Натуф?йська культура

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Натуф?йська культура
Зображення
Названо на честь Natuf River d
М?сце розташування Левант
Наступник Докерам?чний неол?т
Зам?нений на Докерам?чний неол?т A
Час/дата початку 12 тисячол?ття до н. е.
Час/дата зак?нчення 95 стол?ття до н. е. ? 9 тисячол?ття до н. е.
Мапа розташування
CMNS:  Натуф?йська культура у В?к?сховищ?

Натуф?йська культура  ? культура, яка ?снувала в епоху еп?палеол?ту з 13 000 до 9 800 рок?в до н. е. на територ?? Леванту , рег?ону у сх?дн?й частин? Середземного моря . Це була особлива культура, оск?льки саме ?й був властивий ос?лий або нап?вос?лий спос?б життя ще до впровадження землеробства. Натуф?йськ? общини, ймов?рно, ? предками буд?вничих перших неол?тичних поселень. ? доказ св?домого культивування зернових, особливо жита, натуф?йською культурою у м?ст? Тель Абу Хурейра , м?сц? перших св?дчень культивування у св?т?. [1] Загалом, все-таки, натуф?йц? зд?йснили використання диких злак?в.

Терм?н ≪натуф??ць≫ ввела Дорот? Гаррод , досл?джуючи печеру Шукба у Вад? аль-Натуф на зах?д в?д Юдейських г?р , на п?вдороз? м?ж Тель-Ав?вом ? Рамалл? . [2]

Датування [ ред. | ред. код ]

Рад?овуглецеве датування м?сць ц??? культури з к?нця плейстоцену до самого початку голоцену становить в?д 12 500 до 9500 р. до н. е. [3] Пер?од ? зазвичай розд?ляють на два п?дпер?оди: ранн?й натуф?йський (12 500 ? 10 800 р. до н. е.) ? п?зн?й натуф?йський (10 800 ? 9500 р до н. е.). П?зн?й натуф?йський пер?од найб?льш ?мов?рно перекривався з ранн?м др?асом (10 800 до 9500 до н. е.).

Попередники ? пов'язан? з ними культури [ ред. | ред. код ]

Територ?я поширення Натуф?йсько? культури

Натуф?йська культура розвивалася у тому ж рег?он?, що ? рання Кебаранська група ?, як правило, розгляда?ться як ?? наступник, що розвивався з найменших елемент?в всередин? ц??? ранньо? культури. Були також ?нш? культури у цьому рег?он?, так? як Мушабська культура Негева ? Синая , як? ?нколи в?др?знялися в?д Кебарансько? та ?нколи також розглядалися як т?, що з?грали виняткову роль у розвитку натуф?йсько? культури.

Офер Бар-Йозеф переконаний, що ? ознаки впливу, як? походять з П?вн?чно? Африки до Леванту, посилаючись на м?кроз?рцеву техн?ку ? ≪м?крол?тичн? форми так? як дугов? нож? ? наконечники Ла Муйа.≫ [4] Проте недавн? досл?дження показали, що наявн?сть дугових нож?в, наконечник?в Ла Муйа ? використання м?крол?тично? техн?ки було вже пом?тним у Небек?йському (Небек?анському) виробництв? Сх?дного Леванту. [5] Також Махер та включа? положення, що ≪Багато технолог?чних нюанс?в, як? часто вид?ляють як ознаку натуф?йсько? культури були вже присутн? п?д час раннього ? середнього еп?палеол?ту ? не представляли, у б?льшост? випадк?в, радикального в?дхилення у знаннях, традиц?? чи повед?нц?.≫ [6]

