Нова? ?сто?р?я  ? пер?од всесв?тньо? ?стор?? в?д середини XV стол?ття до к?нця XIX ? початку XX стол?ття ^[1] . Настав п?сля Середньов?ччя . Передував нов?тн?й ?стор?? . Поширенню розпод?лу ?стор?? на давню , середню ? нову сприяв тв?р французького вченого Жана Бодена ≪Метод легкого вивчення ?стор??≫.

Хронолог?чно, за традиц??ю ?вропейсько? ?стор?ограф??, пер?од Ново? ?стор?? почина?ться на рубеж? 15/16 стол?ть:

• 1492  ? в?дкриття Колумбом Америки ;
• 1517  ? тези Март?на Лютера , що стали поштовхом до церковно? Реформац??

В рос?йськ?й ?стор?ограф?? традиц?йно назива?ться ?нша дата:

• 1453  ? остаточне завоювання османами Константинополя та повалення В?зант?йсько? ?мпер?? .

У радянськ?й ? пострадянськ?й ?стор?ограф?? ?стор?ю п?сля Середньов?ччя заведено розд?ляти на дв? епохи: Нову ?стор?ю ? Нов?тню ?стор?ю . У зах?дн?й ?стор?ограф?? такого под?лу нема?, ? вся ?стор?я, починаючи з к?нця середньов?ччя, назива?ться Сучасною ?стор??ю (наприклад, у англ. Modern history ).

Назва [ ред. | ред. код ]

• Нова ?стор?я ( англ. modern history , фр. histoire moderne ) ^[1]
• Новий час ( н?м. Neuzeit ) ^[1]
• Модерна епоха ( англ. modern era , фр. ere moderne ) ^[1] , епоха модерну
• Модерний пер?од ( англ. modern period , фр. periode moderne ) ^[1]

Терм?н [ ред. | ред. код ]

Поняття ≪Нова ?стор?я≫ з'явилося в ?вропейськ?й ?сторико-ф?лософськ?й думц? в епоху В?дродження як елемент запропонованого гуман?стами тричленного д?лення ?стор?? на стародавню, середню ? нову. Критер??м визначення ≪нового часу≫, його ≪новизни≫ в пор?внянн? з попередньою епохою був, з погляду гуман?ст?в, розкв?т в пер?од ренесансу св?тсько? науки ? культури, тобто не соц?ально-економ?чний, а духовно-культурний чинник. Проте цей пер?од досить суперечливий за сво?м зм?стом: Високе В?дродження, Реформац?я ? гуман?зм були сус?дами з масовим сплеском ?ррац?онал?зму, розвитком демонолог?? , явищем, що отримало в л?тератур? найменування ≪полювання на в?дьом≫ .

Поняття ≪Новий час≫ сприйнято ?сториками й утвердилося в науковому ужитку, але сенс його багато в чому залиша?ться умовним ? не вс? народи вступили в цей пер?од одночасно. Безперечне одне: у цей в?др?зок часу в?дбува?ться виникнення ново? цив?л?зац??, ново? системи стосунк?в, ≪?вропейського св?ту≫ , ≪?вропейського дива≫ ? експанс?я ?вропейсько? цив?л?зац?? в ?нш? райони св?ту.

Критер??, що в?докремлюють Новий час в?д Середньов?ччя [ ред. | ред. код ]

Хоча сучасники ( гуман?сти ) пов'язували з переходом в?д Середньов?ччя до Нового часу перш за все перех?д культури з рел?г?йно? сфери в сферу св?тську; а також появу ?нтересу до антично? цив?л?зац?? ( Стародавня Грец?я ? Стародавн?й Рим ), практично в?дсутнього п?д час Середньов?ччя, з позиц?? сьогодення ясно, що рубежем, що в?докремлю? Середньов?ччя в?д Нового часу, був ц?лий комплекс глибоких зм?н у вс?х сферах. Наука Нового часу повн?стю зв?льня?ться в?д християнсько? теолог??, подолання пров?денц?ал?зму, розум?ння св?ту - натурал?стичне (природа ? людина).

