Республ?ка Науру наур. Repubrikin Naoero
Прапор Герб
Дев?з : God's Will First (Божа воля ? перш за все)
Г?мн : Nauru Bwiema (П?сня Науру)
Столиця	в?дсутня
Найб?льше м?сто	Ден?гомоду
Оф?ц?йн? мови	Науруанська
Форма правл?ння	Парламентська Республ?ка
- Президент	Дев?д Аданг
Незалежн?сть	в?д Велико? Британ?? та Австрал??
- Проголошена	31 с?чня 1968
Площа
- Загалом	21 км² ( 228-та )
Населення
- оц?нка 2009	14 019 ( 224-те )
- перепис 2006	9,275
- Густота	667,6/км² ( 14-те )
ВВП ( ПКС )	2009 р., оц?нка
- Повний	60 млн дол. ( 192-га )
- На душу населення	$5,000 ( 191-ша )
Валюта	Австрал?йський долар ( AUD )
Часовий пояс	( UTC+12 )
Коди ISO 3166	NR / NRU / 520
Домен	.nr
Телефонний код	+674
1 Нема? оф?ц?йно? столиц?.
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Науру

Респу?бл?ка Нау?ру ( науруанською Repubrikin Naoero ) ? карликова держава на однойменному кораловому остров? в зах?дн?й частин? Тихого океану площею 21,3 км² ? населенням 10 261 особа станом на 2015 р?к. Незалежн?сть держави було проголошено в 1968 роц?.

Остр?в Науру лежить на в?дстан? 42 км на п?вдень в?д екватора . Найближчий остр?в Банаба лежить на в?дстан? 288 км на сх?д ? належить республ?ц? К?рибат? . Науру ? найменшою незалежною республ?кою на Земл? , поступаючись т?льки Монако ? Ватикану , найменшою остр?вною державою, найменшою державою за межами ?вропи та одн??ю з двох республ?к у св?т? поряд з? Швейцар??ю без оф?ц?йно? столиц? (неоф?ц?йна столиця кра?ни ? м?сто Ярен , де перебувають парламент ? аеропорт кра?ни).

Заселене кор?нними народами М?кронез?? та Пол?нез?? , Науру наприк?нц? XIX стол?ття як колон?альний протекторат було при?днано до Н?мецько? ?мпер?? . П?сля Першо? св?тово? в?йни Науру отримав статус мандатно? територ?? Л?ги Нац?й п?д сп?льним управл?нням Австрал?? , Ново? Зеланд?? та Сполученого Корол?вства . П?д час Друго? св?тово? в?йни Науру було окуповане японськими в?йськами та зв?льнене т?льки 13 вересня 1945 року вже п?сля кап?туляц?? Япон?? . В 1947 роц? Науру став п?доп?чною територ??ю ООН , збер?гши св?й дово?нний статус. Протягом 1940?1950 рок?в оформився рух за незалежн?сть кра?ни, а остр?в отримав власн? органи самоврядування . Незалежн?сть Науру була проголошена 31 с?чня 1968 року.

Держава входить в Сп?вдружн?сть Нац?й . 14 вересня 1999 року Республ?ка Науру прийняли в ООН. Кр?м того, держава ? член П?вденно-тихоокеансько? ком?с?? . У кв?тн? 2016 року Науру став 189 членом М?жнародного валютного фонду .

Назва [ ред. | ред. код ]

