Оксиди ам?н?в (N-оксиди) ? пох?дн? третинних (зокрема ? гетероароматичних) ам?н?в загально? формули ${\displaystyle {\ce {R3N+-O-}}}$. До N-оксид?в також в?дносять аналог?чн? пох?дн? первинних та вторинних ам?н?в ^[1] . N-оксиди ?м?н?в називають н?тронами ^[2] .

Оксиди третинних ам?н?в ? стаб?льн? речовини, нижч? N-оксиди розчиняються у вод? та обмежено розчинн? в неполярних розчинниках. Оксиди первинних ? вторинних ам?н?в нестаб?льн? ? перегруповуються in situ в г?дроксилам?ни .

Х?м?ки вивчали оксиди ам?н?в ще до 1900 року, але т?льки п?сля того, як компан?я IGFarbenindustrie 1939 року отримала патент на речовину диметилдодецил ам?н оксид, оксиди ам?н?в стали загальновизнаними поверхнево-активними речовинами (ПАР) . За 22 роки виявлено корисн?сть включення оксид?в ам?ну в рецептури р?дких засоб?в побутово? х?м??, що сприяло широкому ?нтересу виробник?в до цього класу сполук. Зам?на алканолам?д?в жирних кислот, традиц?йно використовуваних, як п?ноутворювач? в рецептурах засоб?в для миття посуду оксидом ам?ну ? це приклад застосування ц??? речовини, що призв?в до ?? популяризац??. Сп?вв?дношення м?ж к?льк?стю оксиду ам?ну, що вводиться в рецептуру, ? одержуваним ефектом компенсувало його вищу варт?сть.

Реакц?я м?ж перекисом водню ? вторинними або первинними ам?нами не приводить до синтезу речовин, ц?кавих з комерц?йно? точки зору, зате реакц?я з третинними ам?нами да? можлив?сть отримувати речовини, як? можна використовувати не т?льки в р?зних мийних засобах , але й у р?дких в?дб?лювачах на основ? г?похлориту натр?ю , ? як антистатик у текстильн?й промисловост? , як стаб?л?затор п?ни при виробництв? гуми , як катал?затори пол?меризац?? при виготовленн? пластик?в , як антикороз?йн? склади, як диспергатор кальц??вого мила та антибактер?альний агент у твердих дезодорантах , що обумовлено доброю сум?сн?стю з ?ншими компонентами складу та синерг?змом . Оксиди ам?ну одержують в результат? екзотерм?чно? реакц?? другого порядку м?ж перекисом водню та третинними ам?нами, природа яких може бути ал?фатичною , ароматичною , гетероцикл?чною , ал?цикл?чною або ?х комб?нац??ю. У поширених оксидах ам?ну попередня ПАР зазвичай C12-C18 алк?лдиметил ам?н.

Оксиди ам?н?в в?дносять до особливого класу ПАР, класиф?кованих як амфотерн? ПАР. Це пов'язано з тим, що оксид ам?ну ? цв?тер-?онною молекулою, яка при зм?н? pH в?д низько? до високо? величини зм?ню? свою природу з кат?онно? на не?оногенну.

Оксиди ам?ну мають низький коеф?ц??нт б?олог?чного накопичення, легко видаляються стандартними способами очищення ст?чних вод , б?орозкладн? п?д д??ю аеробних та анаеробних бактер?й . Ус? оксиди ам?ну мають токсичн?сть в?д низько? до пом?рно? ^[3] .

Зв'язок ${\displaystyle {\ce {N+-O-}}}$ в N-оксидах диполярний з? сутт?во п?двищеною електронною густиною на атом? кисню , що ? нуклеоф?льним центром.

Так, N-оксиди протонуються, утворюючи кристал?чн? сол? з сильними кислотами, однак ? слабшими основами , н?ж початков? ам?ни. N-оксиди алк?люються з утворенням солей тетразам?щеного г?дроксиамон?ю , що розкладаються у водному лугу з утворенням альдег?д?в та третинних ам?н?в:

${\displaystyle {\ce {R3N+-O- +PhCH2X->R3N+-OCH2PhX-}}}$${\displaystyle {\ce {R3N+-OCH2Ph + OH- -> R3N + PhCHO + X-}}}$

Ацилювання ал?фатичних N-оксид?в приводить до нестаб?льних O-ацилпох?дних, котр?, як ? O-алк?лпох?дн?, розкладаються з утворенням альдег?ду та зам?щеного ацетам?ду :

${\displaystyle {\ce {(CH3)3N+-O- + (CH3CO)2O -> (CH3)3N+ -OCOCH3CH3COO-}}}$

${\displaystyle {\ce {(CH3)3N+-OCOCH3CH3COO- -> CH3CON(CH3)2 + CH2O + CH3COOH}}}$

Ця реакц?я з подальшим г?дрол?зом ацетам?ду використову?ться як метод деметилювання метилам?н?в ( реакц?я Полоновського ):

N-оксиди третинних ам?н?в, в алк?льних зам?сниках яких ? атом водню в β-положенн? до N-оксидного азоту, при нагр?ванн? розкладаються з утворенням алкен?в та г?дроксилам?н?в . Реакц?ю використовують для синтезу алкен?в ?з третинних ам?н?в, N-оксиди яких найчаст?ше синтезують in situ ?, не очищаючи, п?ддають терм?чному розкладання ( ел?м?нування за Коупом ) ^[4] :

При нагр?ванн? в розчин? лугу або при фотол?з? N-оксиди третинних ам?н?в перегруповуються в O-зам?щен? г?дроксилам?ни ( реакц?я Майзенхаймера ), реакц?я зазвичай прот?ка? як 1,2-зсув:

У раз? N-оксид?в ал?лам?н?в можливе 2,3-перегрупування в O-ал?лг?дроксилам?ни:

За катал?тичного г?дрування над н?келем або палад??м , а також п?д д??ю фосф?н?в N-оксиди в?дновлюються до початкових ам?н?в.

Загальний метод синтезу N-оксид?в ? окислення третинних ам?н?в перекисом водню , реакц?ю в раз? ал?фатичних ам?н?в проводять у нейтральному середовищ?, в раз? ароматичних ? у кислому:

Триметилам?ноксид ^[en] утворю?ться в орган?зм? людини з триметилам?ну ^[en] , який, у свою чергу, ? результатом переробки карн?тину , хол?ну , бета?ну та лецитину кишковим м?кроб?омом ^[5] .

N-оксиди перг?дроазафенален?в ? кокцинел?н ^[6] ? конверг?н ^[7] входять до складу гемол?мфи сонечок , при захисн?й реакц?? гемол?мфа вид?ля?ться з отвор?в б?ля рота ? в суглобах н?жок, надзвичайно г?ркий смак цих сполук в?д?гра? захисну роль.

• Н?трони

Словники та енциклопед?? Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini Нормативний контроль Freebase :  /m/09c4rz · GND :  4327902-8