Новгородська республ?ка
Дата створення?/?заснування	1136
Оф?ц?йна мова	давньоруська мова ? давньоновгородський д?алект
Континент	?вропа
Кра?на	Новгородська республ?ка
Столиця	Великий Новгород
Форма правл?ння	республ?ка ? ол?гарх?я
Адм?н?стративно-територ?ально под?ля?ться на	Водська п'ятина , Бежецька п'ятина d , Деревська п'ятина d , Обонезька п'ятина , Шелонська п'ятина d , Великий Новгород
Валюта	Давньоруська гривна ? Новгородка (монета)
Попередник	Держава Рюрика d
Мова комун?кац??	уральськ? мови , давньоруська мова ? давньоновгородський д?алект
Час/дата припинення ?снування	1478
Площа	3 000 000 км²
Оф?ц?йна рел?г?я	православ'я ? Традиц?йн? в?рування ф?н?в
Новгородська республ?ка у В?к?сховищ?

Координати : 65°54′39″ пн. ш. 49°15′46″ сх. д.  /  65.91100000002778359° пн. ш. 49.26300000002777324° сх. д.  / 65.91100000002778359; 49.26300000002777324

Новгоро?дська респу?бл?ка  ? держава на п?вн?чному сход? ?вропи що ?снувала з 1136 по 1478 р?к ?з центром у Великому Новгород? , правлячу верх?вку якого складало велике боярство ^{[1] [2]} . У пер?од найб?льшого розкв?ту кр?м власне Новгородсько? земл? включала також територ?? в?д Балт?йского моря на заход? до Уральських г?р на сход? й в?д Б?лого моря на п?вноч? до верх?в'?в Волги та Зах?дно? Дв?ни на п?вдн?. У 1478 ув?йшла до складу Великого княз?вства Московського , населення Новгородсько? республ?ки було частиною предк?в сучасних рос?ян .

Тенденц?? до в?докремлення в?д Ки?ва у Новгород? Великому  ? столиц? Новгородсько? республ?ки виявилися вже на початку XI стол?ття . ?хн?м виразником було новгородське боярство , п?дтримане м?ським населенням, зобов'язаним платити данину та поставляти в?йська для поход?в ки?вського князя. На початку XII стол?ття Новгород уже почина? запрошувати княз?в без узгодження з ки?вським великим князем. У 1136 роц? боярство й купецька верх?вка Новгородсько? феодально? республ?ки, використавши широкий рух народних мас, домоглися пол?тично? самост?йност?. Значн? торгово-рем?снич? посади ?снували в стародавн?х новгородських м?стах ? Стар?й Русс? , Ладоз? , Торжц? , Корел? , Ор?шку , що мали пол?тичне самоврядування та вважалися пригородами ( васалами ) Великого Новгорода.

У XII ? XIII стол?ттях до складу Новгородсько? республ?ки входив Псков , що став в?докремлюватися в?д Новгорода з середини XIII стол?ття . Юридично його незалежн?сть в?д Новгорода було визнано Болотовським договором 1348 року. В XII ? XIII стол?ттях в?дбувалося розширення територ?? Новгородсько? феодально? республ?ки у сх?дному та п?вн?чно-сх?дному напрямку. Освоювалися Обон?жжя, Подвиння , береги Б?лого моря . Югорськ? ж племена, що жили на П?вн?чному Урал? , сплачували данину Великому Новгороду. П?вн?чн? волод?ння, багат? на хутро, морського зв?ра, рибу, с?ль та ?нше, мали велике економ?чне значення для Новгородсько? феодально? республ?ки.

