У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Беринда
.
Памво? Бери?нда
(м?ж
1550
та
1570
,
?зуп?ль
,
Р?ч Посполита
?
13
(23) липня
1632
, Ки?в, Р?ч Посполита) ?
укра?нський
енциклопедист
,
мовознавець
,
лексикограф
,
письменник
,
поет
,
друкар
?
гравер
,
православний
чернець
, видатна постать культурно-осв?тнього руху
Галичини
та
Укра?ни
першо? половини
XVII стол?ття
.
Народився Памво (св?тське ?м'я ? Павло), най?мов?рн?ше, в
?зупол?
(тепер
Тисменицького
району
?вано-Франк?всько?
област?). Колись це м?стечко називалося Чешиб?си й розташовувалося в район? тепер?шньо?
Духово? Криниц?
. Про те, що в?н походив ?з
Прикарпаття
, св?дчать м?сцев? д?алектизми, заф?ксован? в його фундаментальн?й
лексикограф?чн?й
прац?
≪Лексикон словенороський, альбо ?мен толкован??≫
. Нев?домо, де саме Беринда здобув осв?ту, ставши висококультурною людиною, блискучим знавцем
церковнослов'янсько? мови
. Павло Беринда не був
шляхтичем
, бо в такому раз? в?н ум?стив би св?й
герб
у ≪Лексикон? …≫, виданому власним коштом. У працях Памва ? лише його друкарський знак ?з зображенням молодого м?сяця й з?рки. На думку
?лар?она Св?нц?цького
, його пр?звище румунського або сх?дного походження
[1]
.
При постриженн? в
ченц?
Павлов? Беринд? дано
?м'я
Памво.
На жаль, про нього не залишилося жодних б?ограф?чних даних. Окр?м його
друкарсько?
та
просв?тницько?
д?яльност?, в?дом? лише написан? ним в?рш?, передмови й п?слямови до виданих ним книжок, гравюри. Дотримуючись арха?чно? традиц??, за якою розглядав власну працю як
служ?ння Богов?
, друкар не п?дкреслював свого авторства ? приховував сво? ?м'я за вм?щеною у деяких виданнях монограмою ≪ПМБ≫, що розшифрову?ться як ≪Памво Беринда ? монах≫.
У 1597?1605 роках працював у
Стрятинськ?й
та
Крилоськ?й
друкарнях (тепер
?вано-Франк?вська область
).
Активний д?яч
Льв?вського братства
, працював у
братськ?й друкарн?
?
школ?
(1613?1619), у
Львов?
(до 1613 року) постригся в
ченц?
.
1616 року його запрошено до Ки?ва для участ? в п?дготовц? видання книги
≪Анфолог?он≫
(автор передмови).
Восени 1619 року разом ?з сином Лукашем (Лук?яном, учнем
Ки?всько? братсько? школи
[2]
) та
Степаном Бериндою
(згаду?ться в?д 1623 року у виданнях
Ки?во-Печерсько? Лаври
як ≪типограф-друкар≫
[2]
, ймов?рно, братом) пере?хав до Ки?ва ? назавжди оселився в Ки?во-Печерськ?й лавр?. Був головним друкарем, редактором ? перекладачем у
Ки?во-Печерськ?й друкарн?
. У 1620 роц? д?став звання ≪протосингела≫ (≪головного≫), а згодом став ≪арх?типографом≫, тобто зав?дувачем друкарн?.
Памво Беринда був високоосв?ченою людиною: мав уявлення принаймн? про
туз?нь
мов, серед яких нал?чував ≪алманську≫ (тобто
н?мецьку
, германську мову),
волинську
,
грецьку
,
далматську
,
давньо?врейську
,
латинську
,
московську
,
польську
, руську (тобто
староукра?нську
, або Зах?дноруську, або староб?лоруську, або ки?воруську час?в
Литовсько? Рус?
),
сир?йську
,
словацьку
,
чеську
?, зрозум?ло,
слов'янську
[3]
. Належав до
гуртка Балабан?в
, що об'?днував укра?нських культурно-осв?тн?х д?яч?в 1-? половини XVII ст.
Мав звання
протосингела
?русалимського Патр?арха
. Помер 13 липня 1632 року у Ки?в? ? був похований у
Ки?во-Печерськ?й лавр?
, ?снував його надгробок з написом на плит? ≪Памво Беринда, коректор книг ? управитель типограф?? печерсько?, протосингел святого отця патр?арха ?русалимського, людина вчена, залишив ?Лексикон словенороський“ ? по трудах чернечих, спов?дничих ? друкарських тут спочив≫.
[4]
Лекс?конъ славенорωсск?й альбо Именъ тлъкован??
[
ред.
|
ред. код
]
Найвизначн?ша праця Беринди ?
