Паризький метропол?тен
Опис
Кра?на	Франц?я
М?сто	Париж та околиц?
Дата в?дкриття	19 липня 1900
Щоденний пасажиропот?к	5 млн
Р?чний пасажиропот?к	1,5 млрд [1]
Сайт	ratp.info
Власник	RATP ? Ile-de-France mobilites d
Оператор	RATP
Маршрутна мережа
К?льк?сть л?н?й	16
К?льк?сть станц?й	303 [1]
Довжина мереж?	205 км [1]
Основн? типи рухомого складу	Paris Metro rolling stock d
Ширина кол??	?вропейська кол?я
Електриф?кац?я	пост?йний струм, 750 В d
Схема маршрут?в
Паризький метропол?тен у В?к?сховищ?

Пари?зьке метро? ( пари?зький метропол?те?н ) ( фр. Metro de Paris , скорочення в?д первинно? назви ≪столична зал?зниця≫ фр. chemin de fer metropolitain ; слова ≪метропол?тен≫ ? ≪метро≫ стали загальновживаними в усьому св?т? саме завдяки паризькому метро) ? мережа швидк?сного п?дземного громадського транспорту Парижа .

Вх?д у метро позначений або великою л?терою ≪М≫, або табличками ≪Metro≫ чи ≪Metropolitain≫. Мережа метро охоплю? весь Париж ? його найближч? прим?ськ? населен? пункти. Метро побудоване в?дносно неглибоко, глибше розташована мережа прим?ських електропо?зд?в RER , яка перетина? французьку столицю дек?лькома л?н?ями (А, B, C, D, E) п?д землею.

Паризький метропол?тен ? один з найстар?ших на континент? (другий п?сля будапештського ). 19 липня 1900 року було в?дкрито першу л?н?ю паризького метро м?ж станц?ями Порт-де-Венсен та Порт-Майо . Особлив?стю Паризького метропол?тену ? коротк? перегони м?ж станц?ями, велика щ?льн?сть мереж? метропол?тену у центр? м?ста.

Перша спроба створити мережу громадського транспорту в Париж? дату?ться 1662 роком, коли в?домий ф?лософ та математик Блез Паскаль разом з? сво?м другом герцогом Руанським запропонували запустити мережу так званих ≪карет за п'ять су≫ ( фр. Carrosses a cinq sols ). ≪Карета за п'ять су≫ курсувала п'ятьма пост?йними маршрутами в межах Парижа за ф?ксованим граф?ком ? могла вм?стити 8 пасажир?в. Але 1679 року через подорожчання про?зду та прийняття парламентарями р?шення, що забороняло пажам, лакеям та солдатам користуватись каретами 1679 року, ≪карети за п'ять су≫ повн?стю зникли. ^[2]

Наступник карети Блеза Паскаля з'явився в Париж? лише 1828 року, це був к?нний омн?бус . Станом на 1860 р?к мережа омн?бус?в нараховувала 25 л?н?й з ф?ксованими зупинками та 503 карети. Наприк?нц? 1860-х в Париж? з'вля?ться л?н?я к?нного трамваю ( конки ). До 1870 року ? омн?буси, ? трамва? використовували як тяжну силу лише коней, ? п?д к?нець 19 стол?ття в Париж? нараховувалось близько 16 тисяч коней, зад?яних в робот? громадського транспорту (близько 5 тисяч для трамва?в та 11 для омн?бус?в) ^[3] .У 1875 з'являються трамва?, як? працюють на пару, а 1888 нарешт? й електричн? трамва?.

У 1889 роц? п?д час Всесв?тньо? виставки стала в?дчутною проблема неспроможност? громадського транспорту Парижа обслуговувати велику к?льк?сть пасажир?в. До того ж для Парижа, населення якого за 19 стол?ття, якщо рахувати разом з передм?стям, зросло майже вчетверо, гостро стала проблема перевантаження та недостатньо? концентрац?? м?ського транспорту всередин? м?ста. ?нш? ?вропейськ? м?ста також з?ткнулись з под?бними проблемами, насл?дком чого стала поява у 1863 роц? Лондонсько? п?дземки , якою спочатку курсували паровози , а з 1890 року електропо?зди. А на континент? перше метро в?дкрилось 1896 року в Будапешт? (Foldalatti) до святкування тисячол?ття Угорщини.

Тому починаючи з 1856 ? аж до 1890 року почалось обговорення щодо створення ново? транспортно? мереж?. Основн? суперечки виникли м?ж м?сцевою владою та департаментом щодо того, чи це ма? бути внутр?шньом?ська мережа, чи мережа, що сполучала б м?сто з головними зал?зничними вокзалами Парижа, як? забезпечували сполучення з ?ншими м?стами департаменту.

? лише 20 кв?тня 1896 унасл?док зб?гу р?зних обставин, таких як: зб?льшення населення, зм?на пол?тичного балансу, ?ндустр?альне лоб?, в?дставання в?д ?нших великих м?ст та, насамперед, наближення Всесв?тньо? виставки 1900 року  ? було прийнято проект Фюльженса Бь?нвеню. Зг?дно з цим проектом нова транспортна мережа являла собою п?дземну мережу електропо?зд?в для перевезення пасажир?в та ?х ручного багажу в межах м?ста Париж.