Походження слова ≪Науру≫ точно нев?доме. Як ? зараз, науруанц? у далекому минулому називали остр?в ≪Naoero≫. Н?мецький професор Пауль Хамбрух , що в?дв?дав остр?в в 1909 ? 1910 роках, давав наступне пояснення етимолог?? цього слова: зг?дно з його думкою, ≪Naoero≫ ? скороченням фрази ≪а-nuau-а-а-ororo≫ (у сучасному написанн? ≪A nuaw ea arouro≫), яке переклада?ться з науруансько? мови як ≪я йду на морський берег≫. Проте н?мецький католицький м?с?онер Ало?с Кайзер , що прожив на остров? Науру понад 30 рок?в ? посилено вивчав науруанську мову, не визнавав це тлумачення, оск?льки м?сцевою мовою п?сля слова ≪морський берег≫, що ужива?ться з д??словом рух , ма? бути вказ?вне слово ≪rodu≫, яке переклада?ться як ≪вниз≫. Сам? науруанц? п?д словом ≪морський берег≫ розум?ють найглибше, низовинне м?сце острова. Воно використову?ться як по в?дношенню до суш?, так ? до моря. Сам факт того, що Хамбрух не врахову? слова ≪rodu≫ в поясненн? етимолог?? слова ≪Naoero≫, дозволя? говорити про безп?дставн?сть його припущень.

В острова ? й ?нш? назви: англ?йськ? колон?сти до 1888 року називали Науру ≪При?мним островом≫ ( англ. Pleasant Island ). Н?мц? називали його ≪Nawodo≫ або ≪Onawero≫. П?зн?ше написання слова ≪Nauru≫ було зм?нене на ≪Naoero≫, щоб ?вропейц? правильно вимовляли назву кра?ни.

Ф?зико-географ?чна характеристика [ ред. | ред. код ]

Загальна географ?я [ ред. | ред. код ]

Остр?в Науру розташований в зах?дн?й частин? Тихого океану на в?дстан? приблизно 42 км в?д екватора . Найближчий остр?в Банаба розташований на в?дстан? 288 км на сх?д в?д Науру ? належить Республ?ц? К?рибат? . Площа виключно? економ?чно? прибережно? зони  ? 308 480 км² , з яких 570 км² доводяться на територ?альн? води ^{[1] [2]} .

Остр?в Науру ? п?днятий кораловий атол , приурочений до вершини вулкан?чного конуса. Остр?в ма? овальну форму, з? сходу узбережжя ув?гнуто ? там розташову?ться затока Ан?бар. Площа острова ? 21,3 км² , довжина ? 6 км, ширина ? 4 км. Довжина берегово? л?н?? ? близько 18 км. Найвища точка ? 65 метр?в ? розташована на кордон? округ?в Айво ? Буада . Приблизно на в?дстан? 1 км в?д берега глибина океану досяга? б?льш н?ж 1000 м. Пов'язано це з тим, що в цьому м?сц? розташований крутий обрив, що досяга? океан?чного дна ^{[3] [4] [5]} .

Поверхня острова явля? собою вузьку прибережну р?внину шириною в 100?300 метр?в, навколишн? вапнякове плато, висота якого в центральн?й частин? Науру досяга? 30 метр?в. Плато ран?ше було покрито потужною товщею фосфорит?в , що сформувався, ?мов?рно, з екскремент?в морських птах?в . Остр?в облямований вузьким кораловим рифом (ширина близько 120?300 метр?в), який оголю?ться п?д час морського в?дпливу ? ус?яного рифовими п?ками ^[2] . У риф? прорит? 16 канал?в, що дозволяють невеликим човнам п?дходити безпосередньо до берега острова ^[6] .

Геолог?я [ ред. | ред. код ]

У внутр?шньому район? острова знаходяться величезн? вапняков? зубц? та п?рам?ди, що залишилися п?сля фосфоритних розробок. Висота цих споруд в окремих м?сцях перевищу? 10 метр?в, а сам кар'?р ? величезним лаб?ринтом ?з безл?ччю улоговин ? западин . Вузькокол?йна зал?зниця була побудована спец?ально для полегшення доставки вироблених фосфорит?в в порт острова. В район? вапнякових брил практично в?дсутн?й ?рунтовий покрив , тому вся дощова вода не затриму?ться на поверхн?, а просочу?ться кр?зь г?рську породу.

