Ним-Л?-Пун?т

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Ним-Л?-Пун?т
Майданчик для гри у м'яч
Кра?на Бел?з
Рег?он Толедо
?стор?я
Датування 350 ? 830
Пер?оди Класичний пер?од
Археолог?чна культура мая
Досл?дження
В?дкрито 1976
В?дкривач Норман ?аммонд
Мапа
CMNS:  Ним-Л?-Пун?т у В?к?сховищ?

Ним-Л?-Пун?т ( ?сп. Nim Li Punit ) ? ру?ни м?ста цив?л?зац?? мая в окруз? Толедо ( Бел?з ). Назва з мови мая-кекч? переклада?ться як ≪Великий капелюх≫ (за зображення з одн?й з? стел).

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Стародавня назва достеменно нев?дома. Було засновано в ранньокласичний пер?од (десь в середин? IV стол?ття). Тод? ж навколо нього утворилося царство Вакаам (тому низка вчених вважа?, що Ним-Л?-Пун?т також називався Вакаамом). Родюч? ?рунти, наявн?сть значних л?с?в (отримували деревину та тварин, зокрема ц?нних птах?в, ягуар?в) та близьких джерел питно? води сприяли п?днесенню держави.

Наприк?нц? IV ст. м?сто п?дпало п?д вплив Теот?уакана . В V ст. потрапило п?д вплив Мутульського царства , проте довол? швидко перейшло на б?к Канульського царства .

З VII ст. п?дтримувало династичн? стосунки з царством К'анту . Значного п?днесення досягло в часи панування ахава Ханаахб-О'хль-К'?н?ча , що зб?га?ться з часом гегемон?? Канульського царства. Водночас тут став пом?тним культурним вплив Шукуупського царства . Володар? Вакаама починаючи з К'?н?ч-К'ук’а нав?ть стали носили головний уб?р на кшталт тюрбана як в ахав?в Шукуупа .

Незважаючи на поразку Кануля у 690-х роках царство ? м?сто Вакаам не постраждали. М?ж 721 та 741 роками за володарювання Чуваах-?ш??ма спостер?галося нове п?днесення, що в?добразилося у значному спорудженн? монумент?в. Того часу населення м?ста становило близько 5-7 тисяч ос?б. У 790 роц? за ахава Мо’-Чувааха почалося нове в?дродження держави.

Занепад м?ста зб?гся з колапсом класичного пер?оду. Припинило сво? ?снування близько 830 року.

Знаходиться у передг?р'ях, на територ?? округу Толедо, в 15 км на п?вн?чний сх?д в?д Лубаантун ? приблизно в 40 км в?д м?ста Пунта-Горда, адм?н?стративного центру округу. За свою арх?тектурою будови Ним-Л?-Пун?та схож? на споруди Лубаантуна .

Ритуально-адм?н?стративний центр знаходиться у п?вн?чн?й частин? пам'ятники. Основу склада? велика площа, ступ?нчаста п?рам?да заввишки 12,2 м та царський палац. Неподал?к розташовано ще 2 площ? та дек?лька ступ?нчастих п?рам?д ? майданчик для гри у м'яч (м?ж п?вн?чною та п?вденною частинами городища).

У п?вденн?й частин? виявлено храм-п?рам?ду у стил? ≪Е-групи≫, яка була зведена у ранн?й пер?од ?снування м?ста. Окр?м культового призначення застосовувалася для астроном?чних спостережень.

У ход? досл?дження стародавньо? будови ≪Споруди 7≫, що вважа?ться царським палацом, виявлено ранню гробницю, датовану близько 400 роком. Усередин? поховання були знайден? численн? керам?чн? посудини, деяк? реч? мають походження не з област? мая, а з м?ста Теот?уакан. У 2015 роц? виявлено гробницю час?в колапсу класичного пер?оду, де знайдено численн? артефакти, серед яких особливо вир?зня?ться жаде?това п?дв?ска, яка ? другим за розм?ром р?зьбленим виробом з жаде?ту , коли-небудь знайденим у Бел?з?, на думку деяких вчених ? нав?ть у вс?й област? мая. Так? п?дв?ски вакамськ? ахави носили на грудях п?д час ритуальних кровопускань.

У городищ? виявлено дек?лька десятк?в стел ? ?х фрагмент?в, але лише на деяких пам'ятниках м?стяться ??рогл?ф?чн? написи. Особливий ?нтерес являють стели 1 ? 15.

?стор?я досл?джень

[ ред. | ред. код ]

Ру?ни було в?дкрито в березн? 1976 року Норманом ?аммондом з Кембриджського ун?верситету (Велика Британ?я). Досл?дник Д. Палас?о надав ?м назву Ним-Л?-Пун?т за виявлено зображення володаря у головному убору чудернацько? форми, зв?дси ≪Великий капелюх≫. Надал? розкопки проводила Барбара МакЛеод з Техаського ун?верситету (США). У 1983 роц? п?сля тривалих досл?джень розробив мапу пам'ятки Р?чард Левенталь.

У 1990-х роках Джон Морр?с та Хуан Лу?с Бонер з департаменту археолог?? Бел?зу проводили розкопки. Б?льш значн? археолог?чн? досл?дження зд?йснен? фах?вцями Кал?форн?йського ун?верситету (США) на чол? ?з Д. Брасвеллом у 2015 роц?.

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  • Hammond N., Howarth S., Wilk R. The Discovery, Exploration, and Monuments of Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 40. ? Washington, D.C: Center for Maya Research, 1999. ? P. 1-16. (англ.)
  • Grube N., MacLeod B., Wanyerka P. A Commentary on the Hieroglyphic Inscriptions of Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 41. ? Washington, D.C: Center for Maya Research, 1999. ? P. 17-39. (англ.)
  • Stuart D., Grube N. A New Inscription from Nim Li Punit, Belize // Research Reports on Ancient Maya Writing, No. 45. ? Washington, D.C: Center for Maya Research, 2000. ? P. 1- (англ.)
  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. ? L.; N.Y., 2008 (англ.)