Так? автори, як Кр?стофер Ерет на основ? незначних доказ?в припускають, що саме П?вн?чна Африка ? попередницею розвитку справжнього землеробства у Родючому П?вм?сяц?, але так? припущення вважаються довол? спекультяивними, оск?льки ще не з?брано в достатн?й м?р? археолог?чних св?дчень з цього рег?ону. [7] Фактично Вайс та ?нш? показали, що найран?ш в?доме ?нтенсивне використання рослин було у Левант? 23 000 рок?в тому в м?ст? Охало II. [8] Археолог Ч. Лор?нг Брайс у недавньому досл?дженн? черепних метричних особливостей також з?ндентиф?кував ≪явний зв'язок≫ п?вденних в?д Сахари африканських жител?в до ранн?х натуф?йц?в. Так? припущення були висунут? на основ? його досл?джень анатом?чних под?бностей з ?снуючими жителями населення знайденим переважно у Сахар?. [9] Брайс вважа?, що ц? жител? п?зн?ше стали асим?люватися в ширший континуум п?вденно-зах?дних аз?йських популяц?й.

За словами Бара Йозефа ? Белфера-Кохена ≪Зда?ться, що певн? преадаптац?йн? риси, що вже розвивалися Кебаранською ? Геометрично Кебаранською популяц?ями всередин? Середземноморського л?сопарку, з?грали вагому роль у виникненн? ново? соц?оеконом?чно? системи в?домо? як Натуф?йська культура≫. [10]

Поселення [ ред. | ред. код ]

Залишки ст?ни натуф?йського житла

Поселення зустр?чаються на територ?? л?сосмуги, де породи дубу ? ф?сташкових дерев дом?нують. П?дл?сок ц??? в?дкрито? л?сово? м?сцевост? був травою з великою к?льк?стю злак?в. Висок? гори Л?вану та Антил?вану, степов? простори Негевсько? печери у ?зра?л? та Сина? ? Сир?йсько-Арабсько? пустел? на сход?, де значно менше проявлялися натуф?йськ? поселення, можливо це пов'язано з низькою здатн?стю до переселення ? товариства ?нших груп збирач?в, як? експлуатували цей рег?он. [11]

У Ейнан? (Айн Малаха) були ретельно вивчен? три поселення, як? зм?нили один одного. Вс? вони в?дносяться до раннього та, можливо, частково середнього натуфу. Поселення утворювали близько 50 круглих будиночк?в, кожен д?аметром 7 метр?в. Тут Будиночки знаходилися навколо майданчика, на якому були обмазан? глиною ями, ймов?рно, для збер?гання ?ж?. Площа поселення ? не менше 2000 м 2 .

Будинки були побудован? ?з каменю ? обмазан? глиною. ?х ст?ни збереглися на висоту до 1 м. П?длога ?нод? була заглиблена в землю. Ймов?рно будинки покривались очеретом, джерелом якого було озеро, розташоване неподал?к. Покр?влю кон?чно? форми п?дтримував центральний стовп. В центр? к?мнати або збоку знаходилось м?сце для вогнища зроблене з каменю [12]

Менш? поселення були ?нтерпретован? деякими досл?дниками як ст?йбища. Сл?ди перебудови у майже вс?х розкопаних поселеннях зда?ться вказують на часте переселення, св?дчать про тимчасову в?дмову в?д заселення. Поселення були запланован? забезпечити житлом 100?150 ос?б. Можна вид?лити три категор??: мал?, середн? ? велик? починаючи з 15 до 1000 м 2 .

Ос?л?сть [ ред. | ред. код ]

Нап?вос?лий спос?б життя, можливо, був спричинений багатими ресурсами в?дпов?дно до сприятливого кл?мату того часу, з культурою, що жила полюванням, риболовлею ? збиранням, включаючи використання диких злак?в. Знаряддя були придатн? для оброб?тку, збору та приготування зернових(пшениця та ячм?нь), бобових та гор?х?в. Використовувались кременево-лопатев? серпи ? вкладиш? до них для збору врожаю, ступки-зернотертки, камен? для подр?бнення. Вважають, що натуф?йц? використовували обмазан? глиною ями для збер?гання надлишк?в продукт?в, але самих залишк?в злак?в, бобових та яг?д не знайдено.

