Никифор Влемм?д
Народився	1197 [2] [3] […] Константинополь
Помер	1269 [1] Константинополь
Кра?на	В?зант?йська ?мпер?я
Д?яльн?сть	астроном , ф?лософ , автоб?ограф , л?кар , поет , педагог , богослов , чернець
Галузь	ф?лософ?я , поез?я [5] , осв?та [5] , богосл?в'я [5] , медицина [5] ? monkish life d [5]
В?дом? учн?	Георг?й Акропол?т
Знання мов	давньогрецька [3] [5]
Конфес?я	православ'я

Никифор Влемм?д  ? в?зант?йський церковний та пол?тичний д?яч, вчений, енциклопедист, ?нтелектуал, богослов.

Никифор Влемм?д народився в 1197 р., у Константинопол? . Батько його займався медициною , с?м’я була досить добре забезпеченою. У в?ц? семи рок?в, в?н перебира?ться у м?сто Прусу, якраз п?сля захоплення латинянами Константинополя . Там в?н отриму? початкову осв?ту , вивча? граматику . Згодом в?дправля?ться в Н?кею , де вивча? п??тику, риторику та лог?ку . У 1213 р. Влемм?д знову зм?ню? м?сце навчання, цього разу в?н пере?жджа? до Смирни для продовження занять та вивча? тут лог?ку п?д кер?вництвом Димитр?я Кар?ка. В?д 1215 р. почина? вивчати медицину ? практику? протягом семи рок?в, то в См?рн?, то в Ефес? , згодом почина? л?кувати разом ?з батьком.

У 1222 р. Влемм?д вируша? в м?сто б?ля Скамандра , де короткий час вивча? арифметику , ф?зику, оптику , астроном?ю , досягнувши достатньо великих усп?х?в у вивченн? ф?лософ?? та лог?ки , в?н в?дправля?ться в Н?мфей та продовжу? самост?йно займатися науками.  Основою для вивчення у нього були промови оратор?в , прац? ?з медицини та юриспруденц?? .

З? См?рни Влемм?д в?дправився в один з монастир?в в област? р?чки Скамандра , ? тут зосередився на вивченн? святого письма . Наприк?нц? 1223 р. Влемм?д прибув у Н?кею ,  де звернув на себе увагу патр?арха Германа, який посвятив його в сан диякона ? призначив на посаду свого логофета .  П?д час свого в?д'?зду ?з Н?ке? в ?нш? м?ста для боротьби з ман?хейцями, Герман  доручав Влемм?ду тимчасове управл?ння Н?кейською ?парх??ю. А повернувшись ?з одн??? подорож?, в?н призначив його заступником ?пископа в Н?мфе? де д?яння Влемм?да були досить  усп?шним. Проте Влемм?д б?льше тяж?в до усам?тнення ан?ж до св?тського життя. В?н умовля? патр?арха Германа зв?льни його в?д обов’язк?в логофета, та в?дправля?ться спочатку на остр?в Лесбос, а згодом у  храм Двох Пагорб?в, недалеко в?д М?лету, тут в?н намага?ться посвятити себе науц?. Згодом, близько 1223 р., Влемм?д поселя?ться у м?ст Ефес?, у монастир?. Протягом рок?в в?н усам?тнено живе тут вивчаючи святе письмо, п?д впливом його вивчення Никифор Влемм?д хоче в?дв?дати ?русалим. В?н пробу? зробити це ос?нню 1233 р. проте йому вда?ться досягти т?льки острову Родос, де в?н ? поселився в монастир? коло гори Артам?та, та знову взявся за вивчення святого письма. Але у 1234 р., внасл?док пол?тичних заворушень, в?н був змушений в?дмовитися в?д продовження паломництва, покинути Родос, та рушити в Ефес.

В Ефес? в?н бере участь у соборних з?браннях грек?в та латинян щодо об’?днання церков. Папа Римський Григор?й IX, у 1234 у в?дпов?дь на бажання Н?кейського патр?арха Германа, прислав до Н?ке? сво?х легат?в для переговор?в про об’?днання церков. Це були четверо посланц?в, брати орден?в Пропов?дник?в та М?норит?в. Н?кею на собор? представляли Димитр?й Кар?к та Никифор Влемм?д

