У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на:
Педро
.
Пе?дро IV
(
?сп.
Pedro IV
;
5 вересня
1319
(
13190905
)
?
5 с?чня
1387
) ?
король Арагону
,
Валенс??
,
Сардин?? ? Корсики
,
граф
Барселони
(1336?1387).
Король Майорки
(1344?1387). Представник
Барселонського дому
. Народився в
Балагер?
,
Каталон?я
. Син арагонського короля
Альфонсо IV
. Помер в
Барселон?
, Каталон?я. Пр?звисько ? Церемонний (o Ceremonioso).
- Педро IV
(
?сп.
Pedro IV
) ? як король Арагону.
- Педро ???
(
?сп.
Pedro ???
) ? як граф Барселонський.
- Педро ?
(
?сп.
Pedro ?
) ? як король Сардин?? та Корсики.
Походив з Барселонсько? династ??. Син
Альфонсо IV
, короля Арагону, Сардин?? та Корсики, й Терези Уржельсько?. Вир?с людиною властолюбною, п?дступною, п?дозр?лою.
У роки правл?ння свого батька Педро часто критикував його за те, що той передав занадто багато волод?нь мачус? Леонор? Кастильськ?й. Прислухавшись до протест?в сина, а також арагонсько? ? каталонсько? знат?, Альфонсо IV в?д?брав частину волод?нь у дружини. У результат? Педро ? Леонора зненавид?ли одне одного.
Внутр?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
У 1336 роц? п?сля смерт? батька успадкував трон. Бажаючи посилити корол?вську владу, в?н не скликав кортеси на початку свого правл?ння, впроваджував пол?тику, сприятливу ?нтересам каталонц?в.
Водночас мачуха втекла до Кастил?? до брата Альфонса XI. Той зажадав в?д Педро IV затвердити пожалування, зроблен? батьком, але король Арагону категорично в?дмовився. Незабаром, за згодою кортес?в, в?н конф?скував все волод?ння мачухи ? ?? син?в. Вт?м один з арагонських гранд?в, Педро де Ехер?ка, повстав проти нього ? став на б?к Леонори Кастильсько?. Захвилювалися за долю сво?х волод?нь ? ?нш? дворяни. У 1342 роц? оженився на доньц? короля Наварри.
У цей момент виникла загроза з боку мусульманських держав, тому Педро IV був змушений п?ти на поступки. В?н повернув все конф?скован? ма?тки Леонор? ? Ехер?ке, який став його найближчим соратником, уклавши союз з Кастил??ю проти мавр?в.
Тривалий час король не мав син?в, а тому спадко?мцем вважався його молодший брат Хайме, граф Урхельський. Вт?м Педро IV, який не любив брата, 1347 року призначив спадко?мицею свою доньку Констанц?ю ? зажадав, щоб шляхта принесла ?й присягу. Хайме був першим, хто в?дмовився присягати. Його п?дтримали багато знат? ? орган?зували
Арагонську ун?ю
для захисту сво?х прав. До Ун?? при?дналися Фернандо ? Хуан, зведен? брати короля.
На боц? короля виступили Педро де Ехер?ка ? могутн?й гранд Лопе де Луна. Вт?м Педро IV зазнав невдач? й був змушений поступитися. В?н передав Ун?? 16 замк?в ? зобов'язався щор?чно збирати кортеси. Незабаром глава ун?ат?в Хайме Урхельський неспод?вано помер. Ймов?рно, його було отру?но за наказом короля. Тод? померла перша дружина Педро IV. Незабаром в?н оженився на доньц? короля Португал??.
По вс?й держав? почалися м?жусобиц? ун?ат?в ? роял?ст?в. На боц? ун?ат?в була в?йськова сила, але Педро IV умовив короля Кастил?? не втручатися в конфл?кт ? не допомагати заколотникам, дозволив Ехер?ке вербувати у в?йсько мавр?в, розпалив ворожнечу м?ж валенс?йцями ? арагонцями. Вт?м, ун?ати, яких очолив зведений брат короля Фернандо, змогли на час взяти гору. Педро IV з дружиною були фактично взят? п?д варту у Валенс??.