Кам'ян? знаряддя [ ред. | ред. код ]

Музей хл?ба ≪Дагон≫. Ступки натуф?ансько? культури

Натуф?йц? мали м?крол?тичне виробництво основане на коротких клинках ? невеличких ножах. Була використана м?крор?зцева техн?ка. Геометричн? м?крол?ти мали форму трапец?й ? трикутник?в. Також були клинки з п?дкладкою. Особливий тип ретушу (Хелуанський ретуш) ? особлив?стю ранн?й натуф?йц?в. У п?зн?х натуф?йц?в, Хар?ф-точка, типовий наконечник стр?ли зроблений з звичайного леза став широко розповсюджений у Негев?. Деяк? вчен? використовують його, щоб визначити в?дм?нност? з культурою Хариф?йц?в.

Серпопод?бн? клинки з'являються вперше. Характерний серпопод?бний-блиск показу?, що вони були використан? для р?зання багатих кремнеземом стовбур?в злак?в ? становлять непрямий доказ початкового землеробства. Випрямлений метальний снаряд зроблений з наземного каменю вказу? на практику стр?льби з лука. Наявн? також ? важкий наземний кам?нь заглиблення для ступок.

?нш? знах?дки [ ред. | ред. код ]

Було багате к?стяне виробництво, включаючи гарпуни й рибальськ? гачки. Кам?ння ? к?стки були перероблен? у п?дв?ски та ?нш? прикраси. ? к?лька людських статуеток з вапняку, але улюбленим предметом зразку мистецтва, зда?ться, були тварини. Посудини з страусиних шкарлупок були виявлен? в пустел? Негев.

Спос?б життя [ ред. | ред. код ]

Антрополог?чн? дан? св?дчать про те, що натуф?льц? належали до ?вроафрикансько? раси, були низькоросл?(150 см) з видовженими черепами(дол?хоцефали). Знайдена зброя ? знаряддя дають змогу зробити висновки, що основним заняттям натуф?йц?в було полювання, рибальство та збиральництво . Очевидно, що рибальство мало велике значення для жител?в Ейнану та озер? Хула та поселення Вад? Фалла на узбережж? Середземного моря. Про це св?дчать знах?дки рибальських гачк?в ? нав?ть гарпун?в(натуф?йська культура ? ?диною близькосх?дною культурою, в як?й вони використовувались).

Збереження залишк?в рослин ? невеликими через ?рунтов? умови, але дик? злаки, бобов?, мигдаль, жолуд? ? ф?сташки, можливо, були з?бран?. К?стки тварин показують, що газел? були основною здобиччю. Кр?м того, полювання на оленя, зубра ? кабана в?дбувалося у степов?й зон?, це ж стосу?ться онагр?в та олен?в. Водоплавн? птахи та пр?сноводн? риби складали частину харчування, в долин? р?чки Йордан. К?стки тварин з Сал?б?? I (12300 ? 10800 до н. е.) були ?нтерпретован? як св?дчення общинних полювань з с?тями.

Розвиток землеробства [ ред. | ред. код ]

Зг?дно теор??, в?дбулася раптова зм?на кл?мату, П?зн?й Др?ас (бл. 10 800 ? 9500 до н. е.) вплинув на розвиток землеробства. В?н був 1000 р?чною тривалою перервою, ?з переважанням високих температур, як? з часу останнього льодовикового максимуму спричинили раптову посуху в Левант?. Це загрожувало дикорослим злакам, як? не могли довго конкурувати ?з чагарниками суходолу, але завдяки ним населення стало залежним в?д п?дтримання ос?лого способу життя. Штучним очищенням м?сцевост?, що заросла чагарником та насадженням нас?ння одержаного в ?ншому м?сц?, вони почали практикувати культивац?ю. Однак ця теор?я походження землеробства залиша?ться дискус?йною в науковому сп?втовариств?. [13]

Приручення собаки [ ред. | ред. код ]

Саме у натуф?йських поселеннях, знайден? найран?ш? археолог?чн? св?дчення одомашнення собаки. На натуф?йськ?й стоянц? Айн Махала в ?зра?л? були знайден? рештки л?тньо? людини ? чотири-п'яти-м?сячного цуценяти похованих разом. В ?ншому натуф?йському поселенн? у печер? Хайон?м, були знайден? люди похован? ?з двома собаками. [14] П?зн?ше було встановлено, що так звана, натуф?йська собака була насправд? палестинським вовком [15] .

