Парашу?т ( фр. parachute , в?д ?тал. para  ? в?двертай ? фр. chute  ? пад?ння), ^[1]  також легкоспа?д ^[2]  ? пристр?й , який використову? оп?р пов?тря для зменшення швидкост? руху ? застосову?ться для безпечного спуску в пов?тр? з велико? висоти людини та вантаж?в, для гальмування наземного руху об'?кт?в (л?так?в, автомоб?л?в, тощо).

?дея парашута з'явилася задовго до польоту першо? пов?тряно? кул? , не кажучи вже про л?так . Проте терм?н ≪парашут≫ прийшов у техн?ку значно п?зн?ше за народження ?де?.

?з старовинних переказ?в, легенд та розпов?дей мандр?вник?в середньов?ччя в?домо про використання людьми пристро?в, що нагадують парасольки, для стрибк?в ?з башт та круч. Жител? Китаю , Африки та п?вденно-сх?дно? Аз?? ще в глибок?й старовин? добре знали про гальмувальн? властивост? ув?гнутих поверхонь. Демонстрац?? стрибк?в з парасольками влаштовувалися на святкуваннях ? циркових показах.

Опис вдалих стрибк?в з велико? висоти можна знайти в творах давньоримських письменник?в Апул?я ? Ов?д?я . Проте лише в к?нц? 15 стол?ття з'явився перший техн?чний про?кт парашута. Запропонував його ?тал?йський вчений ?нженер ? художник Леонардо да В?нч? . Цей винах?д ? результатом численних експеримент?в ? спостережень науковця над повед?нкою картонних ф?гур, що падали, р?зноман?тно? форми.

У 1483 роц? Леонардо да В?нч? намалював еск?з п?рам?дального парашута. В?н писав, що:
≪Якщо у людини ? шатро з накрохмаленого полотна шириною в 12 л?кт?в ? вишиною в 12, то вона зможе кидатися з будь-яко? висоти, без небезпеки для себе≫.

Площа поверхн? запропонованого Леонардо да В?нч? пристрою для спуску людини дор?внювала приблизно 60 м². Ц? розрахунки близьк? до сучасного парашута для людей. В?дсутн?сть практично? потреби в застосуванн? парашута та засоб?в доставки в потр?бне м?сце служили завадою для винаходу ? вдосконалення таких пристро?в, ? лише розвиток пов?троплавання з 18 стол?ття ? випадки катастроф спонукали винах?дник?в впритул зайнятися створенням спец?ального пристрою для усп?шного спуску людини з велико? висоти.

Вперше збудував ? випробував такий апарат французький ф?зик Лу?-Себастьян Ленорман ( фр. Sebastien Lenormand ), який ? дав йому назву ? ≪парашут≫ (в?д грецького ≪пари≫  ? проти ? французького ≪шют≫  ? пад?ння ). Спочатку парашути виготовлялися у вигляд? парасольок або з прогумовано? тканини ? були дуже недосконал?, займали дуже багато м?сця.

Одним з винах?дник?в парашута вважа?ться Фауст Вранчич з Хорват?? . У 1597 роц? в?н стрибнув ?з дзв?нниц? заввишки 87 метр?в на ринкову площу в Братислав? .

3 жовтня 1785 року Жан П'?р Бланшар з балкона спустив собаку ? 23 серпня 1786 року в?вцю на парашут?.

Перша людина, яка добров?льно (з парашутом) стрибнула з пов?тряно? кул?, був французький аеронавт Андре-Жак Гарнерен ; це трапилося 22 жовтня 1797 року. Його стрибок ?з саморобно? воднево? кул? з висоти 400 метр?в над паризьким парком Монсо був перший парашутним стрибком у ?вроп? . Ф?зик, який був присутн?й на ц?й под??, побачивши як розгойду?ться парашут Гарнерена, запропонував зробити невеликий отв?р в центр? куполу, щоб пов?тря виходило через нього. Гарнерен погодився, ? з тих п?р на будь-якому круглому парашут? ? полюсний отв?р.

1911 року рос?йський в?йськовий Гл?б Котельников , враженний побаченою ним на Всерос?йському свят? пов?троплавання загибеллю рос?йського льотчика кап?тана Л. Мац??вича в 1910 роц?, вдався до розробки принципово нового парашута РК-1. Парашут Котельникова був компактний, його купол виготовлено з шовку , стропи розд?лялися на дв? групи й кр?пилися до плечових обхват?в п?дв?сно? системи. Купол ? стропи укладалися в дерев'яний, а п?зн?ше алюм?н??вий ранець. У 1912 роц? Котельников запатентував парашутний ранець. Незабаром, 1923 року, Котельников запропонував ранець для укладання парашута, зроблений у форм? конверта ?з ст?льником для строп.

1 березня 1912 року в Сент-Лу?с? , штат? М?ссур? американець Альберт Берр? зд?йснив перший парашутний стрибок з л?така з висоти 450 м ? усп?шно приземлився.

