Памво Беринда

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Памво Беринда
Памво Беринда
Народився бл. 1550?70-ми рр.
най?мов?рн?ше с. ?зуп?ль (тепер Тисменицького району) ?вано-Франк?всько? област?
Помер 13 (23) липня 1632 ( 1632-07-23 )
Ки?в
Поховання Ки?во-Печерська лавра
Нац?ональн?сть Русин
Д?яльн?сть письменник, поет, лексикограф
Напрямок бароко

CMNS:  Памво Беринда у В?к?сховищ?
Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах

Памво? Бери?нда (м?ж 1550 та 1570 , ?зуп?ль , Р?ч Посполита  ? 13   (23) липня 1632 , Ки?в, Р?ч Посполита) ? укра?нський енциклопедист , мовознавець , лексикограф , письменник , поет , друкар ? гравер , православний чернець , видатна постать культурно-осв?тнього руху Галичини та Укра?ни першо? половини XVII стол?ття .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Народився Памво (св?тське ?м'я ? Павло), най?мов?рн?ше, в ?зупол? (тепер Тисменицького району ?вано-Франк?всько? област?). Колись це м?стечко називалося Чешиб?си й розташовувалося в район? тепер?шньо? Духово? Криниц? . Про те, що в?н походив ?з Прикарпаття , св?дчать м?сцев? д?алектизми, заф?ксован? в його фундаментальн?й лексикограф?чн?й прац? ≪Лексикон словенороський, альбо ?мен толкован??≫ . Нев?домо, де саме Беринда здобув осв?ту, ставши висококультурною людиною, блискучим знавцем церковнослов'янсько? мови . Павло Беринда не був шляхтичем , бо в такому раз? в?н ум?стив би св?й герб у ≪Лексикон? …≫, виданому власним коштом. У працях Памва ? лише його друкарський знак ?з зображенням молодого м?сяця й з?рки. На думку ?лар?она Св?нц?цького , його пр?звище румунського або сх?дного походження [1] .

При постриженн? в ченц? Павлов? Беринд? дано ?м'я Памво.

На жаль, про нього не залишилося жодних б?ограф?чних даних. Окр?м його друкарсько? та просв?тницько? д?яльност?, в?дом? лише написан? ним в?рш?, передмови й п?слямови до виданих ним книжок, гравюри. Дотримуючись арха?чно? традиц??, за якою розглядав власну працю як служ?ння Богов? , друкар не п?дкреслював свого авторства ? приховував сво? ?м'я за вм?щеною у деяких виданнях монограмою ≪ПМБ≫, що розшифрову?ться як ≪Памво Беринда ? монах≫.

У 1597?1605 роках працював у Стрятинськ?й та Крилоськ?й друкарнях (тепер ?вано-Франк?вська область ).

Активний д?яч Льв?вського братства , працював у братськ?й друкарн? ? школ? (1613?1619), у Львов? (до 1613 року) постригся в ченц? .

1616 року його запрошено до Ки?ва для участ? в п?дготовц? видання книги ≪Анфолог?он≫ (автор передмови).

Восени 1619 року разом ?з сином Лукашем (Лук?яном, учнем Ки?всько? братсько? школи [2] ) та Степаном Бериндою (згаду?ться в?д 1623 року у виданнях Ки?во-Печерсько? Лаври як ≪типограф-друкар≫ [2] , ймов?рно, братом) пере?хав до Ки?ва ? назавжди оселився в Ки?во-Печерськ?й лавр?. Був головним друкарем, редактором ? перекладачем у Ки?во-Печерськ?й друкарн? . У 1620 роц? д?став звання ≪протосингела≫ (≪головного≫), а згодом став ≪арх?типографом≫, тобто зав?дувачем друкарн?.

Памво Беринда був високоосв?ченою людиною: мав уявлення принаймн? про туз?нь мов, серед яких нал?чував ≪алманську≫ (тобто н?мецьку , германську мову), волинську , грецьку , далматську , давньо?врейську , латинську , московську , польську , руську (тобто староукра?нську , або Зах?дноруську, або староб?лоруську, або ки?воруську час?в Литовсько? Рус? ), сир?йську , словацьку , чеську ?, зрозум?ло, слов'янську [3] . Належав до гуртка Балабан?в , що об'?днував укра?нських культурно-осв?тн?х д?яч?в 1-? половини XVII ст.

