Перша словацька республ?ка

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Slovenska republika ¹
Словацька Республ?ка
сател?т нацистсько? Н?меччини
Друга Чехословацька Республіка
1939 ? 1945 Третя Чехословацька республіка
Прапор Герб
Прапор Герб
Дев?з
Verni sebe, svorne napred!
"В?рн? соб?, разом вперед!"
Г?мн
Hej, Slovaci
укр. "Гей, словаки"
Словаччина: історичні кордони на карті
Словаччина: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця Братислава
Мови словацька
Форма правл?ння Республ?ка
Президент Йозеф Тисо
?сторичний пер?од Друга Св?това в?йна
 - В?дд?лення 14 березня 1939
 -  Словацьке нац?ональне повстання 29 серпня, 1944
 - Пад?ння Братислави 4 кв?тня, 1945
 -  кап?туляц?я 8 травня  1945
Площа
 - 1940 38 055 км 2
Населення
 - 1940 2 653 053 ос?б
     Густота 69,7 ос?б/км² 
Валюта Словацька крона
¹ Slovensky ?tat (оф?ц?йно; з 21 червня, 1939)
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Перша словацька республ?ка
Поштов? марки Словаччини, зокрема марка Чехословаччини з? штампом на марц?: ≪Словацька держава 1939≫

Перша словацька республ?ка, Словацька Республ?ка ( словац. Slovenska republika ) ? нац?ональна словацька держава, що ?снувала з 14 березня 1939 до 8 травня 1945 як союзник ? сател?т Нацистсько? Н?меччини . Вона ?снувала приблизно на т?й же територ??, що й сучасна Словаччина (за винятком п?вденних ? сх?дних частин сучасно? Словаччини). Республ?ка мала кордон з Н?меччиною, Протекторатом Богем?? та Морав?? , Генеральною губерн??ю (зайнятий Н?меччиною залишок Польщ? ) ? Угорщиною .

Словацька республ?ка була визнана Нацистською Н?меччиною, а також Японською ?мпер??ю та ?? державами-сател?тами  ? Маньчжурською державою , Менцзяном , Тимчасовим урядом Китаю , ?тал??ю , Хорват??ю , Угорщиною , Румун??ю , ?спан??ю , Литвою , Естон??ю , Швейцар??ю , Сальвадором , Ватиканом та Радянським Союзом . Держава була також де-факто визнана Великою Британ??ю шляхом встановлення консульських в?дносин [1] . ?снування Першо? Словацько? республ?ки було анульоване результатами Друго? Св?тово? в?йни через анулювання Мюнхенсько? угоди ? вс?х ?? насл?дк?в.

Для визначення ц??? ?сторично? держави використовуються назви Перша Словацька Республ?ка ( словац. prva Slovenska republika ) або Словацька Держава ( словац. Slovensky ?tat ), оск?льки сучасна (друга) Словацька Республ?ка не ? ?? правонаступницею . Назва Словацька Держава використовувалася здеб?льшого протягом ?снування Комун?стично? Чехословаччини (1948?1989). ?нше ?м'я, що могло застосовуватися для визначення словацько? республ?ки 1939?1945 рок?в ? Незалежна Держава Словаччина .

Перед?стор?я створення [ ред. | ред. код ]

Незалежн?сть проголошено? 28 жовтня 1918 року Першо? Чехословацько? республ?ки була п?дтверджена Сен-Жерменським мирним договором 10 вересня 1919 року, який визначив ? кордони Чехословацько? республ?ки, що охоплювала Богем?ю, Морав?ю, Чеську ? Глучинську С?лез?ю. За Тр?анонським договором, укладеним 4 червня 1920 року, до не? була при?днана б?льша частина Верхньо? Угорщини (Словаччина ? зах?дна частина Закарпаття) та п?вн?чна Мармарощина, а р?шенням м?жнародно? конференц?? у Спа у липн? того ж року ? в?двойован? у Польщ? Тешинська С?лез?я та п?вденн? частини Орави ? Сп?ша.

Авторитетн?сть засновника ? першого президента республ?ки Томаша Масарика багато в чому сприяла демократичному розвитку Чехословаччини, що, попри конституц?йно задекларовану пол?тику формування ≪чехословацько? нац??≫, чехословацьку мову як оф?ц?йну ? адм?н?стративну ун?тарн?сть, у 1928 роц? надала певну автоном?ю сво?м п'ятьом землям ? Богем??, Словаччин?, П?дкарпатськ?й Рус? та Морав??.