Географи , геоморфологи та геологи ретельно вивчали рель?ф, ?рунт ? геолог?чну структуру острова ? з отриманих даних докладно в?дновили геолог?чну ?стор?ю Науру. Атол Науру ?сну? з дуже давн?х час?в. Дотепер збер?гся риф з корал?в третинного пер?оду . Зг?дно з геолог?чними досл?дженнями, в палеоген? поверхня дна сучасно? лагуни острова перебувала на 60 метр?в нижче сучасного р?вня Св?тового океану (тобто практично весь остр?в був затоплений водою). У пер?од м?оцену епохи неоген атол був значно п?днятий: дно сучасно? лагуни виявилося на 10 метр?в вище сучасного р?вня Св?тового океану. Приблизно в цей же час остр?в Науру зазнав сильно? ероз?? , внасл?док чого в?дбулися зм?ни карстового рель?фу . Згодом центральна частина острова виявилася п?д водою, в результат? з'явилася м?лководна лагуна в центр? атолу. У численних заглибленнях ? порожнистих просторах м?ж рифовими вапняками накопичувалися осади р?зних в?дкладень, багатих фосфором. Затоплення острова тривало досить довгий пер?од, тому за цей час в?дкладення в лагун? зазнали значних зм?н: в?дбулося збагачення наявних фосфорних сполук.

Пот?м був тривалий пер?од п?дняття суш? Науру. Поверхня лагуни виявилася в?льною в?д води, ? на атол? стали з'являтися рослини. В даний час внутр?шн?й район Науру п?дноситься над поверхнею океану на 20?30 метр?в. На остров? збереглося лише одне заглиблення, лагуна Буада , яка повн?стю ?зольована в?д океан?чних вод.

У представлен?й вище картин? геолог?чних процес?в на остров? Науру ? два сп?рних моменти. По-перше, ставиться п?д сумн?в описаний процес формування м?сцевого рель?фу. На узбережж? та на кам'янистих м?лководдях, особливо в сх?дн?й частин? острова, ? велика к?льк?сть збережених маленьких кам'яних колон, як? протягом дуже тривалого пер?оду були схильн? до ероз?? з боку морських хвиль. Можна т?льки уявити, якого сильного впливу з боку океану зазнали райони м?лководдя п?д час п?дняття острова. Цей прост?р не був захищений, у всякому раз?, в риф? округло? форми в?дбулося формування широких проход?в. Подальше п?дняття поверхн? Науру призвело лише до того, що тривало розмивання, а дощова вода згладжувала кам'ян? колони й зубц?.

По-друге, сп?рним залиша?ться процес формування фосфорит?в . На кар'?рах, де добувався так званий ≪науру?т≫ , видно, що пласт фосфорних в?дкладень ма? дуже складну структуру: типовими ? численн? уламки р?зно? висоти. Отже, перв?сне нагромадження фосфорит?в, як? зазвичай формуються з загибло? маси планктону , зазнавало багаторазових зм?н п?д впливом ероз?? та зм?ни залягання.

У складн?й ? тривал?й ?стор?? острова були пер?оди сильних тайфун?в , коли в?дбувалося вимивання уламкових матер?ал?в. Под?бн? зм?ни можна дотепер спостер?гати на багатьох атолах Тихого океану . На Науру в?дбувалося пост?йне вимивання тонкого шару ?рунту, в той час як жовна фосфорит?в, через як? просочувалася дощова вода, н?куди не зникали. Поступово порожнист? форми рель?фу, перш за все, западини та щ?лини брил з рифового вапняку, заповнювалися грав??м ? уламками.

?сну? й ?нша верс?я виникнення родовища фосфорит?в на остров?: в процес? вив?трювання пор?д на поверхн? в?дбувалося утворення заглиблень ? гострих конус?в, як? служили ?деальним м?сцем для гн?зд птах?в. Поступово остр?в покривався екскрементами морських птах?в . Утворене гуано поступово перетворилося в фосфат кальц?ю . Вм?ст фосфату в г?рськ?й пород? острова перевищу? 90 %.