Мав звання протосингела ?русалимського Патр?арха . Помер 13 липня 1632 року у Ки?в? ? був похований у Ки?во-Печерськ?й лавр? , ?снував його надгробок з написом на плит? ≪Памво Беринда, коректор книг ? управитель типограф?? печерсько?, протосингел святого отця патр?арха ?русалимського, людина вчена, залишив ?Лексикон словенороський“ ? по трудах чернечих, спов?дничих ? друкарських тут спочив≫. [4]

Творч?сть

[ ред. | ред. код ]

Лекс?конъ славенорωсск?й альбо Именъ тлъкован??

[ ред. | ред. код ]
Перша стор?нка одного з найдавн?ших словник?в укра?нсько? мови ? ≪Лекс?конъ славенорωсск?й и именъ Тлъкован??≫ Памва Беринди

Найвизначн?ша праця Беринди ? друкований укра?нський словник ≪Лекс?конъ славенорωсск?й альбо Именъ тлъкован??≫ ( 1627 ). Роботу над ним почав п?д час свого перебування в Стрятин? на двор? у Федора Балабана м?ж 1603?1607 роками [1] . Перевиданий у Кутейн? (б?ля Орш? , 1653 ) з передмовою ?. Трусевича. У ньому близько 7 тисяч сл?в ? загальних та власних назв переважно тогочасно? церковнослов'янсько? мови з перекладом та тлумаченням ?х укра?нською л?тературною мовою початку XVII стол?ття (див. староукра?нська мова ). Метою Беринди при складанн? його словника було в?дновити церковнослов'янську традиц?ю л?тературно? мови ? цим протистояти наступов? польського католицтва ? польсько? культури. Цей словник в?д?грав велику роль у розвитку не лише укра?нсько?, а й рос?йсько?, б?лорусько?, польсько?, румунсько? лексикограф?? .

Ця праця Памва Беринди ? найвидатн?ше досягнення староукра?нського словникарства . Склада?ться з двох частин: ≪Лекс?конь≫ ? церковнослов'янсько-укра?нський словник; та ≪…Имена свойственная≫ ? з?брання тлумачень топон?м?в й антропон?м?в , а також загальних назв неслов'янського походження. У пам'ятц? майже 7000 статей (бл. 5000 у 1-й частин?, 2000 ? у 2-й, у тому числ? бл. 1400 он?м?в).

У ≪Лекс?кон?…≫ застосовано вс? основн? засоби наукового опрацювання матер?алу, зокрема паспортизац?ю вокабул (ре?стрових сл?в), ремарки, екземпл?ф?кац?ю (подання цитат), вказ?вки на фразеолог?зми, в як? входить вокабула, зауваження про орфограф?ю, етимолог?ю слова, в?дсильн? ремарки. Головн? джерела прац? ? ≪Лексис…≫ Лаврент?я Зизан?я , ономастикони Максима Грека , Ману?ла Ритора , тлумачення он?м?в в антверпенському виданн? Б?бл?? (1571). Виявлено використання Бериндою словник?в доби Ки?всько? Рус? та закордонних, староукра?нсько? глосограф?? тощо. Джерелами церковнослов'янського ре?стру книги були: Острозька Б?бл?я (вс? ?? книги Старого й Нового Запов?ту ), церковнослов'янськ? рукописи й друки до початку XVII ст.

Ре?стр ≪Лекс?кона…≫ д?брано за диференц?альним принципом: специф?чн? церковнослов'янськ? слова (питом? й запозичен?), сп?льнослов'янськ? лексеми, що арха?зувалися в укра?нськ?й мов? к?нця XVI ? поч. XVII ст.; ? в ньому й укра?нськ? слова.

Абсолютна б?льш?сть елемент?в неслов'янського походження, особливо грецьких ? латинських, з?браних окремо у 2-й частин? прац?, супроводяться ремарками, як? вказують на ?х запозичення, й укра?нськими в?дпов?дниками, що сприяло нормал?зац?? лексики староукра?нсько? л?тературно? мови на народн?й основ?. Нормал?зац?? служило й ч?тке формальне ? за допомогою двокрапки ? розмежування ре?стру й перекладно? частини. Остання з? старанно д?браними екв?валентами вокабул, з широким набором синон?м?в ? одне з найб?льших з?брань укра?нсько? лексики к?нця XVI ? початку XVII ст.

