Орган?зац?я Африкансько? ?дност?
(
англ.
Organization of African Unity
,
OAU
) ?
м?жнародна орган?зац?я
держав Африки
, створена для подолання
колон?ал?зму
на континент? та сприяння внутр?шнього ? м?жнародного сп?вроб?тництва. Створена в
1963
роц? на конференц?? гол?в уряд?в держав, що зв?льнилися.
У
2002
роц? перейменована в
Африканський союз
.
Створення Орган?зац?? Африкансько? ?дност? т?сно пов'язана з еволюц??ю ?дей
Пан-Африкан?зму
та
Руху Непри?днання
на африканському континент?. Пан-Африканизм став тим ≪позитивним нац?онал?змом≫ в континентальному масштаб?, який дозволив африканським кра?нам та народам усв?домити необх?дн?сть ?днання та вза?мод?? заради зв?льнення з-п?д колон?ального гн?ту та подальшого розвитку.
Шейх Анта Д?од з цього приводу зазначав, що т?льки наявн?сть федерац?? африканських кра?н з центральним демократичним урядом в?д Середземноморського узбережжя до
Мису Добро? Над??
? в?д Атлантичного океану до ?нд?йського, дозволить Африц? якомога повн?ше розвиватися та стати в?домою ? поважною у св?т?.
?снувала ще й ?нша теч?я панафриканського руху ?
Негритюд
. На в?дм?ну в?д Пан-Африканизму, що визнача?ться насамперед геопол?тичними межами континенту, Негритюд спира?ться на сп?льн?сть негритянсько? раси. ?дея Негритюду була притаманна здеб?льше французьк?й Троп?чн?й Африц? ? не отримала такого поширення як Пан-Африканизм.
Значний вплив на африканськ? кра?ни справило також здобуття незалежност? кра?нами Аз??, насамперед приклад ?нд??. Найвпливов?шими ?нд?йськими л?дерами для африканц?в стали
Махатма Ганд?
, який дов?в доц?льн?сть боротьби за незалежн?сть, ?
Джавахарлал Неру
, який додав як?сно нового ?мпульсу ?деям Непри?днання.
Не сл?д також забувати значного внеску кра?н Африки в перемогу Союзник?в у Друг?й св?тов?й в?йн?.
Власне в?дправною точкою широкомасштабно? антиколон?ально? боротьби в Африц? став V
Панафриканський конгрес
у Манчестер? в жовтн?
1945
року, на якому було проголошено, що ≪вс? кра?ни мають бути зв?льненими в?д контролю як пол?тичного, так ? економ?чного≫.
Наступним чинником створення ОА?
≪Холодна в?йна≫
. П?сля встановлення статус-кво м?ж СРСР та США в Аз??, почалася боротьба за прихильн?сть кра?н Африки, де починаючи з 1950-х рок?в дедал? част?ше спалахували антиколон?альн? повстання. Сполучен? Штати Америки вплинули на сво?х ?вропейських союзник?в з метою пришвидшення надання незалежност? сво?м колон?ям.
1960
р?к став ≪роком Африки≫, коли з-п?д колон?ально? залежност? зв?льнилося 18 кра?н. У пер?од з 1961 р. по 1963 р. ? ще 9 кра?н. Ц? нов? незалежн? держави одразу переформувалися не лише за субрег?ональною ознакою, а й за баченням подальших шлях?в розвитку континенту. Проте не виникало сумн?в?в, що Африц? потр?бна загальноафриканська орган?зац?я, оск?льки жодна кра?на не подолала би колон?альний спадок самотужки.
Сл?д зазначити, що зв?льнення Африки в часових рамках зб?глося з появою ?нтеграц?йних тенденц?й в ?вроп? та ?нституц?йним оформленням соц?ал?стичного блоку, тому це п?дштовхнуло ? щойно створен? кра?ни Африки до ?днання в межах континенту.
Тринадцять кра?н Троп?чно? та Екватор?ально? Африки, що сформували
Браззав?льську групу
, схилялися до пов?льного руху до повно? незалежност?, прагнучи зберегти т?сн? зв'язки з Франц??ю та ?вропейським
Сп?льним ринком
, а також розвивати Африканську та Малагас?йську Орган?зац?ю Економ?чно? Сп?впрац?.
Монров?йська група
на чол? з
Н?гер??ю
в?ддавали перевагу градуал?стичн?й стратег?? розвитку, а також функц?ональну кооперац?ю. При цьому вони прагнули створити радше консультативн? органи майбутньо? орган?зац??, н?ж виконавч?. Л?дери
сх?дноафриканських
кра?н, що сформували Панафриканський визвольний рух Сх?дно?, Центрально? та П?вденно? Африки, також схилялися до поступового просування кра?н до ?дност?. Радикальне крило представляли
Гана
,
Гв?нея
та
Уганда
, л?дери яких виступали за широкомасштабну ?нтеграц?ю всередин? континенту.
