Одини?ця вим??рювання ( англ. unit of measurement, measurement unit ) ^[1]  ? д?йсна скалярна величина, визначена та прийнята умовно, з якою можна пор?вняти будь-яку ?ншу величину того самого роду, щоб виразити в?дношення двох величин у вигляд? числа ^[1] . Значення ц??? величини приймають р?вним одиниц?.

Одиниц? вим?рювання мають присво?н? ?м за угодою назви та позначення. Одиниц? вим?рювання величин однаково? розм?рност? можуть мати однаков? назви та позначення, нав?ть якщо величини не ? однор?дними. Наприклад, ≪джоуль на кельв?н≫ та Дж/К ? в?дпов?дно назвою та позначенням як одиниц? вим?рювання тепло?мност?, так й одиниц? вим?рювання ентроп??, як? зазвичай не вважають величинами одного роду. Проте в деяких випадках застосування певних назв одиниць вим?рювання обмежено вживанням винятково з величинами певного роду. Наприклад, одиницю вим?рювання ≪секунда в степен? м?нус один≫ ( 1/с ) називають ≪герц≫ ( Гц ), якщо ?? використовують для частоти, чи ≪беккерель≫ ( Бк ), якщо ?? використовують для активност? рад?онукл?д?в. Як ?нший приклад, одиницю джоуль ( Дж ) використовують як одиницю енерг??, але в жодному раз? не використовують як одиницю моменту сили , тобто ≪ньютон на метр≫ ( Н·м ) ^[1] .

Зг?дно з новою редакц??ю Закону Укра?ни ≪Про метролог?ю та метролог?чну д?яльн?сть≫, що набрав чинност? 2016 року, одиницею вим?рювання вважа?ться визначена ? прийнята за угодою величина, з якою може бути пор?вняна будь-яка ?нша величина того самого роду для вираження сп?вв?дношення двох величин у вигляд? числа ^[2] .

Для визначення к?льк?сних характеристик певного об'?кта необх?дно пор?вняти його з ?ншим об'?ктом. ?сторично довжина вим?рювалася в ступнях ( футах ), л?ктях , проте з часом одиниц? вим?рювання стандартизувалися ? ставали дедал? точн?шими. Необх?дн?сть встановлення ?диного м?рила почала визнаватися на державному р?вн?. Виникла наука метролог?я . Для забезпечення м?жнародно? д?яльност? почали складатися системи вим?рювання, як? визнавалися б у глобальному масштаб?.

Практичн? потреби й науков? досл?дження дедал? п?двищують вимоги до еталон?в , з допомогою яких збер?гають ? в?дтворюють одиниц? вим?рювань. В ?деал? еталон повинен бути пов'язаний ?з незм?нною, фундаментальною величиною, яку, кр?м того, неважко було б в?дтворити. Таким чином, якщо п?д час Велико? французько? революц?? еталон метра був встановлений, як довжина дов?льно вибраного стержня, то в наш час метр асоц?ю?ться з? шляхом, яке проб?га? в порожнеч? св?тло за певний пром?жок часу. Отже, для встановлення одиниц? довжини необх?дно встановити одиницю часу ( секундою ), яка в наш час визнача?ться як пром?жок часу, в який пом?ща?ться певне число коливань певно? електромагн?тно? хвил? , яка випром?ню?ться строго визначеним атомом у строго визначених умовах. Таке визначення дозволя? в?дтворити еталон часу з надзвичайно високою точн?стю, до одинадцятого знаку п?сля десятково? коми.

До основних одиниць SI в?днесено величини: Час (одиниця ? секунда ); Довжина ( метр ); Маса ( к?лограм ); Сила електричного струму ( ампер ); Термодинам?чна температура ( кельв?н ); К?льк?сть речовини ( моль ); Сила св?тла ( кандела ).

Спец?альна назва та позначення пох?дно? одиниц? вим?рювання температури SI для вираження температури за Цельс??м ( градус Цельс?я ).