Пол?тичн? зм?ни [ ред. | ред. код ]

Зак?нчення Середньов?ччя ознаменувалося зростанням значення централ?зованого державного управл?ння. Яскравими прикладами цього зростання служать завершення феодальних усобиць ? таких як в?йна червоно? та б?ло? троянд в Англ??, об'?днання рег?он?в ? Арагон ? Кастил?я в ?спан??.

Велик? географ?чн? в?дкриття [ ред. | ред. код ]

Одн??ю з найважлив?ших зм?н було розширення в?домо? тод?шн?м ?вропейцям ойкумени . За дуже короткий пер?од (к?нець XV  ? початок XVI стол?ть) ?вропейськ? мореплавц? об?гнули Африку , проклали морський шлях до ?нд?? , ? в?дкрили новий континент ? Америку та зд?йснили навколосв?тн? плавання . Показово, що саме в?дкриття Колумбом Америки ( 1492 р?к) заведено вважати за символ?чне зак?нчення Середньов?ччя. Ц? подорож? були б неможлив? без передумов, головними з яких були: винах?д компаса ? створення судна , здатного долати величезн? в?дстан? у в?дкритому мор?. Ц?каво, що один з цих винаход?в зроблено задовго до настання Нового часу.

Так, компас винайдено в Кита? ще в III стол?тт? до н. е. (правда, цей тип компаса у вигляд? намагн?ченого металевого предмета в форм? розливно? ложки, що лежав на в?дпол?рован?й пластин?, був непридатний для мореплавання), проте новий винах?д проник у ?вропу т?льки в XIII стол?ття через посередництво араб?в , як? почали застосовувати компас у XII стол?тт? .

Судном, на якому першов?дкривач? вирушали в далек? плавання, стала каравела . Ц? невелик? за сучасними м?рками судна (наприклад, ≪ Санта-Мар?я ≫, флагман Колумба в його перш?й подорож?, мала водотоннажн?сть в 130 тонн) в буквальному розум?нн? зм?нили карту св?ту, з каравелами м?цно пов'язана вся Доба великих географ?чних в?дкритт?в . Досить характерна назва, яку каравела отримала в н?дерландськ?й мов? , ? oceaanvaarder, буквально ? ≪судно для океану≫ .

Проте одних передумов недостатньо, мав бути мотив, що примушував вирушати в далек? ? небезпечн? подорож?. Таким мотивом став той факт, що в друг?й половин? XV стол?ття турки завоювавши ослаблу В?зант?йську ?мпер?ю , перекрили караванн? шляхи на сх?д, якими в ?вропу доставлялися прянощ? . Таким чином урвалася торг?вля, що приносила надприбутки. Саме бажання знайти альтернативний доступ до багатств сходу стало стимулом мореплавц?в к?нця XV ? початку XVI стол?ть. Отже, об?рунтованою вигляда? точка зору, що вважа? за дату зак?нчення Середньов?ччя 1453 р?к ? захоплення турками Константинополя .

Таким чином саме експанс?я мусульмансько? цив?л?зац?? послужила тим катал?затором, який викликав прискорений розвиток цив?л?зац?? ?вропейсько?.

Астроном?я [ ред. | ред. код ]

