Пациф?кац?я у Галичин? 1930

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Пациф?кац?я Галичини (1930)
Пациф?кац?я одного ?з галицьких с?л.
М?сце атаки Галичина
Мета атаки Подальше проведення пол?тики колон?зац?? , асим?ляц?? ( полон?зац?? ) ? утиску укра?нського населення краю. Нам?ри культурного геноциду.
Дата 16 вересня  ? 30 листопада 1930
Спос?б атаки масов? обшуки ; арешти ; екзекуц?я ; з?валтування ; наруга над могилами, нац?ональними символами; знищення майна, продовольства, пограбування населення
Орган?затори Польський санац?йний режим
Погромлена польськими жандармами п?д час Пациф?кац?? читальня ≪Просв?ти≫, с. Княгинич? , Рогатинського пов?ту.

Пациф?ка?ц?я у Галичин? ( пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej ) ? злочин проти людства [1] , зд?йснений польською санац?йною владою на укра?нському населенн? Галичини . Репресивн? акц?? тривали у вересн? ? листопад? 1930 року за наказом Юзефа П?лсудського ?з застосуванням пол?ц?? та арм??. Пациф?кац?я супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям ? руйнуванням укра?нських установ у Галичин?. Насл?дком акц?? стала подальша значна радикал?зац?я укра?нського руху опору на зах?дноукра?нських землях . Сх?дна Галичина, приблизно однаково населена поляками та укра?нцями [2] , на сх?д в?д л?н?? Керзона , була включена до складу Друго? Польсько? Республ?ки п?сля розпаду Австро-Угорщини та поразки Зах?дноукра?нсько? Народно? Республ?ки [3] . П?сля в?йни, у 1920?1921 рр., приблизно 100 000 укра?нц?в було загнано в концентрац?йн? табори [4] польським урядом, де ?м часто в?дмовляли в ?ж? та л?ках; деяк? з них померли в?д голоду, хвороб чи самогубства. Серед жертв були не лише солдати та оф?цери, а й священики, адвокати та л?кар?, як? п?дтримували укра?нську справу [5] . К?льк?сть загиблих у цих таборах в?д хвороб оц?нювалася в 20 000 ос?б [6] .

Передумови [ ред. | ред. код ]

Парад В?йська Польського у Львов?

Пациф?кац?я укра?нсько? частини Сх?дно? Галичини в?дбувалася на тл? глибоко? пол?тично? кризи, яка охопила Польську республ?ку у середин? 1920-х рок?в. В цей пер?од, в?дбува?ться зм?цнення санац?йного режиму та спостер?га?ться розкв?т радикально-нац?онал?стичних та фашистських ?дей ? орган?зац?й. В?йна з опозиц??ю ведеться ?з застосуванням маршалом П?лсудським репресивних, часом ? авторитарних метод?в. Ц? процеси також зб?глася ?з Великою Депрес??ю , яка значно пог?ршила економ?чне становище в кра?н? ? призводила до радикал?зац?? р?зних прошарк?в сусп?льства.

Ц? загальнодержавн? потряс?ння особливо в?дчутно проявлялися в Сх?дн?й Галичин?, яка опинилася п?д польською окупац??ю п?сля поразки Зах?дноукра?нсько? Народно? Республ?ки 1919 року. Територ?я Сх?дно? Галичини була оф?ц?йно передана Л?гою Нац?й 14 травня 1923 року до складу Польщ? за умови вир?шення укра?нського питання: надання укра?нцям автоном?? . Польська влада знехтувала цими зобов'язаннями; натом?сть активно провадила пол?тику колон?зац?? , асим?ляц?? ? загального утиску укра?нського населення краю. Так, нав?ть сама назва ≪Галичина≫ була оф?ц?йно зам?нена на Сх?дна ≪Малопольща≫, репресувалися укра?нськ? пол?тики, припинялося ф?нансування осв?ти укра?нською мовою . [7] У адм?н?стративному управл?нн? ?? Реч? Посполито? цього часу взято курс на л?кв?дац?ю укра?нц?в. [8] [9]

