Операц?я ≪Бернгард≫ ( н?м. Aktion Bernhard ) ? та?мна н?мецька операц?я з масового виготовлення фальшивих банкнот ( фунт?в стерл?нг?в ? долар?в США ), яка зд?йснювалась п?д час Друго? св?тово? в?йни .

Первинною метою операц?? був колапс англ?йсько? ф?нансово? системи внасл?док розкидання з л?так?в фальшивих фунт?в. Для цього було з?брано групу фальшивомонетник?в, яку очолив Альфред Науйокс. Протягом 18 м?сяц?в ?м вдалось розгадати та в?дтворити структуру паперу, створити грав?ювальн? пластини й розгадати зашифровану систему нумерац?? британських банкнот. Для масового випуску в оборот п?дробних фунт?в справа не д?йшла. У 1942 роц? операц?ю очолив штурмбаннфюрер СС Бернгард Крюгер. Використовуючи ув'язнених, в?н створив у концтабор? Заксенхаузен умови, як? дозволили надрукувати за р?зними оц?нками, в?д 132 до 300 млн фальшивих фунт?в. Як?сть п?дробок була екстраординарною. В?д справжн?х ?х ледве могли в?др?знити нав?ть найкращ? експерти. Отриман? кошти використовували для проведення секретних операц?й, виплат агентам н?мецько? розв?дки, закупок збро? на чорному ринку ? забезпечення нею пронацистських угрупувань.

На одн?й ?з зустр?чей кер?вних чин?в Третього рейху, через п?вм?сяця п?сля початку Друго? св?тово? в?йни , 18 вересня 1939 року, начальник карно? пол?ц?? Артур Небе висловив ?дею про створення п?дробних фунт?в стерл?нг?в . На думку Небе, розкидання з пов?тря на Велику Британ?ю фальшивок на суму 30 м?льярд?в фунт?в призвело б до ф?нансового колапсу й втрати британським фунтом статусу св?тово? валюти ^{[ru] [1] [2]} . Безпосередньому кер?внику Небе, Рейнхарду Гейдр?ху , ?дея в ц?лому сподобалась. Сумн?ви у нього виникли лише стосовно припустимост? залучення до процесу виготовлення п?дробних фунт?в фальшивомонетник?в, оск?льки це могла призвести до репутац?йних втрат Н?меччини ^[3] . М?н?стр пропаганди Йозеф Геббельс , хоч ? не висловився однозначно проти, назвав план ≪гротескним≫ ^[4] . Основне заперечення прозвучало з уст м?н?стра економ?ки й президента Рейхсбанку Вальтера Функа , який заявив, що ?дея порушу? м?жнародне право ^[5] . Автор монограф?? про операц?ю ≪Бернгард≫ Лоуренс Малк?н переказу? поширену верс?ю про те, що Адольф Г?тлер поставив в?зу на докладн?й записц? з пропозиц??ю про початок п?дготовки фальшивих банкнот ?нших кра?н, залишивши на н?й коментар ≪Долари н?. Ми не вою?мо з США≫. Малк?н особливо п?дкреслю?, що вказана ?стор?я може бути й вигадкою, оск?льки точних даних про ?снування цього документу нема ^[6] .

Плани нацист?в, всупереч ?х секретност?, стали в?домими англ?йцям. В листопад? 1939 року певний рос?йський ем?грант передав послу Велико? Британ?? в Грец?? Чарльзу Паларету ^[en] детал? плану ≪Наступ на стерл?нг та руйнування його позиц?? св?тово? валюти≫. Паларет в?дправив отриману ?нформац?ю в Лондон. П?зн?ше з нею були ознайомлено кер?вництво Банку Англ?? та М?н?стерства ф?нанс?в США ^[7] . В центральному банку Велико? Британ?? вважали, що банкноти фунт?в стерл?нг?в захищен? достатньо. До таких, явно недостатн?х, заход?в з протид?? впровадженню ?ноземних фальшивок сл?д в?днести так?, як надзвичайний випуск у 1940 роц? ново? сер?? банкнот ном?налом 1 фунт та 10 шил?нг?в (в однофунтових банкнотах вперше у св?т? було використано захисн? ворсинки ), заборону на вв?з банкнот у фунтах стерл?нг?в починаючи з 1943 року, припинення друку купюри ном?налом 5 фунт?в, а також ?нформування сусп?льства про проблему напливу фальшивих грошей ^{[4] [8]} .