До пох?дних одиниць SI , як? мають спец?альн? назви та позначення в?днесено величини: Площинний кут (одиниця ? рад?ан ); Просторовий кут ( стерад?ан ); Частота ( герц ); Сила , вага ( ньютон ); Тиск , (механ?чне) напруження , модуль пружност? ( паскаль ); Енерг?я , робота, к?льк?сть теплоти ( джоуль ); Потужн?сть , пот?к випром?нювання ( ват ); Електричний заряд , к?льк?сть електрики ( кулон ); Електричний потенц?ал , р?зниця потенц?ал?в , (електрична) напруга , електроруш?йна сила ( вольт ); Електричний оп?р ( ом ); Електрична пров?дн?сть ( сименс ); Електрична ?мн?сть ( фарад ); Магн?тний пот?к ( пот?к магн?тно? ?ндукц?? ) ( вебер ); Магн?тна ?ндукц?я , густина магн?тного потоку ( тесла ); ?ндуктивн?сть , вза?мна ?ндуктивн?сть (генр?); Св?тловий пот?к ( люмен ); Осв?тлен?сть ( люкс ); Активн?сть (рад?онукл?ду) ( бекерель ); Поглинута доза (?он?зуючого випром?нювання), питома передана енерг?я, керма ( грей ); Екв?валентна доза (?он?зуючого випром?нювання) ( з?верт ); Катал?тична активн?сть ( катал ).

Дозволен? позасистемн? одиниц? - це одиниц? ф?зичних величин, що не ? одиницями SI, але застосовуються на р?вн? з ними:

1. кратн? та частинн? в?д одиниць SI, що мають спец?альн? оф?ц?йн? назви та позначення : Об’?м , м?стк?сть ( л?тр ); Маса ( тонна ); Тиск ( Бар ).
2. одиниц?, як? визначаються через основн? одиниц? SI , але не ? ?х десятковими кратними та частинними величинами: Площинний кут ( оберт ; град (гон) ; градус , хвилина , секунда ).
3. одиниц?, як? використовуються з одиницями SI, величини яких у систем? SI отриман? експериментально : Енерг?я ( електронвольт ); Маса ( атомна одиниця маси ).
4. одиниц?, що застосовуються лише у спец?ал?зованих галузях : Оптична сила ( д?оптр?я ); Маса дорогоц?нного кам?ння ( метричний карат ); Площа земельно? д?лянки або д?лянки п?д забудову ( ар ); Маса одиниц? довжини текстильно? пряж? та ниток ( текс ); Кров’яний тиск та тиск ?нших р?дин т?ла ( м?л?метр ртутного стовпчика ); Площа ефективного поперечного перер?зу ( барн ).
5. одиниц? вим?рювання, дозволен? лише у спец?ал?зованих галузях : Операц?? з дорогоц?нними металлами ( тройська унц?я ). ^[3]

Для позначення кратних та частинних одиниць р?зних величин в систем? SI використовуються преф?кси , як? показують, у ск?льки раз?в зб?льшилась чи зменшилась кратна чи частинна одиниця вим?рювання величини.

Преф?кси зб?льшення та ?хн? позначення:

• дека ? в 10 раз?в б?льше да
• гекто ? у 100 раз?в б?льше г
• к?ло ? в 1000 раз?в б?льше к
• мега ? в 1 000 000 раз?в б?льше М

Преф?кси зменшення:

• деци ? в 10 раз?в менше д
• санти ? у 100 раз?в менше с
• м?л? ? в 1000 раз?в менше м
• м?кро ? в 1 000 000 раз?в менше мк

Наприклад, декал?тр ? це величина, що у 10 раз?в б?льша, н?ж 1 л?тр. Оск?льки 1 л познача?ться 1 л, а коротке позначення дека ? да, то отрима?мо: 1 дал = 10 л чи 1 л = 0,1 дал.

