М?ськ? нетр?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з Нетр? )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Нетр? в Бомбе?

Не?тр? ( фавели б?донв?л? ) ? житловий масив з високою щ?льн?стю спонтанно? забудови м?сько? м?сцевост?, що в?др?зня?ться в?дсутн?стю або нестачею основно? ?нфраструктури ( електрика , канал?зац?я , адм?н?страц?я тощо), необх?дно? для повноц?нного сусп?льного життя людини, ?, як правило, з сильно марг?нал?зованим  соц?альним середовищем. Нетр? ? в широкому сенс? ? квартали м?ст або м?ста-супутники , що складаються ?з застар?лих, недоброяк?сних ? невпорядкованих жител.

Визначення та умови життя

[ ред. | ред. код ]

Зг?дно з визначенням ООН , людина мешка? в нетрях, якщо вона позбавлена хоча б одн??? умови з цього списку:

  • Чисто?, придатно? до вживання води (вода повинна бути доступна ? в достатн?й м?р?).
  • Справно? канал?зац?? (одним туалетом не може користуватися велика к?льк?сть с?мей).
  • Достатнього житлового простору (в одн?й к?мнат? не може проживати б?льше 3 ос?б).
  • Прим?щення, призначеного для пост?йного проживання (житло повинно захищати в?д поганих погодних умов ? перебувати на територ??, призначено? для житла, тобто не в гараж? або на склад?).
  • Права керувати сво?м житлом (мешканц?в не можуть з?гнати просто так, як, наприклад, з будинку на знесення).

Нетр? формуються внасл?док непродумано? або занадто швидко? урбан?зац?? в кра?нах з невисоким р?внем життя основно? маси населення, особливо с?льського, яке стр?мко переселя?ться у м?ста.

Особливе поширення нетр? отримали в кра?нах Африки , Аз?? ? Латинсько? Америки .

Старий житловий фонд у кра?нах з перех?дною економ?кою, наприклад у Рос?? , п?дпада? п?д визначення нетр?в, прийняте ООН-Хаб?тат (Центр ООН з населених пункт?в). У 2001 роц? в державах СНД в умовах, наближених до нетр?в, проживали м?н?мум 18 млн ос?б, тобто 9 % м?ського населення [1] .

Зростання або зникнення нетр?в значною м?рою пов'язане ?з загальним р?внем життя в конкретн?й кра?н?, ?з соц?альними програмами ? пол?тикою ?нвестування уряду кра?ни. Нетр? також, як правило, найпоширен?ш? в кра?нах з троп?чним ? субтроп?чним кл?матом, оск?льки в холодному кл?мат? довге проживання в низькояк?сному житл? при майже повн?й в?дсутност? необх?дно? ?нфраструктури ф?зично важке, тому нетр? в пом?рному пояс? не можуть бути наст?льки масово поширен?. Однак роль нетр?в у кра?нах пом?рного поясу грають бараки та ?нше под?бне низькояк?сне житло. Сл?д також враховувати той факт, що щ?льн?сть населення п?вн?чних кра?н менш значна ? р?дко призводить до високо? концентрац?? населення.

Нетр? в Джакарт?

Нетр? ? досить зб?рне поняття . У кра?нах ?х широкого розповсюдження вжива?ться ц?ла група екзотизм?в для б?льш ч?тко? характеристики ?х реал?й. Так, у Бразил?? нетр? в?дом? п?д назвою фавела . Це поселення б?дняк?в зм?шаного походження, розташован? по схилах г?р, що спускаються в напрямку до мегалопол?су , ? контрольован? злочинними угрупованнями наркобарон?в. В ?спаномовних кра?нах схожий п?дтекст ма? поняття барр?ос бахос ( ?сп. barrios bajos ). У банль?? Франц?? ( фр. les banlieues  ? досл. ≪передм?стя≫) [2] прожива? величезна к?льк?сть соц?ально в?дчужених ?мм?грант?в арабського ? африканського походження та ?хн?х нащадк?в. У Рос?? нетрями часто називають дерев'ян? багатоквартирн? бараки без вигод.

Причини

[ ред. | ред. код ]

Причин появи нетр?в багато; ООН д?лить ?х на ≪нетр? над??≫ ? ≪нетр? в?дчаю≫. Перш? ? новобудови, що з'явилися з масовим при?здом робочо? сили; друг? ? занепадницьк? райони [3] .