4 жовтня 1898 року п?сля п?дписання угоди м?ж м?стом та компан??ю забудовником Compagnie de fer metropolitain de Paris (СМР) почались п?дготовч? роботи з буд?вництва першо? л?н?? метро. Для того щоб пришвидшити темпи роб?т, що мали тривати до 1900 року, зам?сть прокладати тунел? п?д дорогами було вир?шено будувати метро в?дкритим способом, прокладаючи транше?, як? пот?м засипались ?рунтом. ? вже 15 червня 1900 перша л?н?я метро пройшла випробовування, а 19 липня в?дбулось ?? урочисте в?дкриття, для того щоб обслуговувати змагання л?тн?х ол?мп?йських ?гор , що в цей час проходили у Венсенському л?с? . На момент в?дкриття були повн?стю зак?нчен? лише 8 станц?й, 10 ?нших були в?дкрит? протягом к?лькох наступних м?сяц?в. По?зди на ц?й л?н?? курсували кожн? 3-6 хвилин, а квиток коштував 25 сантим?в для першого класу та 15 для другого ^[4] .

Одразу п?сля в?дкриття метро мало шалений усп?х серед громадян, бо дозволяло ?м з б?льшим комфортом та за коротший в?др?зок часу д?статись до м?сця призначення. Тож одразу сл?дом за буд?вництвом першо? л?н?й метро почалось буд?вництво друго? та третьо? л?н?й метро.

Буд?вництво четверто? л?н?? (1905?1910) було найб?льш оч?куваним та видовищним, адже вона мала перетинати Сену п?д землею. Для цього на земн?й поверхн? були спорудженн? крит? металев? конструкц?? (кесони), як? пот?м в?дбуксирували на м?сце призначення та занурили у воду. В нижн?й частин? кесон?в була камера для роб?тник?в, як? видобували р?чний ?рунт на поверхню, таким чином поглиблюючи сам кесон у ?рунт. Для п?вн?чного рукава Сени знадобилося три кесони, а для п?вденного ? два. Станц?? Сен-М?шель та С?те також були з?бран? на поверхн?, а пот?м заглибленн?.

5 листопада компан?я Nord-Sud в?дкрива? л?н?ю А (п?зн?ше, п?сля злиття Nord-Sud з СМР в 1920-х роках л?н?я 12 ), яка перетина? Париж в напрямку п?вн?ч-п?вденний зах?д. Спочатку планувалось будувати тунель на велик?й глибин?, але п?сля досл?дження ?рунту виявилось що це неможливо, тому л?н?я ма? багато вигин?в. В 1911 в?дкрива?ться друга л?н?я компан?? Nord-Sud ? л?н?я B (п?зн?ше 13 ). Станц?? Nord-Sud майже н?чим не в?др?знялись в?д станц?й СМР, хоча прийнято вважати, що вони були охайн?шими, а ?х оздоблення було вишукан?шим.

Станом на 1913 р?к в Париж? нараховувалось 10 л?н?й ? мережа станц?й продовжувала розширюватись п?д час Першо? св?тово? в?йни . У м?жво?нний пер?од в?дкрились л?н?? 9, 10 та 11.

У 1920-х роках метро сягнуло меж? м?ських околиць, населення яких майже зр?внялось з населенням Парижа, ? це змусило м?сцеву владу разом з департаментом переглянути концепц?ю розвитку метро 1899 й дозволити буд?вництво нових станц?й. В?дпов?дно до цього плану почалось буд?вництво продовження 1,9 та 12 (ран?ше л?н?я А Nord-Sud) л?н?й. ? 1934 року по?зди метро вперше досягли околиц? Парижа Булонь-Б?янкур . З початком Друго? св?тово? в?йни цей процес було призупинено.

П?сля зак?нчення в?йни та в?дновлення роботи метро м?н?стерство транспорту прийма? р?шення про закриття СМР через занадто активну сп?впрацю з окупантами ? 1949 року створю?ться нове п?дпри?мство RATP , яке дос? контролю? роботу Паризького метропол?тену. В п?сляво?нний пер?од (1950-т? роки) через в?дсутн?сть кошт?в буд?вництво нових станц?й припиня?ться, але натом?сть в?дбува?ться оновлення системи, модерн?зац?я станц?й та запуск метро на шинах 1956 року.

На початку 1960-х, коли Париж переповнюють автомоб?л?, влада вир?шу? в?дновити ?нтерес до метро ? ? роботи по розширенню мереж? в?дновлюються. Так, 1961 року почина?ться буд?вництво швидк?сно? мереж? зал?зничного сполучення Парижа та його околиць, що отримала назву RER . У 70-х, 80-х метро в?дновлю? швидк? темпи розвитку.

