Нурхац?
1-й ?мператор Ц?н
17 лютого 1616  ?  30 вересня 1626 року
Спадко?мець:	Хуан Тайцз?
?м'я при народженн?:	маньчжурська : ???????
Народження:	11 лютого 1559 або 1559 [1] Hetu Ala City d , Ляон?н , КНР
Смерть:	30 вересня 1626 ( 1626-09-30 ) [2] С?нчен , Фентянь , Династ?я Ц?н
Причина смерт?:	спалення
Поховання:	Fuling Tomb d
Нац?ональн?сть:	Маньчжури [3]
Кра?на:	?мпер?я М?н [3] ? Династ?я П?зня Цз?нь
Р?д:	Айс?н ?ьоро [d]
Батько:	Taksi d [4] [1]
Мати:	Empress Xuan d [1]
Шлюб:	Consort Yuan, of the Tunggiya clan d , Consort Ji, of the Fuca clan d [5] , Empress Xiaocigao d [6] , Empress Xiaoliewu d , Dowager Consort Shoukang d ? Thap Nhan Tra d
Д?ти:	Cuyen d [7] , Dai?an d [7] , abai d [8] , Tangg?dai d [8] , Mangg?ltai d [7] , Tabai d [8] , Abatai d [8] , Хуан Тайцз? [9] , Babutai d [8] , Degelei d [5] , Babuhai d [8] , Laimbu d [10] , Fiyangg? d [10] , Princess Donggo d , Princess Nunje d , Mangguji d , Princess Mukushen d , fifth daughter of Nurhaci d , sixth daughter of Nurhaci d , seventh daughter of Nurhaci d , Songgutu d , Ajige d [6] , Dodo d [11] ? Dorgon d [12] [11]
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Нурхац?? ( спрощ. : 努?哈赤 ; кит. трад. : 努爾哈赤 ; п?нь?нь : N?'?rh?chi ), також Нурхач? , храмове ?м'я Тайцзу ( кит. трад. : 太祖 ; п?нь?нь : Taiz? ; 21 лютого 1559  ? 30 вересня 1626 ) ? чжурчженський ( маньчжурський ) полководець, дипломат, державний ? пол?тичний д?яч ?з роду Айс?н ?ьоро ; вождь чжурчжен?в област? Цзяньчжоу. Об'?днав ус? племена чжурчжен?в Маньчжур?? й заснував маньчжурську династ?ю П?зня Цз?нь . Перший хан т??? династ?? ( 1616 - 1626 ). Засновник незалежно? маньчжурсько? держави, яка 1609 року отримала оф?ц?йну назву Цз?нь (≪Золота≫), а в?д 1636 року перейменована сином Нурхац?, Абаха?м, на ≪Чисту≫ ? Ц?н ^[13] . Розпочав завоювання китайсько? династ?? М?н .

З маньчжурсько? мови ?м'я Нурхац? тлумачиться як "шкура дикого кабана". Пос?вши трон правителя маньчжурсько? держави, в?н отриму? нове храмове ?м'я Тай-цзу (кит. спрощ. 太祖, п?нь?нь: Taiz?, досл?вно: ≪Великий родоначальник≫), що традиц?йно присвоювалося засновнику династ??. Його манчжурський титул хана (Geren gurun-be ujire genggiyen Han) буквально переклада?ться як ≪Видатний хан, що переважа? над ус?ма народами≫. Також в?н отримав посмертне ?м'я , скорочена форма якого ? Гао-д? (кит. 高皇帝, п?нь?нь: G?o Huangdi; манчж. Dergi h?wangdi) ≪?мператор Гао≫.

Дев?з правл?ння Нурхац? ? Тяньм?н (кит. 天命 , п?нь?нь: Ti?nming; манчж. Abkai Fulingga; монг. Tengri-un Bosogtu), що в переклад? означа? ≪?мператор ?з небесним мандатом≫ , ≪?мператор за небесним наказом≫, ≪?мператор, визначений долею≫.

