Перепис населення
СРСР
1926
року був першим переписом населення, що охопив ус?х жител?в СРСР
[1]
. Критичним моментом була п?вн?ч ?з 16 на
17 грудня
1926 року. Статистичне спостереження проводилося способом опитування й саморе?страц??. Враховувалося наявне населення.
[2]
Керували переписом
В. Г. Михайл?вський
та
О. А. Кв?тк?н
. Програмно-методолог?чн? й орган?зац?йн? питання перепису були вир?шен? до
1 вересня
1923
року.
Види формуляр?в: особистий листок, с?мейна карта (лише для м?ського населення), в?дом?сть про волод?ння. Програма перепису включала 14 ознак: стать, в?к, нац?ональн?сть, р?дна мова, м?сце народження, тривал?сть проживання в м?сц? перепису, шлюбний стан, грамотн?сть, ф?зичн? недол?ки, псих?чне здоров'я, становище в зан?ятт? та галузь прац?, тривал?сть безроб?ття й колишн? заняття (т?льки для безроб?тних), джерело засоб?в ?снування (лише для тих, хто не ма? роботи). Кр?м того, у с?мейн?й карт? в?дзначався склад родини, тривал?сть шлюбу та умови житла.
Перепис почали проводити 17 грудня. В?н тривав два тижн? в селах й тиждень у м?ських поселеннях.
У радянськ?й статистиц? перших десятил?ть використовувалося складне визначення м?ських поселень. По-перше, природно, такими вважалися вс? адм?н?стративно встановлен? м?ста, причому деяк? колишн? адм?н?стративн? центри минулих рок?в вже до 1926 р. втратили цей статус (переважно в?н був переглянутий п?д час проведення м?ського перепису населення 1923 р.). Однак ще багато поселень розглядалися у перепис? 1926 р. м?ськими, виходячи з наступних критер??в (обов'язков? ус? три):
1) за характером поселення ? фабрично-заводськ? селища, торгово-промислов? села, станц?йн?, дачн? поселення, м?стечка;
2) за заняттям населення ? н.пункти, в яких не менше половини зайнятого населення займалися
нес?льськогосподарською працею;
3) за к?льк?стю населення ? щонайменше
2 000
мешканц?в для торгово-промислових с?л ? щонайменше 500 чолов?к для ?нших тип?в, перел?чених у першому пункт?. Деяк? передм?стя враховувалися разом ?з м?стами, ? вс? ц? випадки в?дзначалися в виданн? п?дсумк?в перепису окремо.
- Чисельн?сть м?ського населення ? 26,3 млн ос?б (близько 18 %).
- В?дсоток грамотних склав 56,6 % серед населення у в?ц? 9-49 рок?в.
- Безроб?тних ? б?льше 1 млн ос?б.
Для
Закавказько? РФСР
як
титульна нац?я
описан?
грузини
.
Чисельн?сть населення СРСР за нац?ональностями
[
ред.
|
ред. код
]
Розпод?л та структура населення РРФСР за рег?онами республ?ки в 1926 роц?:
Для Дагестансько? АРСР як
титульна нац?я
наведен?
аварц?
.
Рег?они
Рос?йсько? РФСР
:
- П?вн?чний район: Архангельська, Вологодська та Северодв?нська губерн??, Ком? (Зирянська) АТ;
- Лен?нградсько-Карельський район: Карельська АРСР, Лен?нградська, Мурманська, Новгородська, Псковська, Череповецька губерн??;
- Зах?дний район: Брянська та Смоленська губерн??;
- Центрально-Промисловий район: Володимирська, ?ван?вська (?ваново-Вознесенська), Калу?зька, Костромська, Московська, Нижньогородська, Рязанська, Тверська, Ту?льська, Ярославська губерн??;
- Центрально-Чорноземний район: Воронезька, Курська, Орловська, Тамбовська губерн??;
- Вятський район: Вотська, Мар?йська АТ, Вятська губерн?я;
- Уральська область (16 округ?в);
- Башкирська АРСР (8 канто?н?в);
- Середньо-Волзький район: Татарська, Чуваська АРСР, Оренбурзька, Пензенська, Самарська, Ульяновська губерн??;
- Нижньо-Волзький район: Н?мц?в Поволжя АРСР, Калмицька АТ, Астраханська, Саратовська, Стал?нградська губерн??;
- Кримська АРСР;
- П?вн?чно-Кавказький край (12 округ?в, 2 автономних м?ста, 7 автономних областей);
- Дагестанська АРСР;
- Казахська АРСР: Кара-Калкакська АО, Акмолинська, Актюбинська, Джетисуйська, Семипалатинська, Сир-Дар'?нська, Уральська губерн??;
- Киргизька АРСР (7 кантон?в);
- Сиб?рський край (19 округ?в, 1 автономна область, Туруханск?й край);
- Бурят-Монгольська АРСР (8 аймака, 2 райони, 1 пов?т);
- Якутська АРСР (7 округ?в);
- Далекосх?дний край (9 округ?в).