Залучившись згодою Г?тлера, Гейдр?х почав створювати групу фальшивомонетник?в для проведення операц?? п?д кодовою назвою ≪Андреас≫ ^[9] . В постанов? Гейдр?ха вказувалось, що це буде не фальшивомонетництво в загальноприйнятому розум?нн? цього слова, а створення факсим?ле . Банкноти повинн? бути наст?льки ?деальною коп??ю ориг?налу, щоб нав?ть квал?ф?кован? експерти не змогли виявити розб?жностей ^[10] .

На початку 1940 року група влаштувалась в техн?чному в?дд?л? служби безпеки рейхсфюрера СС ( н?м. Sicherheitsdienst des Reichsfuhrers SS, скор. н?м. SD от SicherheitsDienst, укр. СД) в Берл?н?. ?? кер?вником було призначено штурмбаннфюрера СС Альфреда Науйокса . Щоденний контроль було покладено на математика й криптографа Альберта Лангера ^{[11] [12]} . Науйокс ? Лангер розд?лили завдання на три етапи: створення ?дентичного паперу, п?дготовка ?дентичних друкарських пластин ? в?дтворення британсько? системи нумерац?? ^[9] .

Н?мц? вир?шили сконцентрувати зусилля на п?дробц? найб?льш розповсюджено? банкноти ном?налом 5 фунт?в ^[11] . Зразки британських грошей було в?дправлено на техн?чний анал?з, який вказав, що пап?р для фунт?в виробляють з ганч?р'я без додавання целюлози . Науйокс ? Лангер прийшли до висновку, що пап?р треба виробляти вручну ^[12] . Кол?р перших зразк?в в?др?знявся в?д ориг?налу. Одн??ю з причин невдач? було використання чисто? тканини, в той час як британц? використовували брудне, вживане ганч?р'я з? сл?дами оливи та ?ншими под?бними плямами. П?сля проведення черги спроб на паперов?й фабриц? Hahnemuhle ^[de] , було знайдено р?шення, що дозволило отримати ?дентичний, на перший погляд, пап?р. Та для друку банкнот в?н не п?дходив, оск?льки ?дентичност? було досягнуто лише при нормальному осв?тленн?. П?д ультраф?олетовими променями продукц?я н?мецьких фабрик виглядала тьмян?шою. Лангер припустив, що це пов'язано з розб?жностями у склад? води, яка використовувалась для виготовлення паперу й фарб. Щоб кольори зб?глися повн?стю, йому довелось продублювати вм?ст вс?х елемент?в, як? м?стилися у вод?, що використовувалась для виготовлення фунт?в ^{[12] [13] [14]} .

Для того, щоб роз?братися з особливостями л?терно-цифрових номер?в купюр, Лангер працював з банк?вськими експертами ^[15] .

Техн?чн? записи операц?? ≪Андреас≫ не збереглись. Тому й метод, за яким н?мц? визначили правильн? посл?довност? нумерац?? купюр, залишився нев?домим. ?сторик П?тер Боуер припуска?, що мова йде про криптоанал?з ^[16] . Одночасно гравери працювали над пластинами, як? дозволили б в?дтворити в?нь?тку з алегоричним зображенням Британ?? , що м?ститься у л?вому верхньому кут? справжн?х фунт?в. Лише через с?м м?сяц?в вони отримали ?деальний, на ?хню думку, результат. Проте, попри затрачену працю, в?дм?нност?, все ж, залишилися. Так, у сучасних каталогах банкнот наводять к?лька ознак, як? дозволяють в?др?знити справжню банкноту в?д н?мецько? фальшивки. До них, зокрема, залучають ≪тьмяний≫ погляд ? менш виразно опрацьований хрест на корон? ^{[17] [18]} .

У к?нц? 1940 року Науйокса зняли з посади. Причиною стала його сварка з Гейдр?хом ^{[19] [11]} . Керувати проектом продовжував Лангер. На початку 1942 року подав у в?дставку ? в?н. Проект закрили. В ц?лому завдання залишилось невиконаним. Сам Лангер згодом стверджував, що за 18 м?сяц?в роботи ?м вдалось п?дробити банкнот?в на 3 м?льйони фунт?в ^[20] . ?сторики вважають цю цифру завищеною та оц?нюють випуск на 500 тисяч фунт?в ^[21] . Б?льш?сть отриманих в ход? операц?? ≪Андреас≫ банкнот залишилися невикористаними ^[22] .