Походив Нурхац? ?з чжурчженського роду Тун, що переселився п?д натиском корейських в?йськ в П?вденну частину Маньчжур?? з гори Пектусан (кит. ?白山 Байтоушань) в перш?й половин? XV стол?ття.

Син одного з володар?в чжурчженьского спадку Маньчжоу Таш? народився у 1559 роц? у твердин? Хетуала б?ля п?дн?жжя г?р Хулань-Хада (на територ?? нин?шнього П?вн?чно-Сх?дного Китаю). Мат?р Нурхац? померла, коли йому було 10 рок?в. В?н виховувався мачухою, яка хот?ла, щоб ?? д?ти були ?диними спадко?мцями влади, тому вигнала майбутнього Тайцзу з р?дного дому.

У зв'яку з? смертю батька та д?да, в?д рук китайських солдат внасл?док м?жусобних в?йн м?ж чжурчженьскими племенами у 1582 роц?, у 16-р?чному в?ц? в?н став головою аймака , а його в?йськова могутн?сть полягала лише в 13-ти латниках, що складали дружину його батька. Юнак був атлетично? статури, мав прекрасн? риси обличчя, погляд сповнений вогню ? проникливост?, а мова в?дображена суворою важлив?стю ? силою та благородн?сть ? рано доставили сирот? почесне пр?звисько: ≪Суре-бейле≫ ? мудрого Бейл?; а як подяка за його велик? справи ? нащадки прикрасили його ?м'я званням ≪Тайцзу≫ ? верховний предок ^[14] .

Але, на жаль, юний в?к спадко?мця не сприяв п?дтримц? та захисту захоплених волод?нь та п?дкорених народ?в. Вони, обкладен? даниною, по смерт? завойовника Цзин-цзу, намагалися повернути свою незалежн?сть. Таким чином, пад?ння могутност? що т?льки-но почала зароджуватися, очевидно, було неминучим ? Нурхац?, який волод?в к?лькома б?дними хатинами м?стечка Хету-ала, оточеного ворогами або зрадниками, здавався беззахисною жертвою сильних сус?д?в та пол?тики Китаю.

У цей пер?од юнак вперше проявля? свою р?шуч?сть ? пише правителям Китаю лист ?з погрозами, в якому ?м'ям неба клянеться в ненавист? до ?мпер?? за порушення вс?х прав людства ? безневинну загибель сво?х предк?в. Тон листа насторожив главу Китаю ? уряд, не бажаючи помсти в?д роздратованих племен, в?дправив до Нурхац? посла з пов?домленням, що в ?мператорському двор? н?чого не знали про так? под??, а нещасна смерть двох можновладних ос?б маньчжурського дому була жахливою помилкою. У п?дтвердження свого сп?вчуття, вони повертають йому т?ла убитих предк?в з подарунками, як запорука доброзичливих почутт?в Китаю. Однак Тайцзу в?дмовили у видач? Н?кань-вайланя, ? головного винуватця вс?х лих, а на повторн? вимоги Китай в?дпов?в погрозами, так як в?н у змоз? позбавити свого непок?рного васала вс?х колишн?х переваг ? звести в сан верховного правителя кра?ни ворога маньчжурського дому. Слова посла справили дуже глибоке враження на вс?х людей, родич?в Нурхац? ? вони хот?ли силою змусити його п?дкоритися вол? Китайського уряду, але Тайцзу, оц?нивши небезпеку, припинив сво? вимоги. ?мпер?я, задовольнившись пок?рн?стю свого васала, дала йому спок?й.

В умовах тогочасно? д?йсност? сила виступала основним аргументом у вир?шенн? будь-яких конфл?кт?в. Нурхац? також п?шов цим шляхом. Дев'ять рок?в його в?дносини з непримиренними ворогами були дуже невизначен?. Н?кань-вайлань, винуватець загибел? батька та д?да Нурхац?, заспоко?ний безд?яльн?стю Тайцзу, см?лив?ше виявляв сво? плани на сус?дн? аймаки. Проте, Нурхац?, досягнувши 25-ти р?чного в?ку, все ж наважився зд?йснити т? нам?ри, що вже давно зародилися в його душ?.