Природа ? кл?мат [ ред. | ред. код ]

Кл?мат на Науру ? екватор?альний мусонний , спекотний ? вологий . Середня температура становить близько +27,5 °C . У денний час вона зазвичай колива?ться м?ж +26 °C ? +35 °C , а в н?чний ? м?ж +22 °C ? +28 °C ^[6] . Денна температура може досягати + 38-41 °C . Середня р?чна к?льк?сть опад?в  ? 2060 мм ^[2] . Трапляються посухи , а в окрем? роки випада? до 4500 мм опад?в. Так? сутт?в? коливання пояснюються явищем Ель-Н?ньйо . Сезон дощ?в трива? з листопада по лютий, коли переважають зах?дн? мусони (сезон циклон?в ) ^{[2] [7]} . З березня по жовтень панують в?три п?вн?чно-сх?дного напрямку ^[2] . За р?к на остров? випада? близько 30 млн м³ води при практично повн?й в?дсутност? поверхневого стоку ^[5] .

Уряд Науру стурбований проблемою глобального потепл?ння , оск?льки в раз? п?двищення р?вня Св?тового океану острову загрожу? затоплення ^[2] . Тому республ?ка намага?ться привернути увагу св?тово? громадськост? до дано? проблеми, перш за все, через ООН .

Г?дролог?я ? ?рунт [ ред. | ред. код ]

Р?чки на остров? Науру в?дсутн?. У п?вденно-зах?дн?й частин? острова ? невелике злегка солонувате озеро Буада , яке живиться за рахунок дощових вод. Його р?вень на 5 метр?в вище р?вня навколишнього Тихого океану .

Одн??ю з проблем острова ? деф?цит пр?сно? води . На тл? зб?льшення чисельност? населення кра?ни вона з кожним роком ста? все гостр?шою. На остров? д?? всього лише одна опр?снювальна установка, яка працю? на електроенерг??, що виробля?ться ?диною в Науру електростанц??ю. Однак через дуже високу варт?сть електроенерг?? установка часто переста? працювати. Виходом з ц??? ситуац?? ? т?льки те, що п?д час дощ?в населення збира? воду в спец?альн? м?сткост? й надал? використову? ?? в побутових потребах, для поливу сад?в ? для худоби. У пер?од посухи вода привозиться на суднах з Австрал?? ^[6] .

В окруз? Ярен знаходиться невелике п?дземне озеро Мокуо-Вел ^[en] , яке пов'язане з системою печер Мокуо. Поруч з узбережжям розташоване скупчення невеликих лагун , з ус?х бок?в оточених сушею.

Флора ? фауна [ ред. | ред. код ]

Через дуже маленький розм?р острова, його ?золяц?ю в?д континентально? суш? та великих арх?пелаг?в на Науру ?сну? всього 60 вид?в м?сцевих судинних рослин , жодна з яких не ? ендем?ком ^[6] . Сильн? руйнування п?сля Друго? св?тово? в?йни , монокультурне поширення кокосово? пальми та розробки фосфорит?в призвели до знищення рослинного покриву на б?льш?й частин? Науру, який в даний час в?дновлено т?льки на 63 % територ??.

На остров? повсюдно ростуть кокосов? пальми , ф?куси , лавр та ?нш? листян? дерева. Поширен? також р?зн? типи чагарникових формац?й. Найб?льш густа рослинн?сть поширена на прибережн?й смуз? острова шириною близько 150?300 метр?в ? б?ля околиць озера Буада ^[2] . У внутр?шн?й частин? Науру зустр?ча?ться г?б?скус , а також посадки вишн? , мигдалевого ? мангового дерева .

Низинн? м?сцевост? острова покрит? густою рослинн?стю, представлено? в основному низькорослими рослинами, в той час як на височинах переважають дерева.