Мистецтво [ ред. | ред. код ]

Коханц? Айн Сакхр?. Британський музей : [ недоступне посилання з липня 2019 1958, 1007.1

Важливим ? те, що натуф?йц? були схильн? створювати витвори мистецтва. Вапняков? ф?гурки Умм ез-Зувейт?на чи рукоятка серпа з ель-Вада, що зобража? оленя ? чудов? витвори натурал?стичного мистецтва. Голова зв?ра на ручц? ?з печери Кебара, людськ? головки ?з Ейнана чи ф?гурки голови газел? ?з могильника Вад? Фалла говорять про деяку схематизац?ю рис тварин чи людини, але тим не менше ? яскравими знах?дками тогочасного мистецтва. Так? витвори мистецтва не зустр?чаються п?сля ранньонатуф?йського пер?оду. Можливо натуф?йська культура була у Палестин? заст?йною [16] .

Коханц? Айн Сакхр?  ? це вир?зьблений кам?нь, який збер?га?ться у Британському музе?. Цей кам?нь ? найстар?шим в?домим зображенням пари, що займа?ться сексом. В?н був знайдений у печер? Айн Сакхр?. [17]

Наскальн? зображення пер?оду 7000 до н.е археологи також виявили район? пустел? Нефуд , як? п?дтверджують ?дею про те, що муст?али використовувалися як частина культу велико? рогато? худоби. Наскальн? малюнки показують сцени випасу худоби ? полювання [18] .

Поховання [ ред. | ред. код ]

Поховання знаходяться в поселеннях у покинутих будинках, зазвичай у ямах п?д п?длогою. Також наявн? поховання в печерах, зокрема у горах Юдейських та Кармель. ?нколи могили були накрит? вапняковими плитами. Ховали у випростаному положенн? або у скорченому положенн? на спин?. Наявн? як поодинок? так ? групов? поховання (часто м?стять три скелети, два з яких розм?щен? обличчям один до одного), особливо у ранн?х натуф?йц?в. Розкидан? людськ? рештки у поселеннях, вказують на псування ранн?х могил. Також часто у м?сцях поховань знайдено червону охру.

Видалення черепа практикувалося в печер? Хайон?м ? поселеннях Айн Махала. ?нколи черепи були прикрашен? черепашковими кульками.

Р?вень дитячо? смертност? був дещо вищим ? приблизно одна три дитини помирало у в?ц? в?д п'яти до семи рок?в.

Могильне майно в основному складаються з особистих прикрас, таких як: намиста зроблен? з шкаралупи, зуб?в (благородного оленя), к?сток та каменю. Наявн? кулони, браслети, намиста та кульчики. Також прикраси, як? знаходили у похованнях зроблен? з середземноморських раковин dentalium, як? схож? на ?кла. Найкращ? екземпляри з цих раковин ? д?адеми або головн? убори ? були знайден? в печер? Ель Вад. Було знайдено намиста ?з к?сток стопи газел?.

Пара скелет?в, знайден? у Ейнан?

Найб?льш ц?кавим з натуф?йських поховань ? поховання вождя у Ейнан?: кругла гробниця д?аметром 5 м ? завглибшки 0,8 м, яка, можливо, до смерт? вождя була його житлом. Гробницю оточував парапет, обмазаний глиною ? пофарбований у червоний кол?р, а по краю викладений круг ?з каменю д?аметром 6,5 м. В центр? гробниц? знайдено 2 скелети, чолов?ка ? ж?нки, як? повн?стю збереглися. Скелет чолов?ка, який лежав на спин? обличчям до сн?жних скель гори Хермон, частково був перекритий кам?нням ? опирався на кам?нню кладку. У ж?нки збер?гся д?адема ?з раковин dentalium. Гробниця була засипана землею, а пот?м обкладена кам?нням по колу д?аметром 2,5,в центр? було м?сце для вогнища. Б?ля вогнища було покладено ще один череп. Кр?м того зверху на земл? лежало три великих камен?, оточен? меншими. Знах?дка демонстру? важливе значення поховання вождя, а також наявн?сть поховальних обряд?в [19] .