У 1583 роц? Нурхац?, з 13-ма латниками, неспод?вано з'явився б?ля вор?т Туруня, де жив Н?кань-вайлань. Так як м?сто було не готове до захисту, то воно негайно визнало над собою владу маньчжурського Бейл?, але Н?кань-вайлань, з? сво?ю с?м'?ю, встиг утекти. У 1584 роц? Тайцзу захопив Турунь. Це стало поворотним моментом у подальш?й дол? Нурхац? ^[14] .

Неспод?ваний завойовницький рух Тайцзу спричинив побоювання в ус?х сус?дн?х волод?ннях. Аймаки, налякан? помстою людини яка мала на це право, посп?шали прийняти сторону Н?кань-вайланя, а нащадки шести Бейл, як? бачили в д?ях свого родича лише божев?льн? спроби боротися з Кита?м, у храм? предк?в урочисто поклялися його вбити. Найман? вбивц? стежили за вс?ма рухами Тайцзу; неодноразово проникали майже в саме його житло; одного разу, п?д самим в?кном, загинув в?д ?хнього меча в?рний охоронець Бейли ? н?ж зрадник?в вже виблискував над головою Нурхац?, але все об?йшлося. ? в той час, коли вороги маньчжурського володаря з дня на день оч?кували бачити перед собою його труп, в?н, ?з невеликою к?льк?стю безстрашних во?н?в, п?шов в?йною проти м?ст Чжао-цзя ? Мардунь, знаменитих в кра?н? сво?ю неприступн?стю. Обидв? фортец? розташовувалися на висотах, оточених кам'яних горами; лише т?сн? проходи вели до м?ських ст?н. Вершники майже на соб? п?дн?мали коней. П?д ст?нами мур?в ?х оч?кували ворож? стр?ли, але повн? мужност?, п?д прикриттям довгих дерев'яних щит?в, вони змогли здобути перемогу.

Зв?вши рахунки з Н?кань-Вайланем, Нурхац? не т?льки вчинив акт кровно? помсти , а й значно п?двищив власний престиж, бо як в?домо: ≪?дуть за сильними≫. Геройський подвиг Тайцзу мав блискучий усп?х, родич? Бейл, здивован? його досягненнями забули про ворожнечу ? об'?дналися з ним для блага ? слави свого роду. Невелик? сус?дн? волод?ння, не спод?ваючись витримати боротьби з небезпечним ворогом, шукали нагоди добров?льно, пок?рно примиритися з колишн?м сво?м повелителем, а Н?кань-вайлань, гнаний помстою з м?ста в м?сто, зник в Олхон?, поблизу кордон?в Китаю, але жити йому лишилося недовго. У 1586 роц? 40 маньчжурських солдат?в вступили на чуж? територ?? ? в?друбали зраднику голову.

Кр?м того, усп?хи в?йськово? кампан?? Тайцзу спонукали уряд династ?? М?н п?днести йому у 1589 роц? звання дуду-цянин?, а через 6 рок?в присво?ли пишний титул лунху-цзянцзюня з? щор?чним окладом у 800 лан ср?бла.

Чутки про Нурхац? як про см?ливого отамана поширювалися серед його в?йська. До нього при?днувалися ? чужинц?, незадоволен? сво?ми стар?йшинами. Зб?льшення територ?й, п?двладних Нурхац?, посилювало його вплив у в?йськових та економ?чних в?дносинах. З? зб?льшенням числа п?дданих зростала к?льк?сть во?н?в. У той же час зростання чисельност? працюючого населення зб?льшувало приватн? доходи Нурхац?. У нього стали б?льш? прибутки традиц?йних продукт?в маньчжурсько? земл?, як? користувалися попитом на китайському ринку (хутра, мед, женьшень, кон?, перли). На значення могутност? Нурхац? щодо зовн?шньо? торг?вл? звернув увагу В. Горський: ≪Торг?вля ц?ло? кра?ни з осередком у волод?нн? Нурхац?, ? писав в?н, ? яке завдяки сво?му виг?дному положенню перемогло суперництво ?нших доль≫ ^[15] .

