Облога та взяття
Константинополя
в?йськами
Четвертого хрестового походу
13 кв?тня
1204
року була одн??ю з епохальних под?й
середньов?чно? ?стор??
? мала далекосяжн? насл?дки для вс??? ?вропи. Взяття м?ста передували дв? досить напружен? облоги ?
1203
?
1204
рок?в, в ход? яких сво? зусилля об'?днали
венец?йський флот
? зах?дно?вропейська (переважно французька) п?хота.
Головною передумовою захоплення м?ста було бажання католицького духовенства п?дкорити Риму православну церкву. Папа
?ннокент?й III
орган?зував Четвертий хрестовий пох?д, що мав за мету п?дпорядкування православно? церкви ? л?кв?дац?ю патр?архатства у Константинопол?.
Пад?ння Константинополя пояснювалося зростанням в?дставання у соц?ально-економ?чному розвитку ?мпер?? у пор?внянн? з компактн?шими ? краще орган?зованими зах?дно?вропейськими державами, в яких нам?тилася тенденц?я до практичного застосування останн?х досягнень техн?чного прогресу у побут?, арм?? ? флот?, а також до зростання торг?вл? та товарооб?гу, яким сприяв великий споживчий попит та ?нтенсивний грошовий об?г у м?стах. В?зант?йськ? вельмож?, як ? ран?ше вол?ли вкладати сво? заощадження у малоприбуткову, але високостатусну нерухом?сть (латифунд?? у Мал?й Аз??), яку ставало дедал? важче утримувати ? охороняти, особливо в умовах мусульманських навал. У самому Константинопол? до к?нця XII стол?ття з'явився грецький торговий клас, але в?н був радше насл?дком ?м?тац?? ?тал?йських купецьких традиц?й ?, в як?йсь м?р?, нав?ть зац?кавлений у ще т?сн?ш?й сп?впрац? з ?тал?йською
таласократ??ю
, за допомогою яко? розраховував пол?пшити св?й добробут. В умовах пост?йного зб?льшення зах?дно? присутност? ця група стала грати роль п'ято? колони.
Також у пад?нн? м?ста чималу роль з?грав
венец?йсько-в?зант?йський догов?р 1187 року
, за умовами якого в?зант?йськ? ?мператори скоротили сво?
в?йськово-морськ? сили
до м?н?муму, покладаючись на флот сво?х ?тал?йських ≪союзник?в≫. Саме корабл? венец?йц?в доставили понад 30 тисяч
хрестоносц?в
до околиць Константинополя, який тепер захищали лише м?ськ? ст?ни ? чисельна перевага його мешканц?в (населення столиц? на момент пад?ння оц?нювалося в межах в?д 250 до 500 тис. ос?б ? неймов?рна к?льк?сть за м?рками середньов?чних м?ст Зах?дно? ?вропи, в яких р?дко нал?чувалося понад 10 тис. мешканц?в). Все ж, багатолюдн?сть столиц? не лякала хрестоносц?в. У м?ст? вже давно панувала смута, викликана безперервною боротьбою за владу м?ж окремими кланами грецьких вельмож. При цьому вони не гребували вдаватися до послуг ?ноземних найманц?в заради сво?х особистих ?нтерес?в, як? ставили вище в?д ?нтерес?в грецького народу в ц?лому.
За змовою з оч?льником хрестоносц?в
Бон?фац??м Монферратським
венец?йський дож
Енр?ко Дандоло
переправив хрестоносц?в на венец?йськ?й флотил?? до Константинополя з метою в?дновити на в?зант?йському престол?
?саака II Ангела
, який об?цяв йому за це 200 тис. ср?бних марок. П?сля недовго? облоги ?саака II було поновлено на престол?. Проте скарбниця держави виявилася порожньою. ?мператор квапливо спробував з?брати потр?бн? грош? з м?ського населення, що спричинило повстання. ?саака було вдруге скинуто з престолу, тепер уже назавжди.