1968 року зам?сть компостер?в з'являються турн?кети й в?дпов?дно перш? квитки з магн?тною стр?чкою, в?дбува?ться продовження л?н?й метро за меж? Парижа, а 1983 року переста? курсувати останн?й Sprague Thomson, ?сторичний символ паризького метро.

1991 року в Паризькому метро зника? под?л на два класи. ^[5] 1992 року л?н?? метро досягають б?знесового центру Парижа Ля Дефанс .

15 жовтня 1998 було в?дкрито л?н?ю 14 метро, також в?дому п?д назвою Метеор (Metro Est-Ouest Rapide). Це перша повн?стю автоматизована л?н?я Паризького метро, що сполуча? м?ж собою станц?? Сен-Лазар та Ол?мп?ад . По?зди рухаються без вод??в, а перони в?дд?лен? в?д кол?й автоматичними дверима, що в?дкриваються з прибуттям потяга на станц?ю. 14 л?н?я ? ?дина, що повн?стю пристосована для потреб ?нвал?д?в на в?зках. ^[6]

2005 RATP вир?шу? запустити другу автоматизовану л?н?ю, цього разу автоматизац?я проводиться на найстар?ш?й та найпопулярн?ш?й л?н?? 1. 3 листопада 2011 року було урочисто запущено перший по?зд без вод?я. Особлив?стю автоматизац?? першо? л?н?? було те, що роботи проводилися без закриття л?н??, тобто автоматизован? потяги поступово впроваджувалися в систему ? курсували паралельно з? звичайними потягами. Повна автоматизац?я л?н?? 1 в?дбулася 22 грудня 2012 року. ^[7]

Паризький метропол?тен нал?чу? 16 л?н?й, серед них дв? л?н?? не мають сполучення з рештою мереж? ? це л?н?? 3bis та 7bis. Мережа метро нарахову? 303 станц?? ^[1] ? ?х к?льк?сть пост?йно зб?льшу?ться.

№	В?дкриття	Останн? продовження	К?льк?сть станц?й	Довжина	Модел? по?зд?в	Р?чний пасажиропот?к	Сер.довж. м?ж станц?ями	К?нцев? станц??	Коротка характеристика [8]
	1900	1992	25	16,6 км	MP 89 MP 05	165,921,408	692	Ля Дефанс ? Шато де Венсенн	Найперша ? найб?льш в?дв?дувана л?н?я, л?н??ю курсують по?зди на шинах, повн?стю автоматизована
	1900	1903	25	12,3 км	MF 01	95,945,503	513	Порт Доф?н ? Насьйон	Обладнана для автокерування, з 25 станц?й 4 ? надземними, на ц?й л?н?? планують в першу чергу впровадити нов? по?зди MF 2000
	1904	1971	25	11,7 км	MF 67	91,655,659	488	Пон де Левалуа ? Галь?н?	Обладнана для автокерування
	1971	1971	4	1,3 км	MF 67		433	Порт де Л?ла ? Гамбетта	?зольована л?н?я, не обладнана для автокерування, найкоротша та найменш в?дв?дувана, л?н??ю курсують по?зди з 3 вагонами.
	1908	2013	27	10,6 км	MP 59 MP 89	155,348,608	424	Порт де Кл?ньянкур ? Мер? де Монруж	Друга по завантаженост? л?н?я, обладнана для автокерування, л?н??ю курсують найперша модель на шинах MP 59,по?зди мають 6 вагон?в (зам?сть 5) велика теплов?ддача ц??? модел? може спричиняти п?двищення температури на станц?ях особливо в л?тн?й пер?од, оск?льки л?н?я ? повн?стю п?дземною.
	1906	1985	22	14,6 км	MF 67 MF 01	92,778,870	695	Боб?нь? - Пабло П?кассо ? Пляс д'?тал?	Обладнана для автокерування, проходить через м?ст Аустерл?ц.
	1909	1942	28	13,6 км	MP 73	104,102,370	504	Шарль де Голль - Етуаль ? Насьйон	Обладнана для автокерування, курсують по?зди на шинах, 13 з 28 станц?й ? наземними, наземна частина проходить по в?адукам побудованих по середин? широких вулиць, перетина? Сену через м?ст Б?р-Хакейма та м?ст Берс?.
	1910	1987	38	22,4 км	MF 77	121,341,833	605	Ля-Курнев - 8 ме 1945 ? Мер? д'?вр? / В?льжу?ф - Лу? Арагон	Обладнана для автокерування, одна з найдовших л?н?й.
	1967	1967	8	3,1 км	MF 88		443	Лу? Блан ? Пре Сен-Жерве	?зольована л?н?я, одна з найглибших, частково проходить по п?дземному в?адуку, що спира?ться на поклади вапняку. Ма? з'?днання з л?н??ю 3bis.
	1913	2011	38	23,4 км	MF 77	92,041,135	614	Балар ? Пуент дю Ляк	Найдовша л?н?я, обладнана для автокерування.
	1922	1937	37	19,6 км	MF 67	119,885,878	544	Пон де Севр ? Мер? де Монтрей	Оснащена автокеруванням, обслугову? жител?в м?ста Булонь-Б?янкур.
	1923	1981	23	11,7 км	MF 67	40,411,341	532	Булонь - Пон де Сен-Клу ? Гар д'Остерл?ц	Не обладнана для автокерування.
	1935	1937	13	6,3 км	MP 59 MP 73	46,854,797	525	Мер? де Л?ла ? Шатле	Обладнана для автокерування, та по?здами на шинах.
	1910	1934	28	13,9 км	MF 67	81,409,421	515	Фронт Попюлер ? Мер? д'?сс?	Колишня л?н?я А, побудована компан??ю Nord-Sud, обладнана для автокерування.
	1911	2008	32	24,3 км	MF 77	114,821,166	776	Ань?р - Женнв?ль? - Ле Курт?й ? Сен-Ден? - Ун?верс?те / Шат?йон ? Монруж	Колишня л?н?я В, побудована компан??ю Nord-Sud, обладнана для автокерування та дверима, що в?дмежовують перон в?д кол?й ? автоматично в?дкриваються по прибутт? по?зда.
	1998	2007	9	9 км	MP 89	62,469,502	1.129	Сен-Лазар ? Ол?мп?ад	Перша повн?стю автоматизована л?н?я метро, курсують по?зди на шинах, запущена 1998 року ? ? найсучасн?шою л?н??ю метро.

