокумейкан ^[en] , на в?дкрит?й сцен? Х?б?я, виконуючи твори ?вропейських композитор?в ( Р?харда Вагнера , Шарля Гуно , Петра Чайковського ). Поступово за участю заруб?жних та японських автор?в упорядкову?ться в?д­пов?дний репертуар, публ?куються перш? нотн? зб?рки в?йськово? музики. У в?йськов?й галуз? форму?ться японська диригентська школа, засновниками яко? стали англ?йськ?, французьк? й н?мецьк? митц?, так? як Джон В?льям Фентон ^[en] , Шарль Леру , Франц Екерт . П?д ?х кер?вництвом в?дбувалося становлення перших японських в?йськових диригент?в: Сукецуне Накамура та Йос?тойо Йоцумото ^[12] .

В?дбувалося поширення християнства, складовою частиною якого в?д?гравала музика православно? церкви. Сприяли цьому представники Рос?йсько? духовно? м?с?? ^[ru] , заснувано? у 1870 роц? ?з центрами у Ток?о , Нагасак? й Хакодате . Музиканти-подвижники укра?нського походження Як?в Тихай ^[en] (служив у М?с?? з 1874 по 1886 роки) та Дмитро Львовський (у М?сс?? з 1880 по 1921 роки). Протягом цього часу було регент­ство у Собор? Воскрес?ння Христова в Ток?о, орган?зац?я хорового колективу, викладання у Сем?нар?? й Катехиз?сн?й школ?, упорядкування й видання нотних зб?рок ориг?нальних ? адаптованих церковних твор?в. Церковна д?яльн?сть поширювалася у св?тськ?й (гастрольн? виступи, виконавськ? класи, викладання теор?? й ?стор?? ?вропейсько? музики та основ композиц?? в Ток?йськ?й академ?? музики) ? церковн?й (навчання нотно? грамоти, сп?ву й диригуванню в Катех?зисн?й школ? й Духовн?й сем?нар??, забезпечення музично? частини богослуж?нь у Собор? Вознес?ння Христова в Ток?о) сферах. Формування цих традиц?й продовжили представники нового покол?ння японських регент?в, хорових диригент?в ? вчител?в сп?ву, вихованих укра?нськими музикан­тами. До перших найв?дом?ших японських хорових диригент?в належать: Роман Т?ба, Олекс?й Обара, ?нокент?й К?су, Як?в Маедако С?нк?н, Петро Токайр?н, Йоан Накас?ма, Мойсей Кавамура, Йоан Овата, Павло ?с?я, Василь Такеда, Андр?й Абе, Олександр Комагай, Фед?р М?нато, Олекс?й Савабе, Лука Ор?та. Вони були християнами ? взяли при хрещенн? православн? ?мена ^[12] .

Загальна та профес?йна музична осв?та пов'язана ?з д?яльн?стю Сюдз? ?сава (1851?1917) та Лютера В?т?нга Мейсона (1828?1896). У 1880 роц? було засновано ?нститут музичних досл?джень, у якому Мейсон очолив викладацький склад. ?нститут мав три основн? завдання: 1) запровадити обов’язкове викладання музики в школах, ввести у широкий об?г п?сенний матер?ал ?вропейського зразка; 2) п?дготувати кадри для подальшого розвитку профес?йно? музично? д?яльност?; 3) силами японських автор?в створити музику для д?тей, у як?й по?днувалися б нац?ональн? й зах?дн? стильов? елементи, що частково було вт?лено в жанр? шк?льно? п?сн? сьока. Викладач? орган?зували проведення урок?в сп?в?в, теор?? музики, гри на музичних ?нструментах (кото, кокю, фортеп?ано, орган? ? скрипц?), видавали спец?альну л?тературу (≪Перший п?сенник для початково? школи≫ вийшов друком у 1881 роц?). Ц? д?? сприяли формуванню японсько? композиторсько? школи ?вропейського типу ^[12] .

?мператорським наказом ?нститут музичних досл?джень у 1887 роц? було реформовано у Ток?йську академ?ю музики , що надало навчальному закладу нового статусу та сприяло його подальшому розвитку. Удосконалювалися навчальн? програми нового типу, стр?мко розвивалося виконавство, що св?дчило про зростання р?вня п?дготовки музикант?в-профес?онал?в. Вершиною у розвитку музичного профес?онал?зму, т?сно пов’язаного з д?яльн?стю Ток?йсько? академ?? музики, можна вважати утворення в Япон?? композиторсько? школи зах?дного зразка, яка згодом стала повноц?нною складовою св?тово? музично? культури ^[12] .