Вищим органом влади Новгородсько? республ?ки було в?че , на яке могло збиратися як м?ське, так ? в?льне с?льське населення. Воно обирало з середовища боярства посадника, тисяцького ? нав?ть арх??пископа (з 1156 року). В?че часто перетворювалося на арену гостро? пол?тично? боротьби, фактична влада перебувала в руках боярства. На чол? виконавчо? влади стояв арх??пископ, найб?льший новгородський феодал , до якого перейшла значна частина земель та доход?в ки?вського князя . У його веденн? перебували скарбниця, зовн?шн? в?дносини Новгородсько? феодально? республ?ки, право суду та деяк? ?нш? питання. У пол?тичних справах брало участь також торгово-рем?сниче населення Великого Новгорода , що мало сво? об'?днання ? ≪кончан≫ (мешканц?в ≪к?нц?в≫ м?ста), ≪уличан≫ (мешканц?в вулиць), ≪сотень≫, у тому числ? купецьких.

З середини XII стол?ття кончанськ? та уличанськ? старости стали скр?плювати сво?ми печатками найважлив?ш? державн? грамоти Новгородсько? феодально? республ?ки. Новгородський князь запрошувався з ?нших княз?вств в?чем, яке з ним укладало догов?р ? ≪ряд≫. Догов?р захищав станов? ?нтереси новгородських бояр. Функц?? князя в Новгородськ?й феодальн?й республ?ц? були обмеженими. В?н був насамперед во?начальником. Його обмежили в прав? на суд, перевели його резиденц?ю ?з центра м?ста (≪Дитинця≫) за м?сто (на Городище). З середини XIII стол?ття , починаючи з князювання Олександра Невського , титул князь новгородський зазвичай носили велик? княз? володимирськ? .

Основою господарства Новгородсько? республ?ки в XII ? XV стол?ттях були землеробство та скотарство . Широке поширення мали полювання , бортництво (зб?р меду), рибальство . У б?льшост? район?в промисли по?днувались ?з землеробством. Районами винятково промислового господарства були лише п?вн?чно-зах?дне узбережжя Б?лого моря та найв?ддален?ш? земл? карел?в ? саам?в . На узбережж? Ф?нсько? затоки добували зал?зо . У Стар?й Русс? та деяких ?нших м?сцевостях Новгородсько? земл? займалися солевар?нням . Важливе господарське значення мали льонарство та розведення хмеля . Продукти селянських промисл?в ? хутро, в?ск , мед , риба , ворвань , сало , льон , хм?ль  ? значною частиною йшли на ринок, вивозилися до руських м?ст та за кордон. Новгородськ? купц? вели торг?влю з? Швец??ю та з ганзейськими м?стами Н?меччини ? Дан?? . До XIV ? XV стол?ття 30?40 ?менитих боярських родин зосереджували у сво?х руках б?льше половини новгородських приватновласницьких земель. Величезн? земельн? волод?ння служили матер?альною базою, що забезпечувала пол?тичне панування боярства.

З боярами суперничав новгородський Будинок свято? Соф??  ? головна церковна установа Великого Новгорода. Його вотчини розташовувалися в економ?чно найрозвинен?ших районах Новгородсько? земл?. Великими землевласниками були прив?лейован? монастир? : Юр'?в, Арказький, Антон??в та ?нш?. Др?бн?шими, н?ж бояри, феодальними власниками були ≪жить? люди≫. Неприв?лейован? др?бн? вотчинники називалися ≪сво?земцями≫. В ус?х категор?ях феодального землеволод?ння основною формою оподаткування безпосередн?х виробник?в служила оброчна система . Власницьке господарство було невелике ? обслуговувалося переважно холопами , к?льк?сть яких пост?йно скорочувалася. До друго? половини XV стол?ття поряд ?з натуральним оброком ?стотне значення стали здобувати грошов? платеж?. Однак процес розвитку товарно-грошових в?дносин торкнувся лише окремих стор?н феодального господарства (переважно промисл?в). Феодали прагнули юридично прикр?пити селян до земл?. До початку XIV стол?ття з середовища залежного селянства вид?лилися окрем? категор?? ( давн? люди, ополоники, поручники ), як? втратили право в?дходу в?д сво?х власник?в. Бояри та монастир? прагнули обмежити право переходу селян ?нших категор?й.