Династ?я Цз?нь була заснована ос?лими землеробами, чжурчженями . Це тунгуський народ, який спочатку населяв територ?ю китайських пров?нц?й Г?р?н ? Хейлунцзян . Маньчжур?в ?нод? неправильно називають коч?вниками, якими вони не були ^[16] .

У травн? 1585 року ще до завоювання племен? суксухухе, Нурхац? зд?йснив перший пох?д на плем'я чжечень, що проживало в басейн? верхньо? теч?? р?чки Хуньхе , на п?вдень в?д хребта Ордо ? на п?вн?ч в?д Ул?ншаня. У 1588 роц? на сторону Нурхац? перейшли два старшини племен? дун'о, п?сля чого ? все плем'я при?дналося до Маньчжоу. У тому ж 1588 роц? Нурхац? остаточно завершив п?дкорення ряду фортець ? селищ племен? хуньхе, як? до цього часу ще залишалися поза межами впливу Нурхац?: чжаоцз?, ханцзялу, чжакумулу ? дунцзя ^[17] .

До 1589 р. Нурхац? об'?днав п?д сво?м началом ус? земл?, як? в уявленн? м?нсько? влади становили територ?ю караул?в Цз?ньчжоу ? Маолянь. Хулуньск? вожд? намагалися встати на шляху Нурхац?. З ?н?ц?ативи ехеських старшин у 1593 роц? проти нього утворилася коал?ц?я з 9 племен (ехе, хада, ула, хойфа, хорч?н, с?бо, гуалча, чжушел?, не?н). Тод? це р?зноплем?нне во?нство зазнало нищ?вного розгрому,? хулуньск? вожд? п?шли на мирову. На наступному етап? завоювань Нурхац? п?дкорив племена так званого Чанбошаньского об'?днання - ялуцзян, не?нь ? чжушел? (1589-1599 рр.). У листопад? 1593 року Нурхац? п?дпорядкував сво?й влад? плем'я чжушел?. У кв?тн? 1594 року в?н остаточно при?днав до сво?х волод?нь плем'я не?нь. У жовтн? 1599 року завоював ? п?дкорив сво?й влад? плем'я хада п?сля семиденно? битви п?д м?стечком Хада, центром цього племен?. У червн? 1607 року в?йська Нурхац? напали на три райони племен? воцз? - хес?хей, емохесулу ? фонехетокесо, де захопили в полон 2 тисяч? ос?б ^[17] .

У вересн? 1619 року в?йська Нурхац? оточили фортецю другого вождя ехе ? Буянгу, а на сх?д в?д не? взяли штурмом Дунчен, резиденц?ю головного вождя племен? ехе Цз?нь-тайши. Гарн?зони ?нших обложених м?стечок ехе, д?знавшись про пад?ння Дунчен, добров?льно здалися маньчжурам . Велика частина населення племен? ехе була уведена в Маньчжоу ? при?днана до складу Восьми маньчжурських прапор?в.

В результат? во?н росло багатство знат?. На зм?ну патр?архальному устрою приходили в?дносини класового сусп?льства з властивим ?м апаратом державно? влади. Тод? очолюване Нурхац? об'?днання заявило про себе на м?жнародн?й арен?. У ставку Нурхац? стали при?жджати посланц? корейського двору, монгольських правител?в. Одного разу м?нське кер?вництво побачило характерн? знаки, що в?докремлюють волод?ння Нурхац? в?д територ?? ?мпер?? М?н . У таких умовах оф?ц?йне оголошення створення у Сх?дн?й Аз?? ново? держави не примусило себе довго чекати. У 1616 р Нурхац? спов?стив про появу П?зньо? Цз?ньско? ?мпер?? ? про прийняття ним ?мператорських атрибут?в. Рокам свого правл?ння в?н присвою? дев?з ≪Тянь-м?н≫ . ?з таким дев?зом Тайцзу випускав монету ^[18] . В?н почина? одягатися в жовтий одяг ?, як м?нський ?мператор, говорити про себе ≪Ми≫. Розд?лив в?йська на прапори (ц?) Жовте, Червоне, Син? ? Б?ле, кожне з яких в свою чергу под?лялося на цаньл?н (на кшталт полк?в), як? складалися з 2-5 цзол?н (чот). На чол? прапору стояв дутун (на кщталт генерала).

