Неогеновий пер?од
|
Хронолог?я
|
23.03?2.588
млн рок?в тому
|
Середня концентрац?я
кисню
(O
2
) впродовж пер?оду
|
бл. 21.5 %
[1]
(108 % в?д сучасного р?вня)
|
Середня концентрац?я
вуглекислого газу
(CO
2
) впродовж пер?оду
|
бл. 280
ppm
[2]
(у 1 раз?в б?льше
до?ндустр?ального пер?оду
)
|
Середня температура поверхн? впродовж пер?оду
|
бл. 14 °C
[3]
(на 0 °C вище сучасного р?вня)
|
Неоге?новий пер??од, неоген
? другий пер?од
кайнозойсько? ери
?стор?? Земл?. Тривав в?д 23,03 до 2,588 млн рок?в тому
[4]
. Як самост?йний стратиграф?чний п?дрозд?л неоген був вид?лений австр?йським геологом
Мор?цем Гьорнесом
у
1856
роц?
[5]
.
Система
/
Пер?од
|
В?дд?л
/
Епоха
|
Ярус
/
В?к
|
В?к
(млн рок?в)
|
Четвертинний
, Q
|
Плейстоцен
, Q
1
|
Гелазький
|
молодше
|
Неоген
, N
|
Пл?оцен
, N
2
|
П'яченцький
, N
2
pla
|
2,58
|
3,60
|
Занкл?йський ярус
, N
2
zan
|
3,60
|
5,33
|
М?оцен
, N
1
|
Месс?нський
, N
1
mes
|
5,33
|
7,25
|
Тортон
, N
1
tor
|
7,25
|
11,63
|
Серравал?йський
, N
1
srv
|
11,63
|
13,82
|
Ланг?йський
, N
1
lan
|
13,82
|
15,97
|
Бурд?гальський
, N
1
bur
|
15,97
|
20,44
|
Акв?танський
, N
1
aqt
|
20,44
|
23,03
|
Палеоген
,
P
|
Ол?гоцен
,
Р
3
|
Хаттський
,
Р
3
h
|
стар?ше
|
П?дрозд?ли неогеново? системи наведен? зг?дно
МКС
,
станом на 2018 р?к
[6]
.
|
|
Неогенова система не ма? загальноприйнятих ярус?в, т?льки в ?вроп? ?снують три самост?йн?
стратиграф?чн? шкали
неогену. Одна з них встановлена для Середземноморсько? пров?нц?? ? користу?ться найб?льшим визнанням, а решта дв? ? для внутр?шньоконтинентально? ?вропи, тобто для центрально? ? сх?дно? частин
Паратетису
.
Неоген склада?ться з двох
епох
? ранньо?, або
м?оцену
(23,03?5,333 млн рок?в тому), та п?зньо?, або
пл?оцену
(5,333?2,588 млн рок?в тому)
[4]
.
Неоген загалом характеризу?ться низьким р?внем
Св?тового океану
, завершенням утворення сучасних г?рських масив?в, досить суворим кл?матом з ч?ткою зональн?стю та к?лькома зледен?ннями в п?вн?чн?й та п?вденн?й п?вкулях.
У неоген? тривала альп?йська складчаст?сть, значн? площ? земно? поверхн? зв?льнилися в?д моря. Були поширен? хвойн? ? троп?чн? л?си. Неогенов? в?дклади поширен? п?д покривом четвертинних на вс?х континентах ? на дн? океан?в. Неогенова система була одним з найб?льш геократичних етап?в у розвитку Земл?, особливо його друга половина ?
пл?оцен
. До к?нця пл?оцену сформувалися основн? елементи сучасного рель?фу ? г?дромереж?, завершилося утворення численних г?рських систем ?
Альп
,
Карпат
,
Балкан
,
Апенн?н
,
Криму
,
Кавказу
,
Г?мала?в
,
Кордиль?р
тощо.
З неогеновими в?дкладами пов'язан? численн?
родовища корисних копалин
. З осадових найважлив?ш? родовища нафти ? газу в прогинах Близького ? Середнього Сходу, Кал?форн??, Аляски, Япон??, Прикарпатському, Азово-Кубанському, Терсько-Касп?йському; западинах ? Закарпатськ?й, Сх?дно-Чорноморськ?й, П?вденно-Касп?йськ?й та ?н.; депрес?ях ? Охотськ?й, Анадирськ?й, ?н. Численними в неогенових в?дкладах ? родовища бурого вуг?лля ? л?гн?т?в, р?дше ? кам'яного вуг?лля. В?дм?чен? родовища с?рки пов'язан? головним чином з евапоритовими формац?ями (Передкарпаття, Апенн?ни, Сицил?я), а також поклади солей (Передкарпаття,
Закарпаття
,
Закавказзя
, Середня Аз?я та ?н.). В неогенов?й систем? утворилися розсипн? родовища титану, олова, ?льмен?ту, рутилу, циркону та ?н., численн? бокситов? родовища троп?чного поясу (
Ямайка
,
Гаяна
,
Суринам
,
Гана
,
Гв?нея
), родовища бентон?тових ? палигорськ?тових глин, алун?т?в, перл?т?в, каол?н?т?в, галуазиту, а також вапняк?в, кварцових п?ск?в, п?сковик?в, д?атом?т?в, глин. З ?нтрузивними ? ефузивними породами пов'язан? численн? ? р?зноман?тн? родовища руд ртут?, олова, свинцю, цинку, стиб?ю та ?н., як? створюють м?сцями рудн? пояси (пол?метал?чний пояс Перу, золотоносний пояс Еквадору, оловоносний ? м?дноносн? пояси Бол?в??, м?дно-ср?бн? родов. Центр. Америки та ?н.). У океан?чних областях п?щано-глинист? шельфов? в?дклади у багатьох районах нафтогазоносн?: Мексиканська та ?в?нейська затоки, Карибське, Середземне, Червоне моря, шельфи
Чил?
,
Перу
,
Еквадору
, Кал?форн??.