Тваринний св?т Науру б?дний. Ус? ссавц? були завезен? людьми: щури , к?шки, собаки та свин?, а також кури. Плазуни представлен? ящ?рками . Б?льш р?зноман?тна орн?тофауна  ? всього 6 вид?в ( кулики , крячки , бурев?сники , фрегати , голуби ). Багато комах та ?нших безхребетних . У водах навколо острова водяться р?зноман?тн? акули , морськ? ?жаки , молюски , краби та безл?ч отруйних морських тварин ^{[3] [8] [9]} .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Першим населенням Науру були пол?нез?йц? та м?кронез?йц? , що заселили остр?в м?н?мум 3000 рок?в тому ^[10] . Науруанц? ?снували за рахунок рибальства , кокос?в ? плод?в пандану . Акл?матизувавши рибу Ханос до пр?сноводних умов, розводили ?? в озер? Буада ^[11] . Традиц?йно т?льки чолов?кам дозволялося займатись рибальством на риф? . Для цього вони використовували каное або тренованих птах?в ? фрегат?в .

В 1798 роц? Джон Ф?рн, кап?тан англ?йського китоб?йного судна ≪Мисливець≫, став першим ?вропейцем що висадився на остров? та назвав його ≪При?мним Островом≫ ( англ. Pleasant Island ). Ця назва використовувалась допоки Н?меччина не анексувала остр?в у 1888 роц?. Починаючи з 30-х рок?в XIX стол?ття науруанц? т?сно контактують з ?вропейцями, здеб?льшого моряками з торгових та китоб?йних корабл?в, як? поповнювали сво? запаси на остров?. Населення зб?льшувалось за рахунок дезертир?в та вт?клих каторжник?в. Остров'яни обм?нювали ?жу на алкоголь та вогнепальну зброю. В 1878 роц? почалась 10-р?чна в?йна, що скоротила населення острова з 14 000 до 900 мешканц?в.

16 кв?тня 1888 року Н?меччина анексувала остр?в ? при?днала його до протекторату Маршаллов? Острови ^[12] . На остр?в з остров?в Г?лберта в 1888 роц? прибули також християнськ? м?с?онери ^[13] . В цей час на остров? нараховувалось 12 племен: Дейбое ( Deiboe ), Еамв?дам?т ( Eamwidamit ), Еамв?дара ( Eamwidara ), Еамв?т ( Eamwit ), Еамгум ( Eamgum ), Еано ( Eano ), Емео ( Emeo ), Еорару ( Eoraru ), ?руц? ( Irutsi ), ?рува ( Iruwa ), ?в? ( Iwi ) та Ран?бок ( Ranibok ). Сьогодн? ц? племена в?дображен? у дванадцятик?нечн?й з?рц? на прапор? Науру.

Фосфати були вперше знайден? новозеландцем Альбертом Ел?сом. В 1906 роц? австрал?йська компан?я ≪Пас?ф?к фосфейт компан?≫ почала ?х розробку.

17 серпня 1914 року Науру був захоплений Австрал??ю в ход? Першо? св?тово? в?йни . В 1923 роц?, п?сля зак?нчення в?йни, Науру отримав статус мандатно? територ?? Л?ги Нац?й та був переданий п?д сп?льне управл?ння Велико? Британ?? , Австрал?? та Ново? Зеланд?? . Однак адм?н?стративне управл?ння зд?йснювалось Австрал??ю. ^[14] Ц? кра?ни викупили в приватно? компан?? права на поклади фосфат?в ? заснували сп?льну компан?ю ≪Брит?ш фосфейт компан?≫ для ?х розробки.

28 серпня 1942 року остр?в Науру був захоплений Япон??ю ^[15] ? був зв?льнений т?льки 13 вересня 1945 року. У пер?од японсько? окупац?? 1200 науруанц?в було депортовано на острови Чуук (в той час Трук) в арх?пелаз? Карол?нськ? острови , де 463 з них загинули. У с?чн? 1946 року т? науруанц?, що залишились живими, повернулись на батьк?вщину.

З 1947 року Науру став п?доп?чною територ??ю ООН , продовжуючи знаходитись п?д сп?льним контролем Велико? Британ??, Австрал?? та Ново? Зеланд??. В 1940-х  ? 1950-х роках на остров? формувався рух за проголошення незалежност?. У середин? 1970-х рок?в щор?чно видобувалось та експортувалось до 2 млн тонн фосфорит?в ^[3] .