Обурен? таким станом справ, хрестоносц? перейшли до справи. Навесн? 1204 року почалася в?дкрита в?йна, а дванадцятого кв?тня хрестоносц? п?шли на штурм Константинополя. Вноч? частина солдат?в, побоюючись контрнаступу в?зант?йц?в, стала п?дпалювати будинки.
Жоффуа де В?ллардуен
, один ?з ватажк?в походу, та його хрон?ст, так розпов?дав про це:
Вогонь почав поширюватися м?стом, який яскраво запалав ? гор?в всю н?ч та увесь наступний день впритул до вечора. У м?ст? згор?ло б?льше будинк?в, н?ж можна нарахувати у будь-якому з трьох найб?льших м?ст
Французького корол?вства
.
Те, що не згор?ло, було розграбовано.
Арм?я, розсипавшись м?стом, почала грабувати, ? так багато, що во?стину не можливо було визначити к?льк?сть чи ц?нн?сть здобич?. Тут ? золото ? ср?бло, посуд, коштовне кам?ння, сукна ? шовк, хутряний одяг ?, взагал?, все найкраще, що т?льки можна було в?дшукати у м?ст?
[5]
.
Жоффруа де В?ллардуен п?дтверджу? цими словами, що, наск?льки йому в?домо, тако? багато? здобич? не брали ще в жодному м?ст? з час?в створення св?ту.
Католицьке духовенство займалося переважно пошуками священних рел?кв?й. У Франц?ю ?х привезли силу-силенну, зокрема ? терновий в?нець Христа. Для г?дного розм?щення цих скарб?в король
Людов?к IX Святий
вир?шив спорудити у Париж?
Сент-Шапель
. Венец?йцям, кр?м ?ншо? здобич?, д?сталися знаменит? чотири бронзових кон?, вивезен? свого часу ?мператором
Августом
з
Александр??
до Рима. ?х розм?стили у Венец??.
Захоплення Константинополя католиками призвело до посилення етно-рел?г?йно? ворожнеч? на Балканах ? встановлення атмосфери загального пол?тичного хаосу.
П?сля пад?ння Константинополя рух хрестоносц?в п?шов на спад. ? тод?, 1212 року, ?нокент?й III оголосив про те, що
?русалим
можуть зв?льнити лише д?ти, оск?льки вони ще не обтяжен? гр?хами й пороками. У Марсел? з?бралися близько 10 тисяч д?тей з ус?х областей Франц??, яких марсельськ? судновласники стали перевозити на Сх?д. Цей зах?д завершився тим, що в Александр?? ?гипетськ?й б?льш?сть д?тей було продано заповзятливими купцями у рабство до турк?в. Та ж доля сп?ткала ? н?мецьких д?тей. Турки стали комплектувати з хлопчик?в загони
мамелюк?в
та
яничар?в
, а д?вчат продавати в
гареми
ем?р?в
. Це викликало сильне обурення в ?вроп?, але без будь-яких насл?дк?в.
- ↑
S. Blondal,
The Varangians of Byzantium
, 164
- ↑
J. Phillips,
The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople
, 159
- ↑
а
б
J. Phillips,
The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople
, 269
- ↑
J. Phillips,
The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople
, 106
- ↑
В?ллардуен. Завоювання Константинополя. Цитата: Joinville and Villehardouin. Chronicles of the Crusades / Trans. M.R.S. Shaw. Harmondsworth, 1963, Ch. 12. P.92
(рос.)
- Жоффруа де Виллардуэн. Завоевание Константинополя / Пер. М. А. Заборова ? М.: Наука, 1993.
- Робер де Клари. Завоевание Константинополя / Пер. М. А. Заборова ? М.: Наука, 1986.
- Василь?в А. А. ?стор?я В?зант??. Латинське панування на Сход?.
|
---|
| Основи
|
|
---|
| ?стор?я
|
|
---|
| Держава ? економ?ка
|
|
---|
| В?йськова справа
|
|
---|
| Наука ? культура
|
|
---|
| |
|