Молдавська АРСР ? 572 114, укра?нц? ? 277 515, молдовани ? 172 419, рос?яни ? 48 868, ?вре? ? 48 564, н?мц? ? 10 739, болгари ? 6026, поляки ? 4853, цигани ? 918.
Склад п?драйон?в за
округами
:
- Пол?ський п?драйон:
Волинська
,
Глух?вська
,
Конотопська
,
Ко?ростенська
та
Черн?г?вська
окру?ги;
- Правобережний п?драйон:
Б?лоцерк?вська
,
Бердич?вська
,
В?нницька
,
Кам'янецька
,
Ки?вська
,
Могил?вська
,
Проскур?вська
,
Тульчинська
,
Уманська
,
Шевченк?вська
,
Шепет?вська
окру?ги;
- Л?вобережний п?драйон:
?зюмська
,
Кременчуцька
,
Ку?п'янська
,
Лубенська
,
Н?жинська
,
Полтавська
,
Прилуцька
,
Роме?нська
,
Сумська
,
Харк?вська
окру?ги;
- Степовий п?драйон:
Зинов'евська
,
Мар?упольська
,
Мел?топольська
,
Микола?вська
,
Одеська
,
Першомайська
,
Староб?льська
,
Херсонська
окру?ги,
Молдавська АРСР
;
- Дн?пропетровський п?драйон:
Катеринославська
,
Запор?зька
,
Кривор?зька
окру?ги;
- Г?рничопромисловий п?драйон:
Артем?вська
,
Луганська
,
Стал?нська
окру?ги.
- РСР Абхаз?? ? 212 033: грузини ? 67 494 (31,74 %), абхази ? 55 918 (26,37 %), в?рмени ? 30 048 (14,17 %), греки ? 27 085 (12,77 %), рос?йськ? ? 20 456 (9,65 %), укра?нц? ? 4647 (2,15 %), ?вре? ? 1084 (0,51 %).
- Нах?чевансая АРСР ? 105 200: тюрки ? 88 700 (84,32 %), в?рмени ? 10 900 (10,36 %).
- Нагорний Карабах-125 300: в?рмени ? 111 700 (89,15 %), тюрки ? 12 600 (10,06 %).
- П?вденна Осет?я ? 87 375: осетини ? 60 351 (69,07 %), грузини ? 23 538 (26,94 %), ?вре? ? 1739 (1,99 %), в?рмени ? 1374 (1,57 %), рос?йськ? ? 157 (0,18 %).
Усе населення
Узбецько? РСР
? 5 267 658 ос?б. З них узбек?в ? 3 475 340, таджик?в ? 967 728, рос?ян ? 246 521, казах?в ? 106 980, киргиз?в ? 90 743, уйгур?в ? 31 941, араб?в ? 27 977, каракалпак?в ? 26 563, туркмен?в ? 25 954, укра?нц?в ? 25 804 особи.
Усе населення
Таджицько? АССР
? 827 200 ос?б. З них таджик?в ? 617 125, узбек?в ? 175 627, киргиз?в ? 11 410, рос?ян ? 5600, туркмен?в ? 4100, араб?в ? 3300, казах?в ? 1636, укра?нц?в ? 1100, татар ? 1000.
М?ста
ССРР
з населенням понад 100 тис. ос?б. Жирним шрифтом вид?лено столиц?
союзних республ?к
.