31 с?чня 1968 року була проголошена незалежн?сть Науру.

Пол?тичний устр?й [ ред. | ред. код ]

Державний прапор, герб, г?мн ? конституц?я Республ?ки Науру були прийнят? та затверджен? в 1968 роц?.

Науру ? незалежна республ?ка. Конституц?я встановлю? республ?канську форму правл?ння з Вестм?нстерською системою парламентаризму ? деякими рисами президентсько? форми правл?ння.

В Науру ? три пол?тичн? парт??: Демократична парт?я, Парт?я Центру та Наоеро Амо.

М?жнародна пол?тика [ ред. | ред. код ]

У грудн? 2009 роц? уряд Науру визнав бунт?вн? рег?они Груз?? Абхаз?ю та П?вденну Осет?ю за незалежн? держави. Водночас зг?дно з ?нформац??ю з деяких джерел ^[16] , м?ж Рос?йською федерац??ю та Науру було п?дписано угоду, за якою Рос?я нада? Науру гуман?тарну допомогу в розм?р? 50 м?льйон?в долар?в США та ф?нансу? модерн?зац?ю морського порту Науру. Проте можлив?сть ?снування будь-якого зв'язку м?ж ф?нансовою допомогою Рос?? та визнанням Абхаз?? та П?вденно? Осет?? заперечив Доктор Кеке , м?н?стр ф?нанс?в та закордонних справ Науру. До того ж Науру не п?дтримала жодно? резолюц?? на боц? РФ ^[17] .

В?дносини з Укра?ною [ ред. | ред. код ]

М?ж Науру та Укра?ною не встановлено дипломатичних в?дносин.

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Економ?ка Науру досягла свого п?ку в середин? 1970-х рок?в, коли ?? ВВП на душу населення оц?нювався в 50 000 долар?в США, поступаючись лише Сауд?вськ?й Арав??. Б?льша частина цього в?дбулося завдяки видобутку фосфат?в, який занепав ?з початку 1980-х. ?нших ресурс?в небагато, ? б?льш?сть припас?в першо? необх?дност? ?мпорту?ться. Невеликий видобуток все ще проводить RONPhos, ран?ше в?дома як Nauru Phosphate Corporation.

Науру не ма? податк?в. Р?вень безроб?ття, за оц?нками, становить 23 в?дсотки, а серед тих, хто ма? роботу, уряд займа? 95 в?дсотк?в. Аз?йський банк розвитку в?дзнача?, що, незважаючи на те, що адм?н?страц?я ма? сильний громадський мандат на зд?йснення економ?чних реформ, у в?дсутност? альтернативи видобутку фосфат?в, середньостроковим прогнозом ? продовження залежност? в?д зовн?шньо? допомоги.

Туризм не ма? великого внеску в економ?ку.

Транспорт [ ред. | ред. код ]

Довжина автодор?г на Науру становить близько 40 км. Довжина дор?г ?з твердим покриттям становить 29 км, з котрих 17 км розташован? вздовж узбережжя. З району фосфоритних розробок до узбережжя тягнеться 12-к?лометрова дорога без твердого покриття. Рух л?восторонн?й, обмеження швидкост? руху на остров? ? 30 миль на годину.

На п?вдн? острова розташований М?жнародний аеропорт Науру . Нац?ональною науруанською ав?акомпан??ю ? ≪Ауе Ейрлайн≫ , в розпорядженн? котро? знаходиться всього лише один л?так Бо?нг-737 .

Святков? дн? [ ред. | ред. код ]

Державн? свята: найц?кав?ше свято в Науру ? Ангам день (26 жовтня). Слово ≪ангам≫ означа? повернення на батьк?вщину.

?нш? святков? дн?:

• Новий р?к (1 с?чня),
• День незалежност? (31 с?чня),
• Великдень (5-8 кв?тня),
• День Конституц?? (17 травня),
• Р?здво або День подарунк?в (25 ? 26 грудня).