М?сцем проведення конференц?? щодо створення загальноафрикансько? орган?зац?? було обрано столицю
Еф?оп??
Аддис-Абебу
, тому що Еф?оп?я було ?диною державою на континент?, яка зберегла свою незалежн?сть.
На сам?й конференц?? гол?в держав ? уряд?в в Аддис-Абеб? 22-25 травня 1963 р. м?ж л?дерами не було повно? згоди щодо ц?лей ? компетенц?? майбутньо? орган?зац??. ?снувало два проекти орган?зац??. Перший, ≪серединний шлях≫ полягав у створенн? тако? орган?зац??, яка сприяла би подоланню м?ждержавних, м?жетн?чних та рел?г?йних суперечностей, а також сприяти якомога швидшому зв?льненню решти кра?н що дос? знаходилися п?д колон?альною залежн?стю. Один з приб?чник?в цього проекту,
президент Сенегалу
Леопольд Сенгор
, виступив
з пропозиц??ю створення
Африканського сп?льного ринку
, для того щоб ≪перетворити слабк?сть на силу≫.
Ще один прихильник ≪серединного шляху≫,
президент Камеруну
Ахмаду Ах?дйо
зазначав: ≪Орган?зац?я Африкансько? ?дност? повинна бути гнучкою. … На сучасному етап? не може бути й мови н? про створення федерац??, н? конфедерац??≫.
Ц?каву пропозиц?ю висунув
президент Конго
(
Браззав?ль
)
Фулберт Юлу
. В?н запропонував л?дерам проголосити
≪Доктрину Монро≫
для Африки. Тобто Африка повинна закритися в?д зовн?шньопол?тичного втручання неафриканських держав ? протистояти
неоколон?ал?зму
.
Проте ?снувало й радикальн?ше крило, яке очолював
президент Гани
Кваме Нкрума
. Незадовго до сам?ту вийшла його книга ≪Африка повинна об'?днатися≫. Насамперед Нкрума пропонував широкомасштабну економ?чну ?нтеграц?ю, яка би дозволила пришвидшити процес розвитку та ?ндустр?ал?зац?? континенту. По-друге, в?н наголошував на пол?тичн?й ?дност? континенту, елементом яко? було дистанц?ювання в?д Радянського Союзу та США. Трет?м пунктом йшла боротьба з колон?ал?змом. По-четверте в?н пропонував прийняти сп?льну в?йськову ? оборонну стратег??, а також створити Африканськ? збройн? сили. ? нарешт?, кра?ни мають узгодити сп?льну зовн?шньопол?тичну доктрину ≪щоб захистити ? сприяти розвитку континенту≫.
25 травня
1963
року було п?дписано Статут Орган?зац?? Африкансько? ?дност? головами держав ? уряд?в 30 кра?н. Цей день став
Днем визволення Африки
. Статут набрав чинност? 13 вересня 1963 р. В?н складався з преамбули та 33 статей, що визначили ц?л?, принципи, структуру орган?зац??, а також питання пов'язан? з ?? функц?онуванням.
Зак?нчення
≪холодно? в?йни≫
мало важк? довгостроков? насл?дки для переважно? б?льшост? кра?н Африки.
По-перше, вони залишилися сам на сам перед обличчям глибоких пол?тичних, економ?чних та соц?альних проблем. По-друге, це спричинило нову хвилю насильства на континент?, пов'язану передовс?м з етн?чними, економ?чними та рел?г?йними чинниками, оск?льки континент перестав бути ареною двобою СРСР ? США.
Виявилося, що джерела конфл?кт?в мають внутр?шн?, а не зовн?шн? походження. ?, по-трет?, до африканських л?дер?в прийшло розум?ння того, що необх?дно власноруч вир?шувати власн? проблеми.
Цей пер?од також характеризу?ться значним зниженням ? м?жнародно? уваги до проблем континенту. На початку 90-х рок?в з'явилося поняття ≪афропесим?зму≫, що позначило неспроможн?сть кра?н Африки власними силами вийти з перманентно? кризи. На цей же пер?од припада? й найнижчий показник ?ноземно? допомоги континенту.
Стала зрозум?лою ? неспроможн?сть Орган?зац?? Африкансько? ?дност? протистояти новим викликам постб?полярного св?ту.
На Надзвичайному сам?т? ОА? в м?ст? С?рт? (
Л?в?я
)
9 вересня
1999
року л?дер Л?в??
Муаммар Каддаф?
виголосив ?н?ц?ативу щодо створення ≪Сполучених Штат?в Африки≫ за принципом
конфедерац??
, а також про створення Пан-Африканського Парламенту.
Трансформац?я ОА? в
Африканський Союз
, що зак?нчилася на сам?т? ОА? в
Дурбан?
(
ПАР
) 6-11 липня
2002
року надала як?сно нового ?мпульсу розвитку системи м?жнародних в?дносин на континент?, а також поклало початок еволюц?? в?дносин кра?н Африки з пров?дними акторами св?тово? пол?тики.