Докладн?ше: Другий виступ УВО

Хоча м?ж ≪легальними≫ укра?нськими парт?ями ? польськими орган?зац?ями робились певн? кроки до порозум?ння, найб?льш радикально налаштована молодь, здеб?льшого представники новостворено? ОУН вдалися до масових акц?й саботажу проти польських окупац?йних установ та приватних ма?тк?в. Акц?? саботажу проявлялися у перер?занн? телефонних та телеграфних л?н?й, створенн? перешкод на зал?зниц? , п?дпалах будинк?в та майна польсько? меншини краю. Так, за даними польсько? преси, т?льки на к?нець л?та 1930 року було спалено 62 житлов? будинки, 87 стодол, 78 господарських споруд та 112 скирт зб?жжя ? с?на. П?дпали були найб?льш розповсюдженою формою саботажу ? в серпн?-вересн? вони склали 83 % в?д вс?х акт?в ≪саботажно? акц??≫. [10]

Серед ц?лей акц?й саботажу молод? нац?онал?сти визначали намагання з?рвати вибори до Сейму , що були призначен? на листопад 1930 року та ≪викликати пан?ку у польського населення Галичини, посилити настро? невпевненост? й анарх?? серед сусп?льства, що мало продемонструвати хитк?сть кордон?в ? внутр?шню нестаб?льн?сть польсько? держави≫. Польськ? ?сторики також визначають як мету акц?й саботажу намагання ОУН продемонструвати свою д??в?сть перед укра?нським сусп?льством Галичини та укра?нською д?аспорою , спонсорами за кордонами Польщ?, зробити укра?нське питання знову актуальним на св?тов?й арен?, а також з?рвати спроби порозум?ння ?з поляками, що створило б передумови для збройного повстання проти польсько? окупац??. [10] [11]

Х?д под?й [ ред. | ред. код ]

Дмитро Данилишин , Василь Б?лас ? Мар'ян Журах?вський у Льв?вському пов?товому суд?.
С?льська молодь с. Жук?в коло зруйнованого п?д час пациф?кац?я пам'ятника Т. Шевченку.
Оголошення про заборону вшанування козак?в, як? загинули в Бою п?д Берестечком.

Р?шення про ≪утихомирення≫ Галичини було прийняте 1 вересня 1930 року п?сля консультац?й голови держави Ю. П?лсудського з м?н?стром внутр?шн?х справ Брон?славом Перацьким . Перш? каральн? акц?? розпочалися 16 вересня 1930 року, тривали до 30 листопада 1930 року ? охоплювали 450 населених пункт?в у ш?стнадцяти районах Сх?дно? Галичини. З середини вересня до пациф?кац?? було залучено ш?стнадцять рот пол?ц??. П?дрозд?ли у к?лькост? 80?150 ос?б оточували села ? проводили обшуки та допит мешканц?в. З к?нця вересня ? початку жовтня 1930 року до пол?ц?йних акц?й також долучились ? в?йськов? п?дрозд?ли ? полки улан?в , полк к?нних стр?льц?в, з яких було вид?лено разом десять ескадрон?в кавалер?? . У проведенн? пациф?кац?? в?йськов? п?дрозд?ли в?дзначились особливою жорсток?стю ? займалися переважно ≪екзекуц?ями≫. Пациф?кац?я з участю пол?ц?? загалом охопила 325 населених пункт?в у п'ятнадцяти пов?тах, а з участю в?йська ? 168 м?сцевостей у чотирнадцяти пов?тах; загалом проведено 5195 обшук?в, ≪умиротворено≫ близько 450 с?л ?з 3500.