В липн? 1942 року рейхсфюрер СС Генр?х Г?ммлер вн?с корективи до попередн?х завдань ? поновив операц?ю ^[23] . Попередньо фальшив? фунти збирались скидати над британськими островами для колапсу економ?ки ворога. ?дея ж Г?ммлера полягала у тому, щоб використовувати п?дробки для ф?нансування операц?й розв?дки ^{[24] [25]} . Секретна служба у в?домств? Г?ммлера була недоф?нансованою. Отриман? в?д фальшивомонетництва засоби мали б покрити розрив м?ж надходженнями в?д Рейхсбанку та реальними потребами ^[26] .

Науйокса зам?нив штурмбаннфюрер Бернгард Крюгер ^[ru] . У прим?щеннях, що використовувалися ран?ше при проведенн? операц?? ≪Андреас≫, було знайдено грав?ювальн? пластини та верстати. Непридатними виявилися лише с?тки для створення водяних знак?в ^[27] . Для виконання роб?т Крюгеру була надана можлив?сть вибрати в'язн?в концентрац?йних табор?в, що знаходилися в п?дпорядкуванн? СС ^[28] . Для створення виробництва та проживання в'язн?в-фальшивомонетник?в йому надали блоки 18 ? 19 в концентрац?йному табор? Заксенхаузен . Ц? буд?вл? ?золювали в?д ?нших високим парканом ? колючим дротом. Охорону групи в'язн?в-фальшивомонетник?в зд?йснювали п?дрозд?ли СС ≪Мертва голова≫ ^{[10] [29] [30]} .

Крюгер в?дв?дав к?лька концентрац?йних табор?в, п?дбираючи спец?ал?ст?в з навичками малювання, грав?ювання, друкарства та банк?всько? справи ^{[10] [30]} . У вересн? 1942 року в Заксенхаузен прибули перш? 26 майбутн?х фальшивомонетник?в ^[31] , у грудн? ? ще 80. У прибулих на нове м?сце в'язн?в життя разюче зм?нилося. Крюгер звертався до них на ≪Ви≫, значно покращилось харчування, спали фальшивомонетники на двоповерхових зал?зних нарах з панцирною с?ткою на матрацах, застелених пост?льною б?лизною. П?сля зак?нчення в?йни колишн? в'язн? в?дзначали вв?члив?сть та хорош? манери штурмбаннфюрера СС Крюгера ^[32] , що кардинально в?др?знялось в?д звичного поводження в концтаборах. Також надавалися ув'язненим сигарети, газети, рад?о. В бараку був ст?л для п?нг-понгу, на якому в'язн? грали м?ж собою ? з охоронцями. Пер?одично влаштовувались аматорськ? театральн? постановки, глядачами яких були як фальшивомонетники, так ? ?хн? охоронц? ^[29] .

Друкарськ? верстати над?йшли в грудн? 1942 року. Щом?сяця з паперово? фабрики Hahnemuhle приходило 12 тисяч аркуш?в банкнотного паперу. На кожному з них друкували 4 банкноти ^{[33] [34]} . Перш? фальшив? купюри випустили в с?чн? 1943 року ^[31] . Кожен етап процесу створення п?дроблених фунт?в контролювався одним з ув'язнених. Головним серед в'язн?в призначили колишнього бухгалтера Оскара Штейна. Робота йшла ц?лодобово. Тривал?сть зм?ни становила 12 годин. Загальна чисельн?сть групи досягала 140 чолов?к, хоча деяк? джерела стверджують, що до процесу було залучено 300 в'язн?в ^[13] . Банкнотн? листи з друкованими на них чотирма купюрами спочатку просушували, пот?м ?х розр?зали, використовуючи сталеву л?н?йку з шорохуватими краями. Так досягалася характерна структура кра?в справжн?х фунт?в ^[35] . З середини 1943 по середину 1944 рок?в щом?сячно випускалося близько 65 тисяч п?дробок на шести друкарських верстатах ^[35] .