У ≪Лекс?кон?…≫ вм?щено низку тлумачень енциклопедичного характеру. Значення слова автор розкрива? ? за допомогою етимолог?чних в?домостей. Докладно опрацьовано семантику багатозначних ре?стрових сл?в. Беринда нер?дко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в укра?нськ?й лексикограф?? застосувавши ремарки ≪переносн?≫, ≪инор?чн?≫, ≪метафор.≫.

Л?тературна творч?сть

[ ред. | ред. код ]

Був одним ?з зачинател?в поез?? та шк?льно? драми в Укра?н? . 1616 року видрукував у Львов? р?здвяний д?алог ?з прологу, промов семи хлопц?в та еп?логу ≪На Рожд?ство Христа в?рш? для ут?хи православнимъ христ?анамъ≫ . До д?алогу додан? були ?нш? в?рш? на церковн? теми. В?рш? використовувалися для декламац?? учнями братських шк?л ? мали велику популярн?сть ? ?х переписували у XVII стол?тт? в Москв? . У розвитку жанр?в укра?нсько? л?тератури ц? в?рш? були перех?дним етапом в?д поез?? до драми. Видан? у 1616 роц? ≪В?рш?≫ присвятив ?рем?? Тиссаровському [5] . Брав участь у п?дготовц? видання Любомудрого кир Агап?та диякона найблаженн?шому ? благочестивому царев? Юстин?ану , 1628 , знак якого й ?н?ц?али ≪ПБ≫ ? на с. 23.

Пам'ять

[ ред. | ред. код ]
  • Дереворит ?з портретом Памва Беринди створив художник Василь Перевальський .
  • У Львов? ? вулиця Памви Беринди , у Ки?в? ? провулок .
  • У ?зупол? на м?сцев?й церковц? ?вана Хрестителя ? пам'ятна таблиця, присвячена П. Беринд?. Меценатом пам'ятника ? ц??? мемор?ально? таблиц? був уродженець ?зуполя Володимир Войцюк [6] .
  • У Галицьк?й центральн?й районн?й б?бл?отец? 2017-го в?дбувся круглий ст?л на тему ≪Памво Беринда ? видатний син Галицько? земл?≫. Орган?зували його прац?вники Нац?онального запов?дника ≪Давн?й Галич≫. Тод? ж до Галича зав?тала асп?рант катедри укра?нсько? л?тератури ЛНУ ?м. ?. Франка Юл?я Сливка, яка працю? над кандидатською дисертац??ю про життя ? творч?сть П. Беринди, а тому добре об?знана про цього ?сторичного д?яча.
  • На круглому стол? прозвучала слушна думка про в?дновлення у Галич? прем?? ?м. Памва Беринди, якою ран?ше нагороджували журнал?ст?в за висв?тлення минулого та сьогодення Галича.
  • Учасники зас?дання висловили думки щодо присво?ння ?мен? П. Беринди вулицям у Галич? та ?вано-Франк?вську та ?н?ц?ювали випуск пам'ятних монет, конверт?в й ?ншо? друковано? продукц??.
  • Варто було б перевидати основну працю його життя ? ≪Лексикон…≫, але не фотомехан?чним способом, як це було зроблено 1961-го, а ≪нормальним≫ друком [6] .

Твори

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Swiencickyj I. Berynda Panwo (te? Pamwa)… ? S. 473.
  2. а б Swiencickyj I. Berynda Panwo (te? Pamwa)… ? S. 474.
  3. А. А. Щербаков . ≪Онъ≫ и ≪Азъ≫. История термина ≪славяне≫ (Исторические чтения) // Звезда (СПб.) [ru] . ? 1993 . ? № 5. ? С. 174?197. ? ISSN 0321-1878. (рос.)
  4. Памво Берында // Аθанас?й Калнофойск?й. Эпитаф?и фундаторам лавры / Отделъ ??. Изв?ст?я очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матер?аловъ для исторической топограф?и К?ева и его окрестностей. ? К. : типограф?я Е. Я. Федорова, 1874. ? С. 42?43. (рос. дореф.)
  5. Мицик Ю.А. Тисаровський ?рем?я  // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2013. ? Т. 10 : Т ? Я. ? С. 85. ? ISBN 978-966-00-1359-9 .
  6. а б ?ван Драбчук. Популяризувати Беринду // Галичина  : газета. ? 2017. ? 3 серпня.

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]