1899 року Ектор Г?мар французький арх?тектор та декоратор отримав замовлення на оформлення вход?в в метро. ? 1900 року, коли роботи були завершен?, парижани були шокован? побаченим: один з вар?ант?в оформлення станц?й, запропонований Г?маром, нагадував ?м величезн? л?ани з червоними вогнями, що вноч? п?дсв?чували вх?д до метро й були схожими на оч? монстра . Тож 1902 року було вир?шено передати оформлення менш од?озним арх?текторам. Але попри це, на сьогодн?шн?й день входи на станц??, оздоблен? Г?маром, ? одним з найвп?знаван?ших символ?в паризького метро, а з 1978 року ще й ?сторичною пам'яткою.

Нараз? залишилось лише 86 вход?в (частина з них була знищена або зам?нена п?д час ремонтних роб?т 1960-х рок?в), також один вх?д був подарований м?сту Монреаль , ще один збер?га?ться в Нац?ональн?й галере? мистецтв Вашингтона ^[9] , кр?м того, в р?зних м?стах ( Л?сабон , Мех?ко , Москва , Чикаго ) встановлено коп?? вход?в Г?мара.

П?сля Г?мара метро стали прикрашати канделябри з б?лим надписом ≪метро≫ ( фр. metro ) або ≪метропол?тен≫ ( фр. metropolitain ) на червоному тл?, ?х дизайн дещо зм?нювався з плином часу, а в 1960-х роках з'явилася велика л?тера ≪M≫ жовтого кольору. Тож у паризького метро нема? ?диного символу для позначення входу на станц?ю, до того ж сам? входи в метро ? дуже р?зними, деяк? з них можуть знаходитись як у ст?нках яко?сь буд?вл? (станц?я Сен-Жак на л?н?? 6), так ? просто йти п?д землю за в?дсутност? будь-якого оздоблення.

В ?нтер'?р? станц?й метро нарозповсюджен?шим ? оздоблення б?лою керам?чною плиткою. Цей ?нтер'?р був загальноприйнятим для перших станц?й метро, ? лише трошки р?знився в залежност? в?д компан??-буд?вельника ? СМР або Nord-Sud. На станц?ях також вис?ли рекламн? проспекти та таблички, що вказували на вих?д (встановленн? п?сля трагед?? на станц?? Курон (1903), коли рятуючись в?д пожеж?, люди поб?гли в ?ншу сторону в?д виходу). П?зн?ше ?нтер'?р дещо зм?нювався, а з в?дкриттям л?н?? 14 та оновленням л?н?? 1, ?нтер'?р метро набув сучасного вигляду.

Для того, щоб краще ор??нтуватись в паризькому метро, кожна станц?я обладнана його картою-схемою, також трапляються ?нтерактивн? карти, встановлен? ще 1937 року. Найкоротший маршрут м?ж двома станц?ями висв?чу?ться на так?й карт? за допомогою маленьких лампочок. 2000 року ц? карти були зам?нен? на нов? ?з сенсорним екраном , що надають також ?нформац?ю про сферу послуг та транспортну розв'язку навколо станц??, а також вираховують маршрут з урахуванням ремонтних роб?т, що проводяться на р?зних станц?ях (ц? карти пристосован? для використання людьми на ?нвал?дних в?зках та з вадами зору). ^[10]

