Ол?мп?я

Археолог?чн? пам'ятки Ол?мп??
Archaeological Site of Olympia
	Св?това спадщина
	Ру?ни храму Зевса
	37°38′18″ пн. ш. 21°37′48″ сх. д. / 37.63833333336111053° пн. ш. 21.63000000002777767° сх. д.
Кра?на	Грец?я
Тип	Культурний
Критер??	i, ii, iii, iv, vi
Об'?кт №	517
Рег?он	?вропа ? П?вн?чна Америка
Заре?стровано:	1989 (13 сес?я )
	; Розташування на карт? Грец??
	Ол?мп?я у В?к?сховищ?

Координати : 37°38′17″ пн. ш. 21°37′50″ сх. д. / 37.63806° пн. ш. 21.63056° сх. д. / 37.63806; 21.63056

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Ол?мп?я (значення) .

Ол??мп?я ( грец. Ολυμπ?α ) ? давньогрецьке поселення в Ел?д? , п?вн?чно-зах?дн?й област? Пелопоннесу , яке н?коли не було власне м?стом ^[2]. Тут розташовувалися лише пост?йн? житла жерц?в Храму Зевса ? проводилися Ол?мп?йськ? ?гри .

Нин? Ол?мп?я ? мун?ципал?тет в ном? Ел?да . Населення станом на 2001 р?к становило 11 069 ос?б ^[3].

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Перв?сно Ол?мп?я являла собою територ?ю, що належала храму перед воротами П?си в тому м?сц?, де р?чка Кладеос влива?ться в Алфей . П?сля руйнування П?си в 641 до н. е. , елейц? не дозволили виникнути тут новому м?сту ?, таким чином, назавжди утримали за собою право зав?дування святилищем , що розташовувалось в Ол?мп??. Ц?й кв?туч?й м?сцевост? був дарований в?чний мир, озбро?не в?йсько не могло перетнути його меж, тому що вся Ел?да стала присвяченою верховному ол?мп?йському богу Зевсов? .

Ол?мп?я лежала б?ля п?дн?жжя п?вденного схилу гори Кронос (в давн?х джерелах Κρον?ον), на в?дстан? 300 стад?й в?д Ел?ди ? 1485 ? в?д Аф?н ^[4]. Вона складалася з двох р?зко в?докремлених одна в?д одно? частин по обидва боки в?д Священного Гаю, або Альт?са (?λτι?). В самому Альт?с? розм?щувалися виключно предмети, пов'язан? з культом Зевса . На заход?, де Ол?мп?я простягалась до берег?в Кладеона, побудували г?мназ?ю, палестру ? монкадеон. У сх?дн?й частин? Ол?мп??, також за ст?нами Священого Гаю, був облаштований стад?он та ?пподром .

Зародження спортивних змагань сяга? до?сторично? доби , коли з давн?ми мешканцями пеласг?чного племен?, царя яких Еномая переказ назива? володарем П?си , з'?дналися ахейськ? племена. Останн? прийшли в Ел?ду п?д проводом Пелопса . В пам'ять про Пелопса п?зн?ше заснован? поховальн? ?гри, що зд?йснювалися на берегах Алфея ? по?днувались ?з ритуалами шанування пеласг?чного Зевса. ?гри та культ Зевса збереглися ? п?сля того, як сюди прийшов легендарний Геракл (його ?м'я служить м?ф?чним виразом доричного впливу ). В?дтепер Геракл вважався засновником Ол?мп?йських свят, в?дновником ?гор Пелопса ? засновником тих установ, завдяки яким Ол?мп?я стала осередком не т?льки Пелопоннесу , але ? вс??? Грец?? .

?сторичний час ?гор почина?ться з того часу, коли Л?кург Спартанський та ?ф?т Ел?дський уклали священний союз, яким встановлювався порядок Ол?мп?йських ?гор ? текст якого, колопод?бно написаний на металевому диску , який, за св?дченням Пл?н?я Старшого , можна було побачити принаймн? в 200 роц? до н. е. П?сля цього 776 до н. е. почали вважати роком в?дл?ку першо? ол?мп?ади ? пер?одом ?гор, повторюваних через кожн? 4 роки на 5-й.

