Неогеновий пер?од

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Неогеновий пер?од
Хронолог?я 23.03?2.588 млн рок?в тому
Середня концентрац?я кисню (O 2 ) впродовж пер?оду бл. 21.5 % [1]
(108 % в?д сучасного р?вня)
Середня концентрац?я вуглекислого газу (CO 2 ) впродовж пер?оду бл. 280 ppm [2]
(у 1 раз?в б?льше до?ндустр?ального пер?оду )
Середня температура поверхн? впродовж пер?оду бл. 14 °C [3]
(на 0 °C вище сучасного р?вня)

Неоге?новий пер??од, неоген  ? другий пер?од кайнозойсько? ери ?стор?? Земл?. Тривав в?д 23,03 до 2,588 млн рок?в тому [4] . Як самост?йний стратиграф?чний п?дрозд?л неоген був вид?лений австр?йським геологом Мор?цем Гьорнесом у 1856 роц? [5] .

П?дрозд?ли

[ ред. | ред. код ]
Система /
Пер?од
В?дд?л /
Епоха
Ярус /
В?к
В?к
(млн рок?в)
Четвертинний , Q Плейстоцен , Q 1 Гелазький молодше
Неоген , N Пл?оцен , N 2 П'яченцький , N 2 pla 2,58 3,60
Занкл?йський ярус , N 2 zan 3,60 5,33
М?оцен , N 1 Месс?нський , N 1 mes 5,33 7,25
Тортон , N 1 tor 7,25 11,63
Серравал?йський , N 1 srv 11,63 13,82
Ланг?йський , N 1 lan 13,82 15,97
Бурд?гальський , N 1 bur 15,97 20,44
Акв?танський , N 1 aqt 20,44 23,03
Палеоген , P Ол?гоцен , Р 3 Хаттський , Р 3 h стар?ше
П?дрозд?ли неогеново? системи наведен? зг?дно МКС ,
станом на 2018 р?к [6] .

Неогенова система не ма? загальноприйнятих ярус?в, т?льки в ?вроп? ?снують три самост?йн? стратиграф?чн? шкали неогену. Одна з них встановлена для Середземноморсько? пров?нц?? ? користу?ться найб?льшим визнанням, а решта дв? ? для внутр?шньоконтинентально? ?вропи, тобто для центрально? ? сх?дно? частин Паратетису .

Неоген склада?ться з двох епох  ? ранньо?, або м?оцену (23,03?5,333 млн рок?в тому), та п?зньо?, або пл?оцену (5,333?2,588 млн рок?в тому) [4] .

Неоген загалом характеризу?ться низьким р?внем Св?тового океану , завершенням утворення сучасних г?рських масив?в, досить суворим кл?матом з ч?ткою зональн?стю та к?лькома зледен?ннями в п?вн?чн?й та п?вденн?й п?вкулях.

У неоген? тривала альп?йська складчаст?сть, значн? площ? земно? поверхн? зв?льнилися в?д моря. Були поширен? хвойн? ? троп?чн? л?си. Неогенов? в?дклади поширен? п?д покривом четвертинних на вс?х континентах ? на дн? океан?в. Неогенова система була одним з найб?льш геократичних етап?в у розвитку Земл?, особливо його друга половина ? пл?оцен . До к?нця пл?оцену сформувалися основн? елементи сучасного рель?фу ? г?дромереж?, завершилося утворення численних г?рських систем ? Альп , Карпат , Балкан , Апенн?н , Криму , Кавказу , Г?мала?в , Кордиль?р тощо.

Корисн? копалини

[ ред. | ред. код ]
В?дслонення неогенових черепашник?в уздовж узбережжя Каховського водосховища

З неогеновими в?дкладами пов'язан? численн? родовища корисних копалин . З осадових найважлив?ш? родовища нафти ? газу в прогинах Близького ? Середнього Сходу, Кал?форн??, Аляски, Япон??, Прикарпатському, Азово-Кубанському, Терсько-Касп?йському; западинах ? Закарпатськ?й, Сх?дно-Чорноморськ?й, П?вденно-Касп?йськ?й та ?н.; депрес?ях ? Охотськ?й, Анадирськ?й, ?н. Численними в неогенових в?дкладах ? родовища бурого вуг?лля ? л?гн?т?в, р?дше ? кам'яного вуг?лля. В?дм?чен? родовища с?рки пов'язан? головним чином з евапоритовими формац?ями (Передкарпаття, Апенн?ни, Сицил?я), а також поклади солей (Передкарпаття, Закарпаття , Закавказзя , Середня Аз?я та ?н.). В неогенов?й систем? утворилися розсипн? родовища титану, олова, ?льмен?ту, рутилу, циркону та ?н., численн? бокситов? родовища троп?чного поясу ( Ямайка , Гаяна , Суринам , Гана , Гв?нея ), родовища бентон?тових ? палигорськ?тових глин, алун?т?в, перл?т?в, каол?н?т?в, галуазиту, а також вапняк?в, кварцових п?ск?в, п?сковик?в, д?атом?т?в, глин. З ?нтрузивними ? ефузивними породами пов'язан? численн? ? р?зноман?тн? родовища руд ртут?, олова, свинцю, цинку, стиб?ю та ?н., як? створюють м?сцями рудн? пояси (пол?метал?чний пояс Перу, золотоносний пояс Еквадору, оловоносний ? м?дноносн? пояси Бол?в??, м?дно-ср?бн? родов. Центр. Америки та ?н.). У океан?чних областях п?щано-глинист? шельфов? в?дклади у багатьох районах нафтогазоносн?: Мексиканська та ?в?нейська затоки, Карибське, Середземне, Червоне моря, шельфи Чил? , Перу , Еквадору , Кал?форн??.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. а б International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (верс?я за серпень 2012)
  5. Hoernes Moriz Die fossilen Mollusken des Tertiartbeckens von Wien, 1856
  6. Chart/Time Scale  : [ англ. ]  : [ арх. 22 червня 2019 року ] // stratigraphy.org. ? International Commission on Stratigraphy . ? Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]


Неоген
М?оцен Пл?оцен
Акв?тан | Бурд?гал | Ланг?й | Серравал?й | Тортон | Месс?н?й Занкл?й | П'яченц?й | Гелас?й