Особлива увага каральних загон?в була прид?лена не т?льки м?сцевим актив?стам, вчителям, священикам, але й вс?м укра?нським установам ? школам, осередкам Просв?ти , кооперативам. П?д час акц?? у кожному сел? окрем? мешканц? п?ддавалися ≪екзекуц??≫ ? побиттю, систематично руйнувалося майно селян, громадських установ та кооператив, зокрема, розбивались яйця, розсипались крупи, борошно та приправи, на як? виливалась ≪нафта≫, синька, ол?я, оцет. [12] Арештованих за заздалег?дь складеними списками збирали в громадських прим?щеннях, де кожному завдавали двадцять п'ять ? тридцять, а то й б?льше удар?в нага?м, при цьому принижуючи ще й морально, тобто примушуючи лаяти Укра?ну, виголошувати заздоровниц? на честь Юзефа П?лсудського ( пол. Jozef Klemens Piłsudski ), сп?вати польський г?мн [13] . Наруз? п?ддавалися вс? прояви укра?нства: написи укра?нською мовою, цвинтар? С?чових Стр?льц?в , портрети Франка та Шевченка . Громади кожного населеного пункту, де проводилася пациф?кац?я, також мали сплатити контрибуц?ю польськ?й пол?ц?? та арм?? продовольством, худобою та фуражем. На практиц? побиття людей та руйнування майна супроводжувалося ще й в?двертим пограбуванням населення. Загалом, каральна акц?я не ст?льки мала на мет? виявлення винуватц?в саботажу, ск?льки загальний терор проти цив?льного, у переважн?й б?льшост? невинного населення, що мало стати карою за нелояльн?сть ц?лого краю.

Реакц??ю на пациф?кац?ю була повна пан?ка цив?льного населення, яке не мало жодного захисту в?д свав?лля пол?ц?? й арм??. За укра?нськими даними зазнали побо?в 1357 ос?б, серед них 93 школяра (починаючи нав?ть з восьми рок?в), понад 40 ж?нок було з?валтовано , загинуло за р?зними даними в?д 7 до 35 ос?б (за словами польського ?сторика Владислава Побуг-Малиновського, загиблих не було [14] , тод? як, за даними укра?нського ?сторика Петра М?рчука , п?д час умиротворення загинуло 35 укра?нських цив?льних ос?б. Стефан Горак оц?ню? к?льк?сть жертв у 7 ос?б [15] ). П?д час акц?? було арештовано 1739 ос?б, переважно студент?в та учн?в шк?л. Вже на 17 березня 1931 року з 909 в?дданих п?д суд, б?льш?сть ? 698 ? було виправдано та зв?льнено. Кр?м суто пол?ц?йних та каральних акц?й було арештовано к?лькох пров?дних укра?нських пол?тик?в, закрит? осередки Просв?ти, Сокола та заборонена д?яльн?сть Пласту . У к?лькох м?стах були розпущен? укра?нськ? школи та г?мназ?? ? на к?нець 1930 року у ц?л?й Галичин? залишилося лише чотири державн? школи з укра?нською мовою навчання. [7]

Реакц?я [ ред. | ред. код ]

Реакц?я св?тово? громадськост? [ ред. | ред. код ]

Укра?нська д?аспора активно виступала ?з осудом д?й польсько? влади п?д час пациф?кац??. 1930 р.

Под?? у Сх?дн?й Галичин? не залишилися непом?ченими на св?тов?й арен?, у закордонн?й прес? здеб?льшого завдяки пропагандистськ?й кампан?? ОУН . Закордонн? осередки ОУН максимально висв?тлювали зловживання польсько? влади, завдяки пресовим бюро, як? були в?дкрит? у Швейцар?? , Берл?н? , Литв? та Бельг?? . До того ж майже вся укра?нська д?аспора у США та ?нших кра?нах св?ту виступила ?диним фронтом з осудом д?й польсько? влади. Були скерован? звернення до Президента США Герберта Гувера , до Генерального секретаря Л?ги Нац?й Джеймса Ер?ка Драммонда , у к?лькох столицях в?дбулися багатолюдн? демонстрац??.

Св?това преса широко висв?тлювала под?? у Сх?дн?й Галичин?. Наприк?нц? 1930 року тем? пациф?кац?? було присвячено близько 160 статей в англомовн?й прес?, 400 статей у н?мецьких ? австр?йських виданнях та дек?лькох ?нших. Надзвичайно активну роль у формуванн? св?тово? громадсько? думки в?д?гравала газета ≪Manchester Guardian≫ . 14 жовтня 1930 року на ?? шпальтах з'явилася розлога стаття п?д назвою ≪Польський терор на Укра?н?≫. Автор статт? у ц?й газет? протягом двох тижн?в мало не щоденно описував зловживання польсько? пол?ц?? й арм?? в Сх?дн?й Галичин?. П?д впливом цих публ?кац?й дво? депутат?в в?д Лейбористсько? парт?? також в?дв?дали ≪умиротворен?≫ рег?они ? виступили з критичною для польсько? влади допов?ддю у британському парламент? . Нав?ть представники польсько? дипломат?? мусили визнати д??в?сть пропагандистсько? кампан??, яка поставила Польщу у невиг?дному св?тл? перед рештою св?ту. [7]