Знаходячись п?д пост?йною загрозою угорського ? н?мецького м?л?таризму ? реваншизму та у поганих стосунках ?з Польщею , м?н?стр закордонних справ, а з 1935 року ? президент, Едвард Бенеш робив ставку на в?йськовий союз з Франц??ю, Великою Британ??ю, Румун??ю та Югослав??ю, проте у вир?шальний момент така пол?тика виявилась неефективною.

Створення [ ред. | ред. код ]

Зг?дно з Мюнхенською угодою , у вересн? 1938 року Словаччина отримала автоном?ю усередин? Чехословаччини, а в?дпов?дно до результат?в В?денського арб?тражу у листопад? того ж року була змушена повернути частину сво?х п?вденних територ?й Угорщин?. П?д час п?дготовки н?мецького вторгнення до Чех?? (?з подальшим створенням протекторату Богем?? ? Морав?? ) Адольф Г?тлер розглядав дек?лька план?в д?й щодо майбутнього Словаччини. Врешт?-решт було ухвалено р?шення утворити окрему державу п?д сильним впливом Н?меччини, яка б могла виступити плацдармом для напад?в Н?меччини на Польщу та ?нш? рег?они.

13 березня 1939, Адольф Г?тлер запросив Йозефа Тисо ( прем'?р-м?н?стра Словацько? автоном??) до Берл?на , де переконував його негайно проголосити незалежну Словацьку Республ?ку. Тисо в?дмовився ухвалити таке р?шення самост?йно та отримав згоду Г?тлера на розгляд питання проголошення незалежност? на зас?данн? словацького парламенту. Таке зас?дання було проведене 14 березня. П?сля допов?д? Тисо щодо зустр?ч? з Г?тлером та наступно? дискус??, в ход? яко? ?диною альтернативою незалежност? було визначено розд?л словацьких земель м?ж Н?меччиною та Угорщиною, парламент одностайно проголосував за проголошення незалежност? Словаччини. Йозеф Тисо був призначений першим прем'?р-м?н?стром новостворено? республ?ки.

Участь Словаччини у Друг?й Св?тов?й в?йн? [ ред. | ред. код ]

В?йна з Угорщиною [ ред. | ред. код ]

23 березня 1939 , Угорщина, що вже зайняла була на той час Карпатську Укра?ну , напала зв?дти на територ?ю новостворено? Словацько? республ?ки. Словацьк? в?йська були захоплен? зненацька ? не змогли чинити г?дний оп?р. В результат? цього передво?нного збройного конфл?кту, що формально тривав лише два дн?, Словацька республ?ка була вимушена в?ддати Угорщин? 1697 км² територ?? з населенням близько 70000 ос?б.

Словацька в?йськова акц?я проти Польщ?, 1939 [ ред. | ред. код ]

Словаччина була ?диною кра?ною Ос? , кр?м Н?меччини, що взяла участь у польськ?й кампан?? . Готуючи вторгнення до Польщ?, заплановане на вересень 1939, вермахт звернувся до Словаччини по допомогу. Хоча ?стор?я словацько? арм?? на той момент нал?чувала лише ш?сть м?сяц?в, вже було сформоване невелике моб?льне в?йсько , що складалась з ряду п?хотних ? артилер?йських батальйон?в. Було створено дв? бойов? групи для сп?льно? з н?мецькою арм??ю кампан?? в Польщ?. Перша група ? невелика бригада п?д головуванням Антон?на Пул?н?ча , що складалась з шести п?хотних батальйон?в, двох артилер?йських батальйон?в ? групи бойових ?нженер?в. Друга група була моб?льною, складалась з двох батальйон?в моток?нноти, посилених дев'ятьма моторизованими артилер?йськими батареями. Ц? дв? групи були сформован? на баз? в?дпов?дно 1-? та 3-? словацьких п?хотних див?з?й. П?д час кампан?? вони з боями пройшли через Новий Сонч та Дукельський перевал у напрямку Дембиц? ? Тарн?ва на п?вдн? Польщ?. В результат? в?йни Словаччина повернула соб? територ??, втрачен? протягом 1920-х ? в 1938 роц?. 7 жовтня було оголошено про демоб?л?зац?ю польово? арм?? ≪Бернолак≫.