Символом музичного ≪творця мейдз?нсько? епохи≫ став Рентаро Так? (1879?1903). Особливе значення для формування нац?онально? композиторсько? школи, яка остаточно склалася в пер?од Тайсьо , мала творч?сть Ямада Косаку (1886?1965). В?н написав першу японську оперу ≪Kurofune≫ (≪Чорн? корабл?≫, 1929?1940). Першими оперними гастролями до Япон?? став при?зд у 1876 роц? рос?йсько? сп?вачки Дар’? Леоново? . Серед перших заруб?жних колектив?в, запрошених до Япон??, стала американська Опера Аней-Сефас (1877). Перша японська оперна постановка ? опера ≪Фауст≫ Шарля Гуно (перший акт), прем’?ра яко? в?дбулася на сцен? Ток?йсько? академ?? музики у 1894 роц?. Першою повною оперною постановкою стала опера ≪Роей но юме≫ (≪Мр?? у табор?≫, 1904) Суехару К?тамура ^[ja] (1872?1931) темою яко? стали под?? рос?йсько-японсько? в?йни ^[12] .

Под?? [ ред. | ред. код ]

• 26 жовтня ? 24 листопада 1876 : Повстання в Ак?дзук?
• 22 червня 1908: ?нцидент з червоним прапором

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Рубель В. А. Японська цив?л?зац?я: традиц?йне сусп?льство ? державн?сть. ? К.  : ≪Акв?лон-Прес≫, 1997. ? 256 с. ? ISBN 966-7209-05-9 .

Це незавершена стаття про Япон?ю . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття про пол?тичного д?яча або д?ячку. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

п о р Прем'?р-м?н?стри Япон?? Епоха Мейдз? (1868?1912) ?то Х?робум? ? Курода К?йотака ? Сандзьо Санетом? (?) ? Яма?ата Ар?томо ? Мацуката Масайос? ? ?то Х?робум? ? Курода К?йотака (?) ? Мацуката Масайос? ? ?то Х?робум? ? Окума С??енобу ? Яма?ата Ар?томо ? ?то Х?робум? ? Сай'ондз? К?ммот? (?) ? Кацура Таро ? Сай'ондз? К?ммот? ? Кацура Таро ? Сай'ондз? К?ммот? Епоха Тайсьо (1912?1926) Кацура Таро ? Ямамото ?омбей ? Окума С??енобу ? Тераут? Масатаке ? Хара Такас? ? Ут?да Коса? (?) ? Такахас? Корек?йо ? Като Томосабуро ? Ут?да Коса? (?) ? Ямамото ?омбей ? К?йора Кей?о ? Като Такаак? ? Вакацук? Рейдз?ро Епоха Сьова (1926?1989) Танака ???т? ? Осат? Хама?ут? ? К?дзюро С?дехара (?) ? Осат? Хама?ут? ? Вакацук? Рейдз?ро ? ?нукай Цуйос? ? Такахас? Корек?йо (?) ? Сайто Макото ? Кейсуке Окада ? Фум?о ?ото (?) ? Кейсуке Окада ? Кок? Х?рота ? Сендз?ро Хаяс? ? Фум?маро Коное ? Х?ранума К?йт?ро ? Нобуюк? Абе ? М?цумаса Йонай ? Фум?маро Коное ? Х?дек? Тодзьо ? Кун?ак? Ко?со ? Кантаро Судзук? ? Принц Нарух?ко Х??ас?кун? ? К?дзюро С?дехара ? С??еру Йос?да ? Тецу Катаяма ? Х?тос? Ас?да ? С??еру Йос?да ? ?т?ро Хатояма ? Тандзан ?с?бас? ? Нобусуке К?с? ? Хаято ?кеда ? Ейсаку Сато ? Какуей Танака ? Такео М?к? ? Такео Фукуда ? Масайос? Ох?ра ? Масайос? ?то (?) ? Дзенко Судзук? ? Ясух?ро Накасоне ? Нобору Такес?та Епоха Хейсей (1989?2019) Сосуке Уно ? Тос?к? Кайфу ? К??т? М?ядзава ? Мор?х?ро Хосокава ? Цутому Хата ? Том??т? Мураяма ? Рютаро Хас?мото ? Кейдзо Обут? ? М?к?о Аок? (?) ? Йос?ро Мор? ? Дзюн?т?ро Ко?дзум? ? С?ндзо Абе ? Ясуо Фукуда ? Таро Асо ? Юк?о Хатояма ? Наото Кан ? Йос?х?ко Нода ? С?ндзо Абе Епоха Рейва (2019?нин?) С?ндзо Абе ? Йос?х?де Су?а ? Фум?о К?с?да Список прем'?р-м?н?стр?в Япон??

Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання KBpedia Нормативний контроль Freebase :  /m/0lkfx · GND :  7857166-2 · J9U :  987007529232905171 · LCCN :  sh85069489 · LIBRIS :  gdsw4r50430m2xj · NDL :  00568296