П?сля зак?нчення собору 1234 р. Влемм?д повернувся до Ефеського монастиря ? постригся в монахи.  Митрополит Манасс?я через в?с?м дн?в, возв?в його в ??ромонахи. Влемм?д з великою скрупульозн?стю дотримувався правил життя монах?в. В?н нав?ть в?дмовився пров?дати власного батька, який був при смерт?, та не зважав на те, що усе його майно було розграбоване. На певний час в?н усам?тнився на гор? ?да б?ля Ефеса, а пот?м поселився в Паксамад??, Ефеському монастир?. У 1237 р. в?н зд?йснив паломництво у Святу Землю , а п?сля повернення ?з Палестини оселився у монастир? св. Григор?я Чудотворця, де зайнявся науковою працею. Тут в?н заснував школу ? викладав ф?лософ?ю. Його школа користувалася покровительство ?мператора ? ?оана Дуки Ватаца. За високий науковий авторитет ? доброчесне життя був обраний ?гуменом монастиря святого Григор?я Чудотворця.  Влемм?д ставився до сво?х учн?в дуже суворо, тому не вс? ?з них були задоволен? таким навчанням. З часом п?д впливом сусп?льного невдоволення, яке було викликано його сувор?стю викладання в школ?, Влемм?д залишив Ефес та перебався на остр?в Самос.

Зв?дси був викликаний ?мператором який повернув йому звання ?гумена монастиря св. Григор?я Чудотворця, а також дов?рив йому завдання, з?брати священн? та ?нш? книги у Фессал??, Фрак??, Македон?? та на Афон?, деяк? викупити на кошти ?мператора, або дати в?домост? щодо зм?сту ?нших. Влемм?д усп?шно виконав завдання, ? отримав ?з подорож? багато корисного. В?н знайшов дуже багато книг, нев?домих йому до цього, читав ?х та робив зам?тки щодо ?хнього зм?сту.

Повернувшись до Ефесу Влемм?д отримав пропозиц?ю зайняти м?сцеву арх??рейську кафедру, проте в?дмовився, та знову оселився у монастир? св. Григор?я Чудотворця, в?дновив школу, зайнявся науками та вивченням Святого Письма.

В?д 1240 р. Феодор Ласкар?с , майбутн?й ?мператор Н?кейсько? ?мпер?? розпочав навчання у школ? Влемм?да.  Вчитель мав значний вплив на свого учня, прищепив йому любов до наук ? знань, сприяв його моральному розвитку. М?сце вихователя спадко?мця престолу, та користування п?дтримкою ?мператора, не спонукало Влемм?да приймати жодн? почест?, як? йому надходили ?з царського двору. Монах продовжував провадити аскетичне життя.

У 1249 р. Влемм?д збудував власний монастир в ?маф?ях, б?ля Ефесу та оселився там. Живучи в ц?й обител?, в?н залучив до школи багато сподвижник?в та учн?в.В?н хот?в повн?стю присвятити себе науц?, але церковн? под?? знову змусили його займатися церковно-сусп?льною д?яльн?стю. Приводом була чергова спроба ун?? м?ж церквами, яка в?дбувалася за участ? Н?кейського ?мператора ?оана Дуки Ватаца та Папи Римського ?нокент?я IV, який в 1249 р. прислав сво?х посл?в у Н?кею. У м?ст? наступного року мав в?дбутися собор, для обговорення питання об’?днання церков. Тут Влемм?д, як ? минулого разу, захищав православну церкву та ?де? грек?в.

Повернувшись 1250 року у св?й монастир, Влемм?д знову зайнявся питанням можливост? об’?днання церков, протягом п’яти рок?в в?н займався науково богословськими заняттями ? написав у цей час к?лька твор?в.

У 1255 Влемм?да було обрано на патр?арший престол, але в?н в?дмовився в?д патр?аршества незважаючи на прохання ?мператора Феодора Ласкар?са . П?сля обрання на патр?арший престол монаха Арсен?я, Влемм?д в?дмовився в?д посади екзарха вс?х монастир?в Н?кейсько? ?мпер?? яка була надана йому новим патр?архом та ?мператором, оск?льки в?н як ? колись бажав усам?тнення ? присвячував св?й час ? сили науков?й прац?.

П?сля смерт? ?мператора Феодора, Влемм?д повн?стю закрився в монастир? в ?маф?ях, ? до к?нця свого життя не виходив ?з нього. Основним його заняттям  у той час була педагог?чна д?яльн?сть.

Останн? роки свого життя Влемм?д пров?в наукових заняттях, ? аскетичному образ? життя, мало ц?кавлячись сучасними пол?тичними та церковними справами. Помер Никифор Вдемм?д у сво?му монастр? у 1272 роц?.

Прац? написан? Никифор Влемм?дом, умовно можна розд?лити на дв? велик? групи: богословськ? та св?тськ? твори.

Богословськими творами Влемм?да ? його прац? Про в?ру, Про доброчесн?сть ? аскетизм, Окружне послання, Толковий Псалтир, Псалтир, Тип?кон, Похвальне слово св. апостолу та ?вангел?сту ?оану Богослову, Жит?? св. Павла. У них в?н розкрива? сво? погляди про Бога, божественну природу, та в?дстою? ?де? та догмати православно? церкви.