Для того, щоб банкноти виглядали вживаними використовували в'язн?в. ?х шикували у 2 колони. Купюри передавалися ув'язненими з рук в руки, тим самим ?м?туючи процес грошового об?гу. Одн? з них з т??ю ж метою згортали й розгортали фальшивки, ?нш? ? проколювали кра?, в?дтворюючи характерний для британц?в спос?б скр?плення грошей шпилькою. За спогадами одного з в'язн?в, Бургера, вони намагалися робити проколи в област? зображення Британ??, чого, на ?хню думку, англ?йц? соб? не дозволяли. На зворотному боц? в'язн? писали англ?йськ? ?мена та адреси, як часто робили сам? британц?, використовуючи банкноти в якост? тимчасово? записно? книжки. На лицьов?й сторон? писали номери, як нер?дко чинили банк?вськ? клерки ^{[36] [37]} . Отриману продукц?ю под?ляли на 4 типи: 1-й сорт (найкращо? якост?) збирались використовувати в нейтральних кра?нах для передач? нацистським шпигунам; 2-й сорт ? для оплати послуг колаборант?в , 3-й сорт ? для перекидання до Британ??, 4-й сорт вважався браком ? п?длягав знищенню ^[38] .

Нацистське кер?вництво було задоволене отриманими результатами. Крюгер дом?гся п?дписання указу про нагородження залучених до операц?? ос?б. Парадокс полягав у тому, що Хрест Во?нних заслуг отримали 12 ув'язнених, тро? з яких виявилися ?вреями. Шестеро охоронц?в отримали Хрест Во?нних заслуг 2-го ступеня ^[39] . Комендант табору сприйняв це як блюзн?рство. ?нформац?я про безпрецедентний, з точки зору нацист?в, факт д?йшла до начальника Головного управл?ння ?мперсько? безпеки Ернста Кальтенбруннера . Обергрупенфюрер СС оц?нив п?кантн?сть ситуац?? ^[40] в результат? чого безпосередн?й кер?вник операц?? Крюгер в?дбувся лише усною доганою в?д начальства ^[41] .

У травн? 1944 року обергрупенфюрер СС Кальтенбруннер доручив створити фальшив? долари США ^{[42] [43]} . Ступ?нь захисту долара був значно вищим н?ж у британського фунта. Фальшивомонетникам потр?бно було в?дтворити пап?р, що м?стив др?бн? волокна шовку, що використовувався при виготовленн? американсько? валюти. Також ?м потр?бно було осво?ти новий процес друку ^[44] .

Ув'язнен? розум?ли, що якщо вони зможуть повторити долар, ?хн? життя втратить для нацист?в всяку ц?нн?сть. Тому вони почали гальмувати процес наст?льки, наск?льки це було можливо. Лоуренс Малк?н висловлю? думку, що в'язн? вважали, що зак?нчення операц?? ≪Бернгард≫ було невиг?дним ? для Крюгера ^{[44] [45]} . П?сля виконання поставленого завдання в?н ставав головним св?дком ? нос??м та?мниц? фальшивомонетництва на державному р?вн? й, скор?ш за все, у кращому випадку йому б загрожувала в?дправка на фронт. У серпн? 1944 року групу поповнив справжн?й фальшивомонетник Соломон Смолянов , якого Крюгер заарештував ще в 1939 роц?. Йому було доручено прискорити процес створення долар?в, а також оц?нювати як?сть п?дроблених фунт?в ^{[46] [47] [48]} . Ув'язнен? поскаржилися Крюгеру на те, що ?м доводиться перебувати поруч з? справжн?м злочинцем. Кер?вник групи п?шов ?м назустр?ч ? нав?ть надав Смолянову для сну св?й каб?нет ^[49]

В к?нц? 1944 року фальшивомонетники в?дтворили зворотний б?к банкноти ном?налом в 100 долар?в, а в с?чн? 1945 ? лицьову. 20 прим?рник?в фальшивих купюр без номера, алгоритм якого залишався нез'ясованим, надали Г?ммлеру ? банк?вським експертам. Зображення та друк були визнан? ?деальними, але пап?р п?дробок в?др?знявся в?д паперу справжн?х банкнот ^{[50] [51]} .

