Перм, пермський пер?од, система ( рос. пермская система (период), пермь ; англ. Permian system, Permian , н?м. Perm n, Dyas f, Dyasformation f ) ? останн?й геолог?чний пер?од палеозойсько? ери. Настав за кам'яновуг?льним пер?одом палеозою, передував тр?асовому пер?оду мезозою . Тривав з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн рок?в тому (47 млн рок?в) ^[5] . Зак?нчився найб?льш катастроф?чним вимиранням б?оти за всю ?стор?ю Земл? .

Пермський пер?од характеризувався ?нтенсивним виявом тектон?чних рух?в ? магматичною д?яльн?стю. Продовжувалася ? завершилася герцинська складчаст?сть , що почалася в карбон?. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область , що включа? Урал , Тянь-Шань , Алтай ? Зах?дно-Сиб?рську плиту . Утворилася герцинська складчаста область у Зах?дн?й ?вроп? , була виконана ^{[ прояснити ]} Аппалацька геосинкл?наль у П?вн?чн?й Америц? . Завершилося злиття платформ П?вн?чно? п?вкул? разом з прилеглими до них герцин?дами в г?гантську суперплатформу Лавраз?ю . Зб?льшилися розм?ри ?ондвани . Сталося також значне скорочення Тет?су , що розд?ляв суперплатформи Лавраз?? ? ?ондвани . Зг?дно з неомоб?л?стською концепц??ю трапилося з?ткнення ? злиття цих суперконтинент?в в ?дину материкову брилу ? Пангею , витягнуту в субмерид?ональному напрям? в?д П?вденного ?, майже, до П?вн?чного полюс?в . Тод? ж сформувався ?диний океан?чний басейн ? Прото-Тихоокеанська западина.

На початку пермського пер?оду панувала карбонова рослинн?сть , проте уже до середнього перму в?дбулись сутт?в? зм?ни у видовому склад? л?сових екосистем. Деревопод?бн? плаунопод?бн? , так? як си??ляр?? , леп?додендрони , плевроме? тощо, ц?лковито вит?снен? з? складу р?внинних пер?одично затоплюваних троп?чних дощових л?с?в , а ?хн? м?сце зайняли нас?нн? папорот? та голонас?нн? : саговников? , ?нетов? , г?нкгов? . Одночасно ман?ров? б?оми , утворен? калам?тами, зайняли голонас?нн? ? сцитоф?люми , пах?птериси тощо. Пан?вне становище карбоново? рослинност? залишилось лише на ?зольованих островах та арх?пелагах в екватор?альн?й частин? Земл?, а на континентах вони збереглись як незначний рел?ктовий компонент л?с?в.

У наземн?й фаун? хребетних панували синапсиди (в?д яких згодом п?шли ссавц? ). Синапсиди виникли у карбон? ? були представлен? пел?козаврами , в?д яких у середин? перму розвинулись диноцефали , а у п?зньому ? ?ор?онопсиди , дицинодонти та цинодонти ^[7] .

У пермському пер?од? утворилося 26,8 % запас?в вуг?лля, 20?30 % запас?в газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, М?нус?нський вуг?льн? басейни, вугленосн? басейни у Сх?дному Кита? (пров?нц?я Шаньс? ) ? в ?нд?? (штат Б?хар), у П?вденн?й Африц?, Бразил??, Австрал??. До пермських в?дклад?в приурочен? родовища нафти та природного газу в Дн?провсько-Донецьк?й западин? (Шебелинське та ?н.), в Т?мано-Печорськ?й, Волго-Уральськ?й нафтогазоносних пров?нц?ях. Велик? родовища вуглеводн?в нижнього перму в?дкрит? в Передмугоджарському прогин?, в басейн? П?вн?чного моря, у США, Австрал??, в нафтогазоносному басейн? Персько? затоки. З пермськими в?дкладами пов'язан? велик? запаси кам'яно? сол? (в Укра?н? ? Слов'яно-Артем?вський соленосний басейн та ?н.), кал?йних солей, борат?в. Родовища кам'яно? та кал?йних солей п?зньопермського (цехштейнового) в?ку ? в ФРН ? США. Фосфорити широко розвинен? в перм? п?вн?чно-зах?дних штат?в США.