Не т?льки уявлення ?вропейц?в про Землю зазнали значних зм?н, але й м?сце само? Земл? у Всесв?т? зазнало перегляду ? ще радикальн?шого. 1542 року видано книгу Миколи Коперника ≪Про обертання небесних сфер≫, в як?й об?рунтовано ?дею про рух Земл? та ?нших планет навколо Сонця (всупереч пан?вн?й до того геоцентричн?й систем? Птолемея ), визначено посл?довн?сть розташування планет та обчислено ?х в?дстан? в?д Сонця. Ц?каво, що починаючи свою астроном?чну роботу, Коперник зовс?м не збирався створювати щось принципово нове. Як ? його середньов?чн? попередники, в?н вважав сво?м завдання уточнення даних Альмагеста , головно? прац? Птолемея, не зач?паючи при цьому основ. Хоча розб?жност? м?ж даними з ≪Альмагеста≫ ? результатами спостережень були в?дом? й до нього, лише у Коперника вистачило см?ливост? в?дмовитися в?д ?нерц?? мислення ? не ≪коригувати≫ прац? стародавнього астронома, а запропонувати принципово нову модель Всесв?ту.

Техн?ка ? виробництво [ ред. | ред. код ]

Великий вплив на повсякденне життя людей надав розвиток техн?ки на злам? XV?XVI стол?ть. Одн??ю з найважлив?ших ?нновац?й того часу виявилося книгодрукування . Винах?д ? впровадження нескладно?, здавалося б, технолог?? стали драматично впливати на швидк?сть тиражування ? розповсюдження ?нформац??, а також на ?? доступн?сть (друкован? книги були набагато дешевшими в?д рукописних). За винах?дника книгодрукування вважа?ться Йоган Гутенберг . В?н побудував св?й друкарський верстат приблизно в 1440 роц?. Як це часто бува? з винаходами, окрем? елементи друкарсько? технолог?? були в?дом? й до Гутенберга. Так, ?люстрац?? та ф?гурн? велик? букви переписувач? книг почали розмножувати за допомогою штамп?в ще за дв?ст? рок?в до Гутенберга. Проте, тод? вдалося розробити технолог?ю виготовлення штамп?в (л?тер) не з дерева, а з металу. ? саме в?н упровадив найважлив?шу ?дею ? наб?р тексту з окремих букв зам?сть виготовлення дошки ? штампу для вс??? стор?нки.

Важливе значення мав розвиток г?рничо? справи та металург?? . Вт?м, найважлив?ше удосконалення в процес? виплавки зал?за ? зам?на невеликих сиродутних печей так званим штукофеном (предком сучасно? доменно? печ? ) в?дбулося ще в пер?од розкв?ту Середньов?ччя, приблизно в XIII стол?тт? . На початок XV стол?ття так? печ? були значно покращен?. Для надування м?х?в використовувалися водян? колеса . До XVI стол?ття так? колеса, що досягали деколи величезних розм?р?в (до десяти метр?в в д?аметр?), почали використовувати для п?дйому з шахт руди та ?нших операц?й. Сво?р?дною енциклопед??ю г?рничо? справи й металург?? стала книга ≪ De re metallica libri xii ≫ (≪Книга про метали≫). Цей дванадцятитомний трактат побачив св?т у 1550 роц?. Його автором був професор Георг Агрикола (Бауер) ( 1490 ? 1555 ). Також з XVI стол?ття для опалювання й у виробництв? почало використовуватися вуг?лля .

Нав?ть у тих областях виробництва, де техн?чний прогрес в пор?внянн? з середньов?ччям був не дуже пом?тним (або його не було зовс?м) в?дбулися кардинальн? зм?ни, цього разу ? за рахунок нового типу орган?зац?? прац?. З настанням Нового часу на зм?ну рем?сничому виробництву Середньов?ччя приходить мануфактурний тип виробництва. На мануфактурах праця залишалася ручною, але на в?дм?ну в?д середньов?чних майстерень впровадили розпод?л прац?, завдяки чому значно зросла продуктивн?сть . На мануфактур? майстри трудилися не на себе, а на власника мануфактури.

≪Довге XIX стол?ття≫ [ ред. | ред. код ]

Довге XIX стол?ття  ? ?сторичний пер?од, що тривав, на думку британського ?сторика-марксиста Ерика Гобсбаума що вид?лив його, з 1789 по 1914 р?к. Його головною особлив?стю було дом?нування ?мпер?й у св?т?. Початком цього пер?оду ? Велика французька революц?я , а к?нцем ? Перша св?това в?йна , в результат? яко? були л?кв?дован? Н?мецька, Рос?йська, Австро-Угорська та Османська ?мпер??.