М?грац?я з с?л у м?ста [4]
З 1950 року населення зб?льшилося сильн?ше, н?ж к?льк?сть оброблюваних земель. Тому с?льське господарство ста? все меншою часткою у св?тов?й економ?ц?. Наприклад, в ?нд?? с?льське господарство становило 52 % ВВП у 1954 роц? та 19 % у 2004 роц?. Але в той же час ?з тракторами, х?м??ю та сучасними сортами с?льське господарство стало ефективн?шим: менш залежним в?д погоди ? хвороб, менш виснажливим ? б?льш продуктивним. Тому частка с?льського населення неухильно знижу?ться, а с?льськ? д?ти шукають роботу в м?ст?.
Урбан?зац?я
З розширенням м?ст частина земл? переходить з с?льськогосподарського користування в м?ське. Деякий час ?? не можна використовувати н? для того, н? для ?ншого, дох?д ?з земл? пада?, ? мешканц? ц??? земл? змушен? жити в найг?рших умовах. На думку Ольги Алонсо-В?ллар (2001), через  ефект масштабу виробництво товару зосереджу?ться в одному м?сц?, а народу краще жити там, де ? робота ? товар, тому велик? м?ста швидко перетворюються в агломерац?? . З дорожнечею житла ? нестачею земл? з'являються ? нетр?.
Невдале житлове планування
Без державного регулювання основне житлове буд?вництво робиться для середнього класу  ? досить платоспроможного ? в той же час досить масового. Здавалося б, ≪ невидима рука ринку ≫ розставить все на м?сця, але б?днота не наст?льки платоспроможна, щоб в гонитв? за прибутком ор??нтуватися на не?.
Колон?ал?зм ? сегрегац?я
?вропейц?, з'явившись у Кен?? в XIX стол?тт?, створили Найроб? та ?нш? центри економ?ки, щоб вони служили ?хн?м власним грошовим ?нтересам, а на африканц?в дивилися як на дешеву робочу силу. Вт?м, програма з? створення дешевого житла у вигляд? л?жко-м?сць все ж була ? але т?льки для самих прац?вник?в, а не для с?мей. Щоб бути ближче до годувальника, с?м'ям довелося переселятися в нетр?. Дхарав? , велик? нетр? п?д Мумба? , з'явилися, коли англ?йськ? колон?сти прогнали представник?в шк?дливих профес?й за межу Бомбея.
Слабка ?нфраструктура, соц?альне в?дторгнення та економ?чний заст?й
Часто люди залишаються в нетрях, тому що ? фактори поза ?хн?м контролем. Пост?йн? економ?чн? кризи призводять до того, що в будь-який момент можна втратити дох?д, а значить, нема? сенсу переселятися. Якщо нема? дешевого ? робочого  громадського транспорту , доводиться селитися на п?шох?дн?й в?дстан? в?д роботи. Економ?чний заст?й одночасно з? зростанням населення знижу? подушний дох?д, призводячи до загального зубож?ння.
Неформальна економ?ка
Економ?ка, яка порушу? закон, але не порушу? чужих прав, назива?ться неформальною. У тих кра?нах, де почати, заре?струвати ? п?дтримувати законне п?дпри?мство дорого ? клоп?тно, економ?ка йде в т?нь, часто покладаючись на низькооплачувану працю.
Б?дн?сть
?нод? нетр? ? ?диний виб?р для м?сько? б?дноти.
Пол?тика
З прямими ? р?вними виборами утворилося чимало пол?тичних сил, як? покладаються на мешканц?в нетр?в ? не зац?кавлен? в ?хньому розселенн?. Так? пом?чен? в Бразил??, ?нд?? та Кен??.
Стих?йн? та соц?альн? лиха; хиткий ?нститут власност?
Втративши житло ? майно, людина селиться там, де здатна оселитися. Наприклад, п?д Кабулом розвинулися нетр? з ут?кач?в в?д зв?рств Тал?бану . Землетрус на Га?т? (2010) призв?в до появи нових нетр?в, як? зникнуть не скоро.

Ситуац?я у св?т?

[ ред. | ред. код ]
Частина м?ського населення, що живе в нетрях (Дан? ООН на 2001 р?к):
    0-10%
    10-20%
    20-30%
    30-40%
    40-50%
    50-60%
    60-70%
    70-80%
    80-90%
    90-100%
    нема? даних

За даними, наведеними у допов?д? Програми ООН з населених пункт?в ( United Nations Human Settlements Programme ), до початку ХХ? стол?ття майже 40 % людських поселень класиф?кувалися як нетр?. У них прожива? близько 923,9 млн м?стян, тобто 32 % усього м?ського населення, в тому числ? 43 % м?ського населення кра?н, що розвиваються, ? 78 % м?стян найменш розвинених кра?н. Найб?льша частка нетр?в у населенн? м?ст спостер?га?ться в Африц? на п?вдень в?д Сахари (70 %) ? в Аз?? (40 %).

При збереженн? наявних темп?в приросту мешканц?в нетр?в (за 1990-2000-? роки ?хня чисельн?сть зросла на 36 %) до 2030 р. в св?т? буде вже 2 млрд жител?в таких район?в.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Международный Союз экономистов (МСЭ) . 22 листопада 2015. Арх?в ориг?налу за 22 листопада 2015 . Процитовано 12 березня 2017 .
  2. Dictionnaire Le Robert . www.lepetitrobert.fr . Арх?в ориг?налу за 22 лютого 2014 . Процитовано 12 березня 2017 .
  3. Living and Working in Slums of Mumbai | Slum | Mumbai . Scribd (англ.) . Арх?в ориг?налу за 6 березня 2016 . Процитовано 12 березня 2017 .
  4. What are slums and why do they exist? (PDF) . www.preventionweb.net (англ.) . UN-HABITAT. Арх?в ориг?налу (PDF) за 20 жовтня 2016 . Процитовано 12 березня 2017 .