Ця акц?я мала важливе пол?тичне значення. Об'?днання чжурчженських племен , яких м?нськ? правител? вважали сво?ми васалами , тепер було зведено в ранг незалежно? держави. Престижу м?нського двору було завдано серйозного удару. Зг?дно догмам неоконфуц?ансько? ?деолог?? , лише ?мператор Китаю, як Син Неба , був владикою вс?х народ?в ? земель. Тут же ≪варвар з Цз?ньчжоу≫ , ≪Васал≫ ?мпер??, поставив себе нар?вн? ?з владикою П?днебесно? .

Через два роки Нурхац? оголосив ман?фест п?д назвою ≪С?м великих образ≫ ? в?дкрито протиставив себе династ?? М?н , спод?ваючись п?дкорити т? маньчжурськ? племена , як? все ще залишалися ?? васалами .

Щоб змусити уряд ?мпер?? М?н визнати факт ?снування ново? держави, Нурхац? пров?в в?йськов? демонстрац??, але згодом запропонував управл?нню ?мпер?? М?н вир?шити справу миром. У в?дпов?дь на це, китайц? вир?шили пок?нчити з ≪варваром-самозванцем≫, що наважився кинути виклик Синов? Неба . У 1619 р. китайська арм?я рушила на волод?ння Нурхац?. 240 тис. м?нських солдат Нурхац? протиставив 60 тис. сво?х во?н?в, ? вони перемогли. Однак, як св?дчать факти, ще до того, як Нурхац? оголосив в?йну ?мпер?? М?н , ?? правител? силою збро? намагалися встановити в Маньчжур?? виг?дний для них порядок. Наприклад, В. Л. Котв?ч також виступа? проти традиц?йно? установки китайсько? ?стор?ограф?? щодо причин конфл?кту маньчжур?в з м?нським Кита?м: ≪Рух маньчжур?в почався як реакц?я проти негативних стор?н ?х д?яльност? серед ?нородц?в≫ ^[19] .

Маньчжури, озбро?н? в основному луками ? стр?лами, в?двоювали свою державу у м?нсько? арм??, чисельн?сть яко? значно перевищувала ?хню ? мала у сво?му розпорядженн? гармати та пищали . В орган?зац?? в?дс?ч? м?нським в?йськам п?дтвердилися зд?бност? Нурхац? як полководця. А.В. Гребенщ?ков вважав, що Нурхац? не поступався в?йськовою майстерн?стю Фр?др?ху Великому ? Наполеону .

Розгром китайсько? арм?? в Маньчжур?? вир?шив наперед долю м?ста Кайюань, само? п?вн?чн?й м?нсько? фортец? на Ляодун? . Захопивши Кайюань, восени того ж 1619 року, во?ни Нурхац? заволод?ли територ??ю ехе. Тод?, у 1619 роц?, ?мпер?я М?н остаточно втратила вплив на п?вн?чно-сх?дн?й територ?? в?д Ляодуна , де виникла маньчжурська держава на чол? з колишн?м ≪данником≫ Нурхац?. Протягом наступних семи рок?в Нурхац? зум?в вигнати китайц?в на сх?д в?д р. Ляохе . П?сля сер?? в?йськових усп?х?в в?н перен?с свою столицю ?з Хету Ала по-черз? у в?двойован? в уряду Китаю м?ста на Ляодунському п?востров?: спочатку, у 1621 роц?, в Ляоян, а пот?м, у 1625 роц?, в Шеньян (Мукден) ^[20] . Це м?сто панувало над головними дорогами в Пек?н , Монгол?ю , Корею . Чотири роки витратили на в?дбудову ново? столиц?.

