Нац?ональна галерея старовинного мистецтва
41°54′10″ пн. ш. 12°29′22″ сх. д.  /  41.90277971739466523° пн. ш. 12.48952749935159723° сх. д.  / 41.90277971739466523; 12.48952749935159723 Координати : 41°54′10″ пн. ш. 12°29′22″ сх. д.  /  41.90277971739466523° пн. ш. 12.48952749935159723° сх. д.  / 41.90277971739466523; 12.48952749935159723
Кра?на	?тал?я [1]
Розташування	Рим [2]
Тип	художня галерея [3] [2] [1] нац?ональний музей [3] Italian national museum d [2] Istituto museale ad autonomia speciale d ( 2014 ) ? Q124830411 ? [1]
Площа	3500 квадратний метр [4] ? 4334 квадратний метр [5]
Арх?тектор	Карло Мадерно [6] , Лоренцо Берн?н? [6] , Франческо Борром?н? [6] ? Ферд?нандо Фуга d [6]
Дата заснування	1893 [7]
Нац?ональна галерея старовинного мистецтва Нац?ональна галерея старовинного мистецтва (?тал?я)
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Нац?ональна галерея старовинного мистецтва ( ?тал. Galleria Nazionale d'Arte Antica ) ? римська художня галерея, розташована у двох ?сторичних палацах ( Палаццо Барбер?н? ? Палаццо Корс?н? ) ? спец?ал?зована на демонстрац?? картин старих майстр?в 13-18 ст.

Картинна галерея (що стане базовою для музею старовинного мистецтва в Рим?) виникла набагато ран?ше за два ?сторичн? римськ? палаци, де ?? облаштували. ?? ?стор?я т?сно пов'язана як з пол?тикою римських пап, так ? з ?стор??ю дек?лькох римських аристократичних родин. Але в основ? лежить мистецька зб?рка родини Корс?н? ^[8] . ?? заснував ? пом?тно зб?льшив кардинал Нер? Корс?н?, плем?нник папи римського Климента XII (в миру ? Лоренцо Корс?н?). Нер? Корс?н? мав велетенськ? прибутки, котр? використав як для реконструкц?? власного римського палацу, так ? для придбання твор?в мистецтва високо? мистецько? вартост?, котр? т?льки м?г знайти. Це був пер?од розпаду великих аристократичних з?брань, перерозпод?лу мистецьких скарб?в ? переходу ?х до ?нших власник?в. Це доба великих колекц?онер?в серед багат??в, аристократ?в ? корол?вських родин Зах?дно? ?вропи, що суперничали м?ж собою ? хизувались власними зб?рками. Вже до 1740 року картинна галерея родини Корс?н? мала близько шести сотень (600) високояк?сних зразк?в живопису ^[8] .

У 1883 княз? Томмазо та Андреа Корс?н? продали власний палац ? картину галерею ?тал?йськ?й держав? (корол?вству ?тал?? на той час), а також всю зб?рку малюнк?в ? друковано? граф?ки. Граф?чна зб?рка (з урахуванням ?? значно? ?сторично?, науково? ? ?конограф?чно? вартост?) була передана у Нац?ональну галерею естамп?в , котру обладнали в пам'ятц? нац?онально? арх?тектури Фарнез?на ( В?лла Фарнез?на ^[8] ).

Не забарились ? нов? варт?сн? надходження. 1892 року сюди передали картинну галерею герцога Джованн? Торлон?а, останн?й подарував ?? ?тал?йськ?й держав?. Того ж року сюди прибуло сто в?с?мдесят с?м (187) картин з? зб?рок галере? дель Монте д? Пь?та ^[8] .

У 1895 на баз? цих та ?нших зб?рок ? була заснована Нац?ональна галерея старовинного мистецтва в Рим? ^[8] . К?льк?сть картин перевищувала можливост? ?х експонування, тому ?х надлишки тимчасово розм?стили в ?нших римських музеях. 1940 року музею нарешт? в?ддали другий поверх велетенського палацу Барбер?н? ? картини повернули до музейно? зб?рки. З цього року картинна галерея ? була зосереджена у двох римських ?сторичних палацах.

Докладн?ше: Палаццо Корс?н?

Родина Корс?н? походила з м?ста Флоренц?я . В перш?й половин? 18 ст. кардинала Лоренцо Корс?н? обрали папою римським . Плем?нник папи, Нер? Корс?н?, скористався нагодою ? придбав у Рим? колишню в?ллу 15 стол?ття родини Р?ар?о . З 1737 року земельна д?лянка ? старий палац зазнали реконструкц?? ? нового облаштування. Роботами керував арх?тектор Фердинандо Фуга (1699?1782).