Словацька експедиц?йна арм?йська група у в?йн? з СРСР [ ред. | ред. код ]

Через чотири дн? п?сля вторгнення н?мецько? арм?? до Радянського Союзу в ход? Операц?? Барбаросса Словаччина направила сво? в?йськов? частини, об'?днан? в т. зв. Словацьку експедиц?йну арм?йську групу , для участ? у бойових д?ях проти Червоно? Арм??. Командувачем ц??? арм?йсько? групи був призначений м?н?стр оборони Словаччини Фердинанд Чатлош .

Словацька арм?йська група просувалася вглиб територ?? СРСР за в?йськами Групи арм?й ≪П?вдень≫ . Словацьк? п?дрозд?ли брали участь у бойових д?ях, зокрема, поблизу Липовця на В?нниччин? , де зазнали важких втрат.

Територ?альн? зм?ни Словацько? Республ?ки з 1938 до 1947 (зм?ни на кордон? з Польщею в?дсутн?)

М?жнародн? в?дносини [ ред. | ред. код ]

В?д самого початку свого ?снування Словацька республ?ка п?дпала п?д вплив Н?меччини. Так званий ≪Догов?р Захисту≫ (Догов?р про вза?мозахист м?ж Н?меччиною ? Словаччиною), п?дписаний 23 березня 1939, п?дпорядкував словацьку зовн?шню, в?йськову та економ?чну пол?тику ?нтересам Н?меччини.

Найскладн?шою зовн?шньопол?тичною проблемою Словацько? республ?ки були в?дносини з Угорщиною, яка, анексувавши третину територ?? Словаччини в результат? В?денського арб?тражу , не полишила нам?р?в зайняти й територ?ю, що залишилася. Словаччина намагалася досягти перегляду в?денсько? угоди, але не знайшла п?дтримки з боку Н?меччини. ?ншим дестаб?л?зуючим фактором словацько-угорських в?дносин були також пост?йн? конфл?кти з приводу утиск?в словак?в в Угорщин?.

Загальна характеристика держави [ ред. | ред. код ]

85 % населення Першо? Словацько? республ?ки становили словаки, решта 15 % були н?мцями , угорцями , русинами-укра?нцями , ?вреями ? циганами . 50 % населення мешкало у с?льськ?й м?сцевост?. Держава д?лилася на 6 жуп ( словац. ?upa ), 58 райони ( словац. okres ) та 2659 мун?ципал?тет?в . Столиця держави ? Братислава мала понад 140 000 мешканц?в.

Зг?дно з Конституц??ю 1939 року, Президент (Йозеф Тисо) був главою держави, Асамблея Словацько? республ?ки (нижча палата парламенту) обиралася на терм?н 5 рок?в та була найвищим законодавчим органом (проте, загальн? вибори проведен? так ? не були), Державна Рада виконувала обов'язки верхньо? палати парламенту. Уряд, до складу якого входили 8 м?н?стерств, виконував функц?? центрально? виконавчо? влади.

Перша Словацька республ?ка була авторитарною державою з ?деолог??ю, близькою до фашизму . Провладною пол?тичною парт??ю була Гл?нкова Словацька Народна Парт?я  ? Парт?я Нац?онально? ?дност? Словаччини. Вс? ?нш? пол?тичн? парт??, за винятком парт?й нац?ональних меншин (н?мц?в ? угорц?в ) були заборонен?. Уряд випустив ряд антисем?тських закон?в, що забороняли ?вреям брати участь в сусп?льному житт?, а згодом п?дтримував ?хню висилку до н?мецьких концтабор?в .

Вт?м, ?снування республ?ки мало позитивний вплив на економ?ку Словаччини, науку, осв?ту ? культуру. Протягом цього пер?оду було засновано Словацьку Академ?ю Наук, а також низку нових ун?верситет?в та вищих шк?л.