?нший приклад. М?л?метр ? це величина, яка у 1000 раз?в менша, н?ж 1 метр. Оск?льки один метр коротко запису?ться 1 м, а м?л? коротко познача?ться теж м, то виходить, що 1 мм = 0,001 м, а 1 м = 1000 мм.

Основною одиницею вим?рювання довжини в систем? SI ? метр. Метр коротко познача?ться м, тобто 1 метр запису?ться 1 м.

• 1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм = 1 000 000 мкм

Останн?й запис означа?, наприклад, що 1 метр дор?вню? 1 000 000 м?крон?в. Зв?дси виплива?, що:

• 1 дм = 10 см = 100 мм = 100 000 мкм
• 1 см = 10 мм = 10 000 мкм
• 1 мм = 1000 мкм = 1 000 000 нм = 10 000 000  A

Ц? сп?вв?дношення можна записати по-?ншому:

• 1 мкм = 0,000001 м = 0,00001 дм = 0,0001 см = 0,001 мм
• 1 мм = 0,001 м = 0,01 дм = 0,1 см
• 1 см = 0,01 м = 0,1 дм
• 1 дм = 0,1 м

Велик? в?дстан?, зазвичай, вим?рюють у к?лометрах, короткий запис ? 1 км.

• 1 км = 1000 м = 10000 дм = 100 000 см = 1 000 000 мм = 1 000 000 000 мкм, тобто
• 1 мкм = 0,000000001 км
• 1 мм = 0,000001 км
• 1 см = 0,00001 км
• 1 дм = 0,0001 км
• 1 м = 0,001 км

Дуже маленьк? розм?ри в атомних масштабах вим?рюються в ангстремах:

• 1 A = 0,1 нм = 0,0001 мкм

Основною одиницею вим?рювання маси в систем? SI ? к?лограм, коротке позначення ? кг.

• 1 г = 1000 мг чи 1 мг = 0,001 г
• 1 кг = 1000 г чи 1 г = 0,001 кг
• 1 кг = 1 000 000 мг чи 1 мг = 0,000001 кг

Велик? за маси вим?рюють у тоннах (т) ? центнерах (ц):

• 1 т = 10 ц = 1000 кг = 1 000 000 г
• 1 ц = 0,1 т, 1 кг = 0,001 т
• 1 г = 0,000001 т, 1 ц = 100 кг = 100 000 г
• 1 кг = 0,01 ц, 1 г = 0,00001 ц

Одиниця вим?рювання площ? в систем? SI  ? квадратний метр: познача?ться м².

• 1 м² = 100 дм ² = 10 000 см² = 1 000 000 мм²
• Тобто 1 см² = 0,0001 м², 1 дм ² = 0,01 м²
• 1 см² = 0,01 дм ² , 1 см² = 100 мм²
• 1 мм² = 0,01 см², 1 км² = 1 000 000 м²
• 1 м² = 0,000001 км²

При вим?рюванн? земельних д?лянок використовуються одиниц? вим?рювання ар ? гектар (позначаються а ? га).

• 1 а = 100 м² = 1 000 000 см²

Основною одиницею часу в М?жнародн?й систем? одиниць SI ? секунда, скорочено ≪с≫ (або сек). Також розповсюджен? традиц?йн? одиниц? часу:

• 1 хв = 60 c (хвилина)
• 1 год = 3600 c (година)
• 1 д = 86 400 c (день)
• 1 р?к = 365,25 д = 31557600 c ((Юл?анський) р?к)

Одиницею вим?рювання об'?му в систем? SI ? куб?чний метр (м ³ ).

Одна тисячна куб?чного метра ? куб?чний дециметр; познача?ться дм ³ . 1 дм ³ = 0,001 м ³ . Його ще називають л?тром, тобто 1 дм ³ = 1 л.

Тисячна частина л?тра ? м?л?л?тр, тобто 1 л = 1000 мл, а 1 мл = 0,001 л.