П?сля придбання палацу Корс?н? у власн?сть держави в його прим?щенн? розм?стили в?дд?лки Академ?? наук (Академя д?? Л?нче?) та частку музейних зб?рок живопису , скульптури ? ужиткового мистецтва, що ув?йшли в Нац?ональну галерею старовинного мистецтва. К?льк?сть зосереджених тут картин досягла одно? тисяч? семисот (1700). Д?лянка з садом на схил? пагорба Ян?кул належить Ботан?чному саду Академ?? наук (Академя д?? Л?нче?).

Римський палац Барбер?н? мимовол? став етапним твором арх?тектури доби бароко ^[9] . Ще на етап? проектування про нього створив панег?ричний опис якийсь флорент??ць. Його ≪Discorso≫ (≪побажання≫, ≪схвальна промова≫) до князя Барбер?н? з приводу проекта ? початка буд?вництва подавало щонайменше дв? нов? для римсько? арх?тектури ?де? :

• створити просторий вестибюль в новому палац?
• створити в?дкриту лодж?ю на головному фасад? (як вже робили в палацах Гену? ), а не у двор?, як робили у Флорец?? ? в Рим? ^[9] . Бо римськ? палаци довго збер?гали закрит?сть зовн?шн?х фасад?в , в?докремлен?сть в?д оточення ? суворий, майже фортечно-захисний характер. В?дкрит? лодж?? також давно використовували у Франц??, що стала ще одним впливовим художн?м центром в ?вроп? попри Рим.

Багат? в?зитери з п?вн?чних кра?н до Риму ?з здивуванням розглядали римськ? палаци ? зали, позбавлен? затишку, приватност? ? ч?тко? функц?ональност? ^[10] . Зам?сть них були довг? галере? чи анф?лади , а родина як коч?вники блукали цими анф?ладами ? в залежност? в?д потреб перетворювали будь-яку залу то у ?дальню, то у спальню тощо. Вл?тку жили в одних к?мнатах, взимку ? у ?нших. Гост? або свята в палац? лише зб?льшували безлад. Домовит? багат?? з заальп?йських кра?н вважали римськ? палаци незручними ? непристосованими для при?много життя, бо були створен? з м?ркувань хизування ? марнославства , притаманних багат?ям ?тал?? ^[11] .

Величн? ризал?ти палацу Барбер?н?, вибудован? ще за життя арх?тектора Карло Мадерно , ще збер?гали характер в?докремленост?. Навпаки, парадний центр споруди став майданом для реал?зац?? нових ?дей ? нових вплив?в. Перший поверх тут мав в?дкриту галерею, а друг?й ? парадн? сходи ? Велику залу. Над програмою побудови палацу Барбер?н? ? ?? реал?зац?? працювала низка арх?тектор?в, найкращих на той час в Рим? ? в?д Лоренцо Берн?н? до Франческо Борром?н? . Якщо Берн?н? обмежувався наказами-рекомендац?ями, Борром?н? розробляв конкретн? детал? ? сл?дкував за ?х виконанням. Кресленик б?чно? частини парадного фасаду з декором в?кон роботи Франческо Борром?н? збер?га? галерея Альберт?на у м?ст? В?день ^[12] .

Парадна ? житлова частини тут в?докремлен?. Вже хода парадними сходами передбача? керування в?з?тером, приголомшуючи його пишнотою розпис?в стел? Велико? зали, створено? художником П'?тро да Кортона (≪Боже провид?ння ? переваги папського управл?ння державою≫), програма котро? теж розроблялась окремо. Стил?стика римського бароко з безл?ччю алегор?й стала наст?льки гнучкою, що надала можлив?сть в?добразити будь-яку абстрактну ?дею. ? художник в?льно комб?ну? ≪?сторичн?≫ ? ≪м?фолог?чн?≫ персонаж?, християнськ? ? античн? ф?гури, реал?стичн? детал? ? ?м?тац?ю л?плення, умовно ?сторичний одяг ? ?ндив?дуально запропонован? орнаменти . На стел? ц?лий натовп античних муз , ж?нок- алегор?й ? герб родини Барбер?н?, дивних велетн?в з? зм?ями зам?сть н?г, чудово орган?зованих талантом П'?тро да Кортона у пишну ? небачену композиц?ю. Розпис стел? в палац? Барбер?н? стане програмним твором римського бароко 17 стол?ття ?, можливо, ? найкращим бароковим зразком музейних експозиц?й.