Це станц?? Паризького метропол?тену, як? не обслуговують пасажир?в. Доступ до таких станц?й закрито, але ?х можна в?дв?дати п?д час спец?ально орган?зованих екскурс?й ^[11] . Станц??-привиди, як ? багато ?нших станц?й, закрили на початку Друго? св?тово? в?йни 1939 року, ? п?д час в?йни функц?онувало лише 85 станц?й. П?сля визволення Франц?? метро в?дновило свою роботу, але деяк? станц?? через низький р?вень пасажиропотоку, близьк?сть до ?нших станц?й ( Арсенал , Круа-Руж , Шам де Марс ) або незручну конструкц?ю ( В?ктор Юго ) так ? не в?дкрили. Також серед станц?й-привид?в ?снують станц??, як? були збудован?, але н?коли не обслуговували пасажир?в, ? нав?ть не мають виходу назовн? ( Порт Мол?тор , Аксо ). З плином часу деяк? закрит? станц?? отримали друге життя й нин? використовуються як депо для по?зд?в (Порт Мол?тор), службових прим?щень (Арсенал), притулку для бездомних ( Сен-Мартен ), вентиляц?йно? шахти (Шам де Марс) або зн?мального майданчика ( Порт де Л?ла - С?нема ). Станц?я Клун? - Ля Сорбон (ран?ше Клун?) майже 50 рок?в була станц??ю-привидом, але 1988 року була заново в?дкрита й дос? працю?. ^[12]

Одноразовий квиток в паризькому метро ? це квиток з магн?тною стр?чкою, який назива?ться ticket t+ . Його можна купити в касах або в торговельних автоматах метропол?тену, кошту? в?н 1.70 €, ? розповсюджу?ться на ус? станц?? метро, RER (лише в межах Парижа, зона 1), а також на про?зд у автобус? або трамва? та на фун?кулер Монмартру. Якщо купити 10 таких квитк?в одразу, то ?х загальна варт?сть складатиме 12,50 € ? це 27% економ??. З таким квитком ви можете протягом пром?жку часу в п?втори години зробити пересадку метро-метро, метро-RER, автобус-автобус, трамвай-трамвай або автобус-трамвай, при цьому не забувайте кожен раз сканувати св?й квиток ^[13] . Також ?снують ?нш? вар?анти оплати.

• Для турист?в ? це про?зний Paris Visite. ^[14]

Це про?зний на 2, 3 або 5 дн?в, на зони 1-3 або 1-5 Парижа, що склада?ться з квитк?в та карточки. В?н дозволя? користуватись метро, RER, автобусами, системою Orlyval, фун?кулером Монмартру, рег?ональними по?здами та трамваями. Цей про?зний почина? працювати в день першого сканування квитка. Paris Visite можна придбати в касах або в автомат?, де ви отрима?те квитки, а карточку вам доведеться пот?м забрати в кас?. ? хоча в метро можна потрапити лише за допомогою квитк?в, при перев?рц? ваш квиток буде нед?йсним, якщо у вас з собою не буде заповнено? пластиково? картки! ^[15]

Або якщо ви плану?те залишитись в Париж? не менше н?ж на тиждень, варто купити про?зний Navigo Decouverte. Це картка, що дозволя? користуватись ус?м публ?чним транспортом в межах вибраних вами зон. Також ця картка може стати вам у нагод?, для використання публ?чних велосипед?в Парижа Velib' . ^[16]

• Для м?сцевих жител?в ? це р?зного роду про?зн? Navigo.

• Загальна довжина л?н?й метропол?тену становить 215 км, з середньою в?дстанню м?ж станц?ями 589 м. Всередин? Парижа вона не перевищу? 500 м.
• Початок руху о 5:30, к?нець руху о 01:15, в п'ятницю, суботу та святков? дн? о 2:15.
• Рухомий склад нарахову? 497 звичайних по?зд?в та 192 по?зди на шинах, найнов?ш? модел? (MP 05, MF 01) обладнан? кондиц?онерами та мультимед?йними екранами. Б?льш?сть по?зд?в оснащен? автокеруванням, це означа?, що за нормальних умов вод?й такого по?зду лише контролю? в?дкривання/закривання дверей. А також на л?н?? 14 та на л?н?? 1 курсують безп?лотн? по?зди. В години п?к вранц? та ввечер? мережею курсують 540?560 по?зд?в.
• Максимальна швидк?сть 70 км/год, 80 км/год для л?н?? 1 та 14, середня швидк?сть 20 км/год.
• Подача струму в?дбува?ться через контактну рейку для звичайних по?зд?в та через б?чн? шляхи для по?зд?в на шинах з напругою 750 вольт.
• Ширина кол?? становить 1435 мм, кол?? для звичайних по?зд?в складаються з стандартних 3 рейок та шляху для автокерування, прокладеного посередин?; кол??, для по?зд?в на шинах складаються з двох звичайних рейок, двох шлях?в для вертикальних кол?с на шинах та двох б?чних шлях?в для горизонтальних, що скеровують по?зд у потр?бному напрямку. ^[17]

Перш? по?зди Паризького метропол?тену були дуже схожими на трамва?, ?х вагони були виготовлен? з дерева, к?льк?сть вагон?в вар?ювалась в?д 3 до 8, але так? по?зди були дуже швидко зам?нен? на ≪в?дом?≫ Sprague-Thomson, коли через пожежу на станц?? метро Курон загинуло 84 людини.