До св?тських твор?в в?дносять автоб?ограф?ю Никифор Влемм?да, яку в?н написав п?д к?нець свого життя, коли вже зовс?м усам?тнився у ст?нах свого монастиря. Перший нарис був написаний у 1264 коли йому уже минуло 66 рок?в, а другий в кв?тн? 1265. В них Никифор опису? не все сво? життя, а т?льки найб?льш важлив? под??, в перш?й частин? автоб?ограф?? в?н в основному розпов?да? про под?? з? свого життя. Там знаходяться в?домост? щодо його юнацьких рок?в, та навчання. У друг?й частин? розпов?д? дуже значну частинку займа? виклад д?алектичних змагань Влемм?да ?з латинянами   на соборах 1234 та 1250 рок?в. Окр?м б?ограф?чного матер?алу важливого для зображення життя ? д?яльност? Никифора, тв?р м?стить не мало св?дчень як? мають дуже важливе значення для ?стор?? В?зант?? XIII стол?ття.  Перш за все, у його автоб?ограф?? ? св?дчення щодо церковних  та ?нших под?й, як? не зустр?чаються у ?нших ?сторик?в.  Так св?дчення Влемм?да  щодо соборних суперечок грек?в з латинянами  1234 та 1250 роках  ? ?диними грецькими джерелами для ?стор?? цих под?й. Окр?м цього,  в автоб?ограф?? Никифора Влемм?да багато св?дчень про Н?кейських ?мператор?в та Н?кейських  патр?арх?в. А також про правител?в деяких яких м?ст. Про пол?тичн? умови того часу, в?дносини н?кейських правител?в ?з народом, про придворних життя, повед?нку ? стан духовенства, про певну педагог?чну д?яльн?сть та богословськ? спори.

Також Никифор Влемм?д, написав два невеликих твори географ?чного зм?сту, а саме “?стор?я земл?” та “Загальна географ?я”. Причиною появи цих твор?в,  була його педагог?чну д?яльн?сть. Перший тв?р за сво?м об'?мом невеликий, та опису? землю щодо ?нших св?тил, широту ? довготу, вим?ри. Очевидно воно призначалося для учн?в молодшого в?ку, вважа?ться що в?н написав цю працю близько 1241 року, коли в його школу вступив син ?мператора. Вона була створена для принца, але згодом нею користувалися ус? учн?. ?нший географ?чний тв?р “Загальна географ?я” за сво?м об'?мом б?льший. Мета цього твору описати весь св?т, ? показати на як? частини в?н д?литься. Як? на ньому знаходиться племена, та м?ста. В цьому твор? Влемм?д розпов?да?, про розташування р?зних кра?н ? народ?в що ?х населяють. Опису?  образи життя певних народ?в, ?хн? заняття. Цей тв?р як ? перший, написаний ним  у навчальних ц?лях, проте призначався для учн?в старшого в?ку. Праця “Загальна географ?я” не ? самост?йною працею, а явля? собою перероблену географ?ю Д?он?с?я Пре?егета,  яка була написана в?ршами.

До твор?в ф?лософського характеру в?дносять Скорочену Лог?ку та Скорочену Ф?зику як? були написан? Влемм?дом у якост? п?дручник?в для сво?х учн?в. Вважа?ться що в?н написав сою Лог?ку не ран?ше 1238 року, коли розпочав викладати ф?лософ?ю. Лог?ка Влемм?да б?льшою м?рою це скорочений коментований виклад твор?в Аристотеля . У н?й в?н виводить таку ?дею, що лог?ка один ?з кращих засоб?в щоб досягти ?стини, а оск?льки прагнення ?стини ? прагненням до бога, то варто вивчати лог?ку б?льш  детально ан?ж ?нш? науки. П?сля того як Влемм?д розкрив сво?м учням закони мислення, йому також потр?бно було зайнятися вивченням явищ ? закон?в ф?зичного св?ту.  Цьому й був присвячений його тв?р Скорочена Ф?зика написана ним у 1252 роц?. Як ? Лог?ка , Ф?зика Влемм?да, не ? повн?стю самост?йним твором,  а теж коментованим переказом твор?в р?зних автор?в, в першу чергу того ж таки Аристотеля. Головним предметом ф?зики було вчення про основн? начала у природ?, вчення про елементи ? явища св?ту.