друкований
укра?нський
словник
≪Лекс?конъ славенорωсск?й альбо Именъ тлъкован??≫
(
1627
). Роботу над ним почав п?д час свого перебування в
Стрятин?
на двор? у
Федора Балабана
м?ж 1603?1607 роками
[1]
. Перевиданий у
Кутейн?
(б?ля
Орш?
,
1653
) з передмовою ?. Трусевича. У ньому близько 7 тисяч сл?в ? загальних та власних назв переважно тогочасно?
церковнослов'янсько? мови
з перекладом та тлумаченням ?х
укра?нською
л?тературною мовою
початку
XVII стол?ття
(див.
староукра?нська мова
). Метою Беринди при складанн? його словника було в?дновити церковнослов'янську традиц?ю л?тературно? мови ? цим протистояти наступов? польського
католицтва
? польсько? культури. Цей словник в?д?грав велику роль у розвитку не лише укра?нсько?, а й рос?йсько?, б?лорусько?, польсько?, румунсько?
лексикограф??
.
Ця праця Памва Беринди ? найвидатн?ше досягнення староукра?нського
словникарства
. Склада?ться з двох частин: ≪Лекс?конь≫ ? церковнослов'янсько-укра?нський словник; та ≪…Имена свойственная≫ ? з?брання тлумачень
топон?м?в
й
антропон?м?в
, а також загальних назв неслов'янського походження. У пам'ятц? майже 7000 статей (бл. 5000 у 1-й частин?, 2000 ? у 2-й, у тому числ? бл. 1400 он?м?в).
У ≪Лекс?кон?…≫ застосовано вс? основн? засоби наукового опрацювання матер?алу, зокрема паспортизац?ю
вокабул
(ре?стрових сл?в), ремарки, екземпл?ф?кац?ю (подання цитат), вказ?вки на фразеолог?зми, в як? входить вокабула, зауваження про орфограф?ю, етимолог?ю слова, в?дсильн? ремарки. Головн? джерела прац? ? ≪Лексис…≫
Лаврент?я Зизан?я
, ономастикони
Максима Грека
,
Ману?ла Ритора
, тлумачення он?м?в в антверпенському виданн? Б?бл?? (1571). Виявлено використання Бериндою словник?в доби
Ки?всько? Рус?
та закордонних, староукра?нсько? глосограф?? тощо. Джерелами церковнослов'янського ре?стру книги були:
Острозька Б?бл?я
(вс? ?? книги
Старого
й
Нового Запов?ту
), церковнослов'янськ? рукописи й друки до початку XVII ст.
Ре?стр ≪Лекс?кона…≫ д?брано за диференц?альним принципом: специф?чн? церковнослов'янськ? слова (питом? й запозичен?), сп?льнослов'янськ? лексеми, що арха?зувалися в укра?нськ?й мов? к?нця XVI ? поч. XVII ст.; ? в ньому й укра?нськ? слова.
Абсолютна б?льш?сть елемент?в неслов'янського походження, особливо грецьких ? латинських, з?браних окремо у 2-й частин? прац?, супроводяться ремарками, як? вказують на ?х запозичення, й укра?нськими в?дпов?дниками, що сприяло нормал?зац?? лексики староукра?нсько? л?тературно? мови на народн?й основ?. Нормал?зац?? служило й ч?тке формальне ? за допомогою двокрапки ? розмежування ре?стру й перекладно? частини. Остання з? старанно д?браними екв?валентами вокабул, з широким набором синон?м?в ? одне з найб?льших з?брань укра?нсько? лексики к?нця XVI ? початку XVII ст.
У ≪Лекс?кон?…≫ вм?щено низку тлумачень енциклопедичного характеру. Значення слова автор розкрива? ? за допомогою етимолог?чних в?домостей. Докладно опрацьовано семантику багатозначних ре?стрових сл?в. Беринда нер?дко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в укра?нськ?й лексикограф?? застосувавши ремарки ≪переносн?≫, ≪инор?чн?≫, ≪метафор.≫.
Був одним ?з зачинател?в поез?? та шк?льно?
драми
в
Укра?н?
. 1616 року видрукував у
Львов?
р?здвяний д?алог ?з прологу, промов семи хлопц?в та еп?логу
≪На Рожд?ство Христа в?рш? для ут?хи православнимъ христ?анамъ≫
. До д?алогу додан? були ?нш? в?рш? на церковн? теми. В?рш? використовувалися для
декламац??
учнями
братських шк?л
? мали велику популярн?сть ? ?х переписували у
XVII стол?тт?
в
Москв?
. У розвитку жанр?в укра?нсько? л?тератури ц? в?рш? були перех?дним етапом в?д
поез??