Адм?н?стративний под?л [ ред. | ред. код ]

Словацька республ?ка в 1941

Адм?н?стративний под?л Першо? Словацько? республ?ки включав 6 жуп ( словац. ?upa ), 58 район?в ( словац. okres ) та 2659 мун?ципал?тет?в (станом на 1 с?чня 1940):

  • Братиславська жупа (Площа 3667 км², 455 728 мешканц?в)
  • Н?тр?анська жупа (Площа 3546 км², 335 343 мешканц?в)
  • Тренчинська жупа (Площа 5592 км², 516 698 мешканц?в)
  • Татранська жупа (Площа 9222 км², 463 286 мешканц?в)
  • Шаришсько-земпл?нська жупа (Площа 7390 км², 440 372 мешканц?в)
  • Погронська жупа (Площа 8587 км², 443 626 мешканц?в)

Два крила правлячо? парт?? [ ред. | ред. код ]

У 1939 виник конфл?кт м?ж двома крилами правлячо? парт??. Консервативне пом?рне крило, п?д головуванням католицького священика Йозефа Тисо, президента Словаччини ? голови парт??, вол?ло створення авторитарно-рел?г?йно? держави. Це крило контролювало пров?дн? посади кра?ни, парт?? ? церкви.

?нше крило було радикальн?шим, ор??нтованим на н?мецьку модель нац?онал-соц?ал?зму , в ?? лавах були сильними антисем?тськ? настро?, бажання перем?стити вс?х чех?в ? створити фашистську державу (Словацький нац?онал соц?ал?зм), засновану на принцип? етн?чно? чистоти. Л?дером радикального крила була Гл?нкова гвард?я ( словац. Hlinkova garda ), найвпливов?шими представниками ? прем'?р-м?н?стр Войтех Тука ? м?н?стр внутр?шн?х справ Олександр Мах .

Проблема екстрем?стсько-фашистського крила була в тому, що б?льш?сть населення п?дтримувало Тис?вське крило пом?рних погляд?в, оск?льки фашистське крило вважалося демагог?чним , а фашистська ?деолог?я не була сум?сна з? словацьким ментал?тетом. Населення значною м?рою було католицьким ? складалося з селян та власник?в невеличких приватних п?дпри?мств, економ?чна ситуац?я лишалася економ?чно досить благополучною пор?вняно з сус?дн?ми кра?нами, включаючи Нацистську Н?меччину.

50 словацьких ср?бних крон на 5-ту р?чницю Словацько? республ?ки (1939?1945) ?з зображенням словацького президента Йозефа Тисо.

Втрата незалежност? [ ред. | ред. код ]

У серпн? 1944 року в кра?н? спалахнуло антинацистське Словацьке нац?ональне повстання , для придушення якого у вересн? до кра?ни були введен? н?мецьк? в?йська, що фактично значило окупац?ю Словаччини та часткову втрату ?? незалежност?. Н?мецьк? в?йська поступово були витиснут? з терен Словаччини Червоною Арм??ю , а також румунськими ? чехословацькими в?йськами.

?снування Першо? Словацько? республ?ки фактично завершилося 4 кв?тня 1945, коли Червона Арм?я захопила Братиславу ? зайняла всю Словаччину. Де-юре держава припинила ?снування 8 травня 1945, у день кап?туляц?? словацького уряду перед генералом Волтоном Волкером , командувачем XX Корпусом 3-? Арм?? США в австр?йському Кремсмюнстер? .

Затриманого 6 червня 1945 року у Бавар?? президента Йозефа Т?со американська окупац?йна адм?н?страц?я видала Чехословаччин? ?, засуджений за державну зраду, в?н 18 кв?тня 1947 року був страчений у Братислав? . У цей час словацьк? органи влади вже напрацювали програму р?вноправно? з чехами участ? в оновлен?й Трет?й Чехословацьк?й республ?ц?, яку вдруге очолив Едвард Бенеш , що повернувся з ем?грац??. В?н намагався лав?ювати, п?дтримуючи хитку багатопарт?йну урядову коал?ц?ю за участ? комун?ст?в, проте не зм?г запоб?гти ?нсп?рованому за п?дтримки СРСР заколоту ? 7 червня 1948 року подав у в?дставку.

Посилання [ ред. | ред. код ]

  1. G.L. Oddo, Slovakia and its People, page 259 The Recognition of Slovakia by Britain, May 4, 1939

Джерела [ ред. | ред. код ]