З часу 15 ол?мп?ади участь в ?грах стала загальн?шою, з 30 ол?мп?ади Ол?мп?йськ? ?гри поширилися на всю Грец?ю, а з 40-? ? учасниками ?гор стали малоаз?йськ? греки, греки Велико? Грец?? ? Сицил?? . Пер?од розкв?ту Ол?мп?йських ?гор тривав до 90 ол?мп?ади ? довше. З часу 80 ол?мп?ади ув?йшло у звичай читати на Ол?мп?йських ?грах л?тературн? твори (?πιδε?ξει?) ? вимовляти в?рш?. Так, Геродот читав в Ол?мп?? уривки з? сво?? ?стор?? перських во?н . Хвилювання Ахейського союзу не переривали ?х, так само, як ? панування римлян , навпаки зокрема римськ? ?мператори Тибер?й ? Нерон сам? брали участь в Ол?мп?йських ?грах.

М?сто почало занепадати, коли на 10-му роц? царювання Феодос?я Великого , у 394 роц? нашо? ери, п?сля 293 ол?мп?ад , Ол?мп?йськ? ?гри оголошувались забороненими, оск?льки розглядалися як рудимент язичництва . Невдовз? 406 н. е. ?мператор Феодос?й II наказав зруйнувати вс? храми ? споруди в Ол?мп??.

Арх?тектурний ансамбль [ ред. | ред. код ]

Арх?тектурний ансамбль м?ста склався переважно у VII ? IV стол?ттях до н. е. Його центром був Храм Зевса . Священний гай Ол?мп?? ? Альт?с (?λτι?) ? являв собою обнесений ст?нами чотирикутник, близько 200 метр?в завдовжки ? близько 100 метр?в завширшки. З п?вн?чно? сторони Альт?с межував з низкою пагорб?в , один з яких п?вденний Кронос у давнину був прикрашений святилищем Кроноса . З п?вденного боку гай простягався до р?чки Алфей , яка в цьому м?сц? була дуже глибока, а русло сягало близько 60 метр?в завширшки.

З висоти пагорба Кроноса в?дв?дувач м?г бачити внизу незл?ченн? жертви Храму Зевса ? стату? ? пам'ятники вс?х найважлив?ших под?й, а також Священний гай, який завдяки особливому мирному статусу Ол?мп?? слугував арх?вом грецько? ?стор??, в якому також збер?галися м?дн? ? мармуров? документи. Оск?льки м?сце для демонстрац?? принесених храму предмет?в було занадто мало, ?х ставили на ст?ну. На територ??, яка вже не вважалася священною, м?ж Альт?сом ? Алфе?м, знаходилися незначн? буд?вл?, а також розташовувалася майстерня Ф?д?я .

Ол?мп?я мала к?лька вор?т, з яких т?льки одн? були вх?дними. Строкатий портик цих вор?т позначав фронтальний б?к Альт?са ? т?льки через ц? ворота процес?? могли вступати на священн? земл? Гаю. Усередин? ст?ни направо, недалеко в?д входу, знаходилося священне дике оливкове дерево (?λα?α καλλιστ?φανο?), з якого хлопчик , батьки якого мали бути живими, зр?зав золотим ножем г?лки для в?нк?в переможц?в.

В огорож?, якою оточувалось це дерево (деяк? помилково називають ?? пантеоном), височ?в в?втар Даруючих росу н?мф , а за деревом розташовувався величний Храм ол?мп?йського Зевса , започаткований близько 52 ол?мп?ади елейцем Л?боном, але зак?нчений лише в 85-86 ол?мп?ади Ф?д??м . Всередин? храму стояла Статуя Зевса також роботи Ф?д?я ? одне з Семи чудес античного св?ту . Фундамент, колони ? розписи цього храму були в?дкрит? ? в?дновлен? в колишньому вигляд?, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 роц? п?д кер?вництвом н?мецького археолога Ернста Курц?уса .