Загальна к?льк?сть надрукованих п?д час операц?? ≪Бернгард≫ банкнот становила, за р?зними оц?нками, в?д 132 610 945 фунт?в ^[52] до 300 млн фунт?в, з яких придатних до використання було 125 млн фунт?в ^[13] .

Фальшив? купюри перевозили ?з Заксенхаузена в Замок Лаберс ^[de] П?вденному Т?рол?. Пот?м ?х за посередництва Фр?др?ха Швенда ^[de] пересилали на територ?ю ?нших кра?н. Фр?др?х Швенд займався контрабандою та незаконними валютними операц?ями з 1930-х рок?в. В?н створив мережу, що складалася з 50 агент?в, як? обм?нювали фальшив? фунти на справжн? швейцарськ? франки ? долари США. За сво? посередницьк? послуги в?н брав третину в?д отриманих у нацист?в сум ^{[24] [53] [54] [55]} .

Отриман? кошти витрачали на закуп?влю збро? на чорному ринку та на переправлення ?? пронацистським формуванням у п?вденно-сх?дн?й ?вроп?. Фальшив? фунти також постачали агентам н?мецько? розв?дки. З одним з них, Ельясом Базною ^[ru] , п?д кодовим ?менем ≪Цицерон≫, продукц?я операц?? ≪Бернгард≫ з?грала злий жарт. Базна був камердинером англ?йського посла в Туреччин?. В?н зм?г отримати доступ до службових документ?в посольства, як? коп?ював ? передавав н?мцям. За свою працю в?н з?брав 300 тисяч фальшивих фунт?в ^[56] . П?сля зак?нчення в?йни колишн?й н?мецький агент вир?шив зайнятися готельним б?знесом. На той час Банк Англ?? вже мав в?д колишн?х в'язн?в ?нформац?ю про особливост? п?дроблених банкнот. Перев?рка тако? велико? суми, яку спробував використати Базна, п?дтвердила джерело ?? походження, в результат? чого певний час йому довелося провести у в'язниц?, в тому числ? й за використання фальшивих грошей ^{[56] [41]} . Згодом в?н к?лька раз?в безусп?шно вимагав в?д уряду ФРН виплатити належн? йому суми справжн?ми грошима ^{[41] [57]} .

Сто тисяч фальшивих фунт?в дозволили отримати ?нформац?ю, яка у вересн? 1943 року забезпечила усп?х операц?? ≪Дуб≫ з? зв?льнення Муссол?н? з полону ^{[24] [58]} .

Через поразки н?мецьких в?йськ виробництво в Заксенхаузен? було припинено в к?нц? лютого ? на початку березня 1945 року. Устаткування та матер?али упакували й разом з ув'язненими перевезли до концентрац?йного табору Маутхаузен ^[59] . Крюгер розпорядився переправити ?х в систему тунел?в Редль-Ц?пф ^[de] , неподал?к в?д Маутхаузена, та орган?зувати виробництво там ^[60] . Проте незабаром наказ про в?дновлення друку фальшивих банкнот скасували. В?дпов?дно до наступного розпорядження, ув'язнен? повинн? були знищити вс? наявн? при них фальшив? грош?. Те, що л?кв?довано бути не могло, упакували й затопили в г?рських озерах Топл?ц ? Грундль ^[61] .

На початку травня операц?ю ≪Бернгард≫ було оф?ц?йно припинено. Крюгер попрощався з? сво?ми ≪п?доп?чними≫ словами: ≪Тижн?в через три ви будете на мо?му м?сц?, а я ? на вашому≫ ^[41] . Ув'язнених почали перевозити з печер в концентрац?йний таб?р Ебензее ^[de] . Фальшивомонетник?в вир?шили розстр?ляти. Зг?дно з наказом, ?х сл?д було з?брати в Ебензее й знищити, що особливо п?дкреслювалося, вс?х разом. Перевезти групу в 140 чолов?к одночасно було не можливо. Перш? дв? групи безнапасно д?сталися до нового м?сця, де ?х пом?стили окремо в?д ?нших ув'язнених. Вантаж?вка з третьою групою по дороз? зламалася. Люди з третьо? групи були змушен? добиратися до Ебензее п?шки. Це зайняло у них два дн?. За цей час, д?знавшись про наближення в?йськ союзник?в, охорона табору розб?глася, а ув'язнен? опинилися на вол?. Третя група п?д?йшла до позбавленого охорони табору 5 травня. Роз?бравшись, що до чого, СС-?вц?, як? охороняли колону також розб?глися. Наступного дня в таб?р вступили американськ? в?йська ^[62] .