П?сля Велико? французько? революц?? ? завойовницьких поход?в Наполеона Бонапарта в б?льшост? кра?н ?вропи утворилися або почалися тенденц?? до обмеження абсолютних повноважень монарха, под?лу влади ? демократизац?? сусп?льства. У зв'язку з кризою станово? структури сусп?льства ? його переходу до класового, ?ндустр?ального сусп?льства, з'явився новий соц?альний шар ? пролетар?. Пролетар? походили переважно з середовища мануфактурних прац?вник?в, що переквал?ф?кувалися, або були вих?дцями з селянських господарств, що розорилися (?х працю поступово зам?нювали машини).

Завдяки винаходу зал?зниць ? пароплав?в прискорилися транспортн? перевезення, а телеграфу ? обм?н ?нформац??ю. У цей пер?од вчен? р?зних кра?н почали швидше обм?нюватися новими г?потезами, винаходами ? теор?ями. Виникли нов? дисципл?ни на стику р?зних наук: ф?зична х?м?я, б?ох?м?я тощо.

На початку XIX стол?ття в б?льшост? кра?н Зах?дно? ?вропи в?дбувся промисловий переворот ? перех?д в?д ручного виробництва до машинного. Це призвело до створення ?ндустр?ального сусп?льства.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Нова ?стор?я (хронолог?чна таблиця)
• ?вропейська культура Нового часу

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Бер В. [ Петров В.П. ] Проблема епохи. Там само, 1947, № 10
• Бродель Ф. Матер?альна цив?л?зац?я, економ?ка ? кап?тал?зм, XV?XVIII ст., т. 1?3. К., 1995?98
• Буркхардт Я. Размышления о всемирной истории. М., 2004
• Його ж. Век капитала: 1848?1875. Ростов-на-Дону, 1999
• Його ж. Век революции: Европа 1789?1848. Ростов-на-Дону, 1999
• Кареев Н.И. История Западной Европы в Новое время, т. 1?7, кн. 1?9. СПб.?Пг., 1892?1917
• Кареев Н.И. Общий ход всемирной истории: Очерки главнейших исторических эпох. СПб., 1903
• Кареев Н.И. Новейшее время от 1859 до 1914. Пг., 1923
• Кенигсбергер Г.Г. Европа раннего Нового времени: 1500?1789. М., 2006
• Козеллек Р. Часов? пласти. Досл?дження з теор?? ?стор??. К., 2006.
• Крупницький Б. Теор?? доби ? сучасн?сть. "Орлик" (Берхтесгаден), 1947, № 8
• Крупницький Б. Основн? проблеми ?стор?? Укра?ни [на правах рукопису]. Мюнхен, 1955
• Маныкин А.С. Новая и Новейшая история стран Западной Европы и Америки. М., 2004
• Петров М.Н. Лекции по всемирной истории, т. 3: История новых веков. Реформационная эпоха. СПб., 1904
• Потульницький В.А. Укра?на ? всесв?тня ?стор?я: ?стор?ософ?я св?тово? та укра?нсько? ?стор?? XVII?XX ст. К., 2002
• О. Соболь . Модерн // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 392. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Хобсбаум Э. Век империи: 1875?1914. Ростов-на-Дону, 1999
• Ясь, В.О. Нова ?стор?я // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2010. ? Т. 7 : Мл ? О. ? С. 431. ? ISBN 978-966-00-1061-1 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Нова доба  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 125.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Нова ?стор?я

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Klexikon Дов?дков? видання KulturNav · National Historical Museums of Sweden Нормативний контроль Freebase :  /m/03lrls · GND :  4171678-4 · J9U :  987007562974505171 · LCCN :  sh85061236 · LNB :  000059936 · NKC :  ph117243