Нов? по?зди мали зал?зн? вагони та потужн?ш? двигуни, ? довгий час (1908?1983) слугували метро. Вони ? дос? перебувають у рухомому склад? RATP, але лише як ?сторична пам'ятка.

Для того щоб покращити маневрен?сть потяг?в та зб?льшити частоту ?х прибуття в години п?к, було вир?шено запровадити метро на шинах. Перший потяг на шинах MP 51 (metro pneumatique 1951), було виготовлено 1951 сп?льними зусиллями RATP та Michelin , ? того ж самого року в?н почав курсувати в тестовому режим? на в?др?зку м?ж станц?ями Порт-де-Л?ла ? Пре-Сен-Жерве. MP 51 показав кращ? показники прискорення та гальмування, водночас з? зб?льшенням показник?в техн?ки безпеки, а також з? зменшенням р?вня гучност? (в середньому р?вень гучност? становить 82 дБ для моделей MF та 65 дБ для MP в тунел?) ^[18] . ? 1954 прийма?ться р?шення впровадити по?зди на шинах на 11 л?н??.

Ходова частина MP 51 та ?нших моделей MP склада?ться з чотирьох вертикальних кол?с на шинах, що рухаються по спец?альному шляху з бетону або зал?за; чотирьох горизонтальних кол?с на шинах, що ведуть по?зд на поворотах, а також слугують струмоприймачами з контактно? рейки та чотирьох звичайних метал?чних кол?с, що рухаються по зал?зн?й кол?? ? унеможливлюють сх?д по?зда з рейок. ^[19]

Але незважаючи на те, що RATP повн?стю задовольняли характеристики моделей МР, через значн? витрати на переобладнання л?н?й та велику тривал?сть роб?т, 1966 року було вир?шено налагодити виробництво нових моделей на зал?зних колесах. ? якщо переобладнання старих мереж п?д шини було економ?чно невиг?дним, то для нових мереж метро як-от в Л?он? , Нант?, Марсел?, Монреал? , Мех?ко, так само як ? на нов?й л?н?? Метеор (14) Паризького метропол?тену, запровадження по?зд?в на шинах не становило проблеми. ^[20]

Нин? Паризьким метропол?теном курсують як по?зди на зал?зних колесах MF (Metro Fer), так ? по?зди на шинах MP (Metro Pneumatique).

Модел? по?зд?в на шинах:

• MP 59: модель, яка була запущена на 1 та 4 л?н??, пристосована до л?н?й з високим пасажиропотоком;
• MP 73: запущена на 6 л?н??, що ? б?льшою частиною наземною, тому потребу? зниження р?вня гучност? по?зд?в;
• MP 89: курсу? 14 та 1 л?н??ю;
• MP 05: почала курсувати першою л?н??ю метро 2011, п?сля запуску програми з повно? автоматизац??, обладнана кондиц?онером.

Модел? з? звичайними зал?зними колесами:

• MF 67: перша модель MF;
• MF 77: спец?ально облаштована для сполучення з передм?стям, л?н?? 7,8,13;
• MF 88: л?н?я 7bis;
• MF 01: нова модель, обладнана кондиц?онером.

П?сля того як паризький метропол?тен став першим у св?т? метро, що запустило по?зди на шинах, така практика поширилась ? на ?нш? м?ста, ? сформувалась так звана ≪с?м'я метро Michelin≫ . До не? кр?м Парижа (л?н?? 1, 4, 6, 11 та 14) входять також Марсель, Мех?ко, Монреаль (перше метро, що повн?стю застосову? по?зди на шинах з 1977), Сантьяго (л?н?я 1, 2 та 5), Лозанна (М 2) та Л?он (л?н?? А, В, D). ^[19]

Паризьке метро що зберегло ?сторичну тягл?сть з початку 20 стол?ття ? до нин?шнього часу, переповнене р?зними культурними та ?сторичними об'?ктами, про як? зазвичай можна д?знатись з кольорових табличок, що були встановлен? RATP на р?зних станц?ях метро у зв'язку з святкуванням стор?ччя метро в 2000 роц?. ^[21]

Так в Паризькому метро ?снують р?зн? ≪незвичн?≫ станц??, з ц?кавим оформленням. Вперше ?дея створення под?бно? станц?? з'явилась у французького письменника, а на той час м?н?стра культури Франц?? Андре Мальро 1968. Задум полягав у тому, щоб перетворити станц?ю Лувр-Р?вол? на станц?ю-музей, де за скляними в?тринами будуть виставлен? прототипи скульптур, так само як в музейних залах Лувру, що знаходиться неподал?к. П?сля публ?чного усп?ху такого нововведення, з'являються й ?нш? ≪культурн? станц??≫, так? як: Конкорд, де можна прочитати Декларац?ю прав людини ? громадянина, станц?я Пон-Ньоф, що розташована недалеко в?д будинку монетного двору Парижа прикрашена зб?льшеними коп?ями монет р?зних час?в, станц?я Музей мистецтв ? ремесел нагаду? п?дводний човен з твор?в Жуль Верна, станц?я Варен з коп?ями скульптур Родена, станц?я Парманть? з експозиц??ю присвяченою ?стор?? картопл? та ?нш?. До стор?ччя метро RATP прикрасила ще 8 станц?й (Тю?льр?, ?вропа, Пастер, та ?нш?) тематичними панно. ^[22]