Особливост? озера Топл?ц стали джерелом безл?ч? легенд ? домисл?в. Протягом багатьох рок?в дерева, що потрапляли в озеро з талими водами й буреломами, створили там подобу другого дна, щось на кшталт спресованого на глибин? плота. Така структура робила глибини озера вкрай важкодоступними для досл?дження водолазами. Навколо затоплених нацистами ящик?в виникла маса домисл?в. Серед викинутих в озеро речей могли бути золото, коштовност?, секретн? документи РСХА ?, що найнебезпечн?ше для св?тово? економ?ки, кл?ше та ?нше знаряддя для виробництва фальшивих долар?в США. Та?мниця привертала до себе як шукач?в пригод, так ? державн? спецслужби. До 1963 року в район? озера в?дбулося, як м?н?мум, в?с?м загадкових смертей ^[41] . Автор книги ≪Афери з фальшивими грошима≫ Гюнтер Вермуш ^[de] з НДР пов'язував ?х з д?яльн?стю орган?зац?й, що складалися з колишн?х нацист?в ^[41] . В?льгельм Хьоттль , в минулому   штурмбаннфюрер СС , який написав п?д псевдон?мом Вальтер Хаген книгу про операц?ю ≪Бернгард≫, вважа?, що навколо озера д?яли шпигуни СРСР . На його думку, ?х метою було одержання необх?дного для виробництва фальшивих долар?в США обладнання ^[63] .

Згодом в озер? провели пошукову операц?ю, в результат? яко? були виявлен? ящики з м?льйонами п?дроблених фунт?в. Знайден? фунти знищили ^[64] .

Понад р?к Крюгер переховувався у сво?му будинку. В листопад? 1946 року в?н здався британськ?й влад?. П?дробка грошей ворога не ? в?йськовим злочином. Оф?ц?йно йому не було пред'явлено жодних звинувачень. Пот?м, на початку 1947 року, британц? передали його французам. Т? спробували змусити Крюгера п?дробляти паспорти, але в?д ц??? роботи в?н в?дмовився. У листопад? 1948 року Крюгер вийшов на свободу. В?н пройшов процес денациф?кац??. До уваги були прийнят? св?дчення ув'язнених, частина з яких пов'язувала порятунок свого життя з Крюгером. Згодом в?н влаштувався на роботу в паперову компан?ю Hahnemuhle ^{[65] [66]} . У 1965 роц? письменник з НДР Юл?ус Мадер написав книгу ≪Скарб бандит?в≫ (н?м. Banditenschatz), в як?й п?ддав уряд ФРН р?зк?й критиц? за приховування Крюгера ^[67] . Згодом один з в'язн?в, Адольф Бургер, звинувачував Крюгера в смерт? шести ос?б, як? захвор?ли. Кер?вник операц??, на думку Бургера, не м?г дозволити ?м перебувати в лазарет?, оск?льки ?снував ризик поширення ?нформац?? про детал? операц?? ^[68] .

Фр?др?х Швенд, який збив на операц?? ≪Бернгард≫ чималий статок, був заарештований американцями в червн? 1945 року. Його спробували залучити до розв?дувально? Орган?зац?? Гелена ^[ru] . Формально погодившись на сп?впрацю, в?н вийшов на свободу й ут?к до Перу . В Латинськ?й Америц? в?н спробував продовжити свою д?яльн?сть, але був заарештований за контрабанду валюти та продаж державних секрет?в. П?сля двох рок?в ув'язнення, в?н був висланий з Перу до ФРН, де його судили за ско?не п?д час в?йни вбивство. Швенду дали умовний терм?н, оск?льки в?н спром?гся довести, що вбивство було ненавмисним ^[69] .

Колишн? в'язн? повернулися до звичайного життя. Дво? з них, Мор?ц Нахтштерн ^[no] та Адольф Бургер ^[de] , написали мемуари ? норв. Falskmyntner i blokk 19 ? н?м. Des Teufels Werkstatt (≪Майстерня диявола≫) в?дпов?дно ^{[70] [71]} .