У 2008 роц? було виявлено могилу натуф?йсько? ≪жриц?≫. Поховання м?стило досконал? шкаралупки 50 черепах, яких, як вважа?ться, було принесено до поселення ? з'?дено п?д час тризни.

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Натуфийская культура ? глава из книги Всемирная История (Том 1).
  • Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. Пер. с англ. и комментарий Е. В. Антоновой. Предисл. Н. Я. Мерперта. Изд-во ≪Наука≫ . М., 1982. 149 с. с ил.
  • Шнирельман В. А.  Натуфийская культура (обзор литературы)] // Советская археология. ? 1973. ? № 1. ? С. 278?287.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Moore, Andrew M. T.; Hillman, Gordon C.; Legge, Anthony J. (2000), Village on the Euphrates: From Foraging to Farming at Abu Hureyra, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-510806-X
  2. New fieldwork at Shuqba Cave and in Wadi en-Natuf, Western Judea
  3. Munro, Natalie D. (2003), ≪Small game, the Younger Dryas, and the transition to agriculture in the southern Levant≫, Mitteilungen der Gesellschaft fur Urgeschichte 12: 47-71
  4. Bar-Yosef O (1987) Pleistocene connections between Africa and SouthWest Asia: an archaeological perspective. The African Archaeological Review; Chapter 5, pg 29-38
  5. Richter, Tobias. Interaction before Agriculture: Exchanging Material and Sharing Knowledge in the Final Pleistocene Levant (2011)doi:10.1017/S0959774311000060
  6. Maher, Lisa A. Richter, Tobias. Stock, Jay T. The Pre-Natufian Epipaleolithic: Long-Term Behavioral Trends in the Levant. Evolutionary Anthropology 21:69-81 (2012).
  7. Ehret (2002) The Civilizations of Africa: A History to 1800. Charlottesville: University Press of Virginia
  8. Weiss E, Kislev ME, Simchoni O, Nadel D, and Tschauner H. 2008. Plant-food preparation area on an Upper Paleolithic brush hut floor at Ohalo II, Israel. Journal of Archaeological Science 35(8):2400-2414.
  9. Brace, C.L., Seguchi, N., Quintyn, C.B., Fox, S.C., Nelson, A.R., Manolis, S.K., and Qifeng, P. (2006). The questionable contribution of the Neolithic and the Bronze Age to European craniofacial form. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 103, 242-24
  10. Ofer Bar-Yosef and Anna Belfer-Cohen. The Origins of Sedentism and Farming Communities in the Levant. Journal of World Prehistory, Vol. 3, No. 4 (December 1989), pp. 447?498
  11. Ofer Bar-Yosef, The Natufian culture and the Early Neolithic: Social and economic trends in Southwestern Asia, chapter 10 in Peter Bellwood and Colin Renfrew (eds.), Examining the Farming/Language Dispersal Hypothesis (2002), p.114.
  12. Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С.28.
  13. Balter, Michael (2010), ≪Archaeology: The Tangled Roots of Agriculture≫, Science 327 (5964): 404?406, doi:10.1126/science.327.5964.404, PMID 20093449 , retrieved 4 February 2010
  14. Clutton-Brock, Juliet (1995), ≪Origins of the dog: domestication and early history≫, in Serpell, James, The domestic dog: its evolution, behaviour and interactions with people, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN 0-521-41529-2
  15. Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С.26
  16. Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С.32.
  17. BBC. A History of the World. Ain Sakhri Lovers
  18. April 2021, Owen Jarus-Live Science Contributor 30. Mysterious 7,000-year-old stone structures may be part of prehistoric cattle cult . livescience.com (англ.) . Процитовано 30 кв?тня 2021 .
  19. Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. М.: Наука, ГРВЛ, 1982. С.29.