N
|
М?сто
|
Населення
|
Чолов?ки
|
Укра?нц?
|
% укра?нц?в
|
Рос?яни
|
Республ?ка
|
1
|
Москва
|
2 025 947
|
989 592
|
16 082
|
0,79
|
1 771 690
|
РРФСР
|
2
|
Лен?нград
|
1 614 008
|
783 923
|
10 781
|
0,67
|
1 386 872
|
РРФСР
|
3
|
Ки?в
|
513 637
|
248 612
|
216 528
|
42,16
|
125 514
|
УСРР
|
4
|
Баку
|
453 333
|
233 873
|
7882
|
1,74
|
159 491
|
ЗСФРР
|
5
|
Одеса
|
420 862
|
196 897
|
73 453
|
17,45
|
162 789
|
УСРР
|
6
|
Харк?в
|
417 342
|
201 789
|
160 138
|
38,37
|
154 448
|
УСРР
|
7
|
Ташкент
|
323 544
|
166 823
|
8313
|
2,57
|
104 737
|
УзРСР
|
8
|
Ростов
|
308 103
|
145 976
|
59 215
|
19,22
|
180 991
|
РРФСР
|
9
|
Тифл?с
|
294 044
|
147 349
|
1845
|
0,63
|
45 937
|
ЗСФРР
|
10
|
Дн?пропетровськ
|
232 925
|
113 840
|
83 748
|
35,95
|
73 418
|
УСРР
|
11
|
Саратов
|
215 276
|
100 188
|
3267
|
1,52
|
188 162
|
РРФСР
|
12
|
Нижн?й Новгород
|
185 267
|
90 410
|
1118
|
0,6
|
168 488
|
РРФСР
|
13
|
Казань
|
179 023
|
84 318
|
380
|
0,21
|
126 050
|
РРФСР
|
14
|
Астрахань
|
176 530
|
83 668
|
244
|
0,14
|
138 183
|
РРФСР
|
15
|
Самара
|
175 636
|
83 046
|
1216
|
0,69
|
157 695
|
РРФСР
|
16
|
Краснодар
|
162 520
|
78 815
|
48 559
|
29,88
|
83 424
|
РРФСР
|
17
|
Омськ
|
161 684
|
79 562
|
5581
|
3,45
|
136 251
|
РРФСР
|
18
|
Тула
|
152 677
|
75 879
|
748
|
0,49
|
146 960
|
РРФСР
|
19
|
Стал?нград
|
148 369
|
70 171
|
1120
|
0,75
|
137 479
|
РРФСР
|
20
|
Свердловськ
|
136 420
|
65 082
|
493
|
0,36
|
126 526
|
РРФСР
|
21
|
М?нськ
|
131 528
|
65 666
|
1465
|
1,11
|
12 617
|
РСРБ
|
22
|
Оренбург
|
123 283
|
57 202
|
3548
|
2,88
|
98 064
|
РРФСР
|
23
|
Новосиб?рськ
|
120 128
|
59 516
|
1315
|
1,09
|
109 720
|
РРФСР
|
24
|
Воронеж
|
120 017
|
57 340
|
3407
|
2,84
|
108 286
|
РРФСР
|
25
|
Ярославль
|
114 277
|
55 107
|
453
|
0,4
|
109 828
|
РРФСР
|
26
|
?ваново-Вознесенськ
|
111 460
|
52 156
|
235
|
0,21
|
108 925
|
РРФСР
|
27
|
Твер
|
108 413
|
50 913
|
392
|
0,36
|
104 126
|
РРФСР
|
28
|
Владивосток
|
107 980
|
65 939
|
6019
|
5,57
|
65 494
|
РРФСР
|
29
|
Стал?но
|
105 857
|
56 170
|
27 582
|
26,06
|
59 518
|
УСРР
|
30
|
Самарканд
|
105 106
|
55 997
|
2467
|
2,35
|
27 035
|
УзРСР
|
31
|
Микола?в
|
104 909
|
50 242
|
31 362
|
29,89
|
46 726
|
УСРР
|
- ↑
Переписи 1920 й 1923 рок?в охопили т?льки м?ське населення
- ↑
У переписному лист? обл?ковувалося пост?йне та наявне населення у м?стах та наявне в селах, оск?льки передбачався с?льськогосподарський перепис, який мав врахувати пост?йне населення на сел? (в особових листках враховувалося лише наявне населення; у м?стах заповнювалася також с?мейна карта, яка давала можлив?сть отримати дан? ? про пост?йне населення).
- ↑
попередн? п?дсумки результат?в перепису опубл?кован? 1927 (4 випуски), коротк? остаточн? зведення ? 1927?1929 (
10 вип.
:
3
,
4
,
5
,
7
,
8
,
9
,
10
,
10 part
), повн? ? 1928?1933?35 (у
56-ти томах
, причому томи 47 ? 56 ? у к?лькох випусках).