Один з в'язн?в, що брав участь в операц??, словацький ?врей Адольф Бургер, написав про не? книгу ≪Майстерня диявола≫ (≪Des Teufels Werkstatt. Die Geldfalscherwerkstatt im KZ Sachsenhausen. Zum Falschen gezwungen≫). У 2007 роц? за мотивами ц??? книги вийшов австро-н?мецький ф?льм ≪Фальшивомонетники≫ , який отримав нагороду американсько? к?ноакадем?? ≪Оскар≫ в ном?нац?? ≪Кращий ф?льм ?ноземною мовою≫

• Вермуш Гюнтер . Фунты стерлингов из Заксенхаузена // Афёры с фальшивыми деньгами. Из истории подделки денежных знаков . ? М. : Междунар. отношения, 1998. ? С. 163-182. ? 224 с.

• Gunter Wermusch . Falschgeld-Affaren. ? Berlin : Die Wirtschaft, 1988. ? ISBN 3349003907 .

• Хаген, Вальтер . Фальшивомонетчики Третьего рейха. Операция ≪Бернхард≫ . ? Вече, 2004. ? 5000 прим. ? ISBN 5-94538-443-7 .
• Walter Hagen . Unternehmen Bernhard. Ein historischer Tatsachenbericht uber die großte Geldfalscheraktion aller Zeiten. ? Wels : Welsermuhl Verlag, 1955.
• Bower, Peter . Operation Bernhard: The German Forgery of British Paper Currency in World War II // The Exeter Papers. ? London : The British Association of Paper Historians, 2001. ? С. 43?65. ? ISBN 978-0-9525757-2-6 .
• Burger, Adolf . The Devil's Workshop: A Memoir of the Nazi Counterfeiting Operation. ? London : Frontline Books, 2009. ? ISBN 978-1-84832-523-4 .
• Feller, Steven A.; Hamilton, Charles E. Operation Bernhard: The Ultimate Counterfeiting Scheme // The Numismatist. ? American Numismatic Association, 1985. ? С. 1766?1772 .
• Kahn, David . Hitler's Spies. ? Boston, MA : Da Capo Press, 1978. ? ISBN 978-0-3068-0949-1 .
• Littlejohn, Davis; Dodkins, C. M. Orders, Decorations, Medals and Badges of the Third Reich. ? James Bender Publishing, 1968. ? ISBN 978-0-9121-3801-5 .
• Malkin Lawrence . Krueger's Men: The Secret Nazi Counterfeit Plot and the Prisoners of Block 19. ? New York : Little, Brown, 2008. ? ISBN 978-0-316-06750-8 .
• Nachtstern Moritz, Arntzen Ragnar . Counterfeiter : how a Norwegian Jew survived the Holocaust [вперше книга опубл?кована п?д заголовком "Falskmyntner i blokk 19" в 1949 роц? норвезькою мовою]. ? Oxford : Osprey Pub, 2008. ? ISBN 978-1-84603-289-9 .
• Pirie Anthony . Operation Bernhard; the greatest forgery of all time. ? London : Cassell & Co, 1961.
• Tiley, Marc. The Third Reich’s Bank of England  // History Today. ? August : History Today Ltd, 2007. ? С. 50?55 .
• George Cuhaj . Standard Catalogue of World Paper Money, General Issues ? 1368 ? 1960. ? Krause Publications, 2008. ? 1224 с. ? ISBN 978-0-89689-730-4 .
• Polmar N., Allen T. B. Cicero // World War II: the Encyclopedia of the War Years, 1941-1945. ? Mineola, New York : Dover Publications, 2012. ? 211 с. ? ISBN 0-486-47962-5 .
• Wires Richard . The Cicero Spy Affair: German Access to British Secrets in World War II. ? Westport, Connecticut : Greenwood Publishing Group, 1999. ? ISBN 1929631804 .
• Horowitz Anthony. The Fuhrer's forgers  // MailOnline - news, sport, celebrity, science and health stories. ? 2007. ? Число 22 . ? September.

Нормативний контроль BNF :  16180059g · FAST :  1755131 · Freebase :  /m/01slg3 · GND :  7555183-4 · J9U :  987007542217005171 · LCCN :  sh2005001235