Перем?стивши св?й дв?р на п?востр?в, Нурхац? отримав доступ до велико? к?лькост? ресурс?в, що дозволило йому п?дтримувати пост?йний контакт ?з союзними монголами на р?внинах Монгол??. Дружелюбн?сть Нурхац? у в?дносинах ?з монгольськими племенами була спричинена прагнення разом боротися з? сп?льним ворогом, тобто з династ??ю М?н . Нурхац? прагнув скр?пити альянс ?з хорчинськими монголами через перехресн? шлюби м?ж ел?тами чжурчжен?в ? монгол?в , причому не зупинявся перед застосуванням в?йськово? сили проти клан?в, як? заперечували проти цього.

Розм?стивши свою ставку в Ляоян?, Нурхац? керував подальшими операц?ями проти м?н?в. Маньчжури майже впритул наблизилися до Велико? ст?ни . У 1626 роц? Нурхац? безусп?шно намагався взяти м?сто-фортецю Н?н'юань. Результат бою не в його користь вир?шили ?вропейськ? гармати, поставлен? на ст?нах Н?н'юан.

Значн? марн? втрати, отриман? внасл?док невдало? облоги Н?н’юаня, очевидно, дуже вразили Нурхац?. У нього в?дразу з?псувалося здоров'я. Смерть застала Нурхац? в невеликому селищ?, коли в?н повертався до сво?? столиц? Мукден . Сталося це восени 1626 року. На той час йому було 68 рок?в. Але створена ним держава не померла з ним. Його син утвердився на ?мператорському трон? в Пек?н? , поклавши початок маньчжурськ?й династ?? в Кита?.

П?дкоривши у 1594 роц? чанбайшанськ? племена, Нурхац? зосередив увагу на зм?цненн? сво?? держави. За дуже короткий час йому вдалося згуртувати вс? ран?ше завойован? уд?ли в ?дине ц?ле. Самост?йност? родових старшин прийшов к?нець. Для укр?плення внутр?шньо? згуртованост?, Нурхац? суворо карав за зраду та ?нш? безчесн? вчинки. Приписи на зразок ≪не кради≫, ≪бережи в?рн?сть≫, що мали силу закону, в?дносяться ще до початку д?яльност? Нурхац? по збиранню чжурчженьских земель. Згадан? запов?д? сл?д розглядати як перш? кроки у створенн? маньчжурського законодавства. У 1616 роц? Нурхац? найсувор?ше заборонив князям (Бейле) чинити самосуд. Також в?н запровадив практику розбору в суд? з виясненням ус?х обставин ско?ння того чи ?ншого злочину. У 1599 роц?, для поповнення казни, Нурхац? налаштував добування золота та ср?бла. П?дтримував заняття ремеслами.

Кр?м таланту полководця усп?хам Нурхац? сприяла нова в?йськова орган?зац?я, введена ним у 1601 роц?. В?н в?дмовився в?д родового або поселенського принципу при комплектуванн? в?йськових п?дрозд?л?в. В умовах, коли в?йни становили одну з? стор?н житт?д?яльност? держави Нурхац?, назр?ла необх?дн?сть надати ц?й величезн?й к?лькост? людей, що знаходиться п?д владою верховного ватажка, ?дин? орган?зац?йн? форми ? в?дпов?дне кер?вництво. Початковою одиницею ста? нюру з чисельн?стю - 300 чол., а нюруечжень виступа? тепер не як ватажок ополченц?в, а як оф?цер, тобто в?йськовий чиновник на державн?й служб?. Нюру склалися в корпуси. У 1601 р ?х було 4, а в 1614 р. додалося ще 4 ^[14] .