• 1 л = 1 дм ³ = 1 000 000 мм³
• 1 мм³ = 0,000001 л

Таким чином, 1 мл = 1000 мм³, а 1 мм³ = 0,001 мл. Оск?льки 1 см³ = 1000 мм³, то 1 мл = 1 см ³ .

Велик? об'?ми вим?рюються в:

• декал?трах (дал): 1 дал = 0,01 м ³ ;
• гектол?трах (гкл) 1 гл = 0,1 м ³

У ф?зиц? й техн?ц? одиниц? вим?рювання ( одиниц? ф?зичних величин , одиниц? величин ) використовуються для представлення результат?в вим?рювань. Числове значення ф?зично? величини ? в?дношення значення ф?зично? величини до деякого прийнятого значенням, яке ? ? одиницею вим?рювання. Число ?з зазначенням одиниц? вим?рювання назива?ться ?менованим .

Для будь-яко? системи одиниць розр?зняють основн? одиниц? вим?рювання , як? вибираються незалежно в?д ?нших одиниць, ? пох?дн? одиниц? , що визначаються через основн?. Виб?р величини ? к?лькост? основних одиниць вим?рювання може бути дов?льним ? визнача?ться т?льки традиц?ями або угодами. ?сну? велика к?льк?сть р?зних систем одиниць вим?рювання, як? розр?зняються вибором основних одиниць вим?рювання.

Держава , як правило, законодавчо встановлю? певну систему одиниць. Метролог?я безперервно працю? над пол?пшенням одиниць вим?рювання та еталон?в.

• SI
• СГС
• МКС
• МКГСС

• Руська система м?р
• Англ?йська система м?р
• Французька система м?р
• Китайська система м?р
• Японська система м?р
• Стародавн? одиниц? вим?рювання
• Л?в?йськ? одиниц? вим?ру

• Одиниц? маси ( маса )
• Одиниц? температури ( температура )
• Одиниц? довжини ( в?дстань )
• Одиниц? площ? ( площа )
• Одиниц? об'?му ( об'?м )
• Одиниц? ?нформац?? ( ?нформац?я )
• Одиниц? часу ( час )
• Одиниц? тиску ( тиск )
• Одиниц? потоку тепла ( пот?к тепла )
• Грав?метричн? одиниц? вим?рювань

Тривалий час на територ?? Укра?ни користувалися такими одиницями вим?рювання довжини: вершком (приблизно 4,5 см), аршином (0,7112 м), сажнем (2,16 м), верстою (1 066,781 м). Поширеними одиницями маси були фунт (409,52 г) та пуд (16,4 кг).

• Преф?кси для утворення кратних ? частинних одиниць
• Метролог?я ?сторична
• Перетворення одиниць вим?рювання

Сена Л.А. Одиниц? ф?зичних величин ? ?х розм?рност? . ? 2000.

Одиниц? вим?рювання у сестринських В?к?про?ктах
	Означення у В?к?словнику ?
	Одиниц? вим?рювання у В?к?сховищ? ?

• Одиниц? вим?ру товар?в // Митна енциклопед?я  : у 2 т. / ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н.. ? Хм.  : ПП Мельник А. А., 2013. ? Т. 2 : М ? Я . ? 536 с. ? ISBN 978-617-7094-10-3 .
• М?ра // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Буенос-Айрес, 1961. ? Т. 4, кн. VIII : Л?тери Ме ? На . ? С. 997. ? 1000 екз.

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Klexikon · NicoNicoPedia Дов?дков? видання KBpedia · Nuovo soggettario · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  119419023 · Freebase :  /m/02sql7 · GND :  4074617-3 · J9U :  987007565792605171 · LCCN :  sh85141054 · NDL :  00572651 · NKC :  ph120437 ,  ph215327

Портал ≪Наука≫    Портал ≪Ф?лософ?я≫