Розгляд пациф?кац?? у Л?з? Нац?й [ ред. | ред. код ]

За ≪Малим Версальським трактатом≫, який Польща п?дписала 1919 року, нац?ональн? меншини кра?ни в раз? утиску ?х прав могли безпосередньо звертатися до Л?ги Нац?й. П?сля початку пациф?кац?? ? розголосу, що ?? супроводжував, вже у вересн? 1930 року до Л?ги Нац?й почали надходити скарги та петиц??. Загалом над?йшло дек?лька сотень петиц?й ? з Польсько? республ?ки , в?д закордонних укра?нських орган?зац?й, передус?м з? США та Канади . Також до петиц?й укра?нських громад долучився ≪Союз демократичного контролю≫ з Велико? Британ??, п?д якою п?дписалися 65 британських парламентар?в, що справило найб?льше враження як на Л?гу, так ? на польську сторону. Таким чином, справа пациф?кац?? була прийнята до розгляду ? в с?чн? 1931 року утворився т. зв. ≪ком?тет трьох≫ ?з представник?в Велико? Британ??, Норвег?? та Корол?вства ?тал?я , що почав розсл?дування звинувачень.

Тим часом розгляд справи зб?гся з актив?зац??ю терористично? д?яльност? ОУН навесн? 1931 року. Зокрема польськ? дипломати використовували приклади напад?в актив?ст?в ОУН на поштов? в?дд?лення, вбивств комендант?в пол?ц?? й особливо вбивство в?домого пол?тика Тадеуша Голувка для звинувачення нац?онал?ст?в у провокац?? ц??? карально? акц??. П?сля багатом?сячних в?дкладень, 30 с?чня 1932 року була прийнята резолюц?я з укра?нського питання, яка загалом ставилася прихильно до аргумент?в польсько? сторони ? поклала в?дпов?дальн?сть за пациф?кац?ю на укра?нських нац?онал?ст?в . Разом з тим, були п?дтверджен? деяк? факти зловживання з боку польсько? влади п?д час проведення акц??, але ком?с?я задовольнилась тим, що Польща пооб?цяла покарати винних ? висловила жаль з приводу в?дмови Польщ? виплатити компенсац?ю потерп?лим. Хоча нац?онал?сти ? залишилися незадоволеними в?д висновку Л?ги, однак ?м вдалося привернути до под?й у Сх?дн?й Галичин? увагу св?тово? сп?льноти ? продемонструвати д??в?сть ?хньо? пропагандистсько? кампан??. [11]

Значення [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л потребу? доповнення . (липень 2012)

Вс? ц? заходи дали т?льки тимчасово бажаний результат. По зак?нченн? акц?? польська адм?н?страц?я та преса висловлювали задоволення про усп?хи в умиротворенн? Галичини ? вважали проблему сх?дних земель Польщ? вир?шеною. Пациф?кац?я, разом ?з очевидною метою припинити саботаж укра?нських нац?онал?ст?в, також була елементом передвиборчо? кампан?? провладно? б?льшост?. Так, п?д час пациф?кац?? з селян силою вибивали зобов'язання голосувати за провладний Безпарт?йний Блок. Таким чином п?д час вибор?в у листопад? 1930 року за провладний блок проголосувало б?льше половини виборц?в краю, к?льк?сть укра?нських депутат?в у сейм? зменшилася вдво? ? з 46 до 20. Проведена каральна акц?я польсько? влади набагато переб?льшувала к?льк?сть акт?в саботажу.