Для зм?цнення самост?йност? маньчжурсько? держави Нурхац? не т?льки наперед прийма? зовн?шньопол?тичн? та в?йськов? м?ри, а й проводить економ?чн? реформи. Щоб послабити залежн?сть Маньчжур?? в?д Китаю ? Коре? ?з закуп?вель хл?ба, в?н розширю? площ? запашки. У 1615 р. було наказано, щоб 22 300 во?н?в складали нюру п?д командою нюрунечжена або цзолиц?на, 5 нюру - чале (полк) п?д кер?вництвом чалечжанг?на або цаньл?на, 5 чале - ?ж, п?д командою дутуна, 2 кушая - прапор.

Так як в?йни були одн??ю з форм житт?д?яльност?сти в?йськово-феодально? держави Нурхац?, то вони вимагали пост?йного поповнення людськими ресурсами. Це досягалося шляхом покореня ?нших частин, в?йськових поход?в у в?ддален? територ?? з метою захоплення полонених. Робив Нурхац? заходи ? для зб?льшення природного приросту населення. Наприклад, у 1611 роц? було виявлено понад 1 тис. чолов?к?в, що не мали можливост? завести с?м'ю. За наказом Нурхац?, частин? з них дали дружин, а ?ншим ?з казни вид?лили кошти, щоб вони сам? одружилися. До початку XVII ст. родоплем?нне об'?днання чжурчжен?в п?д кер?вництвом Нурхац? досягло внутр?шньопол?тично? стаб?льност?.

Важливе значення у справ? нац?онально? консол?дац?? п?двладного Нурхац? населення мала поява у 1599 роц? маньчжурсько? письменност?. До цього, в листуванн? з м?нським урядом маньчжурськ? ватажки використовували чжурчженську писемн?сть ? додавали китайський переклад. У службове й особисте листування велося монгольською мовою. У 1599 роц? в?н наказав сво?му секретарю Ерден? Геда створити маньчжурську нац?ональну писемн?сть. ?? поява сприяла усв?домленню нац?онально? сп?льност? у ран?ше розр?знених народ?в.

• Голиков А. История Цинской империи в Китае (XVII ? XX вв.) в картах и таблицах. Журнал "Ойкумена. Регионоведческие исследования";
• Горский В. В. ? Начало и первые дела маньчжурского дома // Труды членов Российской духовной миссии в Пекине, Том 1. 1852;
• Горский В. В. Указ. соч., с. 45;
• Кузнецов B. C. Нурхаци. ? Новосибирск: Наука, 1985. ? 192 с. ? (Страны и народы);
• Кузнецов B. C. Нурхаци ? основатель маньчжурского государства. // Дальний Восток и соседние территории в Средние века. / Отв. ред. В. Е. Ларичев ? Новосибирск: Наука, 1980. ? С. 48-53;
• Мелихов Г. В. ≪Маньчжуры на северо-востоке (XVII в.)≫. ? М.: Наука, 1974;
• Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII ? начало XX века. ? М.: Восточная литература, 2005. ? ISBN 5-02-018400-4 ;
• Паркер Э. Г. (англ.) Китай, его история, политика и торговля. ? СПб.: Тип. Тренке и Фюсно, 1903;
• Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й: Навч. пос?бник. ? Ки?в: Либ?дь, 2002;
• Patricia Buckley Ebrey et al., East Asia: A Cultural, Social, and Political History, 3rd edition, p. 271.
• Patricia Buckley Ebrey(2010), The Cambridge Illustrated History of China, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-12433-1

Генеалог?я та некропол?стика Geni.com · Родов?д · WikiTree Тематичн? сайти Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Consortium of European Research Libraries · Namuwiki Нормативний контроль CBDB :  0066013 ,  0339768 · FAST :  126491 · Freebase :  /m/01ndd_ · GND :  141742356 · ISNI :  0000000081148445 · J9U :  987008913700905171 · KRNLK :  KAC201619723 · LCCN :  n82274796 · NDL :  00625008 · NLA :  1333056 · NTA :  296743100 · NUKAT :  n2008044998 · VIAF :  35818811