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• Науру ? одн??ю з двох ^[18] держав св?ту без оф?ц?йно? столиц?.
• Парламентом Республ?ки Науру у 2003 роц? було засуджено Голодомор у сп?льн?й м?жнародн?й м?жпарламентськ?й заяв? ^[19] .
• Науру ? держава з найгладк?шими людьми. Близько 95 % населення ц??? кра?ни понад м?ру вгодован?. Все це в?д малорухливого способу життя та пере?дання.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Науру // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .
• Офшорна зона Науру // Митна енциклопед?я  : у 2 т. / ?. Г. Бережнюк (в?дп. ред.) та ?н.. ? Хм.  : ПП Мельник А. А., 2013. ? Т. 2 : М ? Я . ? 536 с. ? ISBN 978-617-7094-10-3 .
• ?нформац?я про Науру (рос.)
• Науру на UCB Libraries GovPubs (англ.)
• Encyclopedia Britannica ? Nauru (Island country, Pacific Ocean) (англ.)

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Велика ?люстрована Енциклопед?я Географ??//Видавницто ≪Махаон≫ 2007
• ≪Австралия и Океания. Антарктида≫ (серия ≪Страны и народы≫ в 20 томах), Москва, ≪Мысль≫, 1981, стр. 182?185, ст. ≪Науру≫ (рос.)
• Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3 , стр. 74 (рос.)

п о р Сп?вдружн?сть нац?й (CN) Кра?ни-члени Австрал?я Антигуа ? Барбуда Багами Бангладеш Барбадос Бел?з Ботсвана Бруней Велика Британ?я Вануату Гаяна Гамб?я Гана Гренада Дом?н?ка Есват?н? Замб?я ?нд?я Камерун Канада Кен?я К?пр К?рибат? Лесото Маврик?й Малав? Малайз?я Мальд?ви Мальта Мозамб?к Нам?б?я Науру Н?гер?я Нова Зеланд?я Пакистан Папуа Нова Гв?нея ПАР Руанда Самоа Сент-Люс?я Сейшельськ? Острови Сент-В?нсент ? Гренадини Сент-К?ттс ? Нев?с С?нгапур Соломонов? Острови Сь?рра-Леоне Танзан?я Тонга Трин?дад ? Тобаго Тувалу Уганда Ф?дж? 1 Шр?-Ланка Ямайка Залежн? територ?? кра?н-член?в Австрал?я Ашмор ? Карть? Кокосов? Острови Острови Коралового моря Остр?в Норфолк Остр?в Р?здва Остр?в Херд ? острови Макдональд Нова Зеланд?я Н?уе Острови Кука Токелау Велика Британ?я Акротир? ? Декел?я Анг?лья Бермуди Британська Територ?я в ?нд?йському Океан? В?рг?ни Гернс? Г?бралтар Джерс? Каймани Монтсеррат Теркс ? Кайкос Остр?в Мен Острови Свято? ?лени, Вознес?ння ? Тристан-да-Кунья П?вденна Джордж?я та П?вденн? Сандв?чев? Острови П?ткерн Фолкленди Колишн? члени З?мбабве ?рланд?я

У соц?альних мережах Facebook · Сабредд?т   (англ.) · Twitter Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти Atlas Obscura · archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · Collaborative InterLingual Index · Google Arts & Culture · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · UK Parliament thesaurus · WordNet · WordNet · Англ?йська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль BNE :  XX458152 · BNF :  171086613 ,  11968895r · FAST :  1220266 · Freebase :  /m/05br2 · GND :  4122008-0 · J9U :  987007534107405171 · LCCN :  n82076382 · LIBRIS :  dbqsrn5x3mptzhp · LIH :  LNB:V*10683;=BE · NCF :  ncf12005936 · NDL :  00568057 · NKC :  ge337505 · NLA :  1128769 · NLG :  178484 · NLI :  000993203 · PTBNP :  568067 · SELIBR :  155038 · SUDOC :  027703223 · VIAF :  129027205