Кр?м того тут знайдена статуя Гермеса (≪Ол?мп?йського≫) роботи Пракс?теля ? один з найвитончен?ших зразк?в давньогрецько? скульптури . На в?дстан? 15 метр?в на зах?д в?д Храму Гери в напрямку до р?чки Кладеос стояв Ф?л?ппейон (Φιλιππειον) ? храм, заснований Ф?л?ппом ?? Македонським п?сля перемоги у Херонейськ?й битв? , в?дкритий археологами 1878 року. Дал? на п?вн?чний сх?д знаходилися Пр?таней , храм Гест?? , дочки Кроноса , ? святкова зала, фундаменти яко? в?днайден? п?д час розкопок також 1878 року.

На сх?д в?д Храму Зевса розташовувався великий в?втар Зевса , який слугував центром Альт?са не т?льки в?дносно займаного ?м простору, а й за сво?м рел?г?йним значенням. В?втар був складений ?з золи спалюваних к?сток жертовних тварин, зм?шано? з водою Алфея, ? стояв на кам'ян?й основ?, довжина кола якого становила майже 4 метри (так званий, Проф?с?с, на якому вбивали жертовних тварин). М?ж в?втарем ? храмом Зевса розташовувалася крита галерея на чотирьох колонах , яка вкривала дерев'ян? стовпи, ? залишок будинку Еномая .

У п?вденн?й частин? Альт?с д?яла м?ська управа ? булетр?он елейц?в (βουλευτ?ριον), в?дкритий археологами 1879 року. В?н складався з головного будинку та двох фл?гел?в. Б?ля п?дн?жжя виступаючо? частини пагорба Кроноса розташовувались 14 скарбниць р?зних м?ст. Найб?льшою пишн?стю вир?знялась скарбниця Мегари , вона мала форму дор?йського храму, а група на фронтон? найдавн?шого стилю зображувала сцену г?гантомах?? . Навпроти скарбниць стояли м?дн? стату? Зевса (ця алея ?менувалась Ζανε?), споруджен? на грош?, з?бран? за рахунок штраф?в з атлет?в , як? порушували правила змагань. На сход? в?д них знаходився м?троон (Μητρωον) ? периптер у доричному стил?. М?ж ним ? храмом Гери ?снувала Екседра ?рода Аттичного , прикрашена численними статуями, а м?ж двома балдах?нами , кожен по 8 коринфських колон, був облаштований басейн , в який виливалась вода з мармурового бика . На сх?д в?д скарбниць ? Ζανε? лежали паралельно один з одним, у напрямку в?д сходу на зах?д, стад?он та ?пподром.

?пподром був удв?ч? довшим стад?ону ? тягнувся дал? на сх?д. До п?вн?чно? сторони стад?ону примикав Храм Деметри , жриця якого, ?дина одружена ж?нка, мала почесну перевагу дивитися Ол?мп?йськ? ?гри, мала право також займати м?сце навпроти судд?в змагання. Б?ля самого схилу Кроноса д?яв театр , а трохи вище ? храм, присвячений двом божествам: Ейлейф?? ? ?? синов? Сос?пол?су, ген?ю Ол?мп??, покровителю миру ? благополуччя. За ст?ною, що оточувала Альт?с, побудували г?мназ?он з прим?щеннями для атлет?в ? палестрою , оточений в?дкритими до сонця майданчиками для боротьби ? з т?нистими алеями для прогулянок.

?стор?я в?дкриття Ол?мп?? [ ред. | ред. код ]

Антична Ол?мп?я розташована на в?дстан? приблизно у двадцять к?лометр?в в?д узбережжя ?он?чного моря . Але на початку 19 стол?ття про Ол?мп?ю мало хто знав ? ?? згадували лише палк? прихильники античност? , вивчаючи минувшину.

