Цю статтю треба в?к?ф?кувати для в?дпов?дност? стандартам якост? В?к?пед?? . Будь ласка, допомож?ть додаванням доречних внутр?шн?х посилань або вдосконаленням розм?тки статт? .

Перша римська сецес?я
Римська республ?ка
Дата: 494 до н. е. М?сце: Стародавн?й Рим Прив?д: заборгован?сть плебе?в, пол?тична дискрим?нац?я з боку патриц??в, невир?шене аграрне питання: Результат: створення посади плебейських трибун?в та едил?в
Сторони
Патриц??	Плебе?

Перша сецес?я плебе?в ( лат. se ? "окремо" cedere ? "йти") ? демонстративний в?дх?д плебе?в за меж? м?ста на Священну гору у 494 до н. е. Сво?р?дний протест, зас?б боротьби проти патриц??в за сво? пол?тичн? та соц?альн? права, що передбача? вих?д з общини з метою призупинити економ?чний та пол?тичний розвиток м?ста. Так званий вих?д частини держави з? складу одн??? держави з метою утворення ново? держави або при?днання до ?ншо?. ^[1] У раз? в?дмови плебе?в в?д в?йськово? служби, Рим залишався в?дкритим для ворог?в, оск?льки на початку V стол?ття до н. е. плебе? складали основну частину римського в?йська. Ор??нтуючись саме на во?н?в, плебе? домагалися пол?тичного р?вноправ'я, погрожуючи заснувати власне м?сто за межами Риму.

До середини VI ст. до н.е. плебе?в вважали чужор?дним елементом ? ?м не дов?ряли нав?ть службу у в?йську. Однак зб?льшення числа плебе?в, з одного боку, ? розширення в?йськово? активност? з ?ншого, викликало необх?дн?сть залучення ?х до лав ополчення, що ? було закр?плено реформами Серв?я Тулл?я . Плебе? були включен?, таким чином, до складу римсько? общини, отримавши не вс? права, а лише право проливати кров за римську державу. ^[2] Плебейська сецес?я на Священну гору виглядала як бунт римсько? арм?? . Саме плебейськ? п?ш? солдати першими залишили Рим. ^[3] Проблема полягала у тому, що во?ни не могли порушити присяги, дано? консулам , тому в?дмовлялися в?д ?ншого кер?вництва, що ? стало першопричиною ?х заборгованост?. Св?дчення з джерела:

≪...хоча в?йськовий наб?р було проведено диктатором, але присягали вояки консулам ? як ? ран?ше повязан? з нею (1)…(2) н?який злочин не зв?льня? в?д святост? зобов'язання перед в?йськом, за порадою якогось С?цин?я, без дозволу консула п?шли на Священну гору≫ . ^[4]

Плебе? були абсолютно безправними, хоча ? особисто в?льними . Вони не мали права брати участь в управл?нн? державою, претендувати на отримання громадських земель, що з'являлися в результат? нових завоювань. Майнова диференц?ац?я сприяла посиленню ?х претенз?й. Загалом причини невдоволення плебе?в зводилися до таких основних пункт?в:

• В?дсутн?сть писаного закону, патриц?? на власний розсуд трактували норми ? правила в сусп?льств?.
• Невир?шене аграрне питання.
• В?дсторонен?сть в?д пол?тичного життя, заборона пос?дати державн? посади.
• Боргова кабала, насл?дком яко? могло стати рабство.
• Напружена в?йськова ситуац?я: в?йни з вольсками , еквами, саб?нянами .

Частина плебе?в була прийнята до патриц?анських род?в в якост? залежних кл??нт?в , але б?льш?сть плебсу стояло поза громадською орган?зац??ю кор?нних громадян патриц??в ? було позбавлене громадянських прав, хоча ? вважалися на в?дм?ну в?д раб?в ? кл??нт?в юридично в?льними. Однак, якщо маса плебе?в домагалася отримання земл? ? скасування рабства, то заможн? плебе? боролися в першу чергу за пол?тичне р?вноправ'я з патриц?ями. ^[2] . В?д повстання боржник?в в?двол?кав т?льки напад вольск?в. Консул Публ?й Серв?л?й вмовив плебе?в стати п?д його знамена, попередньо видавши едикт про те, щоб поки во?н-боржник знаходиться в табор?, н?хто не забирав його майна. Однак ?нший консул 495 до н. е. Апп?й Клавд?й , в?дкрив судов? справи проти боржник?в, у результат? ?х к?льк?сть пом?тно зб?льшилася. ^[5]

Кр?м громадсько? земл? плебе? вимагали зменшення в?дсотка у лихвар?в та право обирати маг?страт?в . У результат? загострення сусп?льно-пол?тично? ситуац?? становище в Рим? на передодн? першо? сецес?? плебе?в виглядало так:

≪ … у держав? пану? незгода унасл?док непримеренно? ненавист? м?ж патриц?ями та плебеями, переважно унасл?док боргових зобов'язань плебе?в. Останн? голосно нар?кали на те, що, борючись в чужих краях за свободу ? владу, вони пригн?чен? у власних сп?вгромадян. Свобода плебе?в в менш?й небезпец? на в?йн?, н?ж вдома. Боржники в кайданах вириваються зв?дус?ль на вулицю ? волають до кв?рит?в про захист. Усюди ? готов? сл?дувати за бунт?вниками, всюди численн? натовпи людей з криком б?жать на форум ...≫

^[4]

Повстал? вимагали скликати сенат , задля прийняття р?шення про розпод?л громадського поля. ?н?ц?атором аграрного законопро?кту виступив консул Спур?й Касс?й , який запропонував в?ддати плебеям половину земель завойованих у ворожих герн?к?в . Патриц??, ?гнорують цю вимогу, ?менуючи цю землю приватною. За участ? другого консула Прокула В?рг?н?я законопро?кт був в?дхилений, а його автор звинувачений в прагненн? до захоплення царсько? влади ? був страчений. ^[5] П?сля в?дмови сенату плебе? зазвичай чинили протест. Д?он?с?й Гал?карнаський зазнача?, що ≪ п?д час репрес?й було знищено та спалено харчов? запаси, знаряддя прац? ? житла плебе?в≫ . ^[6]

Перша сецес?я завершилися укладанням компром?су м?ж плебеями та патриц?атом . У 494 до. н. е. зам?сть вир?шення боргового питання плебсу надали право обирати власних маг?страт?в ? народних трибун?в та едил?в . Народн? трибуни обиралися т?льки з числа плебе?в, ? були недоторканими . ?х завдання полягало у захист? плебсу в?д впливу маг?стратур патриц?й, у зв'язку з цим вони отримали право "veto" (забороняю). Поступово на посади плебейських трибун?в стали претендувати ? патриц??, оск?льки трибуни могли входити з законодавчими пропозиц?ями в ус? форми народних збор?в . ^[7] Спочатку обиралося два трибуни, пот?м ?х к?льк?сть зб?льшилася до десяти. Тит Лив?й зазнача?:

≪ Таким чином, було обрано два народних трибуни… Вони обирали соб? трьох тоовариш?в… Дехто стверджу?, що на Священн?й гор? було обрано лише два трибуни ? там проведено закон про недоторкан?сть ?х≫ .

Також у 494 до н. е., коли з'явилися народн? трибуни, на допомогу ?м була створена посада двох плебейських едил?в (aediles в?д ≪aedes≫ ? буд?вля, храм). Вони зав?дували храмом Цецери, Л?бери, де збер?гався плебейський арх?в. Порядок обрання едил?в був такий як ? народних трибун?в. ^[8]

Плебе? вважали, що незважаючи на утвердження посади трибун?в, вони все р?вно не спроможн? захистити себе в суд?. Судд? трактували усний закон на власний розсуд, тому плебс вимагав введення писаних закон?в. У 453 до н. е. сенат в?дправив до Аф?н та в ?нш? грецьк? м?ста трьох посл?в, щоб ознайомитися з м?сцевими законами. У 451 до н. е. були обран? перш? децемв?ри , до ?х складу потрапили лише патриц??. Вони розробили протягом року частину закон?в, як? були схвален? общиною ? написан? на десяти м?дних дошках. Децемв?ри користувалися надзвичайною владою. На цей р?к не було обрано н? консул?в н? народних трибун?в. ^[9] Для завершення справи були обран? нов? дицемв?ри у 450 до н. е. до ?х числа входили ? плебе?. ^[10]

• Сучасна пол?тична лексика: енциклопед. словник-дов?дник/[?.Я. Вдовичин, Л.Я. Угрин, Г.В.Шипуновта ?н.]; за наук. ред. Хоми Н.М.? Льв?в : "Новий св?т"-2000", 2015.? 259 с. ISBN 978-966-418-280-2 (рос.)
• История Древнего Рима: Учеб. для вузовпо спец. ≪История≫/В.И. Кузищин, И.Л. Маяк, И.А. Гвоздева; Под ред. В.И. Кузищина.? 4-е изд. перераб. и доп. ? М., 2000.
• Richard J.-C. Les origines… P. 545.29 р.2.
• Тит Л?в?й, ≪?стор?я м?ста в?д заснування Риму≫ (II книга, 32)
• Маяк И.Л. Римляне ранней республики. ? М.: Изд-во МГУ, 1993.
• Дионисий Галикарнасский. Римские древности. В 3 томах. (IV книга) Перевод Н.Г. Майоровой. ≪Рубежи XXI≫, 2005.
• Ковалев, С.И. История Рима. Курс лекций. СПб Издательство "Полегон". ? 2002.
• Э.Д. Фролов. С.И. Ковалев и его ≪История Рима≫.
• Машкин, Н.А. История древнего Рима. ? М.: Высш. шк., 2006.
• Моммзен Т. История Рима. ? Т. 1. До битвы при Пидне. Гос. соц. экономич. изд-во, Москва, 1936/ СПб.; ≪Наука≫, ≪Ювента≫, 1997.