Периге?л?й ( грец. περ?  ? ≪б?ля≫, та ηλιο?  ? Сонце ) ? найближча до Сонця точка орб?ти планети або комети ^[1] . Антон?мом перигел?ю ? афел?й  ? найв?ддален?ша в?д Сонця точка орб?ти. Уявну л?н?ю м?ж афел??м та перигел??м називають л?н??ю апсид .

Земля проходить св?й перигел?й м?ж 2 ? 5 с?чня. Тобто вона перебува? найближче до Сонця тод?, коли в п?вн?чн?й п?вкул? зима, а в п?вденн?й ? л?то. (Причиною зими ? не ел?птичн?сть земно? орб?ти, а нахил земно? ос? ? пов'язана з цим зм?на висоти Сонця над горизонтом.)

Перигел?? орб?т планет зсуваються з часом через вза?мн? грав?тац?йн? збурення та релятив?стськ? ефекти. Для Меркур?я, який знаходиться найближче до Сонця, вплив релятив?стських ефект?в ? найб?льшим. Зсув перигел?ю Меркур?я став одним ?з перших спостережних п?дтверджень загально? теор?? в?дносност? Альберта Ейнштейна .

Перигел??ва в?дстань розрахову?ться за формулою ${\displaystyle r_{\mathrm {p} }=(1-e)a}$, де:

a  ? велика п?вв?сь ;

е  ? ексцентриситет орб?ти .

Швидк?сть у перигел?? розрахову?ться за формулою:

${\displaystyle v_{\mathrm {p} }={\sqrt {\frac {GM_{\odot }(1+e)}{a(1-e)}}}}$, де:

G  ? грав?тац?йна стала ;

${\displaystyle M_{\odot }}$ ?? ? маса Сонця ;

a  ? велика п?вв?сь ;

е  ? ексцентриситет орб?ти .

? л?н?йна, ? кутова швидк?сть у перигел?? досягають свого максимуму, тод? як в афел?? вони м?н?мальн?.

Перигел?й орб?ти Земл? знаходиться на в?дстан? 147 098 291 км в?д середнього центру Сонця. Земля проходить перигел?й 2?5 с?чня, у середньому через 13 дн?в п?сля зимового сонцестояння в п?вн?чн?й п?вкул? ^[2] , але ця близьк?сть перигел?ю ? сонцестояння ? т?льки зб?гом.

Нижче наведено перигел?? планет Сонячно? системи на основ? ?нформац?? НАСА ^[3] :

Параметри орб?т планет Сонячно? системи через вза?мний грав?тац?йний вплив цих планет ?з часом зазнають пов?льних зм?н. Зокрема, в?сь орб?ти поступово поверта?ться у площин? орб?ти в б?к орб?тального руху планети. В?дпов?дно, зм?щу?ться ? перигел?й. Ця так звана ≪ прецес?я перигел?ю≫ про?люстрована на рисунку. Наприклад, перигел?й Меркур?я поверта?ться в початкове становище кожн? 260 тис. земних рок?в, а для Юп?тера цей пер?од становить близько 300 тис. рок?в ^[4] .

У середин? XIX стол?ття астрономи виявили, що зсув перигел?ю Меркур?я в?дбува?ться дещо швидше, н?ж передбача? закон всесв?тнього тяж?ння . П?зн?ше аналог?чну аномал?ю виявили ? в рус? ?нших небесних т?л. В?ков? зм?ни довготи перигел?ю Меркур?я, обчислен? Левер'? , а за ним ? Ньюкомом з? спостережень проходжень Меркур?я над диском Сонця, дещо перевищували величину, передбачену теор??ю збурень на основ? ньютон?вського закону тяж?ння. Р?зниця становила близько на 38" за 100 рок?в. Пояснення цьому явищу спочатку шукали в ?снуванн? нев?домо? планети (або ц?лого рою плането?д?в ) всередин? орб?ти Меркур?я, у неточност? закону тяж?ння (були спроби зам?нити його ?ншими законами Вебера, Гаусса, Р?мана); у немитт?вому поширенн? сили тяж?ння; у поглинанн? тяж?ння простором. Висувалися й менш ?мов?рн? г?потези ? несферичн?сть Сонця, ?снування супутника Меркур?я або вплив речовини, з яко? склада?ться сонячна корона . Належним чином пояснити рух перигел?ю Меркур?я вдалося лише Ейнштейну за допомогою загально? теор?? в?дносност? ^[5] , з р?внянь яко? виплива? саме значення зсуву, яке добре узгоджу?ться з? спостереженнями..

У таблиц? наведено значення ц??? релятив?стсько? поправки до зсуву перигел?ю для к?лькох планет ? астеро?д?в ^{[6] [7]} :

Б?льш? похибки для Венери та Земл? спричинен? тим, що ?хн? орб?ти майже кругов?.

У В?к?словнику ? стор?нка перигел?й .

• Афел?й  ? найв?ддален?ша в?д Сонця точка орб?ти
• Л?н?я апсид  ? л?н?я, що проходить через перигел?й ? центр Сонця
• Перицентр  ? узагальнення поняття перигел?ю для будь-яких двох т?л, що грав?тац?йно вза?мод?ють

• Perihelion, Aphelion and the Solstices . timeanddate.com . Процитовано 10 с?чня 2018 .
• Variation in Times of Perihelion and Aphelion . Astronomical Applications Department of the U.S. Naval Observatory. 11 серпня 2011 . Процитовано 10 с?чня 2018 .
• Espenak, Fred. Earth at Perihelion and Aphelion: 2001 to 2050 . astropixels . Процитовано 24 грудня 2019 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url ( посилання )