Перш? випадки застосування парашуту з в?йськовою метою заф?ксовано в пер?од Першо? Св?тово? в?йни 1914 ? 1918 . Це були артилер?йськ? спостер?гач?, що коригували артилер?йський вогонь з пов?тряних балон?в. Вони являли собою дуже привабливу ц?ль для ворожих п?лот?в- винищувач?в , тому п?сля багатьох випадк?в загибел? коригувальник?в, оф?цери почали застосовувати парашути, як зас?б порятунку. Додатково, загрозу становили сам? пов?трян? балони, що спалахували дуже швидко.

У той же час, незважаючи на наявн?сть перших зразк?в парашут?в, ек?пажам л?так?в практично було заборонено використовувати парашути через те, що ?снувало пов?р'я,  ? в?дсутн?сть засоб?в порятунку примушу? п?лота вступати в пов?тряний б?й без страху. До того ж, перш? парашути були дуже важк? та незручн? й займали забагато м?сця в л?таку. Тому часто траплялись випадки, коли ав?атори гинули внасл?док в?дсутност? засобу порятунку або вчиняли самогубство.

За 1917 р?к в рос?йськ?й арм?? було заре?стровано 65 спуск?в з парашутами, 36 ? для порятунку ? 29 добров?льних.

П?сля революц?? 1917 року перший вимушений стрибок з л?така виконав 23 червня 1927 року льотчик-випробувач Громов Михайло Михайлович , майбутн?й Герой Радянського Союзу .

Датою початку розвитку масового парашутного спорту в СРСР ста? 26 липня 1930 року. Цього дня у Воронеж? на Аеродром? почалися перш? стрибки в?йськових льотчик?в п?д кер?вництвом Л. Г. М?нова .

Парашутизм став масовим спортом ? улюбленим заняттям молод?. З'являються ж?нки-парашутистки (Федорова, Куле?ва). Вперше стрибають вноч? Березкин, Гятров та ?н. Майстерн?сть парашутист?в зроста?. У 1934 роц? конструктор Лобанов запропонував нову форму купола  ? квадратна й пласка, 1935 року новий спортивно-тренувальний парашут ?з зм?нною швидк?стю зниження прийнято в експлуатац?ю. ?нженери брати Дорон?ни вперше у св?т? сконструювали автомат для розкриття парашута на задан?й висот?.

Нин? ^{[ коли? ]} парашутизм став популярним екстремальним видом спорту. Станом на 2015 р?к в Укра?н? 15 орган?зац?й пропонують комерц?йн? стрибки з парашутом. ^[3]

?сну? два основних типи парашута по форм? купола:

• парашут з круглим куполом (круглий парашут) ?
• парашут з прямокутним (або ел?птичним) куполом ( парашут-крило ).

Окремо використовуються парашути для зниження швидкост? л?так?в ? косм?чних корабл?в при посадц?. Д?апазон швидкостей ? навантажень радикально розр?зня?ться.

Кругл? парашути зменшують швидк?сть пад?ння майже виключно за рахунок опору пов?тря. Вони мають форму п?всфери, на нижньому краю прикр?плен? стропи (мотузки), на яких висить парашутист або вантаж. Для стаб?л?зац?? зниження у вершин? куполу зазвичай ? полюсний отв?р, через який йде пов?тря . Цим запоб?гають розгойдуванню парашута.

Сучасн? парашути-крило зменшують швидк?сть пад?ння в основному за рахунок п?дйомно? сили що виника? при наб?ганн? потоку пов?тря. ?х поперечний перетин в?дпов?да? проф?лю крила л?така. Це дозволя? ?стотно скоротити площу ? вагу парашута, в деяких випадках до 10 раз?в.

Гальм?вн? парашути застосовуються для скорочення гальм?вного шляху (на реактивних, в?йськових ? деяких видах транспортних л?так?в) ? зниження швидкост? пад?ння (наприклад, косм?чно? капсули).

Рятувальн? парашути призначен? для авар?йного покидання л?тального апарата.

• Парашутна система
  • камера стаб?л?зуючо? системи
  • стаб?л?зуюча система
  • камера основного парашута
  • основний парашут
  • п?дв?сна система з ранцем
  • двухконусний замок
  • ланка ручного розкриття
  • запасний парашут
  • страхуючий прилад
  • парашутна сумка

• Пов?тряно-десантн? в?йська св?ту ,
• Пов?тряно-десантн? в?йська ,
• Про?кт ≪Ексцелс?ор≫  ? рекордн? стрибки з парашутом.
• Витяжний парашут
• Бал?стичний парашут
• Шахтний парашут
• Парашутизм
• ?стор?я парашутизму
• Федерац?я парашутного спорту Укра?ни

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Парашут

• Устройство парашюта
• История парашюта
• История создания парашюта и развития парашютизма

Тематичн? сайти Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Klexikon Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/0cyfs · GND :  4153618-6 · J9U :  987007563165405171 · NDL :  00569257 · NKC :  ph918483