Кр?м того паризьке метро ма? глибокий досв?д культурного обм?ну з ?ншими кра?нами. П?сля того, як коп?? вход?в Г?мара були подарован? та встановлен? в р?зних м?стах по всьому св?ту, у в?дпов?дь паризький метропол?тен отримав витвори мистецтва з Рос??, Португал??, Мексики, США та Канади, кожен з яких розм?щено на одн?й з станц?й Паризького метро. Так на станц?? Мадлен на л?н?? 14 встановлено в?траж ≪Курочка ряба≫ подарований Московським метропол?теном , на станц?? метро Б?р-Хакейм л?н?я встановлен? кольоров? склян? перекриття з Чикаго, португальськ? азулежу на станц?? метро ?лисейськ? поля-Клемансо л?н?я 1, якими повн?стю вкрит? станц?? Л?сабонського метро , моза?ка мексиканського народу у?чоль на станц?? метро Пале Рояль-Лувр (л?н?я 1) та сучасне мистецтво з Монреалю на станц?? метро Сен-Лазар(л?н?я 3). ^[22]

RATP також сприя? тому щоб в метро грала хороша музика. ^[23] Кожен р?к спец?альна ком?с?я в?дбира? приблизно 350 музикант?в ^[22] , для того щоб вони грали в метро, ?нод? RATP орган?зову? тематичн? дн? для музикант?в, коли ?м да?ться сп?льне завдання, як-от вшанувати пам'ять якогось виконавця, виконуючи його п?сн? або в?дзначити певну под?ю. ^[24] В метро час в?д часу проходять р?зн? культурн? та розважальн? заходи. Наприклад, п?д час Дн?в культурно? та ?сторично? спадщини (Journees europeennes du patrimoine) (проходять у вересн?), партнером яких також ? RATP орган?зовуються незвичн? екскурс?? завдяки яким, можна побувати в частинах метро, що ? зазвичай закритими для в?дв?дувань. Наприклад в?дв?дати к?ностуд?ю на станц?? метро Порт де Л?ла, де були знят? сцени з ф?льм?в Амел? , Париже, я люблю тебе (Paris, je t'aime), та ?нш?; побувати на буд?вельному майданчику л?н?? 12, щоб побачити г?гантський прох?дницький щит для риття тунел?в 82 метри в довжину та 9 в д?аметр?; а також побачити центральний командний пункт 13 л?н??. ^[25]

На жаль, паризьке метро ? не т?льки культурним простором, а й також майданчиком для д?яльност? таких груп, як тегери та граф?тчики, як? починають д?яти в метро в 80-х роках. ? в 90-х роках RATP орган?зову? активну боротьбу проти тег?в та граф?т? за участю пол?ц??, ? час в?д часу над р?зними угрупуваннями зд?йснюються судов? процеси. Покаранням за так? д?? може бути не т?льки штраф, а й ув'язнення. ^[26]

• 
  Станц?я метро Музей мистецтв ? ремесел.
• 
  Станц?я метро Бастил?я.
• 
  Станц?я-музей Лувр-Р?вол?.
• 
  Почитайте Декларац?ю прав людини ? громадянина на станц?? метро Конкорд.
• Курочка ряба (в?траж). Станц?я метро Мадлен.
  Курочка ряба (в?траж) . Станц?я метро Мадлен.
• 
  Станц?я метро Тю?льр?.
• 
  Зображення старовинних монет на станц?? метро Пон-Ньоф

• RER
• Метро
• Список станц?й Паризького метропол?тену

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Паризький метропол?тен

• Оф?ц?йний сайт RATP
• Паризьке метро на сайт? urbanrail.net (англ.)
• Паризьке метро
• Сайт музею ?стор?? публ?чного транспорту Парижа

У соц?альних мережах Facebook · Twitter Географ?я та географ?чн? карти OpenStreetMap Словники та енциклопед?? Шведська нац?ональна енциклопед?я · BabelNet · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання Французька В?к?д?я · Fandom   (фр.) Нормативний контроль Freebase :  /m/0ddky · GND :  4126211-6 · VIAF :  240383290