На той час зац?кавлен?сть у Ол?мп?? мала прагматичн? нам?ри. З опис?в було в?домо, яка велика к?льк?сть скульптур колись прикрашала Ол?мп?ю ? жага знайти т? скульптури (або ?х уламки) ? розпалювала св?дом?сть багат??в-колекц?онер?в античних скульптур. Так, на св?доцтва в л?тератур? про античн? скульптури в Ол?мп?? звернув увагу француз Бенар де Монфокон (Монтефалькон?й 1655?1741). В арх?вах Ватикана збережений його лист до кардинала Кв?р?н?, де в?н писав :

... Що все це у пор?внянн? з? скарбами, котр? можна знайти на узбережж? Море?! Там була старовинна Ел?да, де проводили Ол?мп?йськ? ?гри, де стояло нечисленна к?льк?сть монумент?в ол?мп?йським переможцям, скульптур , рель?ф?в , напис?в ... Ви могли б з?брати там багатющу колекц?ю!

?дею про пошуки антично? Ол?мп?? свого часу п?дхопив ? н?мець Йоганн Йоахим В?нкельман (1717?1768), один ?з засновник?в науково? археолог?? ? автор книги ≪?стор?я мистецтва античност?≫ (1763 р.) В?н нав?ть розробив власний план пошук?в Ол?мп?? ? у с?чн? 1768 року нав?ть намагався д?татися В?дня для зустр?ч? з австр?йською ?мператрицею Мар??ю Терез??ю за ф?нансовою п?дтримкою проекту. Але того ж року в?н загинув в?д граб?жника.

Тим не менше першим в?дв?дувачем Ол?мп?? таки став н?мець Матт?ас Пальбицький. В?н ще 1647 року прибув у дельту р?чки Алфей ? обмежився поверхневим оглядом м?сцевост?. Черговим в?дв?дувачем Ол?мп?? став британський прихильник античност? Р?чард Чендлер, що в?дв?лав Ел?ду у 1765 р. Йому допом?г дощ , що розмив залишки великого храму. Р?чард Чендлер знав про наявн?сть в старовинн?й Ол?мп?? великого храму ? по залишкам великих колон знайшов м?сцезнаходження храму Зевса (?ншого такого ж великого храму в Ол?мп?? не було).

Зац?кавлен?сть ? наполеглив?сть у вивченн? Ол?мп?? виявили французи.Серед перших досл?дник?в був Фурмон, котрого над?слав у Грец?ю король Лу? XIV. Б?льше корист? було в?д в?дв?дин Фореля, дипломата ? археолога , що 1787 року створив топограф?чний план Ол?мп??. 1829 року тут вже працювала команда француз?в. 1831 року результати досл?джень французько? експедиц?? були надрукован? у двотомовому виданн? ≪Наукова експедиц?я у Морею≫.

Досл?дження Курциуса [ ред. | ред. код ]

В?дкриття ? досл?дження Ол?мп?? стане метою життя ? д?яльност? н?мця Ернста Курциуса (1814?1896). Вперше в?д досл?джував територ?ю Ол?мп?? 1836 року.

Але науков? розкопки розпочалися там лише 4 жовтня 1875 року. На щастя для науки ? для збереження археолог?чних знах?док, бо саме наприк?нц? 19 ст. в?дсоток граб?жницьких розкопок вдалося знизити, а в?дсоток наукових ? зб?льшити. Тому археолог?чн? знах?дки у Ол?мп?? не стануть надбанням приватних колекц?й, а прислужилися науц? ? музеям, тобто перейшли у сусп?льне надбання.

Курциус досл?джував Ол?мп?ю у 1876?1877 та у 1881 роках. Ф?нанси надав Берл?нський ун?верситет. Результати досл?джень були оприлюднен? у п'яти томах текст?в, чотири томи були в?дведен? п?д креслення та мапи.