У зв'язку з притяганням М?сяця, видимим проявом чого ? припливи , швидк?сть обертання Земл? поступово зменшу?ться. За стор?ччя тривал?сть земно? доби зб?льшу?ться приблизно на 2 м?л?секунди.

Зм?ну довжини дня протягом геолог?чного часу було перев?рено експериментально, завдяки п?драхунку к?льцевих л?н?й у викопних корал?в . Корали в?дкладають на сво?му зовн?шньому скелет? у вигляд? к?лець карбонат кальц?ю ; цикл?чн?сть в?дкладення к?лець пов'язана як з денним осв?тленням, так ? з пер?одичними сезонними зм?нами: в 1963 роц? американський палеонтолог Джон Уеллс ^[en] (1907?1994) в?дкрив, що з к?льцевих утворень на еп?теке корал?в можна визначити к?льк?сть дн?в в роц? т??? епохи, коли ц? корали жили. З огляду на зм?ну тривалост? року й екстраполюючи назад в час? упов?льнення швидкост? обертання Земл? завдяки впливу М?сяця, можна також визначити тривал?сть доби в той чи ?нший геолог?чний пер?од ^{[8] [9]} :

Щоб д?знатися тривал?сть доби до епохи виникнення корал?в, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей . З 1998 року китайськ? досл?дники Чжу Ш?с?н, Хуан Сюегуан ? Синь Хоутянь з Тяньцз?ньського ?нституту геолог?? та м?неральних ресурс?в проанал?зували понад 500 копалин строматол?т?в в?ком 1,3 м?льярда рок?в, що росли колись б?ля екватора ? похованих на горах Яньшань. Синьозелен? водорост? реагують на зм?ну св?тлого ? темного часу доби напрямком свого зростання ? глибиною кольору: вдень вони пофарбован? у св?тл? тони ? ростуть вертикально, вноч? мають темне забарвлення ? ростуть горизонтально. За зовн?шн?м виглядом даних орган?зм?в, враховуючи швидк?сть ?х росту ? накопичен? науков? дан? по геолог?? та кл?матолог??, виявилося можливим визначити р?чний, м?сячний ? щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Зг?дно з отриманими результатами, вчен? зробили висновок, що 1,3 м?льярда рок?в тому (у докембр?йську добу ) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а р?к складався з 546-588 дн?в. Зв?т про досл?дження був опубл?кований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у кра?н?, так ? за кордоном ^{[10] [11]} .

?снують ? противники ц??? оц?нки, що вказують що дан? досл?джень стародавн?х приливних в?дкладень, субл?торальних карбон?чних фац?й ( тайдал?т?в ), суперечать ?й ^[9] .

Зг?дно з новим м?жнародним досл?дженням ^[12] , зб?льшення тривалост? дня могло мати важливий вплив на характер ? час насичення Земл? киснем.

≪Незм?нне питання в науц? про Землю поляга? в тому, як атмосфера Земл? отримала кисень ? як? чинники в?дбувалися п?д час оксигенац??≫, - в?дзначив сп?вавтор досл?дження Грегор? Д?к, геом?кроб?олог з Департаменту наук про Землю та довк?лля М?чиганського ун?верситету (США).

• Геохронолог?чна шкала

• Мала г?рнича енциклопед?я  : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького . ? Д.  : Донбас , 2007. ? Т. 2 : Л ? Р. ? 670 с. ? ISBN 57740-0828-2 .
• (рос.) Наугольных С. В. Флора кунгурского яруса Среднего Приуралья // Труды Геологического института РАН, вып. 509. ? М.: Геос, 1998.
• (рос.) Наугольных С. В. Пермские флоры Урала // Труды Геологического института РАН, вып. 524. ? М.: Геос, 2007.
• (рос.) Ожгибесов В. П., Терещенко И. И., Наугольных С. В. Пермский период: органический мир на закате палеозоя. ? Пермь: Арт-Дизайн, 2009.
• (рос.) Эволюция органического мира в палеозое и мезозое. ? СПб: Маматов, 2011.
• (рос.) Палеонтология и эволюция биоразнообразия в истории Земли. ? М.: Геос, 2012.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Пермський пер?од

• (англ.) М?жнародна стратиграф?чна шкала [ Арх?вовано 30 травня 2014 у Wayback Machine .] на сайт? М?жнародно? ком?с?? з стратиграф?? .