У червн? 1348 року п?д час полювання король зум?в втекти ? при?днався до в?йська Лопе де Луни. У битв? при Еп?ле ун?атам було завдано важко? поразки. ?хн?й прапор було захоплено як трофей, а ?нфанта Фернандо вт?к до Кастил??.
Педро IV без будь-якого опору зайняв Сарагосу ? вчинив розправу над ун?атами. В?н наказав розплавити дзв?н, скликав шляхту на збори ун??, п?сля цього стали заливати свинець у глотки заколотникам. Вт?м, жорсток?сть, з якою була зд?йснена розправа над учасниками повстання, допомогла Арагону уникнути анарх??. У жовтн? 1348 року було прийнято закон, що забороняв створювати ун?? проти короля. Зг?дно з легендою, грамоти, що давали знат? таке право, Педро IV пор?зав власноруч. Поранившись кинджалом, в?н зауважив, що така важлива справа не могла об?йтися без кров?.
Сл?дом за розправою над ватажками Ун??, Педро IV оголосив амн?ст?ю ? на зборах кортес?в дав присягу, що буде дотримуватися закон?в ? звича? корол?вства, не буде н?кого п?ддавати страти, вигнання або ув'язнення без постанови суду, а його спадко?мц? мали давати таку ж присягу. Ус? суперечки м?ж королем ? п?дданими в?ддавалися на р?шення особливого сановника ? хуст?сь?, який призначався королем, але д?яв п?д наглядом контролер?в (ком?тету ?нкв?зитор?в), що обирався кортесами. Це слугувало гарант??ю законност? його постанов. У 1349 роц? втрет? оженився.
1350 року у короля народився син, тому ?нфант Фернандо втратив ус? права на престол. З цього часу подальш? повстання в панування Педро IV припинилися. У 1363 роц? король п?дступно вбив свого брата Фернандо, марк?за Тортоси, що спровокувало повстання в корол?вств? Валенс?я. Водночас у 1370-х роках економ?чне становище Арагону пог?ршилося через
еп?дем?ю
чуми
, посуху й напад сарани.
Зовн?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
У 1340 роц? п?д загрозою нападу Абу'л-Хасана, султана Марокко, уклав союз з
Альфонсо XI
, королем Кастил??. П?сля цього об'?днан? в?йська арагонц?в та кастильц?в на р?чц? Саладо завдали р?шучо? поразки марокканцям.
Скориставшись в?йною
Хайме III
, короля Майорки, з
Ф?л?пом VI
, королем Франц??, в 1344 роц? Педро IV без опору захопив Балеарськ? острови, а пот?м напав на Русс?льон ? Сердань. Хайме III була призначена значна пенс?я, але в?н не змирився з втратою трону. Продавши Монпель? Франц??, в?н найняв в?йсько ? 1349 роц? висадився на Мальорц?, але був зазнав поразки й загинув. П?сля цього титул короля Мальорки став чисто ном?нальним.
Влада Арагону над Сардин??ю ще була не дуже м?цною, тому Педро IV в союз? з Венец??ю у 1351 роц? оголосив в?йну Гену?, яка також претендувала на остр?в. Перем?гши генуезц?в в двох морських битвах, з яких найважлив?шою була б?ля Порто Конте 1353 року, в 1354 роц? арагонський король висадився на остр?в ? зайняв там дек?лька найб?льш важливих фортець.
Водночас у 1356 роц? почалася в?йна з Кастил??ю, де тод? правив
Педро I
, оск?льки Педро IV п?дтримав ворохобник?в на чол? ?з Енр?ке Трастамара та його французьких союзник?в. В?йська останньо? к?лька раз?в вдерлася до Арагону ? п?ддавали кра?ну сплюндруванню. На деякий час Педро IV вдалося в?дбити атаку, звернувшись до кортес?в, щоб отримати грош?, а це сприяло посиленню самост?йност? кожного з його васал?в. У 1361 роц? в?йна з Кастил??ю припинилася. Але знову поновилася у 1365 роц?, тод? королю вдалося, скориставшись м?жусобицями в Кастил??, перейти в наступ ? заволод?в Мол?ною.