В 20 стол?тт? [ ред. | ред. код ]

Наукове досл?дження Ол?мп?? ув?рвалось з р?зних обставин ? було в?дновлене лише 1937 року. ?х кер?вником був Ем?ль Кунц. Шостого кв?тня 1941 року фашистськ? в?йська вдерлися до Грец??. Досл?дження ? розкопки зменшили, а згодом ? зупинили взагал?. ?х вдалося в?дновити лише 1952 року. У пово?нний пер?од в?дкопали колонаду та античний стад?он. Водночас вдалося в?дкрити найдавн?ше розпланування ? перв?сного, ? другого, створеного п?зн?ше. Наважилися в?дтворити саме другий, котрий ?снував тут лише з ?? стол?ття н. е. 22 червня 1952 року у Аф?нах в?дбулося зас?дання М?жнародного Ол?мп?йського ком?тету ? тод? ж в?дбулося урочисте в?дкриття античного стад?ону в Ол?мп??.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Архая Ол?мп?я

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

↑ * Назва в оф?ц?йному англомовному списку
↑ Олимпия, место проведения Олимпийских игр//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона . Арх?в ориг?налу за 12 листопада 2011 . Процитовано 23 листопада 2010 .
↑ Δε?τε τη Διοικητικ? Δια?ρεση" [ Арх?вовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine .] (in Greek). Hellenic Interior Ministry. www.ypes.gr. Retrieved 2009-09-09.
↑ Геродот 2, 7

Джерела [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ол?мп?я

Олимпия//Реальный словарь классических древностей
Л?совий ?. А. Античний св?т у терм?нах, ?менах ? назвах. ? Льв?в, 1988. ? С. 140?141. ISBN 5-11-000501-X
Войцех Замаровский. ≪Воскрешение Олимпии≫, 1978

Посилання [ ред. | ред. код ]

Ол?мп?я // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Буенос-Айрес, 1962. ? Т. 5, кн. X : Л?тери Ол ? Пер . ? С. 1210-1211. ? 1000 екз.
Оф?ц?йний туристичний пут?вник археолог?чною д?лянкою Ол?мп?? [ Арх?вовано 27 лютого 2017 у wayback.archive-it.org] (англ.)

[1] * Назва в оф?ц?йному англомовному списку

[2] Олимпия, место проведения Олимпийских игр//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона . Арх?в ориг?налу за 12 листопада 2011 . Процитовано 23 листопада 2010 .

[3] Δε?τε τη Διοικητικ? Δια?ρεση" [ Арх?вовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine .] (in Greek). Hellenic Interior Ministry. www.ypes.gr. Retrieved 2009-09-09.

[4] Геродот 2, 7

[1]

[2]

[3]

[4]

Ол?мп?я

Зм?ст

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Арх?тектурний ансамбль [ ред. | ред. код ]

?стор?я в?дкриття Ол?мп?? [ ред. | ред. код ]

Досл?дження Курциуса [ ред. | ред. код ]

В 20 стол?тт? [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Нав?гац?йне меню

Археолог?чн? пам'ятки Ол?мп??
Archaeological Site of Olympia ^[1]
Св?това спадщина
Ру?ни храму Зевса
37°38′18″ пн. ш. 21°37′48″ сх. д. / 37.63833333336111053° пн. ш. 21.63000000002777767° сх. д.
Кра?на	Грец?я
Тип	Культурний
Критер??	i, ii, iii, iv, vi
Об'?кт №	517
Рег?он	?вропа ? П?вн?чна Америка
Заре?стровано:	1989 (13 сес?я )
Розташування на карт? Грец??


Ол?мп?я у В?к?сховищ?

Ол?мп?я

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Арх?тектурний ансамбль [ ред. | ред. код ]

?стор?я в?дкриття Ол?мп?? [ ред. | ред. код ]

Досл?дження Курциуса [ ред. | ред. код ]

В 20 стол?тт? [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Нав?гац?йне меню

Пошук