• 
  Фра Ф?л?ппо Л?пп?, ≪Мадонна д? Таркв?н?я≫, 1437 р. (палац Корс?н?)
• 
  П'?ро д? Коз?мо. ≪Мар?я Магдалина≫, до 1510 р.
• 
  Лоренцо Лотто . ≪М?стичн? заручини Св. Катерини≫, 1524 р.
• 
  Орац?о Джент?леск? . ≪Екстаз св. Франциска≫, до 1613 р., Нац?ональна галерея старовинного мистецтва (Рим)
• 
  Джованн? Бат?ста Сальв? . ≪Портет Оттав?ано Прат?≫, бл. 1650 р., Нац?ональна галерея старовинного мистецтва (Рим)
• 
  Валантен де Булонь . ≪Та?мна вечеря≫, 1626 р.
• 
  Мат?ас Стомер . ≪Самсон ? Дал?ла≫, 1630-? рр.
• 
  Хосе де Р?бера . ≪Венера знайшла загиблого на полюванн Адон?са≫, 1637 р., (палац Корс?н?)
• 
  Чезаре Дженнар?. ≪Алегор?я живопису≫.
• 
  Лоренцо Берн?н? ? майстерня. Папа римський Климент Х., (палац Барбер?н?)
• 
  П'?тро Паол?н? . ≪М?стичн? заручини Катерини Александр?йсьо? з двома святими≫, 1632 р.
• 
  Лука Карлевар?с . ≪Слов'янська набережна у Венец??≫, до 1720 р., (палац Корс?н?)
• 
  Карло Сарачен? . ≪ Мадонна з немовлям ? св. Анною≫, Нац?ональна галерея старовинного мистецтва (Рим).

Нац?ональна галерея старовинного мистецтва в Рим? збира? та демонстру? у невелик?й клькост? твори не?тал?йських майстр?в. Серед них як т?, що прибули у ?тал?ю ? натурал?зувались там ( Н?коля Пуссен , Валантен де Булонь , Хосе де Р?бера , Мат?ас Стомер ), так ? тих, що в?дв?дали ?тал?ю на р?зн? терм?ни ( Ель Греко , П?тер Пауль Рубенс , Антон?с ван Дейк , П?тер ван Лар ) ? вибороли славу ? визнання в ?нших кра?нах. Приналежн?сть до римсько? художньо? школи розглядалась як необов'язкова.

К?льк?сно зб?льшу?ться не т?льки в?дд?лки ?тал?йських майстр?в р?зних художн?х шк?л. Нов? надходження ма? ? розд?л ?ноземих митц?в. 1960 року Нац?ональна галерея отримала за запов?том картинну галерею герцога Червинара, де б?льш?сть твор?в належала художникам Франц?? 18 стол?ття ^[8] .

• 
  Квент?н Массейс старший. ≪П?тер Г?лл?с≫, 1517 р.
• 
  Ганс Гольбейн Молодший . ≪Король Англ?? Генр?х VIII≫, 1540 р.
• 
  Ель Греко . ≪Поклон?ння пастух?в немовлят? Христу≫, до 1600 р.
• 
  Йоханнес Верспронк. ≪Портрет нев?домо?≫, 1640 р.
• 
  Трохим Б?го. ≪Св. ?рон?м≫, 1630-? рр.
• 
  Симон Вуе . ≪Алегор?я мирного життя≫, бл. 1627 р.
• 
  Н?коля Пуссен . ≪ Вигнанка Агар в пустел? ? янгол в неб?≫, бл. 1660 р.
• 
  П?тер ван Лар . ≪Продаж вип?чки≫, до 1640 р.

• Всеобщая история искусств, т 4, М, ≪Искусство≫, 1963
• Альбом ≪Музеи Рима≫ (составитель З. Борисова), М., 1971
• Сборник ≪Искусство Западной Европы и Византии≫, М, ≪Наука≫, 1978
• Paolo Portoghesi: Francesco Borromini. Electa, Mailand 1967
• Anthony Blunt: Borromini. Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge MA 1979, ISBN 0-674-07926-4 .
• Richard Bosel (Hrsg.): Borromini, Architekt im barocken Rom. Electa, Mailand 2000, ISBN 88-435-7383-7

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Нац?ональна галерея старовинного мистецтва

• Мистецтво ?тал??
• Дученто
• Треченто
• Кватроченто
• Сейченто
• В?дродження
• Мань?ризм
• Живопис бароко
• Караваджизм
• Карло Мадерно
• Франческо Борром?н?
• П'?тро да Кортона
• П'?тро Берн?н?
• Флорент?йська художня школа
• Венец?йська школа
• Римська художня школа