Розвиток феодальних в?дносин у Новгородськ?й республ?ц? супроводжувався безперервною внутр?шньо сусп?льною боротьбою. Джерела в?дзначають близько 80 великих виступ?в городян, що нер?дко виливалися в збройн? повстання. Найб?льш? м?ськ? повстання ( 1136 , 1207 , 1228 ? 1229 , 1270 , 1418 , 1446 ? 1447 рок?в) охопили також ? селянськ? маси. Втеч?, в?дмова в?д сплати феодальних повинностей, окрем? локальн? виступи та ?нш? форми антифеодального протесту були частим явищем XII ? XV стол?ть. У Новгородськ?й земл? виникли перш? ?рес? .

Висока культура Новгородсько? республ?ки розкв?тла на основ? культури, створено? в пер?од розкв?ту Рус? . У XII ? XV стол?ттях ця основа збагатилася м?сцевими самобутн?ми рисами, у яких в?дбилися особливост? соц?ально-економ?чного та пол?тичного розвитку Новгорода. Тут було складено билини про Василя Бусла?ва та Садко (вочевидь, в XIV стол?ття ), що в?добразили пору самост?йност? Новгорода, його багатство та велич. У цих та ?нших добутках усно? поез?? сильн? мотиви побуту середньов?чного торговельного м?ста. Серед населення, особливо серед боярства та купецтва, значного поширення набула грамота. При розкопах у Новгород? було знайдено безл?ч берестяних грамот , у тому числ? десятки грамот, що м?стять листування простолюду. Новгород був найб?льшим центром л?тописання . Культура республ?ки стала частиною формовано? у XII ? XV стол?ттях культури народност?, яку п?зн?ше назвуть рос?йською.

Новгородська республ?ка вела боротьбу з агрес??ю шведських, а пот?м н?мецьких феодал?в. Шведи з середини XII стол?ття почали захоплення ф?нських земель, населення яких платило данину Новгороду. Н?мецьк? феодали з к?нця XII стол?ття вели завоювання Прибалтики . З середини XII до середини XV стол?ть Новгород змушений був 26 раз?в воювати з? Швец??ю та 11 раз?в з Ливонським орденом . Скориставшись монголо-татарською навалою , н?мецьк? хрестоносц?, данськ? та шведськ? феодали в 1240 ? 1242 роках актив?зували агресивн? д??, перен?сши ?х на територ?ю Новгородсько? республ?ки. Але ?хн? походи зак?нчилися провалом ( Невська битва ( 1240 ), Льодове побо?ще ( 1242 )). В?йсько Новгородсько? земл? в?дбило й наступн? походи швед?в та н?мецьких феодал?в. Новгородська земля не випробовувала жах?в монголо-татарсько? навали, але Новгород визнав себе залежним в?д Золото? Орди та став платити ханам данину.

З XIV стол?ття починаються спроби Твер? , Москви й Литви п?дкорити Новгород сво?й влад?. Тверський князь Михайло Ярославович , ставши великим князем володимирським, над?слав у Новгород нам?сник?в без попередн?х переговор?в ?з новгородцями. Це штовхнуло Новгород до зближення з Москвою. Прагнули обмежити самост?йн?сть Новгородсько? республ?ки й ?ван Калита , Семен Гордий та ?нш? московськ? княз?, що займали великокняз?вський ст?л. Гострий конфл?кт м?ж Новгородом та Москвою виник у 1397 роц?, коли Москва в?дторгла Дв?нську землю . Однак вже у 1398 роц? вона була повернута. Борючись проти утиск?в з боку московських княз?в, новгородський уряд шукав союзу з Литвою . До середини XV стор?ччя Новгородська республ?ка, протид?ючи московським князям, стала предметом заздрощ?в через переваги безпосередн?х торгових зв'язк?в Новгорода з Ганзою та перешкодою на шляху процесу подальшо? територ?ально? експанс?? Москов?? . Частина великого боярства, не бажаючи розставатися з пол?тичними прив?леями, домагалася переходу Новгорода п?д владу Великого княз?вства Литовського. Пров?дником цих погляд?в боярства була так звана ≪литовська парт?я≫. У 1470 роц? з ?? ?н?ц?ативи новгородц? запросили на князювання з Литви князя Михайла Олельковича , новгородський уряд став вести переговори про союз ?з литовським великим князем Казимиром IV .