до драми. Видан? у 1616 роц? ≪В?рш?≫ присвятив
?рем?? Тиссаровському
[5]
. Брав участь у п?дготовц? видання
Любомудрого кир Агап?та диякона найблаженн?шому ? благочестивому царев? Юстин?ану
,
1628
, знак якого й ?н?ц?али ≪ПБ≫ ? на с. 23.
- Дереворит
?з портретом Памва Беринди створив художник
Василь Перевальський
.
- У Львов? ? вулиця
Памви Беринди
, у Ки?в? ?
провулок
.
- У ?зупол? на м?сцев?й церковц? ?вана Хрестителя ? пам'ятна таблиця, присвячена П. Беринд?. Меценатом пам'ятника ? ц??? мемор?ально? таблиц? був уродженець ?зуполя Володимир Войцюк
[6]
.
- У Галицьк?й центральн?й районн?й б?бл?отец? 2017-го в?дбувся круглий ст?л на тему ≪Памво Беринда ? видатний син Галицько? земл?≫. Орган?зували його прац?вники Нац?онального запов?дника ≪Давн?й Галич≫. Тод? ж до Галича зав?тала асп?рант катедри укра?нсько? л?тератури ЛНУ ?м. ?. Франка Юл?я Сливка, яка працю? над кандидатською дисертац??ю про життя ? творч?сть П. Беринди, а тому добре об?знана про цього ?сторичного д?яча.
- На круглому стол? прозвучала слушна думка про в?дновлення у Галич? прем?? ?м. Памва Беринди, якою ран?ше нагороджували журнал?ст?в за висв?тлення минулого та сьогодення Галича.
- Учасники зас?дання висловили думки щодо присво?ння ?мен? П. Беринди вулицям у Галич? та ?вано-Франк?вську та ?н?ц?ювали випуск пам'ятних монет, конверт?в й ?ншо? друковано? продукц??.
- Варто було б перевидати основну працю його життя ? ≪Лексикон…≫, але не фотомехан?чним способом, як це було зроблено 1961-го, а ≪нормальним≫ друком
[6]
.
- Н?мчук В. В.
Беринда Памво
//
Укра?нська мова
: енциклопед?я /
НАН Укра?ни
,
?нститут мовознавства ?м. О. О. Потебн?
,
?нститут укра?нсько? мови
; ред.
В. М. Русан?вський
[та ?н.]. ? К. : Укра?нська енциклопед?я, 2000. ?
ISBN 966-7492-07-9
.
- Гайдай Л.
?стор?я Укра?ни в особах, терм?нах, назвах ? поняттях (в?д найдавн?ших час?в до Хмельниччини): навч. пос?б.- комент. / Л. ?. Гайдай. ? Луцьк: Вежа, 2000. ? 435 с. ?
ISBN 966-7294-41-2
.
- Горецький П. Й.
Памва Беринда ? його ≪Лексикон славеноросск?й≫ // Укра?нська мова в школ?. ? 1956. ? № 2.
- Дзюба О. М.
Беринда Памво
//
Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни
: у 10 т. / редкол.:
В. А. Смол?й
(голова) та ?н. ;
?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни
. ?
К
. :
Наукова думка
, 2003. ? Т. 1 : А ? В. ? С. 237. ?
ISBN 966-00-0734-5
.
- Беринда Памво
//
Дов?дник з ?стор?? Укра?ни
/ За ред.
?. П?дкови
та
Р. Шуста
. Вид. 2-ге. ?
К
.:
Генеза
, 2002.
- Кур'?р ЮНЕСКО
. ? Вересень, 1990.
- Сас П.
Беринда Памва
//
Малий словник ?стор?? Укра?ни
/ в?дпов. ред.
В. А. Смол?й
. ?
К
. :
Либ?дь
, 1997. ? 464 с. ?
ISBN 5-325-00781-5
.
- Н?мчук В. В.
Памво Беринда ? його ≪Лекс?конъ словенорωсск?й и именъ Тлъкован??≫
.
- Бери?нда Памво
//
Укра?нська радянська енциклопед?я
: у 12 т. / гол. ред.
М. П. Бажан
; редкол.:
О. К. Антонов
та ?н. ? 2-ге вид. ?
К
. :
Головна редакц?я УРЕ
, 1974?1985.
- Житецкий П.
Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке, с приложением Словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века
. ? К., 1888.
(рос. дореф.)
- Сычевская А.
Памва Берында и его вирши
… ? К., 1912.
(рос. дореф.)
- Swiencickyj I.
Berynda Panwo (te? Pamwa) //
Polski Słownik Biograficzny
. ? Warszawa; Krakow; Łod?; Pozna?; Wilno; Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiej?tno?ci, Skład Głowny w Ksi?garniach Gebethnera i Wolffa, 1935. ? Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Krakow : Zakład Narodowy im. Ossoli?skich. ? 1989. ? T. XIV. ? S. 473?474. ?
ISBN 8304034840
.
(пол.)