В перспектив? ця акц?я дала протилежний результат ? сильний поштовх до подальшого зростання серед укра?нц?в нац?онально? самосв?домост?, надзвичайного посилення ворожост? до польсько? держави ? поляк?в зокрема, та до радикального загострення укра?нсько-польських вза?мин на цих окупованих землях. Ц? настро? в?дгукнулися в под?ях Волинсько? трагед?? через к?лька рок?в, п?д час н?мецько? окупац?? Зах?дно? Укра?ни.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Польськ? концентрац?йн? табори [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Rome Statute of the Internatoinal Criminal Court.A 7 1(k), 2(a)
  2. ↑ Foreign Relations of the United States: Diplomatic Papers, 1941. In seven volumes. Volume V, the far East. [Department of State Publication 6336.] (Washington, D. C.: Government Printing Office. 1956. Pp. v, 938. $4.00.) and Foreign Relations of the United States: Diplomatic Papers, 1943. China. [Department of State Publication 6459.] (Washington, D. C.: Government Printing Office. 1957. Pp. vi, 908. $4.00.) . The American Historical Review . 1962-10. doi : 10.1086/ahr/68.1.164 . ISSN   1937-5239 . Процитовано 5 червня 2022 .
  3. ↑ Snyder, Timothy (1 с?чня 2005). Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine (англ.) . Yale University Press. ISBN   978-0-300-10670-1 .
  4. ↑ Concentration camps . www.encyclopediaofukraine.com . Процитовано 5 червня 2022 .
  5. ↑ Miller, Alexey (2016). Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956. By Myroslav Shkandrij. New Haven: Yale University Press, 2015. xii, 332 pp. Notes. Bibliography. Index. $85.00, hard bound . Slavic Review . Т. 75, № 1. с. 181?182. doi : 10.5612/slavicreview.75.1.181 . ISSN   0037-6779 . Процитовано 5 червня 2022 .
  6. ↑ Bohler, Jochen (29 листопада 2018). Civil War in Central Europe, 1918-1921 . Oxford University Press. ISBN   978-0-19-879448-6 .
  7. ↑ а б в Укра?нський Тиждень: Операц?я ≪пациф?кац?я≫
  8. ↑ Chojnowski А. Koncepcje polityki narodowo?ciowej rz?dow polskich w latach 1921?1939, Wrocław 1979
  9. ↑ Mich W. Obcy w polskim domu. Nacjonalistyczne koncepcje rozwi?zania problemu mniejszo?ci narodowych 1918?1939, Lublin 1994.
  10. ↑ а б Ю.Юрик Протистояння ОУН ? польсько? держави (1929?1935 рр.) // Проблеми ?стор?? Укра?ни: факти, судження, пошуки. Ки?в:, ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, Випуск 13, 2005. ? С. 391?397
  11. ↑ а б Роман Скакун . ≪Пациф?кац?я≫: Польськ? репрес?? 1930 року в Галичин? . ? Льв?в : Укр. катол. ун-т , 2012. ? ISBN 978-966-8197-91-8 .
  12. ↑ Степан Шипилявий . Нац?онально-економ?чне в?дродження Бучаччини // Бучач ? Бучаччина . ?сторично-мемуарний зб?рник / ред. колег?я Михайло Островерха та ?нш?. ? Ню Йорк  ? Лондон  ? Париж  ? Сидней  ? Торонто  : НТШ , Укра?нський арх?в, 1972 . ? Т. XXVII. ? С. 298.
  13. ↑ Нариси з ?стор?? Дрогобича (в?д найдавн?ших час?в до початку XXI ст.). ? Дрогобич , Коло , 2009. ? С. 148?149. ? ISBN 978-966-7996-46-8 .
  14. ↑ Мотика, Гжегож (2006). Ukrai?ska partyzantka, 1942-1960: działalno?? Organizacji Ukrai?skich Nacjonalistow i Ukrai?skiej Powsta?czej Armii (пол.) . ПАН . с. 57. ISBN   83-7399-163-8 .
  15. ↑ Brandon, Ray; Ловер, Венд? , ред. (2008). The Shoah in Ukraine: History, Testimony, Memorialization . Видавництво ун?верситету ?нд?ани . с. 148. ISBN   978-025335084-8 .

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]


Історія України Це незавершена стаття з ?стор?? Укра?ни .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пациф?кац?я_у_Галичин?_1930&oldid=42676887