З? сходженням у 1369 роц? на кастильський трон
Енр?ке II
, Педро IV вступив з ворогами останнього: Португал??ю, Гранадою, намагаючись захопити
Мурс?йське корол?вство
. Проте не досяг значних усп?х?в. У результат? у 1371 роц? було укладено перемир'я в Альмасан?. Водночас на Сардин?? у 1372 роц? спалахнуло повстання, яке король вимушений був тривалий час придушувати, спрямовуючи дек?лька в?йськових експедиц?й.
У 1375 роц? утворився союз з Кастил??, Португал?? ? Франц?? проти Арагону, а Хайме II Майоркський зайняв Русс?льон ? Сердань. Тод? Педро IV замирився з кастильцями, в?ддавши ?м Мурс?ю ? Мол?ну, а угоду п?дтвердив шлюбом доньки
Леонори
з сином кастильського короля
Хуаном
. П?сля цього оточив в горах Хайме Майорського, в результат? чого той був змушений в?дступити з величезними втратами.
Сл?дом за цим втрутився у сицил?йськ? справи: 1377 року зум?в захопити цей остр?в. Вт?м вимушений був передати владу над ним синов? Мартину. У 1381 роц? став
герцогом Аф?нським
?
герцогом Неопатр?йським
. У 1386 роц? визнаний папою римським
Климента VII
(у подальшому в?домого як
антипапа
), що мешкав в Ав?ньйон?.
Вже ш?стдесятир?чним старим в?н одружився з донькою кастильського гранда. У 1380-х роках дв?р короля поринув у родинн? негаразди. П?д впливом сво?? останньо? дружини С?б?ли в?н посварився з сином Хуаном, який, тим не менш, успадкував трон Арагона п?сля смерт? свого батька.
1. Дружина ? Мар?я, донька
Ф?л?па III де Евре
, короля Наварри
- Констанц?я (1343?1363), дружина
Федер?го III, короля Сицил??
- Хуана (1344?1385), дружина Хуана, графа Ампур?а
- Мар?я (1345/6?1348)
- Педро (1347)
2. Дружина ? Елеонора, донька
Афонсу IV
, короля Португал??
3. Дружина ? Елеонора, донька
Педро II, короля Сицил??
- Хуан
(1350?1396), король Арагону з 1387 року
- Мартин
(1356?1410), король Арагону з 1396 року
- Леонора
(1358?1382) ∞
Хуан I
, король Кастил??
- Альфонсо (1362?1364)
4. Дружина ? Сиб?ла, донька Берната де Форт?а
- Альфонсо (1376?1377), граф Морелья
- Педро (1379)
- ?забела
(1380?1424) , дружина
Хайме II
, графа Урхельського.
- Setton, Kenneth M. Catalan Domination of Athens 1311?1380. Revised edition. London: Variorum, 1975.
- Bisson, Thomas N. The Medieval Crown of Aragon: A Short History. Oxford: Clarendon Press, 1986.
ISBN 0-19-821987-3
.
- Armand de Fluvia (pref. Josep M. Salrach), Els primitius comtats i vescomptats de Catalunya: Cronologia de comtes i vescomtes, Barcelone, Enciclopedia catalana, coll. " Biblioteca universitaria " (no 11),? avril 1989, 238 p. (
ISBN 84-7739-076-2
), p. 33-34
- Giuseppe Meloni, Il Parlamento di Pietro IV d'Aragona (1355), 2ª ed., Firenze, 1993.
- Consul, Arnau. Pere III el forjador de l'Estat catala. Sapiens [Barcelona], num. 65, marc 2008, p. 18-25.
ISSN
1695-2014
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Педро IV
Cawley, Charles,
Aragon, kings
, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|
|
|---|
| Династ?я де ла Рош
(1205?1308)
|
| |
|---|
| Династ?я Бр??нн?в
(1308?1311/94)
|
|
|---|
| Каталонськ? правител?
(1311?1388)
|
|
|---|
| Генеральн? в?кар??
(1381?1388)
|
|
|---|
| Династ?я Аччаюол?
(1388?1395, 1402?1458)†
|
|
|---|
|