п о р Визначн? м?сця Парижа Райони та квартали Аз?йський квартал · Аль · Бельв?ль · Берс? · Дефанс · Латинський квартал · Маре · Монмартр · Монпарнас · Остр?в С?те · Остр?в Сен-Лу? · Пасс? · Трокадеро Вулиц? й площ? Площа Бастил?? · Бульвари · Вандомська площа · Площа Вогез?в · Гревська площа · Площа Доф?на · Площа Згоди · ?лисейськ? Поля · Площа Шарля де Голля · Марсове поле · Бульвар Капуцинок · Авеню Монтень · Вулиця Муфтар · Бульвар Осман · Пале-Рояль · П?галь · Площа Перемог · Площа Республ?ки · Вулиця Р?вол? · Бульвар Сен-Жермен · Бульвар Сен-М?шель · Бульвар дю Тампль · Фобур Сент-Оноре · Площа Тертр · Площа Шатле Мости й канали М?ст Альма · М?ст Александра III · М?ст Згоди · М?ст ?нвал?д?в · М?ст Каррузель · Малий м?ст · М?ст Мистецтв · М?ст М?няйл · М?ст М?рабо · Новий м?ст · М?ст Нотр-Дам · М?ст Руаяль · Канал Сен-Мартен · М?ст Сен-М?шель Громадськ? споруди та установи Арени Лютец?? · Бастил?я · Буф Пар?зь?н · Вежа Монпарнас · Б?ржа · Бурбонський палац · Венсенський замок · Готель ≪Георг V≫ · Д?м ?нвал?д?в · ?лисейський палац · Жеод · ?нститут Франц?? · Колеж де Франс · Комед? Франсез · Консь?ржер? ? Палац правосуддя · Люксембурзький палац · Б?бл?отека Мазар?н? · Мат?ньйонський палац · Метро · Мулен де ла Галет · Мулен Руж · Нац?ональн? арх?ви · Нац?ональна б?бл?отека · Одеон · Ол?мп?я · Опера Гарнь? · Отель-де-Лозен · Пале-Рояль · П?рам?да Лувра ? Пав?льйон Марсан · Ратуша · Б?бл?отека Свято? Женев'?ви · Сорбонна · Отель Суб?з · Театр Шатле · Фол?-Бержер · Школа мистецтв · Ейфелева вежа Музе? й пам'ятники Ар е Меть? (музей) · Будинок-музей Бальзака · Будинок-музей Гюго · Вандомська колона · Велика арка Дефанс · Брама Сен-Ден? · Музей арм?? · Музей ??ме · ?ран-Пале · Музей Жакмар-Андре · Же де Пом · ?нститут арабського св?ту · Каб?нет медалей · Карнавале · Каррузель · Лувр · Луксорський обел?ск · Мальмезон · Музей Делакруа · Музей Клюн? · Музей ?стор?? Франц?? · Музей людини · Музей на набережн?й Бранл? · Музей Н?сс?м-де-Камондо · Музей Оранжер? · Музей д'Орсе · Музей П?кассо · Музей Родена · Нац?ональний музей сучасного мистецтва · Нац?ональний музей природознавства · Паризький м?ський музей сучасного мистецтва · Пет?-Пале · | Тр?умфальна арка · Центр Жоржа Помп?ду · Липнева колона · Палац Шайо Культов? споруди Абатство Сен-Ден? · Базил?ка Сакре-Кер · Вежа Сен-Жак · Шпиталь Валь-де-?рас · Нотр-Дам · Сент-Женев'?в · Сен-Жермен-де-Пре · Собор ?нвал?д?в · Сен-Мадлен · Сен-Медар · Сен-Мерр? · Сен-Сюльп?с · Сент-Есташ · Сент-Еть?н-дю-Мон · Сент-Шапель · Собор святого Володимира Великого Парки, мемор?али та цвинтар? Ботан?чний сад Булонський Л?с Венсенський л?с Катакомби Люксембурзький сад Марсове поле Парк Монсо Цвинтар Монмартр Цвинтар Монпарнас Цвинтар П?кпюс Пантеон Парк Бютт-Шомон Парк Ла-В?ллетт Цвинтар Пасс? Пер-Лашез Сен-Венсан Сад рослин Собор ?нвал?д?в Сад Тю?льр?

п о р Метропол?тени ?вропи   Амстердам ? Аф?ни ? Баку ( Список станц?й ) ? Барселона ? Берл?н ? Б?льбао ? Бреш?я ? Брюссель ? Будапешт ? Бухарест ? Валенс?я ? Варшава ( Список станц?й ) ? В?день ( Список станц?й ) ? Гамбург ? Гельс?нки ( Список станц?й ) ? Генуя ? Глазго ? Дн?про ( Список станц?й ) ? ?катеринбург ( Список станц?й ) ? ?реван ? Казань ( Список станц?й ) ? Катан?я ? Ки?в ( Список станц?й ) ? Копенгаген ? Л?лль ? Л?он ? Л?сабон ( Список станц?й ) ? Лозанна ? Лондон ? Мадрид ? Марсель ? М?лан ? М?нськ ( Список станц?й ) ? Москва ? Мюнхен ? Неаполь ? Нижн?й Новгород ( Список станц?й ) ? Ньюкасл ? Нюрнберг ? Осло ? Пальма-де-Майорка ? Париж ( Список станц?й ) ? Прага ( Список станц?й ) ? Ренн ? Рим ? Роттердам ? Салон?ки ? Самара ( Список станц?й ) ? Санкт-Петербург ( Список станц?й ) ? Сев?лья ( Список станц?й ) ? Соф?я ? Стамбул ( Список станц?й ) ? Стокгольм ? Тб?л?с? ( Список станц?й ) ? Тулуза ? Турин ? Харк?в ( Список станц?й )