Обширним ? листування Никифора Влемм?да. Найактивн?ше в?н листувався, ?з сво?м учнем Феодором Ласкар?сем. ?з 33 в?домих лист?в написаних Влемм?дом, 31 написано Феодору, також, ?з в?домих 49  лист?в написаних до Никифора Влемм?да, 48 належать перу Феодора Ласкар?са. Обширн?сть переписки м?ж ними без сумн?ву говорить бо близьк? стосунки м?ж ними, ?з лист?в видно, що ?хня переписка розпочалася одразу ж п?сля того як Феодор покинув школу Влемм?да, а це сталося в 1242 роц?, тож цей р?к можна умовно вважати роком початку ?хнього листування.

Проте найв?дом?шим твором Влемм?да св?тського характеру ? його пол?тичний трактат “Царська статуя”. Ця праця була написана в 40-? роки XIII ст. У цьому сво?му твор? Влемм?д намага?ться змалювати ?деального правителя, та виклада? сво? погляди на державу.

Сво? пол?тичн? погляди, Вдемм?д найкраще опису? у трактат? Царська статуя. У ньому в?н задумав окреслити ?деал царського обличчя, тобто показати, яким повинен бути цар, щоб в?н м?г бути вз?рцем вс?х чеснот та ?деальним правителем.

В?дпов?дно до ц?л? свого твору, Никифор  вказу?,  яких вад повинен уникати цар та як? чесноти у соб? виховувати, а пот?м говорить про державн? обов'язки правителя. Перший ? головний обов'язок царя ? п?клуватися про добробут п?дданих. Цар не ма? власност?, усе, що в?н отриму? як данину, в?н повинен витратити для блага п?дданих. Цар повинен намагатися дати можлив?сть сво?м п?дданим жити у споко? ? мирно займатися сво?ми справами. Держава ? це особливий орган?зм , в якому цар ? головою ? основою орган?зму, п?ддан?  ? частинами цього орган?зму. Оск?льки будь-який живий орган?зм здоровий м?цний ? сильний та здатен  витримати будь-яку боротьбу, поки частини його т?ла сприяють добробуту ц?лого, так ? орган?зм держави твердий ? над?йний т?льки тод?, коли його частини, тобто п?ддан?, сприяють голов? орган?зму, тобто царю. Тож цар повинен розраховувати на сп?впрацю ? допомогу п?дданих в?дпов?дно до занять кожного з них. До чеснот як? повинен у соб? розвивати правитель, Влемм?д в?дносить доброчесн?сть, лаг?дн?сть та щедр?сть. Доброчесн?сть вихову? в людин? мужн?сть для перемоги над сво?ми ворогами, лаг?дн?сть привча? до сили духу ?  пост?йност?, щедр?сть прив'язу? друз?в. Людина, над?лена цими ус?ма чеснотами, завжди ? повсюди матиме славу. Щодо вад яких повинен уникати цар, то це в першу чергу розпуста, гн?в та скуп?сть.

Також Влемм?д говорить про те яким повинно бути сусп?льство у ?мпер??. Адже воно ма? в?дпов?дати сво?му ?мператору ? бути г?дним його, оск?льки як уже згадувалося ран?ше, вони ? частинами одного т?ла. Кожен в залежност? в?д сво?х можливостей повинен вносити якусь користь у ?снування держави, ? кожен робить св?й внесок, а яким в?н буде залежить в?д виду д?яльност? людини. Так, для прикладу, т? як? займаються ремеслами чи торг?влею повинн? сплачувати данину у вигляд? результат?в  сво?? прац?. Люди як? займаються пошуком ?стини, ? присвятили себе наукам у якост? данини повинн? пробуджувати у царя любов до мудрост? ? ф?лософ??. Якщо говорити про чиновництво, то п?клуючись про зовн?шн?й добробут держави, цар повинен звертати увагу ? на його внутр?шн?й доброустр?й, для цього в?н повинен перш за все сл?дкувати за тим щоб поставлен? судд? ? чиновники не були користолюбними. Вони повинн? бути чесн?, справедлив? ? розумн? та повн?стю г?дн?сть свого статусу. Нам?сники м?ст повинн? бути розумн? ? справедлив? люди, за ?х управл?ння м?сто буде процв?тати ?  розвиватися, а цар пот?м прославиться тим, що ставить г?дних людей на посади.
Зг?дно з вченням Влемм?да, сусп?льство ? замкнутим самодостатн?м живим орган?змом. Вс? функц?? в ньому ч?тко розпод?лен? ? узгоджен?. Воно може функц?онувати незалежно ? автономно в?д ?нших под?бних орган?зм?в.

1. ↑ ^{а б} https://doi.org/10.1007/978-1-4020-9729-4_359
2. ↑ ISNI ? 2012.
   d:Track:Q423048
3. ↑ ^{а б} Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
   d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
4. ↑ Swartz A. Open Library ? 2007.
   d:Track:Q461 d:Track:Q1201876 d:Track:Q302817
5. ↑ ^{а б в г д е} Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863