Питання про перех?д у п?дданство до Литовсько? держави викликало в Новгород? значн? хвилювання. Московська великокняз?вська влада вм?ло використала у сво?х ?нтересах загострен? класов? суперечност? в Новгородськ?й феодальн?й республ?ц? та прагнення широких верств населення Новгородсько? земл? до припинення феодальних усобиць. 1471 року московський князь ?ван ??? звинуватив новгородц?в у зрад? ? оголосив в?йну Новгороду , п?сля чого його в?йська ? в?йська його союзника, Псковсько? республ?ки , рушили на Новгород. Перемога московських в?йськ у битв? на р?чц? Шелон? 14 липня 1471 року визначила л?кв?дац?ю пол?тично? самост?йност? Новгорода. У 1478 московська рать обложила Новгород, п?сля чого в?дбулося остаточне включення Новгородсько? земл? до Московського княз?вства . Велику частину новгородсько? пол?тично? знат? (боярства) було вир?зано ц?лими с?м'ями , а б?льше половини купецьких с?мей було вивезено до Москов??. На ?х м?сце були завезен? купецьк? с?м'? ?з п?длеглих Московському княз?вству сх?дних земель. Таким чином новгородську ел?ту було знекровлено. Новгородська феодальна республ?ка перестала ?снувати. ^[3]

1510 року та сама доля сп?ткала ? ≪союзника≫ Москов??, Псковську в?чову республ?ку .

• Адм?н?стративний под?л Новгородсько? республ?ки
• Давньоновгородський д?алект
• Новгородська мова
• Новгородщина

• БСЭ
• Вернадский В. Н. , ≪Новгород и Новгородская земля в XV в.≫, М. ? Л., 1961; (рос.)
• Черепнин Л. В. , ≪Образование Русского централизованного государства в XIV?XV ст.≫, М., I960; (рос.)
• Янин В. Л. , ≪Новгородские посадники≫, М., 1962; (рос.)
• Хорошкевич А. Л. , ≪Торговля Великого Новгорода с Прибалтикой и Западной Европой в XIV?XV ст.≫, М., 1963; (рос.)
• Лихачев Д. С. , ≪Новгород Великий. Очерк истории культуры Новгорода XI?XVII ст.≫, М., 1959. (рос.)
• Андреев В. Ф. Северный страж Руси. Очерки истории средневекового Новгорода Лениздат, Л. ? 1989. (рос.)
• Любищев А. А. Если бы противостояние с Москвою завершилось в пользу Новгорода… з листа до Н?кольського Д. А. (рос.)
• Исаченко А. В. Если бы в конце XV века Новгород одержал победу над Москвой/ Вестник РАН 1998, том 68, № 11, с. 970?974 (рос.)
• Selart, Anti (2015). Livonia, Rus’ and the Baltic Crusades in the Thirteenth Century . Leiden: Brill. с. 400. ISBN   978-9-00-428474-6 .
• Андр?й Байцар . Новгордц?. (п?вн?чноруський народ) на етнограф?чних картах XIX ст.

• Новгородська республ?ка // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Новгородська республ?ка

• Новгородська республ?ка. 1136?1478 рок?в . Сайт Леон?да Томова. (рос.)
• The fall of Great Novgorod (eng.)

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Православная энциклопедия Нормативний контроль Freebase :  /m/03nqsq